Реферат: Ціноутворення у харчовій галузі (на базі ВЗП "Кіцманський хлібокомбінат")

Міністерствоосвіти і науки України

Чернівецькийнаціональний університет імені Юрія Федьковича

Економічнийфакультет

Кафедраекономіки підприємства

ІНДЗ

Ціноутворенняу харчовій галузі (на базі ВЗП “Кіцманський хлібокомбінат”)

Виконав:

студент 431 групи

Матейчук Дмитро

Чернівці– 2010

Зміст

Вступ

Ціноутворення в харчовій галузі

Цінотворення на ВЗП “Кіцманський хлібокомбінат”

Висновки

Вступ

За ринкових умов господарювання ключовимекономічним важелем, що активно впливає на розвиток суспільного виробництва тарівень життя населення, є ціна.

Ціна – це грошовий вираз вартості товару. Вумовах товарного виробництва й обігу продукти праці виробляються і реалізуютьсяяк товари. Ціна кожного окремого товару не обов'язково співпадає з вартістю:вона може відхилятися вгору і вниз від вартості залежно від попиту і пропозиціїна даний товар.

Ціна повинна відображати інтереси яквиробників, так і споживачів товарів: виробнику – відшкодування витрат ізпевною прибутковістю, а споживачу – економічну вигоду від експлуатації даноготовару.

Ціна виконує різні економічні функції:облікову, розподільчу, стимулюючу і регулюючу.

Облікова функція забезпечує еквівалентністьобміну, тобто виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за інших рівнихумов забезпечує відшкодування витрат на виробництво й реалізацію, а такожутворення прибутку в розмірі, що дозволяє вдосконалювати й розвивативиробництво, підвищувати життєвий рівень працівників. Цю функцію ціни виконуютьзавжди. Знаючи, в що обходиться та чи інша продукція, можна за допомогою цінпорівнювати різні її види, а також виражати в грошовому вимірі будь-якукількість продукції та послуг.

Розподільча (або перерозподільна) функціяполягає в розподілі доходу між виробниками й споживачами. Якщо ціна товару вищаза його вартість, то виробник відшкодовує свої витрати й отримує прибуток. Якщож ціна нижча за вартість, то виробник працює собі в збиток. Споживач,використовуючи продукцію, також має різну економічну вигоду.

Отже, розподільча функція ціни виражаєнапрямок розподілу – на користь виробника чи споживача. Іншими словами, врезультаті відхилення цін від вартості національний дохід перерозподіляєтьсяміж накопиченням і споживанням. Завдання перерозподілу національного доходу впевних економічних, соціальних або політичних цілях може успішно вирішуватиподаткова система. Тому необхідно поступово звільняти ціни від цієї функції іпередавати її виконання податковій системі.

Стимулююча функція. Суть її полягає в тому,що підвищені ціни стимулюють підприємства до випуску прогресивних і дефіцитнихвидів продукції, а знижені – до зняття з виробництва застарілої продукції.

Регулююча функція виражається в балансуванніпопиту й пропозиції. Якщо немає можливості досягти відповідності попиту йпропозиції зміною об'єму виробництва або це недоцільно, використовуєтьсяінструмент ціни. В машинобудуванні він застосовується як по відношенню дозасобів виробництва (наприклад, знижені ціни на сільськогосподарську техніку),так і по відношенню до споживчих товарів тривалого користування (наприклад,підвищені ціни на легкові автомобілі).

Функції цін взаємопов'язані й утворюютьєдину систему, хоч їх дія багато в чому взаємна перекривається, чим пояснюютьсятруднощі практичного ціноутворення.

Ціноутворення в харчовій галузі

Визначення цін на підприємстві залежить віддекількох особливостей діяльності підприємств. І однією з цих особливостей єгалузева приналежність. Тобто можна стверджувати, що цінова політикапідприємств різних галузей можуть суттєво відрізнятися одна від одної.

Виділимо та охарактеризуємо такі особливостіціноутворення на підприємствах харчової промисловості:

соціальний характер продукції галузі;

масштаб державного регулювання;

залежність цін на продукцію харчовоїпромисловості від витрат та цін постачальників сировини;

інтенсивність конкуренції на продуктихарчування на світовому та національному ринках.

З метою з’ясування інтенсивності впливуособливостей ціноутворення на ціну на підприємствах харчової промисловості ціособливості проаналізуємо як в теоретичному аспекті, так і з точки зорупрактичної діяльності певного підприємства харчової промисловості.

Соціальний характер харчової промисловостіпояснюється ґрунтовним впливом рівня цін на життєдіяльність населення. Виходячиз визначення характеристики структури харчової промисловості, ролі галузі тапереліку функцій, які виконує галузь в житті країни, визначальною стає такаособливість як соціальний характер галузі.

Харчова промисловість має соціальнезначення, забезпечує здоров’я нації та соціально-економічну безпеку країни.Соціальний характер галузі проявляється також у гарантуванні продовольчоїбезпеки країни. Оскільки розвиток харчової промисловості нерозривно пов’язанийз продовольчою безпекою держави, наявність продуктів харчування впливає нафізичний та психічний стан людей, від чого змінюється рівень соціального,політичного та економічного спокою в державі. Найбільш соціально важливимигалузями харчової промисловості є хлібопекарська, м’ясна, молокопереробна.Поступаються їм рибна, мукомельно-круп’яна, олійножирова, плодоовочеконсервна.При визначенні цін на продукцію соціально важливих галузей харчовоїпромисловості доцільно враховувати рівень доходів населення.

Оскільки держава підтримує соціальнонезахищені категорії населення через регуляторну цінову політику, дляпідприємств харчової промисловості, в яких ціноутворення підлягає державномурегулюванню, основною особливістю, що має враховуватися у встановленні цін, єдержавне регулювання. Держава обмежує рівень рентабельності, тобто здійснюєтьсярегулювання складових ціни, а також встановлює мінімальні чи максимальні цінина деякі продукти харчування. На одних підприємствах харчової промисловостітаке регулювання здійснюється постійно, на інших – тільки в період кризи векономіці. Крім адміністративних методів регулювання ціноутворення в харчовійпромисловості, держава використовує опосередковане регулювання цін, якепроявляється в різних формах, а саме: надання підприємствам податкових пільг,повне звільнення від сплати податків, державне замовлення, виваженаекспортно-імпортна політика, суворе дотримання чинного антимонопольного законодавства,державна інвестиційна політика.

Державою регулюються ціни на такі видипродукції підприємств харчової промисловості: встановлюються граничні рівнірентабельності та торговельні націнки на дитяче харчування, хліб, борошно,передбачається регулювання цін на макаронні вироби, крупи, цукор, м’ясну тамолочну продукцію, яйця, соняшникову олію; з метою підтримки вітчизняноговиробника встановлюються мінімальні ціни на цукор та алкогольні напої. З метоюпідтримки вітчизняного виробника встановлюють мінімальні ціни на цукор таалкогольні напої. На інші види продукції харчової промисловості встановлюютьсявільні ринкові ціни самим підприємством-виробником. Не поширюється регулюваннярівня рентабельності при зміні цін на пиво, безалкогольні напої, кондитерські вироби,карамель, ірис, молоко згущене, коньяки, вина виноградні марочні. З метоюобмеження монополізму здійснюється декларування цін на м’ясопродукти, молочнупродукцію, маргарин, сіль, цукор, олію. Отже, поширення масштабу державногорегулювання цін обмежує дії підприємств харчової промисловості щодоціноутворення і вносить значні обмеження до прогнозування цін.

Враховуючи, що підприємства харчовоїпромисловості є сировинними та матеріаломісткими і кінцева ціна на вирібзалежить від ціни сировини і матеріалів, особливістю ціноутворення є залежністьпідприємств харчової промисловості від постачальника сировини, яким найчастішевиступають підприємства агропромислового комплексу. Загалом на підприємстваххарчової промисловості вартість сировини становить 80-90% ціни виробу. Узв’язку з цим кінцева ціна на виріб залежить від ціни сировини і матеріалів,які виробляє агропромисловий комплекс. Постачальниками сировини для харчовоїпромисловості виступають рослинництво та тваринництво. А тут спостерігаєтьсяпряма залежність ціни від погодно-кліматичних умов, які є передумовоюврожайності. Посушливе чи, навпаки, занадто вологе літо, може стати основнимчинником зміни цін на продукти харчування в харчовій промисловості. Слід такожзазначити на процеси реструктуризації в сільському господарстві протягомостанніх років. Ці зміни опосередковано також можуть спричиняти коливання рівняцін на сільськогосподарську сировину. Агропромисловий комплекс України виробляємайже всі ресурси, які необхідні для виробництва продуктів харчуванняпідприємствам харчової промисловості за незначним винятком. Відсутню сировинупідприємства харчової промисловості купують на світовому ринку, орієнтуючись насвітові ціни.

Рівень конкуренції на всі продуктихарчування досягли неймовірних розмірів, що свідчить про те, що сформована цінана підприємствах харчової промисловості має відповідати кон’юнктурі ринку. Наданому етапі умови для конкуренції на внутрішньому ринку вітчизняних продуктівз імпортними аналогами несприятливі. У наших товаровиробників вищі затративиробництва, що пов’язане із технологічним відставанням, загальним станомекономіки і інфляційними процесами. Крім того, відсутня необхідна ринковаінфраструктура, нерозвинутий маркетинг, у тому числі і рекламні заходи дляпросування товарів вітчизняного виробництва. Отже, Україна, насамперед, маєзахистити внутрішній ринок від зовнішньої експансії, а також вести активнийпошук споживачів своєї продовольчої продукції відповідно до кон’юнктурисвітового ринку на основі довгострокового взаємовигідного партнерства, виходу зкризи та подальшого розвитку підприємств харчової промисловості. Крім того,необхідно впровадити нові високі технології з випуску конкурентноспроможноїпродукції на діючих підприємствах, створювати малі підприємства з переробкисільгосппродукції.

Узагальнюючи, слід визначити такіособливості ціноутворення на підприємствах харчової промисловості, які дійсновагомо впливають на формування цін. До них слід віднести: соціальний характерпродукції галузі, масштаб державного контролю та регулювання, залежність цін напродукцію від цін на сировину, інтенсивність конкуренції на міжнародному танаціональному ринках. Визначення інтенсивності впливу особливостейціноутворення на формування цін на продукти харчування подано в табл. 1.

Таблиця 1

Вплив особливостей ціноутворення напідприємствах харчової промисловості на ціну на продукти харчування

Підприємства галузі харчової промисловості Особливості ціноутворення Соціальний характер продукції галузі Масштаб державного контролю і регулювання Залежність цін на продукцію від цін сировини Інтенсивність конкуренції на світовому та національному ринках М’ясна **** ** **** * Молокопереробна **** ** **** * Рибна *** * ** **** Мукомельно-круп’яна *** **** **** * Хлібопекарська **** **** Цукрова ** **** **** * Олійножирова *** ** **** *** Плодоовочеконсервна *** * *** ** Кондитерська * * ** Лікеро-горілчана * *** * * Пивобезалкогольна * * * **

**** — дуже сильний вплив на рівень цін напродукти харчування;

*** — сильний вплив на рівень цін напродукти харчування;

** — середній вплив на рівень цін напродукти харчування;

* — незначний вплив на рівень цін напродукти харчування;

0 – відсутній вплив на рівень цін напродукти харчування.

Отже, характеризуючи хлібопекарську галузьхарчової промисловості, можна сказати, що на неї впливають тільки 2 фактори з4, а саме: соціальний характер продукції галузі та масштаб державного контролюі регулювання. Але ці 2 фактори здійснюють дуже сильний вплив на рівень цін напродукти харчування. Такі фактори як залежність цін на продукцію від цін насировину та інтенсивність конкуренції на світовому та національному ринках нездійснюють впливу на рівень цін на продукти харчування взагалі.

Ціноутворення на ВЗП “Кіцманськийхлібокомбінат”

Характеризуючи цінову політику ВЗП“Кіцманський хлібокомбінат”, потрібно сказати, що підприємство самостійновстановлює ціни на реалізовану продукцію на основі законодавства даної сфера.Зокрема, державне регулювання цін на хліб та хлібобулочні вироби є негативним явищемдля підприємства, оскільки встановлений граничний рівень рентабельності в 10%та граничний рівень торгових надбавок – 12% приносять підприємству збитковість.

Отже, основним фактором ціни на підприємствіє собівартість, яка значно зросла в 2009 році більш ніж у 3 рази. Детальнішерозглянути собівартість товарної продукції можна за допомогою таблиці 2.

Таблиця 2

Тис. грн.

Найменування показника 2008 рік 2009 рік Абсолютна зміна Зміна % Матеріальні затрати 129,4 581,4 452 349,3 Витрати на оплату праці 201,3 435,1 233,8 116,15 Відрахування на соціальні заходи 64,5 168,2 103,7 160,78 Амортизація 8,8 1,7 -7,1 -80,68 Інші операційні витрати - 121,7 100 100 Разом 404 1308,1 904,1 273,79

Розглянувши таблицю можна сказати, що у 2009році зменшилася тільки амортизація (на 80,68%). Всі інші елементи операційнихвитрат збільшилися, зокрема найбільшого зростання зазнали матеріальні затрати,які зросли на 349,3%. Також у 2009 році з’явилися інші операційні витрати, якістановлять 121,7 тисяч гривень. На рис.1 та рис.2 зображено структуруопераційних витрат у 2008 та 2009 роках відповідно.

/>

Рис.1. Структура операційних витрат у 2008році.

/>

Рис.2. Структура операційних витрат у 2009році.

В результаті збільшення собівартостіпродукції змінилася й структура операційних витрат. Так, у 2009 роціматеріальні витрати становили 45%, тоді як у 2008 році – 32%, знизилися витратина оплату праці з 50% у 2008 році до 33% у 2009 році, відповідно й знизилисявідрахування на соціальні заходи з 16% до 13%. Амортизація у 2009 роцістановила 0,13% у структурі загальних витрат проти 2% у 2008 році. Також у 2009році з’явилися інші операційні витрати, які становили 9% від загальних витрат.

Щоквартально підприємство переглядає тазатверджує ціни на сировину (додаток 1). Дуже важливим елементом поряд з цінамина сировину є розрахунок цін на електроенергію та витрат палива на випічкухліба та опалення (додатки 2 і 3).

Також підприємство регулює витрати похлібопеченню в місячному розрізі, детальніше охарактеризувати витрати можна задопомогою таблиці 3 та додатка 4.

Таблиця 3

Витрати по хлібопеченню по ВЗП “Кіцманськийхлібокомбінат”

№ п/п Статті витрат Сума, грн. 1. Зарплата 10348,67 2. Нарахування на зарплату 3837,29 3. Електроенергія 2004,65 4. Газ на опалення 2089,62 5. Вода 196,74 6. Телефон 170,57 7. Послуги профдезінфекції 137,40 8. Податок на землю 385,05 9. Комунальний податок 39,10 10. Послуги Райспоживспілки 100 11. Бланки, канцтовари 950 12. Адміністративні витрати 10000 13. % за кредит 1852,68 14. Інші 2709,61 15. Транспортні витрати 20195,10 16. Разом 55016,48

Розглянувши таблицю 3 можна сказати, що вструктурі місячних витрат найбільшу частку займають:

Транспортні ввитрати – 20195,1 грн.

Зарплата – 10348,67 грн.

Адміністративні витрати – 10000 грн.

Разом ці 3 статті витрат становлять майже74% місячних витрат підприємства.

Щоб охарактеризувати цінову політику на ВЗП“Кіцманський хлібокомбінат” розглянемо Калькуляцію на прикладі хліба “Пшеничнийподовий” вищого ґатунку (додаток 5):

Сировина, основні матеріали:

Борошно: 756*1,57833=1193,22 грн., тобто длявипічки 1 тонни хліба потрібно витратити 756 кг. борошна вищого ґатунку по ціні 1,57833 грн. за 1 кг.

Дріжджі: 7,6*4,1667=31,67 грн., аналогічнопотрібно 7,6 кг. дріжджів по ціні 4,1667 грн. за 1 кг.

Сіль: 9,8*0,5=4,9 грн., для випічки потрібно 9,8 кг. солі за ціною 0,5 грн. за 1 кг.

Олія: 1,2*5,625=6,75 грн., для випічки 1тонни хліба потрібно 1,2 л. олії за ціною 5,625 грн. за 1 л.

Разом: 1193,22+31,67+4,9+6,75=1236,54 грн.

Вода: 361*8,208=2,96 грн. На випічку 1000 кг хліба потрібно 361 л. води за ціною 8,208 грн. за 1000 л.

Транспортні витрати на сировину: 1236,54*0,017=21,02грн. Транспортні витрати беруться в розмірі 0,017 від вартості сировини.

Паливо на технологічні цілі:79*1569,96=124,03 грн.

Електроенергія на технологічні цілі:53,5*0,6086=32,56 грн.

Заробітна плата:

Розцінок: 174,15 грн. за випічку 1 тоннихліба

Премія (доплата): 43,38%, тобто174,15*0,4338=75,55 грн.

Всього: 174,15+75,55=249,70 грн.

Додаткова заробітна плата: 7%, тобто249,7*0,07=17,48 грн.

Разом: 249,7+17,48=267,18 грн.

Відрахування від заробітної плати: 37,08%,тобто

267,18*0,3708=99,07 грн.

Загальнозаводські витрати: встановлені врозмірі 2209,5 грн.

Виробнича собівартість

1236,54+2,96+21,02+124,03+32,56+267,18+99,07+2209,5=3992,86.

Наступним етапом є визначення рентабельності(прибутку), оптово-відпускної ціни, ПДВ та оптово-відпускної ціни з ПДВ:

Прибуток: 3992,86*0,15=598,93 грн.

Оптово-відпускна ціна:3992,86+598,93=4591,79 грн.

4591,79/2000=2,292 грн. за одиницю

3. ПДВ: 4591,79*0,2=918,36 грн.

4. Оптово-відпускна ціна з ПДВ:4591,79+918,36=5510,15 грн.

5510,15/2000=2,75 грн. за одиницю.

На основі калькуляцій по кожному виду хлібапідприємство складає прейскурант цін на свою продукцію (додаток 6).

Висновки

Розгляд особливостей ціноутворення напідприємствах харчової промисловості (табл.1) дозволяє зробити наступнівисновки. Кожне підприємство галузі зіштовхується з визначеними особливостямиціноутворення, які з певною інтенсивністю впливають на прогнозовану ціну.Найбільш суттєвого впливу зазнають м’ясна, молокопереробна, мукомельно-круп’яна,олійножирова промисловість. Найменший вплив особливостей формування цінвипробовують кондитерська та пивобезалкогольна галузі.

Крім наведених особливостей ціноутворення,існують інші ціноутворюючі чинники, які є характерними не для всіх підприємствхарчової промисловості, але які слід враховувати при формуванні цін. При цьомуслід звернути увагу на залежність цін від витрат на паливо та енергоносії,витрат на упаковку, сезонності виробництва продуктів харчування, світовікотирування цін. Слід зазначити, що вплив цих чинників вносить певні корективина визначення остаточної ціни продукції. Так, вартість енергоносіїв впливатимена формування цін при виробництві хліба, макаронних виробів, круп,кондитерських виробів, ковбасних виробів, твердого сиру, соків та пива. Вартістьпалива слід врахувати в ціноутворенні на макаронні вироби, крупи, рибні вироби,цукор, соняшникову олію, мінеральну воду, горілку, вино, плодоовочеві консерви,кондитерські вироби, приправи, харчові добавки. Вартість упаковки істотно збільшуватимеціну на соки, соуси, консерви, пиво, алкоголь, безалкогольні напої, соняшниковуолію. Сезонність виробництва і споживання спричиняє коливання цін на молочнівироби, морозиво, цукор, соняшникову олію, плодоовочеві консерви, пиво, безалкогольнінапої, алкоголь. Від світових котирувань цін залежать ціни на борошно, крупи,м’ясні та рибні вироби, цукор.

На підприємствах харчової промисловостіособливості певні особливості вагомо впливають на формування цін, а інші –мають незначний вплив. Визначення цього впливу потрібно виробникам продуктівхарчування на етапі прогнозування цін. Розробляючи прогноз цін, важко незвернути увагу на ці галузеві особливості, притаманні найбільшою міроюпідприємствам харчової промисловості.