Реферат: Цінові індекси ВВП та економічний добробут макроекономіки
КУРСОВА РОБОТАТема:Цінові індекси ВВП та економічнийдобробут макроекономіки
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРАХУНКУ ВАЛОВОГО ВНУТРІШНЬОГОПРОДУКТУ ДЕРЖАВИ
1.1 Система основних показників макроекономіки
1.2 Номінальний та реальний валовий внутрішній продукт (ВВП).Індекси цін та дефлятор ВВП
РОЗДІЛ 2. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ІНФЛЯЦІЇ, НОМІНАЛЬНОГО ТАРЕАЛЬНОГО ВВП В УКРАЇНІ
2.1 Статистика інфляційного індексу споживчих цін на товарита послуги
в Україні
2.2 Статистика інфляційного індексу цін виробниківпромислової продукції
в Україні
2.3 Статистика дефлятора ВВП та реального ВВП України
РОЗДІЛ 3. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКА ЕКОНОМІЧНОГО ДОБРОБУТУМАКРОЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
3.1 Сутність показника економічного добробуту макроекономіки
3.2Вплив тіньової економіки на реальний показник економічного добробутумакроекономіки України
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК
ВСТУП
Метою даної роботи є характеристика іаналіз комплексу понять, а саме основних макроекономічних показників, яківикористовуються в системі національних рахунків(СНР). Вони були створені зметою виміру сукупного виробництва в ринковій економіці. Це необхідно для того,щоб показати, що суспільне рахівництво виконує для економіки ті ж функції, що йбухгалтерський облік для окремого підприємства або суб’єкта, тобто є основноючастиною функції управління економікою в цілому.
Існує багато показників економічного добробуту суспільства.Найкращими індикаторами стану економіки є обсяги річногосукупного виробництва товарів та послуг, сукупний випуск продукції в економіці.В Японії та США використовують як показник обсягу національного виробництваваловий національний продукт (ВНП), але більшість європейських країн, включаючиУкраїну, використовують як показник обсягу національного виробництва самеваловий внутрішній продукт(ВВП).
Другим основним показникомнаціональної економіки є інфляція, яка характеризує зростання загального рівняцін (або, іншими словами, це є падіння купівельної спроможності грошей,підвищення грошової вартості життя). Рівень інфляції показує, як змінилися цінив економіці, і вимірюється за допомогою індексів цін.
В залежності від складу кошикарозрізняють три види індексів цін:
– індекс споживчих цін;
– індекс цін виробництва;
– дефлятор ВВП.
Індекс споживчих цін являє собою співвідношенняціни кошика в поточному році до ціни аналогічного кошика в базовому році, вінвключає товари, вироблені не тільки всередині держави, але також і імпортні.Враховує тільки товари і послуги, що спожиті індивідуальними споживачами.
Безперечно, що індекс споживчих цін,індекс цін виробництва та дефлятор ВВП дають різну характеристику зміни рівняцін. Проте на практиці відмінність між цими індексами в ринкових країнах світунезначна, і вони досить добре відображають тенденцію та швидкість зміни цін.
Об’єктом розробки курсової роботи єстатистична інформації Державного комітету статистики України по показникамрозвитку перехідної економіки України в 1990 – 2007 роках.
Мета розробки: вивчення закономірностей тапринципів макроекономічного аналізу показників економічного добробуту ринковогосуспільства України .
Основні методологічні джерелапроведеного дослідження спираються на єдине джерело статистичних даних вУкраїні – звіти Держкомстата України та мають методологічну основу, викладену внаступних науково-технічних статтях та звітах, розташованих в електронномувигляді в мережі Інтернет:
1. Зеленюк В. (Старший економістКиївського Економічного Інституту, професор економіки в EERC в Києво-Могилянській Академії,Директор Україн-ької Групи Продуктивності та Ефективності (UPEG)) Основні пріоритети економічноїполітики України // 09.10.2006, «Українська правда», www.pravda.com.ua /news/2006/10/3/48383.htm.
2. Крючкова И.В. (канд.екон. наук., Інститут економічного прогнозування НАН України) Макроструктурныефакторыи закон золотого сечения // журнал «Економист», 2005, №9, стр. 26-30.
3.КрючковаІ.В. (канд. екон. наук., Інститут економічного прогнозування НАН України)Структурні чинники економічного зростання в Україні // Журнал“ВісникНаціонального банку України”.– 2002. – № 2. – С.5-8.
4.КрючковаІ.В. (канд. екон. наук., Інститут економічного прогнозуван-ня НАН України)Макроекономічні структурні зрушення в Україні: чинники і наслідки // Журнал“Економікаі прогнозування”. – 2003. – № 2. –С.66-82.
5. Мовчан Р., Рікардо Джуччі Макроекономічнийпрогноз України (2 кв.2006 – 4 кв.2007) No.1 (9) Травень 2005 // Електроннийжурнал — Інститут Економічних Досліджень та Політичних Консультацій, Київ, http:/www.ier.kiev.ua.
6. Мовчан, Рікардо Джуччі Макроекономічнийпрогноз України (3 кв.2006 – 4 кв.2007) No.2 (10) жовтень 2006 // Електронний журнал — Інститут ЕкономічнихДосліджень та Політичних Консультацій, вул. Рейтарська 8/5-А, 01034 Київ, http:/www.ier.kiev.ua.
7. Мовчан Р., Кравчук В.,Ковальчук В., Рікардо Джуччі Макроеко-номічний прогноз України (1 кв.2007 – 4кв.2008) No.1 (11) травень 2007 //Електронний журнал — Інститут Економічних Досліджень та ПолітичнихКонсультацій, Київ, http:/www.ier.kiev.ua.
8. Сергієнко О. Макроекономічніпроблеми виробництва ВВП України// журнал «Персонал» № 10,2006, с. 28 -33.9.Соціально-економічне становищеУкраїни за січень-вересень 2007 року // Електронний звіт Держкомстату України, 23.10.2007, www.ukrstat.-gov.ua.
10. Осауленко О.Г. (ГоловаДержкомстату України) Індекси цін у 2007 році // Електронний експрес- випуск 06.11.2007 р. № 270 Держкомстату України, www.ukrstat.-gov.ua.
11. Кононець О.(Економіст-аналітик Проекту розвитку лізингу в УкраїніМіжнародної фінансової корпорації) Макроекономічні передумовирозвитку лізингу в Україні // Електронний журнал Інтернет-сайту www.leasing. org.ua, 2005.
12. Гонтар А. (експерт недержавного Українсько-Європейськогокон-сультаційним центром UEPLAC) Реальний ВВП в Україні (альтернативний погляд)// Електронні звіти на Інтернет-сайті macrostat.iatp.org.ua, 2007.
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА МЕТОДОЛОГІЯРОЗРАХУНКУ ВАЛОВОГО ВНУТРІШНЬОГО ПРОДУКТУ ДЕРЖАВИ
1.1 Система основних показниківмакроекономіки
Найважливішим макроринком є товарний.З нього починається аналіз взаємозв'язків між суб'єктами та окремими ринками нарівні національної економіки. Індикаторами його стану є макроекономічніпоказники (за СНР):
— валовий внутрішній продукт (Gross domestic product) — ВВП (GDP);
— валовий національний дохід (Gross national income) — ВНД (GNI);
— чистий внутрішній продукт (Pure domestic product) — ЧВП (PDP);
— національний дохід (National incom) — НД (NI);
— особистий дохід (Personal income) — ОД (PI);
— особистий дохід у розпорядженні (Personal disposable income) — ОДР (PDI).
Валовий внутрішній продукт (GDP) — показник сукупного обсягу діяльності суб'єктів господарювання, який, на відмінувід валового випуску, не включає виробниче (проміжне) споживання. ВВП — цезагальна ринкова вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами країни зарік.
Сучасна західна економічна теорія передбачає, що в його створенніберуть участь усі, хто отримує дохід. Але через те що частина доходів отримуєтьсяв тіньовій економіці, не обліковується статистичними органами і неоподатковується, вирізняють офіційний та неофіційний валовий внутрішнійпродукт. Спроба статистичних органів включити певну частку неофіційного ВВП дообсягу офіційного призводить до необґрунтованого завищення податкової бази,доходів бюджету, невиконання дохідних статей бюджету.
Тіньова економіка в Україні досягла такогорозвитку й поширення, що в поєднанні із загальною криміналізацією суспільства почалазагрожувати економічній та національній безпеці України.
На основі показника ВВП розраховуєтьсяцілий ряд інших макропоказників. Перший з них — валовий національний дохід(GNI), який відрізняється від ВВП на величину сальдо первинних доходів, що їхвиплачено чи одержано резидентами інших країн:
/> (1.1)
Оскільки сальдо первинних доходівможе бути додатним або від'ємним, то ВВП може перевищувати ВНД або, навпаки, бути меншим, ніж ВНД. Ситуація, коли ВВП перевищує ВНД виникає, якщо сальдо первиннихдоходів є від'ємним. Це характерно для країн, що розвиваються, оскільки цікраїни вимушені сплачувати доходи (відсотки, дивіденди) розвинутим країнам. Інавпаки, для розвинутих країн характерним є додатне сальдо первинних доходів іВНД перевищує ВВП.
Наступним макропоказником є чистийвнутрішній продукт (PDP), який за економічнимзмістом є різницею між ВВП та амортизацією:
PDP = GDP – A (1.2)
де А — амортизація.
Можна аналізувати структуру ЧВП задоходами й витратами:
/> (1.3)
де PDPі — чистий внутрішній продукт за доходами;
Т — чисті непрямі податки (податкимінус субсидії);
W- заробітна плата з нарахуваннями нанеї;
RT- рентні доходи;
INT- відсоток, який одержують власникигрошового капіталу;
Dc — прибуток корповласників грошового капіталу;
Dq — прибуток корпорацій (великих підприємств);
DP-змішаний дохід (некорпоративнийприбуток).
/> (1.4)
де PDPe — чистий внутрішній продукт за витратами (ЧВП);
С — споживчі витрати;
Іn — чисті інвестиції;
G — державні закупівлі;
NX- чистий експорт.
На динаміку ЧВП, таким чином, впливаєдинаміка ВВП та амортизації.
Національний дохід (NІ) — це сукупний чистий дохід векономіці, який отримують власники чинників виробництва. Єдиним компонентомЧВП, який не відбиває поточний внесок економічних ресурсів, є чисті непряміподатки (Т). Тому національний дохід визначається за доходами і має структуру:
NI = PDP – T = W + RT + INT + Dc + Dp (1.5)
Особистий дохід (PI) — це отриманий дохід. Частку заробленого працею доходу, асаме: внески на соціальне страхування, податки на прибуток підприємств,нерозподілений прибуток підприємств — домогосподарства фактично не одержують.Але домашні господарства одержують трансфертні платежі, які не є результатомпраці. Отже, особистий дохід має структуру:
/>
Або PI = Wn + RT + INT + DV + DP +TR, (1.6)
Особистий дохід у розпорядженні (PDI)- — це дохід після сплати особистих податків. Домашні господарствавикористовують його на споживання (Q та заощадження (S):
/> (1.7)
де ТР — особисті податки.
Взаємозв'язок між основнимимакроекономічними показниками можна зобразити схематично (рис. 1.1).
/>
Рис. 1.1. – Схематичний зв’язок макроекономічних показників
1.2 Номінальний та реальний валовийвнутрішній продукт (ВВП). Індекси цін та дефлятор ВВП
Макропоказники – це показники вгрошовій формі. Тому їхній рівень та динаміка залежать як від фізичних обсягіввиробництва, так і від рівня цін. Зіставлення фізичних обсягів виробництварізних періодів з метою визначення їхнього реального зрушення можна забезпечитилише за умов, якщо ціни будуть незмінними. Насправді, ціни з року в рік змінюються.Це означає, що на величину ВВП впливають зміни як фізичних обсягів виробництва,так і цін. З метою нівелювання цінового фактора в макророзрахунках обчислюютьдва види ВВП: номінальний та реальний, застосовуючи при цьому і два видицін: поточні і постійні.
НомінальнийВВП (ВВПн) – це загальний обсяг виробництва, якийвимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва.
НомінальнийВВП = Spiqi,(1.8)
деqi – обсяг виробництваі-го товару в поточному році,
pi – ціна і-го товару впоточному році.
Такимчином, на величину номінального ВВП впливають два процеси:
1) динамікаобсягу виробництва;
2) динамікарівня цін.
Реальний ВВП (ВВПр) –загальний обсяг виробництва, який вимірюється в постійних (незмінних, базових)цінах, (приймається за базу), тобто на величину цього показника впливає лишезміна обсягів виробництва:
РеальнийВВП = Spqi,(1.9)
деp– ціна і-го товару в базисному році.
Якщовеличина індексу цін менша за одиницю (Ір<1), то відбувається коригування номінального ВВП у бік збільшення, якеназивається інфлюванням. Якщо ж величина індексу більша за одиницю (Ір> 1), то відбувається дефлювання – коригуванняномінального ВВП у бік зменшення.
Наоснові ВВПр обчислюється темп зростанняфізичного обсягу виробництва (Тз) і темп його приросту (Тп):
Тз= (ВВПр у поточному році /ВВПр у базовому році)*100 (1.10)
Тп=((ВВПр у поточному році –ВВПр у попередньому році) / ВВПр у попередньому році)*100(1.11)
Важливезначення має також обчислення темпів зростання та приросту ВВП за рахунок цін,тобто інфляційної зміни ВВП. З цією метою застосовуються різні індекси цін.
Основнимиз них є:
— індекс цін ВВП (Іц), який називається дефлятором ВВП;
— індекс споживчих цін (ІСЦ);
— індекс оптових цін (ІОП), або індекс цін виробників (ІЦВ)
Індекси цінвідображають співвідношення між сукупною ціною певного набору товарів та послуг(ринкового кошика) для певного поточного року й сукупною ціною ідентичної абосхожої групи товарів та послуг у базовому році.
Згідноз існуючою практикою індекси цін розглядаються у %.
ДефляторВВП, тобто Іц більше пристосований порівняно з ІСЦ для вимірюваннязагального рівня цін. Дефлятор ВВП ширший, тому що враховує не тільки ціниспоживчих товарів та послуг, а також для ціни інвестиційних товарів, товарів,які купує держава, а також товарів та послуг що купуються і продаються насвітовому ринку. У зв’язку з цим дефлятор ВВП – це індекс цін, якийвідображає зміну цін на всю сукупність товарів та послуг.
ДефляторВВП показує темп зростання номінального ВВП за рахунок цін в аналізованому роціпорівняно з попереднім.
Навеличину номінального ВВП впливають зміни як фізичного обсягу продукції, так і рівняцін. Тому виникає питання, якою мірою це пов’язано зі зміною фізичного обсягувиробництва, а якою — зі зміною цін чи обома обставинами водночас. Длявизначення ВВП з урахуванням лише зміни фізичного обсягу виробництва потрібноздійснити коригування показника номінального ВВП.
Процескоригування номінального ВВП здійснюється за допомогою дефлятора ВВП. Це даєзмогу інфліювати (збільшити грошовий вираз ВВП з урахуванням динамікицін) або дефліювати (зменшити грошовий вираз ВВП з урахуванням динамікицін). Результатом цього коригування є обчислення реального ВВП для кожного рокуу постійних цінах, тобто цінах базового року.
Найточнішимметодом інфліювання або дефліювання номінального ВВП даного року є діленняномінального ВВП на індекс цін ВВП (дефлятор ВВП) і помноження одержаногорезультату на 100, тобто
ВВПр=ВВПн /Іц*100 (1.11)
Завдякиінфліюванню номінального ВВП грошовий вираз реального ВВП збільшується вті роки, в яких ціни були нижчими від цін базового року. За допомогою дефліюванняномінального ВВП грошовий вираз реального ВВП зменшується стосовно тихроків, в яких ціни були вищими від цін базового року.
Спираючисьна дефлятор ВВП можна також визначитиприріст (або зменшення)номінального ВВП за рахунок цін. Це можна обчислити за такими формулами:
DЦа=Іца –100 або DЦа=((ВВПна-ВВПра)/ ВВПра)*100, (1.12)
деІца, DЦа –темп зростання (зниження) та темп приросту (зниження) цін
уперіоді, що аналізується;
ВВПна,ВВПра – номінальний та реальний ВВП у періоді, щоаналізується.
Використовуютьще такі цінові індекси Ласпейреса, Пааше і Фішера (цінові дефлятори).
Індекс Ласпейреса (абоагрегатний індекс цін) показує як змінюються ціни за два періоди, щопорівнюються, якщо структура виробленого ВВП залишається незмінною.
Індексмає вигляд:
Ілр= Sp1q0/ Sp0q0(1.13)
дер1, р0– ціни відповідно в поточному і базисному періодах;q0– обсяг
виробництвав базисному періоді.
Цейіндекс дещо завищує темпи зростання рівня цін, оскільки при його розрахункунехтують тим фактом, що із зміною цін, безперечно, відбуваються зміни вструктурі споживчих товарів.
ІндексЛаспейреса, розрахований для фіксованого “кошика” споживчих товарів і послуг (qk),називають індексом споживчих цін:
Ісцр= Sр1qk<sub/>/ Sр0qk<sub/>(1.14)
Фіксованийспоживчий кошик складається приблизно із 300 найменувань товарів і послуг, якікупуються типовим міським мешканцем. Індекс побудований так, що ціна кошика убазисному періоді береться за 100%, а тому значення індексу вказують на те, наскільки відсотків змінилась ціна товарів – компонентів споживчого кошика употочному періоді в порівнянні з попереднім.
Індексспоживчих цін розраховується щомісячно, є оперативним і найпоширенішимпоказником рівня інфляції.
Індекс Пааше частковоусуває обмеженість індексу Ласпейреса.
Індексмає вигляд:
Іпр= Sр1q1/ Sр0q1(1.15)
деq1– обсяг виробництва в поточному періоді.
ІндексПааше, розрахований для сукупності товарів і послуг, що входять до складу ВВП,називається дефлятором ВВП:
ДефляторВВП = Номінальний ВВП / Реальний ВВП = Sр1q1/Sр0q1(1.16)
Оскількина цей індекс впливають структурні зрушення, які компенсують підвищення цін наокремі товари, вважається що дефлятор ВВП недооцінює зростання загального рівняцін.
Безперечно,що індекс споживчих цін та дефлятор ВВП дають різну характеристику зміни рівняцін. Це пояснюється тим, що між цими двома індексами існують три суттєвівідмінності:
- дефляторВВП відображає зміну цін на всі вироблені товари та надані послуги, а індексспоживчих цін – тільки на ті товари, що входять до складу споживчого кошика;
- дефляторВВП не відображає зміну цін на імпортні товари, оскільки імпорт не входить доскладу ВВП. Але до споживчого кошика входять імпортні товари, тому в індексіспоживчих цін знаходить відображення зміна цін і на імпортні товари;
- дефлятор ВВП є поточно зваженим (індексПааше), а індекс споживчих цін є базисно зваженим (індекс Ласпейреса).
Протена практиці відмінність між цими двома індексами незначна, і вони обидва доситьдобре відображають тенденцію та швидкість зміни цін. В залежності від метидослідження завжди можна підібрати той індекс, який найбільшою мірою відповідаєпоставленому завданню.
Індекс Фішера, яксереднє геометричне значення індексів Ласпейреса і Пааше, усуває їхню обмеженість:
Іфр = Ö(Ілр* Іпр)= Ö((Sp1q/ Spq)* (Sр1q1/ Sр0q1))(1.17)
РОЗДІЛ 2. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВІНФЛЯЦІЇ, НОМІНАЛЬНОГО ТА РЕАЛЬНОГО ВВП В УКРАЇНІ
2.1 Статистика інфляційного індексу споживчихцін на товари та послуги в Україні
В табл. А.1 — А.4 Додатку А наведеністатистичні дані по обсягам номінального ВВП поквартально у 2004 -2007 роках вфактичних цінах за даними Держкомстата України та його структура. Одночасно втаблицях наведений індекс реального ВВП поточного квартала відносно кварталапопереднього року з врахуванням дефлятора ВВП (інфляційного корегування міжкварталами). В табл. 2.1.-2.2, рис. 2.1 наведені показники індексів ростуспоживчих цін (ІСЦ) по 300 видам споживчих товарів та послуг в Україні у 1991 –2007 роках, який використовується часто як дефлятор ВВП, за даними ДержкомстатуУкраїни.
Таблиця 2.1 — Річні індекси споживчих цін поУкраїні [28], (відсотки)
Грудень до грудня попереднього року Рік до попереднього року усі товари та послуги продовольчі товари непродовольчі товари Послуги усі товари та послуги 1991 390,0 431,0 348,0 365,0 … 1992 2100,0 1792,0 2113,0 3589,0 1627,0 1993 10256,0 12178,0 11201,0 9206,0 4835,0 1994 501,0 473,2 473,1 881,4 991,2 1995 281,7 250,1 220,0 584,4 477,0 1996 139,7 117,4 118,8 212,7 180,3 1997 110,1 114,1 102,9 107,9 115,9 1998 120,0 122,1 124,1 113,0 110,6 1999 119,2 126,2 110,6 111,9 122,7 2000 125,8 128,4 108,9 131,2 128,2 2001 106,1 107,9 100,2 105,3 112,0 2002 99,4 97,7 101,6 103,4 100,8 2003 108,2 110,9 101,5 105,4 105,2Таблиця 2.2 — Помісячні індексиспоживчих цін у 1991 – 2006 рр. (ланцюгові — до попереднього місяця) [28] (відсотків)
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
Січень 102,2 101,3 101,5 104,6 101,5 101,0 101,5 101,4 101,7 101,2 Лютий 101,2 100,2 101,0 103,3 100,6 98,6 101,1 100,4 101,0 101,8 Березень 100,1 100,2 101,0 102,0 100,6 99,3 101,1 100,4 101,6 99,7 Квітень 100,8 101,3 102,3 101,7 101,5 101,4 100,7 100,7 100,7 99,6 Травень 100,8 100,0 102,4 102,1 100,4 99,7 100,0 100,7 100,6 100,5 Червень 100,1 100,0 100,1 103,7 100,6 98,2 100,1 100,7 100,6 100,1 Липень 100,1 99,1 99,0 99,9 98,3 98,5 99,9 100,0 100,3 100,9 Серпень 100,0 100,2 101,0 100,0 99,8 99,8 98,3 99,9 100,0 100,0 Вересень 101,2 103,8 101,4 102,6 100,4 100,2 100,6 101,3 100,4 102,0 Жовтень 100,9 106,2 101,1 101,4 100,2 100,7 101,3 102,2 100,9 102,6 Листопад 100,9 103,0 102,9 100,4 100,5 100,7 101,9 101,6 101,2 101,8 Грудень 101,4 103,3 104,1 101,6 101,6 101,4 101,5 102,4 100,9 100,9 За рік*110,1
120,0
119,2
125,8
106,1
99,4
108,2
112,3
110,3
111,6
2.2 Статистика інфляційного індексуцін виробників промислової продукції в Україні
Таблиця 2.3 — Розгорнуті індекси цін виробниківпромислової продукції в Україні у 2005 -2006 роках (у відсотках) [28]
Базові(До грудня попереднього року) грудень 2006р. грудень 2005р. Промисловість114,1
109,5
Добувна промисловість 120,6 127,7 у тому числі Видобування енергетичних матеріалів 117,1 126,3 Видобування неенергетичних матеріалів 125,7 129,9 Обробна промисловість 111,5 106,9 з неї Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів 107,4 107,9 Легка промисловість 106,0 102,8 у тому числі текстильна промисловість та пошиття одягу 106,3 101,8 виробництво шкіри та шкіряного взуття 105,8 105,8 Виробництво деревини та виробів з деревини 112,1 108,7 Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість 107,2 103,9 Виробництво коксу та продуктів нафто перероблення 109,4 103,3 Хімічна та нафтохімічна промисловість 110,2 109,7 у тому числі хімічне виробництво 109,7 110,9 виробництво гумових та пластмасових виробів 112,0 107,4 Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів 127,6 117,2 Металургія та оброблення металу 118,1 106,9 Машинобудування 106,0 105,6 у тому числі виробництво машин та устаткування 107,3 111,6 виробництво електричного та електронного устаткування 107,0 111,4 виробництво транспортного устаткування 104,0 97,7 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 123,4 113,1/>
Рис. 2.1 — ІСЦ та ІЦВ у 2007 р. (базові індекси споживчих цін на товари та послуги у 2007 році (до грудня попереднього року) [28]
2.3 Статистика дефлятора ВВП тареального ВВП України
Таблиця 2.4 — Валовий внутрішнійпродукт України та індекси-дефлятори у 1991 -2005 роках
Роки У фактичних цінах Індекси фізичного обсягу Індекси-дефлятори валовий внутрішній продукт валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу валовий внутрішній продукт валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу валовий внутрішній продукт валовий внутрішній продукт 1990 167 3 1991 299 6 91,3 91,1 91,3 196,2 1992 5033 97 90,1 89,8 82,3 1866,0 1993 148273 2842 85,8 85,7 70,6 3435,4 1994 1203769 23184 77,1 77,4 54,4 1053,5 1995 5451642 105793 87,8 88,5 47,8 515,5 млн. грн. грн. відсотків до попереднього року відсотків до 1990 р. відсотків до попереднього року 1996 81519 1595 90,0 90,7 43,0 166,2 1997 93365 1842 97,0 97,8 41,7 118,1 1998 102593 2040 98,1 98,8 40,9 112,1 1999 130442 2614 99,8 100,6 40,8 127,3 2000 170070 3436 105,9 106,7 43,2 123,1 2001 204190 4195 109,2 111,1 47,2 109,9 2002 225810 4685 105,2 106,3 49,7 105,1 2003 267344 5591 109,6 110,5 54,4 108,0 2004 345113 7273 112,1 113,0 61,0 115,1 2005 441452 9372 102,7 103,5 62,7 124,5Таблиця 2.5 — Індекси-дефляторивалового внутрішнього продукту у 2007 році (відсотків, у порівнянних цінах)
І квартал
ІІ квартал
ІІІ квартал
ІVквартал
У ціломуза рік
Валовий внутрішній продукт
(квартал поточного року у відсотках до відповідного кварталу минулого року)
116,9 120,5 Склад валового внутрішнього продукту 1. За виробничим методом Сільське господарство, мисливство, лісове господарство 103,8 109,3 Добувна промисловість 116,0 125,9 Переробна промисловість 114,7 128,4 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 126,7 132,1 Будівництво 118,1 124,2 Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 110,8 109,8 Діяльність транспорту та зв’язку 109,0 106,7 Освіта 119,7 128,2 Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 128,2 122,8 Інші види економічної діяльності 126,2 130,3 державне управління 132,4 125,5 Податки за виключенням субсидій на продукти 116,1 116,7 2. За методом кінцевого використання 2.1. Кінцеві споживчі витрати 112,9 114,1 2.2. Валове нагромадження 116,9 116,5 2.3. Експорт товарів та послуг 122,5 122,9 2.4. Імпорт товарів та послуг 115,6 111,2Таблиця 2.6 — Індексиспоживчих цін та цін виробників промислової продукції у 2007 році (відсотків)
Індекс споживчих цін Індекс цін виробників Індекс споживчих цін Індекс цін виробників до попереднього місяця до грудня попереднього року Січень 100,5 102,3 100,5 102,3 Лютий 100,6 101,1 101,1 103,4 Березень 100,2 101,6 101,3 105,1 Квітень 100,0 102,1 101,3 107,3 Травень 100,6 102,3 101,9 109,8 Червень 102,2 101,1 104,2 111,0 Липень 101,4 101,7 105,6 112,9 Серпень 100,6 101,4 106,2 114,5 Вересень 102,2 101,1 108,6 115,8 Жовтень 102,9 102,2 111,7 118,3
Як показує аналіз наведених даних втабл.2.4 – 2.6, індекс цін виробників значно випереджає індекс споживчих цін,оскільки до кошика споживчих продуктів входять як продукти національноговиробника, так і імпортні споживчі товари та послуги.
Таким чином, в умовах великогорозриву індексів ІСЦ та ІСВ, розрахунок дефлятора ВВП є суперечним та повністю залежитьвід інформації Держкомстату по росту цін для всього обсягу номенклатури робітта послуг, вартість яких враховується для розрахунку індекса інфляції длядефлятора ВВП.
РОЗДІЛ 3. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКА ЕКОНОМІЧНОГОДОБРОБУТУ МАКРОЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
3.1 Сутність показника економічного добробутумакроекономіки
Реальний ВВП на душу населення використовуєтьсяна практиці як ґрунтовна характеристика економічного добробуту. Проте в такійролі він має значні обмеження:
— від величини ВВП варто було бвідняти вартісну оцінку так званих негативних факторів (забруднення повітря іводи, шум тощо), які пов'язані з його виробництвом і, зрозуміло, завищуютьрівень нашого матеріального добробу-ту. Скажімо, виробник забруднює річку,держава витрачає кошти на її очищен-ня, що збільшує показник ВВП, протевартість забруднення не вираховується;
— до ВВП не внесена вартістьнеринкових операцій (робота домогосподарки; робота тесляра, який займаєтьсяремонтом власного будинку; праця вчено-го, який пише безкоштовно науковустаттю; безоплатна праця добровольців). Всі ці види діяльності є доцільними зточки зору економіки, проте, у відповідності із загально-прийнятоюметодологією, не враховуються при розрахунку ВВП;
— у ВВП, на жаль, не відображаєтьсявартісна оцінка дозвілля (збільшення вільного часу, яким люди розпоряджаються)і не відображається повною мірою покращання (або ж погіршення) якості товарів,а це, безумовно, є одним із мірил економічного добробуту.
Водночас, незважаючи на те, що впереглянутому варіанті СНР 1993 року економічне виробництво охоплює також ітіньову економіку, з практичної точки зору поки що дуже важко ввести в розрахункиВВП обсяг продукції, створений тіньовим сектором. Це призводить до заниженняофіційного рівня ВВП. З метою максимального “покращання” показника ВВПнеобхідно з офіційного обсягу ВВП:
— відрахувати вартість впливу наекономіку негативних факторів;
— додати вартісну оцінку неринковихоперацій;
— додати обсяг продукції, створенийтіньовим сектором економіки;
— додати вартісну оцінку дозвілля тапокращання якості товарів.
Ці перетворення дають показникчистого економічного добробуту (ЧЕД). Його вивели в 1972 році американськіекономісти з Єльського університету
В. Нордгауз і Д. Тобін.
Проблема полягає в тому, як необхіднорозподіляти показник ЧЕД в суспільстві. Одні економісти вважають, що основоюстабільного розвитку економіки є рівність у розподілі доходу, інші – дотримуютьсяпротилежної точки зору; тобто вважають, що прагнення до рівності в розподілідоходу не може стимулювати зростання виробництва та призводить до кризиекономіки. Для визначення ступеня нерівності доходів у макроекономічній науцівикористовують кілька понять, одне з яких крива Лоренца.
Крива Лоренца – графік, в якому по горизонтальнійосі відкладені процент населення від найбідніших верств до найбагатших, а повертикальній – процент одержуваного ними доходу. Дана крива характеризуєступінь рівності (нерівності) в розподілі доходу. Чим більше відхилення кривоїЛоренца від бісектриси, тим більша нерівність у розподілі доходів країни.
Диференціація доходів складається підвпливом різноманітних факторів, які пов'язані з особистими досягненнями або незалежнівід них, що мають економічну, демографічну, політичну природу. Серед причиннерівномірності розподілу доходів виділяють: відмінності у здібностях (фізичнихта інтелектуальних), відмінності освіти і кваліфікації, працьовитість імотивацію, професійну ініціативність і схильність до ризику, походження, розмірі склад сім'ї, володіння власністю і становище на ринку, удачу, везіння ідискримінацію. Міру нерівності доходів відображує крива Лоренца (рис. 3.1), припобудові якої по осі абсцис відкладена кількість сімей (в % від загального їхчисла), а на осі ординат — їх дохід (у відсотках).
/>
Рис. 3.1 — Криварозподілу доходів (Крива Лоренца)
Теоретично можливість абсолютнорівного розподілу доходу представлене бісектрисою, яка вказує на те, щобудь-який даний відсоток сімей отримує відповідний відсоток доходу. Це означає,що якщо 20, 40, 60% сімей отримує відповідно 20, 40, 60% від всього доходу, то відповідні точки будуть розташованіна бісектрисі. Крива Лоренца показує фактичний розподіл доходів, будується зареальними даними. Наприклад, 20% населення з найнижчими доходами отримує 5%загального доходу, 40% з низькими доходами — 15% і т.д.
Область між лінією абсолютної рівності і кривою Лоренца вказуєна ступінь нерівності у розподілі доходів. Чим більшою є ця область, тим більшанерівність розподілу доходів у суспільстві. Реальне суспільство нехарактеризується ні абсолютною рівністю, ні абсолютною нерівністю. Проте, чимбільше вигнута крива Лоренца, тим більша нерівність розподілу доходів, а чимвона більш пряма, тим більша рівність сімей за рівнем доходів. Наближеннякривої Лоренца до прямої лінії абсолютної рівності вбиває стимули допродуктивної праці, а надмірна її вигнутість може викликати соціальну напругу всуспільстві.
З кривою Лоренца пов’язаний іншийвимірювач нерівності доходів – коефіцієнт Джінні, який дорівнює відношеннюплощі фігури, що утворюється між кривою Лоренца та лінією абсолютної рівності,до площі трикутника, що утворюється лінією абсолютної рівності такоординатними осями. Цей коефіцієнт коливається в діапазоні між нулем (у випадкуабсолютної рівності чисельник дорівнює нулеві) та одиницею (у випадкуабсолютної нерівності, коли всі доходи суспільства зосереджені у одногоіндивіда, чисельник дорівнюватиме знаменнику).
З метою зменшення нерівності урозподілі доходів держава здійснює примусове переміщення ресурсів у виглядіпропорційного оподаткування доходів (за процентними ставками від рівня доходу),яке призводить до зменшення добробуту одних і підвищення добробуту інших членівсуспільства, тобто фактично до перерозподілу доходів за допомогою податковоїсистеми та соціальних трансфертів.
На рис. 3.2 наведені дані результатіврозрахунку кривої Лоренца.
/>
Рис. 3.2 — Крива Лоренца оцінкинерівномірності доходів населення України, побудована за даними 2005 та 2006років
Розрахункова оцінка коефіцієнта Джініпоказує, що його величина поступово підвищується від рівня 0,32 (2005 рік) дорівня 0,34 (2006 рік), що свідчить про збільшення доходної диспропорції групнаселення в Україні.
3.2 Вплив тіньової економіки нареальний показник економічного добробуту макроекономіки України
У 2007 р. виробництво тіньового валового внутрішнього продукту (ВВП) вУкраїні складе 443,1 млрд грн. Такі висновки містяться в дослідженні Державногонауково-дослідного інституту інформатизації і моделювання економіки (ДНДІІМЕ)Міністерства економіки [17 -19].
Експерти ДНДІІМЕ дійшли висновку, що сумарний ВПП в Україні у 2007 р.складе 1 трлн 135,5 млрд грн. Зокрема, 692,4 млрд грн – офіційний ВПП і 443,1млрд грн – тіньовий ВВП. При обчисленнях експерти використовували комплексниймакрометод оцінки розміру тіньового ВВП, до якого включаються аналіз попиту наготівку, дослідження зайнятості, аналіз різночитань офіційної статистики іподібне.
Водночас експерти зазначили, що за результатами 2006 р. питома вагатіньової складової у виробництві доданої вартості склала: у промисловості –132%, в сільському господарстві – 72,5%, в будівництві – 70,8%, у сфері послуг– 31,5%.
У дослідженні також наголошується, що такий високий рівень тінізаціїукраїнської економіки обумовлений невиправдано високим навантаженням на доходинаселення і бізнесу. "Є незбагненний парадокс: чинник виробництва, якийбільше всього експлуатується, — праця, одночасно є основним наповнювачемприбуткової частини бюджету", — зазначають експерти ДНДІІМЕ.
У той же час, за даними експертів, тіньова частина середньої зарплати поекономіці складає 2,7 тис. грн на місяць. За їх розрахунками, сумарна середнязарплата по економіці в Україні складає до 4 тис. грн на місяць, тоді як офіційна- 1,3 тис. грн Таким чином, середня зарплата у 3,1 разу відстає від оптимальної.Найбільший розрив між середньою та оптимальною зарплатою спостерігається усільському господарстві – різниця у 4,4 рази, середня зарплата по промисловостів 3,9 разу менше оптимальної, в будівництві – в 2,5 разу, у сфері послуг – в1,8 разу. При цьому експерти відзначили, що низька зарплата і висо-ка питомавага тіньової економіки є «сполученими посудинами».
Динаміка валового внутрішньогопродукту — основного макроекономічного показника, що характеризує економічнийрозвиток країни, починаючи від 2000 року є позитивною. На жаль, вітчизнянаекономіка все ще має такі негативні риси, як тінізація, структурні диспропорціїнаціонального виробництва, експортне спрямування з переважанням продукціїневисокого рівня валової доданої вартості (тобто кінцевої продукції), критичназалежність від імпортних енергоносіїв, несприятливий інвестиційно-інноваційнийклімат, недоскона-лість, неузгодженість та непрозорість законодавства, інасамперед податкового, нерозвиненість внутрішнього ринку внаслідок низькоїплатоспроможності фізичних та юридичних осіб, недосконалість механізміврегулювання цін і тарифів, застаріла технологічна база промисловості та їїповільне оновлення, відтік висококваліфікованих кадрів, тривалапарламентсько-політична нестабільність тощо.
За часи незалежності економіка Українипройшла через роки нестабільності, що була обумовлена високими темпамиінфляційного зростання, знеці-ненням національної грошової одиниці та значнимпадінням обсягів вироб-ництва. Протягом цього періоду (1990-1999 рр.) падінняреального ВВП склало 59,2%. У 2000 році ситуація кардинально змінилася івідтоді українська економіка набула чіткої тенденції зростання.
Завдяки зазначеному зростанню обсягреаль-ного ВВП у 2004 році дійшов до рівня 60,8 % реального показника ВВПбазово-го 1990 року та до рівня 75,6% станом на вересень 2007 року (рис.3.3). При цьому аналіз графікурис. 3.3 показує,що темп росту інфляційного дефлятора номінального ВВП практично в 1,8 разаперевищує темп росту реального ВВП України.
Якщо темпи зростання реального ВВПзбережуться на середньому рівні останніх років, Україна зможе вийти на рівеньофіційного реального ВВП базового 1990 року тільки у 2015 році (рис. 3.3).
Такимчином, економічне зростання ще має значний потенційний запас розвитку, чиіншими словами відтворюваний потенціал, що є однією з складових сучасноготренду економічного зростання. Однак, не слід переоцінювати роль відтворюваногопотенціалу в сучасних економічних умовах України. Це поняття включає наявністьтаких резервів, як кваліфіковані людські ресурси, попит на вироблену продукцію,виробничі приміщення, основні фонди та інші. Звичайно, не можна стверджувати,що всі ці ресурси є доступними в економіці і головною проблемою у цьому єфактор часу. Застаріле зношене обладнання більше не в змозі забезпечуватинарощування виробничих потужностей. Тому, оновлення основних виробничих фондіві є одним з найактуальніших завдань для підтримання економічного зростання.
/>
Рис. 3.3 – Динаміка базових індексів росту реальногоВВП та базового індексу інфляційного дефлятора номінального ВВП Українивідносно рівня 1998 року (мінімум кризиса економіки України)
ВИСНОВКИ
Розглянувши основні макроекономічніпоказники ВНП та ВВП, можна зробити висновок про те, що вони відіграють важливуроль у визначенні економічного здоров’я суспільства. Вони створюють базу дослідження тааналізу макроекономіки.
За часи незалежності економіка Українипройшла через роки нестабільності, що була обумовлена високими темпамиінфляційного зростання, знеціненням національної грошової одиниці та значнимпадінням обсягів виробництва. Протягом цього періоду (1990-1999 рр.) падінняреального ВВП склало 59,2%. У 2000 році ситуація кардинально змінилася івідтоді українська економіка набула чіткої тенденції зростання.
Завдяки зазначеному зростанню обсяг реального ВВП у 2004 роцідійшов до рівня 60,8 % реального показника ВВП базового 1990 року та до рівня 75,6% станом на вересень2007 року. При цьому проведений аналіз показує, що темп росту інфляційного дефлятора номінального ВВПпрактично в 1,8 раза перевищує темп росту реального ВВП України.
Якщо темпи зростання реального ВВПзбережуться на середньому рівні останніх років, Україна зможе вийти на рівеньофіційного реального ВВП базового 1990 року тільки у 2015 році.
Для адекватного реаліям показникаВВП, з тим щоб він міг бути дійсно характеристикою економічного добробуту, зофіційного обсягу ВВП потрібно:
— відрахувати вартість впливу наекономіку негативних факторів;
— додати вартісну оцінку не ринковихоперацій;
— додати обсяг продукції, створенийтіньовим сектором економіки;
— додати вартісну оцінку дозвілля та покращення якості товарів.
Ці перетворення дають показник -чистого економічного добробуту (ЧЕД). Його вивели в 1972 році професориВільям Нордгауз і Джеймс Тобін з Єльського університету. ВВП показує надмірнийматеріалізм суспільства, відображаючи лише вироблені товари і послуги.
ЧЕД не підраховується на підставітієї методики і тієї інформації, що наявна в нашому розпорядженні. Він головним чином нагадує про те, щопоказник ВВП не є досконалим мірилом економічного добробуту. Проте, як би тамне було, але ЧЕД – це найкращий показник, який ми маємо на сьогодні і якимкористується весь світ.
Так, експертиДНДІІМЕ дійшли висновку, що сумарний ВПП в Україні у 2007 р. складе 1 трлн135,5 млрд грн. Зокрема, 692,4 млрд грн – офіційний ВПП і 443,1 млрд грн –тіньовий ВВП. При обчисленнях експерти використовували комплексний макрометодоцінки розміру тіньового ВВП, до якого включаються аналіз попиту на готівку,дослідження зайнятості, аналіз різночитань офіційної статистики і подібне.
Водночас експерти зазначили, що за результатами 2006 р. питома вагатіньової складової у виробництві доданої вартості склала: у промисловості –132%, в сільському господарстві – 72,5%, в будівництві – 70,8%, у сфері послуг– 31,5%.
Тобто, тільки врахування «тіньової економіки» в показнику ЧЕДдля України підвищує показник національного добробуту більш, ніж на 50%відносно рівня офіційних розрахунків ВВП Держкомітетом статистики України заофіційно затвердженими методиками.
Зафіксований в Україні з 2003 року суттєвий розрив міжіндексами цін споживача (ІСЦ) по 300 товарам та послугам та індексом цінвиробника (ІЦВ) показує, що методологія обрахунку дефлятора ВВП та реальногоВВП потребує суттєвих вдосконалень, оскільки між внутрішніми цінами та цінамиімпортних товарів склався негативний парітет (імпорт дешевше внутрішніх цін наоднотипні товари) індекс ІСЦ все більше не відражає реальну картину векономіці, а індекс-дефлятор ВВП та методологія його розрахунку офіційно ніколине публікується Держкомстатом України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. БазилевичВ.Д. Макроекономіка: Підручник/ В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, Л.О. Баластрик.- 3-тє вид., випр… — К.: Знання, 2006. — 623 с.
2. Базилевич В. Д. Макроекономіка: Підручник/ В.Д.Базилевич, К.С. Базилевич, Л.О. Баластрик. — 2-ге вид., випр… — К.: Знання,2005. — 852 с. — (Класичний університетський підручник).
3. Борух В.О.. Економічна статистика: Навчальнийпосібник для студ. вищих навчальних закладів/ В.О. Борух, Р.В. Алямкін. — К.:Ліра-К, 2006. — 316 с.
4. БудаговськаС., Кілієвич О. та ін. “Мікроекономікаі макроекономіка”. К.: “Основи”, 1998. — 358 с.
5. Вечканов Г.С. Макроэкономика:Учебник/ Г.С. Вечканов, Г.Р. Вечканова. — 2-е изд… — СПб.: Питер, 2004. — 540с.
6. Вітлінський В. В. Моделювання економіки: Навчальнийпосібник/ В.В. Вітлінський. — К.: КНЕУ, 2005. — 406 с.
7. Дзюбик С.Д. Основи економічної теорії: Навч. посібник/ С.Д. Дзюбик, О.С. Ривак. — К.:Знання, 2006. — 481 с
8. Економічнатеорія: Підручник/ Ред. В.М. Тарасевич. — К.: Центр навчальної літератури,2006. — 779 с.
9. КрючковаИ.В. Макроструктурные факторы и закон золотого сечения // журнал «Економист», 2005, №9, стр. 26-30.
10. Кучерявенко І.А. Макроекономіка: Практикум:Навчальний посібник/ І.А. Кучерявенко. — К.: Вікар, 2006. — 239 с.
11. Лугінін О.Є. Статистика національної економіки та світового господарства:Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ О.Є. Лугінін, С.В.Фомішин. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 503 с.
12. Макроекономіка:Навчальний посібник/ І.І. Вініченко, О.В. Гончаренко, Н.В. Дацій. — К.: Центрнавчальної літератури, 2006. — 176 с.
13. Матвеева Т.Ю. Введение в макроэкономику: Учебноепособие/ Т.Ю. Матвеева. — 3-е изд… — М.: ГУ ВШЭ, 2005. — 512 с.
14. МельниковаВ.І. Макроекономіка: Навчальний посібник/ В.І. Мельникова, Н.І. Клімова. — 2-евид., допов… — К.: Професіонал, 2004. — 394 с.
15. МовчанР., Рікардо Джуччі Макроекономічний прогноз України (2 кв.2006 – 4 кв.2007) No.1 (9) Травень 2005 // ІнститутЕкономічних Досліджень та Політичних Консультацій, Київ, http:/www.ier.kiev.ua.
16. Мовчан,Рікардо Джуччі Макроекономічний прогноз України (3 кв.2006 – 4 кв.2007) No.2 (10) жовтень 2006 // ІнститутЕкономічних Досліджень та Політичних Консультацій, вул. Рейтарська 8/5-А, 01034Київ, http:/www.ier.kiev.ua.
17. МовчанР., Кравчук В., Ковальчук В., Рікардо Джуччі Макроеко-номічний прогноз України (1кв.2007 – 4 кв.2008) No.1 (11) травень 2007 // ІнститутЕкономічних Досліджень та Політичних Консультацій, Київ, http:/www.ier.kiev.ua.
18. Найденов В.С.,Сменковский А.Ю. Инфляция и монетаризм. Уроки антиинфляционной политики. — Б.Ц.: ОАО «Белоцерковская книжная фабрика», 2003. -352 с.
19. Про затвердженняМетодичних рекомендацій щодо квартальних розрахунків валового внутрішньогопродукту за категоріями кінцевого використання // ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИУКРАЇНИ НАКАЗ від 1 грудня 2006 року N 580.
20. Прозатвердження Переліку порівнянних цін 2005 року на сільськогосподарськупродукцію //ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ НАКАЗ від 23 січня 2007 року N13.21. Сергієнко О. Макроекономічні проблеми виробництва ВВП України // журнал «Персонал» № 10, 2006.
22. Социально-экономическаястатистика / под редакцией А.В. Головача – Киев, «Вища школа», 1991.
23. Статистичнийщорічник по Україні за 2004 рік. –К. „Укрстат”, 2005 – 1740 с.
24. Статистичний щорічник України за 2005 рік/ Державний комітетстатистики України; Ред. О.Г. Осауленко. — К.: Консультант, 2006. — 575 с.
25. Швайка Л.А. Державне регулювання економіки:Навчальний посібник/ Л.А. Швайка. — К.: Знання, 2006. — 436 с.
26. Экономическийсловарь: 14 500 терминов/ Ред. А.Н. Азрилиян. — М.: Ин-т новой экономики, 2007.- 1152 с.
27. http://www.ukrstat.gov.ua– ОфіційнийІнтернет- сайт Державного комітета статистики України.
28. http://www.mfa.gov.ua– ОфіційнийІнтернет- сайт МЗС України.
29. http://www. epravda.com.ua-Офіційний Інтернет- сайт газети «Економічна правда».
30. http://www. ufin.com.ua— ОфіційнийІнтернет- сайт аналітичного видання «Україна фінансова».
Додаток
Таблиця А.1 — Номінальний валовий внутрішнійпродукт у 2004 році [28] (млн.грн.)
І квартал ІІ квартал ІІІ квартал ІV квартал У цілому за рік
Валовий внутрішній продукт
у фактичних цінах
66981
78607
99405
100120
345113
Індекс росту реального ВВП з вра-хуанням дефлятора ВВП (квартал поточного року у відсотках до від-повідного кварталу минулого року) 112,9 112,7 114,3 109,1 112,1 Склад валового внутрішнього продукту 1. За виробничим методом 1.1. Випуск 153867 183350 237754 235017 809988 1.2. Проміжне споживання 94220 112633 146806 143283 496942 1.3. Валова додана вартість 59647 70717 90948 91734 313046 1.4. Чисті податки на продукти 7334 7890 8457 8386 32067 2. За розподільчим методом 2.1. Оплата праці найманих працівників 31743 36999 41967 46741 157450 2.2. Чисті податки на виробництво та імпорт 8482 8734 9267 8680 35163 2.3. Валовий прибуток, змішаний доход 26756 32874 48171 44699 152500 3. За методом кінц. використання 3.1. Кінцеві споживчі витрати 50819 57002 63728 74007 245556 3.2. Валове нагромадження 10480 12284 27584 22722 73070 3.3. Експорт товарів та послуг 47456 55701 58340 58110 219607 3.4. Імпорт товарів та послуг -41774 -46380 -50247 -54719 -193120Таблиця А.2 — Номінальний валовийвнутрішній продукт у 2005 році [28] (млн.грн.)
І квартал
ІІ квартал
ІІІ квартал
ІV квартал
У цілому за рік
Валовий внутрішній продукт у фактичних цінах
88104
101707
122861
128780
441452
Індекс росту реального ВВП з врахуванням дефлятора ВВП (квартал поточного року у відсотках до відповідного кварталу минулого року) 105,0 103,5 101,5 101,9 102,7 Склад валового внутрішнього продукту 1. За виробничим методом 1.1. Випуск 200479 225989 283300 285862 995630 1.2. Проміжне споживання 123101 138241 174827 170860 607029 1.3. Валова додана вартість 77378 87748 108473 115002 388601 1.4. Чисті податки на продукти 10726 13959 14388 13778 52851 2. За розподільчим методом 2.1. Оплата праці найманих працівників 43202 50775 56786 65837 216600 2.2. Чисті податки на виробництво та імпорт 12050 14802 14950 14275 56077 2.3. Валовий прибуток, змішаний доход 32852 36130 51125 48668 168775 3. За методом кінцевого використання 3.1. Кінцеві споживчі витрати 66805 79152 88441 103481 337879 3.2. Валове нагромадження 14898 21759 34905 28314 99876 3.3. Експорт товарів та послуг 55140 56394 58562 57156 227252 3.4. Імпорт товарів та послуг -48739 -55598 -59047 -60171 -223555Таблиця А.3 — Номінальний валовий внутрішнійпродукт у 2006 році [28] (млн.грн.)
І квартал
ІІ квартал
ІІІ квартал
ІV квартал
У цілому за рік
Валовий внутрішній продукт у фактичних цінах
105423
124116
150434
157694
537667
Індекс росту реального ВВП з врахуванням дефлятора ВВП (квартал поточного року у відсотках до відповідного кварталу минулого року) 104,1 106,8 106,9 109,5 107,1 Склад валового внутрішнього продукту 1. За виробничим методом 1.1. Випуск 233727 272122 341680 354158 1201687 1.2. Проміжне споживання 142626 164678 210381 215934 733619 1.3. Валова додана вартість 91101 107444 131299 138224 468068 1.4. Чисті податки на продукти 14322 16672 19135 19470 69599 2. За розподільчим методом 2.1. Оплата праці найманих працівників 52975 62242 71455 78764 265436 2.2. Чисті податки на виробництво та імпорт 15205 17540 20075 19987 72807 2.3. Валовий прибуток, змішаний доход 37243 44334 58904 58943 199424 3. За методом кінцевого використання 3.1. Кінцеві споживчі витрати 88810 100698 107865 125014 422387 3.2. Валове нагромадження 22340 25584 41710 41139 130773 3.3. Експорт товарів та послуг 52515 61554 72322 67316 253707 3.4. Імпорт товарів та послуг -58242 -63720 -71463 -75775 -269200 Таблиця А.4 — Номінальний валовий внутрішнійпродукт України у 2007 році [28] (млн.грн.)
І квартал
ІІ квартал
ІІІ квартал
ІV квартал
У цілому за рік
Валовий внутрішній продукт
у фактичних цінах
133108
161388
Індекс росту реального ВВП з врахуванням дефлятора ВВП (квартал поточного року у відсотках до відповідного кварталу минулого року) 108,0 107,9 Склад валового внутрішнього продукту 2. За виробничим методом 1.1. Випуск 293245 348163 1.2. Проміжне споживання 180166 208032 1.3. Валова додана вартість 113079 140131 1.4. Податки за виключенням субсидій на продукти 20029 21257 2. За розподільчим методом 2.1. Оплата праці найманих працівників 67545 81736 2.2. Податки за виключенням субсидій на виробництво та імпорт 21133 22042 2.3. Валовий прибуток, змішаний доход 44430 57610 3. За методом кінцевого використання 3.1. Кінцеві споживчі витрати 111610 129790 3.2. Валове нагромадження 30098 36784 3.3. Експорт товарів та послуг 67463 79578 3.4. Імпорт товарів та послуг -76063 -84764