Реферат: Принципи і методи планування у виробничій сфері

Зміст

1.Принципи планування

2.Методи планування

1.Принципи планування

Плануваннябазується на певних принципах. Основними з них є:

1) Об'єктивність — планові показники повинні базуватися на ретельному вивчені фактичнихданих і реального практичного досвіду.

2) Принципнауковості має забезпечити дотримання умов економічних законів розвиткуекономіки.

Оцінкасучасного рівня розвитку національної економіки: планові розрахунки маютьбазуватися на вивченні статистичних даних розвитку економіки до початкупланового періоду, а також на аналізі практичного досвіду. При цьому прийнятнийдля аналізу ретроспективний період має бути рівним або перевищувати перспективний.

3) Правильневизначення пріоритетів обумовлене обмеженістю ресурсів і необхідністюконцентрації зусиль на вирішенні найважливіших проблем розвитку народногогосподарства, галузі, регіону для забезпечення прогресивних зрушень ународногосподарських пропозиціях, підвищення ефективності всього суспільноговиробництва, вирішення соціальних і екологічних проблем й ресурсозбереження.

4)Орієнтація на більш повне задоволення потреб суспільства. Потребисуспільства визначаються за допомогою наукових досліджень і прогнозування зурахуванням науково обґрунтованих норм потреб на вивчення тенденцій зміни їхструктур, що визначається науково-технічним прогресом, який спричиняє появунових потреб.

5) Збалансованість — приведення у відповідність макроекономічних планових показників (наявнихресурсів і потреб, грошових витрат і доходів, різних суб'єктів економіки тощо),погодження обсягів і виробництва із суспільною потребою в продукції.

6)Принцип реальності передбачає:

•   забезпечення плану необхідними матеріальними, трудовими, фінансовимий природними ресурсами та ефективне їх використання,

•   розробку конкретних економічних, правових, організаційних механізмівреалізації плану.

•   поєднання різних видів планування — перспективного і поточного,галузевого і територіального — для забезпечення комплексного розвиткуекономіки, гармонізації суспільних інтересів;

•   провідну роль перспективних планів, які виражають генеральнінапрями соціального, економічного й науково-технічного розвитку суспільства;

•   єдність перспективного й поточного планування, що встановлює чітківзаємозв'язки та наступність планів, є важливою умовою планової роботи.

7) Принциппогодженості суспільних, колективних і особистих інтересів. Використаннявсієї системи інтересів є основною рушійною силою розвитку виробничих відносин,зростання економіки, підвищення її ефективності.

8)Орієнтація на світові стандарти — врахування у процесі планування світовихекономічних, екологічних і соціальних стандартів.

9)Адаптація — оперативне коригування планових завдань у зв'язку зі зміною умові завдань соціально-економічного розвитку країни.

10)Принцип постійного аналізу та контролю виконання планів полягає усвоєчасному вивченні та усуненні недоліків у господарській діяльностіпідприємств і здійсненні необхідних заходів для досягнення планових показників.

2.Методи планування

Плануваннябазується на системному аналізі й відбувається з використанням нормативного,балансового, програмно-цільового методів та економко-математичного моделювання,яке є інструментом реалізації вказаних методів.

1.При нормативному методі планування планові завдання з обсягіввиробництва, асортименту та сортаменту продукції визначаються за допомогоюнауково обґрунтованих норм та нормативів її споживання, витрат ресурсів навиробництво, завантаження виробничих потужностей та продуктивності устаткування.Ці норми і нормативи виражають ступінь економічної, соціальної, екологічноїефективності виробництва — норми ресурсомісткості, продуктивності, амортизації,рентабельності, викидів шкідливих речовин, прожиткового мінімуму, мінімальноїзаробітної плати та ін.

Упланово-економічних обґрунтуваннях нормативи використовуються для двох типіврозрахунків: визначення очікуваного результату за наявних ресурсів тавизначення потреби в ресурсах для досягнення певного цільового результату.

Очікуванийрезультат/>визначаєтьсявідношенням обсягу наявних ресурсів планова потреба в ресурсах Р до нормативуїх витрати на один виріб qi:

/>

/>

апланова потреба в ресурсах Qрпл. — помноженням планового обсягу виробництвапродукції і-го виду Пi на відповідну норму їх витрати на один виріб:

де n— кількість видів продукції, для виробництва якої використовується цей ресурс.

Такимчином, нормативи у плануванні можуть виконувати контрольну функцію, наприклад,для контролю ступеню досягнення орієнтовних рівнів ефективності виробництва,стану навколишнього середовища.

Зароллю у плануванні нормативи поділяють на цільові, економічні (утворюванняфондів) використовувані у техніко-економічних розрахунках. У сучаснихумовах економічні нормативи частково втратили своє значення, їх використовуютьпри розробці індикативних планів. До складу цільових і використовуваних утехніко-економічних розрахунках належать:

• норми ефективності суспільного відтворення — матеріало-, енерго-,трудомісткості ВВП, коефіцієнт нагромадження та ін.;

• норми і нормативи затрат праці — відношення ВВП або валового випускугалузі економіки до чисельності трудових ресурсів;

• норми і нормативи витрат сировини, матеріалів, палива, енергії — витрати ресурсів на 1 грн. ВВП;

• норми й нормативи капітальних вкладень і капітального будівництва- загальна та порівняльна ефективність капітальних вкладень, питомі капітальнівкладення;

• фінансові норми та нормативи — бюджетозабезпеченість населення, нормивідрахувань до бюджетів податків та ін.;

• соціальні норми й нормативи — норми споживання населенням товарівта послуг, мінімальна заробітна плата та ін.;

• екологічні норми і нормативи — витрати води на 1 грн. валовоговипуску промислової продукції, норми викидів шкідливих речовин та ін.

Нормивстановлюються чотирма методами:

1)дослідним або експериментальним;

2) розрахунковим або розрахунково-аналітичним;

3) дослідно-розрахунковим або комбінованим;

4) статистичним.

Крімтого, норми можуть розроблятися не тільки на кінцеву готову продукцію, а й нанапівфабрикати, переробки, окремі процеси, агрегати, апарати тощо.

2.Балансовий метод — узгодження потреб і ресурсів як у масштабі суспільства, такі за окремими складовими національної економіки, координація розвитку окремихвиробництв, галузей, регіонів на основі розробки відповідних балансів. Цейметод застосовується у плануванні для досягнення рівноваги у сферах виробничогой особистого споживання, зіставляючи ресурси і потреби в них.

Балансбудують у вигляді спеціальної таблиці, у лівій частині якої зазначають усі видизасобів (продукції, ресурсів) відповідно до потреб, а у правій — джерела їхнадходження. В процесі розробки балансу має бути забезпечене рівняння між цимидвома частинами. У загальному вигляді це можна записати так:

/> (3)

де хік-ресурси і-ї продукції за к (к = 1,2,...,n) джерелами надходження;

vij — обсяг розподілу і-ї продукції за j-ми напрямками використання.

Тобтозадовільненийза певний період часу попит на продукцію і-го виду Vin дорівнює

/> (4)

деVів — обсяг виробленої за цей період продукції;

Vісв- обсяг готової продукції, що знаходиться на складах виробників на початокпланового періоду;

Vісс- обсяг готової продукції, що знаходиться на складах споживачів на початокпланового періоду.

Балансикласифікуються за різними ознаками. За видом виробничих ресурсів їхрозподіляють на баланси матеріальних, трудових, природних, фінансових ресурсівта виробничих потужностей. При державному плануванні використовують матеріальніабо натуральні баланси, вартісні або фінансові баланси, баланси праці,найважливіші народногосподарські баланси.

Особливароль у плановому регулюванні економіки країни належить міжгалузевому балансувиробництва й розподілу суспільного продукту — методу економічного аналізу іпланування пропорцій процесу розширеного відтворення в галузевому розрізі.

Міжгалузевийбаланс — це система показників і розрахунків, які характеризуютьвідтворення суспільного продукту за натурально-речовим і вартісним складомзагалом у народному господарстві і в окремих галузях, відображаютьзагальноекономічні й міжгалузеві пропорції.

Міжгалузевийбаланс (МГБ) — це зведена економічна таблиця шахового типу, яка складається задопомогою запропонованого В. Леонтьєвим методу «витрати-випуск».

Розробляєтьсядва види МГБ — натуральний (міжпродуктовий) баланс і МГБ у вартісномувираженні. Таблиця натурального МГБ містить два розділи: у першому відображеноджерела формування продукції, у другому — розподіл її за напрямкамивикористання.

Дляпоєднання вартісної структури суспільного продукту з його натурально-речовинноюструктурою розробляють таблицю МГБ, що складається з чотирьох квадрантів (табл.1).

Таблиця1

Міжгалузевийбаланс виробництва і розподілу продукції

/>

Першийквадрант характеризує розподіл продукції та формування витрат на їївиробництво; він відбиває міжгалузеві потоки продукції в процесі її поточноговиробничого споживання. На перехресті рядків і стовпців розташовані показникиобсягу цих потоків Xij, де і — номер галузі виробника, j — номергалузі споживача продукції.

Другийквадрант відбиває кінцеве споживання продукції Vi та обсяг валової продукції Xi

Втретьому квадранті наведена сума амортизаційних відрахувань від виробничихфондів та новостворена вартість в галузях матеріального виробництва.

Вчетвертому квадранті наведені дані про перерозподіл новоствореної вартості.

Основнерівняння МГБ

/> (5)

деXij-обсяг постачання і-го виду продукції для виготовлення j-го виду виробів;

Yi — обсяг кінцевого продукту і-го виду, загальне виробництво j-го виду продукції.

/>,                          (6)

де Aj-амортизаційні відрахування від основних виробничих фондів по і-му видупродукції,

Vi — новостворена вартість, що утворилась при виробництві і-го виду продукції.

Структурапобудови МГБ обумовлює дві його важливіші властивості:

1)загальні підсумки за однойменними рядками та стовпчиками дорівнюють одне іншому

/> (7)

2)загальна сума показників другого квадранта дорівнює відповідній сумі третьогоквадранта

/> (8)

Вартіснітаблиці МГБ будуються за статичними й динамічними моделями.

Статичнамодель МГБ має вигляд

/> (9)

де aij — коефіцієнти прямих витрат (середньогалузеві нормативи витрат продукції галузіі, що використовуються як засоби виробництва для випуску одиниці продукціїгалузі і);

Xj — обсяг виробництва продукції j-ї галузі-споживача;

Xi — валове виробництво продукції і-ї галузі-виробника (і=1л);

Yi — обсяг кінцевого продукту і-ї галузі-виробника.

Складоваaij xj характеризує міжгалузеві потоки і в ціломупроміжний продукт; — кінцевий продукт; £х, — валовий суспільний продукт.

Статичнімоделі відображають економічні зв'язки, що складаються за певний період часу(переважно за рік). Спрощена динамічна модель має вигляд

/> (10)

де t- індекс року;

Iij — продукція галузі і, що спрямована у вигляді виробничих інвестицій в i-му роціна розширення виробництва в галузі j;

Yit-обсяг кінцевого продукту і-ї галузі в t-му році за виключенням продукції,спрямованої на розширення виробництва.

Динамічнімоделі відтворюють динамічні зв'язки, що склалися в народному господарстві.Вони використовуються для розрахунків розвитку економіки на перспективу.

Слідзазначити, що нормативний та балансовий методи планування взаємопов'язані тавзаємодоповнюючі. Через це вони використовуються разом — при нормативномуплануванні підтримується баланс потреб і можливостей, розробка балансівздійснюється з використанням нормативів (формули 9 — 10).

Література

1.   Дядьківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки:Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2008. – 209 с.

2.   Економіка підприємства: Підручник / за заг. ред. С.Ф.Покропивного. – 2-ге вид., доп. і переробл. – К.: КНЕУ, 2009. – 528 с.

3.   Пашута М.Т., Калина А.В. Прогнозування та макроекономічнепланування: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2006. – 185 с.

4.   Виробничій менеджмент: Навч. посібник / За заг. ред. д.е.н., проф.С.Ф. Поважного. – Д.: ДонДУУ, 2009. – 493 с.

5.   Сілаєв В.І. Планування у виробничій сфері: Конспект лекцій. – Д.:ДонДАУ, 2004. – 125 с.

6.   Гринькова В.М., Новикова М.М. Державне регулювання економіки:навч. Посібник. – Х.: Вид. Дім „ІНЖЕК”, 2004. – 756с.