Реферат: Попит і пропозиція, їх аналіз

Всімікроекономічні суб’єкти взаємодіють через ринок, який характеризують такіосновні змінні: попит, пропонуван­ня, ціна. Вонитіснопов’язані і взаємно впливають одна на одну, формуючи ринковиймеханізм саморегулювання. Поведінку покупців описує категорія „попит”,поведінку продавців –категорія „пропонування”. Ринкова ціна визначається як результатскладної взаємодії продавців і покупців.

2.1. Аналіз попиту

/>Покупці, якімають потребу у певних товарах, виходять на ринок і пред’являють попит. Попит – це форма вираження потреб, представленихна ринку і забез­печених грошовими засобами. Розрізняють індивідуальнийпопит – попит окремого споживача та ринковий попит, якийскладається з суми індивіду­альних попитів.

 Попит – цемножинаспіввідношень цін і відповідних кількостей товару. Попит,як взаємозв’язок ціни і кількості, можна зобразити графічно у вигляді кривоїпопиту (рис.2.1).

Конкретну кількість товару, якупокупці бажають і можуть придбати за кожного рівня ціни,називають обсягомпопиту. Йогоможна визначити за графіком як параметр точки на кривій попиту: наприклад, обсягпопиту на яблука за ціною 4 гривні за кг становить 20 кг на день.

Закон попиту твердить, що між ціною і обсягомпопиту існує обер­нений зв’язок: обсяг попиту скорочується зізростанням ціни і зростає зі зниженням ціни.

Математичнимвиразом закону попиту є функція попиту:  QD=f(P),                                                                      

де    QD – обсягпопиту на товар,  D– попит,   P– цінатовару.

Лінійнафункція попиту описується  рівнянням:    QD=a–b·P.

         Цінає основною детермінантою попиту, зміна якої  спричиняє зміни в обсязіпопиту, що графічно відповідає руху між точками на  даній кривійпопиту (рис. 2.2).

 Неціновідетермінанти попиту спричиняютьзміни у попиті, щографічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту: праворуч-вгору,якщо попит зростає, і ліворуч-вниз, якщо попит скорочується (рис. 2.3).Нецінові детермінанти являють собою основні мотиви споживчого попиту. Донецінових детермінант попитувідносяться:смаки і уподобання споживачів; доходи споживачів; ціни сполучених товарів;кількість споживачів на ринку; очікування споживачів відносно майбут­ніх цін.

/>Смакиі уподобання споживачів визначаються звичаями,рекламою, модою, освітою і здатні змінювати попит в обох напрямках за незмінної ціни та інших рів­них умов.

Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив па попит.Відповід­но до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють:

•  нормальні товари – це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів,крива попиту зміщується праворуч. Абсолютна більшість товарів є нормальними;

•  нижчі товари – це товари, попит на які скорочується зізростанням доходу, а крива попиту зміщується ліворуч. До таких товарів можнавіднести немодне вбрання, висококалорійні, з низьким вмістом вітамінівпродукти, а також товари низької якості.

Ціни сполучених товарів чинять взаємний вплив щодо попитузалежно від виду цих товарів. Розрізняють два види сполучених товарів:

•  товари-субститутиабовзаємозамінні товари– це пари товарів, для яких зростання ціни одного викликає зростанняпопиту на інший товар, і навпаки. Наприклад, м’ясо і риба: з підвищенням ціним’яса попит на рибу зросте незалежно від її ціни, що графічно відповідатимезміщенню кривої попиту на рибу праворуч;

•  товари-комплементиабовзаємодоповнюючі товари– це пари товарів,для яких зростання ціни одного призводить до зменшення попиту на інший товар, інавпаки. Ці товари споживаються одночасно, наприклад, бензин і шини або іншізапасні частини до автомобіля. З підвищенням ціни бензину попит на шинискоротиться, оскільки власники автомобілів будуть їздити менше. Графічно скороченнюпопиту на шини внаслідок підвищення ціни бензину відповідає зміщення кривоїпопиту ліворуч.

Кількість споживачів на ринку – зі збільшенням числа покупців попитзростає, крива попиту зміщується праворуч, зі зменшенням – ліворуч за іншихрівних умов.

Очікування споживачів. Очікуваннязміни цін є фактором попиту, який набуває особливої актуальності в умовахінфляції. Очікування підвищення цін у майбутньому спричиняють зростання попитуу поточному періоді за інших рівних умов, крива попиту зміщується праворуч, інавпаки –  за умови очікування майбутнього зниження цін. Аналогічною є реакціяспоживачів в очікуванні підвищення або зниження доходу.

Зврахуванням нецінових детермінант попиту функція попиту може бути представленаформулою:    QD= f(P, ND),      де     ND– нецінові детермінанти попиту.

2.2. Аналізпропонування

Пропонування – це кількість товарів, яка перебуває наринку або може бути доставлена на ринок; визначається виробництвом, але нетотожне йому. Розрізняють індивідуальне пропонування, або пропону­ванняокремої фірми, та ринкове пропонування, яке складається з сумиобсягів індивідуального пропонування. На рішення фірм щодо пропонування, як іна рішення споживачів відносно покупок, в першу чергу впливає ціна. Ціна єосновним індикатором, який показує, скільки і якої продукції виробляти. 

Пропонування – це множина  співвідношень цін івідповідних кількостей товару. Конкретна кількістьтовару, яку продавці бажають та можуть продати на ринку за деякийперіод часу за певного значення ціни називається обсягомпропонування.

Закон пропонуваннятвердить,щоміж ціною та обсягом пропонуван­ня існує прямий зв’язок: обсягпропонування зростає з підвищенням ціни і скорочується зі зниженням ціни. Математичним виразом закону пропонування є функціяпропонування:      QS=f(P),         де      QS– обсягпропонування товару,           />-пропонування.

Лінійнафункція пропонування може бути описана рівнянням:  QS=– c+d·P.                                                                                 

/>Графічним відображенням функції пропонування є кривапропонування (рис. 2.4).

Зміни ціни спричиняютьзміни в обсязі пропонування, що графічно відповідає руху міжточками на даній кривій пропонування (рис. 2.4).

 Неціновідетермінанти спричиняютьзміни у пропонуванні, щографічно відповідає зміщенню всієї кривої пропонуванняправоруч-вниз, якщо пропонування зростає, і ліворуч-вгору, якщо пропонуванняскорочується (рис. 2.5).

До нецінових детермінант пропонування належать: ціни ресурсів;технології виробництва; кількість продавців на ринку; податки та дотації; зміницін інших товарів; очікування зміни цін.

Ціни ресурсів чинять вплив на пропонування черезвитрати виробництва. Зниження цін ресурсів дозволяє виробляти більше продукції.Наприклад, якщо ціни енергоносіїв або матеріалів знизяться, фірма за іншихрівних умов зможе закупити більше ресурсів і виробити більше продукції. Кривапропонування зміститься праворуч.

Більшдосконалі технологіївиробництва дозволяютьфірмі виробляти більше з тими ж самим ресурсами. Крива пропонування зрушитьсяправоруч.

Збільшеннячисла продавців на ринку призводить до зростанняпропонування, крива пропонування зміщується праворуч, і навпаки, зменшеннячисла продавців змістить криву пропонування ліворуч.

Податки скорочуютьпропонування, якщо розглядаються виробниками як збільшення витрат виробництва. Субсидії, навпаки, покривають частину витратвиробника, внаслідок чого пропонування зро­стає. Податки зрушують кривупропонування ліворуч, дотації – пра­воруч.

Зміни цін інших товарів чинять вплив на пропонування через зміни у структурі виробництва. Якщо,наприклад, фермер вирощує два види сільськогосподарської продукції – моркву тацибулю, і ціни на моркву зростають, фермеру буде вигідно збільшити угіддя підморквою за рахунок зменшення площ під цибулею. Пропонування цибулі зменшиться,хоча її ціна залишилася незмінною. Крива пропонування цибулі зміщуєтьсяліворуч.

В очікуванні зміни цін поведінка продавців є прямо протилежноюповедінці споживачів. Якщо виробники очікують зростання цін у майбутньому, вонивже сьогодні скоротять пропонування, розраховуючи продати свій товар згодомдорожче. Крива пропонування зміститься ліворуч.

Зврахуванням нецінових детермінант функція пропонування може бути представленаформулою:  QS<sub/>= f(P, NS),     де       NS–нецінові детермінанти пропонування.

2.3. Ринковарівновага. Утворення ринкової ціни та її роль.

Зміни у станірівноваги

/> Взаємодія попиту іпропонування визначає ринкову рівновагу. Ринкова рівновага– цестан ринку, за якого обсяги попиту та пропонування збігаються.Криві попиту і пропонування в точці кількісно-цінової рівноваги /> перетинаються (рис. 2.6).

 Цінарівноваги – це ринкова ціна (P*), за якоїобсяг попиту дорівнює обсягу пропонування. Це ціна, яка задовольняє іпродавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси співпадають. У точцірівноваги відсутні як дефіцит, так і надлишок товарів, отже,зникають чинники, які спричиняють зміну ціни.

Рівновага окремого ринку певного товару,  називається частковоюрівновагою. Її умовою є:  QD=QS.                    

/> Ринок не завждиперебуває в стані рівноваги, але завжди існує тенденція до вирівнювання обсягівпопиту і пропонування. Якщо ціна відхиляється вгору від рівноважної,з’являється надлишок товарів у продавців, загострення конкуренціїзмушує їх знижувати рівень ціни до рівноважного, а якщо ціна опустилась нижчеза рівноважну, то виникає дефіцит товарів і, користуючиськонкуренцією серед покупців, продавці піднімають ціну (рис. 2.7). Отже, змінаціни повертає ринок до попередньої рівноваги. Точка рівноваги є стійкою,а коливання ціни відіграє роль механізму саморегулювання ринкової системи.

Але рівновага може змінитися підвпливом будь-якої з нецінових детермінант. Точка рівноваги переміщується в новеположення і не повертається назад, ринкова система набуває нової рівноваги зіншими параметрами рівноважних цін і обсягу (рис.2.8). Якщо на ринку за іншихрівних умов зростає (скорочується) лише попит, то рівноважна ціна і рівноважнийобсяг продукції зростуть (скоротяться); якщо зростає (скорочується) лишепропонування, то рівноважна ціна зменшиться (збільшиться), а рівноважний обсягзросте (скоротиться), Якщо одночасно зростають (скорочуються) іпопит, і пропонування, рівноважний обсяг продукції зросте (скоротиться), алевплив на рівноважну ціну є невизначеним, він залежить від ступеня взаємних змінпопиту та пропонування. Рівноважна ціназменшиться, якщо попит зросте в меншій мірі, ніж пропонування, і зросте, якщопопит зростає в більшій мірі, ніж пропонування.

/>Зміни параметрівринкової рівноваги також можуть відбуватись в результаті втручаннядержави, коли вона встановлює податок на виробників або надає їмсубсидію. Виробники розглядають податки як збільшення витрат виробництва, що заінших рівних умов означає скорочення пропонуван­ня, крива пропонуваннязміщується ліворуч. Зміщення кривої пропонування залежить не тільки відвеличини податку, але й від способу його стягнення.

/>Податок може стягуватись як певна сума з одиниці товаруабо як відсоток до ціни товару. У ви­падку встановленняподаткуз одиниці товару на виробників крива пропонування зміщуєтьсяпаралельно до по­чаткової  на величину податку /> повертикалі, точка рівноваги зміщуєть­ся з /> до/> (рис. 2.9).

У точці нової рівноваги /> ціна пропонуванняPS, якавизначає виторг продавців, відрізняється від рівноважної – ціни попиту/>, за якою купують товарпокупці, на величину податку:  PD=PS+Т.

За рівнянням рівноваги: а–b·(PS+Т)<sub/>= – c+d·PS можназнайти ціну пропонування PS, а потім – новіціну рівноваги та рівноважний обсяг.

/>Площапрямокутника /> визначає сумуподаткових надходжень.                            Параметри новоїрівноваги після  вве­дення  податку  також можуть бути визначені шляхом корекціїрівняння пропонування:  /> 

 З встановленнямвідсотковогоподатку кривапропонування також зміщується ліворуч, але не паралельно до попередньої. Уцьому випадку змінюється і точка перетину кривої пропонування з відповідноювіссю, і кут її  нахилу, оскільки має місце непропорційне зростання рів­нів ціндля різних обсягів пропонування (рис.2.10).

Як і у випадку податку як суми з одиницітовару, ціна пропонування /> відрізняєтьсявід ціни попиту/>, алеспіввідношення між ними інше: PD=(1+t)·PS, де  t– ставкаподатку. З врахуванням ставки податку рівняння кривої пропонування матимевигляд:   />