Реферат: Оподаткування підприємства
ЗМІСТ
ВСТУП РОЗДІЛ 1 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ 1.1 Податкова система України її роль і функції 1.2 Адаптація податкового законодавства до європейських стандартів 1.3 Суть та класифікація податків податків та зборів РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА 2.1 Система оподаткування підприємства та її становлення в Україні 2.2 Оподаткування підприємства, основні податки 2.3 Аналіз оподаткування ТОВ “Схід” РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ 3.1 Напрямки реформування та удосконалення податкової системи України 3.2 Впровадження Податкового кодексу в Україні ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
За останні роки в економіці України відбулися радикальні зміни,обумовлені досягненням Україною політичної та економічної незалежності іпереходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки. Однією зумов формування в Україні повноцінних ринкових відносин є реформування податковоїсистеми. Податкова система в усіх країнах світу є основою державних фінансів іосновним фондом грошових коштів держави.Необхідність в існуванні податкової системи обумовлюється природою держави, яказа своїм призначенням покликана виконувати загальносуспільні завдання іфункції, а також об'єктивно існуючим законом вартості, існуваннямтоварно-грошових відносин та іншими факторами.
Податкам в системі державних фінансів належить центральне місце. Податки,як система економічних розподільних відносин, охоплюють фактично всесуспільство, на відміну від інших ланок фінансової системи, які мають більшобмежене функціонування. Це пов’язано з тим, що податки повинні забезпечувативиконання державою її основних функцій управління, оборони, регулюванняекономіки, соціальної.
Держава використовує податкову політику для здійснення територіального,внутрішнього і міжгалузевого розподілу і перерозподілу ВВП з метоювдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальнихгарантій населенню. В умовах формування ринкових відносин податкова системамає надавати фінансову підтримку щодо роздержавлення і демонополізації галузейгосподарства, забезпечення соціального захисту населення.
У цьому зв’язку дослідження питань організації, реформування та функціонуванняподаткової системи України набуваєособливого значення, що зумовлює актуальність обраної теми та доцільністьпроведення досліджень для розвитку цього питання.
Метою даної роботи є дослідження і вивчення теоретичних основорганізації, діяльності та реформування податкової системи України, а такожпошук шляхів вдосконалення діючої системи на сучасному етапі.
Для досягнення даної мети в роботі вирішуються такі завдання:
— сутність податків та їх класифікація;
— наведено сучасний стан податкової системи України;
— проведено аналіз діяльності податкової політики ;
— запропоновані шляхи реформування та вдосконалення діючої податковоїсистеми.
В курсовій роботі я використала нормативну базу, періодику (журнали“Фінанси України”, “Економіст”, “Актуальні проблеми економіки”), навчальніпосібники та підручники. На дослідження цієї теми велику увагу звернули такіавтори, як В. Базилевич, І Мазур, Т. Демченко.
Впровадження пропозицій та рекомендацій, наданих в роботі, дозволитьпідвищити ефективність функціонування податкової системи України, а самеоподаткування підприємства. Проблема оподаткування підприємства дуже гостропостає в наш час і потребує негайного вирішення.
РОЗДІЛ 1
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТАПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ
1.1.Податкова система України, її роль іфункції.
Податкова система – це сукупністьзагальнодержавних і місцевих податків, зборів та інших обов`язкових платежів добюджетів і державних цільових фондів, а також принципи і методи їх стягнення.
Структура податкової системи визначається, здебільшого, рівнем економічного розвитку держави, а також політичними силами, що перебувають привладі.
У класичному плані всі податки поділяються на державні й місцеві,
прямі йопосередковані (непрямі), податки з юридичних і податки з фізичних осіб,натуральні й грошові, звичайні і надзвичайні. Податки, які надходять додержавного бюджету, називаються державними. Вони встановлюються законамидержави або декретами уряду. Місцеві податки та збори теж встановлюютьсязаконами держави, але місцеві органи влади мають повні права щодообкладання цими податками. Вони можуть диференціювати ставки податків умежах ставки, визначеної законом, надавати додаткових пільг окремимплатникам, змынювати строки сплати.
. Податкова система України включає державні тамісцеві податки і збори. Суб'єктами оподаткування є фізичні (населення) і юридичні особи (господарські структури). Податковасистема України регулюється такими нормативними актами, як Закон України «Прооподаткування прибутку підприємств», «Про системуоподаткування», «Про податок надодану вартість» тощо, в яких закріплено принципи побудови системи оподаткування, подається перелік об'єктівоподаткування і видів податків, встановлено розміри ставок податків,визначено права, обов'язки і відповідальність платників податків та службових осіб державних податковихадміністрацій, котрі здійснюють контроль за дотриманням податковогозаконодавства.
Діючу в Україні систему оподаткування розглядають в двох напрямах:«населення» і «підприємницькі структури”. Система оподаткуваннянаселення включає прямі та непрямі податки, збори і добровільні внески. Податкиз населення є основним джерелом покриття витрат бюджету на соціальні цілі.Також головною ознакою нині діючої податкової системиУкраїни є те, що в ній, як і раніше, платежі підприємств переважають наднадходженнями від населення. На мою думку,незалежно від схем оподаткування будь-яка податкова система має забезпечувати надійне надходження коштів додоходної частини бюджету.
Принципи побудови податкової системи визначені у ст. 3 ЗаконуУкраїни “Про систему оподаткування” від 17 лютого 1997р.:
1. Стимулюваннянауково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходувітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції.
2. Стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційноїактивності;
3.Обов'язковість;
4. Рівнозначність і пропорційність;
5. Рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;
6. Соціальна справедливість;
7. Стабільність;
8. Економічна обґрунтованість;
9. Рівномірність сплати;
10. Компетенція;
11. Єдиний підхід;
12. Доступність.
До цього закону включено як податки, так і інші обов`язкові платежі, щосправляються в Україні, з поділом їх на загальнодержавні та місцеві. У складіподаткової системи України нині переважають прямі податки проти непрямих.Основними видами податків виступають податки на додану вартість – 20%, наприбуток підприємств – 25% і на доходи фізичних осіб – 13%.[14]
Досі не визначено чіткі концепції побудовисистеми оподаткування. Це стосується співвідношенняпідсистем оподаткування юридичних і фізичних осіб, складу податків, співвідношенняпрямих і непрямих податків, визначення об’єктів оподаткування і джерел сплатиподатків, рівня податкових ставок і принципів диференціації їх, напрямків таумов надання податкових пільг.
1.2. Адаптація податковогозаконодавства до європейських стандартів.
Адаптація законодавства України має на метіреформування її правової системи та поступове приведення у відповідність доєвропейських стандартів, включаючи приватне, митне, трудове, фінансове,податкове законодавство, законодавство про інтелектуальну власність, охоронупраці, охорону життя та здоров'я, навколишнє природне середовище, захист правспоживачів, технічні правила і стандарти, транспорт, а також інші галузі,визначені Угодою про партнерство та співробітництво.
Особливість регулюванняподатків полягає в тому, що в його основу покладено принцип гармонізаціїподаткового законодавства держав — членів Євросоюзу, реалізований у процесістворення і застосування різних правових форм, у які наділяються нормиінтеграційного права, створювані інститутами ЄС.
Податок на прибуток юридичнихосіб встановлений в усіх країнах — членах ЄС і є так само, як і в Україні(податок на прибуток підприємств), поряд з податком на додану вартість таподатком з доходів фізичних осіб одним з найбільш важливих джерел доходів, щовідіграють значну роль у формуванні доходної частини бюджетів країн. [2]
Юридичні особи обкладаютьсяприбутковим податком незалежно від того, є вони резидентами даної держави чині. При цьому вони несуть різний податковий тягар на території даної держави,оскільки в основу розрахунку їх бази оподаткування покладено різні принципи.
Ставки податку на доходикорпорацій у країнах Західної Європи коливаються від 28% у Фінляндії та Швеції,30% — 35% у Великобританії, Франції та Іспанії до 40% — 41 % у Німеччині таБельгії відповідно, в колишніх країнах соцтабору: Польща — 24%, Болгарія —25%, Чехія — 31%; в пострадянських країнах: Естонія — 18%, Латвія — 25%, присередньостатистичних даних по 17 країнах — 34,8%. [7]
З валового доходувідраховують витрати, перелік яких встановлюється законами. До них відносятьвитрати, пов'язані з виробничою діяльністю, відрахування до амортизацій нихфондів, витрати на заробітну плату, рекламу тощо.
Для визначення базиоподаткування важливі принципи територіальності та резидентства. Відповідно допершого з них оподаткуванню в державі підлягають лише ті доходи юридичних осіб,що отримані на його території. Відповідно доходи, отримані поза межами даноїдержави, не включаються до бази оподаткування прибутковим податком. Принципрезидентства означає, що податок сплачується в державі, резидентом якої єюридична особа, незалежно від місця одержання прибутку.
Законодавство країн — членівЄС закріплює різні підходи до оподаткування прибутку юридичних осіб, проте усюїх розмаїтість можна звести до декількох основних схем. Так у Бельгії,Голландії, Люксембургу та Швеції передбачене повне оподаткування прибутку,тобто прибуток компанії оподатковується корпоративним податком, а згодом,одержавши частину прибутку, акціонери сплачують з нього особистий прибутковийподаток. В інших європейських державах з метою уникнення подвійногооподаткування, воно зменшується на рівніакціонерів. Ця схемареалізується двома способами. Наприклад, у Великобританії, Ірландії та Франціїсуми податку, сплаченого корпорацією, частково зараховують ся при визначеннісукупного оподатковуваного особистого доходу, частиною якого є дивіденди,отримані акціонером цієї корпорації, а у Австрії та Данії (незалежно від сплатикорпоративного податку компанією) від податку частково звільняються дивіденди,отримані акціонером. [9]
Встановлення норм прискореноїамортизації надає можливість компаніям у більш стислий термін, ніж запропорційної (звичайної) амортизації, відшкодовувати свої витрати до закінченнятерміну фізичного й морального зносу активів, що підлягають амортизації(споруд, машин, устаткування, патентів, авторських прав та ін.). Таким чином,вибравши норми амортизаційних відрахувань до закінчення терміну служби активів,компанії утримують у себе частину прибутку, не включаючи його до базиоподаткування[12]
Розходження в структурі прибутковихподатків з фізичних і юридичних осіб означають різний податковий тягар українах — членах ЄС. У рамках національної юрисдикції це цілком узгоджується зконституційними принципами і податковим суверенітетом держави, однак в умовахЕкономічного й Валютного Союзу може призвести до дискримінації за ознакоюгромадянства. Вирішення цієї проблеми, так само, як і будь-якої іншої,пов'язаної з особливостями національного правового регулювання податків,залежить від чіткого розмежування податкової юрисдикції держав і співтоваристві визначення принципів інтеграційного податкового права, включаючи принципфедералізму. Цього можна досягти, закріпивши положення доктрини в нормативнихактах або роз'яснивши їх у рішеннях суду ЄС.
Предмет гармонізаціїстановлять закони країн — членів ЄС, регулюючих податок на прибуток, що йогосплачують юридичні особи. Правовою основою ухвалення відповідних рішень Комісіїта Ради є ст. 100 Договору про ЄС, що передбачає можливість гармонізації прямихподатків у тій мірі, в якій вони прямо стосуються створення та функціонуванняспільного ринку. Гармонізація прямого оподаткування компаній опосередкованостосується доходів фізичних осіб, які є їхніми акціонерами та отримують частинусвого річного доходу у формі розподілених компанією дивідендів. [23]
У цілому гармонізаціяоподаткування доходів юридичних осіб направлена на усунення податкових перешкодпроцесу концентрації організацій і підприємств та стимулювання таким чиномстворення транснаціональних європейських компаній, які спроможні успішнішеконкурувати з компаніями третіх країн, також ухвалення спільних підходів щодометодів розрахунку бази оподаткування корпоративних податків та усуненняподвійного оподаткування.
Таким чином, нова законодавчабаза України у сфері оподаткування має віддзеркалювати традиції існуючоїподаткової системи та відповідати світовим тенденціям розвитку податковихсистем. В Україні потрібно формувати податкову політику, направлену на побудовустабільної та зрозумілої системи оподаткування, зменшення податкового тягаря ізабезпечення збалансованості інтересів держави та суб'єктів господарювання, уданому випадку — юридичних осіб.
І незважаючи на розбіжностістосовно правового регулювання даного податку в окремих державах, що, якправило, пов'язані з особливостями визначення деяких його елементів, основнікритерії справляння цього податку в країнах — членах ЄС залишаються незмінними,і саме вони мають бути покладені в основу реформування цього податку в Україні.Загалом механізм оподаткування доходів юридичних осіб в Україні передусім маєстати прозорим, порядок нарахування — простим і зрозумілим для всіх платниківподатку. Цього ми чекаємо і від Податкового кодексу України, робота над якимпродовжується.
1.3.Сутність і класифікаціяподатків та зборів, їх функції.
Податок — це платасуспільства за виконання державою її функцій, цевідрахування частини вартості валового внутрішнього продукту (ВВП) назагальносуспільні потреби, без задоволення яких сучаснесуспільство існувати не може.
Сутність податків як економічноїкатегорії відображається в їх функціях. Оскільки податковасистемає однією із складових фінансової системи, функціїподатків випливають із функцій фінансів. Податки в основному виконують двіфункції: фіскальну і регулюючу.
Фіскальна функція є основноюу характеристиці сутності податків, вона визначає їхсуспільне призначення. З огляду на цю функцію держава повинна отримувати нетільки достатньо податків, а й головне, надійних. Податковінадходження мають бути постійними і стабільними й рівномірно розподілятися зарегіонами.[19]
Суть регулюючої функції податківполягає у можливості держави через діяльність податковогомеханізму забезпечувати процес регулюваннясоціально-економічних відносин. А саме за допомогою податкових ставок таподаткових пільг держава намагається регулювати— процес накопичення капіталу, рівень платоспроможності, темпи розширеного відтворення, захистмалозабезпечених верств населення, перерозподіл доходів.
Податки, відображають рух вартості від юридичних і фізичних осіб до держави. Їх сплата приводить до зменшеннядоходів платника. У сутності кожного податку закладенарегулююча функція. Вона, як і фіскальна функція,характеризує суспільне призначення податків.
Оподаткування як окремакатегорія економічного процесу повинне грунтуватись напритаманних йому принципах:
· принцип законності;
· принцип обов'язковості;
· принцип повноти сплати;
· своєчасність сплати податків і зборів;
В основі побудови механізму стягненняподатків лежать такі елементи системи оподаткування, яксуб'єкт оподаткування, об'єкт оподаткування, джерело сплати,ставка податку, одиниця оподаткування, квота.
Класифікація податків дає можливістьбільш повно висвітлити сутність та функції податків, показати їх роль уподатковій політиці держави, напрям іхарактер впливу на соціально-економічну сферу. Податки класифікують за кількомаознаками:
1. Залежно від рівня державних структур.
2. Залежно від форми оподаткування.
3. Залежно від економічного змісту об`єкта оподаткування.
4. Залежно від способу оподаткування.
5. Залежно від способу зміни податкових ставок.
6. Залежно від платника.
7. Залежновід джерела сплати.
Залежно від рівня державних структур. Податкова системаформується як на державному так і на регіональному рівнях. Залежно від рівнявстановлення податки поділяються на загальнодержавні та місцеві. Державні податки включають: податок наприбуток; податок на додану вартість; акцизний збір; прибутковий податок з громадян; плату за землю; лісовий доход; екологічний податок; державне мито; податок з власників транспортних засобів; вивізне мито; ввізне мито;плату за воду; промисловий податок; податок на промисел; податок намайно.[25]
Місцеві податки і зборипередбачають: збір за паркуванняавтомобілів; ринковий збір; збір за видачу ордера на квартиру; збір з власників собак; курортний збір; збір за участь у бігах на іподромі; збір завиграш на бігах; збір з осіб; які беруть участь у грі натоталізаторі на іподромі; податок з реклами; збір за право використання місцевої символіки; збір за право проведення кіно-і телезйомок; збір за проведеннямісцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; комунальнийподаток; збір за проїзд територієюприкордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон; збір завидачу дозволу на розміщення об'єктівторгівлі.Механізм їх справляння і порядок сплативстановлюється сільськими і міськими радами відповідно до переліку, і в межахграничних ставок, визначених законодавством України. Суми цих податків і зборівзараховуються на місцевому бюджеті.
Залежно від форми оподаткування податки буваютьпрямі (податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств таінші) непрямі
( ПДВ, акцизний збір, державне мито, плата заземлю). Прямі податки встановлюються безпосередньо на дохід або майно платника.Непрямі податки включаються у вигляді надбавкою цін товарів і оплачуютьсяспоживачем. При прямому оподаткуванні грошові відносини виникають між державоюі самим платником, який безпосередньо вносить платежі до бюджету. При непрямомуоподаткуванні суб`єктом податку стає продавець товару, який виступаєпосередником між державою і платником (споживачем товару чи послуги). Пряміподатки поділяються на реальні і особові. Реальні податки сплачують з окремихвидів майна, а особові встановлюються у вигляді податків на доходи. Непряміподатки поділяються на акцизи і мито.
Залежно від економічного змісту об`єктаоподаткування податки поділяються на: податок на доходи, податки на споживання,податки на майно(сплачується не один раз, а постійно поки майно перебуває увласності платника податків).
Залежно від способу оподаткування податкибувають:
— розкладні, тобто встановлюється загальна сумапотреби держави в доходах, яка розподіляється між територіальними одиницями іна нижчому рівні між платниками податків;
— окладні, такі податки, що спочаткувстановлюється ставки податку, а потім розмір податку для кожного платника ізагальна сума податку формується як сума окремих платежів.
Залежно від способу зміни податкових ставокподатки бувають: фіксовані або пропорційні, прогресивні, регресивні.
Залежно від платника:
— податки з юридичних осіб (податок з прибуткупідприємств, ПДВ, акцизний збір);
— податки з фізичних осіб (прибутковий податок,податок з промислу, курортний збір);
— змішані податки (податки з власниківтранспортних засобів, плата за землю).
Залежно від джерела сплати: податки, щофінансуються за рахунок виручки від реалізації продукції(акцизний збір, ПДВ);податки, що включають відрахування на соціальне та пенсійне страхування);податки, що сплачуються за рахунок прибутку (податок на майно, плата за землю).
Нині дієредакція з доповненнями доЗакону, прийнята в 1997 р. Він містить перелік податків та інших обов'язкових платежів, що стягуються в Україні, з поділом їх на загальнодержавні тамісцеві.
Загальнодержавні податки таобов'язкові платежівключають чотири групи: прямі йнепрямі податки, платежі за ресурси та інші обов'язкові платежі,внески у цільові фонди.
Законодавчими актами Україниможуть бути встановлені інші державні та місцеві податки, збори та обов'язкові платежі.
Суспільне призначення податків виявляється в тих функціях,які вони виконують. У спеціальній літературі автори називають різні функціїподатків. Найбільш поширеним є погляд, що податки виконують дві основні функції- фіскальну та регулюючу. [13]
Фіскальна функція податків полягає в мобілізації коштів у розпорядження держави та формуванніцентралізованих фінансових ресурсів для забезпечення виконання функцій держави.Вона реалізується через розподіл частини валового національного продукту. Фіскальнафункція є дуже важливою для характеристики податків, їхнього суспільногопризначення. Для реалізації цієї функції важливе значення має постійність істабільність надходження коштів в розпорядження держави.
З підвищенням ролі держави зростає значення регулюючої функціїподатків. Ця функція реалізується через вплив податків на різні напрямки,показники діяльності суб'єктів господарювання. Використання податків у ційфункції є достатньо складним процесом і залежить від правильного вирішеннятаких питань:
1. Установлення об'єкта оподаткування та методики йоговизначення. Згідно з чинним законодавством оподатковуються валовий дохід,прибуток, вартість майна, сума виплаченої заробітної плати, вартість товарноїпродукції, обсяг реалізації та ін.
2. Визначення джерел сплати податків. Такими джерелами можутьбути: прибуток (за стягнення податку на прибуток); собівартість (відрахування вцільові державні фонди, сплата місцевих податків і зборів); частина виручки відреалізації продукції (сплата мита, акцизного збору, податку на доданувартість).
3. Установлення розміру ставок податків і методики їхрозрахунку. Розмір ставок податків є дуже складною проблемою оподаткування, щоістотно впливає на здійснення фіскальної і регулюючої функцій податків.Податкові ставки можуть бути універсальними і диференційованими. Вони можутьвстановлюватися в грошовому вираженні на одиницю оподаткування або у відсоткахдо об'єкта оподаткування. Відсоткові ставки оподаткування можуть бути:пропорційними (не залежать від розміру об'єкта оподаткування), прогресивними(зростають зі збільшенням об'єкта оподаткування), регресивними (знижуються зізбільшенням об'єкта оподаткування).
4. Установлення термінів сплати податків. Для різних податківвони різні і залежать від об'єкта оподаткування, розміру податків і джерелсплати. Для уникнення негативного впливу податків на фінансово-господарськудіяльність важливе значення має запобігання тимчасовій іммобілізації оборотногокапіталу підприємства для сплати податків.[3]
5. Надання податкових пільг. Пільги істотно впливають наздійснення регулюючої функції податків і можуть надаватися окремим платникамподатків, а також визначатися для окремих об'єктів оподаткування.
6. Застосування штрафних санкцій за порушення податковогозаконодавства суб'єктами господарювання. Штрафні санкції застосовуються затаких порушень: неподання або несвоєчасне подання необхідних документів, формзвітності до податкової адміністрації; несплата в установлений термін податківта інших обов'язкових платежів державі; приховування об'єктів відоподаткування, умисне заниження суми податку. При цьому регулююча функціяподатку залежатиме від розміру фінансових санкцій та джерела їх сплати.
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ОПОДАТКУВАННЯПІДПРИЄМСТВА.
2.1.Система оподаткування підприємства та їїстановлення в Україні.
Система оподаткування — це продукт діяльності держави, їїважливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуваннямдосвіду інших країн, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідностівирішення конкретних економічних і соціальних завдань, власних національнихособливостей.
Становлення системи оподаткування в Україні почалося зухваленням 25 червня 1991 р. Закону „Про систему оподаткування“. Уньому було визначено принципи побудови і призначення системи оподаткування,дано перелік податків, зборів, названо платників та об'єкти оподаткування.Таким чином було закладено основи системи оподаткування, створено передумовидля її наступного розвитку.
Ураховуючи зміни в податковій політиці держави, необхідністьдальшого вдосконалення оподаткування, 2 лютого 1994 р. було ухвалено другийваріант Закону „Про систему оподаткування“. Третій варіант цьогозакону Верховна Рада України ухвалила 18 лютого 1997 р.
В останньому варіанті закону дано більш повне і чіткевизначення принципів побудови системи оподаткування, а також понять системиоподаткування, платників податків і зборів, об'єкта оподаткування; обов'язків,прав і відповідальності платників податків; видів податків, зборів і порядку їхзарахування до бюджету та державних цільових фондів. Система оподаткування — це сукупністьподатків і зборів, (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а такождо державних цільових фондів, що стягуються в порядку, установленому відповіднимизаконами держави.
Законом „Про систему оподаткування“ визначено таківажливі принципи її побудови:
— стимулювання підприємницької виробничої діяльності таінвестиційної активності;
— стимулювання науково-технічного прогресу, технологічногооновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий риноквисокотехнологічної продукції;
— обов'язковість;
— рівнозначність і пропорційність;
— рівність, недопущення будь-яких проявів податковоїдискримінації;
— соціальна справедливість;
— стабільність;
— економічна обгрунтованість;
— рівномірність сплати;
— компетентність;
— єдиний підхід;
— доступність.
У системі оподаткування можна виділити дві підсистеми:оподаткування юридичних осіб (підприємств) та оподаткування фізичних осіб.
Підприємства — суб'єкти господарювання повинні сплачуватизагальнодержавні, а також місцеві податки і збори. Загальнодержавні податки ізбори включають:
— прямі податки [податок на прибуток, плата (податок) заземлю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин імеханізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість)];
— непрямі податки [податок на додану вартість (ПДВ), акцизнийзбір, мито];
— збори (на обов'язкове державне пенсійне страхування, наобов'язкове соціальне страхування, до державного інноваційного фонду; загеологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; зазабруднення навколишнього середовища; рентні збори; гербовий збір);
— державне мито, плата за торговий патент на деякі видипідприємницької діяльності.
Місцеві податки і збори включають:
— два податки (комунальний податок і податок з реклами);
— різні збори (за право використання місцевої символіки; запроїзд територією прикордонних областей транспортом, що вирушає за кордон; завидачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; ринковий збір;за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; за правопроведення кіно- і телезйомок та ін.).[6]
Аналіз системи оподаткування в Україні, її становлення йрозвитку дає змогу зробити висновок про серйозні недоліки, що їй притаманні.По-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни в законодавчихактах щодо окремих податків негативно впливають на розвиток підприємницькоїдіяльності. По-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи,недостатнє виявлення регулюючої функції основних податків. По-третє, система вцілому надто громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнено.
2.2.Оподаткування підприємства, основні податки.Податок на
прибуток та ПДВ.
Кінцевим результатом діяльності підприємств як суб'єктівгосподарювання є отриманий ними валовий дохід, що відображує заново створенувартість. Валовий дохід визначається як різниця між виручкою від реалізації,матеріальними і прирівняними до них витратами. Чистий дохід нарівніпідприємства має кілька форм, у тім числі форму прибутку. На прибуток впливаєтакий елемент валового доходу, як заробітна плата.
Оскільки прибуток визначається як різниця між обсягомреалізації і собівартістю продукції (робіт, послуг), на формування прибуткусправляє вплив і державна політика щодо визначення собівартості, її формування.
Вибір об'єкта оподаткування (валового доходу чи прибутку) єдостатньо принциповим і залежить від багатьох обставин Використання дляобчислення податку валового доходу чи прибутку в обох випадках має як позитивністорони, так і недоліки. При цьому необхідно враховувати особливості визначеннявалового доходу і прибутку, виходячи з чинних законодавчих і нормативнихдокументів.
Об'єкт оподаткування визначається в основному черезкоригування суми балансового прибутку.
Таке коригування дає змогу:
— виключити подвійне оподаткування (з балансового прибуткувираховуються податки на землю і з власників транспортних засобів);
— звільняється від оподаткування прибуток, отриманий, відволодіння корпоративними правами, а також від придбання державних ціннихпаперів (це сприяє розвитку ринку цінних паперів);
— звільнити від оподаткування прибуток, спрямований нафінансування утримання соціальної інфраструктури підприємства, на благодійнудіяльність, поповнення оборотних коштів.
У процесі визначення об'єкта оподаткування, крімоподаткованої суми балансового прибутку, ураховуються інші показники. Так,об'єкт оподаткування збільшувався на суму:
— збитків платника податку від товарообмінних (бартерних)операцій унаслідок реалізації продукції (робіт, послуг) за цінами, нижчими зазвичайні;
— коштів фондів, створених платником податку за рахуноксобівартості продукції (робіт, послуг), що були використані не за цільовимпризначенням (інноваційний фонд підприємства);
— коштів, отриманих платником податку на власні потреби відінших суб'єктів підприємницької діяльності (матеріальних цінностей інематеріальних активів, безповоротної фінансової допомоги).[11]
Це забезпечує контроль і регулювання відповідних напрямківдіяльності суб'єктів господарювання.
Нарахований податок на прибуток зменшується на суму витрат,здійснених за рахунок чистого прибутку підприємства, спрямованого нафінансування реконструкції і модернізації активної частини основних фондів (до20% нарахованого податку на прибуток).
Податок на прибуток вираховують: (ВВП- валові витрати – амортизація)*25%.
Ставки оподаткованого прибутку:
-основну ставку встановлено в розмірі 25% до об’єкта оподаткування;
-за оподаткування страхової діяльності-3%;
— від реалізації інноваційного продукту-50% від основної ставки;
— суми прибутків нерезидентів, що виплачуються резидентами якоплата вартості фрахту транспортних засобів-6%.
Термін сплати податку: платники податку не пізніше 25числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають податкову декларацію прооподаткований прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком зпочатку звітного фінансового року. Податок сплачується до бюджету не пізніше 20числа місяця, наступного за звітнім кварталом.
За підсумками першого і другого місяців кварталу всі платникиподатку, крім нерезидентів і виробників сільськогосподарської продукції,сплачують авансові платежі. Розрахунок авансових платежів платники здійснюютьсамостійно без складання податкових декларацій.
Якщо має місце приховування або зниження сум податку наприбуток, платник сплачує:
-суму донарахованого податку;
-штраф у розмірі 30% від донарахованої суми податку;
-пеню, обчислену, виходячи з 120% облікової ставки НБУ, щодіяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки (без урахуванняштрафів) за весь її строк.
Платниками ПДВ є суб’єкти господарської діяльності (юридичніособи) і громадяни (фізичні особи), які здійснюють підприємницьку діяльність натериторії України. При цьому податок стягується, якщо обсяг оподаткованихоперацій платника з продажу товарів за останні дванадцять календарних місяцівперевищував 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Об’єктом оподаткування єоперації, пов’язані з продажем товарівусередині держави, їх імпортом чи експортом, а саме:
-продаж товарів на митній території України. У тому числіоперації з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу);
Завезення товарів на митну територію України, виконанняробіт, що здійснюються нерезидентами для використання або споживання на митнійтериторії України; завезення майна згідно з договором оренди, застави, іпотеки;
-вивезення товарів за межі митної території України івиконання робіт, надання послуг для споживання за межами митної територіїУкраїни.
Не вважаються об’єктами оподаткування такі операції, які здійснюються суб’єктами господарювання. До нихналежать:
-випуск, розміщення і продаж цінних паперів;
-обмін цінних паперів на інші цінні папери;
-передача майна в оренду і його повернення після закінченнястроку договору оренди;
-надання послуг із страхування і перестрахування,ізсоціального і пенсійного страхування;
-обіг валютних цінностей;
-виплата заробітної плати, дивідендів;
-надання брокерських і дилерських послуг;
-передача основних фондів у формі внесків у статутні фондиюридичних осіб в обмін на їхні корпоративні права.
Згідно із Законом “Про податок на додану вартість” застосовується дві ставкиоподаткування: 20% і 0%.
Нульова ставка оподаткування ПДВ застосовується до такихоперацій:
-продаж товарів, що були вивезені за межі митної територіїУкраїни;
-продаж товарів підприємствами роздрібної торгівлі, щорозміщені на території України в зонах митного контролю;
-надання транспортних послуг з перевезення пасажирів івантажів за межами митного кордону України;
-продаж вугілля та продуктів його збагачення, електроенергії,імпортного газу.
Термін сплати ПДВ до бюджету для платників податку. в якихобсяг операцій, що оподатковується, за попередній календарний рік перевищує7200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,- не пізніше 20 числа місяця,наступного за звітним, а оподаткований період дорівнює календарному місяцю.Інші платники ПДВ самі визначають податковий період. Він може дорівнюватикалендарному місяцю або кварталу.
2.3. Аналіз оподаткування ТОВ ”Схід”
Податок на додану вартість є непрямим податком, виконуєфіскальну функцію та справляє значний вплив на фінансово-господарськудіяльність суб’єктів господарювання. Та на їхній фінансовий стан.
Платниками ПДВ є суб’кти господарської діяльності (юридичні особи) ігромадяни (фізичні особи), які здійснюють підприємницьку діяльність натериторії України. При цьому податок стягується, якщо обсяг оподаткованихоперацій платника з продажу товарів за останні дванадцять календарних місяцівперевищував 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
ТОВ”Схід” є товариством з обмеженою відповідальністю. На цепідприємство накладаються податки: ПДВ, податок на прибуток, плата за землю,відрахування в цільові державні фонди, місцеві податки та збори ( комунальнийподаток, податок з реклами ), платежі за ресурси, акцизний збір.
Податок на прибуток вираховують: (ВВП- валові витрати – амортизація)*30%.
Проаналізувавши те, що ВВП підприємства становить 300000грн., валові витрати становлять 50000 грн. і амортизація 27000 грн., ми можеморозрахувати податок на прибуток, він становить:
(300000-50000-27000)=223000 грн.*25 %=55750 грн.
Підприємстворозміщує рекламу на рекламному щитку і сплачує 0,3% від об'єму вартості щитка,щоквартально у місцевий бюджет. Це постійне розміщення. Наприклад, щодо ТОВ “Схід” то воно розміщує рекламу на рекламних щитках. Вартістьтакого щитка становить 1200 грн. Розраховуємо податок на рекламу коли ставкаподатку становить 0,5%. (1200*0,5/100)=6грн.
Розрахуноккомунального податку.ТОВ “Схід” має середньоспискову чисельність 11осіб і щоквартально сплачує 10 % на кожного робітника від одногонеоподаткованого мінімуму. Податок розраховується щоквартально томурозраховуємо на 33 особи. Один неоподаткований мінімум на одну особу становить1,7 грн. Отже (33*17/10)=56,1грн. Цей податок сплачується до місцевого бюджету.
Податокна землю. Підприємство має земельну ділянку в місті Ізюмі 300 кв.м.В місті непроведена грошова оцінка земель. На другому скликанні Міської ради (рішення №9) від 12.01.2007, було затверджено ставку земельного податку 0,62 грн. за 1кв.м. Земельний податок на рік ТОВ “Схід” складає(300*0,62/12)=15,5грн. Це сума податку на кожний місяць, яку підприємствоповинно сплачувати рівними сумами щомісячно на кожний 30 день звітного місяця.
Рекламні такомунальні податкові розрахунки подаються до інспекції на протязі 50 днів післязакінчення звітного кварталу згідно дикрета Кабінета міністрів № 5693 від20.05.1993 року та рішення Ізюмської міської ради № 1723 від 26.09.2006 року.
По землінадається розрахунок до 1 лютого поточного року.Згідно Закону України “Проплату за землю” № 3525 від 3.07.1996 року, стаття № 7.
Занесвоєчасну та неповну сплату податків, підприємству нараховуються штрафні санкції,згідно Закону України № 8121 від 20.12.2000 року”Про несвоєчасність сплати таподання податкових зобов'язань платниками податків перед цільовими фондами ібюджетами.”
РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ
3.1.Напрямки реформування та удосконалення податкової системи
України.
Аналізрозвитку податкової системи України свідчить про те, що протягом останніх роківдокладено чимало зусиль для її удосконалення. Однак більшість норм нашогоподаткового законодавства приймалася у період спаду економіки, і вони булиспрямовані не на удосконалення податкової системи України, а переважно на розв’язання проблем конкретних галузейекономіки, промислових регіонів і навіть окремих підприємств.
Нанинішньому етапі розвитку нашої країни існує гостра потреба невідкладногореформування податкової системи, створення цілісного, узгодженого, стабільногозаконодавства.
Чинна податкова система в цілому сформувалася щена старті трансформаційного процесу. Вона багато в чому копіювала системиоподаткування країн з розвиненою економікою, належно не враховувала особливостіперехідного етапу національної економіки, необхідність здійснення системнихзаходів щодо створення умов для сталого економічного зростання. Відсутністькомплексного наукового аналізу та обгрунтованих підходів до її послідовногореформування, зволікання з внесенням давно назрілих змін до податковогозаконодавства зумовили загострення суперечностей між фіскальними функціямиподаткової системи і потребами стимулювання економічної активності суб'єктівгосподарювання.
Чинні закони про оподаткування приймалисяупродовж останніх дванадцяти років за різними принципами, і Україна досі не маєєдиного Податкового кодексу. 29 листопада 2001 року проект Податкового кодексуУкраїни був затверджений у другому читанні, але він і досі не прийнятийпарламентом України. Цей проект закону покликаний забезпечити всебічнерегулювання податкових відносин, він визначає принципи системи оподаткування,встановлює перелік податків, зборів та інших обов'язкових виплат до бюджетівусіх рівнів, визначає методики їх нарахування, встановлює ставки оподаткування,юридичний статус платників податків, процедури роботи податкової адміністрації,а також процедури та умови фінансових санкцій щодо платників податків, якіпорушують податкове законодавство.
На цей час податковим законодавством Українипередбачено 27 головних державних податків і зборів та 14 — місцевих.
Але ж в Україні існує 4 податки бюджетотворення,які у 2003 році становили майже 87% від усіх надходжень до консолідованогобюджету, зокрема:
— податок на додану вартість, ставка якого — 20%. У 2003 році зазначений податок становив23% від усіх податкових надходжень до консолідованого бюджету;
— податок на прибуток підприємств.З 1 січня 2004 року ставка оподаткуваннябула знижена з 30% до 25%, було підвищено норми амортизації основних фондів,звітування для підприємств стало дещо простішим. У 2003 році надходження відцього податку становили 24% від загальних виплат податків у консолідованийбюджет;
— податок з доходів фізичних осіб.Замість колишньої прогресивної шкалиоподаткування за п'ятьма ставками 10%, 15%, 21%, 30% та 40% була запровадженаєдина ставка оподаткування — 13% на період 2004—2006 років. У 2003 році податокз доходів фізичних осіб становив близько 25% від загального надходженняподатків у консолідований бюджет;
— акцизний збір. Більшість акцизних зборів належать радше до фізичної кількості,ніж до ціни (розрахованої у гривнях або в євро), проте існують також змішаніставки, шо беруть до уваги як кількість, так і ціну. У 2003 році 10% від загальнихвиплат податків у консолідований бюджет — це акцизний збір.[14]
Також значні суми від фонду заробітної плати(окремо від податкових) сплачуються роботодавцями на соціальний захист. Хочвони вважаються відрахуванням на соціальний захист, насправді це податки назаробітну плату, які становлять майже 38% від загального фонду заробітної плати.Це дуже нелегкий податковий тягар на оплату праці, який стимулює роботодавцівприховувати справжній розмір заробітної плати від податкових органів. Тому,незважаючи на різке зниження ставки оподаткування прибутку фізичних осіб, бюджетне отримав значних надлишкових надходжень.
Вважають, що основними негативними рисамиподаткової системи є: нерівномірне податкове навантаження на суб'єктигосподарювання за різними видами економічної діяльності та формами власності;безсистемне надання пільг з оподаткування; зниження ефективностіосновних загальнодержавних податків; складність і непрозорість податковогорегулювання; значні ухилення від оподаткування; накопичення заборгованості посплаті податків господарюючими суб'єктами до бюджету, з одного боку, ізростаючі суми боргу держави по відшкодуванню дебетового сальдо з ПДВпідприємствам-експортерам — з іншого боку; високі адміністративні витрати пристягненні зборів, податків тощо.
Розглянемо найістотніші недоліки.
Дотепер податкове законодавство України повністюзосереджене на фіскальній меті, яку воно успішно обслуговує. Тобто не беретьсядо уваги ціна податків для підприємств та економіки в цілому. Дохідна частинаДержавного бюджету України формується насамперед за рахунок податкових танеподаткових надходжень. За останні три роки частка податкових надходжень удоходах бюджету зменшується, тоді як неподаткові доходи зростають, внаслідокчого державний вплив на економіку має більше комерційний, аніж регулювальний характер.
Іншоювадою є нерівномірне податкове навантаження. В Українісклалась така практика, коли тягар податкового тиску перекладається на тіпідприємства, які працюють легально і доволі прибутково. Таким чиномпорушуються деякі з основних принципів функціонування систем оподаткування, якіпідтверджені світовим досвідом, а саме: загальність, рівність та визначеність. Причиноюцьому є податкові пільги та масштаби тіньової економіки, які, за оцінкамиекспертів, становлять 40—50%.
Нестабільна та неузгоджена законодавча база —також значний недолік системи оподаткування України. Як уже наголошувалося,чинні закони про оподаткування приймалися упродовж останніх дванадцяти років урізний час, за різними принципами, багато законодавчих актів було схваленовнаслідок лобіювання певних інтересів. Усе це позбавило підприємстваможливостей не лише зваженого перспективного планування своєї діяльності, а йоперативного, що серйозно гальмує розвиток економіки.
Методи обчислення податків встановлено узаконодавчих актах та обумовлено в інструкціях Державної податковоїадміністрації України, але часто надто складні алгоритми обчислення податківперетворюються на широке поле для помилок і зловживань як з боку платників, такі з боку податківців.
Докладніше зупинимося на податкових пільгах.Однією з причин надання податкових пільг є захист національнихінтересів, але на практиці, навпаки, це завдає збитків вітчизняній економіці.
По-перше, звільняючи від податків деякіпідприємства, держава збільшує податковий тягар іншим. Це стимулює керівниківпідприємств шукати шляхи отримання таких пільг замість того, щоб підвищуватиефективність своїх компаній.
По-друге, податкові пільги часто перетворюютьсяна ухилення від податків, надаються здебільшого тим суб'єктам господарювання,які спромоглися їх отримати незаконними методами.
По-третє, ускладнюється адміністрування.Податківці повинні здійснювати перевірки підприємств, які отримали пільговеоподаткування на відповідність встановленим стандартам. Тобто адміністративніресурси перерозподіляються на користь тих видів діяльності, які не є продуктивнимидля забезпечення бюджетних надходжень.
Зважаючи на все вищенаведене, таку практику требазамінити стабільною, прозорою, нейтральною та виваженою податковою системою.[24]
Ще однією гострою проблемою є широкомасштабнеухилення від оподаткування. Виникає питання: чому? Очевидно тому, що, по-перше,нелегкий податковий тягар погіршує економічний стан підприємців; по-друге, законодавствонастільки громіздке та контраверсійне, що не порушити його майже неможливо.Його нерідко не знають комплексно не лише бізнесмени, а й самі чиновники, котріздійснюють перевірки. Бізнесмени не тільки не здатні розібратись у плетивізаконодавчих хитромудрощів, але дуже часто не мають усієї повноти інформаціїпро те, якими законодавчими документами регулюється те чи інше питання, немають у своїй бібліотеці зазначених документів, особливо в умовах, коли їхнясутність часто змінюється.
Результатом чого є значна податкова заборгованістьдо державного бюджету, розмір якої, за даними оперативного обліку Державноїподаткової адміністрації України, станом на 1 січня 2005 року становив майже8,2 млрд. грн., це майже 18% від усіх податкових надходжень.
Актуальними залишаються проблеми максимальногозближення принципів податкового та бухгалтерського обліків, а такожвдосконалення порядку обчислення податкової амортизації основних фондіввиходячи з економічного змісту амортизації.
Зближення принципів податкового табухгалтерського обліку значно полегшить процедуру визначення платниками своїхподаткових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та складанняподаткової звітності, дозволить більш якісно і ефективно проводити податковийта бухгалтерський аудит підприємств, що, в свою чергу, сприятиме вдосконаленнюадміністрування цього податку, а також забезпечить повноту надходжень платежівдо державного бюджету.[18]
Що стосується вдосконалення порядку обчисленняподаткової амортизації основних фондів, виходячи з економічного змістуамортизації, то слід зазначити, що податкова роль амортизації полягає уфінансовому відшкодуванні витрат на придбання (виготовлення) основного капіталупідприємства за рахунок зменшення оподатковуваного прибутку.
До того ж, основною метою нарахування амортизаціїосновних фондів у податковому обліку є обчислення податку на прибуток зподальшим визначенням обсягів коштів, що належать державі у формі податковихплатежів.
Усі ці проблеми переконують, що системаоподаткування гостро потребує комплексної реформи і передовсім удосконаленнязаконодавства.
Для розв'язання вищезгаданих проблем доцільновжити заходів, які могли б удосконалити систему оподаткування, зокрема:
1. Зменшити податкове навантаження:
а) зменшення податку на прибуток підприємств.Хоча ставка оподаткування торік була знижена до 25%, у деяких країнахколишнього соціалістичного табору ця ставка ще нижча: у Росії та Сербії — 14%,Латвії — 15%, Угорщині — 18%, Грузії — 20%. Доцільно було б спробувати зрівнятиставку податку на прибуток підприємств зі ставкою податку здоходів фізичних осіб. На думку деяких експертів, це зменшить стимули длямінімізації та ухилення від сплати податків, стимулюватиме розвитокпідприємництва, спростить систему оподаткування;
б) спрощення вимог до амортизації активівпідприємств стимулює інвестиційну діяльність;
в) зменшення ставки ПДВ розширює базуоподаткування за умови скасування усіх пільг. За розрахунками експертів, прискасуванні лише деяких пільг з ПДВ ставку податку можна було б негайно зменшитидо 16% без будь-яких втрат доходу;
г) зменшення відрахувань до фонду заробітноїплати сприятиме виходу трудових ресурсів з тіні та легальному працевлаштуванню;
д) збереження єдиної ставки податку з доходівфізичних осіб на рівні 13% також стимулює легальне працевлаштування.
2. Зменшити державні видатки та вирівнятиподаткове навантаження допоможе розширення бази оподаткування, збереженнябалансу державного бюджету та створення конкурентнішого бізнес-середовища:
а) зменшення державних витрат;
б) скасування майже усіх податкових пільг.
3. Зробити податкове законодавство простішим,послідовнішим та прозорішим:
а) прийняти Податковий кодекс, який замінитьчинне законодавство. Кодекс має стати головним законодавчим актом, щорегулюватиме усі податкові взаємини у суспільстві і застосовуватиметься до усіхподатків, зборів та обов'язкових платежів до бюджету, окрім тих, що підпадаютьпід дію Митного кодексу України;
б) скоротити кількість податків, тобто усімалоефективні податки мають бути скасовані.
4. Поліпшити адміністрування податків.
5. Гармонізувати національне податковезаконодавство з нормами і вимогами СОТ та законодавством ЄС.
Усі запропоновані заходи взаємопов'язані:зменшення державних видатків зробить можливим зниження ставок основних податківта скасування малоефективних податків без будь-яких витрат для бюджету. Нижчіставки оподаткування, безперечно, врівноважать податковий тиск, що значнорозширить податкову базу та сприятиме економічному зростанню країни.[27]
Законодавче вирішенням проблем оподаткуваннязначно полегшить роботу системи органів державної податкової служби,забезпечить більш плідну співпрацю з платниками податків, що дасть можливістьбез зайвого бюрократизму, на цивілізованому рівні наповнювати бюджет нашоїдержави, а це в свою чергу, зробить кожного громадянина України багатшим ібільш захищеним у соціальному плані.
Слід констатувати, що в останні роки в Українізбільшується питома вага добровільної сплати податків. І це свідчить про те, щоподаткова служба рухається у правильному напрямку, оскільки головним орієнтиромнашої роботи є створення сприятливих умов для платників податків. Органамидержавної податкової служби проведено колосальний обсяг роз'яснювальної,пропагандистської та контрольно-економічної роботи, створено атмосферу, завдякиякій платник податків розуміє, що краще сплатити податки вчасно, ніж сплатитипізніше, але вже із штрафними санкціями та іншими заходами примусовогостягнення.[26]
3.2.Впровадження Податкового кодексу в Україні
Саме такого фундаментального документа вже давно очікують податківці таплатники податків.
Обговорення проекту Податкового кодексу сьогодні – одна з провідних темне тільки в столичному політикумі, серед пересічних платників податків,громадськості та навіть студентської і учнівської молоді.
Цей документ буде головним провідником у світі податків не тільки нанайближчі роки, а й на перспективу. Норми проекту Податкового кодексуспрямовані на вирішення основних завдань розпочатої нині податкової реформи.Зокрема, побудови соціально-орієнтованої, конкурентоспроможної ринковоїекономіки, стимулювання інвестиційно-інноваційних процесів та сприянняінтеграції України у європейське співтовариство.
Податковий кодекс має об’єднати під однією обкладинкою податкові норми,які нині розпорошені по кількох десятках документів, уникнути суперечностей міжними, мати зручну і зрозумілу структуру.
Запропонований до розгляду проект Податкового кодексу – доволі потужнийза інформацією, об’ємний документ. Ми маємо у своєму інтелектуальному багажічимало напрацювань, які неодмінно запропонуємо як поправки та доповнення допроекту Податкового кодексу України.
В останній редакції Податкового Кодексу після обговорення даного питанняз Асоціацією кредитних спілок кредитні спілки поновлено в перелікунеприбуткових організацій
Проте, в останній редакції Податкового Кодексу після обговорення даногопитання з Асоціацією кредитних спілок кредитні спілки поновлено в перелікунеприбуткових організацій.
Даний крок мотивований тим, що у Законі України “Про кредитні спілки” кредитнаспілка кваліфікована як неприбуткова організація, на яку, природно,поширюються пільги, які встановлено п.7.11 ст. 7 Закону України ,, Прооподаткування прибутку підприємств”.
ДПА України дотримується своєї попередньої позиції, мотивуючи її наступним.
Загалом при створенні кредитних спілок та можливості їм надання статусунеприбуткової організації в цілях звільнення окремих видів доходів відоподаткування податком на прибуток законодавцями передбачалось в першу чергу — забезпеченнянаселення дешевими фінансовими ресурсами, тобто пріоритетною була соціальнаспрямованість.
Нажаль, на теперішній час в діяльності кредитних спілок часто відсутнійсоціальний мотив, а з джерела дешевих позик вони перетворились на осередки дужерентабельного бізнесу.
Це пояснюється цілою низкою причин:
— будучи звільненими від оподаткування, кредитні спілки надають кредитисвоїм членам під відсотки, набагато вищі, ніж у середньому по банківськійсистемі. Також значно вищими є відсотки по вкладених депозитах ( близько 30%при середньому по банках 15 %). Прибуток, отримуваний у вигляді маржі відрізниці ставок не оподатковується ніякими податками. Не оподатковуються ідоходи членів кредитної спілки, отримані після розподілу отриманих прибутків;
— почастішали випадки застосування кредитних спілок у схемах ухилення відоподаткування як дієвого інструменту “перекачки” безготівкових коштів уготівкові.
— існування різних рівнів оподаткування у фінансовому секторі призводитьдо стимулювання переведення доходів із сектору з більшим податковим тиском всектор, де він значно нижчий, що є передумовою запровадження схем ухилення відоподаткування. Так, наприклад, банки створюють кредитні спілки для наданняможливості кредитування своїх працівників та пов’язаних осіб за незначноюпроцентною ставкою.
Проект Податкового кодексу — це продукт плідної співпраці податківців,представників зацікавлених органів виконавчої влади, науковців, представниківгромадськості та бізнесу, що передбачив усунення існуючих недоліків чинногоподаткового законодавства, створення нормативно-правових умов для веденнябізнесу та врахував напрацьовані позитивні чинники.
Основною вимогою до проекту Податкового кодексу України було те, щоб цейзаконодавчий акт не дублював чинних норм податкового законодавства, а здійснивреалізацію якісних та ефективних реформ.
Проект Податкового кодексу — це продукт плідної співпраці податківців,представників зацікавлених органів виконавчої влади, науковців, представниківгромадськості та бізнесу, що передбачив усунення існуючих недоліків чинногоподаткового законодавства, створення нормативно-правових умов для веденнябізнесу та врахував напрацьовані позитивні чинники.
Проект розроблено відповідно до основних концептуальних положеньреформування податкової системи, проголошених урядом (розпорядження КабінетуМіністрів України від 19.02.2007 р. № 56-р).
Проект Податкового кодексу України спрямовано на:
- створенняв Україні стабільної податкової системи, яка б забезпечувала ефективнефункціонування економіки країни;
- стимулюванняінвестиційних та інноваційних процесів i підтримку технологічного оновленнясуспільства;
- стимулюваннярозвитку малого підприємництва;
упорядкування механізму справляння податків та посилення відповідальностіза ухилення від сплати податків та їх невчасну сплату;
- забезпеченнячіткого визначення об’єктів оподаткування з метою запобігання випадкамподвійного оподаткування;
- забезпеченнясправедливого підходу при оподаткуванні всіх категорій платників податків;
- дотриманняміжнародних угод з питань оподаткування;
реальне забезпечення прав платників податків;
- створеннядієвого механізму контролю;
- усуненнянеузгодженості податкового законодавства з нормами законодавства інших галузейправа, забезпечення їх гармонізації та взаємодії.
Удосконалення податкового законодавства, передбачене проектом Податковогокодексу України, має на меті створення умов для подальшого інтегрування країнидо світової спільноти, адаптації податкового законодавства України дозаконодавства Європейського Союзу.
Прийняття Податкового кодексу сприятиме уніфікації існуючої сьогоднізаконодавчої бази з оподаткування та зробить співпрацю між державою таплатниками податків справді партнерською – з добровільною сплатою податків.
Публічне обговорення цього законопроекту є найліпшим інструментомдосягнення порозуміння з питань адміністрування окремих видів податків і зборівміж усіма зацікавленими сторонами. З проектом Податкового кодексу можнаознайомитися на веб-сайтах Мінфіну України та ДПА України.
До того ж в Інтернеті організовано декілька юридичних форумів, де кожензаявник досить швидко може отримати відповідь фахівця на запитання, яке йогохвилює.
Необхідність прийняття Податкового кодексу України.
На сьогодні у сфері оподаткування діє близько 2000нормативно-правових актів, при цьому, мають місце випадки, коли норми різнихактів законодавства суперечать одна одній. Безумовно, що працюватибезконфліктно і комфортно платникам податків у такому заплутаному правовомусередовищі дуже непросто.
Вітчизняному бізнесу потрібні менша кількість податків, нижчіставки, узгоджені між собою норми податкового законодавства. Практично всіопитування підприємців свідчать, що найпершою перешкодою для бізнесу вонивважають незрозуміле і нестабільне законодавство.
На нинішньому етапі розвитку нашої країни, коли основним мотивомекономічної політики повинна бути безпосередня орієнтація держави на зростаннядобробуту народу, активізацію інвестиційної і підприємницької діяльності, єнагальна необхідність невідкладного реформування податкової системи, створенняцілісного, узгодженого, стабільного податкового законодавства.
Позитивні зміни для платників податків.
Зниження ставки оподаткування податком на прибуток з 25 до 20відсотків – за умови реінвестування прибутку.
Запровадження прискореної амортизації для виробниківвисокотехнологічної продукції та інноваційних проектів.
Поетапне зниження загальної ставки податку на додану вартість з 20до 18 відсотків.
Реалізовано заявочний принцип реєстрації самозайнятих осіб вподаткових органах, що спрощує процедуру реєстрації.
Спрощення процедури отримання громадянином податкового кредиту зподатку на доходи фізичних осіб (надання платнику податку можливостіреалізувати своє право на податковий кредит — щомісячно протягом звітного рокута одержувати повернення частини податку з доходів фізичних осіб (яккомпенсації вартості витрат, дозволених до включення до податкового кредиту),не очікуючи цього до кінця року).
Зменшення до 20% розміру надбавки, яка застосовується до ставокєдиного податку за кожного найманого працівника фізичної особи – платникаподатку.
Зниження ставки оподаткування дивідендів з 15 до 5 відсотків.
Скорочення переліку місцевих податків і зборів (виключено„іподромні” збори, збір за видачу ордера на квартиру, збір за проведенняконкурсного розпродажу і лотерей, податок з продажу).
Зменшення у 2 рази ставки єдиного податку для юридичних осіб зарахунок виключення зі складу єдиного податку внесків до державних цільовихфондів.
Запровадження пільг з податку на прибуток для підприємств відздійснення діяльності з енергозбереження.
Запровадження нових методологічних засад визначення об’єктаоподаткування податком на прибуток, що максимально наближені до бухгалтерськогообліку, які передбачають визначення та класифікацію доходів і витрат за принципом„нарахування та відповідності доходів та витрат”, прийнятим у бухгалтерськомуобліку, тобто незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Встановлюється скорочений термін відшкодування ПДВ (зарезультатами двох звітних періодів) для платників, що мають значні інвестиційнівитрати.
Передбачено особливий порядок сплати ПДВ при переміщенні черезмежі СЕЗ передбачених інвестиційними проектами товарів.
Удосконалення процедури захисту платника податків віднеобґрунтованого стягнення нарахованих сум податкових зобов’язань шляхом замінисистеми узгодження/неузгодження податкових зобов’язань забороною на примусовестягнення сум, нарахування яких оскаржується.
Забезпечення можливості залучення експертів при проведенніперевірок.
Можливість припинення кримінальної справи проти платників податківу разі сплати ними спірної суми.
Усунення прогалин в чинному податковому законодавстві таврахування в проекті норм, що забезпечують реальний законодавчий вплив насуб’єктів господарювання, які використовують схеми ухилення від оподаткування,мінімізації податкових зобов’язань тощо.
Встановлюються правові засади податкового контролю із чіткимвизначенням переліку способів такого контролю (облік платників податків,інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податковоїслужби, контрольно-перевірочна робота, склади зі спеціальним режимомфункціонування), деталізацією функцій, що виконується в межах податковогоконтролю і визначення вичерпного переліку прав контролюючих органів при реалізаціїцих функцій.
Законодавчо закріплюються методика застосування непрямих методіввизначення податкових зобов’язань. Чітко визначені випадки коли можуть бутизастосовані непрямі методи (методи – економічного аналізу, спостереження,аналогії, контролю витрат та доходів платників податків — фізичних осіб).
Передбачено запровадження податкової звітності в електронномувигляді, реєстрів податкових накладних, що сприятиме покращенню адмініструванняподатку на додану вартість, своєчасному виявленню безпідставно заявлених сум довідшкодування з бюджету, запобіганню мінімізації податкових зобов’язань,прискоренню здійснення податковими органами перевірки достовірності данихподаткової декларації. [30]
ВИСНОВКИ
В даній роботі я проаналізувала оподаткування підриємства таподаткову систему вцілому. На нинішньому етапі розвитку нашої країни існує гострапотреба невідкладного реформування податкової системи, створення цілісного,узгодженого, стабільного законодавства. Поступово вносяться зміни доПодаткового кодексу, щодо покращення податкової політики і податкової системи Слід констатувати, що в останні роки в Українізбільшується питома вага добровільної сплати податків. І це свідчить про те, щоподаткова служба рухається у правильному напрямку, оскільки головним орієнтиромнашої роботи є створення сприятливих умов для платників податків. Органамидержавної податкової служби проведено колосальний обсяг роз'яснювальної,пропагандистської та контрольно-економічної роботи, створено атмосферу, завдякиякій платник податків розуміє, що краще сплатити податки вчасно, ніж сплатитипізніше, але вже із штрафними санкціями та іншими заходами примусовогостягнення.
.Висвітлила проблеми оподаткування, функції податків та проаналізувала основніподатки підприємства. За приклад взяла ТОВ “Схід”. Було прораховано основніподатки, що сплачує підприємство, а саме: податок на прибуток, податок надодану вартість, податок на рекламу, податок на землю, місцеві
Розглянула зміни, що були проведені в Податковому кодексі,зміни та доповнення.
Законодавчим вирішенням проблем оподаткування значно полегшитьроботу системи органів державної податкової служби, забезпечить більш пліднуспівпрацю з платниками податків, що дасть можливість без зайвого бюрократизму,на цивілізованому рівні наповнювати бюджет нашої держави, а це в свою чергу,зробить кожного громадянина України багатшим і більш захищеним у соціальномуплані. Податкамв системі державних фінансів належить центральне місце. Податки, як системаекономічних розподільних відносин, охоплюють фактично все суспільство, навідміну від інших ланок фінансової системи, які мають більш обмеженефункціонування. Це пов’язано з тим, що податки повинні забезпечувати виконаннядержавою її основних функцій управління, оборони, регулювання економіки, соціальної.
Аналізрозвитку податкової системи України свідчить про те, що протягом останніх роківдокладено чимало зусиль для її удосконалення. Однак більшість норм нашогоподаткового законодавства приймалася у період спаду економіки, і вони булиспрямовані не на удосконалення податкової системи України, а переважно на розв’язання проблем конкретних галузейекономіки, промислових регіонів і навіть окремих підприємств.
Держава використовує податкову політику для здійснення територіального,внутрішнього і міжгалузевого розподілу і перерозподілу ВВП з метоювдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальнихгарантій населенню. В умовах формування ринкових відносин податкова системамає надавати фінансову підтримку щодо роздержавлення і демонополізації галузейгосподарства, забезпечення соціального захисту населення.
У цьому зв’язку дослідження питань організації, реформування тафункціонування податкової системи Українинабуває особливого значення, що зумовлює актуальність обраної теми тадоцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.
Впровадження пропозицій та рекомендацій, наданих в роботі, дозволитьпідвищити ефективність функціонування податкової системи України, а самеоподаткування підприємства. Проблема оподаткування підприємства дуже гостропостає в наш час і потребує негайного вирішення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ
1. ЗаконУкраїни “Про систему оподаткування” від 18.02.97. № 47 / 97-ВР з послідуючимизмінами та доповненнями.
2. ЗаконУкраїни “Про державну податкову службу в Україні” від 24.12.93. із змінами ідоповненнями.
3. ЗаконУкраїни “Про податок на додану вартість” №168 / 97-ВР від 3.04.97р. із змінамиі доповненнями.
4. ЗаконУкраїни “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 15.09.95р.
5. ЗаконУкраїни “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону №283/97-ВРвід 22.05.97 // ВВР. –1997.-№105
6. Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-IV від 22.05.2003р.
7. ДекретКМУ від 26.12.92р. “Про акцизний збір”
8. ДекретКМУ “Про місцеві податки та збори” №56-93 від 20.05.93р. із змінами тадоповненнями.
9. Податковасистема. Підручник/ За загальною редакцією С.М. Онисько.-Львів: “Новий світ”,2004.
10. ОпарінВ.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник.-2-ге вид., доп.іперероб.-К.: КНЕУ, 2001.
11. Державнерегулювання економіки / За ред. д-ра. екон. наук, проф., акад… АН вищої школиУкраїни І.Р. Міхасюка.-Львівський національний університет ім… І. Франка.Підручник. Друге вид., виправлене і доповнене.-К.: Атака, Ельга-Н, 2000.
12. ВасиликО.Д. Державні фінанси України: Навч. Посібник.-К.: Вища школа, 1997.-383с.
13. ДаніловО.Д., Лапшин Ю.В., Оніщенко В.А. Оподаткування місцевими, ресурсними, рентнимиподатками та зборами. Неподаткові платежі: Навч. Посібник.-Урпінь: Академія ДПСУкраїни, 2002.-292с.
14. ЕпіфановА.О., Сало І.В., Дяконова І.І.: Бюджет і фінансова політика України: Навч.Посібник-К.: Наук.думка,1997
15. ГегаП.Т., Доля Л.М.: Основи податкового права: Навч. Посіб.-2-ге вид., перекл. ідопов.-К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000.-215с.
16. Засадиформування бюджетної політики держави: Наук. Монографія / М.М. Єрмоленко, С.А.Єрокін, І.О. Пружников, Л.М. Бабіч, А.М. Соколовська, Ю.В.Чередков / За наук.Редакцією д.е.н., проф… М.М. Ярошенка.-К.: НАУ, 2003.-284с.
17. Заредакцією Ю.Г. Козака, В.М. Спіно Міжнародне оподаткування: Навч.Посібник.-Київ: Центр навчальної літератури, 2003.-550с.
18. ТропінаВ.Б. Податок із доходів фізичних осіб: новий закон – нові питання // ФінансиУкраїни.-2004.-№4.-С.63-67
19. ДемченкоТ.М. Податкова політика як інструмент регулювання відтворювального процесу //Актуальні Проблеми Економіки.-2004.-№2(32).-С.69-75
20. В.Базилевич, І. Мазур Методичні аспекти оцінки масштабів тіньової економіки //Економіка України.-2004 .-№4 .-С.37-39
21. Стратегіядетінізації української економіки // Економіст. — 2004. -№4. - С. 29-31
22. Перерахуваннядо держбюджету України // Фінанси України. — 2004.-№6.-С. -17
23. Захарін А. В. Удосконалення механізмуподаткового регулювання сталого економічного розвитку // Фінанси України. –2005. -№2.-С. 92-100
24. Чередніченко Ю. В. Питанняреформування податкової системи України в період її незалежності // Актуальніпроблеми економіки. – 2005. -№9.-С.83-90
25. В.Корнус Щодо податковогонавантаження в економіці України // Економіст. – 2005. -№7.-С.89-91
26. ІголкінІ. В. Податкова реформа як об’єктивна необхідність зміцнення дохідної частинидержавного бюджету // Фінанси України. – 2005. -№8.- С.19-24
27. С.ЛекарьОсобливості розвитку податкової політики в Україні на сучасному етапі //Економіст. – 2005. -№4.-С.29-31
28. НауменкоМ. А. Можливість заміни ПДВ в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2005.-№7.-С.56-62
29. ПаєнткоТ. В. Гармонізація прибуткового оподаткування // Фінанси України. – 2005. -№3.-С.37-43