Реферат: Зміна рівноваги споживача

ЗМІНАРІВНОВАГИ СПОЖИВАЧА.

Індивідуальнийта ринковий попит

1.Оптимальний вибір і зміна доходу споживача

/> Розглянемовплив на рівновагу споживача зміни доходу. Припустимо, що доходзростає за інших рівних умов. Оскільки ціни товарів /> залишаютьсянезмінними, нахил лінії бюджетного обмеження не змінюється. Поступове зростаннядоходу споживача/> призведе дозміщення бюджетної лінії праворуч вгору паралельно початковій /> в положення /> (рис. 5.1). Сумістившиграфіки бюджетного обмеження з картою байдужості, можемо знайти точки оптимумуспоживача за кожного з рівнів доходу.

Початкова рівновагавідповідає точці />. Зростанняфінансових можливостей споживача дозволяє йому переміститись на вищі кривібайдужості. Нові точки оптимумів /> відповідаютьспоживчим кошикам з більшими видатками на обидва блага. З’єднавши точкиоптимумів плавною лінією, отримаємо криву „доход – споживання”.

Крива „доход – споживання”єднає всі точки рівноваги споживача,пов’язані з різ­ними рівнями доходу.

/>Траєкторіякривої „доход – споживання” залежить від типу благ. Рис. 5.1 відображає найпоширенішу ситуацію реального життя, коли зі зростанням доходу відбуваєтьсязбільшення споживання обохтоварів. Це означає, що обидва товари належать до нормальних благ. Крива „доход –споживання” для нормальних благ є монотонно зростаючою.Для нижчих благ вона набуває від’ємного  нахилу.

Модель „доход –споживання” дозволяє охарактеризувати зміну індивідуального попиту на певнеблаго. Перенесемо рівноважні обсяги споживання товару/>для випадку нормальних благ(рис. 5.2.а) в систему координат „ціна – обсяг попиту” (рис. 5.2.б). За умовинезмінної ціни кожен обсяг товару /> має накривій попиту лише одну точку. Обсяг/> розміщенийна кривій попиту/>, а обсяг />, що відповідає вищомурівню доходу />, вже розташований на іншійкривій попиту/>, і далі відповідно попитспоживача за будь-якого вищого рівня доходу буде зростати. На графіку попиту цевиглядає як зміщення кривої попиту праворуч. Отже, зміна доходуспоживача спричиняє зміни у попиті на товар і зміщує кривупопиту.

Модель „доход –споживання” може бути використана для побудови кривих Енгеля.

 КривіЕнгеля характеризують залежність обсягуспоживання товару від доходу споживача.

/>Нарис. 5.3 представлені криві Енгеля для нормальних (а),нижчих (б)та нейтральних (в) благ. КривіЕнгеля і криві „доход – споживання” мають однаковий характер залежності віддоходу: для нормальних благ є висхідними і мають додатний нахил, для нижчих –відхиляються ліворуч і набувають від’ємного нахилу, а для нейтральних євертикальними.

Криві Енгеля мають практичнезначення. Вони мо­жуть надати інформацію стосовно груп населення з відповіднимидоходами, для яких реклама певних товарів буде найбільш ефективною.

2.Оптимальний вибір і зміна ціни.

Криваіндивіду­ального попиту

/>Теперпроаналізуємо зміну оптимуму споживача під впливом зміни ціни одногоз благ. Припустимо, що за інших рівних умов ціна товару /> поступово знижується від /> до /> (рис. 5.4.а). Бюджетналінія обертається назовні праворуч вздовж абсциси, при цьому її кутовий коефіцієнтзменшується, що означає зміну відносної ціни товару />,– він стає дешевшим порівняно з благом /> />. Відрізки /> показують максимальнікількості товару/>, які споживачміг би придбати за різних цін, якби витрачав весь свій доход лише на нього.Точки /> на рис. 5.4.а)визначають рівноважні комбінації товарів />та/> за різних рівнів ціниблага />. З’єднавши точки рівновагиплавною лінією, одержимо криву „ціна – споживання”.

Крива „ціна – споживання” показує функціональну залежність між обсягом споживання блага та його ціною;вона сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного зблаг. На її основі будується крива індивідуального попиту.

Кривуіндивідуального попиту на товар />отримаємо,якщо перенесемо рівноважні обсяги споживання товару />усистему координат „ціна – кількість товару />”(рис. 5.4.б) Крива попиту показує обсяг споживання товару/>як функцію ціни.

Властивості кривої попиту:

—  кривапопиту відображає зміну рівня корисності споживача: чим нижчою єціна, тим вищий рівень добробуту вона забезпечує споживачеві;

—  кожнаточка кривої попиту є точкою оптимуму споживача на певному рівнікорисності;

—  в мірузниження ціни товару гранична норма заміни благ зменшується,тобто справджується закон спадної граничної корисності.

3.

 чинить двоїстий вплив на споживчийкошик. З одного боку, благо стає дешевшим або дорожчим відносно інших товарів,що стимулює зміну структури споживання: дорожчі блага замінюються дешевшими. Це– ефект заміни. З іншого боку, одночасно відбувається змінареального доходу споживача за незмінного номінального: якщо ціна одного зтоварів знижується, то вивільняється частина доходу, котра може бутивикористана для купівлі додаткових одиниць даного блага або додаткових одиницьінших благ. Це – прояв ефекту доходу.

Ваналізі поведінки споживача важливо відокремити дію цих складових загальногоефекту, тому що вони можуть мати однакову спрямованість, підсилюючи реакціюспоживача на зміну ціни, або різну, викликаючи інші наслідки. Концепціюрозмежування ефектів заміни та доходу розробили український економіст іматематик Євген Слуцький (1915 р.) та англійський економіст ДжонХікс (30-ті рр. ХХ ст.). Хоча модель Слуцького була розроблена раніше,в сучасній мікроекономіці більш поширений аналіз моделі Хікса.

Длявизначення відокремленої дії кожного з ефектів спочатку припускають, щоспоживач після зміни ціни одного з благ зберігає незмінним свій рівеньдобробуту, умовно скоротивши свої видатки так, щоб реальний доход залишався нарівні початкового. Це дає можливість проаналізувати зміну споживання, враховуючилише зміну відносних цін, яку графічно показує зміна кута нахилу бюджетноїлінії, тобто виділити ефект заміни.

Для розмежування діїефектів графічно застосовується побудова допоміжної прямої – компенсуючоїбюджетної лінії. Економічний смисл добудови – визначити, якою стала бструктура ринкового споживчого кошика, якби змінились лише відносні ціни благ.Далі, залишаючи незмінними відносні ціни (новий кут нахилу бюджетної лініїнезмінний), досліджують лише вплив зміни реального доходу, що графічно відображаєтьсяпаралельним зміщенням бюджетної лінії.   

Розглянемо графічну модельвідокремленої дії ефектів за Хіксом для випадку зниженняціни товару /> (рис. 5.5). Початковийоптимум споживача встановлюється у точці />,де бюджетна лінія /> є дотичною докривої байдужості />.<sub/>Зниженняціни товару /> змінює кут нахилубюджетної лінії />. При цьомубюджетна лінія, обертаючись, ковзає вздовж початкової кривої байдужості /> і займає положення, якепоказує компенсуюча бюджетна лінія /> (пунктир).Оптимум переміщується в точку умовної рівноваги /> . Це означає, що, залишаючись натому ж рівні корисності, споживач змінив би свій оптимальний вибір на користьвідносно дешевшого блага />.Оскільки перехід від /> до /> відображає лише впливнової ціни, то зміна обсягу споживання від /> до/> розглядається як ефектзаміни. Ефект заміни спонукає споживача збільшити обсяг попиту на товар />, який витісняє частинупопиту на благо />.

/>Ситуаціянезмінного реального доходу в моделі Хікса є умовною. В дійсності зі зниженнямціни одного з благ за того ж номінального доходу реальний доход зростає, щовідображає паралельний зсув /> вгору вположення нової бюджетної лінії />.Споживач досягає нового рівня добробуту на вищій кривій байдужості />, в точці оптимуму />. Перехід же від /> до /> відбувається за незміннихвідносних цін товарів, тому зміну обсягу споживання від  /> до /> трактують як ефект доходу.

Зміна рівновагиспоживача від /> до/> характеризує загальнийефект зниження ціни товару />, котрийскладається з суми двох ефектів – заміни та доходу:

—   ефектзаміни полягає у зміні обсягу споживаннявнаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача;

—   ефектдоходу – це зміна обсягу споживання внаслідокзміни реального доходу за незмінності відносних цін товарів.

Зі зниженням ціни благаефект заміни обов’язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатнезначення. На відміну від ефекту заміни, ефект доходу діє в різних напрямках, –в залежності від того, до якого типу належить товар. Для нормальних благефект доходу діє в тому ж напрямку, що і ефект заміни, тобто є величиноюдодатною, і підсилює його (рис. 5.5). Для нижчих благ ефектдоходу діє в протилежному напрямку і має від’ємне значення. Але, як правило,ефект заміни для нижчих товарів значно більший, ніж ефект доходу, тому зізниженням ціни нижчого блага попит на нього зростає.

Нормальні блага, атакож нижчі блага, для яких ефект заміни перевищує ефект доходу так, що зізниженням ціни їх споживання збільшується, називаються звичайними благами.Для звичайних благ справджується закон попиту: з підвищенням ціни попит на нихскорочується, а зі зниженням ціни – зростає, крива попиту має від’ємний нахил,є спадною. Винятком є товар Гіффена – нижчий товар, який займаєзначне місце у видатках споживача і для якого не виконується закон попиту, длянього ефект доходу перевищує ефект заміни, а крива попиту має додатний нахил іє висхідною.

4. Ринковий попит. Поняття споживчогонадлишку

Ринковийпопитобчислюється додаванням показників індивіду­ального попиту всіх покупців закожного значення ціни. Графічно крива ринкового попиту визначається як сумагоризонтальних відрізків обсягів індивідуального попиту всіх покупців даноготовару за всіх можливих значень ціни (рис. 5.6).

Нехай на ринку деякого товарує лише два споживача, попит яких представляють />криві /> і<sub/>/>.Висота кривихіндивідуального попиту показує готовність споживачів купувати за даною ціноюпевну кількість блага. Перший споживач починає купувати за ціною, нижчою за />, а другий купує за значновищою ціною, нижче рівня />. Впроміжку від /> до /> крива ринкового попитуспівпадає з індивідуальною кривою попиту другого споживача. За ціною /> ринковий попит складаєтьсяз відрізків />. Ламана крива /> і є кривою ринковогопопиту.

 Якщо скласти попит значногочисла покупців, то крива ринкового попиту буде плавною лінією з від’ємнимнахилом. Вона має ті ж самі властивості, що й крива індивідуального попиту іможе зміщуватись внаслідок дії нецінових детермінант. Дослід­ження кривихринкового попиту мають практичне значення, надають важ­ливу інформацію прорівні попиту в різних регіонах, у різних демо­графічних групах споживачів.

Звичайно кривііндивідуального попиту утворюються виключно на основі смаків і уподобань певнихспоживачів, а попит інших покупців ніяк не впливає на попит окремого споживача.Проте попит на деякі товари однієї особи іноді зале­жить від того, скільки щелюдей придбали цей товар, що в свою чергу чинить вплив на величину таеластичність ринкового попиту.

Таблиця 5.1

Ціна, грн.

Кількість покупців

Обсяг

попиту, од.

На основі аналізукривих індивідуального і ринкового попиту розроблена концепція споживчогонадлишку, яка застосовується для доказу переваг конкурентної ринковоїсистеми, котра максимізує добробут споживачів і виробників.

/>Коженспоживач визначає для себе граничну максимальну суму грошей, яку він міг бизаплатити за товар згідно зі своєю оцінкою його граничної корисності. Ця готовністьплатити є показником сприйняття цінності товару споживачем. У таблиці5.1 представлені дані про готовність платити чотирьох покупців.

 Побудованаза готовністю платити крива попиту має вигляд ламаної лінії (рис. 5.7). Якщотовар буде продаватись за ціною 70 грн., то на ринку залишаться 3 покупці, якікуплять по одній одиниці товару. Перший покупець, який міг би заплатитимаксимум 100 грн., вважає, що зекономив 30 грн., другий, готовий платитимаксимум 80 грн., зекономив 10 грн., а третій заплатить суму, яку готовий бувплатити. Четвертий покупець взагалі залишить ринок.

Отже, крива ринковогопопиту визначає ціну, яка відображає готовність платити граничногоспоживача, того, хто готовий першим залишити ринок за найменшогопідвищення ціни. Це третій споживач: як тільки ціна перевищить 70 грн., вінвиходить з ринку. Уявна економія, яку одержали два перших покупця, складаєзагальну суму споживчого надлишку – 40 грн.

Споживчий надлишок– це різниця між максимальною сумою, яку споживач бувготовий заплатити за кількість товару, на яку він пред’являє попит, і фактичнозаплаченою сумою.

/>Величинасукупного надлишку вимірюється площею фігури, обмеженої кривоюринкового попи­ту, лінією ринкової ціни та віссю ординат. На рис. 5.8 започатковою ціною/>споживчомунадлишку відповідає площа трикутника />. Якщоціна знизилася від />до />, споживчий надлишок будевизначати сукупність площ />.Зниження ціни покращить рівень добробуту не тільки початкових споживачів даноготовару, але й інших, які отримали можливість купувати цей товар.

Споживчий надлишок є показником економічногодобробуту і повинен враховуватись політиками і урядом.