Реферат: Екологічна програма міста
МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МАРІУПОЛЬСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РЕФЕРАТ
З дисципліни «Державне регулювання економіки»
На тему:
«Екологічна програма міста»
студента денної форми навчання
курсу ІІІ спеціальності „МЕК”
Мельниченко Валерії Сергіївни
Маріуполь- 2006
/>/>Зміст
Вступ
Розділ 1. Екологічнідержавні та міжнародні програми міст.
Розділ 2. Екологічнаситуація в місті Маріуполі.
Розділ 3. Шляхивирішення екологічних проблем міста.
Висновки
Список використаноїлітератури:
Вступ
Кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні напрямки державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Екологізація економіки та свідомості суспільства не є абсолютно новою проблемою. Практичне відображення екологічності тісно пов’язано в першу чергу з державним регулюванням процесів природокористування. Нове в даній проблемі є еквівалентність обміну між державою, природою та людиною, яка базується на законодавчих, організаційно-технічних рішеннях. Тема даної роботи дуже актуальна, тому що екологічна проблема на сучасному етапі є дуже гострою. Вона була сформована протягом двох століть і нині набула свого критичного значення. Тому існує об’єктивна необхідність втручання держави в природно-екологічну сферу з метою досягнення збалансованого стану, держава також повинна закласти основи глобального еколого-економічного партнерства між суб’єктами підприємництва, між іноземними партнерами, на рівні планетарного співробітництва заради виживання і подальшого розвитку України, а також всієї цивілізації.
Метою цієї роботиє можливість розглянути проблеми та перспективи їх виправлення на прикладіодного з найбільш забруднених міст України, Маріуполя. В цій роботіпредставлене положення міста та його екологічна ситуація, деякі шляхи подоланнята зменшення великої кількості забруднення, що вони становлять екологічнупрограму міста.
Розділ 1. Екологічні державні та міжнародні програми міст.
Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу України. Відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості.
Економіці України притаманна висока питома вага ресурсномістких та енергоємних технологій, впровадження та нарощування яких здійснювалося найбільш «дешевим» способом – без будівництва відповідних очисних споруд. Це було можливим за відсутності ефективно діючих правових, адміністративних та економічних механізмів природокористування та без урахування вимог охорони довкілля.
Ці та інші чинники, зокрема низький рівень екологічної свідомості суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, нагромадження у дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва. Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України. Винятковою особливістю екологічного стану України є те, що екологічно гострі локальні ситуації поглиблюються великими регіональними кризами. Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками спричинила в Україні ситуацію, яка наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.
Середзаконодавчих документів існує «Загальнодержавна програма формуваннянаціональної екологічної безпеки України на 2000-2015 роки». Ця програма розроблена вконтексті вимог щодо подальшого опрацювання, вдосконалення та розвиткуекологічного законодавства України, а також відповідно до рекомендаційВсеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіттящодо питання формування Всеєвропейської екологічної мережі як єдиної просторовоїсистеми територій країн Європи з природним або частково зміненим станомландшафту.
Важливе значеннямає вдосконалення нормативно-правової бази у сфері збереження, розширення,відтворення та охорони єдиної системи територій з природним станом ландшафту таінших природних комплексів і унікальних територій, створення на їх основіприродних об'єктів, які підлягають особливій охороні, що сприяє зменшенню,запобіганню та ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльностілюдей на навколишнє природне середовище, збереженню природних ресурсів,генетичного фонду живої природи.
Формуванняекологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду країни шляхомвіднесення (на підставі обгрунтування екологічної безпеки та економічноїдоцільності) частини земель господарського використання до категорій, щопідлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіттяприродних ландшафтів. Багатство природних ландшафтів є надбанням Українськогонароду, його природною спадщиною і має служити нинішньому та майбутнімпоколінням, як це проголошено в Конституції України.
Екологічна мережа- єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, щопідлягають особливій охороні, і території та об'єкти природно-заповідногофонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахиснітериторії та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством України, і єчастиною структурних територіальних елементів (далі — елементи) екологічноїмережі — природних регіонів, природних коридорів, буферних зон.
Території таоб'єкти, що підлягають особливій охороні (території та об'єктиприродно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні,водозахисні, полезахисні та інші природні території та об'єкти), становлятьпорівняно незначну частину території України. Наявна площа та територіальнаструктура земель України, що підлягають особливій охороні, дають певні підставидля їх віднесення до територіальної системи з певними ознаками екологічноїмережі. Сучасний стан природних ландшафтів України лише частково відповідаєкритеріям віднесення їх до Всеєвропейської екологічної мережі.
Таблиця 1.1.
Деградовані тазабруднені землі, що передбачаються для консервації
Регіон
Площа, тис. гектарів
деградовані та забруднені землі
у тому числі ті, на яких передбачається заліснення
Автономна Республiка Крим 31,9 1,4 Області: Вiнницька 42,6 4 Волинська 75 21,3 Днiпропетровська 347,4 86,4 Донецька 66,4 14,8 Житомирська 79,2 76 Закарпатська 15,1 0,2 Запорiзька 256 7,6 Iвано-Франкiвська 14,8 3,9 Київська 84,3 38 Кiровоградська 69,7 25,7 Луганська 231,2 4,9 Львiвська 29,4 - Миколаївська 87,8 15 Одеська 37,2 19,3 Полтавська 267,6 99,1 Рiвненська 124,2 51,5 Сумська 58,2 3,3 Тернопiльська 63,7 - Харкiвська 57,1 30,3 Херсонська 33,25 7,45 Хмельницька 63,5 3 Черкаська 80,84 32,64 Чернiгiвська 89,7 29 Чернiвецька 32,21 0,31 м. Київ 0,1 - м. Севастополь 0,8 0,4 Усього: 2339,2 575,5Національнаекологічна мережа включає частину земель країни, на яких збереглися майженезмінені чи частково змінені природні ландшафти.
Природніландшафти спостерігаються майже на 40 відсотках території України. У найменшзміненому вигляді вони збереглися на землях, зайнятих лісами, чагарниками,болотами, на відкритих землях, площа яких становить близько 19,7 відсоткатериторії країни. Враховуючи, що лише 44 відсотки лісів виконують захисні таприродоохоронні функції, можна вважати, що стан, близький до притаманногоприродного, мають ландшафти на площі майже 12,7 відсотка території країни.
5 червня 2005 року в Сан-Франциско, Каліфорнія булапідписана Екологічна угода міст з нагоди Всесвітнього Дня Довкілля проведеногов рамках Екологічної програми Організації Об’єднаних Націй. Ця угода була названа«Зеленою декларацією міст»
Визнаючи,що на сьогоднішній день більшість населення планети живе в містах і щобезперервна урбанізація приведе до того, що один мільйон людей будепереміщуватись до міст кожного тижня, створюючи тим самим нову низкуекологічних проблем і можливостей, 50 мерів міст зі всього світу, які маютьунікальну можливість керувати розвитком належним чином підтримуваних міськихцентрів, в основі чого лежатимуть відповідні культурні і економічні місцевізаходи, підписали документ, беручи зобов'язання підвищити рівень партнерськихстосунків і побудувати екологічно стабільне, економічно динамічне і соціальносправедливе майбутнє для наших міських жителів.
Проголошення21 дії в Екологічній Угоді Міст відповідає певним міським проблемам. Ці дії єпершими відповідними кроками у напрямку до екологічної стабільності. Проте длядосягнення тривалої стабільності містам доведеться постійно поліпшуватиефективність у всіх сферах діяльності.
ВиконанняЕкологічної Угоди Міст вимагатиме відкритого, ясного і зацікавленого діалогуміж урядом, суспільними групами, бізнес-структурами, науковими установами таіншими ключовими партнерами. Її виконання принесе користь там, де рішенняухвалені на підставі обережної оцінки доступних альтернатив з використаннямнайкращих досягнень науки.
Закликдо дій, означених в Угоді, найчастіше приводить до збереження коштів урезультаті зменшеного споживання ресурсів і поліпшення здоров'я і загальногоблагополуччя постійних жителів міст. Виконання цієї угоди може довестикупівельну здатність кожного міста до такого рівня, щоб сприяти встановленню інавіть вимагати від продавців, відповідальної практики дотримання екологічних,трудових і гуманітарних прав.
У період від 2005 року і до Дня довкілля 2012 року міста повинні працювати, щобвиконати якомога більше із 21 дії. Здатність міст вводити місцеві екологічнізакони і вести відповідну політику дуже різна. Проте успіх Угоди врешті-рештбуде оцінений на підставі виконаних дій. Таким чином Угода може бути виконаназа допомогою відповідних програм і заходів навіть там, де міста позбавленінеобхідної законодавчої влади, щоб приймати закони.
Осьдеякі з пунктів цієї угоди:
1. Прийнятиплан зниження рівня кількості парникового газу по всьому місту, що зменшитьрівень законної емісії на двадцять п'ять відсотків до початку 2030 року, і якийвключатиме систему обліку і перевірки емісії парникового газу.
2. Прийнятиі здійснювати політику по зменшенню максимуму міського електричногонавантаження на десять відсотків за сім років завдяки ефективності використанняенергії, зміщенню часового розкладу попиту на енергію і заходам по зберіганнюенергії.
3. Прийнятиі здійснювати політику по збільшенню використання відновлюваних видів енергії,щоб протягом семи років забезпечити досягнення рівня в десять відсотків відмаксимуму міського електричного завантаження.
4. Створитиполітику досягнення нульового рівня відходів, що потребують вивезення насміттєзвалища і спалювання до початку 2040 року.
5. Впровадитипрограму «зручної для споживача» утилізації і компостування відходівз ціллю зменшення за сім років на двадцять відсотків на душу населення твердихвідходів, які потребують вивезення на сміттєзвалища і спалювання.
6. Прийнятитакі принципи і практику міського планування, які віддають перевагу вищійгустоті (забудови), змішане використання, наявність поблизу пішохідних,велосипедних і доступних для інвалідів доріжок.
7. Розвиватиі проводити політику, яка за десять років збільшить кількість громадськоготранспорту до рівня доступності його на відстані в пів кілометра для всіхпостійних міських жителів.
8. Прийнятизакон або виконати програму, яка виключає використання бензину з домішкамисвинцю (де. він ще використовується); знизити рівень сірки в дизельномупальному і в бензині одночасно з введенням в дію сучасних методів контролюемісії на всіх автобусах, таксі і в парку громадського транспорту, щоб за сімроків зменшити на п'ятдесят відсотків концентрацію окремих речовин і емісії, щоформують смог.
9. Покращитиохорону здоров'я і збільшити екологічну користь від підтримки вирощуванняпритаманної даній місцевості органічної їжі. Впродовж семи років забезпечити,щоб двадцять відсотків усіх міських точок продажу продуктів харчування(включаючи школи) мали в асортименті органічну їжу і продукти місцевогопоходження.
10. Розробитиполітику збільшення відповідного доступу до безпечної питної води, прагнучизабезпечити такий доступ для всіх до початку 2015 року. Для міст із споживаннямпитної води більшим ніж 100 літрів на душу населення за день, прийняти іпроводити політику зменшення споживання на десять відсотків до початку 2015року.
11. Прийнятимуніципальну генеральну лінію управління відходами води і зменшити об'ємзливання необроблених водних відходів на десять відсотків за сім років шляхомрозширення використання оборотної води і планування процесу усталеного міськоговододілу, який включає учасників усіх зацікавлених общин і засновується наздорових економічних, суспільних і екологічних принципах.
Система фінансування природоохоронних заходів в умовах переходу до ринкової економіки формується на основі таких головних джерел:
· Державного бюджету України та місцевих бюджетів;
· фондів охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів;
· власних коштів підприємств;
· іноземних надходжень та інвестицій;
· інших позабюджетних коштів.
Для забезпечення стабільного надходження коштів для здійснення природоохоронних заходів пріоритетне значення має надаватися розвиткові економічного механізму природокористування. Головними складовими елементами економічного механізму природокористування мають бути:
· плата за спеціальне використання природних ресурсів;
· плата за забруднення навколишнього природного середовища та інші види шкідливого впливу на довкілля;
· система фінансування і кредитування природоохоронних заходів(державний і місцеві бюджети, природоохоронні фонди, банки, кошти підприємств, іноземні надходження та інвестиції тощо);
· екологізація податкової і цінової систем;
· підтримка становлення і розвитку екоіндустрії.
· Залученню іноземних інвестицій для здійснення природоохоронних програм та проектів в Україні повинно сприяти:
· природоохоронні процеси;
· формування сприятливих умов та ефективної системи залучення іноземних інвестицій як в економіку України в цілому, так і в охорону довкілля та використання природних ресурсів.
Важливе значення для здійснення механізму залучення іноземних інвестицій має щорічний збір Європейського банку реконструкції та розвитку на якому Україна має дійсну нагоду отримати статус повноцінного партнера, приймати участь у глобальних проектах, а також реалізувати свої можливості. На цьому зборі буде представлена велика кількість соціально-економічних проектів, значну частину яких складатимуть екологічні. Найважливішим та першочерговим серед них є проект фінансування ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС та подальшого припинення її функціонування.
Розділ 2. Екологічна ситуація в місті Маріуполі.
Відповіднодо розробленого ВІЗ Європейській політиці по досягненню здоров'я для усіх наXXІ сторіччя, до 2015 року наслідку для здоров'я в результаті впливунавколишнього середовища повинні бути зменшені у всіх державах — членах.
Станздоров'я населення України, як відомо, є одним з гірших у Європі. У визначеніймері це, очевидно, може бути пояснено забрудненням навколишнього середовища,особливо в містах Донецько-Приднепровського регіону. Експерти ВІЗ у численнихдокументах, присвячених реалізації Європейської політики по досягненню здоров'ядля усіх, рекомендують основні задачі цієї політики запроваджувати в життяпослідовно: у першу чергу на рівні місцевих громад — родини, трудовогоколективу, населення міста. І тільки нагромадивши необхідний досвід рішеннятієї або іншої задачі на комунальному рівні, поширювати його на інші міста,регіони і державу в цілому.
Одниміз самих забруднених міст в Україні є Маріуполь. У 1970-х і 1980-х роках середміст Донецько-Приднепровського регіону Маріуполь після Кривого Рогу займавперше місце по кількості забруднюючих речовин, що надходять в атмосфернеповітря зі стаціонарних джерел і автотранспорту. Свої лідируючі позиції в цьомуплані Маріуполь зберіг навіть у 1990р., коли ознаки економічного розвалу СРСР іспаду промислового виробництва стали вже очевидні. Так, по щільності викидів ватмосферу (тонни в розрахунку на гектар/рік і людина/рік) Маріуполь перевищувалаКиїв у 60 і 73 рази відповідно.
Відповіднідослідження проводилися в рамках Державної програми "Імунологія і медичнагенетика" і відносилися до розділу «Оцінити мутагенну небезпекузабруднення навколишнього середовища в містах». Результати генетичногомоніторингу, проведеного в трьох містах України (Маріуполю, Запорожжі іСімферополю), визнані науковою громадськістю. Вони неодноразово доповідалися наміжнародних форумах, опубліковані в авторитетних іноземних і вітчизнянихжурналах, відзначені присудженням міжнародних грантів.
Кількіснахарактеристика міри генетичної небезпеки хімічного забруднення, виявленої вМаріуполю і Запорожжі, у значній мірі спиралася на застосування концепціїбіологічного еквівалента рентгена.
Цяконцепція була рекомендована ведучими радіологами США й Англії для зіставленнягенетичних ефектів дії мутагенів різної природи: фізична і хімічної, одночаснобула розрахована вартість збитку, що наноситься окремій людині (популяції) приопроміненні в дозі один БЕРІВ.
Виявилося,що збиток здоров'ю населення Маріуполя в доларах США істотно перевищує вартістьусього металургійного комплексу разом з очисними спорудженнями.
Ідентифікація екологічнихпроблем — це консультативний процес із широкою участю представників різнихсекторів суспільства — влади, екологічних інспекцій, санстанцій, бізнесу,промисловості, громадськості. Цей консультативний процес дозволяє сформулюватиперелік актуальних екологічних проблем і приймається всіма учасниками процесуза основу для подальшої діяльності.
У грудні 2000 року назагальноміській конференції учасники проекту «Маріупольська екологічнаініціатива» почали процес ідентифікації й оцінки екологічних проблем, щотривав до кінця квітня 2001 року.
Для того, щоб успішновирішувати екологічні проблеми необхідно їх чітко сформулювати. Необхідно такожвизначити, які з проблем є найбільш важливими, які з погроз становлятьнайбільшу небезпеку і роблять найбільше сильний вплив на здоров'я жителівміста, навколишнє середовище і якість життя населення.
Перелік виявлених екологічнихпроблем:
1. Атмосфернівикиди промислових підприємств (оксиди сірки й азоту).
2. Викиди ватмосферу в результаті спалювання сміття в приватному секторі.
3. Викидиавтотранспорту.
4. Високийрівень забруднення морської води (каналізаційні стоки, витоки з промисловихвідстійників, розташованих поблизу моря).
5. Високийрівень іонізуючої радіації на пляжі.
6. Нелегальнісмітники побутових відходів.
7. Забрудненнявід смітників промислових відходів.
8. Забрудненняпіску на пляжі (пил, тверді частки, сміття).
9. Забрудненняпарків, дитячих площадок собаками.
10. Похованняпомерлим домашнім тварин, не відповідним санітарним нормам.
11. Забрудненняґрунту.
12. Неочищеніпобутові стічні води.
13. Неочищеніпромислові стічні води.
14. Скиданнябаластових вод.
15. Алергійніфактори рослинного походження (амброзія, тополиний пух).
16. Шум ужитловій зоні.
17. Поганаякість питної води (неочищена питна вода, наднормативна твердість).
18. Сірка івугілля, що висипаються на залізничну полотнину.
19. Глобальнепотеплення.
20. Відсутністьзон відпочинку.
21. Екологічнабезграмотність населення.
Маріуполь — найбільшийіндустріальний центр південно-сходу України. У межах міста проживає близько 500тисяч чоловік. Природний приріст відсутній.
Основними забруднювачами є — промисловість і автотранспорт.
Найбільш гострою екологічною проблемоюМаріуполя є високе забруднення атмосферного повітря викидами промисловихпідприємств. Від стану повітряного середовища прямо залежить здоров'янаселення. Повітря, яким дихають жителі Маріуполя, містить:
· пил, доскладу якої входять оксиди кремнію і заліза, сірка, вугілля, кокс, важкіметали;
· бензапирен;
· органічніречовини (фенол, толуол, формальдегід, ксилол);
· аміак;
· оксидвуглецю;
· оксидиазоту;
· диоксидсірки;
· фтористийводень;
· сірчистийангідрид.
Таблиця 2.1
Динамікові зміни середніх помісту концентрацій забруднюючих засобів в одиницях ПДК
Інгредієнт Роки Загальна тенденція1998
1999
2000
2001
2002
пил 1,33 1,33 0,67 1,33 2,0 + 0,02 Диоксид сірки 0,4 0,28 0,3 0,3 0,28 — 0,001 Оксид вуглецю 0,33 0,67 0,33 0,33 0,33 — 0,1 Диоксид азоту 1,0 1,0 1,0 0,75 1,25 +0,001 Фенол 1,33 1,33 1,67 1,0 1,33 -0,001 Аміак 1,75 1,5 2,0 1,25 2,25 +0,003 Формальдегід 2,0 3,33 2,33 4,0 3,33 +0,001 Сірководень мг/м3 0,004 0,003 0,004 0,004 0,003 -0,0001За досліджуваний періодспостерігається ріст концентрацій по пилу, диоксиду азоту, аміакові іформальдегідові. Особливо необхідно відзначити високі середні концентраціїформальдегіду в 2001 році (4 ПДК). Хоча рівень забруднення в 2002 роцізнизився, але залишається високим і складає 3,3 ПДК.
Найбільш гострою проблемою,зв'язаної з забрудненням повітря, є підвищення захворюваності людей.Спостерігається зниження стійкості до повітряно-краплинних інфекцій, підвищенняімовірності ракових захворювань і порушень спадкоємного апарата, що веде допідвищення частоти каліцтв і загальному погіршенню стану потомства. Економічнийзбиток складається з витрат на лікування хворих, утрат робочого часу іпередчасної смертності.
Через місто Маріупольпроходить тридцять автомагістралей з інтенсивним рухом. Ділянки територіїуздовж цих автострад забруднені важкими металами, в основному свинцем ікадмієм. Ці речовини є канцерогенами, і, потрапляючи в організм людини, черезпродукцію рослинництва, впливають на синтез білка, енергобаланс клітки,генетичний апарат.
Щорічно комплексноюлабораторією за спостереженням за забрудненням природного середовища Морськоїгідрометеостанції відбираються проби ґрунту на зміст важких металів і сірки вкрапках, найбільш підданому забрудненню викидами промислових підприємств. Добірпроб виробляється по програмі, розробленою Центральною геофізичноюобсерваторією відповідно до затвердженої схеми. До 2002 року спостереженняпроводилися за 20 крапками, а з 2002 року зона спостережень розширена до 30крапок.
Таблиця 2.2
Динамікові зміни концентрацій промислових токсикантівв одиницях ПДК
Концентрація
Ед. ПДК
Роки
Інгредієнти-забруднювачі
Cd
(кадмій)
Mn
(марганець)
Cu
(мідь)
Ni
(нікель)
Pb
(свинець)
Zn
(цинк)
S
(сірка)
По змісту розчиненого киснюспостерігається негативна тенденція, що свідчить про погіршення кисневогорежиму в прибережному районі моря. Причиною можуть бути як погодні умови, так івплив біологічних, біохімічних і хімічних факторів.
Цими речовинами буяютьчисленні санкціоновані і несанкціоновані смітники. Дощова вода з цих смітниківвільно дренує в поверхневі водойми і ґрунтові води, несучи із собою весь спектрхімічних елементів і збудників інфекційних захворювань. Тільки прибережна смугаАзовського моря містить понад тридцять хімічних елементів.
Ґрунту міста забрудненігельмінтами і збудниками інфекційних захворювань, що через рибу, м'ясо, молочніпродукти і продукти рослинного походження попадають в організм людини.Основними забруднювачами ґрунту і ґрунтових вод є: смітника, промисловіпідприємства, транспорт, комунальні підприємства, тварини, жителі міста.
Басейн Азовського морязнаходиться в кризовому стані через незбалансованість господарської діяльності,відсутності погодженого керування на усьому водозборі, нераціональнійексплуатації і виснаження природного ресурсного потенціалу.
Скидання величезної масизабруднюючих речовин ставить экосистему Азовського моря на грань повноїдеградації. Варто враховувати, що забруднення поверхневих вод у чорті Маріуполяпроблема не тільки нашого міста. Свої промислові, зливові і стічні води вАзовське море, ріки Кальчик і Кальміус скидають також інші міста.
Вагомий внесок у забрудненняАзовського моря вносять підземні (ґрунтові) води. Забруднюючі речовини попадаютьу ґрунтові води, а потім у водойму.
Дуже небезпечним єбактеріальне забруднення Азовського моря. Джерелом бактеріального забруднення єскидання каналізаційних стоків у водні об'єкти, а також наявність великоїкількості несанкціонованих смітників. Дощова вода з цих смітників вільно дренуєв поверхневі і ґрунтові води.
Перевищення граничноприпустимих концентрацій (особливо важких металів) становить небезпеку дляздоров'я жителів міста при вживанні в їжу риби. Надлишок цинку, кадмію і свинцюприводить до інсультів, підвищенню кров'яного тиску.
Якість питної води вМаріуполю залежить від якості поверхневих вод, тобто якості води в ріках іводоймищах, а також від якості роботи фільтрувальних станцій і стану водогіннихмереж. Питна вода в Маріуполю характеризується високим ступенем мінералізації іпідвищеною твердістю.
Маріуполь має розвиту системумагістралей. Автопарк, наявний у місті, нараховує більш ста тисяч вантажних ілегкових автомобілів, автобусів і інших транспортних засобів.
У місті з'явилася могутняелектроакустична апаратура.
Поширилося масовезастосування піротехнічних засобів, особливо у святкові дні.
Медичні дослідженняпоказують, що в гучних приміщеннях люди частіше втрачають працездатність.Знижується продуктивність праці. Голосні звуки і шуми збуджують людини,провокують виділення в кров великої кількості гормонів, що сприяють виникненнюпочуття страху і дискомфорту.
Основними джерелами шуму є: транспорт,промисловість, торговельні підприємства, сфера обслуговування, жителі міста.
Інтенсивний розвитокелектроніки і радіотехніки викликало забруднення природного середовищаелектромагнітним випромінюванням (полями). Електромагнітне забруднення негативнепозначається на здоров'я населення, що перебуває в оточенні могутніх потоківелектромагнітних випромінювань усіх діапазонів.
Основними джереламиелектромагнітних полів є: передавальні антени усіх видів, від мобільнихтелефонів до могутніх випромінюючих телевізійних антен і радіоантен, а такожусі працюючі електроприлади.
Для покращення екологічноїситуації в місті існують екологічні програми розвитку міста Маріуполя,направленні на урегулювання екологічних проблем міста та покращення стану зовнішнього середовища.
Розділ3. Шляхи вирішення екологічних проблем міста.
Сьогоднів Донецькій області працює комплекс програм, що у тій або іншій мері задаютьсяметою звертання до екологічних проблем Донеччини — «Програма охорони навколишньогоприродного середовища і забезпечення екологічної безпеки на 2001-2005 р.»,«Програма соціально-економічного розвитку Донецької області на 2002рік». Велике значення надається «Програмі науково-технічного прогресуДонецької області до 2020 року».
Кількість виявлених шкідливихфакторів, що роблять вплив на стан навколишнього середовища міста Маріуполя,дуже велика. Щоб домогтися реального поліпшення стану навколишнього середовищатреба було зробити ранжирування екологічних проблем по ступені важливості.
У Маріуполі(Донецька область) прийнята нова програма охорони й оздоровлення навколишньогоприродного середовища на 2006-2010 роки, розроблена вченими і фахівцямиПриазовського державного технічного університету.
Середзатверджених заходів — будівництво окружної траси, що дозволить направити вобхід міста транспорт, що випливає з Таганрога убік Бердянська; замінамартенівських печей конвертерами на меткомбінатах ім. Ілліча і«Азовсталь»; будівництво сміттєпереробного комплексу вОрджоникидзевском районі, де зараз облаштовується полігон твердих побутовихвідходів. Продовжиться розчищення русла ріки Кальчик, такі ж роботи почнутьсявже в нинішньому році по Кальмиусу. Особливе місце приділяється зниженнювикидів шкідливих речовин і пилу в атмосферу. Про це повідомляє газета«Донбас».
На реалізаціюпрограми необхідний 1 млрд. 600 млн. гривень. Фінансування прийдеться«тягти» як міському бюджетові, так і великим промисловимпідприємствам. На жаль, відрахування в держбюджет за забруднення навколишньогосередовища повертаються в Маріуполь з Києва у виді лише десяти відсотків відзагальної суми. Тому депутати міськради підготували звертання до Верховної Радиз пропозицією збільшити цю цифру до 70 відсотків.
У 2005 році маріупольськіметалургійні комбінати вклали в природоохоронні заходи близько 200 млн. грн.(для порівняння: у цілому по області — 454 млн). Великий обсяг природоохороннихробіт виконаний по місту. Системний підхід, вироблений у Маріуполю по охороніприроди, продовжений у нинішньому році. Значно посилимо вимоги до реалізаціїзапланованих екологічних заходів на промислових підприємствах. І в першу чергуна металургійних — основних забрудниках природи. Недавно на сесії міськрадиприйняли комплексну програму охорони навколишнього середовища на 2006-2010роки, зробивши акцент на максимальне скорочення викидів пилу.
При створенні місцевоїпрограми дій у сфері охорони навколишнього середовища учасники«Маріупольської екологічної ініціативи» (МЭИ) керувалися КонституцієюУкраїни (роздягнув ІІ, стаття 50), Законом України «Про охоронунавколишнього середовища» і Орхусськой конвенцією (Закон України №832-XІ).
Хотілося б звернути особливуувагу на те, що при розробці програми громадськість зосередила свої зусилля натих задачах і діях, що можуть бути реально досягнуті найближчим часом. Булисвідомо виключені такі задачі як зміна національного законодавства, державнихстандартів, технічна сторона природоохоронної діяльності промисловихпідприємств. Не розглядалися задачі, виконання яких на даному етапі мало залежитьвід громадськості або вимагає значних капіталовкладень.
Аналізуючи існуючу в містіпрактику прийняття рішень, жителі Маріуполя звернули увагу на те, щогромадськість має дуже незначний вплив на процес прийняття рішень. Інформаціяпро витрату засобів на природоохоронну діяльність практично не публікується іне обговорюється з жителями міста. Процедури участі громадськості при рішеннірізних питань на місцевому рівні відсутні. На засіданнях «Маріупольськоїекологічної ініціативи» пропонувалися наступні шляхи і форми зміниситуації до кращого. Громадськість не має ніяких даних про результати виконанняй ефективності міської «Програми охорони й оздоровлення навколишньогосередовища м. Маріуполя».
Ось деяка інформація проміри, спрямованих на рішення пріоритетних екологічних проблем.
Підвищення екологічноїсвідомості — стратегічна мета, на досягнення якої спрямовані заходи, передбачені в цьомурозділі.
У даному випадку примінімальних фінансових витратах можна досягти максимального ефекту.
Ця частина програмипередбачає діяльність, що забезпечує залучення громадськості до процесуприйняття рішень з питань, що стосується екології і природокористування. Цедосягається шляхом співробітництва всіх секторів суспільства.
Необхідні дії для досягненняданої мети:
1. залученнягромадськості до участі в суспільних слуханнях із усіх питань, що маютьвідношення до екології;
2. створеннясуспільних структур, яким надана можливість здійснювати контроль за дотриманнямекологічного законодавства і передавати інформацію про порушення в державніоргани;
3. забезпеченняучасті представників громадськості в тендерних комітетах при здійсненніфінансування природоохоронних заходів і в прийманні в експлуатаціюприродоохоронних об'єктів.
Принципово важливим моментомє поінформованість жителів міста про реальний стан навколишнього середовища вмісті, на даний момент часу, і в перспективі. Необхідно надавати громадськостіоб'єктивну, своєчасну інформацію про діяльність державних структур іпромислових підприємств, якщо вона яким-небудь образом торкається навколишньогосередовища. Чим більше інформації і чим більш вона доступна, тим більшакількість людей задумується і займає активну позицію.
Чисте повітря — ціль, що вважають головноїпрактично всі жителі міста Маріуполя.
З огляду на специфіку містаМаріуполя, основну роль у досягненні цієї мети повинні зіграти промисловіпідприємства й у першу чергу металургійні комбінати. Однак громадськість, разомз міською владою, може внести свій внесок у поліпшення стану повітря. Цейвнесок теж має дуже велике значення.
Даний розділ програми міститьу собі комплекс заходів організаційного, технічного й економічного характеру.
Економічні заходи:
o Використанняподаткових пільг і кредитів, для стимулювання організацій листів, що займаютьсяутилізацією, і вторинних ресурсів (крім металобрухту).
o Наданняжителям міста можливості виконувати суспільні роботи в рахунок погашеннякомунальних платежів.
Технічніміри:
o Забезпеченнявологого збирання доріг і дворів.
o Створеннясистеми моніторингу повітря, з використанням стаціонарних і мобільних засобівконтролю.
o Розвитокі збереження зелених насаджень.
o Розширенняобласті застосування природного і стиснутого газу.
o Ремонт іреконструкція дорога, тротуарів, ливнестоков.
При здійсненні вищеописаних дійзменшиться вторинні пил і забруднення викидами автотранспорту. Крім того, будеперероблятися велика частина вторинних ресурсів (поліетилен, папір, стекло ітак далі). Це дозволить знизити загальне забруднення повітря.
Чиста прибережна зона іповерхневі води — ціль по своїй важливості не що набагато уступає мети «Чистеповітря».
Основними забруднювачамиповерхневих вод і прибережної зони є промислові підприємства. Їхня діяльність,спрямована на зниження скидань забруднених вод, повинна стати основний длярішення цього питання. Проте, мається безліч факторів, що не залежать віддіяльності промислових підприємств, і в той же час дуже впливають на станводних басейнів. Для того щоб зменшити забруднення, від цих джерел, необхідно:
o Забезпечитиповний збір, очищення і по можливості подальше використаннягосподарсько-побутових і зливових стоків, а також стоків від підприємств малогоі середнього бізнесу.
o Обмежитизабруднення, через сільськогосподарську діяльність.
o Обмежитивлучення баластових вод у море.
Економічні заходи:
o Використовуватитам, де це доцільно, систему оплати за каналізацію з розрахунку — скільки водивикористано, стільки і скинуто в каналізацію.
o Забезпечитицільова витрата засобів, отриманих у результаті застосування штрафних санкцій, назакупівлю устаткування і матеріалів, необхідних для ліквідації наслідківможливих забруднень (наприклад, нейтралізації розливів нафти).
o Стимулюватиустановлення водомірів.
o Передбачитипайова участь міста в будівництві каналізаційних мереж у приватному секторі.
Технічніміри:
o Провестиінвентаризацію каналізаційної і ливнезбірної систем.
o Забезпечитирозвиток і реконструкцію, а також своєчасне очищення каналізаційних і зливовихмереж.
o Установитифільтри для очищення ливнестоків.
Здійснення цих заходівдозволить істотно обмежити забруднення прибережної зони і поверхневих вод.
Стратегічна програма дій, щорозробила громадськість у рамках проекту «Маріупольська екологічнаініціатива» (далі по тексту МЭИ), містить близько 100 актуальних задач.Виконати всі заходи протягом 1 — 3 років практично неможливо, тому що деякі зних вимагають попереднього дослідження і великих капіталовкладень.
Для визначення пріоритетностізаходів були вироблені наступні критерії:
1. Вартість (фінансовівитрати);
2. Кількість часу, необхіднедля реалізації задачі;
3. Важливість екологічноїпроблеми;
4. Ступінь активної участігородян;
5. Видимий ефект (% від числажителів, що відчули результати заходу).
Таблиця 3.1.
Критерії для визначенняпершочергових заходів.
КритеріїПріоритети
Високий
(3 бали)
Середній
(2 бали)
Низький
(1 бал)
Вартість (долари США) до 10 тис.10 тис. –
1 млн.
більш
1 млн.
Час (роки) до 1 2 – 3 більш 3 Важливість проблеми 1- 4 5 — 7 8 – 9 Ступінь активної участі городян (кількість людей)більш
100 тис.
2 тис. -
100 тис.
менш
2 тис.
Видимий ефект (% жителів) більш 70% 10 – 70% менш 10%Розроблені заходи сприяютьоздоровленню екологічної обстановки і стосуються найбільш насущних для жителівМаріуполя проблем. Якщо направити наявні фінансові засоби на виконання цихзаходів, то вкладені гроші принесуть відчутний результат.
Висновки
На межі третього тисячоліття екологічну ситуацію на Україні можна розглядати як кризову. Для її вирішення потрібні дуже значні фінансові, кваліфікаційні ресурси, значний відрізок часу. Все це повинно прискорюватись ефективними державними механізмами. Але всі ці властивості притаманні економічно розвинутим країнам, якою Україна не є. Проаналізувавши всю складність проблеми, виявивши чинники, а також враховуючи що питома вага бюджетних витрат на природозахісні проекти має тенденцію до скорочення, ми можемо зробити прогноз з великим рівнем імовірності, що стан довкілля наступні 10-15 років не стане краще. Але з іншого боку, розроблюються різні механізми державного природокористування та заощадження природних засобів, покращення стану зовнішнього середовища та збереження, збільшення природоохоронних територій.
Слідкуючи задосвідом більш розвинених країн, вдосконалюється нормативно-правова база усфері збереження, розширення, відтворення та охорони єдиної системи територій зприродним станом ландшафту та інших природних комплексів і унікальнихтериторій, створення на їх основі природних об'єктів, які підлягають особливійохороні, що сприяє зменшенню, запобіганню та ліквідації негативного впливугосподарської та іншої діяльності людей на навколишнє природне середовище,збереженню природних ресурсів, генетичного фонду живої природи.
Списоквикористаної літератури:
1. www.ecosphera.iatp.org.ua
2. www.0629.com.ua