Реферат: Аналіз фінансового стану підприємства (на прикладі АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА")
Міністерство освіти і науки України
ІМВ
кафедра обліку, аналізу і аудиту
КУРСОВА РОБОТААналіз фінансового стану підприємства
(на прикладі АТЗТ «Мукачівська лижна фабрика»ТИСА")
Виконав:
студент 4-го курсу
група Ф-41
Рощенко Е.В.
Науковий керівник:
ст. викладач
Звонар Л.Д.
КиївЗміст
стор. Вступ 3 Розділ I. Теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства 5 1.1. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства 5 1.2. Поняття фінансової стійкості підприємства та фактори, які її забезпечують 6 1.3. Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового стану підприємства 9 1.4. Характеристика показників рентабельності 12 Розділ II. Аналіз та оцінка діяльності АТЗТ «Мукачівська лижна фабрика „ТИСА“ 14 2.1. Техніко-економічна характеристика АТЗТ „Мукачівська лижна фабрика “ТИСА» 14 2.2. Оцінка фінансово-майнового стану АТЗТ «Мукачівська лижна фабрика „ТИСА“ 16 2.3. Аналіз фінансового стану АТЗТ „Мукачівська лижна фабрика “ТИСА» 19 Розділ III. Напрямки покращення фінансового стану АТЗТ «Мукачівська лижна фабрика „ТИСА“ 23 Висновки і пропозиції 26 Список використаної літератури 28 Додатки 29Вступ
Неодмінною складовою переходу України до ринкових відносин є створеннянових підприємницьких структур та приватизація підприємств. Цей перехід зумовивеволюцію відносин власності і типів суб’єктів господарювання в напрямкузабезпечення їх розмаїття. Процеси ринкових перетворень привернули суттєвуувагу до дослідження теоретичних та практичних проблем подальшого розвитку тапідвищення ефективності функціонування підприємств як державного, так іприватного сектора економіки України.
Важливу роль у забезпеченні ефективних формгосподарювання на вітчизняних підприємствах відіграє аналіз фінансового станупідприємств, який відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових,економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних тафінансових рішень. І хоча сам термін „фінанси“ за останні 10-15 роківпройшов через певні зміни та суттєво ускладнився, фінансові аналітики у країнахз розвинутою ринковою економікою традиційно займаються розрахункомкоефіцієнтів, статистичним аналізом, складанням трендів для прогнозування.
Думка про те, що розвиток методів аналізу фінансовогостану підприємства проходив переважно в США та Західній Європі не можевикликати особливих заперечень: даний аналіз покликаний обслуговувати потребиринкової економіки, і тому лише розвиток та ускладнення механізму ринковоїекономіки можуть сприяти вдосконаленню його методів. Значна частина літератури,використаної під час написання цієї роботи належить західним авторам, праціяких розкривають основні принципи сучасних фінансів та менеджерського обліку.
Однак економічні реалії в Україні, як і в більшостісусідніх з нею держав, мають певну специфіку, що вносить корективи у традиційнуметодологію аналізу. Особливістю формування цивілізованих ринкових відносин вУкраїні є посилення впливу таких чинників, як жорстка конкурентна боротьба,технологічні зміни та постійне вдосконалення методів технічної обробкиекономічної інформації. Середовище, в якому функціонують вітчизняніпідприємства характеризуються також безперервними нововведеннями в податковомузаконодавстві, змінами процентних ставок та валютних курсів, а також різкимиколиваннями цін на ресурси та відносно високим темпом інфляції. Більшість цих факторіввраховується при викладенні матеріалу вітчизняними та російськими авторамипідручників та навчальних посібників з економічного аналізу, використаних принаписанні даної роботи.
Методи аналізу фінансового стану підприємства постійновдосконалюються по мірі настання змін в економічному середовищі нашої держави.Нові ідеї та принципи в цій сфері в першу чергу доходять до користувачівперіодичних економічних видань, які також використовувались під час підготовкикурсової роботи.
Ефективне виробництво та реалізація якісної продукціїпозитивно впливають на фінансовий стан підприємства. Збої у виробничомупроцесі, погіршення якості продукції, ускладнення з її реалізацією ведуть дозменшення надходження коштів на рахунки підприємства, внаслідок чого погіршуєтьсяйого платоспроможність. Очевидним також є і зворотній зв'язок, який полягає утому, що відсутність коштів може призвести до перебоїв у забезпеченостіматеріальними ресурсами, а отже, і у виробничому процесі. Однак у виробничійдіяльності українських підприємств часто трапляються випадки, коли і добрепрацююче підприємство відчуває фінансові ускладнення, пов'язані з недостатньораціональним розміщенням і використанням наявних фінансових ресурсів. В цихумовах перед менеджерами підприємств постає велика кількість питань, головнимиз яких є наступні:
Як раціонально організуватифінансову діяльність підприємства для його подальшого розвитку?
Яким чином можна покращити управлінняфінансовими ресурсами?
Яким чином визначитипоказники фінансово-господарської діяльності, що забезпечують стійкийфінансовий стан підприємства?
На ці та інші важливі питання дає відповідьоб'єктивний аналіз фінансового стану підприємства, який дозволяє найбільшраціонально розподілити матеріальні, трудові і фінансові ресурси. Ще з курсумікроекономіки нам відомо, що кількість будь-яких ресурсів є обмеженою, і в цихумовах домогтися максимального економічного ефекту можна не лише за рахунокрегулювання обсягу виробництва, але й шляхом оптимального співвідношення різнихресурсів. Фінансові ресурси мають першорядне значення з усіх видів, оскільки цеєдиний вид ресурсів підприємства, що трансформується безпосередньо і змінімальними витратами часу у будь-який інший вид.
Економічний аналіз фінансового стану підприємствавикористовує весь комплекс доступної інформації, носить оперативний характер іцілком підпорядкований волі керівництва підприємством. Тільки такий аналіз даєможливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структурусобівартості не тільки усієї випущеної і реалізованої продукції, але йсобівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат,дозволяє з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осібза дотриманням розділів бізнес-плану.
Метою даної роботи є вивчення теоретичних основ іекономічної сутності аналізу фінансового стану підприємства, а такождослідження сучасних методів проведення даного аналізу на підприємствахУкраїни. В першому розділі досліджуються теоретичні аспекти аналізу фінансовогостану підприємства, розглядаються поняття платоспроможності та ліквідностіпідприємства, а також вивчається інформаційно-правова база проведення аналізуфінансового стану підприємства. Другий розділ роботи присвячено аналізу таоцінці діяльності АТЗТ „Мукачівська лижна фабрика “ТИСА», щодозволяє відповісти на запитання: наскільки правильно підприємство здійснювалоуправління фінансовими ресурсами протягом досліджуваного періоду. У третьомурозділі описуються найважливіші шляхи покращення фінансового стану досліджуваногопідприємства.
Завданням цієї роботи є не лише суто теоретичний опис,але й практичне застосування методів аналізу фінансового стану підприємства увиробничій практиці підприємств України, на прикладі АТЗТ «Мукачівськалижна фабрика „ТИСА“.
Розділ I.Теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства
1.1. Інформаційне забезпеченняаналізу фінансового стану підприємстваІнформаційною базою аналізу фінансового станупідприємства є, в основному, фінансова звітність.
Фінансова звітність являє собою систему показників, щовідображають інформацію про фінансовий стан організації на звітну дату, а такожфінансові результати її діяльності за звітний період.
Склад, зміст, вимоги та інші методичні основифінансової звітності на підприємствах України регламентовані новими Положеннями(стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерствафінансів України від 31 березня 1999 р №87. Згідно з цим П(С)БО фінансовазвітність складається з утворюючих єдине ціле взаємозалежних показниківбалансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звітупро власний капітал і приміток до них. Головними вимогами до фінансовоїзвітністі є достовірність, повнота та відкритість для ознайомленнякористувачів.
Баланс підприємства (форма №1) (додаток 1) служитьіндикатором для оцінки фінансового стану підприємства. Підсумок балансу даєорієнтовну суму коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства.
Для загальної оцінки фінансового стану підприємстваскладають ущільнений баланс, у якому об'єднують у групи однорідні статті. Прицьому скорочується число статей балансу, що підвищує його наочність і дозволяєпорівнювати з балансами інших підприємств.
Для одержання загальної оцінки динаміки фінансовогостану можна зіставити зміни результату балансу зі змінами фінансовихрезультатів господарської діяльності (виручкою від реалізації продукції,прибутком від реалізації, прибутком від фінансово-господарської діяльності),використовуючи форму №2 „Звіт про фінансові результати“ (додаток 2).
Примітки до фінансової звітності повинні розкриватисуть поданої звітної інформації, облікову політику організації і забезпечуватикористувачів звітності додатковими даними, які недоцільно включати в баланс,звіт про фінансові результати та ін. звітні документи, але котрі є необхіднимикористувачам фінансової звітності для реальної оцінки майнового, фінансовогостану організації і фінансових результатів її діяльності.
На вітчизняних підприємствах часто здійснюють аналізхарактеру змін окремих статей балансу. Такий аналіз проводиться за допомогоюгоризонтального (часового) та вертикального (структурного) аналізу.
Горизонтальний аналіз полягає в побудові однієї абодекількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показникидоповнюються відносними темпами зростання (спаду). Мета горизонтального аналізуполягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни розмірів різноманітнихстатей балансу за визначений період, дати оцінку цим змінам. Для аналізу берутьбазисні темпи росту за декілька періодів. Найчастіше розбивка на періодивідбувається поквартально.
Цінність результатів горизонтального аналізу суттєвознижується в умовах інфляції, коливань цін на ресурси та частих нововведень уподатковому законодавстві, які впливають на розподіл доходу. В цій ситуації надеяких підприємствах з високими темпами обіговості коштів (задіяних переважно усекторі роздрібної торгівлі та наданні послуг) доцільним було б здійсненнягоризонтального аналізу з врахуванням не щоквартальних, а щомісячних змінпоказників у статтях балансу підприємства.
Велике значення для оцінки фінансового стану має такожвертикальний (структурний) аналіз активу і пасиву балансу, що дає представленняфінансового звіту у вигляді відносних показників. Мета вертикального аналізуполягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінційого змін. За допомогою вертикального аналізу можна проводити міжгосподарськіпорівняння підприємств, а відносні показники згладжують негативний впливінфляційних процесів.
Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюютьодин одного, на їхній основі будується порівняльний аналітичний баланс. Упорівняльному балансі відображаються лише основні розділи активу і пасивубалансу. Він характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так ідинаміку окремих її показників.
Таким чином, співставляючи структури змін в активі іпасиві, можна зробити висновки про те, через які джерела, в основному, відбувсяпритік нових коштів і в які активи ці нові кошти вкладені. Сама по собіструктура майна і навіть її динаміка не дає відповідь на питання, наскількивигідно для інвестора вкладання грошей у дане підприємство, а лише оцінює станактивів і наявність можливостей для погашення боргів.
1.2. Поняття фінансової стійкостіпідприємства та фактори, які її забезпечують
Запорукою діяльності підприємства й основою йогорозвитку в конкурентному середовищі є стабільність (стійкість). На неївпливають різні чинники – як внутрішні, так і зовнішні: виробництво дешевоїпродукції та надання послуг, які мають попит; міцне становище підприємства наринку; високий рівень матеріально-технічного забезпечення виробництва ізастосування передових технологій; налагодженість економічних зв'язків ізпартнерами; ритмічність кругообігу засобів; ефективність господарських іфінансових операцій; незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої іфінансової діяльності тощо. Таке розмаїття чинників зумовлює різні аспектистійкості підприємства, зокрема, внутрішній і зовнішній.
Внутрішня стійкість підприємства відображає такий станйого трудового потенціалу, матеріально-речової і вартісної (грошової) структурвиробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високінатурально-речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основідосягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучкеуправління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.
Зовнішню щодо суб'єкта господарювання стійкість слідвизначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якогоздійснюються його діяльність. Вона досягається відповідним макроекономічнимрегулюванням ринкової економіки.
Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умовистабільної реалізації продукції й одержання виручки, достатньої за обсягом, щобвиконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками,кредиторами, працівниками тощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно,щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишавсятакий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити йогона конкурентноздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми длясвоїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективноїпраці.
Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головнимкомпонентом загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість є наслідкомстабільного перевищення прибутків над витратами, забезпечує вільне маневруваннякоштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійномупроцесу виробництва і реалізації продукції.
Зовнішнім проявом фінансової стійкості виступає платоспроможністьпідприємства, тобто здатність підприємства своєчасно і в повному обсязівиконати свої платіжні зобов'язання, що випливають з торгових, кредитних іінших операцій платіжного характеру.
Вищою формою стійкості підприємства є йогоспроможність розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Дляцього підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових ресурсів і принеобхідності мати можливість залучати позикові кошти, тобто бутикредитоспроможним. Кредитоспроможним є підприємство при наявності в ньогопередумов для одержання кредиту і спроможності своєчасно повернути взяту позикузі сплатою належних відсотків за рахунок прибутку або інших фінансовихресурсів.
За рахунок прибутку підприємство не тільки погашаєсвої зобов'язання перед банками, бюджетом, страховими компаніями та іншимипідприємствами, але й інвестує кошти в капітальні витрати. Для підтримкифінансової стійкості важливий не тільки ріст абсолютної величини прибутку, алеі його рівня щодо вкладеного капіталу або витрат підприємства, тобторентабельності.
Успіх фінансово-господарської діяльності підприємства,а отже і його фінансова стійкість, багато в чому залежить від показниківзабезпеченості підприємства засобами та відповідними джерелами їх формування.
Для характеристики джерел формування запасіввизначають три основних показники:
1) наявність власних обіговихкоштів (ВОК) – визначається як різниця між капіталом і резервами танеоборотніми активами. Цей показник характеризує чистий оборотний капітал. Йогозбільшення порівняно з попереднім періодом свідчить про подальший розвитокдіяльності підприємства. У формалізованому вигляді наявність обігових коштівможна записати:
ВОК = КіР – ПА, деКіР – сума капіталу і резервів; ПА – позаобіговіактиви.
2) наявність власних ідовгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ВД) – визначаєтьсяшляхом збільшення значення попереднього показника на суму довгостроковихпасивів:
ВД = ВОК + ДП, деДП – довгострокові пасиви.
3) загальний розмір основнихджерел формування запасів і витрат (ОД) визначається шляхом збільшенняпопереднього показника на суму короткострокових позичкових коштів:
ОД = ВД + КПК, деКПК – короткострокові позикові кошти.
Цій трійці показників наявності джерел формуваннязапасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їхньогоформування:
1) надлишок (+) або нестача(-) власних обігових коштів (DВОК):
DВОК = ВОК – З, де
З – запаси.
2) надлишок (+) або нестача(-) власних та довгострокових джерел формування запасів (DВД):
DВД = ВД – 3
3) надлишок (+) або нестача(-) загальної величини основних джерел формування запасів (DОД):
DОД = ОД – 3
Для характеристики фінансової ситуації на підприємствііснує чотири типи фінансової стійкості:
1. Абсолютна стійкістьфінансового стану, яка в нинішніх умовах розвитку економіки Українизустрічається доволі рідко, задається умовою:
З < ВОК + К, деК – кредити банківських установ, а також кредиторськазаборгованість за товари.
2. Нормальна стійкістьфінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність, відповідаєнаступній умові:
З = ВОК + К3. Нестійкий фінансовий станхарактеризується рівнем платоспроможності, при якому зберігається можливістьвідновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів і збільшенняВОК:
З = ВОК + К + ДПФН, де
ДПФН – джерела, що послаблюють фінансову напруженість.
4. Кризовий фінансовий стан,при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, тому що грошові кошти,короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навітьйого кредиторської заборгованості і прострочених позик:
З > ВОК + К
Таким чином фінансова стійкість підприємства єкомплексним поняттям, що залежить від численних і різноманітних факторів. Якщоякийсь із них випадає з аналізу фінансової стійкості, то оцінка впливу інших,прийнятих у розрахунок факторів, а також висновки ризикують виявитисяспотвореними і не спроможними забезпечити фінансову стійкість.
Як правило, будучи тісно пов'язаними, зазначені фактори нерідкорізнонаправленно впливають на результати функціонування підприємства, азначить, і на його фінансову стійкість. Негативна взаємодія одних факторівздатна знизити чи навіть повністю знищити позитивний вплив інших.
Наявність цих факторів потребує групування за ознаками:
1) за місцем виникненняможливе виділення зовнішніх і внутрішніх факторів;
2) за важливістю результату –основних і другорядних;
3) за структурою – простих іскладних;
4) за часом дії – постійних ітимчасових.
Враховуючи, що підприємство є одночасно і суб'єктом, і об'єктомвідносин у ринковій економіці, а також те, що воно має різні можливості впливуна динаміку різних факторів, які визначають фінансову стійкість, найважливішимє поділ їх на внутрішні й зовнішні. Перші безпосередньо залежать відорганізації роботи самого підприємства, а другі є зовнішніми щодо нього, їхзміна не залежить від підприємства. Цим поділом і слід керуватися, моделюючивиробничо-господарську діяльність і намагаючись управляти фінансовою стійкістю.
Розглянемо насамперед внутрішні фактори. Очевидно, що успіх чи невдачапідприємницької діяльності багато в чому залежать від вибору складу й структурипродукції чи послуг, що створюються підприємством. При цьому важливо не лишеправильно вирішити, що виготовляти, а й безпомилково визначити, як виробляти,тобто шляхом застосування яких технологій і яких моделей організаціївиробництва й управління. Від відповіді на ці запитання залежать фінансовірезультати і в кінцевому підсумку фінансова стійкість.
Інший істотний фактор фінансової стійкості підприємства, тісно пов'язанийз видами продукції чи послуг, що виробляються, — це оптимальний склад іструктура активів, а також ефективне управління ними. Стійкість підприємства тапотенційна результативність бізнесу багато в чому залежать від якості поточнихактивів, від того, скільки задіяно обігових засобів і яких зокрема, якавеличина запасів і активів у грошовій формі тощо. Коли підприємство зменшуєзапаси і ліквідні засоби, то воно може більше задіяти капіталу у виробничомупроцесі і, таким чином, збільшити прибуток. Однак разом із тим зростає ризикнеплатоспроможності підприємства і навіть його зупинки внаслідок недостатностінеобхідних напівфабрикатів, сировини чи матеріалів.
Наступний значний внутрішній фактор фінансової стійкості – склад іструктура фінансових ресурсів, правильний вибір тактики і стратегії управлінняними. Чим більше у підприємства власних фінансових ресурсів, насампередприбутку і фондів, що формуються на його рахунку, тим більша впевненість узбереженні ним фінансової стійкості. При цьому важливий не лише загальний обсягприбутку, а й структура його розподілу і особливо та частка, яка спрямовуєтьсяна розвиток виробництва. Також важливо проаналізувати використання прибутку вдвох напрямках:
- по-перше, для фінансуванняпоточної діяльності – на формування обігових засобів, зміцненняплатоспроможності, посилення ліквідності тощо;
- по-друге, для інвестуванняв капітальні затрати і цінні папери.
Істотний вплив на забезпечення фінансової стійкості підприємствасправляють кошти, що додатково мобілізуються на ринку позичкових капіталів.Зрозуміло, що чим більше коштів може залучити підприємство, тим значніші йогофінансові можливості. Водночас зростає і фінансовий ризик нездатностіпідприємства своєчасно і в повному обсязі розплатитися зі своїми кредиторами.
При управлінні фінансовою стійкістю визначальними внутрішніми факторамиє:
- галузева належністьсуб'єкта господарювання;
- структура продукції чипослуг, які випускаються підприємством, її частка в загальному платоспроможномупопиті;
- розмір оплаченого статутногокапіталу;
- величина й структуравитрат, їхня динаміка порівняно з грошовими доходами;
- склад майна і фінансовихресурсів, включаючи запаси і резерви, їхній склад і структуру.
На фінансову стійкість істотний вплив справляє фаза економічного циклу,в якій перебуває економіка країни. У період кризи має місце відставання темпівреалізації продукції від темпів її виробництва, що спостерігається останнімироками в Україні. Зменшуються інвестиції в товарні запаси, що ще більшескорочує збут. Зменшуються в цілому доходи суб'єктів господарської діяльності,падають відносно і навіть абсолютно обсяги прибутку. Все це веде до зниженняліквідності підприємств, їх платоспроможності, що формує передумови для масовихбанкрутств.
Незадовільний платоспроможний попит, властивий кризовим явищам векономіці, призводить не лише до зростання неплатежів, а й до загостренняконкурентної боротьби. Вона, в свою чергу, — істотний зовнішній факторфінансової стійкості підприємств.
Важливими факторами фінансової стійкості є також податкова й кредитнаполітика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи йзовнішньоекономічних зв'язків тощо.
1.3. Платоспроможність та ліквідність якскладові фінансового стану підприємства
Як вже зазначалося вище, головним критерієм для визначення фінансовогостану є платоспроможність підприємства. Це здатність підприємства впевненосплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками абовідповідно до договірних умов. Її можна визначати за минулий період, на якусьпевну дату або як майбутню можливість розрахуватися у необхідні терміни заіснуючими короткостроковими зобов'язаннями.
Найпростіше можна визначити платоспроможність на якусь дату на підставіданих балансу підприємства. Для цього спочатку треба з'ясувати наявністьзалишку грошових коштів на поточному рахунку та інших рахунках грошових коштів.Якщо ці суми незначні, слід також перевірити стан розрахунків з різнимикредиторами. Відсутність сум заборгованості, щодо яких прострочено термінисплати, є доброю ознакою сталого фінансового стану. Вивчення заборгованостіслід починати з визначення сум заборгованості по банківським кредитам,розрахунках з кредиторами за товари, роботи, послуги, розрахунках з бюджетом таз працівниками з оплати праці.
Аналіз фінансового стану підприємства за певний період, в принципі,потребує з'ясування платоспроможності на підставі сукупності проміжнихпоказників по окремих датах або відносно коротких відрізках часу. Неоціненнупослугу тут можуть дати щоденні банківські виписки з поточного рахунку(особливо одна сума – залишок коштів на кінець операційного дня). Хронічнавідсутність коштів на кінець дня на цьому рахунку – надійна ознаканезадовільного фінансового стану підприємства. Якщо при цьому врахувати можливізастарілі борги банкам, кредиторам, бюджету та ін., то негативна оцінкафінансової діяльності, а отже, і фінансового стану підприємства будеоднозначною.
Крім аналізу платоспроможності підприємства слід також звернутиособливу увагу на аналіз його ліквідності.
Ліквідність – це спроможність підприємстваперетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірінастання їхнього терміну. Підприємство, оборотний капітал якого складаєтьсяпереважно з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, як правило,вважається більш ліквідним, порівняно з підприємством, оборотний капітал якогоскладається переважно з запасів.
Всі активи підприємства в залежності від ступеняліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, можна умовно поділити натакі групи:
1. Найбільш ліквідні активи(А1) – суми по всіх статтях коштів, що можуть бути використані для виконанняпоточних розрахунків негайно. В цю групу включають також короткостроковіфінансові вкладення (цінні папери).
2. Швидкореалізовані активи(А2) – активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. У цюгрупу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуютьсяпротягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи.
3. Повільнореалізовані активи(А3) – найменш ліквідні активи. Це запаси, дебіторська заборгованість (платежіпо якій очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати), податок надодану вартість по придбаним цінностям тощо.
4. Важкореалізовані активи(А4) – активи, що призначені для використання в господарській діяльностіпротягом тривалого періоду часу. В цю групу можна включити статті I розділуактиву балансу „Необоротні активи“.
Перші три групи активів протягом всього господарськогоперіоду можуть постійно змінюватися і відносяться до поточних активівпідприємства. Поточні активи більш ліквідні, ніж всі інші активи підприємства.
Пасиви балансу по мірі зростання строків погашеннязобов'язань групуються наступним чином:
1. Найбільш терміновізобов'язання (П1) – кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, іншікороткострокові зобов'язання, а також позики, не погашені в термін (за данимидодатків до бухгалтерського балансу).
2. Короткострокові пасиви(П2) – короткострокові кредити банків та інші позики, які підлягають погашеннюна протязі 12 місяців після звітної дати.
3. Довгострокові пасиви (П3)– довгострокові кредити та інші довгострокові пасиви – статті ІІI розділу пасиву балансу „Довгострокові зобов'язання“.
4. Постійні пасиви (П4) –статті I розділу балансу „Власний капітал“.
Короткострокові і довгострокові зобов'язання, разом узяті, називають зовнішніми зобов'язаннями.
Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточніактиви перевищують його короткострокові зобов'язання.
Для оцінки реального ступеня ліквідності підприємстванеобхідно провести аналіз ліквідності балансу.
Ліквідність балансу визначається як ступінь покриттязобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошівідповідає терміну погашення зобов'язань.
Для визначення ліквідності балансу варто зіставитирезультати по кожній групі активів і пасивів.
Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщовиконуються умови:
А1 > П1
А2 > П2
А3 > П3
А4 < П4Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточніактиви перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язкововиконується остання нерівність, що має глибокий економічний зміст і свідчитьпро наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримуєтьсямінімальна умова фінансової стійкості.
Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностейсвідчить про те, що ліквідність балансу в тій чи іншій мірі відхиляється відабсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їхнадлишком по іншій групі, хоча компенсація може бути лише по вартіснійвеличині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можутьзамінити більш ліквідні.
Зіставлення найбільш ліквідних коштів ішвидкореалізованих активів з найбільш терміновими зобов'язаннями ікороткостроковими пасивами дозволяє виявити поточну ліквідність іплатоспроможність. Якщо ступінь ліквідності балансу настільки велика, що післяпогашення найбільш термінових зобов'язань залишаються зайві кошти, то можнаприскорити терміни розрахунків із банком, постачальниками й іншимиконтрагентами.
Показники ліквідності застосовуються для оцінкиспроможності підприємства виконувати свої короткострокові зобов'язання.
Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт покриття,який в економічній літературі також називають коефіцієнтом поточноїліквідності, коефіцієнтом загального покриття.
Коефіцієнт покриття дорівнює відношенню поточнихактивів до короткострокових зобов'язань і визначається в такий спосіб:
/>
Коефіцієнт покриття вимірює загальну ліквідність іпоказує, якою мірою поточні кредиторські зобов'язання забезпечуються поточнимиактивами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 грошовуодиницю поточних зобов’язань. Якщо співвідношення менше, ніж 1:1, то поточнізобов'язання перевищують поточні активи.
Встановлений норматив цього показника рівний 2,0.
Коефіцієнт покриття є дуже укрупненим показником,внаслідок чого в ньому не відображається ступінь ліквідності окремих елементівоборотного капіталу. Тому у практиці аналізу фінансового стану на українськихпідприємствах використовують також інші коефіцієнти ліквідності, два з якихподано нижче.
Коефіцієнт швидкої ліквідності (миттєвої ліквідності),який є проміжним коефіцієнтом покриття і показує яка частина поточних активів звідрахуванням запасів і дебіторської заборгованості, платежі по який очікуютьсябільш як через 12 місяців після звітної дати, покривається поточнимизобов'язаннями. Він розраховується за формулою:
/>
Для підприємств України рекомендована величина цьогокоефіцієнта коливається у межах від 0,8 до 1,0. Однак вона може бутинадзвичайно високою через невиправдане зростання дебіторської заборгованості.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначаєтьсявідношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань ірозраховується за формулою:
/>
Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критеріємплатоспроможності і показує, яку частку короткострокової заборгованостіпідприємство може погасити найближчим часом. Загальноприйнята величина цьогокоефіцієнта повинна перевищувати 0,2.
Показники ліквідності важливі не тільки для керівників і фінансовихпрацівників підприємства, але становлять інтерес для різних користувачівінформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності – для постачальників сировини іматеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності – для банків; коефіцієнт покриття –для покупців, власників акцій і облігацій підприємства.
1.4.Характеристика показниківрентабельностіРезультативність і економічна доцільністьфункціонування підприємства оцінюється не тільки абсолютними, але і відноснимипоказниками. Відносними показниками є система показників рентабельності.
У широкому розумінні слова поняття рентабельностіозначає прибутковість, дохідність. Підприємство вважається рентабельним, якщорезультати від реалізації продукції покривають витрати виробництва і утворюютьсуму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства.
Економічна сутність рентабельності може бути розкритатільки через характеристику системи показників. Загальний їхній зміст –визначення суми прибутку з однієї гривні вкладеного капіталу. І оскільки цевідносні показники, то вони практично не підпадають під вплив інфляції.
Основними показниками рентабельності, якимивимірюється дохідність підприємств в Україні, є наступні:
1. Рентабельність активів(майна) (Ра) – показує, який прибуток одержує підприємство з кожноїгривні, вкладеної в активи:
/>, де
ЧП – прибуток, що залишається в розпорядженніпідприємства (чистий прибуток); А – середній розмір активів.
2. Рентабельність поточнихактивів (Рпа) – показує, скільки прибутку одержує підприємство зоднієї гривні, вкладеної в поточні активи:
/>, де
Ап – середній розмір поточнихактивів.
3. Рентабельність інвестицій(Рі) – показник, що відображає ефективність використання засобів,інвестованих у підприємство. Цей показник відображає оцінку»майстерності" керування інвестиціями:
/>/>, де
П – загальна сума прибутку за звітний період; ВК –середній розмір власного капіталу; ДЗ – середній розмір довгостроковихзобов'язань.
Показник рентабельності виробництва знаходиться впрямій залежності від рентабельності продукції й оберненій залежності від змінифондоємності продукції.
Підвищення рентабельності продукції забезпечується переважно зниженнямсобівартості одиниці продукції. Чим краще використовуються основні виробничіфонди, тим нижче фондоємність, вище фондовіддача і внаслідок цього відбуваєтьсязростання показника рентабельності виробництва. При поліпшенні використанняматеріальних обігових коштів знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривнюреалізованої продукції. Отже, чинники прискорення обіговості матеріальнихобігових коштів є одночасно чинниками росту рентабельності виробництва.
Розділ II. Аналіз та оцінка діяльності
АТЗТ «Мукачівська лижна фабрика»ТИСА"
2.1. Техніко-економічна характеристика АТЗТ«Мукачівська лижна фабрика „ТИСА“
Мукачівська лижна фабрика створена в 1956 році. Вжовтні 1966 року Рішенням Союзного уряду вона була перейменована на Мукачівськуекспериментальну лижну фабрику Головспортпрому СРСР.
За роки свого становлення, фабрика з напівкустарноговиробництва виросла в сучасне могутнє підприємство по виробництву спортивноїпродукції, яка до цього часу не має аналогів на всій території колишнього СРСР.
Основне виробництво підприємства складають:
- цех по виготовленню лиж;
- цех по виготовленнюключок;
- цех по виготовленнюфанери;
- цех по виготовленнюконструкційних матеріалів;
- цех по виготовленнюстолярної плити.
Унікальність фабрики, за оцінками зарубіжнихекспертів, полягає в її технологічному циклі виробництва – від сировини доготової продукції. Таке виробництво на Заході відсутнє.
В 1988 році за рішенням Уряду СРСР було підписаноугоду з Австрійською фірмою „Фішер, ГМБХ“ по поставці на Мукачівськуекспериментальну лижну фабрику обладнання та технології по виробництву гірськихлиж.
В січні 1991 року, в зв'язку з переходом підприємствУкраїни на нові форми господарювання, було укладено договір між колективомМукачівської експериментальної лижної фабрики і Державним Комітетом СРСР пофізичній культурі і спорту про роботу фабрики в умовах оренди.
В 1994 році відповідно до Закону України „Проприватизацію майна державних підприємств“ та керуючись Декретом КабінетуМіністрів України „Про приватизацію цілісних майнових комплексів державнихпідприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду“ і згідно ззаявою організації орендарів Мукачівської експериментальної лижної фабрики буввиданий дозвіл Фонду Держмайна на приватизацію підприємства. В січні 1995 рокубув підписаний Установчий договір про створення і діяльність ЗакритогоАкціонерного Товариства „Мукачівська лижна фабрика “ТИСА»,статутний фонд якого становить 56,4 тис. грн., який поділено на 11280 штукпростих іменних акцій номінальною вартістю 5 грн. з загальною кількістюакціонерів – 2604 осіб.
9 лютого 1995 року Рішенням Мукачівськогоміськвиконкому за №50/02-5 на підставі Акта прийому-передачі Фонду Державногомайна України було зареєстровано Акціонерне Товариство Закритого Типу«Мукачівська лижна фабрика „ТИСА“.
Метою діяльності лижної фабрики є отримання прибуткуза рахунок наукової, виробничої та підприємницької діяльності.
Предметом діяльності є:
1. Виробництво та реалізаціяспортивного інвентарю (лиж, ключок) та конструкційних матеріалів;
2. Реалізація на основіотриманого прибутку соціальних і економічних потреб працівників, створеннябезпечних умов праці;
3. Зовнішньоекономічнадіяльність;
4. Комерційна, посередницька,торгова та інші види господарської діяльності, не заборонені чиннимзаконодавством.
Майно Товариства складається з основних засобів таобігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі.
АТЗТ має самостійний баланс, поточний та валютнийрахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою, фірмову марку та торговийзнак.
Прибуток лижної фабрики утворюється з надходжень від господарськоїдіяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат наоплату праці. З балансового прибутку Товариства відраховуються передбаченізаконодавством України податки та інші платежі до бюджету.
Чистий прибуток, одержаний після зазначенихрозрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства.
За рішенням загальних зборів Товариство створює:
1) резервний (страховий)фонд;
2) фонд виплати дивідендів.
АТЗТ „Мукачівська лижна фабрика “ТИСА»здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік згідно з новимиНаціональними стандартами бухгалтерського обліку.
Для аналізу основних показників, які характеризуютьдіяльність підприємства в звітному 2000 році доцільно скласти наступну таблицю:
Таблиця 2.1Техніко-економічна характеристика
АТЗТ «Мукачівська лижна фабрика „ТИСА“
ПоказникиОдини-ця виміру
1999 рік
2000 рік
Відхи-лення (+, -)
Виробництво
Обсяг промислової продукції в оптових цінах без ПДВ та акцизного збору тис. грн. 1301,8 1726,0 +424,2 Зміна залишків незавершеного виробництва тис. грн. 16,9 33,7 +16,8Фінансові результати
Балансовий прибуток (збиток) тис. грн. - -84,0 -84,0 Собівартість реалізованої продукції тис. грн. 853,0 1111,0 +258,0 Виручка від реалізації продукції тис. грн. 631,8 957,0 +325,2Основні фонди
Середньорічна вартість основних фондів тис. грн. 4224,0 4157,0 -67,0Праця
Середньоспискова чисельність штатних працівників основної діяльності чол. 207 189 -18 Фонд оплати праці тис. грн. 177,0 249,0 +72,0Ефективність виробництва
Фондовіддача 0,31 0,42 +0,11 Фондоємкість 3,24 2,41 -0,83 Фонднозброєнність 20,41 21,99 +1,58За 2000 рік випущено валової продукції (воптових цінах) на 1726,0 тис. грн., що на 424,2 тис. грн. більше обсягу 1999року. Разом з тим збільшилось незавершене виробництво на 16,8 тис. грн.Реалізовано продукції на 957,0 тис. грн., що на 51,5% більше реалізаціїпопереднього періоду.
Від усієї господарської діяльності в 2000 роціпідприємство отримало збитків на суму 84 тис. грн. Якщо порівняти цей результатз результатом минулого року, то можна судити про погіршення фінансового станупідприємства, а саме про збитковість виробництва. Все це свідчить пронеконкурентоспроможність продукції підприємства, що пов'язано з великимиматеріальними витратами на її виробництво, а також про незадовільну роботувідділів збуту та маркетингу.
Собівартість реалізованої продукції збільшилась на 258тис. грн. (30,2%). Як стверджують спеціалісти підприємства, якість продукції,що виготовляється, досить висока, але через велику ціну (яка обумовлена високимрівнем собівартості продукції) спортивний інвентар не користується попитомсеред населення.
Про негативний стан свідчить також високий рівеньфондоємкості, яка значно перевищує нормативне значення. Хоча й на кінецьзвітного періоду вона знизилась, відбулось це головним чином за рахунок збільшеннявипуску продукції. Підприємству доцільно було б продати частину основнихзасобів, оскільки вони вже застарілі, та на отримані кошти закупити нове, більшдосконале обладнання.
Показники фондовіддачі менші нормативу, щорекомендується спеціалістами (в межах 3,0). Тобто на одиницю фондів приходитьсяменше одиниці продукції (на початок та кінець періоду відповідно 0,31 та 0,42).
В 2000 році в порівнянні з відповідним періодом 1999року чисельність всього персоналу становила 91,3%, а фонд оплати праці збільшивсяна 72 тис. грн. (40,7%). Через нестачу коштів у підприємства та відсутністьзамовлень воно було змушено звільнити 18 працівників.
Таким чином, результати аналізу основних показниківдіяльності підприємства за 2000 рік свідчать про незадовільне становищепідприємства. Це обумовлено, перш за все, моральним застарінням основнихзасобів, недостатнім забезпеченням виробництва власними обіговими коштами,неконкурентоспроможністю продукції, заборгованістю підприємства передпостачальниками та бюджетом.
Зараз діяльність підприємства орієнтована нарозширення зв'язків із зарубіжними партнерами, що дасть змогу за рахунокнадходження валютних коштів поліпшити і стабілізувати фінансовий станпідприємства.
2.2. Оцінка фінансово-майнового стану АТЗТ »Мукачівська лижна фабрика «ТИСА»
Аналіз динаміки складу та структури джерел власних тазалучених коштів відображається за даними форми №1 «Баланс».
Таблиця 2.2Аналізскладу та структури джерел коштівАТЗТ «Мукачівська лижна фабрика „ТИСА“Джерела
коштів
На початок року
На кінець року Зміни за звітний період (+, -)тис. грн.
%
тис. грн.
%
тис. грн.
% до початку року
І. Власний капітал
Статутний капітал 56,4 1,32 56,4 1,29 - - Додатковий капітал 3949,6 92,34 3962,5 90,30 +12,9 +0,33 Резервний капітал 41,2 0,96 41,2 0,94 - - Цільове фінансування 96,0 2,24 80,7 1,84 -15,3 -15,94 Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) - - -84,0 -1,91 -84,0 - Всього по I розділу 4143,2 96,86 4056,8 92,45 -86,4 -2,09III. Залучені кошти
Кредиторська заборгованість за товари, послуги 41,8 0,98 109,1 2,49 +67,3 +161,00Поточні зобов'язання:
— по отриманих авансах
6,4 0,15 1,2 0,03 -5,2 -81,25 — по позабюджетних платежах 1,9 0,04 13,3 0,30 +11,4 +600,00 — з бюджетом 28,0 0,65 46,8 1,07 +18,8 +67,14 — по страхуванню 22,8 0,53 28,9 0,66 +6,1 +26,75 — по оплаті праці 31,9 0,75 67,0 1,53 +35,1 +110,03 Інші поточні зобов'язання 1,4 0,03 65,2 1,49 +63,8 +4557,14 Всього по III розділу 134,2 3,14 331,5 7,55 +197,3 +147,02Баланс
4277,4
100,00
4388,3
100,00
+110,9
+2,59
З таблиці 2.2 бачимо, що зростання джерелформування майна підприємства за 2000 рік на 110,9 тис. грн. або на 2,59%обумовлено зростанням суми залучених коштів на 197,3 тис. грн. (147,02%). Разомс цим власний капітал зменшився на 86,4 тис. грн. або на 2,09%. Зменшеннявласних коштів зумовлено збитками звітного року в розмірі 84 тис. грн. та зменшенням цільового фінансування на 15,3 тис. грн.
Збільшення залучених коштів відбулося за рахунокзбільшення кредиторської заборгованості по всіх статтях, крім зобов'язань поотриманих авансах, які зменшились на 5,2 тис. грн.
В структурі власних коштів найбільшу питому вагу маютьдодатковий капітал та цільове фінансування. Доля додаткового капіталу увласному капіталі за звітній період зросла на 12,9 тис. грн., або на 0,33%, адоля цільового фінансування зменшилась на 15,3 тис. грн. (15,94%). Розмірстатутного фонду не змінився і становив 56,4 тис. грн.
Велике значення мають власні обігові коштипідприємства, величина яких обчислюється як різниця між власним капіталом та необоротнимиактивами і показує яка частка із загальної суми власних коштів підприємстваспрямовується на покриття обігових коштів:
- на початок року: 4143,2 –3562,2 = 581,0 тис. грн.;
- на кінець року: 4056,8 –3388,7 = 668,1 тис. грн.
Тобто за рік сума власних обігових коштів зросла з581,0 тис. грн. до 668,1 тис. грн., тобто на 87,1 тис. грн.
Короткострокові кредити підприємство не залучало. Цепояснюється досить високою обліковою ставкою НБУ та жорсткими умовамикредитування. Більшу частину обсягу кредиторської заборгованості складаєзаборгованість перед постачальниками, яка являє собою комерційний кредит, поякому не потрібне забезпечення та який майже безкоштовний. Зростання об'ємуданої заборгованості в звітному році свідчить про фінансові ускладнення напідприємстві. Про це свідчить і зростання заборгованості робітникам по оплатіпраці на 35,1 тис. грн. (110,03%). За рік збільшилась заборгованість порозрахунках з бюджетом на 18,8 тис. грн. (67,14%), по страхуванню – на 6,1 тис.грн. (26,75%), по позабюджетних платежах – на 11,4 тис. грн. (600,00%), іншазаборгованість – на 63,8 тис. грн. (4557,14%).
Аналіз активів підприємства дозволяє надати загальнуоцінку зміні всього його майна. Оцінка сукупних активів, в свою чергу, дозволяєзробити висновок про те, в які активи вкладені знову залучені фінансові ресурсиабо які активи зменшились за рахунок зменшення фінансових ресурсів, чи навпаки.
Аналітичний розрахунок, що відображає динаміку таструктуру активу балансу, приведений в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Аналіз складу та структури активу балансу
АТЗТ „Мукачівська лижна фабрика“ТИСА»
Розміщеннямайна
На початок року
На кінець року
Зміни за звітний період (+, -)
тис.грн.
%
тис.грн.
%
тис.грн.
% до початку року
І. Необоротні активи Основні засоби 3520,0 82,29 3346,5 76,26 -173,5 -4,93 Незавершене будівництво 42,2 0,99 42,2 0,96 - - Всього по I розділу 3562,2 83,28 3388,7 77,22 -173,5 -4,87 ІІ. Оборотні активи Виробничі запаси 218,2 5,10 215,8 4,92 -2,4 -1,10 Незавершене виробництво 16,9 0,40 33,7 0,77 +16,8 +99,41 Готова продукція 431,9 10,10 581,3 13,25 +149,4 +34,59 Товари 38,6 0,90 6,5 0,15 -32,1 -83,16 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 4,2 0,10 143,6 3,27 +139,4 +3319,05Дебіторська заборгованість по розрахунках:
— з бюджетом
- - 3,7 0,08 +3,7 - — по внутрішніх розрахунках - - 2,9 0,07 +2,9 - Інша поточна дебіторська заборгованість 4,9 0,11 11,4 0,26 +6,5 +132,65 Грошові кошти та їх еквіваленти 0,5 0,01 - - -0,5 -100,00 Витрати майбутніх періодів - - 0,7 0,02 +0,7 - Всього по II розділу 715,2 16,72 999,6 22,78 +284,4 +39,77 Баланс4277,4
100,00
4388,3
100,00
+110,9
+2,59
З таблиці 2.3 бачимо, що загальна вартістьмайна підприємства збільшилась на 110,9 тис. грн. або на 2,59%. В складі майначастка необоротних активів зменшилась на 173,5 тис. грн. (4,87%). Це спричиненозменшенням долі основних засобів – на 173,5 тис. грн. Розмір незавершеногобудівництва в звітному році не змінився.
Оборотні ж активи за звітний період збільшились на284,4 тис. грн. (39,77%). Але не слід розглядати це збільшення як позитивнутенденцію, оскільки воно відбулось головним чином за рахунок збільшеннязалишків готової продукції (на 149,4 тис. грн.) і значного збільшеннядебіторської заборгованості за товари (на 139,4 тис. грн.). Це свідчить про те,що продукція АТЗТ не користується попитом. Причиною цього є висока собівартістьпродукції. Тому слід переглянути цінову політику підприємства та доцільністьнадання знижок для негайної оплати. Виробничі запаси зменшились на 2,4 тис.грн. (1,10%), але все рівно становлять значну суму – 215,8 тис. грн. Вартоподумати про продаж частини виробничих запасів задля збільшення грошовихкоштів, тим паче, що грошові кошти та їх еквіваленти за звітний рік зменшилисьна 0,5 тис. грн. і на кінець періоду взагалі були відсутні. Також, аналізуючидану таблицю слід звернути увагу на збільшення сум дебіторської заборгованостіза товари (на 139,4 тис. грн.), по розрахунках з бюджетом (на 3,7 тис. грн.),по внутрішніх розрахунках (на 2,9 тис. грн.) та іншої поточної дебіторськоїзаборгованості (на 6,5 тис. грн.). Дані зміни свідчать про погіршеннярозрахункової дисципліни в бік зниження платоспроможності. Підприємство можескоротити відвантаження продукції, тоді рахунки дебіторів зменшаться. Наявністьзаборгованості дебіторів спричиняє фінансові труднощі, оскільки підприємствовідчуває недолік фінансових ресурсів для здійснення фінансово-господарськоїдіяльності, виплати заробітної плати та ін.
Розподіл коштів між основним та оборотним капіталом напочаток року складає відповідно 83,28% та 16,72%. На кінець року зменшивсяосновний капітал на 173,5 тис. грн. (4,87%), а приріст оборотного склав 284,4тис. грн. (39,77%). Тобто трапився перерозподіл коштів в бік зниження меншмобільної їх частини – основних коштів. На початок та кінець року основнийкапітал повністю покривався власними джерелами. Перевищення суми власних джерелнад сумою їх використання на покриття основного капіталу спрямовується наформування оборотного капіталу. За рахунок даних джерел покривалось 81,24%поточних активів (загальної суми оборотного капіталу) на початок року і 66,84%– на кінець року. Такий стан склався, в основному, за рахунок випередженнятемпів росту загальної суми оборотного капіталу.
Доля кредиторської заборгованості в формуванні оборотногокапіталу складала:
- на початок року: (134,2:715,2) × 100 = 18,76%;
- на кінець року: (331,5:999,6) × 100 = 33,16%.
Отже, беручи до уваги проведений аналіз можнастверджувати, що структура фінансових ресурсів підприємства за звітний рік булазадовільною (це пов'язано з перевищенням власного капіталу в структуріпасивів), незважаючи на наявність значної дебіторської заборгованості, якапов'язана з традиційними труднощами збуту продукції в нашій економіці.
2.3. Аналіз фінансового стану АТЗТ «Мукачівська лижна фабрика „ТИСА“
Аналіз фінансового стану підприємства слід розпочати заналізу платоспроможності і ліквідності підприємства.
Таблиця 2.4
Агрегованийбаланс для аналізу ліквідностіАТЗТ „Мукачівська лижна фабрика“ТИСА», тис. грн.
Актив
На початок року
На кінець року
Пасив
На початок року
На кінець року
А1 0,5 - П1 134,2 331,5 А2 9,1 161,6 П2 - - А3 705,6 838,0 П3 - - А4 3562,2 3388,7 П4 4143,2 4056,8Баланс
4277,4
4388,3
Баланс
4277,4
4388,3
Аналіз отриманих даних свідчить про недостатнюліквідність балансу. Наприклад, наявні грошові кошти в декілька разів меншетермінових зобов'язань. Це означає, що підприємство, якщо всі кредиториводночас пред'являть вимогу погасити заборгованість, буде не в змозірозрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушенекористуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним – дебіторськоюзаборгованістю). В даному випадку це був би найбільш ймовірний вихід, тому щокредитів підприємство не залучає (ні довгострокових, ні короткострокових). Хочапідприємство в цілому, можна сказати, забезпечене оборотними коштами, але всівони мобілізовані дебіторську заборгованість і в активи, які повільнореалізуються.
Але аналізу тільки ліквідних активів підприємствадалеко не достатньо для визначення ступеню його ліквідності, тому розрахуємокоефіцієнти ліквідності.
Таблиця 2.5
Аналізпоказників ліквідностіАТЗТ «Мукачівська лижна фабрика „ТИСА“Показники
На початок року
На кінець року
Грошові кошти, тис. грн. 0,5 - Дебіторська заборгованість, тис. грн. 9,1 161,6 Запаси і затрати, тис. грн. 705,6 838,0 Поточні зобов'язання, тис. грн. 134,2 331,5 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,004 - Коефіцієнт миттєвої ліквідності 0,07 0,49 Коефіцієнт загальної ліквідності 5,33 3,02Згідно таблиці 2.3 можна зробити висновки про недосить високий рівень ліквідності підприємства за період, що аналізується. Це,звичайно, свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства на протязіданого періоду.
Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності на початокроку дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 0,4%короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно. На кінецьроку значення даного коефіцієнту дорівнює нулю, оскільки в підприємства буливідсутні грошові кошти.
Коефіцієнт миттєвої ліквідності теж має низькезначення, яке в декілька разів нижче оптимального. На кінець періоду цейпоказник трохи збільшився і становив 0,49. Це зумовлено збільшеннямдебіторської заборгованості. А оскільки даний коефіцієнт має вирішальнезначення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства приповерненні кредитів, тенденція до збільшення свідчить на користь підприємству.
Отже, як бачимо, показники абсолютної і миттєвоїліквідності набагато нижчі нормативних значень. Це викликано перевищеннямтемпів росту поточної заборгованості темпів росту ліквідних коштівпідприємства.
Високими лишаються тільки показники загальноїліквідності. Але вони також мають тенденцію до зменшення. На жаль, високіпоказники загальної ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий станпідприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у підприємствапонаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою при аналізіфінансового стану підприємства.
Далі слід проаналізувати показники платоспроможностіпідприємства.
Таблиця 2.6
Аналізпоказників платоспроможностіАТЗТ »Мукачівська лижна фабрика «ТИСА»Показники
На початок року
На кінець року
Поточний або загальний коефіцієнт покриття 5,33 3,02 Темпи росту поточного коефіцієнту покриття, % - 56,66 Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості 14,75 2,05 Темпи росту коефіцієнта співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості, % - 13,90Загальний коефіцієнт покриття підприємства напротязі всього періоду, що аналізується, залишався досить високим і відповідавнормативному значенню (навіть перевищував його). Тобто на початок звітногоперіоду на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадало 5,33 гривніпоточних активів; на кінець періоду – 3,02 гривні.
Відбувається також значне перевищення обсягукредиторської заборгованості над обсягом дебіторської. Але слід відмітититенденцію цього показника до зниження. Так, на кінець періоду він зменшився на86,10%. Високе перевищення кредиторської заборгованості над дебіторськоюсвідчить про проблеми при реалізації продукції і розрахунках з постачальниками.
Таким чином, не можна стверджувати про ліквідність іплатоспроможність лижної фабрики. Через брак ліквідних коштів підприємство нездатне покрити короткострокових зобов'язань. Більшість коштів підприємствамобілізовані в виробничі запаси і затрати, які є важкореалізованими активами іне можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.
Причинами нестачі ліквідних оборотних засобів єзбитковість діяльності підприємства, що веде до нестачі власних джерел длясамофінансування, а також відволікання коштів у дебіторську заборгованість.
/>Наступним важливим показником, що характеризуєфінансову стійкість підприємства, є показник автономії, який показує наскількипідприємство незалежно від позикового капіталу.
Таблиця 2.7
Аналіз динаміки показника автономії
АТЗТ «Мукачівська лижна фабрика»ТИСА"
Показники
На початок року
На кінець року
Власні кошти, тис. грн. 4143,2 4056,8 Загальна сума джерел коштів, тис. грн. 4277,4 4388,3 Коефіцієнт автономії 0,969 0,924 Темпи росту коефіцієнту автономії, % - 95,36Доля власних коштів у загальній сумі джерелкоштів досить висока і на початок року становила 0,969. Але на кінець рокутрапилось зниження коефіцієнту на 4,64%.
Взагалі отримані дані свідчать про високу ступіньнезалежності підприємства від зовнішнього фінансування.
Наступними показниками, які заслуговують на увагу збоку економічного аналізу є коефіцієнт фінансової стійкості та коефіцієнтспіввідношення залучених і власних коштів.
Таблиця 2.8
Аналіз динаміки коефіцієнту фінансовоїстійкості
та коефіцієнту співвідношення залучених і власнихкоштів
АТЗТ «Мукачівська лижна фабрика»ТИСА"
Показники
На початок року
На кінець року
Власні кошти, тис. грн. 4143,2 4056,8 Позичені кошти, тис. грн. 134,2 331,5 Коефіцієнт фінансової стійкості 30,87 12,24 Темпи росту коефіцієнту фінансової стійкості, % - 39,65 Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів 0,03 0,08 Темпи росту коефіцієнту співвідношення позичених і власних коштів, % - 266,67Показник фінансової стійкості підприємствавідповідає нормативному значенню, навіть в кілька разів перевищує його. Різкезниження даного коефіцієнту в кінці року обумовлено підвищенням обсягупозикових коштів майже в 2,5 рази.
Згідно даних таблиці 2.8 на кожну гривню вкладених вактиви підприємства власних коштів на початок року припадало 3 коп. позиковихкоштів, на кінець року – 8 коп. Тобто підвищився рівень фінансової залежності підприємствавід позикових коштів.
З метою визначення рівня фінансової стійкостіпідприємства оцінимо також показники, які характеризують забезпеченість запасіві затрат відповідними джерелами їх фінансування.
Таблиця 2.9
Зведена таблиця показників, які характеризують
забезпеченість запасів і затрат відповідними джереламиїх формування
на АТЗТ «Мукачівська лижна фабрика»ТИСА", тис. грн.
Показники
На початок року
На кінець рокуВідхилення (+, -)
Джерела формування власних обігових коштів 4143,2 4056,8 -86,4 Необоротні активи 3562,2 3388,7 -173,5 Власні обігові кошти 581,0 668,1 +87,1 Довгострокові пасиви - - - Власні та довгострокові позикові джерела формування запасів і затрат 581,0 668,1 +87,1 Короткострокові пасиви 41,8 109,1 +67,3 Загальна величина джерел формування запасів і затрат 622,8 777,2 +154,4 Загальна величина запасів 705,6 838,0 +132,4 Надлишок (+) або нестача (-) власних джерел формування запасів і затрат -124,6 -169,9 -45,3 Надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат -124,6 -169,9 -45,3 Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини джерел формування запасів і затрат -82,8 -60,8 +22,0Як видно з даних таблиці 2.9, на підприємствів звітному році спостерігалася нестача коштів для формування запасів і затрат.Це спричинено недостатнім обсягом власних обігових коштів та повною відсутністюв підприємства довгострокових кредитів. Протягом року загальна нестача джерелфінансування скоротилася з 82,8 тис. грн. до 60,8 тис. грн. Але не слідтрактувати це явище як позитивну тенденцію, оскільки дане скороченняспричинене, значною мірою, збільшенням кредиторської заборгованості. У випадкуодночасної вимоги погашення боргу з боку кредиторів підприємство опиниться вдуже скрутному становищі.
Таким чином, АТЗТ «Мукачівська лижна фабрика»ТИСА" має нестійке фінансове становище. З одного боку, підприємствомає достатньо високу частку власних коштів в загальній сумі джерел їхформування і досить високий рівень незалежності від зовнішнього фінансування,але з другого боку, цих коштів не вистачає для того, щоб забезпечити нимивиробничі запаси і затрати підприємства.
Розділ III. Напрямки покращення фінансового стану
АТЗТ«Мукачівська лижна фабрика „ТИСА“Підприємство, що аналізується, виготовляє спортивнийінвентар, конструкційні матеріали, а також займається реалізацією власноїпродукції як резидентам, так і нерезидентам України. На думку фахівців, виробипідприємства відрізняються досить високою якістю. Проблема в дуже високійсобівартості. Це пов'язано з значним рівнем фондоємкості виготовляємоїпродукції та високими цінами на ресурси, що закуповуються для виробництва даноїпродукції. Тому найголовніша задача для даного підприємства – зниженнясобівартості.
Основними шляхами зниження витрат є економія всіхвидів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Так,значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальноює задача зниження трудоємкості продукції, що виготовляється, зростанняпродуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.
Зниження трудоємкості продукції, збільшенняпродуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них –механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосуванняпрогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілогообладнання. На даному підприємстві дуже багато застарілого обладнання, якеможна продати без будь-якої шкоди для виробництва. Отримані кошти можна вкластив нове, ресурсозберігаюче обладнання, яке підвищить фондовіддачу.
Матеріальні ресурси займають 72,88% в структурі витратна виробництво продукції. Звідси, зрозуміло значення економії цих ресурсів,раціонального їх використання. І знову на перший план тут виступає застосуванняресурсозберігаючих технологічних процесів. Важливим є підвищення вимог тазастосування вхідного контролю за якістю сировини та матеріалів, які надходитьвід постачальників.
Скорочення витрат по амортизації основних виробничихфондів можна досягнути шляхом кращого використання цих фондів, максимізації їхзавантаження, а також списання з балансу непрацюючого, морально застарівшогообладнання.
Доцільно продати деяку кількість виробничих запасів танезавершеного виробництва.
Як і в інших підприємств, в умовах кризи неплатежів уданого підприємства є нестача грошових коштів, проблеми зі збутом (великийобсяг готової продукції на складі) та з отриманням дебіторської заборгованості.
Щодо джерел отримання грошових коштів, то до нихвідносяться:
1. Реалізація продукції знегайною оплатою.
2. Отримання дебіторськоїзаборгованості.
3. Продаж резервних грошовихактивів.
4. Продаж матеріальних інематеріальних активів (зайвих запасів).
5. Отримання банківськихкредитів.
6. Залучення інвестицій,приватного капіталу та інших внесків.
Перші чотири шляхи більш доцільні, тому що не приводять до збільшеннявалюти балансу. В цих випадках грошові кошти формуються шляхом реструктуризаціїактивів. Два останніх – можуть використовуватись для підтримки поточноїплатоспроможності в крайніх випадках, тому що вони приводять до відволіканнязалучених фінансових ресурсів від цільового використання.
Щодо управління дебіторськоюзаборгованістю, то найбільш ефективними будуть такі шляхи:
1) визначення термінівпрострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняння цих термінів ізсередніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;
2) періодичний переглядграничної суми кредиту, виходячи з реального фінансового становища клієнтів;
3) якщо виникають проблеми зодержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума нарахунку дебітора;
4) використання арбітражнихсудів для стягнення боргів при наявності порук чи гарантій;
5) продаж рахунків дебіторівфакторинговій компанії чи банку, що надає факторингові послуги, якщо цевигідно;
6) при продажу великоїтоварної партії негайне виставлення рахунку покупцю;
7) використання циклічноївиписки рахунків для підтримання одноманітності операцій;
8) відправлення поштоюрахунків покупцям за декілька днів до настання терміну платежу;
9) страхування кредитів длязахисту від значних збитків за безнадійними боргами;
10) обминання дебіторів звисоким ризиком, наприклад, якщо покупці належать до країни чи галузі, щопереживають істотні фінансові труднощі.
Слід приділити значну увагу збуту продукції заготівку. Цьому має сприяти правильна маркетингова політика (пошук нових, більшплатоспроможних споживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережітощо). Треба розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптовихпокупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зізнижками в ціні. Ці всі заходи будуть закладом підвищення виручки, а такожприбутку, що, в свою чергу, дозволить підвищити рентабельність капіталу.
Так, щоб оптимізувати значеннякоефіцієнту абсолютної ліквідності з тією ж сумою короткостроковоїзаборгованості, треба мати 26,84 тис. грн. в готівці або короткостроковихфінансових вкладеннях або суму поточної заборгованості 2,5 тис. грн., що єнереальним шляхом, оскільки у підприємства не буде вистачати коштів дляздійснення поточної діяльності. Тобто вихід з цієї ситуації – удосконаленнявиробництва та розширення збутової мережі, з метою нарощення обсягів реалізаціїта надходження коштів на поточний рахунок.
Сума дебіторської заборгованості та запасівпокриває суму оборотних активів у нормативному значенні. Якщо провестиправильну політику по управлінню дебіторською заборгованістю, то необхідну сумуможна отримати з неї, а частину дебіторської заборгованості спрямувати на покриттякредиторської. Але для цього потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежівта форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, оплата по фактувідвантаження продукції). Доцільною, в даному випадку, є оплата по фактувідвантаження продукції покупцям, а також надання знижок споживачам за умовипопередньої оплати (для стимулювання надходження грошових коштів).
Для поповнення власногокапіталу треба, перш за все, оцінити вартість його залучення з різних джерел.До того, як звертатись до зовнішніх джерел формування власного капіталу,повинні бути реалізовані всі можливості його формування за рахунок внутрішніхджерел. А основні внутрішні джерела – прибуток та спеціальні фонди.
Але якщо сума власного капіталу із внутрішніх джерел єнедостатньою, треба звертатись до зовнішніх джерел залучення. Це вимагаєнеобхідність розробки емісійної політики підприємства. Основною метою цієїполітики є залучення на фондовому ринку необхідного обсягу фінансових коштів вмінімально можливі строки і за мінімальну плату.
Процес управління вартістю залученого капіталуза рахунок зовнішніх джерел характеризуються високим рівнем складності іпотребує відповідної кваліфікації виконавців.
Не слід також нехтуватипозиковим капіталом. В розвинутих країнах за питомою вагою у складі залученихджерел фінансування значне місце займають саме банківські кредити такредиторська заборгованість, в тому числі комерційний і товарний кредити.Необхідність кредиту як джерела поповнення фінансових ресурсів підприємствавизначається характером кругообігу основних і оборотних активів. Як джерелофінансування, позиковий капітал теж має свої особливості:
1) відносна простотаформування базових показників оцінки вартості. Це вартість обслуговування боргув формі процентів за кредит;
2) виплати по обслуговуванню боргу відносяться насобівартість, що зменшує розмір оподатковуваної бази підприємства, тобто розмірвартості позикового капіталу зменшується на ставку податку на прибуток;
3) вартість залученняпозикового капіталу має високу ступінь зв'язку з рівнем кредитоздатностіпідприємства, оціненого кредитором. Чим віще кредитоздатність підприємства пооцінці кредитора, тим нижче вартість залученого позикового капіталу;
4) залучення позиковогокапіталу пов'язано із зворотним грошовим потоком по обслуговуванню боргу та попогашенню зобов'язань по основній сумі боргу.
Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості привизначенні вартості капіталу враховується по нульовій ставці, тому що це,фактично, безплатне фінансування підприємства. Але не можна збільшувати сумукапіталу за рахунок цього джерела, бо якщо кошти затримуються на тривалий час вобігу і своєчасно не повертаються, це може стати причиною простроченоїкредиторської заборгованості, що в кінці призведе до сплати штрафів, санкцій тапогіршення фінансового стану.
Щодо позикового капіталу, то у підприємствапри існуючій структурі коштів і низькій рентабельності активів у порівнянні зпроцентними ставками за кредит є дуже незначні можливості по його залученню.Треба в першу чергу вирішувати збутові проблеми і підвищувати кредитоздатністьпідприємства.
Висновки іпропозиції
Фінансовий стан – найважливіша характеристика економічної діяльностіпідприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, йогопотенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічніінтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншимивідносинами.
Без аналізу фінансового стану сьогодні стає неможливим функціонуваннябудь-якого суб'єкта економічної діяльності, включаючи й тих, що з певних причинне переслідують мету максимізації прибутків. Якщо ефективність господарювання єдобровільною справою агента економічної діяльності, то фінансова звітність –обов'язковою: навіть дрібні приватні підприємства зобов'язані аналізувати своюфінансову діяльність, на основі якої вони будують звітність перед органамиДержавної податкової адміністрації.
Стійке фінансове становище формується в процесі всієївиробничо-господарської або комерційної діяльності підприємства. Однакпартнерів та акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобтосаме показники фінансового стану за звітний період, які можна визначити наоснові офіційної фінансової звітності.
Стійка діяльність підприємства залежить як відобгрунтованості стратегії розвитку, маркетингової політики, від ефективноговикористання всіх існуючих в його розпорядженні ресурсів, так і від зовнішніхумов, до числа яких відносять податкову, кредитну, цінову політики держави таринкову кон'юнктуру. Через це в якості інформаційної бази аналізу фінансовогостану повинні виступати звітні дані підприємства, деякі задані економічніпараметри і варіанти, при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, котріпотрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень.
Підприємство АТЗТ „Мукачівська лижна фабрика“ТИСА» має недостатню фінансову стійкість. Про це свідчить рядпоказників. Зокрема, коефіцієнт абсолютної ліквідності вказує на те, щопідприємство в змозі негайно погасити лише 0,4% поточної заборгованості. Значеннякоефіцієнту миттєвої ліквідності також має низьке значення, вдвічі меншенормативного. Лише значення коефіцієнту загальної ліквідності знаходиться вмежах норми, навіть перевищує її. Але ж високі показники загальної ліквідностісвідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність йогодіяльності, а про наявність у нього понаднормативних виробничих запасів.
Загальний коефіцієнт покриття свідчить, що на кожнугривню короткострокових зобов'язань припадає 5,33 грн. поточних активів напочаток року та 3,02 грн. – на кінець року. Коефіцієнт автономії має великезначення, оскільки засвідчує високу ступінь незалежності підприємства відзовнішнього фінансування. Лижна фабрика має значний запас фінансової стійкості– про це свідчить коефіцієнт фінансової стійкості. Згідно коефіцієнтуспіввідношення власних та позикових коштів на кожну гривню власних коштівприпадало 3 коп. позикових (на початок звітного періоду) та 8 коп. – на кінецьперіоду.
Незважаючи на те, що підприємство має добрі результатипо деяких показниках, воно знаходиться в нестійкому фінансовому стані черезнестачу грошових коштів. Великі обсяги готової продукції на складі свідчать проте, що дана продукція не дуже користується попитом через високу ціну, яка, всвою чергу, обумовлена великою собівартістю.
Оскільки на АТЗТ «Мукачівська лижна фабрика»ТИСА" існує дві великі проблеми – проблема збуту та оптимізаціїдебіторської заборгованості, на них потрібно звернути особливу увагу. Проблемузбуту можна вирішити через реалізацію продукції з негайною оплатою і, звісно ж,шляхом зниження відпускних цін. Щодо дебіторів, то потрібно вибрати найбільшдоцільні строки платежів та форми розрахунків зі споживачами.
Доцільно також продати частину основних фондів,оскільки вони вже застарілі, а отриману суму спрямувати на придбання новогообладнання чи на розширення виробничої та збутової діяльності.
Пошук ефективних механізмів управління фінансовимиресурсами та забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносинзумовлює необхідність розробки певної фінансової стратегії на даному етапірозвитку підприємства. Адже, сьогодні нас відділяє вже немало часу відтоді, якУкраїна стала на шлях ринкових перетворень. Цей шлях і досі залишаєтьсяскладним та заплутаним, а часом навіть незбагненним пересічному громадянину, щодавно звик чути про реформування економіки, не помічаючи реальних змін накраще. На думку багатьох західних економістів, роботи яких використовувалисьавтором під час написання даної роботи, проблема української промисловостіполягає в тому, що керівники багатьох підприємств є вихованцями староїкомандно-адміністративної системи господарювання, в якій, при відсутностіфункціонуючого ринкового механізму та дефіцитності ресурсів, споживчий попитсприймався як небажане явище або, навіть, як гальмо економічного розвитку.Відмінність ринкової економіки в цьому відношенні полягає в тому, що споживчийпопит в будь-якій формі розуміється виробником як стимул до збільшення обсягіввиробництва.
Світовий досвід вчить нас тому,що дійсне просування на шляху реформ залежить від змін у виробничій сфері тазнаходженні ефективних форм господарювання. Важливу роль в цьому процесі вУкраїні відіграє об'єктивний аналіз фінансового стану підприємств.
"____"_______________ р. ____________________
(підпис)
Списоквикористаної літератури
1. Anand G. Shetty and others. Finance. AnIntegrated Global Apporach – N.Y.: Richard D. Irwin, Inc., 1995.
2. Geoffrey R. Loftus andElizabeth F. Loftus. Essence of Statistics – N.Y.: Alfred A. Knoff, Inc., 1994.
3. Geraldine F. Dominiak and Joseph G.Louderback. Managerial Accounting – N.Y.: PWS-KENT Publishing Company, 1992.
4. Амуржиев О.В., ДорогавцевА.Е. Неплатежи: способы предотвращения и сокращения – М.: Аркаюр, 1994.
5. Артеменко В.Г., БеллендирМ.В. Финансовый анализ – М.: ДИС, 1997.
6. Баканов М.И., Шеремет А.Д.Теория экономического анализа – М.: Финансы и статистика, 1993.
7. Бандурка О.М., КоробовМ.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства – К.: ЛИБІДЬ, 1998.
8. Білик М. Державніпідприємства як об'єкт фінансового управління в умовах переходу до ринковоїекономіки // Український журнал «Економіст» – 1999. №1.
9. Бланк И.А. Основыфинансового менеджмента – К.: НИКА-ЦЕНТР, 1999.
10.Бріхем Є. Основи фінансового менеджменту – К.: Молодь,1994.
11.Візіло А. Два метри кордону // Галицькі контракти –1999. №18.
12.Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті– К.: ТОВ «БОРИСФЕН-М», 1996.
13.Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом.Выбор инвестиций. Анализ отчетности – М.: Финансы и статистика, 1996.
14.Коласс Б. Управление финансовой деятельностьюпредприятия: проблемы, концепции и методы – М.: Финансы, 1997.
15.Криворучко М.І., Петровський В.В. Облік та аналізфінансових активів – К.: «Феникс», 1997.
16.Мельник В.А. Ринок цінних паперів – К.:«А.Л.Д.» та «ВІРА-Р», 1998.
17.Національні стандарти бухгалтерського обліку // Всепро бухгалтерський облік – 2001. №37.
18.Родионова В.М., Федотова М.А. Финансовая устойчивостьпредприятия в условиях инфляции – М.: Финансы и статистика, 1993.
Додаток 1 К о д и Дата (рік, місяць, число) 01 01 01 Підприємство: АТЗТ «Мукачівська лижна фабрика „ТИСА“ за ЄДРПОУ 02924760 Територія: Закарпатська обл., м.Мукачево за КОАТУУ 2110400000 Форма власності: колективна за КФВ 20 Орган державного управління: немає за СПОДУ 7744 Галузь: виробництво спортивного інвентарю за ЗКГНГ 83100 Вид економічної діяльності: за КВЕД 70.20.1 Одиниця виміру: тис. грн. Контрольна сума Адреса: м.Мукачево, вул.Індустріальна, 16 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> БАЛАНСна » 01 " січня 2001 р. Форма №1 Код за ДКУД 1801001 Актив
Код рядка
На початок звітного періоду
На кінець звітного періоду
1
2
3
4
I. Необоротні активи:
Нематеріальні активи: Залишкова вартість 010 - - Первинна вартість 011 - - Знос 012 ( - ) ( - ) Незавершене будівництво 020 42,2 42,2 Основні засоби: Залишкова вартість 030 3520,0 3346,5 Первинна вартість 031 4274,5 4169,1 Знос 032 ( 754,5 ) ( 822,6 ) Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі ін. підприємств 040 - - інші фінансові інвестиції 045 - - Довгострокова дебіторська заборгованість 050 - - Відстрочені податкові активи 060 - - Інші необоротні активи 070 - - Усього за розділом I 080 3562,2 3388,7II. Оборотні активи
Запаси: виробничі запаси 100 218,2 215,8 тварини на вирощуванні та відгодівлі 110 - - незавершене виробництво 120 16,9 33,7 готова продукція 130 431,9 581,3 Товари 140 38,6 6,5 Векселі одержані 150 - - Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість 160 4,2 143,6 первинна вартість 161 4,2 143,6 резерв сумнівних боргів 162 ( - ) ( - ) Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом 170 - 3,7 за виданими авансами 180 - - з нарахованих доходів 190 - - із внутрішніх розрахунків 200 - 2,9 Інша поточна заборгованість 210 4,9 11,4 Поточні фінансові інвестиції 220 - - Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті 230 0,5 - в іноземній валюті 240 - - Інші оборотні активи 250 - - Усього за розділом II 260 715,2 998,9 III. Витрати майбутніх періодів 270 - 0,7 Баланс 280 4277,4 4388,3Продовження
Додатку 1
ПасивКод рядка
На початок звітного періоду
На кінець звітного періоду
1
2
3
4
I. Власний капітал
Статутний капітал 300 56,4 56,4 Пайовий капітал 310 - - Додатковий вкладений капітал 320 3949,6 3962,5 Інший додатковий капітал 330 - - Резервний капітал 340 41,2 41,2 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 - ( 84,0 ) Неоплачений капітал 360 ( - ) ( - ) Вилучений капітал 370 ( - ) ( - ) Усього за розділом I 380 4047,2 3976,1II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення витрат персоналу 400 - - Інші забезпечення 410 - - Цільове фінансування 420 96,0 80,7 Усього за розділом II 430 96,0 80,7III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків 440 - - Довгострокові фінансові зобов'язання 450 - - Відстрочені податкові зобов'язання 460 - - Інші довгострокові зобов'язання 470 - - Усього за розділом III 480 - -IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків 500 - - Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 - - Векселі видані 520 - - Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 41,8 109,1 Поточні зобов'язання за розрахунками: з одержаних авансів 540 6,4 1,2 з бюджетом 550 28,0 46,8 з позабюджетних платежів 560 1,9 13,3 зі страхування 570 22,8 28,9 з оплати праці 580 31,9 67,0 з учасниками 590 - - із внутрішніх розрахунків 600 - - Інші поточні зобов'язання 610 1,4 65,2 Усього за розділом IV 620 134,2 331,5V. Доходи майбутніх періодів
630 - - Баланс 640 4277,4 4388,3Додаток 2
К о д и Дата (рік, місяць, число) 01 01 01 Підприємство: АТЗТ «Мукачівська лижна фабрика „ТИСА“ за ЄДРПОУ 02924760 Територія: Закарпатська обл., м.Мукачево за КОАТУУ 2110400000 Орган державного управління: немає за СПОДУ 7744 Галузь: виробництво спортивного інвентарю за ЗКГНГ 83100 Вид економічної діяльності: за КВЕД 70.20.1 Одиниця виміру: тис. грн. Контрольна сума /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИна » 01 " січня 2001 р. Форма №2 Код за ДКУД 1801003I.Фінансові результати
СтаттяКод рядка
За звітний період
За попередній період
1
2
3
4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 1148,4 758,2 Податок на додану вартість 015 191,4 126,4 Акцизний збір 020 - - Інші вирахування з доходу 030 - - Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 957,0 631,8 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 1111,0 853,0Валовий:
— прибуток
050 - - — збиток 055 154,0 221,2 Інші операційні доходи 060 2,1 9,6 Адміністративні витрати 070 2,5 3,1 Витрати на збут 080 1,0 1,5 Інші операційні витрати 090 - -Фінансові результати від операційної діяльності:
— прибуток
100 - - — збиток 105 155,4 216,2 Доход від участі в капіталі 110 - - Інші фінансові доходи 120 - - Інші доходи 130 71,4 216,2 Фінансові витрати 140 - - Витрати від участі в капіталі 150 - - Інші витрати 160 - -Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
— прибуток
170 - - — збиток 175 84,0 - Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 - -Фінансові результати від звичайної діяльності:
— прибуток
190 - - — збиток 195 84,0 -Надзвичайні:
— доходи
200 - - — витрати 205 - - Податки з надзвичайного прибутку 210 - -Чистий:
— прибуток
220 - - — збиток 225 84,0 -Продовження
Додатку 2
II.Елементи операційних витрат
Найменування показникаКод рядка
За звітний період
За попередній період
1
2
3
4
Матеріальні затрати 230 1257,9 911,6 Витрати на оплату праці 240 249,0 177,0 Відрахування на соціальні заходи 250 70,2 51,3 Амортизація 260 68,1 57,9 Інші операційні витрати 270 80,8 104,0 Разом 280 1726,0 1301,8III.Розрахунок показників прибутковості акцій
Назва статтіКод рядка
За звітний період
За попередній період
1
2
3
4
Середньорічна кількість простих акцій 300 11280 11280 Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 11280 11280 Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію 320 - - Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію 330 - - Дивіденди на одну просту акцію 340 - -