Реферат: Аналіз діяльності фірми "Галактика"
Відокремленийпідрозділ Європейського університету в м. Кузнецовську
КУРСОВАРОБОТА
з дисципліни„Стратегія підприємства”
натему:
Аналіздіяльності фірми «Галактика»
Виконала студентка V курсу:
Карлюк Наталія Перевірив викладач:
м.Кузнецовськ – 2008р.
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Характеристика фірми «Галактика»…………………………………..6
1.1 Система цілей фірми………………………………………………………….6
1.2 Продукція та область вживання……………………………...........................6
Розділ 2. Аналіз фінансового стану фірми «Галактика»……………………...10
2.1 Аналіз майнового стану……………………………………………………..10
2.2 Аналіз фінансової стабільності……………………………………………..12
2.3 Аналіз платоспроможності………………………………………………….14
2.4 Аналіз ділової активності…………………………………….......................17
2.5 Аналіз конкурентоспроможності……………….…………………………..19
2.6 Аналіз показників рентабельності……………………………..…………...22
Розділ 3. Аналіз базового ринку……………………………………………..….26
3.1 Виробники……………………………………………………………………26
3.2 Імпортери…………………………………………………………………….28
3.3 Аналіз сильних і слабких сторін фірми…………...……….…………….…29
Розділ 4. Аналіз цільового ринку фірми і вибір стратегії його обхвату...…...31
4.1 Розробка стратегії сегментації ринку і виділення цільових сегментів......31
4.2 Вибір стратегії обхвату цільового ринку…………………………………..35
4.3 Вибір стратегії з використанням матриці « Мак Кинси – ДженералЕлектрик»…………...............................................................................................36
Розділ 5. План стратегічного маркетингу фірми «Галактика»………………..38
Висновок………………………………………………………………………….39
Список використаної літератури………………………………………………..41
Вступ
У ранній період зародження українськогобізнесу, однієї із самих злободенних проблем, було нерозуміння принципів йоговедення. Першим принципом наших менеджерів (тоді це слово не було поширено) був- «треба крутитися». Після «розкручування», підприємціпоставали перед питанням «куди йти», а потім витіснялися більшсильними конкурентами чи зникали разом з формуванням ринку, тенденції якого невраховувалися. Чітка, продумана й ефективна маркетингова стратегія — рідкістьна більшій частині українських підприємств і по нині.
Важливо зрозуміти саму концепцію підходу достворення стратегії: це бачення майбутнього і напрямок для досягнення поставленоїмети — погляд з майбутнього на сьогоднішні ресурси компанії, а не екстраполяціяпоточного стану і внутрішніх обмежень на наступний період. Ми маємо справу не злогікою, а з інтересами.
Ознака відсутності стратегічного підходу — концентрація організації на внутрішніх ресурсах. Тим самим ігноруються всіможливі погрози з зовнішнього середовища (вони сприймаються тільки здійсненийфакт) і упускаються сприятливі тенденції. Стратегічний підхід складається вперетворенні будь-яких змін у позитивні можливості і їхнє використання, а планпри цьому не догма. Актуальність цього питання не тільки не зменшилася з появоюнових технологій, але і підвищилася. Загальна мода на впровадження комплекснихінформаційних систем і комплексної автоматизації лише оголила і збільшилапроблеми управління і необхідності системного стратегічного підходу до їхньоговирішення.
Мета курсової роботи – дослідженнятеоретичних та практичних аспектів побудови функціональної маркетинговоїстратегії підприємства як складової загальноекономічної стратегії підприємства.
Поставлена мета обумовила необхідністьвирішення ряду взаємозалежних завдань:
виявлення ролі функціональної маркетинговоїстратегії в розвитку підприємства;
дослідження шляхів оптимізаціїасортиментної політики основної продукції підприємства;
напрацювання стратегії диверсифікації длядосліджуваного підприємства;
розробка функціональної маркетинговоїстратегії для аналізованого підприємства.
Предметом дослідження є методологічніаспекти напрацювання загальної економічної стратегії підприємства.
Об’єктом дослідження є розробкафункціональної маркетингової стратегії як невід’ємної частини загальноїекономічної стратегії підприємства.
Інформативною основою курсової роботипослугували праці вітчизняних та закордонних фахівців в галузі стратегічногоуправління та маркетингу, матеріали науково-практичних конференцій,спеціалізовані періодичні видання, фінансова звітність досліджуваногопідприємства.
Структура роботи. Курсова роботаскладається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовуєтьсяактуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження.Окреслюється методологічна та теоретична база дослідження, методи дослідження.
У першому розділі охарактеризовується досліджуванафірма та продукція яку вона виготовляє.
Другий розділ роботи присвячено аналізуекономічної діяльності підприємства, його фінансового стану та проводитьсяаналіз ринку для основної продукції.
В третьому та в четвертому розділах проведенийаналіз зовнішнього та цільових ринків в яких існує підприємство, такожпроведений вибір стратегії з використанням матриці « Мак Кинси – ДженералЕлектрик».
У завершальному п’ятому розділі розробленийплан стратегічного маркетингу фірми «Галактика» та пропонується програма дійдля удосконалення роботи фірми по випуску продукції.
У висновках сформульовано основнірезультати дослідження.
Розділ 1. Характеристика фірми «Галактика»
1.1 Система цілей фірми
Фірма «Галактика» вже п’ять років працює наринку пінополіуретанів України. За цей час фірма завоювала деяку частину ринку,а точніше 23,3%, має свій образ і репутацію, що склався, на даному ринку.
Систему цілей фірми можна визначити такимчином:
Виробництво і впровадження на ринкувисокоякісної продукції;
Збільшення частки ринку і заняття на ньомупозиції лідера;
Доведення якості товару і якістьобслуговування споживачів до європейських стандартів.
Розглянемо, що з себе представляє їїосновна продукція.
1.2 Продукція та область вживання
Пінополіуретан еластичний (ППУ, поролон) є спіненоюзабарвленою еластичною пластмасою з переважанням відкрито комірчастоїструктури, одержуваний на основі простого поліефіру окислів етилену іпропилену, стабілізованого системою антиоксидантів.
Зі всіх практичних вживань поліуретануперше місце займає поролон, не тільки, як ми вже знаємо, по хронології розвиткуподій, але і точки зору розповсюдження по регіонах і вироблюваної кількості.
В 1998 році у всьому світі було вироблено1,9 млн. т. м'яких блокових поролонів, що відповідає 38% світового виробництвавсіх пінополіуретанів.
М'який поролон є ідеальним матеріалом длявиготовлення м'яких меблів. Індивідуальним вимогам до споживацьких властивостейі рівня комфорту повністю задовольняють стандартні пінополіуретани, від м'якихдо жорстких, мають різну об'ємну густину. Жорсткі і м'які матеріали з високоюеластичністю і хорошими амортизаційними властивостями доповнює асортиментпродукції. Іноді для отримання особливих ефектів додається флокулірованийматеріал, що є, до речі кажучи, важливим прикладом утилізації відходів. Вінвідрізняється високою об'ємною густиною і, відповідно, високою жорсткістю.
Якість вибраного матеріалу повиннавідповідати вимогам протягом тривалого періоду користування меблів. Об'ємнагустина набивання сидінь не повинна бути нижчою 35 кг/м3, спинок і підлокітників– 28 кг/м3.
Мала вага, висока повітропроникність,хороший тепло — волого обмін, а також фізіологічна нешкідливість – ось тівластивості м'яких поролонів, які роблять його незамінним для виготовленняматраців.
Вимоги підвищеної безпеки і поліпшеногокомфорту є основним для пінополіуретанів, вживаних у сфері транспорту. Восновному поролон, перш за все на основі простих поліефірів, застосовуються длявиготовлення сидінь автомобілів, літаків і залізничних вагонів. Набивання зм'якого пінополіуретану забезпечує пасажиру достатню амортизацію поштовхів іударів, діючих на транспортний засіб. Сидіння транспортних засобів частовикористовуються безперервно в перебігу декількох годин підряд. Тому необхіднозабезпечити достатнє відведення повітря і вологи, щоб уникнути їх акумуляції.
Особливо важливим чинником є профілізаціяповерхні, оскільки волого обмін здійснюється переважно в горизонтальнійплощині. Для сидінь літаків особливо важливим чинником є те, що поролон – целегкий матеріал. Сучасна технологія різання і збірки робить можливим доданнясидінням цікавих форм. В той же час, всі переваги сполучуваності з матеріалами,що мають самі різні властивості, зберігаються в повному об'ємі.
М'які пінополіуретани є також відміннимпакувальним матеріалом. Такі матеріали виконують цілий ряд задач. Перш за все,вони повинні при непередбачених поштовхах і ударах забезпечити достатнюмеханічну амортизацію, щоб оберегти чутливий товар від пошкоджень. Чутливістьтовару, що транспортується, виражається в максимальному прискоренні, яке вінможе витримати без пошкоджень. Це прискорення для надчутливих приладів можескладати менше 20кг, а для менш чутливих товарів перевищувати 100кг… Разом зчутливістю вантажу важливу роль грають умови транспортування, і, перш за все,можлива висота падіння вантажу, що слід розглядати у взаємозв'язку з вагоювантажу.
М’який блоковий поролон застосовуютьпереважно для упаковки легких високочутливих вантажів. Їх форма повинна прицьому відповідати формі вантажу, що транспортується. Хімічна стійкість і низькавага є додатковими перевагами в даному випадку вживання. Пінополіуретан розсипомабо у вигляді композитного матеріалу є визнаним пакувальним засобом, перш завсе, для упаковки важких вантажів.
Крім того, м'які пінополіуретанивикористовуються в цілому ряду інших випадків. Так, наприклад, для внутрішньоїакустики приміщень вони, завдяки хорошим звукопоглинальним властивостям, привідповідному підборі якості пінополіуретану, товщина і форми обробки поверхнізнаходять найширше вживання у великому діапазоні звукових частот. При це вони зпокриттям або без нього кріпляться безпосередньо на стінах або на стелі або напевній відстані від них. В особливих випадках, наприклад, в тирах або студіяхрозміщенням поролонів на всіх поверхнях можна добитися практично повноїзвуконепроникності приміщень. Відповідно до вимог пожежної безпеки. М'які пінополіуретанипридатні також для безпосереднього екранування джерел шуму. Особливоюперевагою, в даному випадку є хороша можливість відповідності форми пінополіретановогоелемента формі предмету, що екранується, а також хороша стійкість до дії маселі бензину.
В найближчі 10-20 років не передбачаєтьсявиникнення нових товарів-замінників, які змогли б зробити помітний вплив наринок.
Організація виробництва пінополіуретанів –ця досить складна справа, необхідний значний досвід в даному виробництві,основою якого завжди є хороший технолог, а таких в Україні можна перерахуватипо пальцях. Тому небезпеки з боку виникнення нових конкурентів практично невиникає, тим більше для запуску такого виробництва потрібен якийсь час (3-9місяців тільки для налагоджувальних робіт).
Отже, ми з'ясували, що основне вживанням'яких пінополіуретанів знайшло в меблевій промисловості, як елемент набиваннясидінь і м'яких частин меблів.
Для того, щоб наблизитися до головної метиданої роботи – розробці маркетингової стратегії фірми «Галактика», в першучергу, необхідно провести аналіз базового ринку, на якому збирається працюватифірма.
Розділ 2. Аналіз фінансового стану фірми«Галактика»
Аналіз фінансових результатів діяльностіпідприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансовихрезультатів його діяльності, дозволяє визначити фактори, що вплинули наформування величини чистого прибутку (збитку) підприємства.
За результатами аналізу робиться висновокщодо прибутковості або збитковості діяльності підприємства, тенденцій змінифінансових результатів діяльності підприємства порівняно з попереднімиперіодами, основних факторів, що вплинули на формування кінцевих результатів господарськоїдіяльності підприємства.
Джерела інформації аналізу фінансовихрезультатів – дані фінансової звітності фірми «Галактика»: ф.1 „Баланс” (див.дод. №2); ф.2 „Звіт про фінансові результати” (див. дод. №3); ф.4 „Звіт про рухгрошових коштів” (див. дод. №4); ф.5 „Примітки до річної фінансової звітності”(див. дод. №5).
2.1 Аналіз майнового стану
Оцінка майнового стану підприємства даєзмогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період,відслідкувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсівпідприємства.
Для оцінки майнового стану доцільнорозрахувати такі показники (коефіцієнти), які характеризують виробничийпотенціал підприємства: суму господарських засобів (валюта балансу); питомувагу активної частини необігових активів у структурі необігових активів;коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнти оновлення та вибуття основнихзасобів, (див.Табл.2.1.та побудовану на основі даних в таблиці Діаграму 2.1.).
Таблиця 2.1.
№ п/п Коефіцієнт Формула Роки 2004 2005 2006 2007 1 Коефіцієнт питомої ваги (КП.В) Вартість активної частини основн. засобів / Вартість основн. засобів 0,26 0,32 0,36 0,37 2 Коефіцієнт придатності (КП) 1 – Коефіцієнт зносу 0,50 0,30 0,36 0,35 3 Коефіцієнт оновлення (КО) Вартість введених в експ. осн. засобів протягом звітного періоду / Балансова вартість осн. зас звітного періоду 0,02 0,03 0,04 0,03 4 Коефіцієнт вибуття (КВ) Балансова вартість основних засобів, що вибули протягом звітного року /Балансова вартість основн. засобів на початок звітного періоду 0,03 0,02 0,01 0,02Діаграма 2.1.
/>
З розрахунків ми можемо зробити висновки:
Коефіцієнт питомої ваги який показує, якучастину основних засобів складають активи, що беруть участь у виробничо –технологічному процесі, найвищий він є у 2007 році. Зростання цього показника вдинаміці підприємства – позитивна тенденція.
Коефіцієнт оновлення показує, яку частинунаявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основнізасоби. В наших розрахунках ми бачимо, що найбільшу кількість основних засобівпідприємство мало у 2006 році.
Коефіцієнт вибуття показує питому вагувибулих основних засобів по причині зносу чи реалізації у загальній вартостізасобів, з якими підприємство розпочинало роботу у звітному періоді. Питома вагавибулих основних засобів найнижча у 2005 році, а найвища 2004 році.
2.2 Аналіз фінансової стабільності
Аналіз фінансових результатів діяльностіпідприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансовихрезультатів його діяльності, дозволяє визначити фактори, що вплинули наформування величини чистого прибутку (збитку) підприємства.
За результатами аналізу робиться висновокщодо прибутковості або збитковості діяльності підприємства, тенденцій змінифінансових результатів діяльності підприємства порівняно з попереднімиперіодами, основних факторів, що вплинули на формування кінцевих результатівгосподарської діяльності підприємства.
Аналіз фінансової стабільностіздійснюється, як правило, по пасиву балансу, тобто дає можливість відслідкуватизалежність підприємства від його кредиторів та інвесторів (див.Табл. 2.2. тапобудовану на основі даних в таблиці Діаграму 2.2.).
Таблиця 2.2
№ п/п Коефіцієнт Формула Роки Роки 2004 2005 2006 2007 1 Коефіцієнт незалежності (КН.) Власний капітал / Валюта балансу 0,93 0,94 0,95 0,94 2 Коефіцієнт залежності (КЗ) Позичкові кошти / Власний капітал 0,10 0,11 0,12 0,15 3 Коефіцієнт співвідношення власних та залучених засобів (КС.) Позичкові кошти / Власний капітал 0,29 0,30 0,38 0,41 4 Коефіцієнт маневреності власного капіталу (КМ.В.К.) Власні оборотні кошти / Власний капітал 0,28 0,29 0,30 0,31 5 Коефіцієнт структури покриття довгострокових зобов’язань (КП.Д.В) Довгострокові зобов’язання / Залучені засоби 0,32 0,27 0,26 0,30 6 Коефіцієнт структури залучених засобів (КЗ.З.) Довгострокові зобов’язання / Залучені засоби 0,59 0,60 0,66 0,71Діаграма 2.2.
/>
Коефіцієнт незалежності показує, якачастина активів підприємства створена за рахунок власних джерел. Найвищим цейкоефіцієнт був у 2006 році.
Коефіцієнт співвідношення власних тазалучених засобів, показує скільки копійок залучених засобів припадає на 1гривню власних. Зростання показника у динаміці роботи підприємства свідчить пропосилення залежності підприємства ві д зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобтопро зниження фінансової стабільності. В даному підприємстві цей коефіцієнт бувнайвищим у 2007 році, а найнижчим 2004 році.
Коефіцієнт маневреності власного капіталупоказує яка частина власного капіталу використовується для фінансуванняпоточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка частинакапіталізована. Значення цього показника може істотно варіювати в залежностівід структури капіталу та галузі, до якої відноситься підприємство. Данийкоефіцієнт вищим є у 2007 році.
Коефіцієнт структури покриттядовгострокових зобов’язань, показує яка частина основних засобів та інших позаоборотнихактивів профінансована зовнішніми інвесторами, тобто належить останнім, а невласникам підприємства. Коефіцієнт структури покриття довгостроковихзобов’язань найвищим є у 2004 році.
Коефіцієнт структури залучених засобів,показує частку довгострокових пасивів у загальній сумі залучених засобів істановив у 2007 році КЗ.З = 0,71.
2.3 Аналіз платоспроможності
Аналіз платоспроможності (фінансовоїстійкості) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства,характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступіньфінансової стійкості та незалежності підприємства від зовнішніх джерелфінансування діяльності.
Аналіз платоспроможності (фінансовоїстійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників(коефіцієнтів): коефіцієнта платоспроможності (автономії); коефіцієнтазабезпеченості власними обіговими коштами; коефіцієнта маневреності власногокапіталу (див. Табл. 2.3. та побудовану на основі даних в таблиці Діаграму2.3.).
Таблиця 2.3
№ п/п Коефіцієнт Формула Роки 2004 2005 2006 2007 1 Коефіцієнт абсолютної ліквідації (КА.Л.) Грошові кошти + Поточні фінансові інвестиції / Поточні зобов’язання 0,25 0,26 0,26 0,26 2 Коефіцієнт проміжної ліквідності (КП.Л.) Грошові кошти + Поточні фінансові інв.+Дебіторська зоборг. / Поточні зобов’язан. 3,68 3,68 3,66 4,61 3 Загальний коефіцієнт покриття (КП.З.) Оборотні засоби / Поточні зобов’язання 4,72 4,85 5,34 5,48 4 Коефіцієнт забезпеч. поточної діяльності підпр. власними оборотними засобами (КЗ.П.Д.) Власні оборотні засоби / Оборотні засоби 0,25 0,26 0,28 0,30 5 Маневреність власних оборотних засобів (КВ.О.Б.) Грошові кошти / Власні оборотні засоби 0,05 0,05 0,05 0,046 Питома вага власних оборотних засобів у покритті запасів (КП.З.) Власні оборотні засоби / Виробничі запаси 3,08 3,05 3,38 3,03 /> /> /> /> /> /> /> />
Діаграма 2.3.
/>
Коефіцієнт абсолютної ліквідації, показуєяка частина короткострокових зобов’язань підприємства може бути покрита зарахунок наявних найбільш ліквідних активів підприємства. В даному підприємствіцей показник найменший у 2004 році КА.Л = 0,25, а в 2005 — 2007 роках КА.Л =0,26.
Коефіцієнт проміжної ліквідності, показуєяку частину поточних зобов’язань підприємства можна покрити за рахунок найбільшліквідних активів підприємства та дебіторської заборгованості. Найвищим він є у2007 році КП.Л = 4,61.
Загальний коефіцієнт покриття, розкриваєзагальну оцінку ліквідності підприємства, показує, скільки копійок оборотнихзасобів припадає на 1 гривню поточних зобов’язань. Даний показник найнижчийКП.З = 4,72, 2004 році, найвищим КП.З = 5,48, 2007 році.
Коефіцієнт забезпеченості поточноїдіяльності підприємства власними оборотними засобами, вказує, яка частинаоборотних активів фінансується за рахунок власних засобів підприємства. Зарахунок власних засобів підприємства фінансується оборотних активів найбільше у2007 році КЗ.П.Д = 0,30.
Маневреність власних оборотних засобів, характеризуєту частину власних оборотних засобів, яка знаходиться у формі грошових засобів.Для підприємства, що функціонує в нормальному режимі, значення показниказнаходиться в межах від 0 до 1. В даному випадку значення показника знаходитьсяв цих межах.
Питома вага власних оборотних засобів упокритті запасів, характеризує ту частину вартості запасів, яка покриваєтьсявласними оборотними засобами. Найвищим цей показник є 2006 році КП.З = 3,38.
2.4 Аналіз ділової активності
Аналіз ділової активності здійснюється зметою порівняння ефективного використання ресурсів та визначення міри виконанняплану за основними показниками і зміни темпів їх росту.
Аналіз ділової активності підприємстваздійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнтаобіговості активів; коефіцієнта обіговості дебіторської заборгованості;коефіцієнта обіговості кредиторської заборгованості; тривалості обертівдебіторської та кредиторської заборгованостей; коефіцієнта обіговостіматеріальних запасів; коефіцієнта обіговості основних засобів (фондовіддачі);коефіцієнта обіговості власного капіталу (див.табл. 2.4.).
Таблиця 2.4.
№ п/п Коефіцієнт Формула Роки 2004 2005 2006 2007 1 Загальне обертання капіталу (КО.К.) Виручка від реалізації продукції / Валюта балансу 1,25 1,26 1,46 1,49 2 Обертання мобільних коштів (КО.М.К) Виручка від реалізації продукції / Оборотні засоби 4,98 4,45 4,91 5,10 3 Обертання власного капіталу (КО.В.К.) Виручка від реалізації продукції / Власний капітал 1,34 1,33 1,53 1,63 4 Обертання дебіторської заборгованості (КО.Д.З.) Виручка від реалізації продукції / Дебіторська заборгованість 6,85 7,01 6,19 7,25 5 Термін обороту дебіторської заборгованості (КТ.Д.) 360 / Обертання дебіторської заборгованості 52,6 51 53 61 6 Обертання кредиторської заборгованості (КО.К.З.) Виручка від реалізації продукції / Кредиторської заборгованості 220,4 180 165,65 120 7 Термін обороту кредиторської заборгованості (КТ.К.) 360 / Обертання кредиторської заборгованості 1,36 2 2,17 2,1Загальне обертання капіталу, показуєскільки припадає на 1 гривню авансованого капіталу гривень від реалізаціїпродукції. В даному підприємстві цей показник найменший у 2004 році КО.К =1,25, а найвищий у 2006 році КП.З = 1,46.
Обертання мобільних коштів, показуєшвидкість обороту матеріальних та грошових ресурсів підприємства зааналізований період, або скільки гривень виручки знімається з кожної гривніданого виду активів. Швидкість обороту матеріальних та грошових ресурсівпідприємства за аналізований період був найвищий у 2004 році КО.М.К = 4,98.
Обертання власного капіталу, показуєшвидкість обороту вкладеного власного капіталу, або активність грошовихзасобів, якими ризикують акціонери. Швидкість обороту вкладеного власногокапіталу найвищим був у 2006 році він становив КО.В.К = 1,53, а найнижчим у2005 році КО.В.К = 1,33.
Обертання дебіторської заборгованостіхарактеризує кількість оборотів дебіторської заборгованості. Позитивноювважається тенденція, коли значення показника зростає. Даний показник у 2006році пішов на спад і становив КО.Д.З = 6,19.
Термін обороту дебіторської заборгованості,показує скільки днів триває оборот дебіторської заборгованості, у 2006 році вінстановив КТ.Д = 58,16 і був найвищим.
Обертання кредиторської заборгованості,показує кількість оборотів кредиторської заборгованості. Збільшенням кількостіоборотів є свідченням позитивних змін фінансового стану аналізованого підприємства.
Термін обороту кредиторськоїзаборгованості, показує скільки днів триває оборот кредиторськоїзаборгованості. Чим меншим є термін обороту, тим кращим є фінансовий станпідприємства, найменшим він був у 2004 році і становив КТ.К = 1,36.
2.5 Аналіз конкурентноспроможності
Показники ефективності виробничоїдіяльності підприємства (ЕП)
1. Відносний показник витрат на одиницюпродукції (В) — що відображає ефективність витрат при випуску продукції
В = Валові витрати / Об’єм випускупродукції
2. Відносний показник фондовіддачі (Ф) –характеризує ефективність використання основних виробничих фондів
Ф = Обєм випуску продукції / Середньорічнувартість основних виробничих фондів
3. Відносний показник рентабельності товару(РТ) – характеризує ступінь прибутковості товару
РТ = прибуток від реалізації х 100% / Повнусобівартість продукції
4.Відносний показник продуктивності праці(ПП) – відображає ступін організації виробництва та використання робочої сили
ПП = Об’єм випуску продукції /середньспискова чисельність робочих
Фінансове положення підприємства (ФП)
1. Коефіцієнт автономії (КА) — характеризуєнезалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування
К = Власні засоби підприємства / Загальнусуму джерел фінансування
2. Коефіцієнт платоспроможності (КП) –відображає здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання
КП = Власний капітал / Загальнізобов’язання
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (КЛ) –Вказує на якісний склад засобів, які є джерелами покриття поточних зобов’язань
КЛ = Грошові засоби та швидкореалізованіцінні папери / Короткострокові зобов’язання
Коефіцієнт обіговості оборотних коштів (КО)– аналізує ефективність використання оборотних засобів, є часом, на протязіякого оборотні кошти проходять усі стадії виробництва та обігу
КО = Виручка від реалізації /Середньорічний залишок оборотних засобів
Ефективність використання збуту тапросування товару (ЕЗ)
1. Рентабельність продажу (РП) –характеризує ступінь прибутковості роботи підприємства на ринку, правильністьвстановлення ціни
РП = Прибуток від реалізації ч 100% / Об’ємпродаж
2. Коефіцієнт завантаженості виробничимипотужностями (КМ) – показує ділову активність підприємства, ефективність роботислужби збуту
КМ = Об’єм випуску продукції / Виробничіпотужності
3. Коефіцієнт ефективності реклами тазасобів стимулювання збуту (КР) – показує економічну ефективність стимулюваннязбуту
КР = Витрати на рекламу / Приріст прибуткувід реалізації
Коефіцієнт затовареності готової продукції(КЗ) – відображає ступінь затовареності готової продукції. Зростання показникасвідчить про падіння попиту
КЗ = Об’єм нереалізованої продукції / Об’ємпродаж
Конкурентоспроможність товару чи послуги(КТ)
Якість товару, що характеризує здатністьтовару задовільняти потреби, і визначається комплексним методом оцінки здопомогою інтегрального показника:
/>
Конкурентноспроможність організації
(ККО ) = 0,15ЕП+0,29ФП+0,23ЕЗ+0,33КТ
ЕП= 0,31В+0,19Ф+0,4Рт+0,1ПП
ФП=0,29КА+0,2КП+0,36КЛ+0,15КО
ЕЗ=0,37РП+0,29КЗ+0,21КМ+0,14КР
Розраховані показники вказані у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 Критерії та показникиконкурентноспроможності фірми
Показники Роки 2004 2005 2006 2007 Відносний показник витрат на одиницю продукції В 0,86 0,88 0,89 0,98 Відносний показник фондовіддачі, Ф 1,58 1,92 1,83 2,90Відносний показник рентабельності товару, Рт 1,52 1,64 1,85 2,54
Відносний показник продуктивності праці ПП 24,67 26,24 39,17 46,13
Коефіцієнт автономії, КА 0,62 0,78 0,87 0,96
Коефіцієнт платоспроможності, КП 9,36 11,86 15,17 19,84
Коефіцієнт абсолютної ліквідності, КЛ 1,45 1,68 1,96 2,26
Коефіцієнт обіговості оборотних коштів, КО 2,71 3,25 4,93 6,52
Рентабельність продажу, РП 0,98 1,2 1,54 1,78
Коефіцієнт ефективності реклами, КР 0,03 0,04 0,04ї5 0,06
ЕП 3,64 3,71 4,07 4,85
ФП 2,98 3,26 4,06 4,70
ЕЗ 0,15 0,14 0,16 0,18
ККО 1,45 1,54 1,82 2,11
/> /> /> /> /> /> /> /> />
2.6 Аналіз показників рентабельності
Аналіз рентабельності підприємства дозволяєвизначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхвикористання.
Аналіз рентабельності підприємстваздійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнтарентабельності активів; коефіцієнта рентабельності власного капіталу; коефіцієнтарентабельності діяльності; коефіцієнта рентабельності продукції. Спільним прирозрахунку коефіцієнтів цієї групи є те, що вони ґрунтуються на показникахдоходності підприємства. Збільшення їх у динаміці позитивно характеризує змінуфінансового стану досліджуваного підприємства (див.Табл.2.6. та побудовану наоснові даних в таблиці Діаграму 2.4.).
Таблиця 2.6.
№ п/п Коефіцієнт Формула Роки 2004 2005 2006 2007 1 Рентабельність основної діяльності (КRo.i) Прибуток від реалізації продукції / Витрати на виробництво і реалізацію 0,51 0,62 1,01 1,21 2 Рентабельність авансового капіталу (КRo.к.) Прибуток / Валюта балансу 0,64 0,87 1,47 1,52 3 Рентабельність власного капіталу (КRв.к.) Прибуток / Середня величина власного капіталу 2,11 2,32 2,43 2,21Діаграма 2.4.
/>
Рентабельність основної діяльності,характеризує ефективність витрат на виробництво і реалізації продукціїпідприємства. Ефективність витрат на виробництво і реалізації продукції буланайвищою у 2007 році КRo.i = 1,21.
Рентабельність авансового капіталу, показуєскільки копійок прибутку отримало підприємство на 1 гривню авансованогокапіталу. Цей прибуток складав у 2004 році КRo.к = 0,64, у 2005 році КRo.к = 0,87,а в 2006 році КRo.к = 1,47, а в 2007 році КRo.к =1,52.
Рентабельність власного капіталу,характеризує доходність власного авансованого капіталу. Доходність власногоавансованого капіталу даного підприємства найвищою була у 2006 році і становилаКRв.к = 2,43.
Після розрахунку показників: аналізмайнового стану підприємства та динаміки його зміни; аналіз фінансовихрезультатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз діловоїактивності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналізрентабельності, необхідно в загальному оцінити фінансовий стан даногопідприємства за чотири роки. Для цього потрібно зробити розрахунок показниківефективності оборотних коштів (див. Табл. 2.7.).
Таблиця 2.7.
№ п/п Коефіцієнт Формула Роки 2004 2005 2006 2007 1 Коефіцієнт оборотності коштів ( Ко ) Виручка від реалізації продукції / Середньорічні залишки оборотних коштів 4,88 4,74 4,45 4,93 2 Тривалість обороту оборотних коштів (КГ.) 360 / Коефіцієнт оборотності коштів 81 76 81 73,02 3 Коефіцієнт завантаження оборотних коштів в обороті ( КЗ. ) Середньорічні залишки оборотних коштів / Виручка від реалізації продукції 0,20 0,21 0,22 0,20 4Коефіцієнт ефективності оборотних коштів
( КЕ.Ф.)
Прибуток від реалізації продукції / Середньорічні залишки оборотних коштів 0,05 0,06 10 0,04По зроблених розрахунках загально оціненогофінансового стану даного підприємства за три роки можемо побудувати діаграму(див.Діаргама 2.4.)
Діаграма 2.4.
/>
З даної діаграми бачимо:
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів,який показує швидкість обертання оборотних засобів, найвищим він є у 2007 роціякий становить КО.= 4,93, найнижчим він являється у 2006 році КО.= 4,45. Акоефіцієнт тривалості обороту оборотних коштів найвищий 2004 році КГ. = 81, алетакож є непоганим і в 2005 році КГ. = 76 та 2006 році КГ. = 81.
Коефіцієнт завантаження оборотних коштів вобороті показує скільки копійок оборотних коштів припадає на одну гривнюреалізованої продукції. Як ми бачимо з розрахунків цей коефіцієнт був найкращиму 2006 році він становив КЗ. = 0,22.
Коефіцієнт ефективності оборотних коштів задопомогою якого визначається, скільки копійок прибутку припадає на одну гривнюоборотних коштів. У 2004 році та 2006 році він становив КЕ.Ф. = 10, а в 2007році був нижчим КЕ.Ф. = 0,04. Отже, зі зроблених мною розрахунків по фірмі«Галактика» можемо побачити про задовільний стан даного підприємства на протязіцих трьох років.
Розділ 3. Аналіз базового ринку
Весь ринок пінополіуретанів можна оцінитиприблизно 3600 тонн в рік. Ринок сезонний, пік продажів доводиться на період зсерпня по січня, і з березня по червня.
Основна проблема ринку – якість поролону.Левову частку продукції споживають меблярі, а велика частина поролонупропонованого імпортерами, на думку фахівців, не відповідає сучасному рівнюмеблевого виробництва. Стандартні марки поролону густиною 22-25 кг/куб.м.звичайно призначаються для використовування як пакувальний матеріал, але не длявиготовлення меблів.
Для всіх сегментів ринку конкурентнаситуація складається приблизно однаково, на ринку діють одні і ті ж виробники,які займають велику або меншу частку в різних сегментах. Продукціяперспективна, знаходиться на стадії «зростання».
3.1 Виробники
1. Зі всіх виробників пінополіуретанів вУкраїні, на даний момент найкрупнішим є ТОВ «Інтерфом».
Завод по виробництву пінополіуретанів ТОВ«Інтерфом» розташований в місті Обухів, 50 кілометрів від Києва. Спосібвиробництва – безперервний. Лінію поставили через московське представництвофірми «Canon». Виробничі потужності дозволяють робити не менше 500 тонн вмісяць. Персонал в недостатній мірі кваліфікований, багато молоді, багато когоузяли з київського заводу «Радикал», але в більшості своїй це управлінці. Врезультаті на період запуску лінії в Обухові зіпсовано більше 40 тонн сировини.
Сфера інтересів підприємства в першу чергурозповсюджується на Росію, Казахстан, Узбекистан, Білорусь, Молдову, останнімчасом посилився тиск на внутрішній ринок, шляхом зниження продажної ціни.
На підприємстві організований могутнійвідділ маркетингу. Збутова політика підприємства останнім часом стала доситьагресивної через посилення конкурентної боротьби на російському ринку, томуінтереси «Інтерфома» все більше привертає Україна, де вони намагаються зайнятидомінуючу позицію.
2. «Поролон-Б» м. Бердичів, 200 кілометріввід Києва, мають свій магазин в Києві. Спосіб виробництва – періодичний.Виробничі потужності дозволяли проводити до 200 тонн в місяць, проте за 2007рік перероблено всього 40 тонн сировини 10 з яких пішло в брак.
На даний момент підприємство заборговувалорізним інвесторам більше 50 000 $. Виробниче устаткування розпродається. Наданий момент небезпеки не представляють.
3. «Соляріс» м. Київ. Спосіб виробництва –періодичний. Потужності значно менше ніж в Бердичеві. Якість хороша. Об'ємвипуску продукції до 20 тонн в місяць. Займають в основному ринок Києва іобласті. Дуже динамічні, молоді, але як довго зможуть протриматися на ринку підтиском невідомо, оскільки є велика кредиторська заборгованість постачальникамсировини. При певних обставинах можуть бути небезпечні.
4. «Місевра» м. Васильків, 30 км. відКиєва. Спосіб періодичний. Сировинна база фірми «Bayer», потужності менше ніж у«Соляріса». Можуть проводити до 10 тонн і більше, але важко з фінансуванням.Якість, на даний момент, залишає бажати кращого. Можуть представляти небезпекутільки у разі залучення хорошого технолога.
5. «Інтерфейс» м. Київ. Спосіб виробництва– періодичний. В основному формований поролон. Небезпеки не представляє.
6. Рудий В.И. м. Ялта. Спосіб виробництва –періодичний до 7 тонн в місяць. Сировина з Туреччини. Собівартість дуже низькаале продукція не якісна.
3.2 Імпортери
1. «Vita baltic» В оригінальному імені наринку не присутній. Перевага в наявності сертифікату ЄВРО-1, оскільки мито неплатиться. На Україну йшло 50-60 тонн через балтійських посередників.Представляють деяку небезпеку, оскільки мають великий зазор в ціні.
2. «Всесвіт» м. Київ. На даний момент об'ємскладає близько 10 тонн в місяць. Велику частину товару одержують в «Гуматекс»(Польща), також беруть у «Vita baltic». Сфера інтересів – вся Україна. Покинебезпеки не представляє.
3. Різного роду човники, загалом, до 30тонн. В більшості своїй тіньові операції. За останній час серед нихзагострилася боротьба і це істотно впливає на ціну. В даний час практичнобудь-хто, хто має мікроавтобус, може привезти ППУ. Деякі цим заробляють нажиття. За даними деяких операторів ринку, один «човник» на мікроавтобусіздатний за ходку перевезти від 0,5 до 1,5 тонн поролону, залежно від ступеняйого стиснення.
4. «Хов і Ко» – товар з «Органіки»(Польща). У принципі можуть привезти будь-яку кількість, але в основномупрацюють під замовлення до 10 тонн.
Судячи з усього, ринок м'якихпінополіуретанів має високий ступінь конкурентності, але в світлі останніхухвал Уряду, ввізне мито на імпортний поролон складає 100% митної вартостітовару, що ввозиться, квоти на ввезення з 50% митом розподілили між собоюпольські виробники і виробники балтики.
Дана ситуація дуже сприяє збільшенню об'ємупродажів нашої фірми. При періодичному способі виробництва до 100 тонн пінополіуретанав місяць, цілком реально забезпечити стійкий попит (з урахуванням сезоннихколивань). Важливим чинником є і те, що, маючи ту ж сировинну базу, що ібільшість виробників, можливо тримати досить низьку ціну на продукцію. Цеможливо через малу частку витрат на зміст і амортизацію устаткування.
3.3 Аналіз сильних і слабких сторін фірми
Таблиця 3.1. Аналіз сильних і слабкихсторін
Сильні сторони Слабкі сторони Наявність кваліфікованого персоналу, що має досвід роботи в даній області Затягування термінів партнерами при поставках устаткування, надання нового цеху. Хороші ділові зв'язки із споживачами продукції і постачальниками матеріалів і комплектуючих нечітко оформлені умови договору. Зручне місце розташування підприємства щодо районів з високою концентрацією підприємств-споживачів. Існуюча низька ефективність процесу відвантаження споживачам продукції. Близькість до транспортних магістралей (шосейна дорога проходить на відстані 0,5 км, ж/д вітка – через територію цеху). Відсутність джерел фінансування. Забезпеченість нового цеху всіма необхідними комунікаціями. Наявність старого, зношеного устаткування на підприємстві. Наявність виробничих потужностей, що дозволяють підтримати нове виробництво за рахунок існуючого устаткування. Невисокий технологічний рівень наявного устаткування, що скорочує асортиментні можливості виробництва Висока якість продукції, відповідна європейському рівню Наявність лідера проекту і управлінської команди. Наявність ділових контактів із структурами, здатними підтримувати просування проекту на всіх етапах його реалізації. Активна маркетингова політика. Порівняльно швидка окупність і висока ефективність проекту. Завойована частка – 28% ринку Зовнішні сприятливі можливості Зовнішні загрози підприємству Через введення урядових обмежень помітне збільшення інтересу покупців до вітчизняної продукції нестабільна політична ситуація. Позитивні тенденції зростання попиту Бажання покупців працювати по бартеру, або з великим відстроченням платежу – ризик інфляційних втрат Становлення ринкових відносин в Україні нестабільність господарського, податкового, банківського і інших законодавств в Україні Можливість отримання товарного кредиту від постачальників сировини Тиск з боку зарубіжних виробників «чорний імпорт» Зниження кредитної процентної ставки.Щодо слабких сторін фірми можна сказатинаступне:
практично всі слабкі сторони фірмипов'язані з фінансуванням, проте, унаслідок того, що для нас відкритий товарнийкредит у постачальників сировини (до 90 днів) і при тривалості обороту в 60днів ці негативно чинники цілком можливо нейтралізувати.
Для стимулювання бажання споживачівкупувати продукцію за «живі гроші» буде доцільне створення системи знижок, якаб стимулювала це бажання. Як основу можна узяти правити: «2х2=4, а звідстроченням – 5, по передоплаті – 3».
Успішна боротьба з «чорним імпортом»можлива при створенні для споживачів більш вигідних умов в плані доставки,асортименту і т.п.
Розділ 4. Аналіз цільового ринку фірми івибір стратегії його обхвату
4.1 Розробка стратегії сегментації ринку івиділення цільових сегментів
В основі концепції ринкової сегментаціїлежать дві теоретичні посилки: визнання гетерогенної природи товарних ринків,тобто розгляд ринку не як єдиного цілого, а як суму окремих сегментів, щовідображають специфічні варіації попиту різних категорій Споживачів,диференціація продукції і методів її збуту.
Стратегія сегментації ринку дозволяєпідприємству, враховуючи свої сильні і слабкі сторони при виборі методівмаркетингу, вибрати ті з них, які забезпечать концентрацію ресурсів саме в тихсферах діяльності, де підприємство має максимальні переваги або, принаймні,мінімальні недоліки. При виділенні сегментів і виборі цільового з них виходитьзавжди враховувати масштаб ринку і тенденції, що складаються, на ньому.
Величина частки підприємства на конкретномутоварному ринку (ринкова квота підприємства) є найважливішим чинником йогокомерційного успіху. Збільшення ринкової частки підприємства супроводжується,як правило, зростанням частки її прибутку (зростання частки ринку на 10%забезпечує збільшення норми прибутку в середньому на 5%). В той же час длярізних галузей промисловості вплив ринкової частки на норму прибуткупідприємства неоднаковий. Так, в галузях, що проводять предмети тривалогокористування, норма прибутку «ринкових лідерів» на 28% вище, ніж упідприємств з мінімальною часткою ринку. Аналогічний показник для галузей, щопроводять предмети першої необхідності.
Існують два традиційні підходи до розробкистратегії сегментації:
почати з дослідження кон'юнктури ринку, щосклалася, на традиційні види продукції, виявлення фактичних і потенційнихСпоживачів і відмінностей їх відношення до нових видів продукції;
почати з формування уявлення про те, якізмінні характеризують той або інший сегмент Споживачів.
Сегмент ринку — це споживачі, в масі своїйоднаково реагуючі на заходи підприємства по формуванню попиту і стимулюваннюзбуту. Виділення сегментів на ринках продукції виробничо-технічного призначенняможе бути засновано на масштабах діяльності Споживача, географічному положенні,галузевої приналежності, а так само характері діяльності Споживача, якпідприємства (імпортер, виробник, оброблювальне підприємство і інше) абочисельності персоналу, в межах деякої вилки.
Вибираючи той або інший підхід допроведення сегментації, можна керуватися наступними критеріями:
важливість сегменту для підприємства;
кількісні показники (місткість даногосегменту ринку, ринкова ніша);
доступність освоєння сегменту дляпідприємства;
прибутковість продукції;
захищеність від конкуренції (вже завойованіпозиції, позитивний імідж підприємства, що сформувався);
можлива ефективність роботи в цьомусегменті на перспективу.
Розглянемо найпопулярніші види сегментаціїринку.
Географічна сегментація – спосіб розподілуринку по групах Споживачів по географічних ознаках. Цей метод найбільшефективний у разі відмінностей культур або кліматичних умов в регіонах збуту,що мають принципове значення для використовування продукції.
Демографічна – спосіб розподілу ринку погрупах Споживачів по ознаках підлога, вік, національність, склад сім'ї, річнийдохід, віросповідання і ін.
Геодемографічна – спосіб розподілу ринку погрупах Споживачів виходячи із статистичних даних про чисельність населення врегіональному розрізі.
Психографічна сегментація – спосіброзподілу ринку по Споживачах залежно від їх приналежності до суспільногокласу, способу життя і характеристик особи.
Сегментація по типу поведінки – групування споживачівпо мотивах здійснення покупок, інтенсивності споживання, відношення допродукції. Тут традиційно виділяють, перш за все, споживачів з двома граничнимитипами поведінки:
суперконсерватори люди – виступаючі протибудь-яких змін, зберігаючі прихильність своїм звичкам і перевагам. Вони можутьналежати до різних шарів – від високого до низького. У них практично відсутнятворча уява і естетичне сприйняття. Вони складають звичайно від 11 до 15%;
суперноватори – люди схильні до ризику іексперименту. Це, як правило, високооплачувана категорія Споживачів, алескладова не більш 3% потенційної місткості ринку.
Сегментація по виду продукції – спосіброзподілу ринку по функціональних і технічних параметрах вироблюваноїпродукції. Даний вигляд є похідним від сегментації по групах Споживачів,оскільки виділення сегментів по окремих параметрах проведеної продукції єобліком в іншій формі запитів і переваг Споживачів.
Сегментація по фірмах-замовниках – спосіброзподілу ринку засобів виробництва з урахуванням специфічних проблем Замовникав області закупівлі засобів виробництва, а також умов оплати, методіврозрахунку, централізації і децентралізації поставки засобів виробництва.
Сегментація по основних конкурентах –спосіб розподілу по виробниках аналогічної продукції. Як критерії: вид потреб,що задовольняються продукцією конкурентів і організації ними збутовоїдіяльності.
Сегментація ринку як споживацької, так івиробничої продукції можлива також виходячи з відгуків споживачів про якість,фірмову марку, ціну, організацію сервісного обслуговування, рекламу іорганізацію просування на ринок.
Сегментація може носити і цілеспрямованийхарактер відповідно до установки керівництва підприємства (наприклад, матисправу тільки з оптовими споживачами або виробниками оригінального устаткуванняі т.д.). Як правило, такий підхід витікає з результатів аналізу минулоїдіяльності, який проводиться в цілях визначення сегментів, де вдалося досягтиоптимального співвідношення між об'ємом продажів і прибутком, а так само дляпрогнозування подальшого розвитку збутової діяльності.
Таблиця 4.1 Сегментація ринку м'яких пінополіуретанів
№ Цільовий сегмент Частка в загальному об'ємі продажів % Характерні вимоги 1 Дрібні виробники 25 Поролон густиною 22-25 кг/м3, низька ціна, невисокі вимоги до якості. 2 Середні і крупні виробники м'яких меблів для будинку 48 Спеціальні розміри, деталювання, доставка. 3 Виробники офісних меблів 26,5 високощільні і високоеластичні марки, якість. 4 Інші споживачі 0,5 Спец. мазкі, особлива якість.Для фірми «Галактика» найцікавішими іперспективними є перші три сегменти див. Таблицю 4.1. З погляду географічноїсегментації це рівненський та волинський регіони України.
Кожний з виділених сегментів ринкупредставляє інтерес для нашої фірми. Тому для нас доцільно б вибрати стратегіюселективної спеціалізації.
Дана стратегія означає орієнтаціюдіяльності фірми на вибір цільових сегментів у межах ринку без якої-небудьконкретної орієнтації на певні товарні або сегментні ознаки. Основнимичинниками вибору цільових сегментів в даному випадку є їх прибутковість івідповідність ресурсам і можливостям фірми.
Дана стратегія характеризується значноменшим ризиком при можливому скороченні якого-небудь з сегментів.
Недоліками даної стратегії є сильнадиференціація зусиль і засобів фірми.
4.2 Вибір стратегії обхвату цільового ринку
Наступний етап, після сегментації ринку,необхідно розробити стратегію обхвату цього ринку.
З трьох можливих стратегій для наснайдоцільнішою є стратегія диференційованого маркетингу.
Особливості даної стратегії полягають внамірі фірми-виробника задовольнити потреби значної ринкової частки іорієнтується на значний ринковий потенціал. Тобто суть даної стратегії полягає втому, щоб проводити значний асортимент продукції, яка розрахована на різнісегменти ринку, кожний з яких забезпечується відповідним комплексоммаркетингових засобів.
Ця стратегія, в порівнянні із стратегіяминедиференційованого і концентрованого маркетингу, є самою ресурсоємною. Протедля нашої фірми, це не створюватиме великих труднощів через те, що змінюєтьсялише загальні витрати на маркетинг і підвищуються організаційні витрати.Технологія виробництва продукції і сировинна база залишається без змін.
Для виконання, втілення в життя даноїстратегії доцільно провести внутрішню реорганізацію служби маркетингу,організацію трьох груп стратегічних господарських одиниць, які займалисядіяльністю в своєму сегменті ринку.
4.3 Вибір стратегії з використанням матриці«Мак Кинси — Дженерал Електрик»
Для проведення аналізу по матриці «МакКинси – Дженерал Електрик» визначимо значення і ранг показників для стратегічногосподарських одиниць (СХЕ) 2 нашої фірми по двох чинниках: «привабливістьринку» і «Конкурентоспроможність СХЕ», результати зведемо в таблицю див. таблицю4.2 та таблицю 4.3.
Таблиця 4.2
Показники Коефіцієнт значущості Ранг Загальна оцінка 4=2х3 1 2 3 4 По чиннику «привабливість ринку» Місткість ринку 0,2 4 0,8 Темп зростання ринку 0,2 5 1,0 Рентабельність 0,1 4 0,4 Рівень конкуренції 0,1 3 0,3 Розмір необхідних інвестицій 0,1 2 0,2 Ризик ринку 0,05 3 0,15 Наявність і доступність матеріально-технічних ресурсів 0,2 4 0,8 Гос. регулювання ринку 0,05 2 0,1 Всього 1 х 3,75Таблиця 4.3
Показники Коефіцієнт значущості Ранг Загальна оцінка 4=2х3 1 2 3 4 По чиннику «конкурентоспроможність» Якість товару 0,1 4 0,4 Абсолютна ринкова частка 0,15 3 0,45 Відносна ринкова частка 0,1 4 0,4 Привабливість асортименту 0,15 4 0,6 Ефективність каналів збуту 0,15 3 0,45 Ефективність рекламної діяльності 0,05 3 0,15 Рівень ціни 0,1 3 0,3 Фінансові ресурси 0,1 2 0,2 Виробничі можливості 0,1 4 0,4 Всього 1 х 3,35Також визначаємо значення і ранг показниківдля інших СХЕ фірм. Будуємо матрицю див. Рис. 4.1.
Аналізуючи одержану матрицю можна сказати,що:
для СХЕ 1 і СХЕ 2 можна запропонуватистратегію зростання, інвестицій;
для СХЕ-3 стратегія пошуку конкурентнихпереваг, розвиток цієї одиниці;
для СХЕ 4 – стратегія ліквідації.
Конкурентоспроможність/> Висока Середня Низька
/>/>
СХЕ4
/>/>3,75
3,67
1,0
2,33
Привабливість ринку Висока Середня Низька
3,35
3,67
1,0
2,33
5,0
/> /> /> /> /> /> /> />Рис. 4.1 Матриця « МАК КИНСИ — ДЖЕНЕРАЛЕЛЕКТРИК»
Розділ 5. План стратегічного маркетингуфірми «Галактика»
Проаналізувавши можливі стратегії розвиткудля кожної з СХЕ, що входять в бізнес портфель фірми складемо планстратегічного маркетингу для однієї з них. – СХЕ 2.
Для здійснення цілей нашої фірми в даномусегменті ринку пропонується наступна програма дій:
Провести рекламну кампанію, яка була бнаправлена конкретно на споживача, що працює в цьому сегменті ринку: реклама вгазеті «Бізнес», як в одній з самої читаної даною категорією споживачів,адресна розсилка проспектів і пропозицій по крупних підприємствах, якіспоживають нашу продукцію, обов'язкову участь в спеціалізованих виставках.
Розробити цінову стратегію, з метоюстворення привабливих умов для покупця у разі оплати «живими грошима», або змінімальним відстроченням платежу (до 10 банківських днів).
Для поліпшення якості продукції частинуприбутку направити на розвиток виробництва: покупку переробляючого устаткуванняі лінії технологічної лінії безперервного вспінювання. Ці інвестиції дозволятьзбільшити асортимент продукції і її якість.
Шляхом удосконалення організації роботивідділу збуту зменшити термін виконання замовлення до 4-5 днів.
Висновок
Все більше значення для підприємствсьогодні має боротьба за клієнта. Ця боротьба неможлива без комплексноговивчення і аналізу маркетингової ситуації на ринку. Ефективний збут у наш часозначає серйозну взаємодію маркетингової і збутової служб. Не дивлячись на те,що формально відділи маркетингу і збуту фактично не зв'язані, збутові службиповною мірою використовують все, що їм може надати маркетинг, а маркетингові –спираються на збут, як на одну з основних своїх складових.
Створюючи, удосконалюючи відділи маркетингуі збуту, керівництво фірми «Галактика» повинне вирішити для себе найважливішіпитання: які канали збуту використовувати, яка маркетингова стратегія потрібна,як про стимулювати збут? Допомогти відповісти на ці питання може тількикомплексний аналіз існуючої зовнішньої і внутрішньої ситуації на підприємстві,без відриву від конкретних цілей і задач підприємства. І лише маючи на руках ціцілі, можна займатися розробкою якої-небудь стратегії.
Не забуваючи про цінність маркетингу дляфірми «Галактика», варто надавати належну увагу і збуту. Правильний вибірканалів збуту, методів просування товару, ціноутворення і стимулювання збуту –ось основні задачі керівника відділу збуту. І ситуація тут йде навряд чи багаточим краще, ніж з маркетингом. Адже на ці заходи теж потрібні чималі засоби.
Можна зробити наступні висновки, що всікомпоненти зовнішнього середовища знаходяться в стані сильної взаємодії. Змінив одному з чинників обов'язково приведе до тому, що відбудуться зміни в іншихчинниках. Тому їх вивчення і аналіз повинні вестися не по окремості, а системноз відстежуванням не тільки змін в окремому чиннику, але і із з'ясуванням того,як ці зміни позначаться на інших чинниках зовнішнього середовища. При цьомуступінь дії окремих чинників зовнішнього середовища на різні організаціїрізний. Зокрема, ступінь впливу виявляється по різному залежно від розмірупідприємства, його галузевої приналежності, територіального розташовує і т.д.
При вивченні чинників зовнішньогосередовища організація повинна визначити для себе, які із зовнішніх чинників,роблять найбільший вплив на її діяльність. Крім того, організація повиннаскласти список тих зовнішніх чинників, які є потенційними носіями загроз дляорганізації і тих зміни, яких можуть відкрити додаткові можливості дляорганізації. І цим чинникам необхідно надавати більше уваги, але не слідзабувати і про інші чинники зовнішнього середовища, оскільки тільки прививченні і аналізі всіх чинників зовнішнього середовища організація можезайматися успішною діяльністю.
Список використаної літератури
1. Закон України «Пропідприємство».
2. Н.В. Куденко «Стратегічниймаркетинг»;
3. Азарян О.М. Маркетингкондитерських товарів в Україні. Донецьк.: 1997.
4. Азоєв Г.Л. Конкуренція:аналіз, стратегія і практика. М.: 1996.
5. Грузинов В.П. Экономикапредприятия. М.: 1998.
6. Дикань В.Л. Обеспечениеконкурентоспособности предприятия. Х.: Основа, 1995.
7. Иванов Ю.Б.Конкурентоспособность продукции. Теоретико-методологический аспект. Кременчуг.:1994.
8. Иванов Ю.Б.Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночних отношений.Х.: 1997.
9. Івахненко В.М., ГорбатокМ.І., Льовочкін В.С. Економічний аналіз. К.:1999.
10. Курбатков К.Є. Маркетинг іорганізаційно-економічні умови розвитку збутової діяльності в ринкових умовах.Х.: 1996.
11. Маршалкин Г.А.Производство кондитерских изделий. М.: Колос. 1994.
12. Мочерний С.В. та ін.Основи економічної теорії. / За ред. С.В. Мочерного. К.: «Академія», 1997.
13. Поліщук В.М. Управлінняконкурентоздатністю виробництва в галузях АПК. К.: 1997.
14. Портер М. Стратегіяконкуренції: методика аналізу галузей і діяльності конкурентів. / А. Олійник.К.: 1996.
15. Фитхутдинов Р.А.Менеджмент конкурентоспособности товара. «Бизнес-школа».: 1995.
16. Хрипач В.Я. Экономикапредприятия. Минск.: 1997.
17. Юданов А.Ю. Конкуренция:теория и практика. М.: 1996.
18. Юданов А.Ю. Фирма и ринок.М.: Знание, 1990.
19. Мен В.О. Фінансовоекономічний аналіз. Навчальний посібник – К.: КНЕУ, 2001 – 530.
20. Мен В.О. Економічнийаналіз фінансів підприємства та фінансового стану підприємства. Навчальнийпосібник – К.: КНЕУ, 2002 – 645.
21. Наливайко А.П. Теоріястратегії підприємства.: Монографія. – К.: КНЕУ – 2002. – 521 с.
22. Івахненко В.Н. Курсекономічного аналізу. Навчальний посібник – К.: Знання – Прес, 2001 – 361 с.
23. Коробов М.Я. Фінансово –економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник – К.: Т-во „Знання”КОО, 2003. – 378 с.
24. Павицька К.І. ФінансиУкраїни. Навчальний посібник – К.: Кондор – 2000. – 264 с.
25. Манх В.С. Економічний аналіз.Підручник: Вид. 2 – ге, перероб. Та допов. К.: Центр навчальної літератури,2005 – 472 с.
26. Канг У., Клиланд Д.Стратегическое планирование и хозяйственная практика. — М.: Прогресс, 1982. —С. 264.
27. Винокуров В.А. Организациястратегического управлення на предприятии. М.Центр зкономики и маркетингу 1996.
28. Виханский О.С.Стратегическое управление: Учебник для студ вузов.
29. -М.: МГУ, 1995.-252 с.
30. Ильин А.И. Планирование напредприятии: Учеб. пособие. В 2-х ч. -Мн.:
31. Мисанта, 1998. Ч. 1:Стратегическое планирование. — 294 с.
32. Карлофф Б. Деловаястратегия. — М.: Зкономика, 1991.
33. Круглова Н.Ю.Стратегический менеджмент. Уч. пособие для вузов. –
34. М.: из-во РДЛ, 2003. — 464с.
35. Портер М. Международнаяконкуренция. — М.: Международные отношения, 1993. — С. 52 —53.
36. Макконел Кемпбелл Р., БрюЛ. Стенли. Экономикс. — Т. 1. — Таллинн, 1992. — С. 52.
37. Программа дисциплины«Корпоративный менеджмент». — М.: РЭА им. Плеханова, 1998. — С. 60.
38. Гранатуров В.М., ШевчукО.Б. Ризики підприємницької діяльності: Проблеми забезпеченняконкурентоспроможності // Вісник Донецького університету. Сер. Економіка іправо, 2005, — Вип.2/1 — С.11-14.
39. Геєць В.М. Нестабільністьта економічне зростання. — К.: Ін-т екон.прогнозув., 2000. — 344 с.
40. Василенко В.О., ТкаченкоТ.І. Стратегічне управління: Навчальний посібник. — К.: ЦУЛ, 2006. — 396 с.
41. Ареф’єва О.В. Стратегіяреалізації потенціалу підприємств // Економіка і управління, №1, 2005. С.-25-29
42. Ковтун О.І. Стратегіяпідприємства: Навч. посібник.- Львів: «Новий
43. Василенко В.О., ТкаченкоТ.І. Стратегічне управління. Навчальний
44. посібник. — К.: ЦУЛ, 2003.- 396 с.
45. Дойль П. Менеджмент:стратегия и тактика. — Питер, 1999
46. Завельский М.Г.Институциональные изменения и экономическое развитие… Экономика иматематические методы. Том 34, выпуск 3, 1998. С. 18 — 29
47. Герасимчук В.Г.Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання. — К.: КНЕУ, 2000. — 280 с.
48. Глазьев С. Стабилизация иэкономический рост. Вопросы экономики. 1997. № 1. С. 90-103.
49. Гранатуров В.М., ШевчукО.Б. Ризики підприємницької діяльності: Проблеми забезпеченняконкурентоспроможності // Вісник Донецького університету. Сер. Економіка іправо, 2005, — Вип.2/1 — С.11-14.
50. Василенко В.О., Ткаченко Т.І.Стратегічне управління: Навчальний посібник. — К.: ЦУЛ, 2006. — 396 с.
51. Камаев В.Д. Экономическаятеория: Учебник. – М.: «Владос», 1999 – 636 с.
52. Виссема X Менеджмент вподразделениях фирмы. — М.: ИНФРА-М, 1996.
53. Виханский О. С.Стратегическое управление. — М.: Гардарика, 1998.
54. Барабась Д.О. Концепціяключових факторів успіху підприємств як методологічна основа дослідження їхконкурентоспроможності? // Проблеми науки, 2005, -№ 11.-С.52-55.
55. Бернштам М.С., ГуриевС.М., Оленев Н.Н., Петров А.А., Поспелов И.Г. Механизм стимулированияэкономического роста посредством восстановления сбережений населения. Экономикаи математические методы. 1997. Том 33. Выпуск 2. С. 31 — 53.
56. Минцберг Г., Альстрэнд Б.,Лэмпел Д. Школы стратегий. — СПб.: Питер, 2000.
57. Маркова В.Д., КузнецоваС.А. Стратегический менеджмент. — М.: ИНФРА-М, 1999.
58. Шершньова З.Е. Стратегічнеуправління: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.