Реферат: Аналіз динаміки та структури національних заощаджень в Україні

РЕФЕРАТ

"Аналіз динамікита структури національних заощаджень в Україні"

Першніж проаналізувати структуру та динаміку національних заощаджень в Україні,з`ясуємо основні макроекономічні визначення економічних категорій, пов`язаних ззаощадженнями, та фактори, що на них впливають.

Заощадження– це неспожита частина особистого безподаткового доходу.

Заощадження – частина доходу в розпорядженні, яка залишаєтьсяпісля задоволення споживчих потреб і спрямовується на споживання у майбутньому.Розподіл доходу в розпорядженні стосується домашніх господарств:

Споживання – це частина доходу в розпорядженні, яка надходить длякупівлі товарів та послуг у поточному періоді.

Функціяспоживання побудована на простій ідеї, за якою поведінка споживча за певнийперіод пов’язана з величиною її доходу за цей період. Натомість гіпотезажиттєвого циклу розглядає приватних осіб, що планують свою поведінку щодоспоживання і заощадження на тривалі періоди, сподіваючись якнайкраще розподілитиспоживчеві видатки впродовж усього свого життя.

ФранкоМодильяні розвинув модель поведінки споживача, яку називають гіпотезоюжиттєвого циклу. Ця модель ґрунтується на концепції міжчасового виборуспоживача, тобто, гіпотеза життєвого циклу вбачає в заощадженнях результатпереважно бажання приватної особи забезпечити собі можливість споживати устарості. Як бачимо, ця теорія вказує на ряд несподіваних чинників, щовпливають на норму заощаджень у країні. Наприклад, вікова структура населення,у принципі – важливий чинник, що визначає поведінку величини споживання ізаощадження.

Функціяспоживання має вигляд:

C = aW R + сY L

де WR- реальне багатство, а – гранична схильність до споживання, YL – трудовийдохід, а с – гранична схильність до споживання з трудового доходу.

Трудовийдохід – це дохід, який заробляє робоча сила, на відміну від доходу, що йогозаробляють інші фактори виробництва, як скажімо, рента за землю або прибуток,зароблений капіталом.

Розвиваючигіпотезу життєвого циклу споживання і заощадження ми показуємо, що визначаєвеличину граничної схильності а і с у рівнянні, чому величина багатства маєвпливати на величину споживання і як гіпотеза життєвого циклу пояснює загадкуКузнєца.

Візьмемоприватну особу, яка сподівається прожити NL років, працювати і заробляти доход WLроків і не працюватиме за віком (NL-WL) років. Перший рік життя особиприймається за перший рік її роботи. Далі ми не враховуватимемо жоднунепевність ні до сподіваної тривалості життя, ні до тривалості трудовогоперіоду. Ми також припускаємо, що на заощадження не сплачують жодні проценти,отож теперішні заощадження дають можливість долар за доларом споживати умайбутньому. За таких припущень ми можемо підійти до прийняття рішення щодоспоживання і заощадження. По-перше, які споживчі можливості кожної окремоїособи упродовж життя? По-друге, як приватна особа захоче розподілити своїспоживчі видатки за життєвий період?

Теперрозглянемо споживчі можливості. Ми не враховуємо дохід від власності (дохід на активи)і зосередимося на трудовому доході YL. Доход YL і споживання с вимірюютьсяреальними величинами. Якщо особа працює WL років, та доход за все життя(трудовий) становить (YL * WL) тобто дохід за один робочий рік помножений накількість років праці. Видатки на споживання певної особи протягом всьогоперіоду життя не можуть перевищувати дохід за все життя, коли людина ненародилася багатою, що ми початково не припускали. Отже, ми вирішили першучастину проблеми споживача щодо визначення ліміту споживання за весь життєвийперіод.

Миприпускаємо: особа захоче розподілити споживання впродовж свого життя так, абипотоки споживчих видатків були рівномірними. Замість споживати багато в одномуперіоді і дуже мало в іншому, перевагу віддадуть розподілу, за якого споживаютьрівномірно за кожен період. Цілком очевидно: таке припущення означає, щоспоживання орієнтується не на поточний доход (який дорівнює нулю, коли людинане працює за віком), а на дохід за весь період життя. Споживані видатки за весьперіод життя дорівнюють доходу за цей відрізок часу. Це означає, що запланованіщорічні споживчі видатки, а вони однакові за всі періоди, помножені накількість років життя, дорівнюють доходу за весь час життя:

С *NL = YL * WL

Поділимообидві частини рівняння на NL і одержимо величину запланованих споживчихвидатків за рік С, що пропорційні величині трудового доходу:

С =WL / NL * YL

Коефіцієнтпропорційності у рівнянні є WL / NL – частка, яку становить робочий періоджиття від усього життя. Рівняння, відповідно, показує: у кожному році робочогоперіоду споживається частка трудового доходу, яка дорівнює частці робочогоперіоду життя від усього життя.

Заощадженнята їх витрачання.

Заощадженнядорівнюють доходу мінус витрати на споживання:

S =YL – C = YL * (NL – WL) / NL

Зрівняння випливає, що заощадження протягом робочого періоду життя людинидорівнюють певній частці трудового доходу, а числове значення такої часткидорівнює числовому значенню частки, яку становить період, коли людина не працюєза віком, від усього життя.

На рис. 1 показано схемуспоживання, заощадження і витрачання заощаджень за весь період життя. Упродовжусього життя потік споживчих видатків С рівномірний і становить разом С * NL. Уперіод життя, коли людина не працює за віком, такі споживчі видаткифінансуються за рахунок заощаджень, що накопичувалися протягом робочого періодужиття. Отже, заштриховані відрізки (YL – C) * WC і C * (NL – WL) рівні, абоможна сказати так і за рахунок заощаджень у роки праці фінансуються витрати вперіод, коли людина не працює за віком.

/>max

YL

/> активи

Рисунок. 1. Схемаспоживання, заощадження і витрачання заощаджень

З рисунку стає очевидноюважлива ідея теорії життєвого циклу споживання. Вона полягає у тому, що планиспоживання складаються так, аби досягти однакового або рівномірного рівняспоживання шляхом заощадження упродовж періодів високих доходів і витрачаннязаощаджень у періоди низьких доходів. Отже, це важливий відхід від розглядуспоживання лише як такого, що базується на поточному доході. Різниця суттєва,бо в обрахунках споживчих видатків упродовж всього життєвого циклувідраховуються доходи, які будуть одержані за все життя, а не лише поточнийдохід. Та перш ніж детальніше розглядати цей аспект проблеми, повернемося домалюнка і подивимося на роль активів.

Теоріяжиттєвого циклу споживання – це, звісно, і теорія життєвого циклу заощадження.У своєму найпростішому вигляді, як показано на рис. 1, вона передбачає,що працюючи, люди заощаджують на період, коли не трудитимуться за віком. Алетеорія життєвого циклу містить загальніший теоретичний підхід до заощадження.Тобто, люди прагнуть мати рівномірний рівень споживання впродовж усього життя.Дохід у часі може розподілятися не так рівномірно. Людина може навчатися,виходити на пенсію або рік не працювати з різних причин, хоч їй виповнилосялише сорок років. Теорія життєвого циклу заощадження передбачає що люди багатозаощаджують коли їхні доходи вищі за середні протягом життя, і більшевитрачають заощаджень, коли їхні доходи нижчі за середні упродовж життя.

Відповідно до теорії постійного доходу, споживчі реагують восновному на постійний дохід. Цей підхід означає, що споживачі не однаковореагують на всі потрясіння в доходах. Якщо зміни в доході постійні (наприклад,гарантована високооплачувана робота), то споживачі, очевидно, збільшатьспоживання відповідно до змін у доході. З іншого боку, якщо зміни у доходівиключно тимчасові (тимчасові преміальні виплати або хороший урожай), то значначастина приросту доходу, можливо, заощаджуватиметься.

Багатство та інші впливи. Наступний важливий визначник величиниспоживання – це багатство. Порівняємо двох споживачів, що заробляють по 25000доларів в рік. Один з них має 100000 доларів заощаджень в банку, тоді як іншийзовсім немає заощаджень. Перший може споживати частину багатства, тоді як удругого такої можливості немає. Той факт, що більше багатство веде до вищогоспоживання, називається ефектом багатства або майна.

Багатство, звичайно не змінюється різко з року в рік. Тому ефектбагатства різко спричиняє різкі зміни у споживанні. Проте час од часутрапляються винятки, наприклад, коли після 1929 року стався крах фондової біржіі капіталісти, власники акцій, за одну ніч перетворилися на бідняків, позбулисясвого багатства. Багато раніше заможних людей були змушені урізати своєспоживання. Так само, коли курси акцій на фондових біржах істотно зросли всередині 80-х років, додавши більш як трильйон доларів до заощаджень людейпісля 1982 року, споживання, можливо, стимулювалося, бо люди відчували припливбагатства.

Інші фактори також визначаються час від часу як важливі визначникизаощадження або споживання. Ряд економістів вважає, що заощадження зменшуєтьсяв умовах нульової норми доходу на заощадження. Професор Гарварда і головаекономічних радників президента Рейгана Мартін Фельдстейн твердив, що розвинутасистема соціального захисту зменшує особисті заощадження. Оскільки, мисподіваємося отримувати велику державну пенсію за віком, ми менше заощаджуємона старість.

Наскільки важливі впливи інших чинників, крім поточного доходу, наспоживання? Безсумнівно, що постійний дохід, багатство, соціальні фактори тасподівання впливають на розмір заощадження. Проте з року в рік найважливішимвизначником змін у споживанні є фактичний використовуваний дохід.

В додатку А-Б подані данні основних макроекономічнихпоказників за період 2002-2008 рр. За даними таблиць додатків для наочностіпобудуємо графіки динаміки заощаджень, витрат і доходів населення (рис. 2-3).

Як видно з діаграми Рис. 2., всі показники мали тенденцію допоступового збільшення. Заощадження населення протягом 2002-2003 рр. майже незростали, а протягом 2003-2004 рр. – стрімко зросли, що вказує на стабілізаціюв цей період економіки держави, правильну грошово-кредитну політику і довірунаселення до комерційних банків. Протягом 2005-2006 рр. бачимо вповільненнязаощаджень населення, що було віддзеркаленням політичної кризи в державі. Вперіод 2006-2008 рр., до початку світової фінансової і кризи на Україні,економічний і політичний стан в країні стабілізувався і населення знов сталозаощаджувати кошти, завдяки правильній монетарній політиці НБУ і стабілізаціїбанківської системи України.

/>

Рис. 2. Динаміка заощаджень, витрат і доходів населення за період2002-2008 рр.

/>

Рис. 3. Динаміка заощаджень, витрат і доходів населення протягом2008 р.

Сума витрат і заощаджень населення України в 2008 роцістановила 850.2 млрд. грн. і збільшилась порівняно з 2007 роком на 38.3% (угрудні – на 24.4% порівняно з відповідним місяцем попереднього року), що маловплив на зростання сукупного внутрішнього попиту. Витрати населення протягом2008 року збільшились на 35.9%, приріст заощаджень становив 41.7%.

Найбільша частина коштів населення була направлена напридбання товарів та послуг (80.6%), зменшившись порівняно з попереднім рокомна 1.1 процентного пункту. Упродовж 2008 року спостерігалася тенденція до скороченняв загальній структурі витрат та заощаджень питомої ваги витрат на придбаннятоварів та послуг (із 82.5 у січні до 80.6% за рік) за рахунок перерозподілуотриманих населенням доходів щодо погашення отриманих раніше позик.

У грудні витрати та заощадження населення зросли на 18.6% допопереднього місяця після скорочення у жовтні та листопаді, що було сезоннимявищем. Однак це зростання було нижчим, ніж у грудні 2007 року – 22.1%.

Розглянемо рис. 4. На ньому наочно видна динаміка заощадженьнаселення протягом 2008 року. Як бачимо заощадження населення збільшуютьсяпротягом року, але структура, тобто відсоток, має тенденцію зменшення, особливов кінці року, коли почалась фінансова криза на Україні, і населення зменшилосвої заощадження, особливо припинилися вклади в банківські установи в зв’язку ззагальним негативним станом країни і особливо банківського сектору.

У структурі витрат та заощаджень населення України в 2008 р.найбільшими залишалися витрати на придбання товарів та послуг (81.6%). Темпизростання заощаджень населення у жовтні уповільнилися до 32.0% у річномуобчисленні проти 47.7% у серпні (коли спостерігалося їх найбільше зростання)через відплив депозитів у жовтні (див. графік рис. 5). Поряд з цим негативнийвплив мав ефект високої порівняльної бази відповідного періоду попередньогороку (темпи зростання заощаджень у жовтні 2007 року на 19.0 процентного пунктуперевищували показник серпня).

/>

Рис. 4. Динаміка заощаджень населення і зміни її структурипротягом 2008 року

/>

Рис. 5. Заощадження та їх питома вага у витратах тазаощадженнях населення України (річне обчислення)

Підсумовуючианаліз динаміки та структури національних заощаджень в Україні, можна зробитивисновок, що на рівень заощаджень домогосподарств та населення впливають нетільки економічні, але і політичні чинники. На нашу думку, завдання влади якраз і полягає в зведенні до мінімуму вплив на заощадження та споживанняфакторів, що схильні до невизначеності.

Список літератури

1.      Роль грошових заощаджень населення в розбудові економіки України: Матеріалинауково-практичній конференції 19 лютого 2007 року // Наук. ред… А.М. Мороз.– К: КНЕУ, 2007

2.      Габбард, Р. Глен. Гроші, фінансова система та економіка:Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. –К.: КНЕУ, 2004. – 889 с.

3.      Коваленко В.В. Центральний банк і грошово-кредитнаполітика: Навч. посібник / Українська академія банківської справи Національногобанку України. — К.: Знання України, 2006. — 332 с.

4.      Любунь О.С., Іванець І.В., Адамик Б.П. Національний банкУкраїни: основні функції, грошово-кредитна політика, регулювання банківськоїдіяльності: Навч. посіб. / Університет економіки та права «КРОК» / О.С. Любунь(ред.). — 2. вид., перероб. і доп. — К.: Університет економіки та права«Крок», 2005. — 512с.

5.      Мороз А.М., Пуховкіна М.Ф., Савлук М.І., Алексеєнко М.Д.,Дзюблюк О.В. Центральний банк та грошово-кредитна політика: Підручник/ Київський національний економічний ун-т. — К.: КНЕУ, 2005. — 556с.

6.      Центральний банк та грошово-кредитна політика: Підручник / Кол.авт.: А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна, М.І. Савлук та ін.; За ред.д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза і канд. екон. наук, доц. М.Ф.Пуховкіної. – К.: КНЕУ, 2005. – 556 с.

7.      Радіонова І.Ф. Макроекономіка: теорія та політика: Підручник /Університет економіки та права «КРОК». — К.: Таксон, 2004. — 346с.

8.      Палехова В.А. Макроекономіка: Навч. посібник / Миколаївськийдерж. гуманітарний ун-т ім. Петра Могили комплексу «Києво-Могилянськаакадемія». — 2. вид., доп. та перероб. — Миколаїв: Видавництво МДГУ ім.Петра Могили, 2005. — 300с.