Реферат: Перевезення вантажів на палубі, буксировка суден морем, знімання судна із мілини

Зміст

1.      Зразокоформлення титульної сторінки

2.      Пояснювальназаписка по курсовій роботі

3.      Вимоги дооформлення курсової роботи

4.      Змісткурсової роботи

5.      Розділ 1.Перевезення вантажів на палубі

6.      Розділ 2.Буксирування суден морем

7.      Розділ 3.Знімання судна із мілини

8.      Висновки

9.      Література

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКАДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ

іменігетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Факультет СУДНОВОДІННЯ

КАФЕДРАУПРАВЛІННЯ СУДНАМИ

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни “Управління судном”

Тема: “Перевезення вантажів на палубі,буксировка суден морем, знімання судна із мілини”

Спеціальність: “Судноводіння”

Спеціалізація:“Судноводіння на морських та внутрішніх водних шляхах”

Студент: _____________________

(П.І.Б.)

Шифр: _________________Курс __________________

Керівник: ______________________________________

Київ2007

Пояснювальназаписка до курсової роботі

Курсоваробота має ціллю закріплення теоретичних знань студентами при вивченнідисципліни “Управління судном”, для використання їх в діючих шляхових інавігаційних умовах плавання, а також придбання навиків в організаціїпрактичної роботи судноводія по підготовці судна до прийому вантажу на палубу,при буксируванні іншого судна, а також при посадці на мілину для безпечногоплавання.

Змістомкурсової роботи є:

розрахункикріплення палубного вантажу;

розрахункишвидкості руху судна при буксируванні іншого судна і міцності буксирувальноїлінії;

розрахункиснаги для знімання судна з мілини і вибір способів знімання судна з мілини.

Вимогидо оформлення курсової роботи

Склад курсової роботи:вихідні дані, коротка розрахунково-пояснювальна записка і графічний матеріал(графіки і рисунки).

Розрахунково-пояснювальназаписка виконується рукописним або машинним способом коротко саму суть на стандартнихлистах формату А-4 (ліворуч – 2,5 см, праворуч – 1 см, зверху чи знизу – 2 см) із писчого паперу, сброшюрованних в зошит з густою обложкою, листинумеруються, складається зміст роботи. Записку необхідне писати чітко йграмотно. Графіки, схеми й рисунки слід оформляти на міллімітровому паперу.Порядок оформлення титульного листу — в додатку 1. Останній лист підписуєтьсявиконавцем.

Вибір завдання — з табл.1за останньою цифрою шифра студента.

 

Таблиця 1

 

№ варіанту

Остання цифра шифра студента

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Тип судна Буг Орель Сормовский Десна Орель Днепр Буг Сормовский Волго-Балт Десна

Дані по суднам приведенів додатку 2.

Аналітичну частинукурсової роботи слід оформляти відповідно до ДОСТу.

Змісткурсової роботи

Курсова робота включаєтакі розділи:

1. Перевезення вантажівна палубі.

У цьому розділі курсовоїроботи необхідне: описати характеристику вантажів, які можливо перевозити наверхній палубі; розраховується розривна стійкість найтових і місцева стійкістьверхній палуби при перевезеннях палубного вантажу; описується організація робітпри перевантаженнях палубних вантажів. У цьому розділі курсової роботинеобхідне привести схеми кріплення палубного вантажу і визначити сили, якідіють на вантаж у продольному, поперечному й вертикальних напрямках.

2. Буксирування суденморем

В цьому розділірозраховуються: максимальні швидкості буксирування при даних метеоумовах;параметри буксирувальної лінії; провисання буксирної лінії при плаванні суднапо мілководдю; максимальну швидкість буксирування при погіршенні метеоумовплавання.

В цьому розділі необхідневизначити керування суднами при буксируваннях морем і умови плавання при цьому.При розрахунках максимальної швидкості буксирування при даних метеоумовахнеобхідне розрахунки звести у таблицю й збудувати графік визначеннямаксимальної швидкості буксирування. При розрахунках буксирувальної лінії такожнеобхідне складання графіка визначення максимальної швидкості буксирування. Вцьому розділі необхідне описати умови, при яких можливе віддавання буксирногоканату.

3.  Знімання судна з мілини

В цьому розділірозраховуються сили для знімання судна із мілини; визначаються способи зніманнясудна із мілини; дії екіпажу судна при зніманні із мілини. На закінченнянеобхідне скласти схему знімання судна із мілини, заведення якорів (колинеобхідно) і розміщення суден-рятувальників. Усі необхідні розрахункивиконуються в системі СІ.

Змістпояснювальної записки (аналитичної частини):

Вступ.

Розділ 1 Перевезення вантажівна палубі

1.1 Умовиперевезення вантажів на верхній палубі.

1.2 Розрахункирозривної стійкості найтових.

1.3 Розрахункимісцевої стійкості верхній палуби при перевезеннях палубного вантажу.

1.4 Організаціяробіт при навантаженнях палубних вантажів.

Розділ 2. Буксирування суденморем.

2.1 Розрахунки максимальної швидкостібуксирування при даних метеоумовах.

2.2 Розрахунки параметрівбуксирувальної лінії.

2.3 Розрахунки провисання буксирноїлінії при плаванні судна по мілководдю.

2.4 Розрахунки максимальної швидкостібуксирування при погіршенні метеоумов.

2.5 Керування суднами прибуксируванні.

Розділ 3. Знімання судна змілини.

3.1 Розрахунки сили для зніманнясудна із мілини.

3.2 Вибір засобів знімання судна ізмілини.

3.3. Дії екіпажу при посадці судна намілину.

Висновки.

Література.

Курсовуроботу слід виконувати в такій послідовності:

Розділ1 Перевезення вантажів на палубі

По розділу 1 необхідновизначити характеристику вантажів по їх групах й можливості перевезення напалубах суден.

Розрахунки розривноїстійкості найтових необхідне визначати з використанням вихідних даних таблиці 1і методики.

 

Таблиця 2

При розрахунках перевезення вантажів на верхній палубі суден

Величина,

розмірність

Значення за варіантами задач 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Вага палубн. вантажу,W (Кн) 100 120 150 200 180 140 160 130 190 170

Період бортової качки,τ1(с)

8 7 8 7,5 7,8 8,6 8,2 7,8 7,6 8,5

Період кілевої качки,τ2 (с)

9,6 8 8,6 7,6 8,4 9,7 8,8 8,7 8,7 8,6

Центр тяження судна ,Ζс (м)

3,8 3,6 3,5 3,8 3,8 3,8 3,7 3,9 3,6 3,4

Центр тяження вантажу,Ζ гр. (м)

1,0 1,2 1,4 1,5 1,4 1,3 1,4 1,3 1,5 1,3 Відстань від мідель-шпангоута до Ц.Т. палубного вантажу, Х (м) 8 10 12 15 10 12 9 10 12 15 Відстань від ДП до Ц.Т. палубного вантажу Υ (м) 2,5 3 2 3 1,5 2,5 3 2 3 3

Метац.висота судна, hс

2,6 2,9 1,9 3,2 2,4 2,6 2,2 2,1 2,0 2,2 № профиля 15/10 10/7 10/7 13/10 10/7 12/8 15/10 10/7 10/7 13/10

Вихідні дані длярозрахунків місцевої стійкості на верхній палубі для всіх варіантів

Палубний вантаж –контейнер розмірами довжиною — 4 м, шириною -3 м, висотою -3 м.

Розміри шпації — 1,0 м.

Довжина бімса — 9м.

Матеріал підпори –сосна.

Допустименапруження на стиснення для сосни 5см=5,89*106 — 116 Па., приS=0,01м2

Висота хвилі, hв (м) –5м.

Максимальний кут крену — 30º.

Максимальний кут прикілевої качки — 5º.

Висота фальшборту,комінгса кришок — 1 м.

Кількість поперечнихнайтових tп – 3 од.

Кут нахилу поперечногонайтова до вертикалі α — 30º.

Кут нахилу поперечногонайтова до плоскості шпангоута b — 60º.

Кількість продольнихнайтових tпр – 2 од.

Кут нахилу продольногонайтова до вертикалі с — 30º.

Кут нахилу продольногонайтова до ДП d — 60º.

Коефіцієнт запасуміцності найтова k – 2.

Порядок розрахунків порозділу 1

 

Сумарнісили діючі по осям ОY і ОZ при бортової качці:

 

/>, кН (1)

де W– вага палубного вантажу, Н; τ1 – період бортової качки судна,с; Θmах– 30°; Z – відстань від ц.т. судна до ц.т. палубноговантажу, м; r – половина висоти хвилі, м.

 

/>, кН (2)

де W– вага палубного вантажу, кН; τ1 – період бортової качки судна,с;

Θmах– 30°; Y – відстань від ДП до ц.т. палубного вантажу м; r – половина висотихвилі, м.

Сумарнісили, що діють по осям ОХ и ОZ при кільовій качці:

 

/>, кН(3)

 

де Wвага палубного вантажу, – Н; τ2 – період кільової качки судна,с; Ψmах – 5°; Z – відстань від ц.т. судна до ц.т. палубноговантажу, м; r – половина висоти хвилі, м.

/>, кН(4)

де Wвага палубного вантажу, кН; τ1 – період бортової качки судна,с; Θmах – 30°; Х – відстань мидель-шпангоута до ц.т. палубноговантажу, м; r – половина висоти хвилі, м.

 

Силавітру, діюча на палубний вантаж:

 

/>, кН (5)

де pv– величина рівна 2,0 кПа (т/м2); Аv x – площа парусностіпалубного вантажу в поперечном напрямку по відношенню до судна, м2.

 

/>,кН (6)

де pv– величина рівна 1,5 кПа; Аv у – площа парусності палубного вантажув />повздовжньому напрямку повідношенню до судна, м2.

 

Силаудара хвилі:

 

/>, кН (7)

де pволн– величина рівна 1 кПа; А'v x – площа поверхні палубного вантажу впоперечному напрямку по відношенню судна над фальшбортом, м2; hв– висота хвилі, м; hс – відстань ц.т. цей площини від ватерлінії, м.

 

/>, кН (8)

де pволнвеличина рівна – 1 кПа; А'v у – площа поверхні палубного вантажу впоперечному напрямку по відношенню до судну над фальшбортом, м2; hв– висота хвилі, м; hс – відстань ц.т. цей площини від ватерлінії, м.

Реакціянайтовів від зусиль, направленні в площині шпангоута:

 

/>, кН (9)

де tп–кількість поперечних найтовів; a – кут нахилу поперечного найтова до вертикалі,град; b – кут нахилу поперечного найтова до площини шпангоута, град.

Реакціянайтовів від зусиль в діаметральній площині:

 

/>, кН(10)

де tпр– кількість поперечних найтовів; c – кут нахилу поперечного найтова довертикалі, град; d – кут нахилу повздовжнього найтова до діаметральної площини,град.

Розміринайтовів визначають по виникненнях в них реакціях.

Розривнезусилля троса для найтова:

 

/>,/n, пр, кН(11)

де k=2 – коефіцієнт запасу міцності при розрахунках зусиль в найтовах, прикріпленні вантажу на палубі,;

R –реакція найтова від зусиль в площині шпангоута або в діаметральній площині, кН.

 

Rуразр = (кН), Rх разр = (кН)

Порозривному зусиллю в найтовах визначаються розміри тросів, за таблицями міцностідержавних стандартів (додаток 3).

Визначаєтьсянайбільше значення вертикальної складової:

P1zабо<sub/>Psz, (кН)

Надалідля розрахунків стійкості верхній палуби при перевезеннях палубного вантажурозраховується міцність полубімсів по такій методиці:

Навантаженняна один бімс:

P1zабо<sub/>Psz n (кН)(12)

деP1z або<sub/>Pszn –найбільшезначення вертикальних складових вантажуn – кількість бімсів, на якірозподіляється навантаження від вантажу. Визначається по формулі:

 

n=L/l (13)

де L– довжина вантажу, м;

l — відстаньміж бімсами, м.

Згинаючиймомент:

 

М= Pz * l2 /8, Нм(14)

 

де l2– довжина полубімса, м.

Елементинерівнобоких угольників з приєднаним пояском

/>

Приймаючібімс із нерівнобічного косинця за двотаврову балку рахуємо, що полиця якої вонаприварена до палуби, є стінкою, а вільна полиця — меншим пояском, частинапалубного настилу шириною 600 мм, прилягаюча до косинця – більшим пояском.

Моментопори полубимса:

 

V/>,(м3) (15)

де h1– висота балки між серединами висоти ії поясків, м; S1, S2,S3, — площи поперечного сечення відповідно меньшого пояска, стенкибалки, большого пояска, м2.

Длярозрахунків момента опори використовуем таблицю 2.

 

Таблиця3

Номер профілю

Висота полиці

h, м

Ширина полиці

b, м

Товщина профілю

t, м

Товщинапояска, м

t1, м

10/7 100/10 ³ 75/10 ³ 8/10 ³ 10/10 ³ 12/8 120/10 ³ 80/10 ³ 8/10 ³ 10/10 ³ 13/9 130/10 ³ 90/10 ³ 8/10 ³ 10/10 ³ 15/10 150/10 ³ 100/10 ³ 10/10 ³ 15/10 ³

Нормальненапруження в бімсі:

 

σн=М / V, Н/м2 (Па).(16)

де,σн – не повинне бути більше допустимого для суднобудівної сталінапруження при згинаннях рівного σдоп = 117,7*106(Па).

Якщоσн більше σдоп, то необхідна установка підпорок,при цьому використовується перевірка на стискання.

Длязменшення напруження в бімсі до нормального значення необхідно установитипідпорки. Їх кількість можливо визначити по формулі

n = (σн–-σдоп ) / (σсж ·Sф/S)(17)

де Sф – фактична площастержня м2

Розділ 2. Буксирування суден морем

 

По розділу 2 необхідно визначити умови,при яких буде забезпечуватися безпечне буксирування суден морем. Для цьогопотрібне розрахувати швидкість і міцність буксирувальної лінії.

Розрахунки швидкості буксируванняморем необхідне визначати з використанням вихідних даних таблиці 3 вихідних данихі методики.

 

Таблиця 4

При розрахунках параметрів буксирувальної лінії

Величина,

размеренность

Значения по вариантам задач 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Буксирувальник, проект, буксирувальник рятівник Буг Орель 1557 Десна Орель 92040 Буг Сормовский Волго-Балт Десна

Буксирувальний

об'єкт, проект судна яке сіло на мілину

Десна Сормовский Таврія Буг Волго-Балт Орель Волго-Балт Буг Сормовский Орель

A/Ad =1 – дискове відношення

Dв =–діаметр гвинта, м (додаток 2)

Коеф. тертябуксирувальника — 0,142

Коеф. повнотиводотоннажності буксирувальника (з додатку 2)

Щільністьморської води – 1,025 т/м3

Щільність воздуха1,25 кг/м3

Швидкістьзустрічного вітру – 5 м/с

Коеф. хвилювання –0,0003

Середня висотакріплення буксирного троса на буксирувальном судні– 3,0 м

Діаметр троса – 0,032 м

Коеф. тертябуксируємого об’єкту – 0,145

Довжинабуксира – 500 м.

Розрахуноквиробляється за методикою, з використанням даних додатку 2.

Опір судна, щобуксирує:

/> , кН(18)

Опір буксируемогосудна:

/> , кН(19)

Опір води длясудна що буксирує і буксируемого судна визначаємо по формулі:

 

/>,кН(20)

де f – коефіцієнттертя, прийнятий у залежності від довжини судна (0,147-0,139);

ρ –щільність морської води;

Ω – площазмоченої поверхні судна, обумовлена по формулі

(/>,

де L – довжинакорпуса судна, м; d – середнє осідання судна, м;

δ –коефіцієнт повноти водотоннажності судна;

В – ширина судна;

V – швидкістьсудна, м/с (від 1 до 5м/с).

Залишковий опір:

 

Rr= 0.09 p δΔ V²/L, кН(21)

де Δ –водотоннажність судна, т (м3) (додаток 3).

Повітряний опір:

/>, кН(22)

де Ан– проекція надводної поверхні судна на площину мідель-шпангоута (B*Hнадв),м2 (з додатку 2); U – швидкість зустрічного вітру, м/с; V –швидкість судна, м/с;

ρв– щільність повітря 0,125 Н*с2/м4;

Опір судна нахвилюванні:

/>, кН(23)

де kволн= 0.0003 — коефіцієнт додаткового опору (залежить від бальности хвилювання).

ρ –щільність морської води;

Опір гребногогвинта: (розраховується тільки для буксируемого судна)

Застопорений гвинт:

/>, кН(24)

де A/Ad– дискове відношення; Dв – діаметр гвинта, м (із завдання).

Опір зануреної уводу частини буксирного троса:

Rтр=(0.032 * l* dт pV²) /10³. кН (25)

де l–повна довжина троса, м; (із завдання); dт – діаметрбуксирного троса, м.(із завдання);

ρ –щільність морської води; V – швидкість буксирування, м/с;

Натяг буксирноготроса

Т = Р гв /(Нгв * n), кН(27)

де Ргв-потужність, яку передає гвинту (гвинтам) слова установка, кВт (додаток 2);

Нгв-шаг гвинта (додаток 2);

n = 5 об/с –частота обертання гвинтів.

Результатирозрахунків по формулах, приведеним вище, зводяться в таблицю 4.

Таблиця 5Швидкість судна у м/с Опір, кН

Ro (опір судна що буксирує)

R1(опір буксируемого судна)

Rs (загальний опір)

1 2 3 4 5

Загальний опірзнаходиться як сума опірів суден що буксирує і буксируємого Rs = Ro+<sub/>R1

За табличнимизначеннями треба збудувати графік залежності опору суден від швидкостібуксирування.

При розрахункахпараметрів буксирної лінії — 1 використовують формули:

ℓ=Fг*hв/10*kℓ,                                         (28)

де Fг — тяга на гаку, кН (знаходиться із графіка);

hв –висота хвилі, м;

kℓ — коефіцієнт ігри буксирної лінії.

Прирозрахунках довжини буксирної лінії — і, коефіціент гри буксирної лінії kl знаходятьз використанням таблиці 5 (таблиця 24.3 [2]).

 

Таблиця 5

Fr, кН

250 200 150 100 50 25

kℓ

0,30 0,24 0,18 0,12 0,06 0,03

Графік залежностіопору суден від швидкості буксирування.

/>

Rо--------опір судна буксирувальника

R1-···-···-опір судна, яке буксирують

Rs —— загальнийопір

Vб – швидкістьбуксирування визначається із графіка після будування кривої Rs. і визначення Т(натягу буксирного троса при максимальній швидкості — V букс.мах визначаєтьсяпо формулі 28) при опусканні перпендикуляра із точки А на ось швидкості суденV(м/с). Точка А визначається на перетинанні кривоі Rs і Т.

Fг — тяга на гакізнаходиться на перетинанні кривоі R1 і Vб в точке В.

Провис буксирноготросу визначається за формулою:

f=0,01119·α (29)

де α –параметр буксировальної лінії, α=/>

Fг — тяга нагакі, кН.

де q–лінейна щільність буксирного троса діаметром 0,032 м, кг/м (додаток 3);

ℓ — довжина буксирноготроса, м (формула 28),

Щільність буксирного троса в воді

qв= 0,87·q

При руху помілководдю довжину троса можливо визначити по формулі:

ℓ = Fг* f / 1,22* q.

де Fг- тяга нагакі,

f – провісбуксиру вального тросу на мілководді (для всіх варіантів прийняти f=5

Розділ3. Знімання судна із мілини

 

По розділу 3 необхідне визначити методи зняття судна змілини декількома способами.

По цьому розділунеобхідне використовувати вихідні дані, які визначені у таблиці 6.

Таблиця 6

№ п/п Величини Значение № п/п Величини Значення 1.   

Тн до посадки на мілину, м

Додаток 2 (з вантажем) 8. Сила тяги лебідки, кН 80 2.   

Тк до посадки на мілину, м

Додаток 2

(з вантажем)

9. Коеф. тримаючої сили якоря Табл.7 3.   

∆Тн після посадки на мілину, м

0,2 10. Кіл-сть шкивів в гінях, шт. 6 4.   

∆Тк після посадки на мілину, м

0,1 11. Потужність буксирів т Додаток 2 5.    Щільність води, т/м3 1,016 12.

Швидкість буксирів при знятті

судна із мілини

3 узл 6.

Кількість тон на 1 см осідання, т/см

 

Додаток 2 13. Обсяг води, що влилася, 7. Коеф. тертя Табл.7

По цьому розділунеобхідне описати способи зняття судна з мілини і дії екіпажу при цьому.

Розрахункивиконуються за такою методикою:

Визначаєтьсязагублена водотоннажність при посадці судна на мілину– (табл.7)

Q = 9,8 [100 q(ΔТн + ΔТк)/2 + ρ V], кН (28)

де Q – загубленаводотоннажність, кн.(використовувати дані по табл.3 буксирувального об’єкта поваріантам);

q – кількість тна 1см осідання судна, т/см;

ΔТн=Т1н-т2,м; ΔТк=Т1к-т2до, м;

ρ –щільність води 1,025 т/м3;

V – обсяг води,що влилася, м3.

По-першевизначається зусилля необхідне для зняття судна з мілини по формулі:

F = f * Q, кН (29)

де f – коефіцієнттертя корпусу судна об ґрунт. Значення вибирається з таблиці 7;

 

Таблиця 7

№ п/п Особливість ґрунту Значення f 1. Рідка глина, мул. 0,3 2. Глина, глина з піском 0,35 3. Пісок дрібний 0,4 4. Пісок крупній, галька 0,45 5. Галька 0,5 6. Глина з піском 0,4 7. Пісок мілкий 0,35 8. Мул 0,3 9. Пісок дрібний 0,4 0. Ракушняк 0,4

Натиск гвинтасудна, яке сіло на мілину на задньому ходу:

Т зх =0,08 Nі, кН, (30)

де Nі– потужність двигунів судна, кВт (додаток 2)

Якщо натиск упорагвинтів на задньому ходу будуть недостатніми для зняття судна з мілини, тодінеобхідно використовувати спосіб використання якорів судна, яке сіло на мілину.

Сила якоря, щотримає, розраховується по формулі:

Fя = ηяРя, кН (31)

де ηя– коефіцієнт сили якоря, що тримає, обираний з таблиці 8

Ря –вага якоря, кН.

При використанні3-х якорів сила якорів буде складать Fя =3· Fя

Таблиця 8

№ п/п Тип якоря Грунт мул, глина ракушняк камінь 1. Холла 2,2 1,5 2,8

Якщо сили натискугвинтів на задньому ходу і сили якорів достатні, а зусилля брашпілюнедостатньо, то для збільшення їх може бути створено за допомогою гінів.

Стискальнезусилля, що може бути створене за допомогою гінів:

Fгин =Fлеб ( n+1)/ (1+ 0,1n), кН (32)

де Fлеб–максимальне стискальне зусилля використовуваної лебідки, кН;

n – кількістьшківів у гинях.

Кількість якорів,які можливо використовувати при заданої потужності лебідки:

nя = Fгин/ Fя (33)

Якщо сума стискального зусилля гинів і упора гвинтів буде недостатньоюдля того, щоб зняти судно з мілини, то необхідна стороння допомога. Можназробити висновок, що судно без сторонньої допомоги знятися з мілини не може.

Тоді методомпідбору необхідне визначити кількість рятувальних суден.

Підрахував сумустискального зусилля гвинтів, упора гвинтів власного судна, а такожстискального зусилля судна-рятувальника або рятувальників і порівнюючи ці силиз необхідним зусиллям для зняття з мілини необхідне визначити висновки длязняття судна з мілини. Підрахував висновки необхідно привести схему зніманнясудна із мілини.

У висновках по першій частині даноїкурсової роботи необхідно провести аналіз сил діючих на палубний вантаж упроцесі його перевезення морськими шляхами, зробити розрахунок їхніх числовихзначень, на підставі яких були запропоновані параметри найтовів для кріпленняпалубного вантажу, а також їх кількість. У процесі перевезення велике значеннямає правильний розподіл вагового навантаження перевезених вантажів, тим більшеякщо мова йде про перевезення великовагових вантажів на верхній палубі. Тому вкурсової роботі передбачені розрахунки по місцевій міцності для визначеннянеобхідності встановлення підпірок під бімси. Організація навантажувальнихробіт на суднах покладена на старшого помічника капітана. Однак безпосереднімивиконавцями є бригади портових вантажників і палубна команда судна. У зв'язку зцим виникає необхідність проведення попереднього інструктажу осіб, що берутьучасть у даних роботах з метою запобігання аварійних подій.

В другій частинікурсової роботи необхідно провести аналіз розрахунків максимальної швидкостіруху буксирного каравану при даних метеорологічних умовах і параметри буксирноїлінії. При виході каравану на мілководну ділянку значний прогин буксира можепривести до появи значного опору, через тертя буксира про нерівність морськогодна і втрату керування. У зв'язку з цим необхідне проведення розрахунківдовжини лінії і її провісу.

У третій частиніпроведений розрахунок зусилля необхідного для зняття судна з мілини. При цьомувикористані способи реверсування двигуна, заводу станових якорів на безпечнемісце, використання додаткової тяги. Наприкінці необхідне приведення всіхспособів, що можуть бути використані при знятті судна з мілини.

Знання методик,запропонованих у даній курсовій роботі, дозволить забезпечити безпекупроведення перевезень палубних вантажів на море, проведення морськихбуксирувань при будь-яких умовах плавання, а також швидко і якісно провести розрахункина вибір способу зняття судна з мілини. Усе це в цілому може вплинути назниження аварійності морського флоту і підвищення культури роботи судноводійськогоскладу на суднах.

Додаток2

 

Типи суден

Водойоміще

судна

Корф

повноти

водотон

Кількість

Т/см

q

Мощність

кВт

Длина

L, м

Ширина

В, м

Висота

борта, м

Осідання з вантажем

Діаметр

гвинта

Шаг гвинта Вага якоря кН Буг 8675 0,908 20,1 1935 127,3 16,6 6,7 4,86 2,6 2,5 39,2 Десна 5420 0,914 15,8 1251 98,0 16,0 6,0 4,0 2,4 2,2 23,5 Сормовский 4410 0,892 13,5 1016 114,0 13,2 5,5 3,7 1,8 1,86 19,6 Волго-Балт 4480 0,872 13,2 1030 114,0 13,2 5,5 3,6 1,8 1,8 19,6 Дніпро 4363 0,894 14,0 1160 115,9 13,4 6,0 4,0 2,0 2,1 23,5 Орель 4375 0,886 13,4 972 108,4 15,0 5,0 3,2 1,8 1,61 19,6 Таврія 2585 0,882 9,2 658 82,0 11,9 4,0 2,8 1,4 1,4 11,8

Додаток 3

Діаметр (мм) Щільність 1пог.м троса Н/м

Розрахункове

розривне зусилля

каната в цілому, Н

каната троса 7,4 4,0 0,185 2418,1 8,4 4,5 2,34 3242,2 9,3 5,0 2,88 3757,2 11,5 6,0 4,16 5434,7 13,5 7,0 5,66 7386,9 15,0 8,0 7,39 9623,6 17,0 9,0 9,35 12213,4 19,0 10,0 11,55 15009,3 20,5 11,0 14,0 18197,5 22,5 12,0 16,65 21680,1 24,5 13,0 19,55 25456,9 26,0 14,0 22,65 29528,1 28,0 15,0 25,9 33795,1 30,0 16,0 29,55 38602,3 32,0 17,0 33,4 43605,4 33,5 18,0 37,35 48755,7 37,5 20,0 46,0 60282,4 41,0 22,0 55,9 72968,4 45,0 24,0 66,5 86720,4 48,5 26,0 78,1 101533,5 52,0 28,0 89,4 115670,0 55,0 30,0 100,6 128720,6 58,0 32,0 118,0 140360,4 65,0 36,0 156,0 168458,2 74,0 42,0 208,4 206364,8

Література

1. Методичнівказівки на виконання курсової роботи з дисципліни “Управління судном” по темі“Розрахунки кріплення палубного вантажу, буксирування судна в морі й зніманняіз мілини” К.: КДАВТ 2003 р.

2. Управліннясудном і його технічна експлуатація (під ред. А.І. Щетініной) М. “Транспорт”1983 р.

3. Довідниккапітана далекого плавання під ред. Г.Г. Ермолаєва, Москва “Транспорт”, 1988 р.