Реферат: Опалення та вентиляція цивільного будинку

Міністерство освіти та науки України

ОДАБА

Кафедра опалення, вентиляції, та охорони повітряного басейну

Курсова робота з дисципліни:

Теплогазопостачання та вентиляції

Тема:

Опалення та вентиляція цивільного будинку

Виконав:

студент гр. ПСК-341

Копец І.М.

Перевірив:

Спінов В.В.

Одесса 2009



Вихідні данні

Номер завдання – 51

Місто з режимом експлуатації конструкцій приміщень – Хабаровськ, Б

Розрахункова температура повітря в місті — />= -34, />, />

Тривалість опалювального періоду – n =205

Швидкість повітря – w= 5,9 м/с

Додаткові вихідні данні

Джерелом теплопостачання проектного будинку приймається міська теплова мережа з параметрами теплоносія Тг= 150 оС (в подаючій магістралі) і tо= 70 оС (в зворотній магістралі).

Всі проектні будинки трьохповерхові з неопалювальним підвалом, висота поверху – 3м, підлоги східних клітин на ґрунті.

По останній цифрі залікової книжки вибираю план типового поверху – дитячий садок. Орієнтація фасадів будинку вказана в плані.

Система опалення проектується з нижньою розводкою.

Розміри вікон – 1,8×1,5, вхідних дверей східних клітин2,1×1,8.

Коефіцієнт теплопередачі вікон – 0,4, вхідних дверей – 1,32 Вт/м2оС.



Опалення

Теплотехнічний розрахунок потрібної товщини огороджуючої конструкції

Для вирішення поставленої задачі необхідно визначити число градус-днів отоплюючого періоду (DD) :

DD= (tв– tоп)×n=(18-(-10,1)×205 =5760,5 градус-днів

де tв– розрахункова температура внутрішнього повітря.

tоп — середня температура опалювального періоду.

n– тривалість опалювального періоду.

По значенню DDта різновиді конструкції по (Д.3) знаходимо нормативний опір теплопередачі Rнор, (м2 оС/Вт) = 2,2 м2 оС/Вт

Матеріал зовнішніх стін – керамзитобетон на керамзитовому піску. Щільність — 1800 кг/м3.

Утеплювач перекриття – плити мінеральної вати підвищеної жорсткості. Щільність – 200 кг/м3.

Товщину стіни приймаємо кратною 50 мм, але не менше 300мм. утеплювач стіни — кратним 20 мм, але не більше 250 мм.

Визначаємо товщину утеплювача конструкції:

δx= (Rнор– (1/αв+ δ1/λ1+ δ3/λ3+ δ4/λ4+ 1/αн))×λ2= (2,2 – (1/8,7+0,03/0,93+0,3/0,92+0,03/0,81))×0,09 = 0,152 м.

де αв – коефіцієнт теплопровідності на внутрішній поверхні огороджень (Вт/м2 оС)

--PAGE_BREAK--

αн – коефіцієнт теплообміну на зовнішній поверхні (Вт/м2 оС)

λ1, λ2, λ3, λ4– коефіцієнти теплопровідності матеріалів огороджуючих конструкцій (Вт/моС) δ1, δх, δ3, δ4– товщина шарів огороджень, м.



/>

Рис. 1 — Параметри шарів огороджуючої конструкції



λ1=0,93 Вт/моС, δ1 =0,03 м;

λ2= 0,09 Вт/моС, δ2= х;

λ3 = 0,92 Вт/моС, δ3= 0,3 м;

λ4=0,81 Вт/моС, δ4= 0,03 м.

В додатку № 3 знаходимо Rнор=2,2, виходячи із значень DD.

αв=8,7, αн=23.

Приймаємо товщину утеплювача кратною 1 см => δ2=0,16 м.

Знайдемо Rфакт.– фактичний опір конструкції:

/>м2 оС/Вт



Rфакт.> Rнор.. Знаходимо коефіцієнт теплопередачі конструкції:

Кст=/>= 0,43 Вт/м2 оС



/>

Рис.2 — Розрахунок перекриття



Параметри шарів перекриття

Руберойд λ1=0,17 Вт/моС, δ1 =0,01 м;

стяжка λ2= 0,93 Вт/моС, δ2= 0,05 м;

утеплювач λ3 = 0,09 Вт/моС, δ3= х м;

залізобетонна плита λ4=2,04 Вт/моС, δ4= 0,2 м.

Знайдемо товщину утеплювача в перекритті кратного 5 см:

δx= (Rнор– (1/αв+ δ1/λ1+ δ2/λ2+ δ4/λ4+ 1/αн))×λ3=(2,5 –(1/8,7+0,01/0,17+0,2/2,04+1/23))×0,09= 0,2 м.

    продолжение
--PAGE_BREAK--

/>(м2 оС/Вт)



Rфакт.> Rнор..

Знаходимо коефіцієнт теплопередачі перекриття:

Кпер..= />= 0,39 Вт/м2 оС

Коефіцієнт теплопередачі вікон Квк=0,4 Вт/м2 оС.

Коефіцієнт теплопередачі вхідних дверей Кдв=1,32 Вт/м2 оС.

Коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни Кст.= 0,43 Вт/м2 оС



Визначення тепловитрат приміщеннями запроектованої будівлі

Необхідно визначити тепловитрати кутових і середніх приміщень проектованої будівлі по одному на кожному поверсі і тепловитрати однієї з сходових кліток.

В тепловитрати кожної з кімнат включаються і тепловитрати через огороджувальні конструкції, різниця температур перевищує 3оС.

Для приміщень першого поверху — це зовнішні стіни і двері, вікна, підлога. Другий поверх – теж, крім підлоги, третій – додаткові втрати через покриття.

Тепловитрати обчислюють з точністю до 10 Вт по формулі:

/>

де

А – розрахункова площа огороджуючої конструкції, м2;

К – коефіцієнт теплопередачі конструкції, Вт/(м2оС);

/>— температура повітря в приміщенні, оС;

/>— температура холодної п’ятиденки, оС;

/>– коефіцієнт врахування конструкції в просторі;

/>— додаткові тепловитрати в долях від основних.

Додаткові втрати тепла, />приймаються слідуючими:

при розрахунковій швидкості повітря до 5 м/с />=0,05

при швидкості повітря більш ніж 5 м/с />.

Витрата тепла повинна враховувати витрати на підігрів зовнішнього інфільтрованого повітря, що поступає в будову через щілини в вікнах внаслідок різниці тисків усередині приміщення та ззовні.

В приміщенні житлових та громадських будинків витрати тепла на підігрів повітря інфільтрації Qu, Вт, знаходять за формулою:



Qu=0,337×A×h×/>



де А – площа пола кімнати, м3;

h– висота кімнати, м. Якщо в кімнаті немає ні вікон, ні зовнішніх дверей, тоді Qu=0. Для зручності розрахунків результати обчислень зводять у таблицю1.1. До таблиці заносимо розрахунки тепловитрат для кутової і середньої кімнати трьох поверхів.



Таблиця 1.1. Тепловитрати обчислювальних приміщень

№,

НОК

Розміри і

Площа

огороджень

К

/>

/>

1+∑

Qt

оС


a×в,

м

А,

м2

Вт/м2оС

оС



Вт

    продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--

Сума тепловтрат усіма приміщеннями ∑Q = 118430Вт.

1.4 Конструювання та вибір обладнання теплового пункту

Так як параметри теплоносія теплової мережі не відповідають допустимим для житлових і адміністративних будівель, а тиск на вході достатній для роботи елеватора, система опалення підключається до тепломережі по залежній схемі, через елеваторний вузол. Теплова потужність QC, Вт, яку повинен забезпечити елеватор, визначається як:



/>



де />— коефіцієнт для опалювальних приладів М140 />

/>коефіцієнт, що враховує додаткові втрати тепла трубами через зовнішні огородження, />

/>— тепловтрати будови, Вт.

Витрати води. що проходять через горловину G,т/ч, обчислюються по залежності:



/>



де />и />— температура води відповідно в подаючій та зворотній магістралях системи опалення (знаходиться в залежності від призначення будівлі), оС.

Перепад тисків після елеватора, кПа



/>



/>



де />— перепад тисків до елеватора (по завданню/>);

/>— коефіцієнт змішення води в елеваторі;

Тг– температура води в тепломережі:

для лікарень, ясел, дитсадків />оС, />оС.

Діаметр горловини елеватора, м обчислюється як:



/>



По обчисленому діаметру горловини з таблиці підбирають найближчий менший діаметр горловини стандартного елеватора і його номер, згідно таблиці 1.3. вибираємо елеватор ВТІ МосЕнерго N2.

Діаметр сопла елеватора dC, м, знаходять по формулі:



/>





2. Вентиляція

Визначення повітрообмінів та розмірів вентиляційних каналів

Витрати повітря L, м3/ч., що виводиться з кожній із шести розрахункових приміщень (по 2 на кожному поверсі)шляхом природної втяжної системи, розраховують по наступній залежності:

/>



де />— об’єм обчислювального приміщення, м3;

/>— кратність повітрообміну за годину, для гуртової кімнати (Д.6).



/>



де />— об’єм обчислювального приміщення, м3;

/>— кратність повітрообміну за годину, для процедурної (Д.6).

Необхідна площа перерізу каналів Fk, м2визаначається по формулі:



/>



де />— рекомендована швидкість повітря в вентиляційному каналі, м/с., приймається 0,5 – 1,0 м/с в залежності від поверху (1 пов. – 0,6; 2 пов. – 0,7; 3 пов. — 0,8 м/с).



/>

/>

/>

/>

/>

/>



В залежності від товщини стін,їх матеріалу та розташування задаються стандартними розмірами каналів. Кількість каналів n, шт., для кожного приміщення визначається з подальшим округленням даних по формулі:



/>

/>

/>

    продолжение
--PAGE_BREAK--

/>

/>

/>

/>



де />— площа перерізу стандартного каналу, м2.

Живий переріз вентиляційних решіток кожного каналу обчислюють наступним чином:



/>

/>

/>

де />— рекомендована швидкість, м/с, повітря біля входу в жалюзійну решітку, (Д.13).

/>

/>



де />— витрати повітря через вертикальний канал, м3/ч.

В кожному обчислювальному приміщенні на плані будови наносяться витяжні канали, а на горищі, або на плані другого поверху пунктиром показують горизонтальні короби і вентиляційну шахту системи природної витяжної вентиляції обчислювальних приміщень. Розрахунок повітрообміну заносять в таблицю 2.1.



Таблиця 2.1 — Розрахунок повітрообміну в приміщенні

№ кімнати,

призначення

Об’єм приміщення

/>м3

Кількість повітрообміну,

К

Витрати повітря L, м3/час

Сумарна площа каналу

/>м2

Розмір стандартного каналу,

а />

Число каналів

/>,

шт.

Швидкість,

/>

м/с

101

гуртова

90,312

1

90,312

0,042

/>

1

0,66

102

процедурна

20

5

100

0,046

/>

1

0,75

201

гуртова

90,312

1

90,312

0,036

/>

1

0,66

202

процедурна

20

5

100

0,04

/>

1

0,75

301

гуртова

90,312

1

90,312

0,031

/>

1

0,66

302

процедурна

20

5

100

0,035

/>

1

0,75


Вимоги до техніки безпеки по газопостачанню житлового будинку

При виконанні роботи слід користуватись нормативами [13-15]. газопровід вводять в житлові і громадські будинки через нежитлові помешкання (сходові клітки, коридори, чи в помешканнях де є газові прибори). Не дозволяється ввід газопроводу в підвали, ліфти, вентиляційні камери. Замикаюча арматура газопроводу розміщується на сходових клітках, в тамбурах, коридорах. Розводящі труби газопроводів прокладають по верху стін першого поверху. Газові стояки прокладають в кухнях, на сходових клітках чи коридорах. Їх не можна прокладати в житлових кімнатах, ванних та санвузлах. Якщо від одного вводу в житловий будинок газ подають до кількох стояків, то на кожному з них ставиться кран чи засув.

В будинках до п’яти поверхів вимикаючі пристрої на стояках не встановлюють. Перед кожним газовим приладом встановлюють кран. Труби з’єднуються на зварюванні. В місцях перетину з фундаментами, перекриттями, сходовими площадками, стінами, а також у входу та виходу з-під землі газопровід замикають в стальні футляри. Відстань між відкрито прокладеними електропроводами та стінкою газопроводу повинна бути не менш, ніж 0,1м.

Установку газових плит в житлових будинках треба передбачити в приміщеннях кухонь висотою не менш, ніж 2,2 м, які мають вікна з кватирками. При цьому внутрішній об’єм приміщення повинен бути не менш ніж 8 м3 – для газових плит з двома пальниками; 12 м3 – для плит з трьома та 15 м3 – для плит з чотирма пальниками.


еще рефераты
Еще работы по строительству