Реферат: Картоплярство України

--PAGE_BREAK--
мал. Схема навісної картоплесаджалки СН-4
В подальшому догляд зводиться до боронування, обробка культиватором з одночасною прополкою. В південних районах проводять зрошення. Також проводять в південних районах України посадку картоплі влітку з 20 червня по 6 липня на попередньо зрошене поле. Глибина посадки 10-<metricconverter productid=«12 см» w:st=«on»>12 см. догляд аналогічний як і на півночі, тільки збільшують зрошення.   
МАРКИ МАШИН КАРТОПЛЕСАДЖАЛКИ УХОД ЗА ПОСДКАМИ УБОРКА

СН-4Б   -  картоплесаджалка навісна 4-х рядна.
САЯ-4   - картоплесаджалка автоматизованана для посадки яровоїкартоплі4-х рядна
КСМ-4   -  картоплесаджалка змеханізованимзавантаженням4-х рядний
КСМ-6   -  картоплесаджалка змеханізованимзавантаженням6-и рядна
КСМ-8   -  картоплесаджалка змеханізованимзавантаженням8-и рядна

КОН-2,8  - культиватор окучник навісний— 4-х рядний
КРН-4,2  - культиватор рослинопоживнийнавісний— 6-и рядний
КРН-5,6  - культиватор рослинопоживнийнавісний —8-и рядний

КИР-1,5  -  косарка роторна збункером
КТН-2В  -  картоплекопачнавіснийтракторний 2-х рядний
КСТ-1,4  -  картоплекопачскороснийтракторний 2-х рядний
ККУ-2  — комбайн картоплеуборочныий прицепний 2-х рядний
AVR-220  — комбайн картоплеуборочныий прицепний 2-х рядний



<img border=«0» width=«320» height=«240» src=«ref-1_1457842990-12009.coolpic» v:shapes="_x0000_i1032"> <img border=«0» width=«250» height=«242» src=«ref-1_1457854999-14967.coolpic» v:shapes="_x0000_i1033">

мал. Зрошення картоплі і її обробіток
Сорти картоплі

Сорти картоплі розрізняють по скоростиглості і по їх використанню: столові, універсальні, кормові, технічні. Найбільш розповсюдженими сортами являються ранньостиглі сорти (вегетаційний період 70-80 днів): Білоруський, Боже дар, Же ран, Веста, Карлик 04;

середньоранні (вегетаційний період 80-90 днів): Дара, Дубравка, Малинський білий, Доброчин;

середньостиглі (вегетаційний період 110-120 днів): Звіздаль, Ангар;

середньопізні, пізні (вегетаційний період 120-150 днів) Дорогинь, Поліський розовий, Тетерів, Віта.

Перераховані сорти стійки до раку картоплі, нематоди.

Розробку і селекцію нових сортів проводить: Академія аграрних наук, інститут картоплярства(смт.Немішаеве), численні дослідні станції.

Серед дослідних станцій слід виділити провідну в галузі це станція ім. А.Н.Засухіна (Малинський район). Вона була заснована в 1914 році. Основними напрямками роботи станції являються: збільшення урожайності піщаних ґрунтів, організація селективної і насіннєвої роботи з картоплею. Поступово Поліська дослідницька станція перетворилася на одну з кращих науково-дослідних установ України, перш за все, в області селекції і  насінництва картоплі. Тут були створені і районовані популярні в Україні і за її межами сорти: Роза Полісся, Ранній Поліський, Островський, Барановський і ін.В данний час Поліська дослідницька станція є структурною ланкою в мережі наукових установ Інституту картоплярства

УААН, дослідницька діяльність її колективу, яким керує Іван Іванович Андрієнко, майже повністю зорієнтована на проблеми картоплярства. Це «фабрика» нових сортів картоплі, безперервний «конвеєр», що поставляє новинки в Реєстр сортів рослин України, а потім — у фермерські  і присадибні господарства наших громадян.


<img border=«0» width=«278» height=«258» src=«ref-1_1457869966-16331.coolpic» v:shapes="_x0000_i1034">

мал. Сорти картоплі
4 Збір і зберігання картоплі. Шкідники і хвороби
Збір картоплі триває з серпня по жовтень місяць. На збирання урожаю приходиться 45-60% загальних затрат праці, застосовується велика кількість ручної праці. В залежності від сорту, призначення, наявності техніки, способу збирання і грунтово – кліматичних умов визначається початок і тривалість збору. Картоплезбиральні машини повинні підкопувати пласт на повну глибину і ширину залягання бульби в ґрунті. Необхідно при збиранні комбайнами збирати в бункер, або подавати в тару не менше 95% бульби. Допуск пошкодженої бульби допускається не більше 5%. Картоплесортувалки повинні розділяти бульби на три фракції: велику(маса <metricconverter productid=«80 г» w:st=«on»>80 г.), середню(50-<metricconverter productid=«80 г» w:st=«on»>80 г.) і дрібну(30-<metricconverter productid=«50 г» w:st=«on»>50 г.). Пошкодження бульби в межах 1%. Чистота великої і середньої фракцій від домішок повинна бути 99%, а дрібної – 97%.

Картоплю збирають картоплезбиральними комбайнами і картоплекопалками: прямим комбайнуванням, роздільним та комбінованим способами.

При збиранні комбайнами ККУ-2А, КСК-4 бульби викопують, відділяють від ґрунту і гички, збирають в бункер, відвантажують на транспорт відвозять на картоплесортувальний пункт КСП – 15Б. При роздільному збиранні картоплі застосовують картоплекопач-валоукладчик УКВ-2, бульби з 2-х,4-х, або 6-ти рядів викопують і зложують в загальний валок для просушки, а потім підбирають комбайном. При комбінованому способі збирання бульби викопуються машиною УКВ-2 з двох або чотирьох рядків зложують в міжряддя двох сусідніх рядків. Потім після просушки бульби в валках близько 2-4 годин комбайн збирає залишену картоплю. Картоплекопачі КСТ-1,4, КТН-2В, КТН-1А при роботі викопують бульби з ґрунту і виложують їх на поверхню для збирання вручну.

Найбільш прогресивним методом збирання картоплі є поточний. При цьому способі для збирання і післязбиральної обробки картоплі застосовують технічний комплекс машин: комбайн, копачі, самохвальний транспорт, сортувальні машини і пункти, транспортери, навантажувачі, а також машини для збирання гички. Поточний процес збирання картоплі механізований з моменту викопування бульби комбайном, до закладки її в сховища.

Невеликі фермерські господарства(площа до <metricconverter productid=«5 га» w:st=«on»>5 га) при збиранні застосовують мотоблоки та мотокультиватори. Принцип роботи подібний до роботи картоплекопачів КСТ, КТН.

Зібрану і відсортовану картоплю зберігають у спеціально для цього підготовлених сховищах, погребах. Попередньо вони очищуються від сміття і з метою дезінфекції обробляються розчином хлорного вапна. Іноді застосовують спеціальні димові шашки. Після дезинфекції сховище провітрюється. Картопля зберігається насипом або у відсіках. Картоплю присипають крейдою, вапном, деревною золою. Перед закладанням картоплі її ще раз оглядають, великі бульби відділяють від середніх і дрібних, відділяються також хворі бульби. До кінця вересня свіжо зібрана картопля інтенсивно дихає, тому повинні бути відкриті всі отвори і люки сховища. В жовтні з 20-го числа при досягненні в сховищі температури 9-10 градусів всі вентиляційні отвори зачиняють. При появі запаху гниття необхідно зробити перебирання картоплі. З другої половини листопада температура в сховищі повинна бути на рівні 3-5 градусів. А в насипу: 2-3 градуси при відносній вологості 85-90%. При більш високій температурі посилюється дихання бульби і втрата сухої речовини: вона втрачає свою масу і зморщується, знижуються смакові якості. Якщо температура знизиться до 0 градусів, то картопля стане солодкуватою, і менш придатною для зберігання. Весною також необхідно слідкувати за температурою в сховищі, не допускаючи різкого підняття температури. При зберіганні слідкують за появою ростків. Якщо вони виросли до 3-<metricconverter productid=«4 см» w:st=«on»>4 см, то при вживанні такої картоплі необхідно зрізати товстий верхній шар бульби. Терміни, умови зберігання для кожного сорту індивідуальні.
Шкідники і хвороби
На сьогоднішній день відомо близько 100 шкідливих організмів, які так чи інакше пошкоджують картоплю. Це комахи, слимаки, нематоди, бактерії, віруси. Вони наносять від 30-50% шкоди врожаю. Найбільш небезпечними шкідниками на території України являються: колорадський жук, картопляна міль, різні види попелиці, а також грунтово живучі шкідники — дротяник, личинки хруща.

Колорадський жук(Leptinotarsadecemlineata)-розповсюджений на території України скрізь. Найбільш шкідливі личинки( в стадії личинки одна особина здатна знищити до 35 см2 листа). Зимують жуки на полях з під картоплі на глибині до <metricconverter productid=«100 см» w:st=«on»>100 см. Доросла особина здатна перелітати на значні відстані.

Картопляна міль(Phthorimeaeoperculella)карантинний об’єкт, окремі площі виявлені на півдні України. Гусінь пошкоджує листя, стебла і бульби картоплі. В період вегетації дає 6-8 поколінь, а в період зберігання до 11-ти. Надзвичайно небезпечна пошкоджує до 80% врожаю.

 Дротяник(Elateridae) – личинки жуків. В Україні найбільш розповсюджені: смугастий, темний та ін. Особливо небезпечні на полях з низьким рівнем агротехніки. Личинки пошкоджують бульби проникаючи в них, особливо в посуху. Підраховано, що при наявності на <metricconverter productid=«1 м2» w:st=«on»>1 м2 6-8 личинок ушкоджуєтьсядо 60% бульби. Бульбиможутьзагнивати і втрачати товарний вигляд.

 Майський хрущ (Melolonthamelolontha)В стадії личинки пошкоджує бульби, внаслідок чого втрачається товарний вигляд картоплі. Личинки довжиною40-<metricconverter productid=«50 мм» w:st=«on»>50 мм, грязного жовтувато-білого кольору, дугоподібно вигнуті, покритірідкими волосками, в грунтіживуть3-4 роки. Стадію зимовки проходятьв грунтіна глубинідо <metricconverter productid=«150 см» w:st=«on»>150 см.

Найбільш розповсюдженими хворобами картоплі є:  фітофтороз, альтернариоз, ризоктоніоз, парша звичайна.

Фітофтороз (Phytophthorainfestans) — найбільш шкідливе захворювання. У середині XIXстоліття повністю знищило картоплю в Ірландії, внаслідок чого від голоду загинуло до 1,5 млн. осіб. У середньому втрати від розвитку фітофторозу складають 10-30%, хоча в роки епіфітотій можуть досягати 50-70%. Збудник фітофторозу вражає листя, стебла, квіти, ягоди і бульби картоплі, а також ряд інших культур родини пасльонових. Перші ознаки хвороби зазвичай проявляються на листках і стеблах верхнього ярусу. Ця особливість дуже підвищує шкодочинність фітофторозу, оскільки при цьому уражаються молоді, фізіологічно активні тканини рослин, що знижує їх продуктивність у декілька разів сильніше, ніж поразка нижніх, фізіологічно менш активних, тканин. При ураженні хворобою на листках з'являються окремі бурі плями з характерним свинцевим відтінком. Вони швидко збільшуються в розмірах, охоплюють весь кущ і поширюються на інші рослини. За сприятливих умов хвороба поширюється дуже інтенсивно і звичайно досить 7-10 днів для того, щоб гичка картоплі повністю загинула на всій площі. Вранці або в сиру погоду на хворих рослинах з нижнього боку листків на кордоні хворий і здорової тканини з'являється білий наліт спороношення гриба. При листовий формі фітофторозу в суху погоду уражені листя засихають, але не обсипаються, а у вологу — швидко загнивають, поширюючи при цьому слабкий запах цвілі. При стеблової формі хвороби на стеблах і черешках утворюються смуги коричневих відмерлих тканин, які часто повністю охоплюють верхню частину стебла. На бульбах фітофтороз виявляється у вигляді вдавлених, твердих, чітко окреслених бурих плям. На розрізі добре видно уражені тканини, які, особливо на початку поразки, своєрідними брудно-жовтими мовами поширюються в глиб бульби. У такі тканини легко проникають інші мікроскопічні гриби і бактерії, ще більше підсилюють гниття картоплі. Фітофтороз — це хвороба помірного вологого клімату. Рослини інфікуються лише при наявності вологи на поверхні листя. Проте терміни поразки в значній мірі залежать і від температури. Так, при 10 ° С для ураження рослини достатньо 3 години, при 15 ° С — 2, при 20… 25 — 1,5 години. Від початку поразки до візуального прояву ознак захворювання, у залежності від температури, проходить від 3 до 16 днів.

Парша звичайна (Streptomycesscabiesта ін) — знижує насіннєві якості бульб, погіршує їх товарний вигляд і біохімічний склад. При ураженні паршею на бульбах утворюються сухі неглибокі виразки неправильної формидіаметром <metricconverter productid=«1 см» w:st=«on»>1 см і більше. Виразки можуть зливатися і утворювати суцільну кірку. Збудниками парші є актиноміцети, які зберігаються на бульбах і в грунті.

Альтернаріоз (Alternariasolani) — обумовлює загибель частини листової поверхні, при цьому зменшується фотосинтетичний апарат рослин, внаслідок чого знижується врожай (на 15-20%, а в окремі роки і до 40%). Симптоми хвороби можуть виявлятися вже в кінці першої — початку другої декади червня на листках середнього і нижнього ярусів. Спочатку на листках з'являються дрібні  хлоротічності плями, які незабаром темніють і набувають темно-коричневе забарвлення. Плями мають неправильну округлу форму і чітко контрастують зі здоровою частиною листя. Характерною особливістю альтернаріозних плям є наявність специфічної концентрічності. Сильно уражені тканини стають крихкими і легко ламаються. На стеблах альтернаріоз проявляється у вигляді штрихів, які поступово розростаються і зливаються.

Ризоктоніозом (Rhizoctonia solani) — її ще називають чорною паршею. Основна шкідливість полягає у пошкодженні паростків, що знижує схожість рослин, їх стеблі-утворюючу здатність і в результаті негативно позначається на врожайності. Найбільш характерними симптомами ризоктоніозом на бульбах є наявність на шкірці невеликих склероції гриба, що нагадують по вигляду шматочки щільно прилип грунту, але, на відміну від грунту, склероції не змиваються водою і при намочуванні набувають чорне забарвлення. На вегетуючих рослинах ризоктоніозом проявляється в пожовтіння і лодочкообразном скручуванні листя, внаслідок чого кущ набуває вигляду ураженого вірусом скручування листя. Якщо уражений ризоктоніозом кущ висмикнути з грунту, на нижній частині стебел, столона і коренях помітні коричневі, глибокі, мокнучі виразки.

У боротьбі зі шкідниками найбільший ефект забезпечується застосуванням комплексу захисних прийомів, а саме: механічних, агротехнічних і хімічних. Дотримання сівозміни, передпосадкового пророщування і прогрівання бульб, якісна обробка ґрунту дозволяють знизити щільність популяції шкідників, а значить — зменшити використання інсектицидів.
 <img border=«0» width=«220» height=«158» src=«ref-1_1457886297-9907.coolpic» alt=«Phytophtora infestans-effects.jpg» v:shapes="_x0000_i1035">

Малюнки до розділу містяться в додатках.


5 Використання картоплі
Картопля широко використовується  в кулінарії( приготування страв, картоплі фрі, чіпсів), для отримання крохмалю, спирту, патоки, глюкози.

Виробництво крохмалю, глюкози патоки

Для виділення крохмалю картоплю очищують, подрібнюють за допомогою терок. Для перешкоджання зміні кольору використовують газоподібний двоокис сірки. З допомогою екстракційних сит виділяють крохмаль. В подальшому очищають. Очищення заснована на різниці в щільності води (<metricconverter productid=«1 г» w:st=«on»>1 г / мл), клітковини (<metricconverter productid=«1,05 г» w:st=«on»>1,05 г / мл) і крохмалю (<metricconverter productid=«1,55 г» w:st=«on»>1,55 г / мл): усильних гравітаційних полях в гідроциклони і центрифузі крохмаль осідає швидко, в той час як клітковина (залишкова пульпа) залишається в підвішеному стані у воді.В подальшому крохмаль охолоджують сушать і просіюють.

У промисловості перетворення крохмалю в глюкозу (процес оцукрювання) відбувається шляхом кип'ятіння його упродовж декількох годин з розбавленою сірчаною кислотою (каталітичний вплив сірчаної кислоти на оцукрювання крохмалю було виявлено в 1811 р. К. С. Кірхгофа). Щоб з отриманого розчину видалити сірчану кислоту до нього додають крейду, отримуючи з сірчаної кислоти нерозчинний сульфат кальцію. Останній відфільтровують, і речовина випарюють. Виходить густа солодка маса — крохмальна патока, яка містить крім глюкози значну кількість інших продуктів гідролізу крохмалю.

Патока використовується для приготування кондитерських виробів і для різноманітних технічних цілей.

Якщо потрібно отримати чисту глюкозу, то кип'ятіння крохмалю ведуть довше, ніж досягається більш повне перетворення його в глюкозу. Отриманий після нейтралізації і фільтрування розчин згущують, поки з нього не почнуть випадати кристали глюкози. При нагріванні сухого крохмалю до 200-250 ° C відбувається часткове його розкладання і виходить суміш менш складних ніж крохмаль полісахаридів (декстрин та інші).

Фізична зміна дозволяє отримувати крохмаль з високою здатністю утримувати вологу, що в свою чергу надає кінцевому продукту бажану консистенціюУ шлунковому тракті людини і тварини крохмаль піддається гідролізу і перетворюється на глюкозу, яка засвоюється організмом. Проміжними продуктами гідролізу крохмалю є декстрини.

Крохмаль, як харчова добавка, використовується для загущення багатьох харчових продуктів, приготування киселів, заправок і соусів.

У харчовій промисловості крохмаль використовується для отримання глюкози і патоки, у текстильній — для обробки тканин, у паперовій — в якості наповнювача.

Крохмаль, будучи одним з продуктів фотосинтезу, широко розповсюджений у природі. Для рослин він є запасом поживних речовин і міститься в основному в плодах, насінні і бульбах. В картоплі його (до 25%).

Виробництво картопл
і фрі


Картопля фрі з'явиласьприблизно тоді ж, коли з'явилися чіпси (в 19-мустолітті). Технологія виробництва картоплі фрі схожа з виробництвом чіпсів  початок технологічного ланцюжка (миття і сортування сирої картоплі, очищення, різання бульб)), але в той же час є й суттєві відмінності. При виробництві картоплі фрі нарізанусоломкою картоплю бланшуютьдвічі, потім присмажуютьна спеціальному рослинному маслі і швидко заморожують, завдяки чому воназберігає свої смакові та поживні якості. Для виробництва картоплі фрі використовуються тільки елітні сорти картоплі, що мають необхідний розмір, текстуру і смак. Завдяки особливій переробцікартоплі — чищенні за допомогою пари (коли бульби проходять крізь потік сильно нагрітого пара, від якого шкірка тріскається і легко видаляється), короткочасної попередньою обсмаженні і швидкому заморожуванню — у ньому зберігається максимальна кількість вітамінів і корисних речовин. У виробництві картоплі фрі є свої секрети. Наприклад, для збереження максимальної кількості корисних речовин, а також для додання своєрідною текстури та смаку (зовні хрустка пожаренная скоринка, усередині м'який картопля) на заводі картоплю нарізають, бланшують, а потім опускають в гаряче масло на 2-3 секунди. Так на ще сирому овочіутворюється злегка просмажене скоринка. Потім картоплю швидко заморожують і відправляють на продаж. При подальшій жарінні скоринка перешкоджає проникненню масла всередину продукту. Завдяки цьому картопля фрі виходить не тільки смачним, але й менш жирним, ніж при використанні інших способів смаження.
 <img border=«0» width=«107» height=«135» src=«ref-1_1457896204-11149.coolpic» v:shapes="_x0000_i1036"> <img border=«0» width=«472» height=«246» src=«ref-1_1457907353-16399.coolpic» v:shapes="_x0000_i1037"> 
    продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по сельскому хозяйству