Реферат: Особливості управління та господарсько-адміністративного влаштування Дерманського Свято-Троїцького
Реферат
ОСОБЛИВОСТІУПРАВЛІННЯТА ГОСПОДАРСЬКО-АДМІНІСТАРТИВНОГОВЛАШТУВАННЯДЕРМАНСЬКОГОСВЯТО-ТРОЇЦЬКОГОМОНАСТИРЯНА ВОЛИНІ УХVІ – ХVІІ СТ.
Дерманськиймонастир знаходивсяв селі Дерманьпоміж містамиОстрогом таДубно, що утеперішнійчас – Рівненськаобласть. У 1511 роцідана монастирськаобитель згадуєтьсяяк один ізнайстаріших, широко відомихрелігійних, освітніх, культурнихосередківВолині. Вартозауважити натому, що монастирськийкомплекс усвоїй сукупностівизначаєтьсяне лише релігійноюта культурноюзначимістю, але й представляєскладнийадміністративно-господарськийоб’єкт, в якомусформованаскладна структурауправління.Тому необхіднорозглядатиорганізаціюта влаштуванняДерманськогомонастиря із точки зоругосподарськоїскладової. Аджезрозуміло, щобмонастир мігзадовільнофункціонувати, йому необхіднібули кошти, господарськийреманент, тобтосистема адміністративнихструктур, скерованана забезпеченняповноцінногоіснуваннядуховногоосередку.
Складністьв опрацюванніданої проблемиполягає у тому, що ДерманськийСвято-Троїцькиймонастир ємалодосліджуванимоб’єктом вісторичнійнауці. Крімтого, якщо питанняпіднімалось, то розглядалосьз точки зоруїї значимостіяк культурно-просвітницькогоосередку, а неадміністративно-господарськогокомплексу тасистеми управління.
Практичнезначення дослідженняполягає увикористанніаналізу досліджуванихматеріалівДерманськогомонастиря длявикладанняі написанняспецкурсіврегіональної, краєзнавчоїтематики. Авивчення діяльностіта функціонуванняуправлінськихорганів обителідопоможе визначитиі проаналізуватиновизну даногопитання в історичнійнауці.
Метаполягає у дослідженніосновних нарямківуправлінськоїта господарськоїроботи Дерманськогомонастиря, через призмуідеологічногоконфлікту упроцесі міжконфесійноїборотьби.
Зважаючина актуальністьданої теми, чимало дослідниківприсвятилиданій проблемісвої науковідоробки. Середтаких вченихможна назвати: К.Харламповича1О.А.Фотинського2І.І.Огієнка3, Е.Л.Немировського4, П.Яременка5, Я.Д.Ісаєвича6,І.З.Мицька7, М.Петрова8, М.М.Батюшкова9, М.Бойка10, Н.Плічковського11, В.С.Вуйцика12, О.М.Годованюк13.Частина матеріалівдо даної темивміщена у серійномувиданні “АрхівЮго-ЗападнойРоссии”. У фонді2072 Центральногодержавногоісторичногоархіву м.Києвата фонду 336 Державногообласногоархіву (м.Рівне)зосередженочимало справ, присвяченихданій проблематиці.
Зметою повноцінногогосподарськогофункціонуванняДерманськогоСвято-Троїцькогомонастиря князіОстрозькінадавали управителямвеликі земельнінаділи, до складуяких входилисела Дермань, Кунин, Коршів, Мізочок, Глинськ.У 1512 році монастиротримав ще однесело – Білашів.
УправлінняДерманськиммонастирембуло виборне.Ігумен обирався, але частішепризначавсясамим патрономмонастирякнязем К.-В.Острозьким.Термін перебуванняна посаді ігуменазгідно з статутомпередбачавсяодин рік, та вданій духовнійобителі цемогло триватиі пожиттєво.В цьому простежуєтьсявідхід відАфонськогостатуту, щовимагав переобранняігумена щороку.Дана посадавважалася дужеповажною і зазмістом виконанняфункцій булаважка та відповідальна.Головним завданнямбуло вихованняна засадахчернечого життямонастирськихбратчиків.ВідповідноуправительДерманськогомонастиряповинен бутивзірцем, добросовіснимта справедливиму своїх діях, подаючи зразокдля послушниківта підданих.У такій справіігумену допомагавнамісник. ЛистмитрополитаЙосифа Рутськогопро призначеннянастоятелемДерманськогомонастиряченця-василіанинаІвана Дубовичау Дермані 1634 рокуподає інформаціюпро розпорядокі правила проживанняв монастирі, яких має дотримуватисячернеча братія.Інформаціяцінна тим, щовказуєтьсяпро повноваженнянастоятеля: перш за все, йому необхіднобуло пильнуватиза духовністюпослушників,їх моральністюй чеснотоюдумок по відношеннюдо віри; такожпотрібно булослідкуватиза господарськимстаном Дерманськогомонастиря.14Тобто в листічітко описаніправа та обов’язкиігумена: усімали беззастережнослухатисянаказів його, а останній –віддано служитиГосподу тавлаштовуватиморальний тагосподарськийпорядок в монастирі.
Згідноперепису, якийпроводивсяв 1604 році, лишев Дермані таБілашеві налічувалося276 димів (будинків), або рахуючипо чотири чоловікина дим – 104 кріпаки, залежних відмонастиря. Ау 1622 році володіннямонастирязбільшилосьдо 436 димів, щоналічувалиблизько 1744 чоловікинаселення.Документальнимсвідченнямє реєстр дідичнихпідданих Дерманськогомонастиря, татих людей, якіналежали донього. За 1685 рікзберігся такийреєстр. Номераціявключала 32 пункти, але число підданихнеобхіднозбільшитивдвічі, оскількив одному номерівключені були, наприклад, батько та сини:“Pawel Hestyliszyn, Martyn Kurytowicz, z bratem їonatym…”15(Павло Хестилізин, Мартин Куритович, з одруженимбратом).
У1627 році селяни, які належалимонастиреві, з дворища відбувалипанщину шістьднів на тиждень, з підворища– три дні. Протемонастирськаадміністараціяпримушуваласелян виконуватине лише панщину, а й ряд додатковихробіт. Вониповинні булиз’являтисьна заорки, зажинки, закоси, обжинки, толоки, відбуватишарварки –лагодити шляхи, греблі, монастирськістіни, мури, власними підводамивозити на продажхліб, який випікавсяу монастирі.Всі селяниобов’язковоповинні булидавати на користьДерманськоїобителі десятучастину своїхдоходів, а усвяткові дні– по курці здиму.
Вартозауважити натому, що монастирськеуправлінняокрім того, щозмушувалопрацювати наобитель своїхпідданих, сплачуватирізноманітніподатки, всеж таки і дбалопро їх господарськета фінансовестановище.Оскільки селяниДерманя, якіналежали монастиреві, мали правобрати у кредитхліб, продуктихарчування, худобу16.
ГосподарськевлаштуванняДерманськогомонастиря булочітко сформованепротягом ХVІ-XVІІстоліть. Першза все, існувалиі постійнопоповнювалисьсписки підданих.Збереглисясписки, якіподають переліккількості хліба(зернових масивів, культур), птиці, худоби в монастирськомуфільварку.Окрім того, фіксованіподатки – подимнийта ряд доходіввід власнихволодінь поступовота пропорційнопоповнювалиі збільшувалимонастирськідоходи. Такінадходженнясплачувалисьяк в грошовомувигляді, такі в натуральному.
Хочаіснувала системакредитуванняпідданих монастиря, про що свідчатьсписки, якіскладалисьв обителі, такожможна булоукладати контракти, найчастішеу справах орендиземельнихволодінь. Алена цьому ґрунтічасто виникалиспірні та конфліктніситуації міжуправителямита селянамиСвято-Троїцькогомонастиря. Цестає зрозумілиміз аналізусудових справДерманськогорелігійногоосередку. Зокрема, у період з 1544 по1778 роки чималосудових процесіввідбувалисьз князямиОстрозькими, Любомирськимиз-за земельнихволодінь Дерманськогохраму17. Крімтого, зафіксованачимала кількістьсудових справДерманськогомонастиря запомістя вмонастирськомуфільварку.
Зогляду на великукількість уХVІ-ХVІІ ст. претензій, спірних питань, які виникалиміж адміністрацієюта підлеглими, а також поміщикамиприлеглих дотериторіїДерманя, можнавиділити окремуланку управлінняв даному монастирі– монастирськийсуд. Більшістьсправ він вирішувавсамостійно.Права монастирськогосуду були необмежені, він мав правонакладати населян великіштрафи, вилучатистягнення накористь монастиря.Було і найстрашніше, оскількиадміністраціяобителі моглазасудити і досмертної кари.
Найчастішиминепорозуміннями, які виникалиу період ХVІ-ХVІІстоліття, буличерез земельніпитання. Монастирськийсуд розглядавсправи, пов’язанііз земельнимиволодіннями, а саме незаконногозахопленняугідь, невиконанняумов контрактівпо оформленнюоренди, пронесплату оренднихгрошей, а такожспірні питанняміж підданими, поміщиками.
Конфліктиз-за земельвідбувались, як правило, ізвеликимиможновладцями.У 1591 році відбуваласьсправа пронезаконнезахопленняземель у підданихсела Кунинпаном Урвенським; в період 1544-1778 років– ряд судовихсправ Дерманськогомонастиря зкнязями Любомирськими; починаючи із1687 року, проходилисудові процесипо справі зпоміщикамиЧацьким, Сангушкомза монастирськіпомістя. Якщоземельні питанняпро правомірністьі законнекористуванняфільварками, садами, маєткамиміж Дерманськиммонастиремта поміщикамивирішувалисьна користьобителі, тоінша ситуаціяскладаласьіз підлеглими.
Першза все, будь-якапровина селянинакаралась грошовимчи матеріальнимстягненням.Підданий неміг апелюватиу іншу інстанціюпо розглядута вирішеннюспірних питань, окрім монастирськогосуду. Суперечливіпитання виникализ-за неспроможностісплати подимногоподатку. Якщона початку ХVІстоліття йогоможна булосплатити увигляді натуральногоподатку: птицею, худобою, продуктамихарчування, то у періодуправлінняМелетія Смотрицького, з 1627 року, сплатавідбуваласяв литовськихгрошах. Ця обставинаускладнювалапроцес виплати, тим самим створюючитиск та неправомірністьдій по відношеннюдо селянина.Великі утискивикликалинезадоволеннята заворушеннясеред монастирськихпідлеглих.Адміністраціяцерковноїобителі особливожорстокорозправляласяз учасникамивиступів. Неабиякоїгостроти танапруги досяглонародне незадоволенняу Дермані 1644 року.Дійсно нелегкестановищемонастирськихселян провокувалоостанніх добунту, а спірністьконфліктупризводиладо придушенняостанніх тарозгляду справив монастирськомусуді. Про що йзасвідчуютьсумарні описисправ Дерманськогомонастиря порізним питанням, вміщених удокументахобителі за1542-1802 роки18. Монастирськеуправління, звинувачуючиселян у скоєннізлочину нарівні стихійнихнабігів тапограбувань, бунту, зверталосьдо поміщикатієї чи іншоїмонастирськоїтериторії(земельнихтериторійКунина, Мізочика, Коршева). Такийвипадок зафіксованийдокументальноу 1687 році, згідноякого відбувавсядопит свідківу справі монастиряз ротмістромЧеркашем з-запричини збитків, нанесених йогопомістю19. Тобтоз наведенихфактів можнастверджувати, що монастирськийсуд вирішувавне лише справипобутовихнепорозуміньпідданих, щобуло притаманнота характернопереважнійкількостімонастирівданого періоду, а й справи володіньмаєтками; пронеправомірністьзахопленняпоміщикамиземельних угідьдля веденнявласного, а немонастирськогогосподарства; про несплатупідданимиподатків. Колосудових позовівта рівень їхвирішеннясвідчать проте, що у ХVІ-ХVІІстоліттях приДерманськомумонастирі судбув чітко сформованоююридичноюструктурою, яка вирішуваласправи не лишезвичайногопобутовогохарактеру.
Отже, ДерманськийСвято-Троїцькиймонастир уХVІ-ХVІІ століттяхбув представленийне лише як духовнаобитель, якаставала притулкомдля відданихвірі людей, ай виконувавфункції збереженнята прищепленняправославноївіри. В сукупностідуховний осередокстановив іскладнийгосподарськийта адміністративнийкомплекс, наякий покладалосьвідповідніфункції таобов’язки.Таким чиномчітко булисформованісвої управлінськіта судово-адміністративніоргани та посади: економ, управитель, урядники, лісничий, мірничий, возний, монастирськіфіскальні тасудові представництва.
Зогляду на викладенийматеріал вартозазначити, щопотребуютьсядослідженняу напрямкууправлінськоїта організаційноїструктуриДерманськогоСвято-Троїцькогомонастиря. Таоскільки основнімоменти йогодіяльностіприпадаютьна ХVІ-ХVІІ століття, необхіднопов’язатиактуальнийна той час процесміжконфесійноїборотьби (якийбув присутнійв стінах обителі, в обличчі їїуправителівта настоятелів)із усіма структурнимита складовимиланками духовногоосередку, зметою системногопідходу у визначеннізначення монастиряу с.Дермань вісторії не лишеВолині, а йукраїнськихземель в цілому.
ДЖЕРЕЛАТА ЛІТЕРАТУРА
1.ХарламповичК. Острожскаяправославнаяшкола // Киевскаястарина. – 1987. –Т.7. – Май. – С.177-207; Июнь. – С.363-388;
2.Фотинский О.Очерки из бытамонастырскихкрестьян наВолыни вХVII-ХVIIIв. – Житомир,1910. – С.22-23;
3.Огієнко І.І.Історія українськогодрукарства/ Упоряд. авт.іст.-біогр. нарисута приміт.М.С.Тимошик. –К., 1994. – С.213;
4.НемировскийЕ.Л. Иван Федоров(около 1510 – 1583). – М.,1985. – С.100-102;
5.Яременко П.К.Українськийписьменник-полемістХристофорФіларет і його“Апокрисис”.– Львів, 1964. – С.10-24;
6.ИсаевичЯ.Д. Преемникипервопечатника.– М., 1981. – С.11-16;
7.Мицько І.З.Острозькаслов’яно-греко-латинськаакадемія (1576-1636).– К., 1990. – С.37-45;
8.Петров М.Волынь. – Спб.,1888.;
9.Батюшков Н.Н.Волынь: Историческіесудьбы юго-западногокрая..- Спб., 1888. С.– 62;
10.Бойко М. Бібліографіяцерковногожиття на Волині.– Блумінгтон,1974. – С.54;
11.ПлічковськийН. Нарис історіїукраїнськоїправославноїцеркви. – Австралія,1985-1988. – С.45-51;
12.Вуйцик В.С.Дерманськийархітектурнийкомплекс // Зорякомунізму. –Острог, 1984. – №148.– С.4;
13.Годованюк О.З дослідженьДерманськогоархітектурногокомплексу //Українськемистецтвознавство,1974. – Вип.6. – С.191;
14.Центральнийдержавнийісторичнийархів України.-(Ф. 2072: Дерманськийчоловічиймонастир). –Оп. 1. – Спр. 103. Арк.7, зв.8.;
15.Центральнийдержавнийісторичнийархів України.-(Ф.2072: Дерманськийчоловічиймонастир).– Оп.1. – Од. Зб. 62. – С.15;
16.Центральнийдержавнийісторичнийархів України.-(Ф.2072: Дерманськийчоловічиймонастир). –Оп. 1. – Од. Зб. 62. –С.10;
17.Центральнийдержавнийісторичнийархів України.–(Ф.2072: Дерманськийчоловічиймонастир). –Оп. 1. – Спр. 31.;
18.Центральнийдержавнийісторичнийархів України.-(Ф.2072: Дерманськийчоловічиймонастир). –Оп. 1. – Спр. 67;
19.Центральнийдержавнийісторичнийархів України.-(Ф.2072: Дерманськийчоловічиймонастир). –Оп. 1. – Спр. 39.