Реферат: Релігійно-політичне значення I-III Хрестових походів
Зміст
Вступ
1. Причини танаслідки першогоХрестовогопоходу
2. Другий Хрестовийпохід та йогорезультати
3. ЗахопленняЄрусалима татретій Похід
Висновок
Список використаноїлітератури
Вступ
Європейськесередньовіччясколихнулихрестові походи- серія військовихпоходів західноєвропейськихлицарів, спрямованихпроти «невірних»(мусульман, язичників, православнихдержав і різнихєретичнихрухів). Метоюперших хрестовихпоходів булозвільненняПалестини відтурків-сельджуків, однак пізнішехрестові походивелися й зарадинаверненнядо християнстваязичниківПрибалтики, придушенняєретичних іантиклерикальнихплинів у Європі(катари, гуситиі т.д. ) або рішенняполітичнихзавдань Пап.
Назва «хрестоносці»з'явилося тому, що учасникихрестовихпоходів нашивалисобі на одягхрести. Вважалося, що учасникипоходу одержатьпрощення гріхів, тому в походивідправлялисяне тільки лицарі, але й простіжителі, і навітьдіти (мав місцетак званийхрестовий похіддітей).
Перший хрестовийпохід почавсянезабаром післяжагучої проповідіПапи УрбанаІІ (прибл. 1035-1099), щовідбулася уфранцузькомумісті Клермонев листопаді1095 року. Незадовгодо цього візантійськийімператорОлексій І Комнінзвернувся доУрбану із проханнямдопомогтивідбити нападвойовничихтурків-сельджуків(названих такза ім'ям своговождя Сельджука).Сприйнявшинавалу мусульман-турківяк погрозухристиянству, Папа Римськийпогодивсядопомогтиімператорові, а також поставивмету відвоюватив сельджуківСвяту землю.Араби, якимПалестинаналежала доцього, терпимоставилися дохристиянськоївіри та дозволялихристиянамбезперешкодновідвідуватиПалестину, однак туркибули більшенетерпимими.Таким чином, Урбан побоювався, що, якщо Палестинуне відвоюватив мусульман, християниповністю втратятьдоступ до своїхсвятинь.
Надалі Єрусалимі Свята Землюбули захопленімусульманамиі хрестовимипоходами розпочиналидля їхньогозвільнення.Останній (дев'ятий)хрестовий похіду первісномузначенні відбувсяв 1271-1272 роках. Останніпоходи, якітакож називалисяхрестовими, мали місце ажв XV столітті йбули спрямованіпроти гуситівта турок-османів.
Актуальністьданої роботиполягає у тому, що хрестовіПоходи не залишилисябез важливихнаслідків длявсієї Європи.Несприятливимїхнім результатомбуло ослабленнясхідної імперії, що віддало їїу владу турків, а також загибельнезліченноїкількостілюдей, запозиченняхрестоносцямидо ЗахідноїЄвропи жорстокихсхідних покараньі грубих марновірств, переслідуванняєвреїв і т.п.Але набагатозначніше булинаслідки, кориснідля Європи. ДляСходу та ісламухрестові Походидалеко не малитого значення, яке належитьїм в історіїЄвропи: вонизмінили багаточого в культурінародів, в державномуй суспільномуладі. ХрестовіПоходи безсумнівновплинули наполітичнийта суспільнийустрій ЗахідноїЄвропи: вонисприяли падіннюв ній середньовічнихформ господарюваннята управління.
1. Причинита наслідкипершого Хрестовогопоходу
В кін. Х – поч.ХІ ст. Єрусалим– Свята землядля християн, місце ГробуГосподнього, опинився підвпливом турків-сельджуків.Внаслідок чогов Європі розпочаласяпропагандапроти мусульманськогоСходу.
В той самийчас, в католицькійЄвропі пануєта квітнепапоцезаризм– світськавлада залежнавід духовної, Папа Римський– ключова фігураЄвропейськоїполітики.
Тож 1095 р. ПапаУрбан ІІ ініціював«визволенняСвятої землі»на з’їзді духовенствау П’яченці, вІталії та уКлермоні, уФранції. Особливоважливим бувКлермонськийз’їзд, що відбувсяу листопаді1095 р., оскількина ньому зібралосяне лише духовенство, а й рицарствота простий люд.Саме тут Папасформував ідеюХрестовогопоходу, призначивдату зборухрестоносцівна 15 серпня 1096 р.Папа пообіцявучасникампоходу прощеннягріхів, а тим, хто загине уборотьбі заСвяту землю, місце у Раю.Також, на часпоходу, хрестоносцізвільнялисьвід сплатиподатків, а їхмайно буде підзахистом Церкви.
Головнимипричинами, щоактивувалинаселення, штовхали наХрестовийпохід, були:
Релігійний запал та бажання отримати вічне спасіння.
Багатства, які учасники походів мали на меті отримати в Єрусалимі.
Хоча, звісно, кожна організація, кожна верстванаселеннясприймала похідзаради своїхцілей:
Католицька Церква мала на меті поширити свій вплив на Сході, на території Східної Римської імперії.
Світські феодали прагнули, окрім прощення гріхів, отримати суспільний престиж та багатства.
Купецтво італійських міст прагнуло розширити свій вплив у левантійській торгівлі.
Середнє та дрібне рицарство мало на меті підвищити свій соціальний статус, здобути славу та поліпшити своє матеріальне становище.
Бідне ж населення прагнуло вирватися із тенетів бідності, жебракування та голоду.
Перший Хрестовийпохід.Назаклики ПапиУрбана ІІ передусімвідгукнуласяміська біднотата селяни Франції,Італії, Німеччини.Саме вони, першими, під проводомрицаря ВальтераНеімущого(Голяка) та монахаПетра Пустельника, практично беззброї, харчівпішли у похідвздовж Рейнута Дунаю доКонстантинополя.Проте неорганізованевійсько, більшподібне доватаги, по дорозідо Святої земліграбувало мирненаселення містта сіл.
Коли ця хвиляхрестоносцівдісталасяКонстантинополя, василевс АлексійІ Комнін перевівїх через Босфордо Малої Азії, де турки, заманившиїх у засідку, більшістьвбили. Виняткомбули ті, хтоздався у полонта приєднавсядо ісламськоїтрадиції тавіри. Середтих, кому збереглижиття був іПетро Пустельникразом зі своїмоточенням.Отже, першаспроба ПершогоХрестовогопоходу буланевдалою. І, окрім масинепідготовленихлюдей, що загинулита подальшогодосвіду, результатівпоходу не було.
Влітку 1096 р.у справжнійПерший Хрестовийпохід вирушиловійсько західноєвропейськихрицарів, значнокраще спрорядженета озброєне, ніж попереднє.Кожного сеньйорасупроводжувалиозброєні васали: лучники, арбалетники, піші та кіннізброєносці.Також у супроводібули священикита лікарі. Переважнубільшістьскладали французькі, фландрійські, норманськірицарі. Провідникамихрестоносцівбули ГотфрідБуйонський, його брат Балдуїн, Роберт Фландрій, Раймунд ізТулузи.
Головнимдосягненнямпоходу булостворенняЄрусалимськогокоролівства.Що мав феодальнийлад подібнийдо західноєвропейськихдержав. Корольбув верховнимсеньйором, тамав обмеженувладу. Майженезалежнимивід Єрусалимубули держави, заснованіокремими князями: князівствоАнтіохії, графстваЕдесси і Тріполі.Великі правамав єрусалимськийпатріарх тапіддане йомудуховенство.
Населеннядержави булодуже мішаним: євреї, раби, турки, суріяни(сирійськіхристияни), греки. Такастрокатістьсприяла міжетнічнимконфліктам.
НаслідкомПершого Хрестовогопоходу булорозчаруваннянаселення тавтрату колишньогорелігійногозапалу.
Проте пропагандарозпалюваламіжконфесійнуненависть міжхристиянамита мусульманами.
2. ДругийХрестовий похідта його результати
Другий хрестовийпохід відбувсяу 1147-1149 роках. Однимз головнихініціаторівцього хрестовогопоходу був одинз реакційнихдіячів католицькоїцеркви аббатБернар Клервонський, який закликавдо походу «гарячимипромовами».Похід очолилифранцузькийкороль ЛюдовікVII та німецькийКонрад III.Але цей похідзазнав цілковитоїпоразки. Німецькіхрестоносцібули розбитісельджукамив Малій Азії.Французьківійська намагалисьвзяти Дамаск, але не досяглисвоєї мети іповернулисьв Європу.
В серединіXII ст. міжзахідноєвропейськимидержавами, атакож між нимиі Візантієюсуперечки сталище більше наростати.Це і стало причиноюневдалогохрестовогопоходу.
Почалосявсе з захопленнятурками у 1144 роціЕдесу. Не дивлячисьна силу духовно-рицарськихорденів цевикликалозанепокоєнняу країн заходу, які вбачалинебезпеку збоку турків, яка загрожувалаЄрусалимськомукоролівству.Єрусалимськийкороль звернувсядо папи з проханнядопомогти уборотьбі зтурками. Тодіпапа ЄвгенійIII оголосивдругий хрестовийпохід, в якомуі взяли участьфранцузькийта німецькийкоролі. Як вжебуло згадано, активною пропагандоюзаймався чернецьБернар з Клерво, що спонукалодо активнихдій лицарівта народ.
Першим в похідвирішив КонрадIII, військоякого знищуваловсе на своємушляху: Угорщинуі візантійськіземлі. А у МалійАзії військоКонрада зустрілосьпід Дорілеумомз турками. Голодпримусив їхвідступатина Нікею. Подорозі туркизнищили німецькевійсько.
Людовік VIIзі своїм військомйшли тим самимшляхом і тежзазнало невдачівід турків уМалій Азії, щобуло викликанеголодом, хворобі ворожнечеюмісцевогонаселення.Людовік VIIвідправивчастину військаморем до Сиріїі разом з Конрадомнамагавсяздобути Дамаск, який зайнялитурки. Аленепорозумінняміж хрестоносцямипохід не вдавсяі обидва короліу 1149 році повернулисядодому.
Отже, другийхрестовий похідзакінчивсяневдачею. І цене зважаючина значні військовісили, але непорозумінняміж західнимикраїнами вплинулона такий хідподій. Цей хрестовийпохід не допомігЄрусалимськомукоролівству, а в другій половиніXII ст.його справипогіршилися– у 1187 році Єрусалимзахопили турки.
3. ЗахопленняЄрусалима татретій Похід
Третій хрестовийпохідбулоорганізованопісля об’єднаннямусульман підпроводом султанаСалах-ад-динав державу, щопростягласявід Багдададо Єгипту, і1187 р. захопилиЄрусалим.Саладин(1171-1193 рр.)розбивши християн, захопив Єрусалимта встановивконтроль надусією СвятоюЗемлею(за вийняткомдекількохприбережнихміст).
Звістка прозахопленняЄрусалимадійшла до Римувосени, ставшипотрясіннямдля Європи.Невдовзі помираєПапа Урбан III.По одержаннітрагічноїзвістки зОбетованної, на допомогухрестоносцямкороль СициліїВільям II негайновідправляєфлот. Вчаснеприбуття допомогидопомагаєврятуватиТріполі та Тир.Незважаючина те, що в цейчас Англія іФранція знаходятьсяу стані війни, та складнаситуація змушуєїх почати переговорипро перемир’я.Так, у січні1188 р. королі ГенріхII і Філіп II погоджуютьсяна спільні діїв обороні СвятоїЗемлі. На фінансуваннявійни у Франціїта Англіївстанов-люєтьсяспеціальнийподаток. Незабаромпісля смертіГенріха II королівськийпрестол Англіїзаймає РічардI, який вже 1190 р.відбуває наСвященну війнуз мусульманами.
УчасникамиТретього хрестовогопоходу сталивійська: імператораСвящен-ноїРимської імперіїФрідріха I Барбаросси(1152-1190 рр.), французь-когокороля ФилипаII Августа (1180-1223 рр.), англійськогокороля РічардаI(Левове Серце)(1189-1199рр.).
Першою армієющо відбула доПалестини сталивійська Фрідріха.Шлях його величезноїдружини пролягаввниз по Дунаючерез Балканидо Константинополя.Намаганнявізантійськогоімператора(затаємною згодоюз Саладином)затримативійська римськогоімператораособливогоуспіху не малиі навесні 1189 р.Барбароссапереправивсяв Малу Азію.Німці успішнопросувалисьвеутрішнімирайонами МалоїАзії(туркиуникали прямихсутичок з такоювеликою армією):18травня булозахопленоІконію. Та вже10 червня припереправіхрестоносцівчерез річкуСалеф 70-річнийФрідріх тоне.Дорога черезСирію завдалахрестоносцямвеличезнихвтрат, арміяпочала розпадатися.Остаточно арміявпала післясмерті Фрідріховогосина, герцогаШвабії, 20 січня1191 р. Смерть ФрідріхаБарбароссипоклала крайнімецькомулідерству втретьому хрестовомупоході.
Французий англійцізібралися влипні 1190 р. у Везелі, звідки ЛюдовікIII вирушив у похідна п’ятдесятроків раніше.Вони просувалисьразом до Ліона, але звідтифранцузи подалисяв Геную, у тойчас як англійці– до Марселя.Обидва короліМессіни в Сициліїу вересні. Тутвони зазимували.Филип відплив30 березня, Річард– 10 квітня 1191 р.
Филип припливпрямо до Тира.Флот же Річардачерез штормпристав спочаткудо о. Крит, а потім– до Родосу. НаРодосі Річардодружився напринцесі НаварриБеренгарії.Він завоювавКіпр і зробивйого частиноюлатинськоїцивілізації.Кіпр залишавсялатинськимще довго післявтрати Сиріїй Палестини.
Король Філіп, прибувши доТира приєднавсядо свого кузена,єруса-лимськогокороля, в облозіАкри. 8 червнятуди прибувРічард. Вінузяв на себефактичнекоманду-ванняоблогою. Саладинзнаходивсяпоблизу й напавна християнз тилу. 11 липнямісто капітулювало, погодившисьна викуп у 200 000золотих, 2000 заручниківі навер-ненняна християнствозахідногообряду. Латиняниприйняти капітуляцію.
Після захопленняАкри починаютьсяміжусоьиців тоборі переможців.Герцог АвстрійськийЛеопольд вимагаврівної честідля німецькогопрапора, бо вінпредставлявнімецькогокороля Генріха6. Вдалося досягтизгоди що Гайвизнаєтьсякоролем Єрусалима, але престолуспадкуютьспадкоємціКонрада й Ізабелли.
Річард звинувативСаладіна впорушенні умовугоди й стратив2700 заручників.серед них жінокі дітей. 22 серпняРічард залишивАкру і вирушивдо Єрусалима.Він завдавзерйозноїпоразки Саладиновів битві приЯффі (серпень1192 р.), але ЄрусалимаПовернути невдалося. Булонатомістьдосягнутодомовленостіпро безперешкоднівідвідинипрочанамиЄрусалима, Вифлеєма, Назаретай інших місцевостейСвятої Землі.Єрусалимськийкорось переніссяв Акру, а потімна Кіпр, декоролівствохрестоносцівіснувало додругої половини15ст.
РезультатиТретього хрестовогопоходу булинеоднозначносприйнятіхристиянамиЄвропи. Хрестоносцівзвинувачувалив переслідуваннівласних корисливихінтересів, дотого ж головнасвятиня – Єрусалим– залишивсяза турками.
Висновок
ХрестовіПоходи на Сходіпроти мусульмантяглися безупиннодва сторіччя, до самого кінцяXІІІ ст. Їх можнарозглядатияк одну з найважливішихстадій тієїборотьби міжЄвропою й Азією, що почаласяще в стародавностій не скінченадотепер. Вонистоять порядз такими фактами, як греко-перськівійни, завоюванняОлександраМакедонськогона Сході, навалана Європу арабіві потім османськихтурків. ХрестовіПоходи не буливипадкові: вонибули неминучі, як обумовленадухом часуформа зіткненнядвох різнихсвітів, не розділенихприроднимиперешкодами.Результатицього зіткненнявиявилисянадзвичайноважливими дляЄвропи: в історіїєвропейськоїцивілізаціїхрестові Походистворили епоху.Протилежністьміж двома світами, азіатськимта європейським, що жваво відчуваласяй раніше, особливозагостриласяз тих пор, якпоява ісламустворило різкурелігійнупротилежністьміж Європоюі Сходом. Зіткненняобох культурстало неминучим, тим більше, щояк християнство, так і ісламоднаково вважалисебе покликанимидо пануванняв усьому світі.Швидкі успіхиісламу в першомусторіччі йогоіснуваннязагрожувалисерйозноюнебезпекоюєвропейськоїхристиянськоїцивілізації: араби завоювалиСирію, Палестину,Єгипет, північнуАфрику, Іспанію.Початок VІІІсторіччя бувдля Європикритичниммоментом: наСході арабизавоювали МалуАзію та загрожувалиКонстантинополю, а на Заходінамагалисяпроникнутиза Піренеї.Перемоги ЛеваІсаврійця таКарла МартеллаврятувалиЄвропу відбезпосередньоїнебезпеки, аподальше поширенняісламу булозупинено незабаромполітичнимрозладом, щопочався умусульманськомусвіті, що бувдоти страшнийсаме своєюєдністю. Халіфатроздрібнивсяна частині, щоворогувалиодна з одною.Але приводидля подальшихзіткнень збереглися, залишаючи насобі слідифілософіїхрестоносців.
Який впливзробили Хрестовіпоходи на ЗахіднуЄвропу? ЦіліХрестовихпоходів не булидосягнуті.Святу землювдалося завоювати, однак у рукаххристиян воназалишаласянедовго. І хочакраїни ЗахідноїЄвропи об'єдналисяіз християнамиСхідної (Візантією)у боротьбіпроти турків, зближення такі не відбулося, тому державиЗахідної Європидосить спокійнопоставилисядо падінняКонстантинополяв 1453 році. ПротеХрестові походизробили помітнийвплив на економікуЄвропи: булипрокладенінові торговельнішляхи, відкритінові ринки, атакож удосконалилосякораблебудування.Із численнихбоїв монархіїЗахідної Європивийшли більшсильними, ніждо початкухрестовихпоходів в 1095 році.
Списоквикористаноїлітератури
Архієпископ Ігор Ісіченко. Загальна церковна історія. – Х., 2001. – С. 316-318
История средних веков (в двух томах). Т I. Учебник. – М.: Высш. школа, 1977. – С. 208
История средних веков. В 2 т. – М.: Высш. шк., 1990. – С. 220
Крижановська О.О., Крижановський О. П. Історія середніх віків. – К.: Либідь, 2004. – С. 283-293
Крип’якевич І. Всесвітня історія. У трьох книгах. Книга 2. – К.: Либідь, 1995. – С. 100-104
Лінч Джозеф Г. Середньовічна церква. Коротка історія. – К., 1994. – С. 215-217
Норман Дейвіс. Європа: Історія. – К., 2000. – С. 363-397