Реферат: Про вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу у 2004-2005 навчальному році

Про вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу

у 2004-2005 навчальному році


Одним з головних завдань сучасної школи є створення такої системи навчання і виховання, яка б забезпечувала освітні потреби кожного учня відповідно до його нахилів, інтересів, можливостей, де пріоритетним буде виховання загальнолюдських цінностей особистості (доброти, милосердя, толерантності та ін.), стимулювання її внутрішніх сил до саморозвитку і самовиховання.

В художньо-естетичній освіті сконцентровані значні можливості виховання творчої особистості, тобто усього того, що має значення для сучасного світосприймання і світовідчуття. Усвідомлення процесу художнього навчання можливе лише за умови, що вчитель констуюватиме викладання мистецьких дисциплін за принципами педагогіки мистецтв (цілісності, образності, асоціативності, варіативності, імпровізаційності, інтонаційності). З опорою на вищевказані принципи сучасна мистецька освіта синтезує методи прогресивних методик, які максимально орієнтують вчителя на пріоритетність пізнавальної, виховної і перетворюючої функції мистецтва, на інтегральну природу дитини, забезпечуючи цілісність її особистісного художньо-естетичного розвитку.

Мистецькі дисципліни забезпечують розвиток і самореалізацію особистості через активну художню діяльність і творче самовираження у сфері мистецтва, набуття індивідуального соціально-художнього досвіду особистості. З огляду на це, вчителям важливо використовувати ряд сучасних методичних підходів:

Прилучення учнів до розуміння змісту й суті мистецтва шляхом особистісно-емоційного сприймання художньо-естетичної інформації. Саме через це відбувається духовно-моральне та естетичне виховання особистості учня, формування добрих почуттів, чуйності, здібностей до співпереживання.

Художній образ є основою, на якій будується художньо-образне сприймання мистецтва і власна художня діяльність. Опора на художній образ має бути передбачена у всіх видах художньо-естетичної діяльності, як в розділі „сприймання”, так і в розділі „практична діяльність”.

Засвоєння мови мистецтва і формування навичок практичної роботи має здійснюватись тільки в художньо-образному ключі як засвоєння засобів виразності художнього образу. В протилежному випадку набуття учнями знань та навичок буде позахудожнім, формальним.

Ефективність занять мистецтвом суттєвим образом залежить від зацікавленості учнів творчою діяльністю та отриманого ними в процесі занять емоційного задоволення, радості.

Використовуючи вищевказані методичні підходи, вчитель у

процесі навчання дітей мистецтву має вирішувати ряд основних завдань, що полягають у наступному:

формування в учнів художньо-естетичного відношення до дійсності

як потреби художнього пізнання світу та його образної оцінки. Це передбачає розвиток таких особистісних якостей, як: почуття краси та гармонії, здатності емоційно відгукуватися на різні прояви естетичного в навколишньому світі та усвідомлювати їх, потребу в спостереженні та милуванні ними;

розвиток специфічних для художньо-творчого процесу

універсальних якостей особистості, художньо-творчої уяви, оригінального, нестереотипного асоціативно-образного мислення;

формування знань і уявлень про мистецтво та його історію,

розуміння різних видів мистецтва, ролі художнього образу та розвиток навичок його сприймання і емоційно-естетичної оцінки.

При цьому у виборі форм і прийомів роботи вчитель повинен керуватися не лише особливостями художнього матеріалу, а й враховувати можливості учнів, набуті ними знання і вміння та їх життєвий досвід.

У змісті дисциплін, що реалізують освітню галузь “Мистецтво” у початковій школі, провідна роль належить активній художній діяльності і творчому самовираженню учнів у сфері мистецтва. Основними завданнями у початковій школі є пробудження в учнів інтересу до мистецтва, залучення до художньо-творчої діяльності в музичному, образотворчому (візуальному), хореографічному, театральному та екранних видах мистецтва.

У 2004/2005 навчальному році дисципліни художньо-естетичного циклу вивчатимуться за програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України (див. Перелік програм та навчально-методичного забезпечення в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України).

^ Вибір навчальної програми, рекомендованої міністерством, здійснює вчитель, який викладає даний предмет. Відповідно до профілю класу чи школи вчителі мають право вибору підручників та посібників з числа тих, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Слід звернути особливу увагу на поліпшення та поширення викладання дисциплін художньо-естетичного циклу в навчальних закладах суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного та спортивного профілів відповідно до Типових навчальних планів для профільного навчання (Наказ МОН від 20.05.03. №306). Навчальні курси “Художня культура” та “Основи естетики” в навчальних закладах зазначених профілів є базовими, мають відповідні програми та навчально-методичне забезпечення. Як показав аналіз вивчення рівня навчальних досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах Івано-Франківської області, серед 747-ми шкіл Івано-Франківщини художня культура вивчається лише в 6-ти навчальних закладах гуманітарного профілю, а основи естетики – в одному. Це свідчить про недостатню увагу до профільної художньо-естетичної освіти.

У загальноосвітніх навчальних закладах художньо-естетичного профілю (музичного, художнього, хореографічного тощо) на розвиток творчих здібностей учнів спрямовані, зокрема, навчальні курси за вибором та факультативи, які мають бути короткотривалими (від 12-ти годин) та різноманітними за змістом, як наприклад:


Курси за вибором, факультативи

музичні

художні

гуманітарні (художньо-естетичні)

Внутріпрофільні, практичні

“Творчий розвиток і навчання гри на народних інструментах”*; “Навчання гри на духових інструментах”*; “Постановка голосу”*; “Хореографія”; “Світ сучасної музики: електронний синтезатор”

“Художній розпис”*; “Художнє соломоплетіння”*; “Художня кераміка”*




Пізнавальні




“Основи дизайну”

“Розвиток творчої особистості”*; “Художня культура України”; “Людина і культура”

Поглиблювальні




“Малюнок та живопис”*

“Історія мистецтв”; “Медіакультура”

Професійного характеру

“Гармонічне сольфеджіо на основі української музики”*




“Космос театру”*

Примітка: *Курси за вибором та факультативи, розроблені Академією дитячої творчості м. Миколаєва та рекомендовані Міністерством освіти і науки України.


Допрофільна робота в 9-х класах основної школи також здійснюється за рахунок різноманітних короткотривалих курсів за вибором, як наприклад: “Музична література”; “Основи музичної грамоти”, “Хоровий клас”; “Основи петриківського розпису”, “Конструювання” тощо.

На допомогу вчителям у фаховому часописі «Мистецтво та освіта» постійно висвітлюються нові педагогічні розробки, друкуються навчальні та виховні програми, матеріали з теорії та методики викладання предметів художньо-естетичного циклу.

Привертаємо увагу до того, що навчальна діяльність учнів і тематична атестація з дисциплін художньо-естетичного циклу у початковій та основній школі можуть проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

Сучасний урок з дисциплін художньо-естетичного циклу за своїм змістом є неповторним і повинен сприйматися як розвинений (і за формою і за змістом) художній твір. Отже, використання творчих форм роботи, створення на уроці емоціональної драматургії є основними вимогами до сучасного уроку, на якому активно формується і розвивається естетичне мислення учнівської молоді.


Управління змісту освіти