Реферат: Національна індикативна програма на 2011-2013 рр. Перелік скорочень

Неофіційний переклад









ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ


Європейський інструмент сусідства

та партнерства




Україна


НАЦІОНАЛЬНА ІНДИКАТИВНА ПРОГРАМА

на 2011-2013 рр.







Перелік скорочень


ВВП

Валовий внутрішній продукт

ГО

Громадські організації

ЄІБ

Європейський інвестиційний банк

ЄПС

Європейська політика сусідства

ЗВТ

Зона вільної торгівлі

ЄІСП

Європейський інструмент сусідства і партнерства

МВФ

Міжнародний валютний фонд

МФО

Міжнародні фінансові організації

НІП

Національна індикативна програма

ПД ЄПС

План дій ЄПС

ПТО

Професійно-технічна освіта

РЕЦ

Регіональний екологічний центр (Україна)

СД

Стратегічний документ

ТАСІС

Технічна допомога країнам СНД

УПС

Угода про партнерство і співробітництво

ЦРТ

Цілі розвитку тисячоліття

ЗМІСТ


ЧАСТИНА ПЕРША: ВСТУП: СЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ОГЛЯД.....................................................

4

1. Вступ...............................................................................................................................................

4

ЧАСТИНА ДРУГА: Індикативна програма на 2011-2013 роки...........................................................

9

2. Основні пріоритети та завдання...................................................................................................

9

3. Індикативний бюджет....................................................................................................................

9

4. Пріоритетні сфери .........................................................................................................................

11

4.1. Пріоритетна сфера 1: Належне управління та верховенство права

11

4.1.1. Напрямок 1.1: Правосуддя, свобода та безпека........................................................

11

4.1.2. Напрямок 1.2: Інтегроване управління кордоном.......................................................

12

4.1.3. Напрямок 1.3: Реформа державного управління та управління державними фінансами..................................................................................................................................


13

4.1.4. Напрямок 1.4: Роззброєння...........................................................................................

16

4.2. Пріоритетна сфера 2: Сприяння набранню чинності Угоди про асоціацію між ЄС та Україною (включаючи створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі) ...................................................................................................................................



16

4.2.1. Напрямок 2.1: Сприяння набранню чинності Угоди про асоціацію.........................

16

4.2.2. Напрямок 2.2: Сприяння створенню поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі......................................................................................................................................


17

4.3. Пріоритетна сфера 3: Сталий розвиток...........................................................................

21

4.3.1 Напрямок 3.1: Енергетика, навколишнє середовище та зміна клімату, транспорт.................................................................................................................................


21

4.3.2. Напрямок 3.2 Соціальний розвиток регіонів і розвиток сільської місцевості........

25

5. Виконання....................................................................................................................................

28

5.1. Програма Всеохоплюючої інституційної розбудови Східного партнерства............

31

6. Ризики та припущення.................................................................................................................

32

7. Узгодження, гармонізація та консультації ................................................................................

32

8. Додатки...........................................................................................................................................

34

8.1. Додаток 1: Стисла довідкова інформація про країну.....................................................

34

8.2. Додаток 2: Відомості щодо досягнення Цілей розвитку тисячоліття..........................

36

8.3. Показник 3: Таблиця щодо основних/неосновних напрямків розподілу коштів........

36

8.4. Додаток 4: Зведені дані про діяльність донорів.............................................................

38

8.5. Додаток 5: Консультації щодо середньострокового перегляду Стратегічного документу щодо України та складання НІП на період 2011-2013 років.............................

41

8.6. Додаток 6: Екологічний профіль України ......................................................................

42

8.7. Додаток 7: Міграційний профіль України......................................................................

47

8.8. Додаток 8: Перелік поточних програм бюджетної підтримки......................................

59


Частина ПЕРША: Вступ: Середньостроковий огляд

1. Вступ


Стратегічний документ щодо України (СД), який стосується всієї допомоги Європейської Комісії Україні протягом 2007-2013 років, було ухвалено у 2007 році разом з багаторічною Національною індикативною програмою двосторонньої допомоги Європейської Комісії Україні в рамках Європейського інструменту сусідства і партнерства (ЄІСП) на період 2007-2010 років. Прийняті річні програми дій на 2007, 2008 та 2009 роки, річна програма дій на 2010 рік перебуває на стадії підготовки. Восени 2008 року Стратегічний документ був переглянутий. За результатами перегляду було зроблено такі висновки:


У відносинах між ЄС та Україною відбулися суттєві зміни, які стосуються послідовного поглиблення відносин з Україною та включають: початок переговорів щодо Угоди про асоціацію між ЄС та Україною; започаткування візового діалогу з Україною, набуття чинності Угод про спрощення візового режиму та реадмісію, поглиблення технічної та фінансової співпраці в усіх сферах та започаткування Спільної ініціативи ЄС зі співробітництва в Криму;

У внутрішніх відносинах політична ситуація залишалась нестабільною. Внаслідок глобального фінансово-економічного спаду різко погіршилась економічна ситуація. Проте політичне керівництво України неухильно дотримувалось своїх зобов'язань щодо поглиблення відносин з ЄС, зокрема щодо посилення політичної співпраці та економічної інтеграції. І хоча від часу "Помаранчевої революції" 2004 року швидкість проведення реформ можливо дещо зменшилась, основний напрямок програм реформування залишився незмінним.


Отже, за результатами огляду було зроблено висновок про те, що основні напрямки, викладені у Стратегічному документі, залишаються актуальними.


^ Події в Україні

Після "Помаранчевої революції" 2004 року Україна зробила значний поступ у дотриманні демократичних норм і прав людини: загальнонаціональні вибори були проведені у цілому відповідно до міжнародних стандартів; громадянське суспільство почало зміцнювати свої позиції та провадити активну діяльність, особливо у великих містах; серед засобів масової інформації спостерігається більше плюралізму, частково завдяки плюралізму у відносинах власності на засоби інформації. Разом з цим основні політичні сили в Україні (у тому числі лідери колишньої Помаранчевої коаліції та основної опозиційної партії) підтвердили європейський вибір України та її прихильність до курсу реформ. Проте проведенню реформ, зокрема виконанню законів України та інших нормативних актів, значно перешкоджає політична нестабільність. Політичний розкол серед керівництва України загострився, у свою чергу, через положення Конституції України, які недостатньо чітко визначають розподіл повноважень і відповідальності. Як наслідок, протягом останніх двох років темпи реформ уповільнились, і деякі основні державні інститути впродовж значних періодів часу були практично паралізовані. На ці тенденції вказувалось у Звіті Європейської Комісії про виконання Європейської політики сусідства в Україні у 2008 році, Sec (2009) 515/2. Ключовими пріоритетами у проведенні реформ залишаються: конституційна реформа; покращення у сфері дотримання принципів верховенства права (зокрема, шляхом проведення судової реформи), значне збільшення зусиль, спрямованих на протидію корупції та поліпшенню ділового та інвестиційного клімату. Українське керівництво постійно підтверджує важливість продовження реформ в усіх зазначених сферах, і, таким чином, ці пріоритети відображено у новому Порядку денному асоціації ЄС-Україна.


Хоча залишаються деякі нерозв’язані питання у сфері прав людини, наприклад, що стосується поводження з соціально-уразливими групами (у цьому документі цей термін вживається стосовно в’язнів, біженців і шукачів притулку, осіб, хворих на ВІЛ і СНІД, та інших осіб) і дотримання принципу верховенства права, Україна продовжує поступ у деяких ключових сферах, таких як реформування системи кримінального судочинства та забезпечення гендерної рівності.


Україна належить до країн Східної Європи, які найбільше постраждали від глобальної фінансово-економічної кризи. Ця криза особливо серйозно вплинула на промисловість, наприклад, сталеливарну галузь (вироби якої складають найбільшу статтю експорту України), а також викликала раптове зменшення доступу до міжнародних ринків капіталу. Підтримання надходжень від експорту на відповідному рівні має для довгострокового розвитку України вирішальне значення. Обсяги торгівлі України з ЄС складають близько 30%, а з країнами СНД – близько 40%. Україна має розвинену чорну металургію, підприємства якої виробляють чавун, сталь і сталеві труби, а також хімічну промисловість, до виробів якої належать мінеральні добрива та сірчана кислота. Україна також виробляє у великих обсягах зерно, насіння соняшника та цукровий буряк.


Для подолання фінансово-економічної кризи у листопаді 2008 року МВФ підписав з Україною Угоду "стендбай", яка передбачала виділення 16,4 млрд. доларів США. Угода включала низку умов щодо проведення реформ, у тому числі у системі пенсійного та соціального забезпечення з метою зменшення дефіциту бюджету України відповідно до погоджених показників. І хоча з квітня 2009 року стали з’являтись деякі попередні ознаки стабілізації, в цілому скорочення ВВП у 2009 році прогнозується до 14%.


Соціальні наслідки фінансово-економічної кризи в Україні у довготерміновій перспективі ще невідомі. Проте очевидно, що криза значно впливає на зайнятість у промислово-розвинутому східному регіоні країни, де різко збільшилась кількість звільнень, а на багатьох підприємствах запроваджено режим неповного робочого дня. Ймовірно, криза також вплине на соціально незахищені верстви населення та жінок через зменшення кількості робочих місць, розміру пенсій та соціальних виплат, витрат на соціальну сферу та охорону здоров’я в результаті заходів, спрямованих на виконання встановлених показників бюджетного дефіциту України. Також очікується зменшення обсягів грошових переказів в Україну від громадян України, які працюють за кордоном, пов'язані із зменшенням кількості українських робочих, зайнятих головним чином у будівельній промисловості, в результаті скорочення попиту на будівельні роботи в регіоні та збільшення конкуренції з боку місцевих робітників на меншу кількість робочих місць. Прогнози щодо відсотку українських громадян, які внаслідок кризи вирішать повернутись додому з роботи за кордоном, також відсутні.


^ Розвиток відносин між ЄС та Україною

Після схвалення Стратегічного документу на 2007-13 роки відносини між ЄС та Україною активізувались. До основного напрямку в цій сфері належить проведення переговорів щодо нової Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Угода про асоціацію передбачає значне розширення відносин між ЄС та Україною в усіх сферах співробітництва, а також створення першої в регіоні поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ). Переговори щодо створення ЗВТ стали можливими після вступу України до СОТ у травні 2008 року.


Водночас, ЄС та Україна провели переговори з широкого кола питань з метою укладення Порядку денного асоціації, який наразі прийшов на зміну Плану дій ЄС-Україна (набув чинності у 2005 році), крім частини, яка стосується питань правосуддя, свободи та безпеки. Порядок денний асоціації має на меті підготовку до і сприяння процесові набуття чинності Угоди про асоціацію після завершення переговорів. Документ має практичний, конкретний та гнучкий характер, що передбачає періодичний перегляд визначених ним пріоритетів співпраці.


До інших основних подій у сфері двосторонніх відносин належить затвердження у 2007 році Плану дій ЄС-Україна у сфері правосуддя, свободи та безпеки, набуття чинності Угод про спрощення візового режиму та реадмісію, а також початок у жовтні 2008 року візового діалогу з Україною з метою впровадження у довгостроковій перспективі безвізового режиму на короткочасні поїздки до країн ЄС. Разом з цим продовжуються переговори щодо приєднання України до Договору про енергетичне співтовариство, і відбувається поглиблення відносин між ЄС та Україною в енергетиці на основі Меморандуму про порозуміння між ЄС та Україною щодо співробітництва в енергетичній галузі. 23 березня 2009 року Європейська Комісія та Уряд України провели спільну Міжнародну інвестиційну конференцію щодо модернізації газотранзитної системи України. Спільна заява, підписана за результатами конференції, містить низку зобов’язань щодо проведення реформ в рамках більш широкого кола домовленостей досягнутих в контексті співпраці ЄС з Україною в енергетичній галузі. Наприкінці 2007 року також було розпочато переговори ЄС з Україною щодо угоди про спільний авіаційний простір з метою поступової інтеграції України до єдиного авіаційного ринку ЄС.


Діалог між ЄС та Україною з питань сільського господарства та розвитку сільської місцевості відзначено підписанням Меморандуму про порозуміння (18 жовтня 2006 року), проведенням регулярних зустрічей високого рівня та діяльністю робочих груп з технічних питань. Також започатковано діалог між компетентними органами України та службами ЄС з питань безпеки харчових продуктів і доступу продовольчих товарів до ринків ЄС та України.


Двостороння Угода про наукове і технологічне співробітництво між Європейським Співтовариством, зараз ЄС, та Україною діє з 2003 року. У 2004 році строк Угоди було подовжено на п’ять років, і зараз знову подовжується на наступні п’ять років. У червні 2009 року, Україна подала офіційне прохання щодо приєднання до 7-ої Рамкової програми ЄС з розвитку наукових досліджень і технологій, виходячи з принципу відкритості програм ЄС для країн ЄПС.


На Україну також бере участь у "Чорноморській синергії" – ініціативі регіонального співробітництва, що охоплює п’ять східних країн ЄПС, а також Російську Федерацію і Туреччину. "Чорноморська синергія" – це ініціатива ЄС, що залучає до участі країни морського басейну, і спрямована на вирішення проблем, які вимагають спільних зусиль країн регіону. Реалізація "Чорноморської синергії" передбачає, зокрема, створення партнерств у певних галузях, наприклад, партнерство з охорони навколишнього середовища незабаром розпочне свою роботу. На сьогоднішній день також розглядаються інші галузі та спільні проекти.


І, нарешті, у травні 2009 року в Празі було започатковано "Східне партнерство", яке створює можливості для поглиблення відносин між ЄС і шістьма сусідніми країнами на схід від ЄС, у тому числі і Україною, а також між цими країнами. Україна висловила зацікавленість взяти участь у програмі Всеохоплюючої інституційної розбудови та нових ініціативах-флагманах "Східного партнерства".


У сфері технічного та фінансового співробітництва наразі виконується близько 400 програм і проектів фінансованих в рамках останніх програм ТАСІС і ЄІСП, які продовжують сприяти розвитку в основних стратегічних сферах, визначених УПС та Планом дій ЄС-Україна. У 2007 році із введенням ЄІСП ЄС перейшов на використання галузевого підходу, який впроваджується головним чином через бюджетну підтримку (складає близько 70% фінансування за національними програмами) у кількох сферах (енергетика, в т.ч. енергоефективність, усунення технічних бар'єрів у торгівлі, охорона навколишнього середовища, транспорт), обумовлену зобов’язаннями у проведенні ключових реформ в галузі. Решту коштів виділено на покращення спроможностей та інституційного розвитку органів влади за допомогою проектів Twinning та технічної допомоги, у відповідності до Ключової стратегії ЄС щодо технічного співробітництва (EU Backbone Strategy). Підтримка, яку надає ЄС з питань адаптації законодавства та реформування системи державного управління, посилюється завдяки Інструменту технічної допомоги та обміну інформацією (TAIEX) та Програмі вдосконалення державного управління (SIGMA) фінансованих в рамках Міжрегіональної програми ЄІСП. Східна регіональна програма ЄІСП, яка має на меті підтримку регіонального співробітництва, надаватиме більшу підтримку багатостороннім заходам, спрямованим на реалізацію "Східного партнерства". Значні кошти також надаються за допомогою Інструменту співробітництва в галузі ядерної безпеки та інших тематичних бюджетних ліній, зокрема Європейського інструменту з демократії та прав людини, програми підтримки навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів, інвестування у людські ресурси, програми Міграція і надання притулку. Крім того, продовжується реалізація програм Темпус та Ерасмус Мундус як ключових інструментів підтримки реформи вищої освіти та міжнародної мобільності викладачів і студентів в Україні. В усіх заходах, спрямованих на протидію ВІЛ/СНІД, ЄС надає підтримку через Світовий фонд (Раунд 6). Нарешті, у відповідь на фінансово-економічну кризу Європейська Комісія розглядає комплекс заходів макрофінансової допомоги для України.


Щодо подій на міжнародному рівні – в 2005 році Україна ратифікувала Конвенцію про заборону застосування, складування, виробництва і передачі протипіхотних мін та їх знищення ("Оттавська конвенція") та зобов’язалась знищити запаси протипіхотних мін до 2010 року. З низки технічних причин це зобов’язання не буде виконано у визначений термін. Незважаючи на це, Україна неухильно дотримується своїх зобов’язань щодо знищення запасів протипіхотних мін. Україна отримувала підтримку від ЄС в минулому і розглядає подальшу допомогу від ЄС для завершення цього процесу як питання першочергового значення.


Частина друга: Індикативна програма на 2011-2013 роки


^ 2. Основні пріоритети та завдання


Виходячи з вищенаведеного, нова Індикативна програма на період 2011-2013 років складатиметься з таких компонентів:


Пріоритетна сфера 1: Належне управління та верховенство права

Напрямок 1: Правосуддя, свобода та безпека

Напрямок 2: Інтегроване управління кордоном

Напрямок 3: Реформа державного управління та управління державними фінансами

Напрямок 4: Роззброєння


^ Пріоритетна сфера 2: Сприяння набранню чинності Угоди про асоціацію між ЄС та Україною (включаючи створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі)

Напрямок 1: Сприяння набранню чинності Угоди про асоціацію

Напрямок 2: Сприяння створенню ЗВТ


^ Пріоритетна сфера 3: Сталий розвиток

Напрямок 1: Енергетика, навколишнє середовище та зміна клімату, транспорт

Напрямок 2: Регіональний розвиток і розвиток сільської місцевості


З огляду на широке співробітництво між країною-партнером та ЄС, що ґрунтується на засадах зовнішньополітичної ініціативи "Східного партнерства", існуючі та можливі у майбутньому договірні відносини, НІП ЄІСП охоплює відносно широке коло сфер співробітництва. Допомога у передбачених НІП пріоритетних сферах буде надаватись протягом дії програми у 2011-2013 роках. Проте індикативний характер цієї програми забезпечує певну гнучкість у реалізації окремих напрямків. Процес підготовки річних програм дій дає можливість проведення оцінки доцільності та своєчасності реалізації заходів того чи іншого напрямку, а також адаптація запропонованих заходів до змін у стратегії ЄС і змін у відповідній галузі. У цьому процесі найбільшу увагу слід приділяти виконанню напрямків, які мають ключове значення для поглиблення відносин з ЄС в контексті "Східного партнерства" та підтримки реформ.


^ 3. Індикативний бюджет


В рамках НІП 2011-2013 років Україні буде надано 470,05 млн. євро з коштів Європейського інструмента сусідства та партнерства (ЄІСП), в тому числі 43,37 млн. євро, виділених на реалізацію Програми Всеохоплюючої інституційної розбудови, та 30,79 млн. євро, призначених для реалізації Програми регіонального розвитку. Якщо Програму Всеохоплюючої інституційної розбудови не буде погоджено або відбудеться затримка в її реалізації, виділені кошти будуть повністю чи частково перерозподілені на інші програми.


Національна індикативна програма для України передбачає такі індикативні фінансові асигнування на кожну пріоритетну сферу на період 2011-2013 років:


^ Пріоритетні сфери

у млн. євро

%

Пріоритетна сфера 1:

Належне управління та верховенство права


94 000 − 141 000

20-30%

Пріоритетна сфера 2:

Сприяння набранню чинності Угоди про асоціацію між ЄС та Україною (включаючи створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі)


117 500 − 164 500

25-35%

Пріоритетна сфера 3:

Сталий розвиток


211 500 − 258 527

45-55 %

Загалом індикативні асигнування ЄІСП на 2011-2013 рр.

470 050

100%



^ 4. Пріоритетні сфери


4.1. Пріоритетна сфера 1: Належне управління та верховенство права


Забезпечення належного управління та поваги верховенства права є фундаментальними принципами у відносинах між ЄС та Україною, які визначені також як пріоритети нової Угоді про асоціацію між ЄС та Україною, щодо якої наразі проводяться переговори, та в Порядку денному асоціації. Реформи у цих сферах важливі не тільки з огляду на необхідність повного дотримання прав людини та основних свобод, але й з метою посилення заходів щодо боротьби з корупцією, поліпшення ділового та інвестиційного клімату. У цьому відношенні важливу роль у підвищенні відповідальності державних органів влади відіграє громадянське суспільство шляхом найбільшого залучення до виконання цих пріоритетних завдань. Водночас, готовність органів влади до проведення реформування системи державного управління та органів влади в значній мірі залежатиме від державної підтримки цієї реформи. Це питання вже відображено в Порядку денному асоціації ЄС-Україна, але для забезпечення найбільшого успіху йому слід приділяти пильну увагу і на політичному рівні.


^ 4.1.1. Напрямок 1.1: Правосуддя, свобода та безпека

Порядок денний асоціації III, 2.1 II та III, (d)


Наслідки: більш ефективний і підзвітний процес прийняття рішень органами влади, забезпечення поваги прав людини, зменшення рівня корупції, яке призведе до покращення інвестиційного і ділового клімату в Україні.


Конкретна мета: сприяння процесу розроблення та проведення послідовної галузевої стратегії реформ у сфері здійснення правосуддя.


Очікувані результати:

підвищення ефективності системи правосуддя згідно з міжнародними стандартами;

підвищення рівня незалежності та чесності судової влади;

поліпшення ситуації щодо поваги прав людини з боку органів кримінальної юстиції, правоохоронних органів та установ пенітенціарної системи відповідно до міжнародних стандартів та кращих практик;

полегшення доступу до правосуддя для громадськості (у тому числі соціально уразливих груп) і суб’єктів економічної діяльності;

допомога у забезпеченні функціонування інституту Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики;

покращення управління у питаннях міграції та надання притулку;

покращення результатів роботи у сфері боротьби з організованою злочинністю, торгівлею людьми та наркотичними засобами;

ефективний захист особистих даних.


Показники виконання1:

оцінки / звіти про виконання, складені ЄС, неурядовими організаціями, ООН та Радою Європи (у тому числі, Комітетом із запобігання тортурам, нелюдському чи принизливому ставленню та покаранням Ради Європи) щодо значного поліпшення ситуації у сфері належного управління, верховенства права, дотримання прав людини та основних свобод;

більш часте застосування міжнародних принципів дотримання прав людини органами судової влади, кримінальної юстиції, правоохоронними органами та установами пенітенціарної системи;

підвищення рівня громадської довіри до судової влади та правоохоронних органів;

прийняття реалістичного, комплексного і прозорого річного та багаторічного бюджету для впровадження політики та реформування у сфері юстиції;

ефективне забезпечення виконання судових рішень відповідно до міжнародних стандартів, підтверджене наявними статистичними даними Міністерства юстиції України;

поліпшення доступу до правосуддя, гарантованого положеннями про безкоштовну юридичну допомогу (зокрема, для жінок і соціально уразливих груп), та поглиблення співпраці з громадянським суспільством, що надає юридичну допомогу в Україні;

підвищення ефективності та незалежності загальних та адміністративних судів, що призведе до збільшення довіри з боку інвестиційних і ділових кіл;

створення ефективних програм боротьби з організованою злочинністю, незаконним обігом наркотичними засобів та торгівлею людьми, які містять детальний план заходів із визначеними цілями, функціями, очікуваними результатами та показниками виконання;

ратифікація та ефективне виконання Конвенції ООН проти корупції;

виконання і ратифікація Конвенції Ради Європи "Про захист осіб стосовно автоматизованої обробки персональних даних" 1981 року та Додаткового протоколу до неї 2001 року, включаючи створення незалежного наглядового органу.


^ 4.1.2. Напрямок 1.2: Інтегроване управління кордоном

Порядок денний асоціації III, 3


Наслідки: спрощення руху осіб і товарів разом із підвищенням безпеки на кордонах.


Завдання: підвищення безпеки на наземних та морських кордонах та спрощення законного переміщення осіб і товарів шляхом приведення методів і процедур управління у відповідність до європейських стандартів, а також розвитку спроможностей для ефективної боротьби із транскордонною злочинністю (у тому числі контрабанді наркотичних засобів, торгівлі людьми та нелегальній міграції).


Очікувані результати:

створення методологічної та правової основи для спрощення законного руху осіб і товарів (та для боротьби з транскордонною злочинністю, в тому числі з торгівлею наркотичними засобами, людьми та нелегальною міграцією);

наближення процедур прикордонного контролю та систем управління до відповідного acquis communautaire ЄС і найкращих міжнародних стандартів;

використання та утримання сучасної прикордонної інфраструктури, інформаційних систем, прикордонних пунктів та обладнання для здійснення спостереження;

ефективне впровадження Угоди про реадмісію ЄС-Україна;

покращений захист документів (біометричні паспорти).


Показники виконання:

створення фізичної прикордонної інфраструктури та систем на базі інформаційних технологій, а також надання Державній прикордонній службі України та Державній митній службі України відповідного обладнання для прикордонного/митного контролю і спостереження;

скорочення часу очікування на пунктах перетину кордону, необхідного для перевірки осіб і митного оформлення вантажів;

підвищення рівня обміну даними та міжвідомчої співпраці між усіма національними службами, які беруть участь в управлінні кордоном і заходах боротьби з транскордонною злочинністю;

підвищення показників виявлення незаконної діяльності на кордоні, зокрема що стосується незаконного переміщення наркотичних засобів і людей.


^ 4.1.3. Напрямок 1.3: Реформа державного управління та управління державними фінансами

Порядок денний асоціації III, 2, 2.1,(I)та 2.2 та III,7

a) Реформа державного управління та державної служби

Наслідки: поліпшення відносин між громадянами та органами державної влади в результаті належного формулювання державної політики та надання державних послуг.


Завдання: підвищення ефективності державного управління та процесу розроблення політики шляхом підтримки організаційної розбудови органів державної влади, в тому числі державних підприємств, розвитку спроможностей і запровадження принципів прозорості, розвитку потенціалу та відповідальності органів державної влади.


Очікувані результати:

складання та виконання відповідними органами державної влади планів організаційної розбудови;

підвищення можливостей органів державної влади у питаннях розроблення та впровадження політики на основі внутрішньої координації, а також консультацій та партнерських відносин з усіма задіяними установами;

вдосконалення загальної методологічної основи управління персоналом державної служби, у тому числі, що стосується набору персоналу, професійного розвитку та оцінки результатів роботи;

підвищення спроможностей відділів кадрів державних органів влади щодо набору та розвитку персоналу згідно професійною компетентністю та забезпеченням рівних можливостей;

підвищення якості надання громадянам та підприємствам адміністративних послуг, в тому числі шляхом використання інформаційних технологій.


Показники виконання:

затвердження стратегії та плану проведення комплексної реформи державного управління;

наявність та впровадження норм і правил (посібників, методологій, процедур) щодо формування та реалізації політики, включаючи моніторинг і оцінку, відповідно до принципів координації та партнерства;

затвердження і виконання плану управління персоналом, включаючи питання професійної компетентності, впровадження стратегій забезпечення рівності та професійної підготовки у державній службі, впровадження єдиної інформаційної служби для управління персоналом державної служби;

наявність стратегії та плану проведення комплексної реформи державної служби;

функціональність реформованих адміністративних структур (наявність правової бази, необхідного персоналу, процедур);

наявність електронного реєстру адміністративних послуг в Інтернеті, які надаються за принципом "єдиного вікна", внутрішній обмін документацією між задіяними органами державної влади;

якість і кількість адміністративних послуг, що надаються через Інтернет або за принципом "єдиного вікна".


b) Управління державними фінансами

Порядок денний асоціації, III, 2.2/ III. 7


Наслідки: ефективне використання державних коштів завдяки збільшенню прозорості бюджетного планування і підвищенню відповідальності установ, що здійснюють планування та управління державними фінансами.


Завдання: підвищення спроможностей органів державної влади щодо розроблення та координації державної політики та її відображення у бюджетних рішеннях.


Очікувані результати:

підвищення спроможностей щодо складання бюджету, орієнтованого на досягнення конкретних цілей, вдосконалення навичок узгодження витратної частини бюджету з цілями програм – розроблення відповідних механізмів і рівень їхньої реалізації на практиці у процесі розроблення та виконання бюджету;

наявність комплексної правової бази, що забезпечує єдність Державного бюджету, у тому числі щодо його виконання та контролю;

покращення інституційних спроможностей систем фінансового управління та контролю, а також системи внутрішнього аудиту;

підвищення рівню прозорості та відповідальності у державних видаткам, у тому числі що стосується державних закупівель (також у відповідності до зобов’язань, передбачених для поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі);

співробітництво з відповідними установами ЄС під час проведення перевірок на місцях щодо управління та контролю за коштами ЄС.


Показники виконання:

підвищення відповідності затвердженого Державного бюджету з цілями, визначеними у програмами галузевого розвитку;

прийняття законодавства, що відповідає нормам ЄС, необхідного для підтримки процесу складання та виконання бюджету;

виконання бюджету та здійснення процедур контролю відповідно до фінансового і бюджетного acquis ЄС (з точки зору органів влади та їх спроможностей);

зміцнення дисципліни виконання бюджету, чіткий та прозорий порядок роботи державного органу влади який відповідає за виконання бюджету, зменшення кількості судових справ, пов’язаних з виконання бюджету (у тому числі що стосується державних закупівель) та посилення парламентського нагляду за плануванням і виконанням бюджету, а також підвищення ролі громадянського суспільства у здійсненні моніторингу планування і виконання бюджету.


c) Оподаткування

Наслідки: покращення економічних відносин, торгівлі, інвестиційних умов та конкуренції завдяки розвитку належного управління у сфері оподаткування, у тому числі поступового наближення системи оподаткування та податкових органів до міжнародних і європейських структур і стандартів.


Завдання: вдосконалення законодавства та підсилення спроможностей податкових органів у розбудові принципів верховенства права та належного управління у сфері оподаткування.


Очікувані результати:

розроблення комплексного стратегічного плану для Державної податкової адміністрації, у тому числі щодо законодавства, процедур, ресурсів та ІТ-підтримки;

вдосконалення і розвиток системи оподаткування та податкових органів і поступове наближення до принципів належного управління у сфері оподаткування та Кодексу поведінки щодо оподаткування підприємств;

покращення норм порядності у податкових органах.


Показники виконання:

розроблення та виконання довгострокової стратегії для Державної податкової адміністрації;

вирішення проблеми з відшкодуванням ПДВ на постійній основі;

податковий контроль й аудиту більше цілеспрямовані та базуються на оцінці ризиків;

вжиття заходів, спрямованих на гармонізацію політики щодо підакцизних товарів;

впровадження високих стандартів порядності у системі податкових органів.



^ 4.1.4. Напрямок 1.4: Роззброєння


Наслідки: виконання зобов’язань України, взятих в рамках приєднання до Конвенції про заборону застосування, складування, виробництва і передачі протипіхотних мін та їх знищення ("Оттавська конвенція")


Завдання: надання Україні підтримки в зусиллях, спрямованих на знищення запасів протипіхотних мін шляхом постачання обладнання для їх знищення;


Очікувані результати:

покращення процедур та спроможностей для знищення протипіхотних мін;

знищення усіх запасів протипіхотних мін у відповідності до положень Статті 4 "Оттавської конвенції";


Показники виконання:

державні та експертні звіти щодо виконання "Оттавської конвенції";

звіти міжнародних неурядових організацій щодо моніторингу виконання вимог "Оттавської конвенції"



^ 4.2. Пріоритетна сфера 2: Сприяння набранню чинності Угоди про асоціацію між ЄС та Україною (включаючи створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі)


Значна адаптація регуляторних актів, передбачена Угодою, особливо що стосується галузевої співпраці та доступу до ринків, вимагатиме серйозних заходів з розбудови спроможностей, а саме в питаннях планування, координації, регулювання, нагляду та виконання законодавства.


^ 4.2.1. Напрямок 2.1: Сприяння набранню чинності Угоди про асоціацію


Порядок денний асоціації має на меті сприяти набранню чинності Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Документ складається з низки пріоритетів для дій, пов’язаних з зобов’язаннями, які виникнуть після набрання чинності Угоди про асоціацію між ЄС та Україною.


До них відносяться зобов’язання, що стосуються перенесення та виконання норм міжнародн