Реферат: Цільові екологічні програми 12 > Доступ до інформації 13 > Екологічна просвіта 14 > Участь громадськості у здійсненні екологічної політики міста 14

Звіт

Громадського моніторингу формування та виконання бюджету м. Миколаєва за напрямками

«Екологія та благоустрій»

Моніторинг проводився в рамках проекту «Від громадського моніторингу бюджетного процесу – до ефективного соціального партнерства», який виконує Миколаївський міський фонд ЛАСКА «Сприяння економічним і соціальним реформам» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження»

м. Миколаїв – 2010 р.


Зміст

Вступ 6

1. Інструментарій здійснення моніторингу за напрямком «Екологія та благоустрій» 7

2. Аналіз програм 9

3. Аналіз процесу розробки екологічних програм 12

3.1. Екологічні проблеми міста 12

3.2. Цільові екологічні програми 12

3.3. Доступ до інформації 13

3.4. Екологічна просвіта 14

3.5. Участь громадськості у здійсненні екологічної політики міста 14

^ 4. Результати соціологічного дослідження 15

4.1. Напрямки соціологічного дослідження 15

4.2. Структура учасників опитування 15

4.3. Обізнаність мешканців щодо повноважень та правил діяльності міської влади у сфері благоустрою міста, їх участь у заходах з благоустрою 17

Краще оцінюють свої знання повноважень міської ради у сфері благоустрою особи віком 36 і більше років – 65% у середньому по групі. Найбільше тих, хто не знає й не цікавиться – серед молоді 15-25 років (62,4%). 17

4.4. Оцінки ступеня благоустрою у розрізі ключових напрямів діяльності міської влади, що визначаються Законом про благоустрій 18

4.5. Відношення мешканців міста щодо заповнення об’єктів благоустрою малими архітектурними формами, зовнішньою рекламою, стоянками, будівлями та спорудами 21

4.6. Висновки за результатами соціологічного дослідження 22

^ 5. Аналіз відповідей на інформаційні запити, надіслані до фінансовОГО управління та до департаменту ЖКГ 23

6. Структура видатків міського бюджету на 2009 р. та аналіз фінансування програм 26

Таблиця 1. Структура видатків міського бюджету на 2009 р. 27

Таблиця 2. Освоєння призначених обсягів цільового фонду охорони навколишнього природного середовища за 1 півріччя 2009 р. 27

^ Висновки та рекомендації 29

ДОДАТКИ 33

Додаток А 33

Показники оцінювання для моніторингу за напрямком “Благоустрій” 33

Додаток Б 37

Індикатори моніторингу з втілення екологічної політики міста 37

Додаток В 41

Головні показники екологічного розвитку: 41

Додаток Г 42

Видатки міського бюджету міста Миколаєва на 2009 рік за функціональною структурою (тис. грн.) 42

Додаток Д 46

Структура обсягів фінансування міських програм на 2009 рік. 46

Додаток Е 48

Таблиці обробки результатів анкетування 48

Таблиця 3. Розподіл респондентів щодо обізнаності у повноваженнях міської ради у сфері благоустрою. 48

Таблиця 4. Розподіл респондентів щодо обізнаності про існування Правил благоустрою території м. Миколаєва. 48

Таблиця 5. Розподіл респондентів по активності у виконанні Правил благоустрою. 48

Таблиця 6. Розподіл оцінок стану забезпечення на території міста чистоти та порядку 48

Таблиця 7. Розподіл оцінок стану забезпечення тиші у громадських місцях 49

Таблиця 8. Розподіл оцінок стану озеленення вулиць, охорони зелених насаджень міста 49

Таблиця 9. Розподіл оцінок стану забезпечення відведених місць для вигулу та дресирування тварин 49

Таблиця 10. Розподіл оцінок забезпечення належного стану покриття міських шляхів сполучення – доріг, тротуарів, пішохідних зон 50

Таблиця 11. Розподіл оцінок організації велосипедних доріжок та стоянок 50

Таблиця 12. Розподіл оцінок організації місць відпочинку для населення, обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків для відпочинку 50

Таблиця 13. Розподіл оцінок організації утримання історичних архітектурних пам’ятників 50

Таблиця 14. Розподіл оцінок організації та обладнання місць для збору й вивозу відходів, санітарній очистці міста 51

Таблиця 15. Розподіл оцінок щодо проведення робіт з реконструкції й капітальному ремонту будівель, об’єктів благоустрою 51

Таблиця 16. Розподіл оцінок стану інформування населення щодо проведення заходів з благоустрою міста 51

Таблиця 17. Розподіл респондентів щодо відношення до розміщення на території міста малих архітектурних форм 51

Таблиця 18. Розподіл респондентів щодо відношення до розміщення на території міста зовнішньої реклами, бігбордів тощо 52

Таблиця 19. Розподіл респондентів щодо відношення до створення на об’єктах благоустрою стоянок, будівель й споруд 52

Таблиці перехресного аналізу по групах респондентів та блоках запитань 52

Таблиця 20. Розподіл за статтю 52

Таблиця 21. Розподіл за місцем проживання 52

Таблиця 22. Розподіл за віком 53

Таблиця 23. Розподіл за статтю 53

Таблиця 24. Розподіл за місцем проживання 53

Таблиця 25. Розподіл за віком 53

Таблиця 26. Розподіл за статтю 54

Таблиця 27. Розподіл за місцем проживання 54

Таблиця 28. Розподіл за віком 54

Таблиця 29. Розподіл за статтю 54

Таблиця 30. Розподіл за місцем проживання 55

Таблиця 31. Розподіл за віком 55

Таблиця 32. Розподіл за статтю 55

Таблиця 33. Розподіл за місцем проживання 55

Таблиця 34. Розподіл за віком 55

Таблиця 35. Розподіл за статтю 56

Таблиця 36. Розподіл за місцем проживання 56

Таблиця 37. Розподіл за віком 56

Таблиця 38. Розподіл за статтю 56

Таблиця 39. Розподіл за місцем проживання 57

Таблиця 40. Розподіл за віком 57

Таблиця 41. Розподіл за статтю 57

Таблиця 42. Розподіл за місцем проживання 57

Таблиця 43. Розподіл за віком 57

Таблиця 44. Розподіл за статтю 58

Таблиця 45. Розподіл за місцем проживання 58

Таблиця 46. Розподіл за віком 58

Таблиця 47. Розподіл за статтю 58

Таблиця 48. Розподіл за місцем проживання 59

Таблиця 49. Розподіл за віком 59

Таблиця 50. Розподіл за статтю 59

Таблиця 51. Розподіл за місцем проживання 59

Таблиця 52. Розподіл за віком 60

Таблиця 53. Розподіл за статтю 60

Таблиця 54. Розподіл за місцем проживання 60

Таблиця 55. Розподіл за віком 60

Таблиця 56. Розподіл за статтю 60

Таблиця 57. Розподіл за місцем проживання 61

Таблиця 58. Розподіл за віком 61

Таблиця 59. Розподіл за статтю 61

Таблиця 60. Розподіл за місцем проживання 61

Таблиця 61. Розподіл за віком 62

Додаток Ж 63

Перелік 63

загальних нормативно-правових актів, що регулюють питання доступу громадськості до інформації, сприяння її участі в процесі прийняття рішень і доступу до правосуддя з проблем навколишнього середовища 63
Вступ
Метою проекту «Від громадського моніторингу бюджетного процесу – до ефективного соціального партнерства» є впровадження системного громадського моніторингу діяльності органів місцевого самоврядування та виконавчої влади міста Миколаєва в процесі формування та виконання місцевих бюджетів для забезпечення відкритості, прозорості та ефективності бюджетного процесу.

Отримання висновків громадського моніторингу якнайменш трьох місцевих програм за напрямками «Екологія та благоустрій», «Молодь», «Охорона здоров’я» та широке інформування громади міста Миколаєва щодо об’єктивного стану справ в визначених сферах моніторингу має посилити вплив громадськості міста Миколаєва на вдосконалення бюджетного процесу, на формування та реалізацію місцевої політики, спрямованої на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку, на ефективність виконання місцевих та загальнодержавних програм в нашому місті.

Кампанія громадського моніторингу за втіленням екологічної політики в м. Миколаєві передбачає забезпечення більшої прозорості, відкритості й публічності діяльності органів місцевого самоврядування у галузі охорони довкілля.

Місто Миколаїв не відноситься до міст зі значним забрудненням довкілля. Керівництво міста традиційно приділяє значну увагу вирішенню екологічних проблем та намагається сприяти сталому розвитку міста. З 1998 р. місто Миколаїв є членом «Кампанії по стійкому розвитку європейських міст, які підписали Ольборзьку хартію «Міста Європи на шляху до сталого розвитку», з 2000 р. місто є членом міжнародної мережі “зелених” муніципальних покупок (BIG – сеть), з 1998 р. бере участь у програмах Міжнародної раді місцевих екологічних ініціатив (ICLEI). Десять років тому Миколаївською радою було затверджено «Концепцію екологічного розвитку м. Миколаєва в ХХІ столітті» та «Місцевий план дій на ХХІ століття», а у грудні 2001 року “Екологічну політику м. Миколаєва”. Було розроблено та затверджено цим документом індикатори сталого екологічного розвитку, які мали щорічно оприлюднюватися у ЗМІ у порівнянні з минулим роком.

Однак, з того часу змінилися законодавство та вимоги до нормативних документів, підходи до діяльності органів місцевого самоврядування та їх взаємодії з громадою. Зокрема у «Концепції реформи місцевого самоврядування», що схвалена Розпорядженням КМУ від 29.07.2009 р. серед іншого зазначено: «Існуюча в Україні система місцевого самоврядування сьогодні не відповідає потребам суспільства. Функціонування місцевого самоврядування не спрямовано на реалізацію його головного призначення – створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, надання мешканцям територіальних громад якісних та доступних публічних послуг на основі сталого розвитку дієздатної громади».

Місцеве самоврядування є найближчим для людини рівнем влади, органи якої керують містом за дорученням та від імені жителів. Вони розподіляють кошти, земельні ділянки та майно міської громади, розробляють процедури, які внормовують життя в місті, тому саме від них залежить чи будуть забезпечені умови для розвитку міста, у якому гармонійно поєднаються економічна, соціальна та екологічна складова.

Виходячи з того, що місцева політика реалізується шляхом розробки та виконання міських програм, саме зараз важливо оцінити, по-перше, як виконуються в Миколаєві вже прийняті програми і, по-друге, наскільки вони відповідають сучасним вимогам. Задля цього було розроблено методологію, згідно якої здійснювався моніторинг.

^ 1. Інструментарій здійснення моніторингу за напрямком «Екологія та благоустрій»
Інструментарій представляє собою сукупність методів аналізу, показників, що характеризують стан речей, шляхів отримання та способів обробки інформаційних даних.

Показники (індикатори), що відображають стан благоустрою міста та рівень екологічної безпеки, формувалися традиційним шляхом: у абсолютному виразі або як питомі (на душу населення, на одиницю площі тощо). Інформаційні дані отримувалися трьома основними шляхами: з офіційних статистичних матеріалів, за допомогою соціологічного опитування та через подання інформаційних запитів до відповідних структур Міськвиконкому.

Основні вимоги до організації проведення моніторингу та системи показників оцінювання істотно обумовлюються щонайменше двома обставинами. По-перше, тим, що питання екології та благоустрою пов’язані між собою. Цей зв’язок має оцінюватися за результатами моніторингу по кожній позиції окремо через особливості об’єкту моніторингу та, відповідно, специфіку напрямків оцінки. По-друге, система показників моніторингу повинна формуватися, виходячи з розуміння, що змістом показники можуть відноситися до причин й наслідків, наприклад, як на рис.1.



Таким чином, моніторинг проводився з урахуванням необхідності дотримання декількох основних вимог.

Показники мали один ієрархічний рівень – горизонтальний, наприклад, по різним параметрам, що визначають екологічний стан міста. У той же час, кожна з позицій моніторингу аналізувалася більш деталізовано – вертикально, маючи на увазі, наприклад, аналіз якості поверхневих вод (як наслідок), визначення основних джерел забруднення (як причина).

Логіка моніторингу формувалася у декілька способів, які не виключають, а доповнюють один одного.

По-перше, коли оцінювання дій влади щодо поліпшення навколишнього середовища здійснювалося шляхом аналізу бюджету міста на предмет наявності позицій, що мають відношення до екології, та обсягів й структури фінансування.

По-друге, коли оцінювання виконувалося шляхом аналізу виконання відповідних програм, маючи на увазі критичність для міста запланованих програмами заходів, обсяги запланованих коштів та хід фактичного виконання.

По-третє, шляхом збору та аналізу інформації (структури, динаміки, порівняно з іншими містами тощо) щодо основних параметрів екологічного стану міста.

Моніторинг може проводитися “широким фронтом”, коли група буде намагатися охопити максимальний обсяг екологічних проблем міста. З політичної точки зору це є малоефективним тому, що для системного аналізу такого обсягу інформації та для підготовки аргументованих висновків у складі групи має бути досвідчений фахівець у галузі охорони навколишнього середовища. Більш ефективним вважалася тактика звуження проблем екології міста, що аналізуються, до 3-4, які є, з одного боку, найбільш критичними та, з іншого боку, – такими, що дозволяють досягти реального прогресу у їх вирішенні. Це дає змогу сконцентрувати зусилля як групи моніторингу, так і громади й створить умови для успіху на наступних етапах роботи.

Згідно Закону України “Про благоустрій населених пунктів”1 зусилля щодо благоустрою міста мають охоплювати такі елементи:

покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів;

зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;

будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів;

засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;

технічні засоби регулювання дорожнього руху;

будівлі та споруди системи інженерного захисту території;

комплекси та об’єкти монументального мистецтва;

обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;

малі архітектурні форми;

інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Основні показники, що використовуються під час моніторингу за напрямком “благоустрій” наведено нижче:

Рівень (та динаміка) фінансування витрат на благоустрій – процентне відношення витрат на благоустрій у сукупних видатках місцевого бюджету.

Витрати на благоустрій на 10 тис. населення – добуток ділення суми витрат на кількість населення у 10 тис. мешканців.

Благоустрій вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок – процентне відношення довжини вулиць, доріг тощо з різним покриттям до загальної довжини покриття.

Процес розвитку самоврядування у житловій сфері – відношення загальної площі житлового фонду, де зареєстровано товариства власників житла, до загальної площі всього багатоквартирного (чотири й більше квартир) житлового фонду міста.

Розвиток конкурентного середовища та ефективність витрачання коштів у сфері обслуговування житла – відношення загальної площі муніципального житлового фонду, що обслуговується на конкурсній основі, до загальної площі житлового фонду міста.

Рівень озеленення міста (зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях) – кількість дерев на сумарну площу території міста.

Забезпеченість мешканців садово-парковими територіями – площа садово-паркових територій на 1000 чоловік населення.

Організація системи збирання і вивезення відходів – кількість встановлених баків для збору відходів на 10 тис. населення.

Якість зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами – кількість встановлених приладів зовнішнього освітлення (зовнішньої реклами) на од. території (по районах, мікрорайонах міста).

Благоустрій дитячих, спортивних та інших майданчиків – добуток від ділення кількості обладнаних дитячих, спортивних та інших майданчиків на чисельність населення віком до 15 років (тис. осіб).

Забезпеченість населення комунальними послугами та рівень розвитку інфраструктури – відношення площі житлового фонду, обладнаного центральним опаленням (водопроводом, системою каналізації, гарячого водопостачання), до всієї площі житлового фонду міста.

Розвиток пасажирського транспортного комплексу й міської транспортної інфраструктури в цілому – відношення загальної довжини маршрутів пасажирського транспорту, що обслуговуються пасажирськими перевізниками усіх форм власності, до загальної довжини вулично-дорожньої мережі з твердим покриттям.

Показники моніторингу за напрямком “екологія” регламентуються відповідним нормативними положеннями і їх визначення є предметом діяльності структур державних і муніципальних органів виконавчої влади. Серед них такі групи:

Основні показники водопостачання та водовідведення.

Скидання забруднених зворотних вод у природні поверхневі водні об’єкти.

Викиди шкідливих речовин та парникових газів в атмосферне повітря.

Викиди шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення у атмосферне повітря за видами економічної діяльності.

Впровадження заходів з охорони повітря.

Показники поводження з небезпечними відходами тощо.

У відповідності до цього сформовано детальні показники оцінювання для моніторингу за напрямком “Благоустрій” (Додаток A) та розроблено анкету для проведення соціологічного дослідження. Окремо розроблено показники моніторингу щодо втілення екологічної політики в м. Миколаєві, які застосовувались при підготовці інформаційних запитів до органів місцевого самоврядування, а також під час аналізу відповідних програм (Додаток Б).
^ 2. Аналіз програм
Міська цільова програма (далі – Програма)2 - це сукупність взаємопов’язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма задіяними виконавцями, спрямованих на розв’язання найактуальніших проблем розвитку міста або окремих галузей міського господарства чи соціально-культурної сфери міста, реалізація яких здійснюється за рахунок коштів міського бюджету та інших джерел і є складовою щорічної програми економічного та соціального розвитку міста на відповідний рік.

Отже, програми мають містити, крім запланованих заходів, найменування виконавців, термін здійснення заходів, обсяги та джерела фінансування. У іншому випадку документ є декларацією про наміри.

У 2008 р. було проведено аналіз міських цільових програм3. Він показав, що у місті на той час діяло 50 програм, затверджених міською радою протягом 2003-2008 років. Лише управлінням освіти підготовлено 7 галузевих програм, управлінням охорони здоров’я – 5.

Проведений аналіз засвідчив, що із загальної кількості програм у 16 з них не визначено організацію та форму контролю за ходом виконання, у 14 відсутні результативні показники виконання. Лише 7 міських цільових програм мають чітку структуру, обсяг фінансування, кінцеві результативні показники, організацію та форму контролю за ходом їх виконання.

Більша кількість міських програм (28) не передбачає визначення обсягів та джерел фінансування з розбивкою по роках.

Було відзначено позитивну тенденцію розробки комплексних програм розвитку (охорона здоров’я, культура, освіта), які мають декілька підпрограм. Втім, деякі заходи програм дублюють підпрограми комплексних програм. Так, заходи підпрограми „Забезпечення позашкільної освіти” повністю дублюються з Програмою розвитку позашкільних навчальних закладів на 2005-2008 роки та Основними заходами щодо реалізації міської Програми роботи з обдарованою молоддю на 2008-2010 роки .

Комплексна програма перспективного розвитку робітничого селища Ялти Заводського району на 2003-2010 рр. та Комплексна програма перспективного розвитку мікрорайону Велика Корениха Заводського району на 2004-2010 роки увійшли до складу Комплексної програми розвитку приватного сектору Заводського району на 2008-2011 роки, але не були зняті з контролю і фактично продовжують діяти.

З метою визначення порядку розроблення міських цільових програм, моніторингу і звітування про їх виконання, встановлення єдиного порядку розроблення міських цільових програм виконкомом Миколаївської міської ради прийнято рішення від 27.06.08 №1368 „Про порядок розроблення та виконання міських цільових програм”.

У 2009 р. з бюджету міста фінансується 25 програм (Додаток В). Майже половина з них може бути віднесена або може включати заходи щодо благоустрою міста. Серед них:

Програма реформування та розвитку ЖКГ міста Миколаєва на 2004-2005 рр. та на період до 2010 р.

Програма економічного і соціального розвитку м. Миколаєва на 2009 рік

Програма розвитку дорожнього руху та його безпеки в м. Миколаєві на 2008-2012 рр.

Програма запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру в м. Миколаєві на 2006-2010 р.

Програма розвитку органів самоорганізації населення в місті Миколаєві на 2007-2008 та 2009 р.)

Програма “Чисте місто”.

Програма охорони культурної спадщини в місті Миколаєві на 2006-2010 роки.

Програма перспективного розвитку об’єктів комунального призначення приватного сектору Корабельного району на 2007-2010 р.

Комплексна програма перспективного розвитку Заводського району на 2008-2011 роки.

Програма перспективного розвитку об’єктів комунального призначення приватного сектору Ленінського району на 2003-2008 роки.

Програма розвитку земельних відносин на території міста Миколаєва на 2006-2010 роки.

Програма перспективного розвитку об’єктів комунального призначення приватного сектору Центрального району на 2007-2011 рр.

Як такої програми покращення навколишнього середовища м. Миколаїв немає. Рішенням № 36/29 14.12.2001 р. Міська рада затвердила розроблену згідно вимог стандарту ДСТУ ІSO 14001974 “Екологічну політику м. Миколаєва”. Вона містить наступні стратегічні напрямками екологічного розвитку міста, які слід вважати пріоритетними під час здійснення моніторингу:

реконструкція водно каналізаційного господарства;

утилізація побутових і промислових відходів;

розвиток громадського транспорту та вело руху;

реконструкція дорожньо-транспортного господарства;

комплексний благоустрій міста;

екологічне виховання та освіта;

екологічне управління містом;

раціональне землекористування;

придбання екологічно чистих товарів і послуг.

Визначено головні показники екологічного розвитку (Додаток B). Вказується, що показник №1 вимірюється 1 раз на 35 років опитуванням 0,25% загального населення міста, але не менше 1000 осіб у всіх районах міста пропорційно їх населенню. Показники №№5,6,7 вимірюються регулярно по нормативах відповідних контролюючих організацій з щорічним узагальненням результатів. Решта індикаторів вимірюється один раз на рік. Результати публікуються у щорічному звіті в ЗМІ порівняно з попереднім періодом.

Документом окреслено практичні заходи щодо покращення навколишнього середовища. Інша інформація відсутня. Також відсутні посилання на нього у додатку 8 до бюджету ”Перелік державних та регіональних галузевих програм по міському бюджету міста Миколаєва на 2009 рік”.

Натомість там наведено посилання на декілька програм, які можуть включати заходи, пов’язані з екологією, наприклад, “Програма розвитку дорожнього руху та його безпеки в м. Миколаєві на 2008-2012 рр.”, “Програма “Чисте місто”, “Концепція екологічного розвитку м. Миколаєва в XXI столітті” тощо. Аналіз програм здійснюється як і аналіз бюджету (за структурою, обсягами фінансування та на відповідність пріоритетам). Крім того, для основних заходів, передбачених на поточний рік формуються показники, що слугують базою оцінювання.

Судячи з результатів аналізу інформації, представленої на сайті міської ради, а також виходячи з відповідей, отриманих на інформаційні запити моніторингової групи, хід виконання міських програм якщо і контролюється, то ефективність витрачання бюджетних коштів не оцінюється як в цілому по кожній програмі, так і по етапах їх реалізації. Частково виключенням можна вважати Програми економічного і соціального розвитку м. Миколаєва, щодо яких приймаються окремі Рішення міської ради5.
^ 3. Аналіз процесу розробки екологічних програм
У цій частині аналізується процес розробки екологічних програм та їх відповідність сучасним суспільним потребам та викликам, вплив громади на діяльність міської влади, стан прозорості, відкритості й публічності органів місцевого самоврядування у галузі охорони довкілля.
^ 3.1. Екологічні проблеми міста
Задля забезпечення адекватного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища потрібно знати його сучасний стан. Однак, не зважаючи на те, що екологічна ситуація у місті змінюється, з’являються нові виробництва, зростає електромагнітне опромінення, змінюються напрямки руху автотранспорту та його навантаження на довкілля міста, відбуваються зміни меж та кількості зелених зон і т.д.. З часу затвердження у 2001 р. індикаторів сталого екологічного розвитку, як випливає з відповідей на запити, що були зроблені у ході моніторингу, аналіз екологічних проблем не проводився.

За цей час не було розроблено нормативних актів, які внормували процедури й періодичність оцінки екологічного стану міста та його благоустрою, перевірки відповідності сучасності рівня визначених індикаторів сталого розвитку, залучення експертів та громади до визначення й обговорення екологічних проблем.

Треба відмітити, що індикатори сталого розвитку, які регулярно визначаються та оприлюднюються, не показують весь об’єм та спектр екологічних проблем, з якими стикаються мешканці в повсякденному житті, й не можуть замінити оцінки екологічного становища в місті.
^ 3.2. Цільові екологічні програми
Окрім зазначеного вище щодо цільових екологічних програм та програм з благоустрою звертає на себе увагу те, що мешканці не можуть оцінити вплив виконання цих програм на якість свого життя, оскільки заходи з удосконалення навколишнього середовища та благоустрою плануються в рамках різноманітних програм місцевого розвитку.

Свого часу при розробці «Концепції екологічного розвитку м. Миколаєва в ХХІ столітті» та «Місцевого плану дій на ХХІ століття» до їх обговорення було залучено близько 40 тисяч жителів міста. Однак аналітичні звіти про виконання програм за попередні роки не оприлюднюються, як і не проводиться аналіз ефективності їх фінансування. Те ж відноситься й до проектів фінансування цільових програм на наступний рік, що не обговорюються з громадою.

Головними вадами екологічної політики у Миколаєві можна вважати:

відсутність внормованих процедур, які б передбачали періодичність визначення фактичної інформації про екологічні проблеми та стан благоустрою, її аналіз, обговорення з громадою та корегування програм в галузі довкілля;

відсутність моніторингу ефективності фінансування програм, виконання бюджетів, оприлюднення фінансового та аналітичного звіту за відповідні періоди.
^ 3.3. Доступ до інформації
Кожна людина має право жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров’я та добробуту, а також зобов’язана, як індивідуально, так і спільно з іншими людьми, його захищати і покращувати. Для забезпечення можливості відстоювати це право та виконувати цей обов’язок, громадяни повинні мати доступ до інформації, що стосується навколишнього середовища. Процедури надання екологічної інформації мають бути прозорими, а екологічна інформація  доступною.

Удосконалення такого доступу та участь громадськості у процесі прийняття рішень підвищує якість рішень, що приймаються, та процесу їх виконання, сприяє поліпшенню інформованості громади щодо екологічних проблем, надає їй можливість висловлювати свою стурбованість, а державним органам – вести належний облік інтересів городян.

Головним документом, що доносить інформацію про стан навколишнього середовища, екологічні проблеми та заходи з їх вирішення має бути щорічна «Доповідь про стан навколишнього середовища». У Миколаєві окремим документом вона не готується. Цю інформацію включено до щорічного звіту Миколаївського міського голови. Також показники стану навколишнього природного середовища оприлюднюються на сайті Миколаївської міської ради.

Головним недоліком цієї інформації є її неповнота. Не про всі проблеми, що пов’язані із довкіллям та впливають на городян, можна дізнатися з вказаних джерел. Й, головне, не має інформації щодо можливості їх особистого вирішення. Наприклад, у зв’язку зі збільшенням у приміщеннях жителів електроприладів, в них підвищується електромагнітне випромінювання, яке у багатьох людей визиває порушення сну, запаморочення, відчуття перебоїв в роботі серця тощо. Заходи для запобігання негативному впливу відомі. Тому, якщо поінформувати мешканців про існування такої проблеми та шляхи її усунення, можна зменшити негативний вплив на здоров’я миколаївців. Ще однією сучасною проблемою стає масовий перехід на енергозберігаючі лампи. Ртуть, яка в них міститься, відноситься до першого класу небезпеки (тобто є надзвичайно небезпечною хімічною речовиною). Найбільшу шкоду приносять органічні сполуки ртуті, що створюються після її потрапляння до довкілля з осадками. Зараз внаслідок відсутності централізованої мережі збору и переробки, недостатнього інформування та безвідповідальності громадян відпрацьовані лампи викидаються разом зі звичайним сміттям з подальшим розміщенням на полігонах твердих побутових відходів, що є не припустимим.

Таких прикладів можна навести багато.

Також мешканці міста не мають можливості ознайомитися із процедурою доступу до офіційних джерел екологічної інформації, що повинна надаватися безкоштовно, до законодавчих та директивних документів.

Узагальнюючі, треба зазначити, що є потреба в розширенні кола інформації, яка має доноситися до мешканців, зокрема з використанням сайту міської ради.

Особливо важливим є інформування населення про виникнення надзвичайних ситуацій. Для інформування про надзвичайну ситуацію є спеціальна домовленість з дев’ятьма телерадіокомпаніями міста, якою передбачено позапланове включення телеканалів та радіочастот для попередження населення про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації у вигляді рухомого рядку та оголошень в новинах. Забезпечення доступу населення до інформації щодо надзвичайних ситуацій, здійснюється адміністрацією районів міста, на території яких виникла надзвичайна ситуація. Для того щоб система забезпечення населення, що може опинитися в небезпеці або зазнати збитків, до інформації про надзвичайну ситуацію стала бездоганною, треба інформацію про її існування та функціонування довести до мешканців міста. В тому числі й через сайт міської ради.
^ 3.4. Екологічна просвіта
Враховуючи, що міська влада є найближчою до людини, вона має відігравати ключову роль у процесі зміни стиля життя населення та його поведінки, моделей виробництва та споживання. Тому екологічна просвіта населення має бути важливою ланкою екологічної політики та здійснюватися безперервно протягом всього життя людини, створювати умови для забезпечення споживачам можливості робити свідомий екологічно обґрунтований вибір

Еколого просвітницькі заходи фінансуються в основному за рахунок міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. Однак, як виявлено в ході моніторингу, здійснення екологічної просвіти населення покладається переважно на управління освіти.

Аналіз діючих міських програм та їх фінансування в частині екологічної просвіти здійснювався саме на таких засадах. Початком системної роботи в цьому напрямку можна вважати створення на базі бібліотеки – філіалу №2 міського центру екологічної інформації та культури. Однак, на загал можна стверджувати, що у місті немає розробленої та затвердженої системи організації екологічної просвіти населення із залученням комунальних установ міста, навчальних закладів і т.д.
^ 3.5. Участь громадськості у здійсненні екологічної політики міста
Органи місцевого самоврядування – міський голова, міська рада та її виконком, існують задля задоволення потреб міської громади, а цільові програми, концепції, нормативи і т.д. є лише інструментами саме для цього. Кошти, які витрачаються цими органами є спільними коштами мешканців міста. Тому процес розробки й виконання міських програм, та, головне, бюджету міста має бути відкритим, прозорим та підконтрольним громаді.

Однак, аналіз нормативних документів, які регулюють взаємовідношення міської влади та громади Миколаєва, показав, що бюджетний процес загалом та окремі його складові, розробка та виконання міських цільових програм не передбачають участь громади ані в плануванні, ані в контролі за витрачанням коштів. Навіть більш того, згідно п 1 ст. 9. питання про бюджет міста, скасування чи введення місцевих податків і зборів, не виносіться на референдум. Тобто, право мешканців на безпосередню участі у самоуправлінні та прийнятті рішень є обмеженим.

Треба зазначити, що керівництво міста намагається залучити громадські організації до участі в реалізації Екологічної політики Миколаєва. Згідно з розпорядженням міського голови від 24.03.08 № 144-р «Про створення громадської ради з екологічної безпеки та благоустрою при міському голові» була спроба заснувати консультативно-дорадчий орган. Проте, перешкодою, яка стала на заваді реалізації цієї ініціативи була неконструктивна позиція колишнього начальника міського управління навколишнього природного середовища.

Разом з тим, громадські організації беруть участь у багатьох природоохоронних та еколого освітніх заходах, в тому числі за кошти міського цільового фонду охорону навколишнього природного середовища. Процедур, які б унормовували таку діяльність немає.
^ 4. Результати соціологічного дослідження 4.1. Напрямки соціологічного дослідження
Соціологічне дослідження проводилося шляхом анкетування мешканців міста. Анкети містили інформацію, що передбачає декілька планів аналізу. По-перше, респонденти розділені на групи за віком статтю та місцем (районом) проживання у місті. По-друге, питання, що були задані, відносилися до трьох основних блоків, які стосуються визначення:

обізнаності мешканців щодо повноважень та правил діяльності міської влади у сфері благоустрою міста, їх участі у заходах з благоустрою;

оцінок ступеня благоустрою у розрізі ключових напрямів діяльності міської влади, що визначаються Законом про благоустрій;

відношення мешканців міста щодо заповнення об’єктів благоустрою малими архітектурними формами, зовнішньою рекламою, стоянками, будівлями та спорудами.

Відтак, аналіз результатів анкетування проводився за таким алгоритмом:

Аналіз структури респондентів.

Загальний аналіз розподілу відповідей.

Крос-аналіз по групах респондентів та блоках запитань.
^ 4.2. Структура учасників опитування
Всього в опитуванні взяли участь 440 осіб.

Розподіл респондентів за віком і статтю представлено на рис.1. Як видно, серед респондентів переважає соціально активна вікова група – до 45 років (73,2%).

В опитуванні приблизно в однаковій пропорції прийняли участь чоловіки й жінки (відповідно 49,3% та 50,7%). При цьому у віковій групі до 45 років дещо переважають чоловіки (76,1% проти 70,2%).



На рис. 2 представлено розподіл учасників опитування за місцем проживання у