Реферат: Міністерство освіти І науки україни донецький університет економіки І права

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ПРАВА


На правах рукопису


СУЗДАЛЬЦЕВ ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ


УДК 658.012.4


РОЗРОБКА та ВПРОВАДЖЕННЯ МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТЕЛЕКОМУКАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ


08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)


Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


НАУКОВИЙ КЕРІВНИК

Шелегеда Бела Григорівна,

професор, доктор економічних наук


Донецьк -2008

ЗМІСТ



ВСТУП 3

^ РОЗДІЛ 1 10

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ 10

1.1. Сутність та особливості побудови систем управління підприємствами 10

Висновки до розділу 1 30

^ РОЗДІЛ 2 33

АНАЛІЗ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ РОЗРОБКИ МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ 33

2.1. Аналіз діяльності та особливостей розвитку телекомунікаційних підприємств 33

Висновки до розділу 2 42

^ РОЗДІЛ 3 45

РОЗРОБКА МЕТОДИЧНИХ ЗАСАД ВПРОВАДЖЕННЯ МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ 45

3.1. Адаптація модульних мереж до впровадження в системи управління 45

ВИСНОВКИ 55

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 58


ВСТУП

Актуальність теми. Ефективність систем управління підприємствами в сучасних умовах тісно пов’язана зі зміною стратегічних орієнтирів їх діяльності, необхідністю забезпечення сталого і довгострокового розвитку, що є досить складною проблемою. Динамізм зовнішнього середовища, посилення конкурентної боротьби, поява технічних і технологічних новацій, інтенсивність ринкових змін вимагають оперативного маневрування економічними ресурсами, рішення нових задач, що значно ускладнює функціонування існуючих систем управління підприємствами різних галузей і потребує постійного їх удосконалення відповідно до видів економічної діяльності.

Особливу актуальність ці питання набувають для підприємств телекомунікаційної галузі, що нині значно розширюють обсяги своєї діяльності. Розвиток телекомунікаційних підприємств пов’язано із розширенням можливостей підвищення якості послуг, удосконаленням структури управління за рахунок нових, більш прибуткових сфер бізнес-діяльності. Розробка та впровадження новітніх підходів до побудови ефективних систем управління на основі модульного принципу є важливим науковим завданням, що має велике практичне значення.

У науковій літературі вже накопичений певний досвід в дослідженні питань управління підприємствами, зокрема значний внесок зроблений такими авторами, як Д. Аакер, О.І. Амоша, З. Аннабел, Е.М. Браверман, В.М. Бpижко, І.Р. Бузько, С.В. Войтко, Н.Н. Лепа, М. Портер, Л.Д. Рейман, Ф. Тейлор, А. Файоль, Г. Хамел, Б.Г. Шелегеда, Л.І. Шехтман та ін. Проте ряд методичних питань вимагає подальшої розробки: термінологія, встановлення факторів визначення ефективності системи управління підприємствами, та рекомендації щодо їх використання.

Становлення телекомунікаційного ринку в Україні, функціонування підприємств галузі пригортають до себе увагу дослідників, які розглядають особливості розвитку національного і світового ринків, принципи формування сучасних телекомунікаційних мереж та визначають основні напрями удосконалення та підвищення ефективності діяльності й управління на підприємствах зв’язку. Перелічені питання знайшли відображення у працях Н.Б. Васильєвої, М.А. Горелика, В.М. Гранатурова, С.О. Довгого, Д.С. Мельника, В.М. Орлова, О.С. Редькіна, Г.Н. Селезнева, Л.О. Стрій, К.С. Сундучкова, К.О. Танащук, С.В. Толюпи, тощо. Однак питання щодо обґрунтування розробки модульної системи управління з урахуванням галузевих особливостей, стратегії розвитку на основі принципів і форм інтеграційного підходу до визначення ефективності впровадження новітніх технологій управління залишаються дискусійними та потребують подальших досліджень.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планами науково-дослідних робіт кафедри економіки підприємства Донецького університету економіки та права за темами: «Управління ефективністю господарської діяльності підприємств в сучасних умовах» (NДР 0102U004296), де автором обґрунтовані принципи модульної побудови систем управління підприємствами зв’язку та «Стратегічне управління сталим розвитком соціально-економічних систем регіону» (NДР 0106U011122), в якій дисертантом обґрунтовано ефективність модульних систем управління підприємствами телекомунікаційної галузі.

^ Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних та методичних засад щодо розробки і впровадження модульної системи управління підприємствами телекомунікаційної галузі.

Для досягнення мети дослідження в дисертаційній роботі поставлено та вирішено наступні задачі:

- узагальнити теоретичні і методичні засади формування системи управління підприємствами та довести необхідність розробки та впровадження іншої системи управління;

- визначити умови і особливості діяльності підприємств телекомунікаційної галузі, що впливають на ефективність їх розвитку, обґрунтувати необхідність побудови модульної систем управління на підприємствах телекомунікаційної галузі;

- оцінити процес реструктуризації систем управління телекомунікаційними підприємствами з урахуванням динаміки змін внутрішнього та зовнішнього середовища відповідно переходу від функціональної ієрархічної структури управління до її модульної форми;

- обґрунтувати інтеграцію, як основу побудови модульної системи управління підприємствами телекомунікаційної галузі;

- адаптувати методичні засади побудови модульних мереж до впровадження в системи управління телекомунікаційними підприємствами на основі визначення переваг та факторів ефективності модульної системи управління;

- визначити принципи впровадження модульного підходу до розвитку телекомунікаційних підприємств, що впливають на ефективність стратегічного розвитку підприємств телекомунікаційної галузі;

- обґрунтувати доцільність застосування методів оцінки ефективності впровадження модульної системи управління телекомунікаційними підприємствами з їх практичною апробацією в сучасних умовах господарської діяльності.

^ Об’єктом дослідження є процес управління підприємствами в сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади розробки та впровадження модульної системи управління підприємствами телекомунікаційної галузі.

^ Методи дослідження. Вирішення поставлених у дисертації завдань здійснено за допомогою використання загально-наукових і спеціальних методів дослідження економічних явищ: аналізу і синтезу – при визначенні сутності модульної системи управління; порівняльного і функціонального аналізу – для аналізу особливостей розвитку телекомунікаційних підприємств в Україні; факторного аналізу – при визначенні умов, що впливають на ефективність впровадження модульної системи управління; системно-структурного аналізу – при дослідженні систем управління телекомунікаційними підприємствами; групування та класифікації – при систематизації показників оцінки ефективності впровадження модульної системи управління; порівняння і експертних оцінок – при визначенні вагомих коефіцієнтів ефективності модульної системи управління; економіко-математичного моделювання – при розробці економічної моделі оцінки приросту прибутку в результаті впровадження модульної системи управління на підприємстві; полікритеріальний – при визначенні критеріїв оцінки ефективності модульної системи управління.

Інформаційною базою дисертації є законодавчі та нормативно-правові документи, статистичні та звітні дані телекомунікаційних компаній, що регламентують здійснення господарської діяльності в Україні, наукові публікації у періодичній пресі, довідкова та монографічна література, дані мережі Інтернет.

^ Наукова новизна одержаних результатів одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному вирішенні комплексу завдань, пов’язаних з розробкою та впровадженням модульної системи управління підприємствами телекомунікаційної галузі. Основні положення дисертації, які визначають її наукову новизну та винесені на захист, полягають у наступному.

Вперше:

- обґрунтовано необхідність застосування модульного принципу побудови системи управління телекомунікаційними підприємствами, що забезпечить високий рівень гнучкості за рахунок зміни модулів відповідно до потреб ринку, технологічних і технічних можливостей шляхом реструктуризації діяльності підприємств галузі

Удосконалено:

- структуру системи управління підприємствами телекомунікаційної галузі шляхом її адаптації до конкурентних умов функціонування на основі модульного підходу, що забезпечує реальні переваги підприємствам і ефективний розвиток галузі;

- методичний підхід до розробки та впровадження модульних систем управління підприємствами телекомунікаційної галузі на основі інтеграції, що здатна надати можливість постійного розвитку через удосконалення загальної структури і підвищення якості послуг.

^ Дістало подальшого розвитку:

- теоретичні і методичні засади дослідження реструктуризації з урахуванням модульного принципу побудови систем управління підприємствами телекомунікаційної галузі відповідно ринковим змінам, а також інформаційним потокам;

- методи оцінки ефективності впровадження модульної системи управління на основі комплексного підходу з використанням статичних та динамічних показників на підприємствах телекомунікаційної галузі.

^ Практичне значення отриманих результатів.

Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в використанні розроблених методичних підходів щодо удосконалення організаційних форм управління на основі використання модульного принципу. Основні наукові положення дисертації доведено до рівня методичних рекомендацій, які доцільно використовувати у практиці господарювання телекомунікаційних підприємств, а також інших підприємств сфери послуг.

До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать: рекомендації до впровадження модульної системи управління на підприємствах телекомунікаційної галузі, а також пропозиції щодо підвищення ефективності їх діяльності.

Практичне впровадження результатів дослідження сприяє зміцненню ринкових позицій телекомунікаційних підприємств, підвищенню ефективності систем управління підприємствами, реалізації складних бізнес-процесів, а також забезпечує сталий розвиток галузі.

Викладені в дисертації розробки пройшли практичну апробацію, впроваджені та використовуються Відділом розвитку транспортної інфраструктури та ринку послуг зв’язку Управління транспорту та зв’язку головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Донецької обласної Державної адміністрації (довідка № 458-1/3 від 25.12.2007 року), Донбаською філією ТОВ «Велтон. Телеком» (Акт № 214 від 12.10.2007 р.), ТОВ «Українсько-Сербська Телекомунікаційна Компанія» (Акт № 77 від 05.03.2008 р.), а також в навчальному процесі Донецького університету економіки та права при викладанні дисциплін: «Економіка підприємства», «Стратегічне управління підприємством» (довідка № 2.01-104 від 28.03.08).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі та ті, що оприлюднені у наукових виданнях України, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, що є результатом самостійних досліджень здобувача, зокрема у роботі [3] проведений аналіз низки проблем удосконалення інформаційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності телекомунікаційних підприємств, у роботі [4] запропоновані напрями реструктуризації управління підприємствами телекомунікаційної галузі, у роботі [8] виявлені фактори сталого розвитку телекомунікаційних підприємств в сучасних умовах, у роботі [9] визначено економічну сутність послуг у виробничій інфраструктурі регіону, у роботі [18] представлена низка методів оцінки якості послуг, що надають сервісні підприємства.

^ Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні результати проведених досліджень, висновки і пропозиції, що викладені в дисертаційній роботі доповідалися і були схвалені на таких науково-практичних конференціях (НПК): Всеукраїнська НПК «Економічні проблеми промислового розвитку в Україні» (м. Донецьк, 2005); Міжнародна НПК «Освіта і наука без меж – 2005» (м. Дніпропетровськ, 2005); Третя міжнародна НПК молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2006); Всеукраїнська НПК «Простір і час сучасної науки» (м. Київ, 2006); ІІІ Міжнародна НПК «Методологія і практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (Полтава, 2006); Міжнародна НПК «Статистична оцінка соціально-економічного розвитку» (м. Хмельницький, 2007); Міжнародна НПК «Наукове обґрунтування процесів реформування економічних відносин в умовах глобалізації» ( м. Сімферополь, 2007).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 19 наукових праць загальним обсягом 4,43 д.а., з яких 3,78 д.а. належить особисто автору, з них 7 у фахових наукових виданнях.

^ Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури із 175 найменувань, які розташовані на 17 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації складає 225 стор., містить 15 табл. на 13 сторінках, 24 рис. на 15 сторінках, 4 додатки на 13 сторінках.
^ РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ


1.1. Сутність та особливості побудови систем управління підприємствами

Підприємства телекомунікаційної галузі для економічної системи будь-якої країни виступають важливою ланкою національного господарства, оскільки задовольняють не тільки потреби населення, але й забезпечують ефективне функціонування всіх інших галузей і сфер діяльності. Значення підприємств саме цієї галузі в сучасних умовах пояснюється їх активним впливом на підвищення рівня національного виробництва, якості життя населення, безпосередньою участю в процесі структурної перебудови економічної системи України, оскільки ефективний розвиток телекомунікаційних підприємств є , насамперед, передумовою міжнародної інтеграції держави, розвитку справедливої конкуренції, засобом залучення інвестицій, розширення спектру телекомунікаційних послуг, за допомогою яких вирішуються нові та складніші завдання.

Економічна політика України, орієнтована на інтенсивне впровадження ринкових реформ, створює сприятливі умови для розвитку різноманітних форм бізнесу в сфері виробництва і надання послуг. Телекомунікаційна галузь посідає одне з провідних місць серед тих галузей вітчизняної економіки, які найшвидше зростають і є найважливішими для підприємств, організацій та комерційних структур. Телекомунікаційна інфраструктура все більшою мірою впливає на становище економічної системи держави на міжнародній арені. На сьогодні можна стверджувати, що саме підприємства телекомунікаційної галузі набувають стратегічного значення для ефективного розвитку країни як на мікро-, так і на макрорівнях, а також економічної безпеки в цілому.

Визначення сутності та особливостей побудови систем управління телекомунікаційними підприємствами пов’язано з дослідженням процесу становлення національної галузі, особливостей її розвитку і формування систем управління.

До початку переходу до ринкової економіки національні телекомунікації значно відставали від світового рівня техніки і технологій та їх вплив на розвиток економіки та суспільства був незначним. По-перше, телефонний зв’язок загального користування за своєю значущістю стояв на одному з останніх місць і фінансувався за «залишковим принципом». Державна політика в галузі телекомунікацій обмежувалася забезпеченням соціальної доступності зв’язку. По-друге, в країні не було достатньо розвиненої галузі виробництва засобів телекомунікацій. По-третє, телефонний зв’язок являв собою замкнуту мережу і не виступав як ланка в єдиній системі світових телекомунікацій. Не дивно, що спостерігалося істотне відставання від промислово розвинених країн за телефонною щільністю.


Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.


На підприємстві сформовано дворівневу централізовану вертикальну систему управління. Існує корпоративний центр, тобто централізований апарат управління. Саме тут приймаються основні рішення щодо функціонування компанії. Голові правління підпорядковуються заступники (перший заступник, заступник з питань маркетингу та продажу послуг, заступник з питань економіки та фінансів, заступник з корпоративних питань, заступник з питань праці та управління персоналом), кожний з яких керує системою департаментів. Розподіл функцій між департаментами є типовим.

Недоліком вказаної структури можна вважати зайву громіздкість. Горизонтальні зв’язки між департаментами різних служб працюють не достатньо ефективно через виражену «вертикальність» системи управління.

Другий рівень системи управління ВАТ «Укртелеком» являє собою мережу філій, що відрізняються за функціональною спрямованістю та регіональною ознакою.

Така система управління має ряд переваг, оскільки забезпечує чітку і прозору структуру підпорядкування, представляє зрозумілий і ясний розподіл функцій, відображає функціональні особливості підприємства і дозволяє корпоративному центру зосередитись на вирішенні стратегічних питань і надати можливість оперативного управління філіям. У той же час можна визначити і недоліки вказаної моделі, до яких слід віднести:

недостатній рівень горизонтальних зв’язків між департаментами та філіями, що призводить до затримок руху інформації, перешкоджає ефективній співпраці персоналу всередині компанії;

складна і недосконала структура інформаційних потоків;

значні витрати часу на прийняття рішень, особливо тих, що стосуються роботи філій.

Наведений аналіз підтверджує, на жаль, недосконалість існуючих систем управління телекомунікаційними підприємствами і акцентує необхідність постійних змін в системі управління в ході розвитку підприємства, його постійної адаптації до зовнішніх умов і нових актуальних завдань. Ефективність роботи підприємства залежить від побудови його взаємовідносин з зовнішнім оточенням (споживачі, постачальники, конкуренти), взаємовідносин в середині підприємства – між його підрозділами. Саме тому необхідним є такий підхід до управління, що дозволить комплексно та повно оцінити ситуацію, в якій знаходиться підприємство, передбачити будь-які зміни та розробляти відповідні заходи і довгострокові стратегії розвитку.

Розглядаючи особливості формування систем управління підприємством, доцільно зазначити, що за економічною сутністю вона повинна бути відкритою системою [34]. На вході організація отримує ресурси із зовнішнього середовища, на виході, вона віддає утворений в організації продукт. Саме тому життєдіяльність організації складається з трьох основних процесів: отримання ресурсів із зовнішнього середовища, виготовлення продукту і (або) надання послуги; передання продукту, послуги у зовнішнє середовище. Всі ці процеси є життєво важливими для організації, і, якщо хоча б один із процесів зникає, організація надалі не може існувати.

Як основні критерії, яким повинна відповідати оптимальна система управління, доцільно виділити наступні:

найкоротший шлях від ланки керівної системи до керованого об’єкту;

оптимальне число рівнів і ланок;

найменше число «входів» і «виходів» кожної ланки;

чіткий склад видів робіт з управління для кожної ланки;

відсутність дублювання робіт.

Оптимальною системою, таким чином, буде та, яка дає необхідні результати найбільш економічним шляхом. Безсумнівно, всі підрозділи можуть функціонувати ефективно лише тоді, коли на чолі їх знаходяться здатні керівники із широким розумінням своїх завдань і відповідальності, і коли ці завдання і відповідальність усвідомлюються всіма працівниками підприємства.

Доцільно погодитися із думкою І.Н. Герчикової [34], що одним із критеріїв оптимальності системи управління підприємством виступає мінімізація кількості зв’язків між її елементами. Зв’язки в системі підрозділяються на зовнішні та внутрішні. Зовнішніми зв’язками є зв’язки між підприємством, його постачальниками, споживачами послуг, державними органами, фінансовими установами тощо. Одним із способів мінімізувати кількість таких зв’язків постає уніфікація самої системи управління. Вдосконалення зв’язків в системі управління веде до зниження трудомісткості робіт управлінського персоналу і, отже, до зниження фінансових витрат. За рахунок удосконалення системи управління підприємством можна знизити матеріальні, трудові та фінансові витрати.

Процес вдосконалення системи управління складається з взаємозв’язаних процесів, які здійснюються в рамках функціональної, організаційної, інформаційної, технічної та програмної структур.

Визначаючи необхідні напрями змін, доцільно визначити основні елементи системи, а також зв’язки між ними. Для підприємств телекомунікаційної галузі це структура послуг, функціональна, організаційна, інформаційна, технічна і програмна структури.

Елементами структури послуг виступають послуги, а зв’язками – зв’язки між окремими їх видами.

Елементами функціональної структури є завдання управління, що уособлюють сукупність управлінських дій, що виконуються на певній фазі управління, на певному рівні управлінської ієрархії, для певного планово-облікового періоду під час дії на певний об’єкт управління.

Зв’язками у цьому випадку виступають інформаційні зв’язки між завданнями управління у вигляді документів, баз даних і основних показників діяльності. Ці зв’язки є також і зв’язками в організаційній структурі.

Елементами організаційної структури виступають виробничі та функціональні підрозділи, які пов’язані підпорядкованістю та інформаційно.

Елементами інформаційної структури виступають бази даних, документи та основні показники, а зв’язками між ними є методи перетворення і розрахунку показників.

Елементами технічної структури виступають технічні засоби, різноманітне устаткування, а зв’язками – лінії зв’язку між ними. Елементами програмної структури виступають різні види програмного забезпечення, а зв’язками – можливість переходу від одних систем до інших.

Вдосконалення системи управління підприємствами телекомунікаційної галузі включає низку послідовних взаємозв’язаних етапів [136].

Перший – розробка (проектування) послуг, постійне оновлення і розширення їх видів, уніфікація. Уніфікація дозволяє зменшити обсяги оброблюваної інформації, скоротити кількість зовнішніх і внутрішніх зв’язків і тим самим якісно поліпшити керованість підприємством.

Другою – розробка (проектування) функціональної структури. На цьому етапі формулюється склад завдань управління і за певними ознаками встановлюються інформаційні зв’язки між ними. Функціональна структура проектується за критерієм мінімізації зв’язків між функціями управління.

Третій – проектування (уточнення) організаційної структури. На даному етапі за завданнями управління закріплюються виробничі та функціональні підрозділи, а також лінійні та функціональні керівники. Після цього проводиться розробка посадових інструкцій для персоналу. Ці посадові інструкції закладають в основу контрактів.

Четвертий – проектування технічної структури. На даному етапі визначається склад і структура технічних засобів управління.

П’ятий – проектування інформаційної структури. На даному етапі визначається склад баз даних, документів і реквізитів.

Шостою – розробка алгоритмів і програм.

Після кожної подальшої стадії проектування уточнюються проектні рішення попередньої стадії, тому що всі етапи є взаємозв’язаними.

Подальші зміни проектуються за принципом мінімізації кількості зв’язків між завданнями управління.

Особливості функціонування телекомунікаційних підприємств пов’язані з певною специфікою їх діяльності та управління і умовами, в яких вона реалізується [117].

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.

У сучасній ситуації, коли господарська самостійність і незалежність неминуче ведуть до безпосередньої відповідальності за прийняті управлінські рішення, стратегії розвитку телекомунікаційних підприємств все більше включають у себе інноваційні підходи до формування систем управління, впровадження новітніх технологічних, технічних рішень тощо. Крім того, продовжуються наукові пошуки шляхів реалізації ідей інформатизації суспільства і формування ефективних телекомунікаційних послуг в національній економічній системі [54], формування ефективної інвестиційної політики [15, 43], визначення пріоритетів розвитку телекомунікаційної галузі в Україні [62].

Слід зазначити, що для більшості національних підприємств характерним є незначний досвід розробки і реалізації стратегій ефективного розвитку, незначна увага до вдосконалення саме систем управління, націленість діяльності на отримання поточної вигоди, що, безумовно, є програшною стратегією. Виходячи з цього, можна говорити про необхідність якісних змін у філософії, організаційних формах і методах управління, що дозволяли б постійно адаптувати господарський механізм функціонування конкретного телекомунікаційного підприємства до змін як зовнішнього, так і внутрішнього середовища.

Нині підприємства мають гостру потребу в налагодженні власної ефективної системи управління, яка буде адекватною до сучасних вимог і умов, буде враховувати динаміку кон’юнктури міжнародного і внутрішнього ринків, буде ґрунтуватися на принципах адаптивності та забезпечувати достатню гнучкість і швидкодію в прийнятті рішень.

Обґрунтування необхідності та можливості названої стратегії розвитку передбачає розгляд як стану сучасного ринку телекомунікаційних послуг України, так і аналіз існуючих стратегій розвитку національних підприємств цієї галузі.

Аналіз досвіду будування корпоративних стратегій основними гравцями на головних сегментах ринку послуг телефонного зв’язку (дротового і мобільного) дозволив визначити, що ринок дротового (фіксованого) телефонного зв’язку України відзначається наявністю однієї великої компанії-монополіста (ВАТ «Укртелеком»), що контролює майже 90 % ринку, та великої кількості відносно маленьких підприємств, що діють в одному чи декількох регіонах («Фарлеп Телеком», «Голден Телеком», «Велтон. Телеком» тощо). Кількість таких підприємств і, відповідно, рівень конкуренції коливається від регіону до регіону. Так, наприклад, у Києві діють близько 100 операторів фіксованого зв’язку, а в Донецьку – лише 3.

ВАТ «Укртелеком» – державне підприємство, яке у своєму складі має 27 філій в усіх регіонах України, залишається найбільшим суб’єктом господарювання не тільки на ринку фіксованого зв’язку, але й у всій телекомунікаційній галузі. Динаміка збільшення доходів підприємства останнім часом (2004-2007 рр.) є позитивною, щорічно доходи зростають в середньому на 3,8 %. Але порівняно із збільшенням доходів від надання послуг іншими підприємствами це зростання виглядає досить скромно (рис. 1.9).





Рис. 1.9. Частка ВАТ «Укртелеком» в сумі доходів від надання телекомунікаційних послуг

За цей період доходи інших підприємств (сумарно) збільшувалися в середньому за рік на 31,5 %, що більш ніж у 8 р. перевищує темпи зростання порівняно з ВАТ «Укртелеком». У загальному обсязі доходів, отриманих від надання телекомунікаційних послуг, частка підприємства зменшилася з 34 % у 2004 р. до 20 % у 2007 р. Знизилися і обсяги приросту основних телефонних апаратів. Так, якщо в 2005 р. їх кількість зросла на 381 тис. одиниць, то в 2007 р. цей приріст складав лише 221 тис. Щільність на 1 січня 2008 р. досягла 24,5 одиниць на 100 мешканців і 53,4 од. – на 100 сімей.

Не зважаючи на певні позитивні зміни, в цілому, можна сказати, що компанія втрачає свої позиції на ринку, її прибутки зменшуються, що є загальносвітовою тенденцією для операторів ринку фіксованого зв’язку. Подібні труднощі характерні для таких всесвітньовідомих компаній, як Deutsche Telekom, France Telecom, British Telekom, які в сучасних умовах використовують різні засоби для надання своєму бізнесу нового імпульсу. Так, Deutsche Telekom зосередилася на витратній частині своєї діяльності. Вона скорочує частину зайнятих і розпродає частину своїх активів. France Telecom активізує діяльність на нових сегментах ринку і скуповує операторів стільникового зв’язку. British Telekom розширює спектр послуг, що надаються споживачеві.

ВАТ «Укртелеком» також вживає певних заходів, розвиває нові послуги і цьому напряму надає пріоритет, але зміни, на жаль, проходять досить стримано. В 2007 р. доходи від надання нових видів послуг збільшилися в 1,4 р. і становили 424 млн. грн. Їх частка у загальній сумі доходів зросла до 5,3 % проти 3,8 % у 2006 р. Середньомісячна доходність від нових послуг з урахуванням плати за Інтернет-з’єднання у розрахунку на один основний телефонний апарат складала 3,43 грн. проти 2,47 грн. за аналогічний період 2006 р. Незважаючи на обрану компанією місію – «бути лідером телекомунікацій України: задовольняти потреби підприємств та громадян України в телекомунікаційних послугах високої якості; забезпечувати інтереси своїх акціонерів шляхом досягнення високих фінансових результатів діяльності; забезпечувати інтереси суспільства у створенні високорозвиненої інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури держави; забезпечувати доступність соціально значимих телекомунікаційних послуг для соціально вразливих верств населення» [138], її можливості на внутрішньому ринку значно зменшуються порівняно з операторами мобільного зв’язку.

Впровадження нової стратегії, звичайно, сприяло активізації діяльності підприємства. Зокрема, це стосувалося імпорту високотехнологічного обладнання для оновлення фондів та запровадження нових послуг, організації міжнародних виставок на тему телекомунікацій та участі в них, участі в міжнародних телекомунікаційних проектах: ITUR, TEL, ТАЕ, BSFOCS. З метою збільшення прибутковості компанія разом з іноземними інвесторами заснувала спільні підприємства; для підтвердження високої якості послуг впровадила систему управління якістю згідно з вимогами міжнародних стандартів. У результаті, сьогодні Укртелеком є оператором якісного міжнародного, міжміського та місцевого телефонного зв’язку, дротового мовлення, супутникового та радіозв’язку, радіомовлення i телебачення, документального електрозв’язку, відеоконференцзв’язку, надає в оренду цифрові канали, ATM/Frame Relay, ISDN. Компанія постає лідером серед провайдерів послуг доступу до Інтернету в Україні за кількістю клієнтів – як фізичних, так i юридичних осіб. Але, на жаль, це не вирішує усіх проблем, які стоять перед нею і не забезпечує стійкої позиції на ринку.

Доцільним для дослідження є досвід побудови стратегії розвитку компанії «Голден Телеком», яка надає телекомунікаційні послуги в багатьох великих містах України. ТОВ «Голден Телеком» («Голден Телеком, Україна») було засноване в 1996 році як спільне українсько-американське підприємство. Основним іноземним партнером виступила міжнародна телекомунікаційна компанія Global TeleSystems Group, Inc. (GTS), що має унікальний досвід побудови телекомунікаційних мереж в Європі та Азії.

Компанія почала з надання стандартних послуг, але вже скоро керівництво зрозуміло: для подолання такого серйозного конкурента, як Укртелеком, треба запропонувати ринку щось особливе. Було вирішено обрати стратегію концентрації на специфічному сегменті ринку – обслуговуванні корпоративних клієнтів, що приносять великі прибутки, але дуже вибагливі щодо кількості та якості послуг. Окрім того, була поставлена мета стати лідером на цьому сегменті. «Відвоювати» цих клієнтів у свого основного конкурента «Голден Телеком» міг, запропонувавши їм широкий спектр сучасних послуг із вигідним співвідношенням «ціна – якість» та створивши позитивний імідж компанії, що піклується про своїх абонентів. Концепція випереджаючого розвитку та індивідуальний підхід до кожного клієнта, а також лозунг «Один оператор – всі послуги зв’язку» стали вибором «Голден Телекому».

Товариство обрало наступну місію: «Ми – національний оператор, що надає повний спектр високоякісних телекомунікаційних послуг на ринку України. Ми – високопрофесійний колектив однодумців, заснований на принципах відвертості, пошани та довіри і націлений на встановлення партнерських відносин з клієнтами для задоволення їх потреб. Ми забезпечуємо очікуване повернення інвестицій і постійно збільшуємо цінність нашої компанії. Ми сприяємо розвитку економіки України і підвищенню рівня життя наших співгромадян».

Реалізація стратегії вплинула на розвиток «Голден Телекому». Так, для підвищення якості послуг компанія мала побудувати новітню цифрову інфраструктуру. Керівництво вирішило імпортувати та використати для її побудови обладнання і супутні послуги провідних виробників світу: Siemens, Motorola, Cisco Systems та Nortel Meridian. Для розширення кількості послуг у 1999 р. був відкритий міжнародний центр комутації «Голден Телекому», після чого компанія стала надавати послуги міжнародного телефонного зв’язку і передання даних в партнерстві з такими відомими операторами, як Cable & Wireless, GTS і Совінтел.

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.

Реалізація стратегії потребувала великих інвестицій та активізації зовнішньоекономічної діяльності (що було пов’язано з вибагливістю корпоративних абонентів щодо кількості та якості послуг): продовжувався імпорт обладнання та супутніх послуг, але збільшилася кількість постачальників, з’явилася потреба брати участь в міжнародних виставках для моніторингу технічних та технологічних новинок. Компанія також почала співпрацювати з зарубіжними операторами різних видів зв’язку: це було пов’язано з необхідністю впровадити послуги якісного міжнародного зв’язку. Результатом впровадження стратегії стало значне підвищення рівню доходів ТОВ «ТК «Велтон. Телеком».

Наступним кроком на шляху розвитку «Велтон. Телеком» стала диверсифікація діяльності, а саме впровадження в комерційну експлуатацію в 2000 р. принципово нових для України послуг стільникового зв’язку на базі технології CDMA. В цій стратегічній зоні господарювання компанія встановила (і переслідує понині) мету лідерства на ринку України.

На цьому етапі всі ресурси компанії були спрямовані на розвиток нового напряму, і географічне розширення мережі зв’язку оператора майже зупинилося. Були здійснені значні інвестиції в придбання необхідного обладнання та програмного забезпечення для нього (що відбувалося, зокрема, і за схемою міжнародного оперативного лізингу), були встановлені зв’язки з іноземними виробниками та дистриб’юторами кінцевих телефонних апаратів CDMA, що забезпечувалися необхідними сертифікатами якості для використання в Україні. Цільовими споживачами стали, як і раніше, бізнес-абоненти, а також населення, що проживає у віддалений районах міста, куди недоцільно протягувати дроти для фіксованого зв’язку.

Стратегія диверсифікації стала козирем «Велтон.Телекому», що