Реферат: Університету

Кам’янець-Подільський національний університет

Бібліотека


КАЛЕНДАР


ЗНАМЕННИХ І ПАМ’ЯТНИХ ДАТ

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ


НА 2009 РІК


Довідково-бібліографічне видання


Кам’янець-Подільський

2008


УДК 059.3:378 (477.43)

ББК 92.5+74.58 (4Хме)

К 17


К 17 Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янець-Подільського національного університету на 2009 рік. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет, редакційно-видавничий відділ, 2008. - ___с.


Дане довідково-бібліографічне видання бібліотеки ставить за мету привернути увагу до визначних подій та ювілеїв працівників Кам’янець-Подільського національного університету, що відзначатимуться 2009 року та їх наукового доробку.


^ Відповідальний за випуск:

Прокопчук В.С.


Упорядники:

Опря Т.М.

Пархоменко В.М.

Савченко Л.П.

Сільвеструк Є.П.

Швець О.М.


^ Комп’ютерний набір:

Дмитрук Д.В.


Рекомендовано до друку вченою радою Кам’янець-Подільського державного університету, протокол № ______ від _______________.


^ ЗНАМЕННІ І ПАМ’ЯТНІ ДАТИ


Січень

1 – 60 років від дня народження Петра Даниловича Плахтія – кандидата біологічних наук, професора, завідувача кафедри анатомії, фізіології та валеології

2 – 60 років від дня народження Людмили Онуфріївни Варік – кандидата філологічних наук, доцента кафедри слов’янської філології, теорії та методики викладання філологічних дисциплін

2 – 135 років від дня народження Василя Олексійовича Біднова (1874-1935) – громадського діяча, історика, одного з фундаторів Катеринославської „Просвіти”, з 1918р. – декана богословського факультету Кам’янець-Подільського державного українського університету

8 – 70 років від дня народження Василя Івановича Годича – кандидата фізико-математичних наук, доцента кафедри алгебри і математичного аналізу

Лютий

4 – 60 років від дня народження Володимира Васильовича Присакара – кандидата педагогічних наук, доцента кафедри педагогіки

4 – 60 років від дня народження Лариси Ростиславівни Круглецької – протягом 1973-2002 рр. – бібліотекара, бібліографа, провідного бібліографа, завідуючої науково-бібліографічним відділом бібліотеки університету

20 – 60 років від дня народження Валерія Пилиповича Мегея – асистента кафедри історії народів Росії та спеціальних історичних дисциплін


Березень

12 – 65 років від дня народження Ольги Степанівни Сінгаєвської – старшого викладача кафедри фізичного виховання

^ 15 – 80 років від дня народження Івана Йосиповича Козака – кандидата філософських наук, доцента кафедри філософських дисциплін

18 – 85 років від дня народження Йосипа Івановича Токара (1924-1993) – протягом 1948-1993 рр. завідувача бібліотеки

19 – 60 років від дня народження Людвіга Октав’яновича Сморжевського – кандидата фізико-математичних наук, доцента кафедри диференціальних рівнянь і прикладної математики

20 – 65 років від дня народження Миколи Агафоновича Михацького – кандидата фізико-математичних наук, доцента кафедри диференціальних рівнянь і прикладної математики


Квітень

1 – 60 років від дня народження Віктора Никодимовича Рокачука – кандидата філософських наук, доцента, завідувача кафедри філософських дисциплін

8 – 65 років від дня народження Бориса Михайловича Негоди – заслуженого художника України, професора кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва

24 – 60 років від дня народження Зиновія Петровича Яропуда – кандидата педагогічних наук, професора, завідувача кафедри методики музичного виховання, вокалу і хорового диригування

^ 24 – 80 років від дня народження Маїси Францівни Островської (1929-2005) – завідувачки відділу комплектування бібліотеки

25 – 85 років від дня народження Миколи Федоровича Довганя (1924-1981) – кандидата історичних наук, 1970-1972рр. – декана історичного факультету


Травень

4 – 70 років від дня народження Галини Романівни Михайловської – інспектора відділу кадрів

10 – 130 років від дня народження Симона Васильовича Петлюри (1879-1926) – визначного українського громадсько-політичного і державного діяча, який надавав велику підтримку К-ПДУУ у 1919-1920 роках

14 – 70 років від дня народження Тіни Іванівни Сурової – кандидата педагогічних наук, доцента кафедри педагогіки і методики початкового навчання та дошкільного виховання

^ 15 – 70 років від дня народження Олександри Петрівни Мітіної – завідувачки музею університету

22 – 10 років тому відкрито науково-методичну лабораторію літературного краєзнавства


Червень

2 – 70 років від дня народження Бориса Микитовича Тімошенка – кандидата педагогічних наук, доцента кафедри легкої атлетики з методикою викладання

8 – 60 років від дня народження Павліни Степанівни Каньоси – кандидата філологічних наук, професора кафедри мовознавчих дисциплін, декана педагогічного факультету

^ 20 – 70 років від дня народження Анатолія Андрійовича Криськова – доцента кафедри фізики

24 – 5 років тому вчена рада університету затвердила „Положення про науково-навчальний Центр огієнкознавства” – керівник Є.І. Сохацька

26 – 70 років від дня народження Петра Сергійовича Атаманчука – доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі


Липень

4 – 70 років від дня народження Галини Петрівни Ткачук – кандидата педагогічних наук, професора кафедри педагогіки і методики початкового навчання та дошкільного виховання

^ 8 – 55 років від дня народження Людмили Олександрівни Іванової – кандидата філологічних наук, доцента, завідувачки кафедри німецької мови

15 – 55 років від дня народження Валентини Олексіївни Заремби – асистента кафедри педагогіки

19 – 60 років від дня народження Тамари Миколаївни Ситник – заслуженого працівника культури України, професора кафедри методики музичного виховання, вокалу і хорового диригування

20 – 65 років від дня народження Віктора Степановича Прокопчука – директора наукової бібліотеки університету, професора кафедри історії народів Росії і спеціальних історичних дисциплін, кандидата історичних наук, члена-кореспондента УАІН

22 – 65 років тому Постановою РНК УРСР від 22 липня 1944 р. визначалося створити у Кам’янець-Подільському учительському інституті історичний, мовно-літературний та фізико-математичний факультети. З 1-го вересня було поновлено роботу інституту

25 – 130 років від дня народження Олімпіади Михайлівни Пащенко (Шульмінської) (1879-1972) – голови Кам’янецької повітової земської управи, ініціатора відкриття Кам’янець-Подільського державного українського університету

25 – 30 років тому за наказом Міністерства освіти УРСР № 195 від 25 липня 1979 р. кафедру педагогіки і методики початкового навчання поділяють на дві: кафедру педагогіки і методики початкового навчання і кафедру природознавства і математики з методикою початкового навчання

30 – 30 років тому за наказом Міністерства Освіти УРСР № 195 від 25 липня 1979 р. кафедру педагогіки і методики початкового навчання поділяють на дві: кафедру педагогіки і методики початкового навчання і кафедру природознавства і математики з методикою початкового навчання


Серпень

7 – 60 років від дня народження Руслани Семенівни Стародубцевої – бібліотекара І категорії

13 – 65 років від дня народження Євгенії Іванівни Сохацької – кандидата філологічних наук, професора кафедри історії української літератури та компаративістики, лауреата Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка

19 – 125 років від дня народження Ісаака Прохоровича Мазепи (1884-1952) – голови Ради Народних Міністрів УНР, який надавав фінансову та матеріальну допомогу К-ПДУУ у 1919 році


Вересень

– 100 років від дня народження Івана Степановича Зеленюка (1909-1966) – українського історика, краєзнавця Поділля, кандидата історичних наук, у 1946-1966 рр. ректора Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту

^ 1 – 5 років тому розпочав роботу природничо-економічний факультет, який у 2006 р. розділено на 2 факультети: природничий та економічний

3 – 65 років від дня народження Людмили Андріанівни Щегельської – асистента кафедри педагогіки

10 – 40 років тому згідно наказу Міносвіти України № 232 від 10 жовтня 1969 р. на базі кафедри історії були створенні дві кафедри – загальної історії та історії СРСР і УРСР

15 – 80 років від дня народження Олексія Степановича Кучерука (1919-2006) – доцента, професора, завідувача кафедри анатомії і фізіології людини

^ 15 – 70 років від дня народження Лариси Степанівни Нижник – провідного бібліотекара наукової бібліотеки університету

25 – 60 років від дня народження Богдана Івановича Ладиняка – старшого викладача кафедри легкої атлетики з методикою викладання


Жовтень

2 – 60 років від дня народження Антоніни Олександрівни Губанової – кандидата фізико-математичних наук, доцента кафедри фізики

^ 2 – 60 років від дня народження Валентини Олександрівни Стадник – старшого лаборанта кафедри мовознавчих дисциплін

10 – 40 років тому згідно наказу Міносвіти України №232 від 10 жовтня 1969 р. на базі кафедри історії були створені дві кафедри – загальної історії та історії СРСР і УРСР

^ 20 – 65 років від дня народження Петра Антоновича Білого – проректора з економічних питань і соціального розвитку

29 – 75 років від дня народження Валентини Михайлівни Пархоменко – провідного бібліографа наукової бібліотеки

30 – 65 років тому наркомат освіти призначив директором Кам’янець-Подільського учительського інституту філолога-літератора Василя Михайловича Бєліцького (30.10.1944-24.01.1947 рр.)


Листопад

26 – 60 років від дня народження Володимира Володимировича Мойка – кандидата фізико-математичних наук, доцента кафедри диференціальних рівнянь і прикладної математики


Грудень

3 – 70 років від дня народження Станіслава Миколайовича Сінгаєвського (1939-2002) – кандидата педагогічних наук, доцента, декана факультету фізичної культури (1983-2002 рр.)

10 – 150 років від дня народження Юхима Йосиповича Сіцінського (1859-1937) – видатного краєзнавця Поділля, етнографа, мистецтвознавця, громадського діяча

^ 18 – 55 років від дня народження Надії Дмитрівни Крючкової – завідувачки відділу рідкісних видань

20 – 80 років від дня народження Олександра Трифоновича Щура – кандидата історичних наук, доцента кафедри історії народів Росії і спеціальних історичних дисциплін

^ 27 – 75 років від дня народження Анатолія Аркадійовича Цвяка – кандидата історичних наук, доцента кафедри політології та соціології

29 – 85 років від дня народження Костянтина Степановича Константинова (1924-1986) – кандидата філософських наук, доцента, завідувача кафедри суспільних наук, а згодом – філософії

– 130 років від дня народження Івана Михайловича Ганицького (1879-?) – українського вченого-механіка, громадського діяча, керівника першого в добу Центральної Ради народного українського університету в Києві, який 1918 року очолив комісію по відкриттю Кам’янець-Подільського державного українського університету


2009 року:


90 років тому почав діяти читальний зал для студентів

90 років тому викладачі університету створили наукове товариство, яке складалося із двох секцій точних і гуманітарних наук і нараховувало 36 членів

85 років тому Вінницький інститут народної освіти було розформовано і злито з Кам’янець-Подільським ІНО, що позитивно позначилося на матеріальному забезпеченні і дозволило збільшити фонди навчальної літератури

^ 80 років тому при інституті почали діяти чотиримісячні курси підготовки абітурієнтів

75 років тому Інститут соціального виховання реорганізовано у педагогічний інститут з чотирирічним терміном навчання у складі трьох факультетів: історичного, фізико-математичного, хіміко-біологічного. У тому ж році він був розформований

70 років тому відкрито Кам’янець-Подільський учительський інститут з дворічним терміном навчання у складі двох факультетів: історико-філологічного і мовно-літературного (українське та російське відділення), обидва факультети мали заочну форму навчання

60 років тому рішенням Ради Міністрів СРСР з 1948-1949 навчального року учительський інститут реорганізовано в педагогічний з чотирирічним терміном навчання

60 років тому навчальна база інституту поповнилося просторим триповерховим будинком у Старому місті, який майже 15 років слугував головною базою інституту

^ 60 років тому створено факультет фізичного виховання

60 років тому створена загальноінституцька спортивна кафедра – фізичної культури і спорту

55 років тому кафедра гімнастики і легкої атлетики була реорганізована у дві фахові - кафедру теорії фізичного виховання і гімнастики та кафедру легкої атлетики і спортивних ігор. З 1-го вересня 1954 р. розпочали свою діяльність.

^ 30 років тому історичний факультет запровадив додаткову спеціальність „Держава і право” і перейшов на п’ятирічний термін навчання

30 років тому відповідно до наказу Міносвіти України № 200 була організована кафедра цивільної оборони.

20 років тому інститут увійшов у число кращих чотирьох вищих педагогічних закладів України щодо кількості та якості студентських наукових робіт, представлених на республіканські конкурси

^ 20 років тому на базі кафедри педагогіки і психології утворено 2 кафедри: педагогіки та психології

15 років тому організовано інформаційно-видавничий відділ, нині це редакційно-видавничий відділ університету

^ 5 років тому університет відзначено міжнародного нагородою Європейської Ділової Асамблеї „Європейська якість”

5 років тому університет став лауреатом Всеукраїнського рейтингу вищих закладів освіти України „Софія Київська” і нагороджений дипломом у номінації гуманітарних та вищих навчальних закладів України за вагомий внесок у підготовку висококваліфікованих кадрів для системи освіти

5 років тому бібліотечні фонди Кам’янець-Подільського міського архіву передані до бібліотеки університету. Створено відділ рідкісної книги.


^ НАШІ ЮВІЛЯРИ

БІОБІБЛІОГРАФІЧНІ ДОВІДКИ


1 січня

60 років від дня народження

Петра Даниловича Плахтія,

кандидата біологічних наук, професора

завідувача кафедри анатомії,

фізіології та валеології


Народився 1 січня 1949 року у с. Сасанівка Полонського району Хмельницької області в багатодітній селянській родині.

Після отримання свідоцтва про восьмирічну освіту подав документи в Грушковецьку річну сільськогосподарську школу Летичівського району, де навчався впродовж року і здобув свою першу в житті професію (бджоляра). Одночасно продовжував навчання із загальноосвітніх предметів у вечірній школі і у 1965 році отримав атестат зрілості про середню освіту і атестат техніка-бджоловода.

1968-1973 рр. навчався в Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті на зооінженерному факультеті. Наполегливо вивчав спеціальну наукову літературу, фахові журнали, цікавився найновішими методиками. Не менший інтерес викликали заняття в легкоатлетичній секції, де проводив увесь вільний час. Як перспективний спортсмен, входив до складу збірної легкоатлетичної команди Хмельницької області. Неодноразово ставав призером і чемпіоном з бігу на 800 і 1500м на першості серед сільськогосподарських вищих навчальних закладів СРСР (1968-1973 роки). 1973 року отримав червоний диплом про вищу освіту, здобувши спеціальність вченого зооінженера.

1974-1976 рр. навчався в аспірантурі при кафедрі фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин. 1978 р. завершив і успішно захистив кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю „Фізіологія людини і тварин”.

З 1976 р. працює в Кам’янець-Подільському державному педінституті. Незмінно працюючи в колективі кафедри анатомії і фізіології людини, Петро Данилович пройшов шлях від рядового асистента до авторитетного професора, завідувача кафедри анатомії, фізіології та валеології університету. В його науковому доробку понад 100 наукових, навчально-методичних праць, у тому числі 3 монографії, та 12 навчальних посібників.

1999 р. нагороджений знаком „Відмінник освіти України”, неодноразово нагороджувався Почесними грамотами Хмельницької обласної Ради, Міністерства освіти і науки України, ректорату університету.


^ Основні праці:

Фізіологія системи дихання: Навч.-метод. посіб. для студ. пед. вузів. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Поділ. держ. пед. ун-т, наук.-вид. від., 1996. – 116 с.; Фізіологія людини: Навч. посіб. з фізіології людини. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Поділ. держ. пед. ун-т, інформ.-вид. від., 1997. – Ч. 1. – 210 с. (у співавт.); Фізіологія людини: Навч. посіб. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Поділ. держ. пед. ун-т, інформ.-вид. від., 2000. – Ч. 2. – 218 с.; Медико-біологічні основи валеології: Навч. посіб. / Під ред. П.Д. Плахтія. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Поділ. держ. пед. ун-т, інформ.-вид. від., 2000. – 408 с.; Фізіологічні основи фізичного виховання школярів: Навч. посіб. – Кам’янець-Подільський: Вид. М.І. Мошак (агентство „Медобори”), 2001. – 238с.; Основи гігієни фізичного виховання: Навч. посіб. – Кам’янець-Подільський: „Медобори” (ПП Мошак М.І.), 2003. – 240с.; Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / Під ред. П.Д. Плахтія. – Кам’янець-Подільський: Вид. М.І. Мошак , агентство „Медобори”, 2003. – 304 с. (у співавт.); Фізіологія людини. Обмін речовин і енергозабезпечення м’язкової діяльності: Навч. посіб. – К.: ВД „Професіонал”, 2006. – 464 с. (у співавт.); Основи охорони праці в системі навчально-виховних закладів: Навч. посіб. / За ред. А.М. Савчук. – Кам’янець-Подільський: Буйницький О.А., 2007. – 300 с. (у співавт.)


Про П.Д. Плахтія:

Матвєєв М.Д. Петро Данилович Плахтій // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський, 2005. – Т. 2. – С. 371-380; Професор Петро Плахтій: „У кожній сільській школі має бути пасіка і лазня” / Бесіду записала Д. Гостинна // Подільські вісті. – 2006. – 1 серп. (№ 107). – С. 3.

Матвєєв М.Д.


2 січня

60 років від дня народження

Людмили Онуфріївни Варік,

кандидата філологічних наук,

доцента кафедри слов’янської філології,

теорії та методики викладання філологічних дисциплін


Народилася 2 січня 1949 р. у с. Ріпинці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області у родині службовця. 1966 року закінчила Кам’янець-Подільську середню школу №8. 1967-1971 рр. навчалася в Кам’янець-Подільському державному педінституті. Одержала диплом з відзнакою за фахом „Російська мова і література”.

1972 р. почала працювати у вузі, в якому навчалася. Лаборант кафедри літератури, асистент, згодом старший викладач, нарешті, доцент кафедри російської мови філологічного факультету.

1975-1978 рр. навчалася в стаціонарній аспірантурі при Київському педагогічному інституті. 1980р. захистила кандидатську дисертацію на тему: „Лексика садівництва в російській мові донаціонального періоду”. Радою Київського державного педагогічного інституту ім. Горького від 4 грудня 1980 р. їй було присуджено вчений ступінь кандидата філологічних наук. Рішенням Державного комітету народної освіти СРСР від 27 вересня 1990 р. присвоєно учене звання доцента по кафедрі російського мовознавства. 3 липня 2002 р. – Л.О. Варік на посаді доцента кафедри зарубіжної літератури та мовознавства факультету іноземної філології Кам’янець-Подільського державного університету.

У коло наукових інтересів Л.О. Варік входять проблеми термінології і лінгвістики, методи вивчення фонетики, лексики і фразеології. Опублікувала понад 60 наукових праць, серед яких два навчальні посібники. Керує науково-дослідною роботою студентів. Випустила десятки дипломників, декілька магістрантів. Члени проблемної групи виступили на міжвузівських і викладацьких конференціях у містах Кам’янці-Подільському, Полтаві, брали участь у Республіканській олімпіаді з російської мови у м. Ужгороді, їхні дослідження посилалися на конкурси студентських наукових робіт.

Була членом методичної комісії філологічного факультету. Розробила програми державних іспитів з сучасної російської мови і методики її вивчення, навчальні програми з курсів, які читає.

Людмила Онуфріївна читала лекції на курсах підвищення кваліфікації вчителів, для студентів медучилища. Проводила заняття для слухачів школи юного філолога. Активно займається виховною роботою серед студентів. Майже всі роки роботи у навчальному закладі була куратором академічних груп.

Усе життя Людмили Онуфріївни пов’язане з університетом, який є для неї другим домом, у ньому вона трудиться, стала досвідченим педагогом і гарним наставником, тут сформувалися притаманні їй риси – працьовитість, невгамовна вдача, чесність і доброта.


^ Основні праці:

Історія російської літературної мови: Навч.-метод. посіб. (російською мовою) – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Поділ. держ. пед. ін-т: наук.-вид. від., 1996. – 32с. (у співавт.); Фунционирование фразеологических единиц в сатирических произведниях малых жанров // Зб. наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. пед. ун-ту. Сер. філол. – Кам’янець-Подільський, 1998. – Вип. 2. – С. 112-123 (у співавт.); Практика анализа слова, фразеологизма и текста: Учеб. пособ. – Каменец-Подольский: Абетка-НОВА, 2002. – 104 с.


Про Л.О. Варік:

Кеба О.В. Людмила Онуфріївна Варік // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський, 2005. – Т. 2. – С. 67-71.

Кеба О.В.


2 січня

135 років від дня народження

Василя Олексійовича Біднова

(1874-1935)


Народився 2 січня 1874 року у містечку Широкому Херсонського повіту в родині заможного селянина. Початкову освіту здобув у однорічній земській Широчанській школі, а потім – у Херсонському духовному училищі (1885-1889 рр.). Після його закінчення вступив до Одеської духовної семінарії. Навесні 1896 р. закінчив семінарію зі ступенем „студента” і впродовж двох років працював учителем церковно-парафіяльної школи та законовчителем п’яти земських шкіл Миколаєва. Дбаючи про підтримку позашкільної освіти, на громадських засадах вчителював у недільній школі для дорослих.

У серпні 1898 р. вступив до Київської духовної академії. Влітку 1902 р. В.О. Біднов захистив кандидатську роботу, присвячену становищу православної церкви в Польщі і Литві, отримав ступінь кандидата з правом захисту магістерської дисертації без складання нового усного іспиту, лише з доопрацюванням кандидатської праці. У 1903 р. направлений на посаду помічника інспектора Катеринославської духовної семінарії. Увійшов до складу ученої архівної комісії. 1906 р. В.О. Біднова обрали секретарем комісії (працював до лютого 1909 р.). Редагував „Летопись ЕУАК” (науковий збірник архівної комісії), опублікував тут майже 30 своїх праць.

Великим науковим успіхом Василя Олексійовича став захист у 1909р. магістерської дисертації „Православна церква в Польщі і Литві”. В.О. Біднову присвоїли ступінь магістра богослов’я.

До адміністративного центру Поділля В.О. Біднов прибув 8 жовтня 1918 року. 22 жовтня 44-річний професор взяв участь у велелюдних урочистостях з нагоди відкриття вогнища освіти і культури на подільсько-буковинсько-галицькому порубіжжі. До цієї великої події національного відродження місцева „Просвіта” випустила об’ємну газету „Свято Поділля”. У ній серед інших було вміщено короткі біографічні відомості про В.О. Біднова.

Головною справою В.О. Біднова в університеті був богословський факультет, формально відкритий 1 грудня 1918 року, деканом якого він був призначеним.

Кадрове забезпечення стало найпершою турботою не лише ректора університету, а й молодого декана. На той час у Кам’янці працювали випускники духовних академій – Ю.Й. Сіцінський, О.З. Неселовський, які й стали першими приват-доцентами новоствореного факультету, і в лютому 1919р. новоствореного факультету, і в лютому 1919р. розпочали читання вступних лекцій

Василь Олексійович займався також придбанням літератури, якої вкрай не вистачало, особливо україномовних видань.

У Кам’янець-Подільському державному українському університеті професор В.О. Біднов був однією із центральних постатей, яка вірою і правдою служила справі українського національного відродження.

Майстерний лектор, керівник факультету, науковець, наставник молоді, культурно-освітній і громадський діяч – ось ті якості, що яскраво характеризують його працю у 1918-1920 рр. Вболіваючи за духовне обновлення українського народу, він був у числі тих небагатьох самовідданих жертовників, які настирливо, крок за кроком будували свою рідну національну церкву.

Еміграція В.О. Біднова була пов’язана з поразкою Української революції, його антибільшовицьким світоглядом. На території Польщі потрапив до табору інтернованих у Ланцутові. Тут у 1921 р. спільно з іншими вченими він заснував перший еміграційний народний університет у складі економічного, історико-філологічного та природничо-економічного, а пізніше і військового факультетів. Ректором закладу обрали В.О Біднова.

Згодом йому довелося поневірятися по інших таборах (Тарнів, Ченстохов).

Влітку 1922 р. потрапив до Чехословаччини, де впродовж 6 років викладав в Українському вільному університеті (Прага), Українській господарській академії (Подєбради). Був серед засновників Українського історико-філологічного товариства (Прага, 1923 рік), Музею визвольної боротьби України.

У 1928 році тяжко захворів, різко погіршився зір, втратив попередню працездатність, хоча науково-дослідної роботи не покидав.

На початку 1929 року Василь Олексійович переїхав до Варшави, де розпочав професорську працю на новоствореному богословському факультеті Варшавського університету. Незабаром він майже втратив зір, але продовжував викладацьку діяльність, лекції читав по пам’яті.

Навесні 1935 року він тяжко захворів і 1 квітня помер, похований у Варшаві на православному кладовищі.


^ Основні праці:

Освіта на Україні // Свято Поділля: Видання Подільського українського товариства „Просвіта”. – 1918. – 22 жовт. – С. 5; Що читати по історії України: [Коротенька історіогр. України]: З викладів на учит. курсах українознавства. – Кам’янець-Подільський: Укр. вид-во у Катеринославі. Правобереж. філ.; Друк. Когена і Дунаєвецького, 1919. – 72 с.; Перші два роки Кам’янець-Подільського університету // Літературно-науковий вісник. – 1928. – №11. – С. 232-240; Школа й освіта на Україні // Українська культура: Лекції / За ред. Д. Антоновича. – К., 1993. – С. 40-71.


Про В.О. Біднова:

Василь Біднов – професор Кам’янець-Подільського державного Українського Університету по кафедрі історії української і загальної церкви // Свято Поділля: Видання Подільського українського товариства „Просвіта”. – 1918. – 22 жовтня. – С. 4.; Кушнір Б.М. Професор Кам’янець-Подільського університету [В.О. Біднов] // Духовні витоки Поділля: Творці історії краю: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Кам’янець-Подільський, 9-11 верес. 1994р. – Хмельницький, 1994. – Ч. 1. – С. 297-299; Завальнюк О.М. В.О. Біднов – професор Кам’янець-Подільського державного українського університету (1918-1920 р.) // Етнічна історія Східної Європи: Зб. наук. пр. – К., 2002. – Вип. 13. – С. 81-86; Завальнюк О.М., Телячий Ю.В. В.О. Біднов – декан богословського факультету Кам’янець-Подільського державного українського університету, науково-освітній і громадський діяч України // Історична наука і проблеми розвитку: Матеріали Міжнар. наук. конф., 11-18 травня 2002 р. / Секція „Новітня історія України”. – Луганськ, 2002. – С. 81-89; Портнов А.В. У пошуках „українського гейдельбергу”: Штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918-1930-ті роки) // Краєзнавство: наук. журн. – К., 2003. – Вип. 1-4. – С. 133-134.


Завальнюк О.М.


8 січня

70 років від дня народження

Василя Івановича Годича,

кандидата фізико-математичних наук,

доцента кафедри алгебри і математичного аналізу


Народився 8 січня 1939 р. на Ленківщиці в с. Незнайова Горлицького повіту Краківського воєводства (Польща) в селянській сім’ї. Весною 1945 р. сім’я була переселена на Донбас, але через деякий час вона переїхала на Львівщину, де Василь почав вчитися в школі. 1956 р. закінчив Кам'янко-Бузьку СШ № 1 i поступив на навчання у Львівський державний педагогічний інститут на фізико-математичний факультет. 1961 р. закінчив фізико-математичний факультет Дрогобицького державного педагогічного інституту ім. І.Я. Франка за спеціальністю "математика i креслення". Після закінчення за направленням працював вчителем математики у с. Реклинець Забузького району Львівської області. У грудні 1962 р. був зарахований в аспірантуру при Одеському державному педагогічному інституті iм. К.Д. Ушинського за спеціальністю "теорія функцій i функціональний аналіз". Його підготовкою керував відомий спеціаліст з теорії лінійних операторів доктор фізико-математичних наук, професор Бродський М.С. Після закінчення аспірантури з 1 січня 1966 р. працює в Кам'янець-Подільському державному педагогічному інституті. Кандидатську дисертацію "Спектральний аналіз бісиметричних операторів" захистив у ciчнi 1971 р. при Донецькому університеті. Звання доцента присвоєне у 1973 р.

Годич B.I. є фахівцем у галузі математичного аналізу, його наукові інтереси стосуються тeорії опepaторів в лінійних нормованих i гільбертових просторах. Hayкові дослідження розпочав iз встановлення властивостей бісиметричних операторів в гільбертових просторах, які посідають значне мicцe при вивченні відкритих фізичних систем з певними властивостями симетрії i в теорії синтезу електричних кіл. Ним встановлені також властивості бісиметричних оператор-функцій, побудоване їх мультиплікативне подання, а також вказані застосування бісиметричних матричних вузлів до вивчення деяких типів канонічних диференціальних рівнянь. З кінця 70-років Годич B.I. займається розробкою основ теорії R-лінійних i неперервних адитивних операторів в лінійних нормованих просторах, яка викладена в його монографії "Елементарний адитивний аналіз" у двох частинах: "Алгебраїчні і топологічні основи" i "Вступ до спектральної теорії". В подальшому він досліджує спектральні властивості
самоспряжених неперервних адитивних операторів. Із вказаних проблем ним здійснено біля 30 публікацій.

Як викладач, Годич В.І. читає лекції і проводить практичні заняття з математичного аналізу, комплексного аналізу, функціонального аналізу, лінійної алгебри, алгебри і теорії чисел, читає спецкурси з теорії операторів.


^ Основні праці:

Об инвариантных подпространствах вполне непрерывных бисимметрических операторов. // Укр. мат. журн. – 1966. – Т. 18, –№ 3. – С. 103-107; Критерий бисимметричности вполне непрерывных операторов. // Укр. мат. журн. – 1969. – Т. 21. – № 6. – С. 815-818; Критерій (/1,/2) – одноклітковості (/1,/2) – бісиметричних операторів // Доповіді АН УРСР, сер. А. – 1969. – № 12. – С. 1066-1069; Мультипликатные представлення некоторых бисимметричных матриц-функций // Укр. мат. журн. – 1974. – Т. – 26. – №2. – С. 169-178; Бисимметричные матричные узлы // Сибирский мат. журн. – 1982. – Т. 23. – № 5. – С. 52-62; Точечный спектр аддитивных непрерывных операторов // Известия высших учебных заведений. Математика. – 1986. – № 9. – С. 23-31 (у співавт.). Інваріантні R-лінеали деяких неперервних адитивних операторів // Укр. матем. журн. – 1995. – Т. 47. – №5. – С. 611-615; Елементарний адитивний аналіз. Ч. 1: Алгебраїчні і топологічні основи. – Кам’янець-Подільський: Кам'янець-Поділ. держ. пед. ун-т., інформ.-вид. від., 2000. – 338 с.; Елементарний адитивний аналіз. Ч. 2: Вступ до спектральної теорії. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Поділ. держ. ун-т, інформ.-вид. від., 2004. – 220 с.


4 лютого

60 років від дня народження

Володимира Васильовича Присакара,

кандидата педагогічних наук,

доцента кафедри педагогіки


Народився 4 лютого 1949 року в селі Шатава Дунаєвецького району в сім'ї колгоспників. Навчався у Шатавській восьмирічній школі (1956-1964 роки).

Став учнем Чернівецького педагогічного училища, у якому навчався з 1964 до 1968 року. Здобув фах учителя початкових класів. Після завершення навчання вступив на історичний факультет Чернівецького університету, де навчався ( з перервою через призов на службу до армії) до 1976 року.

Трудову діяльність Володимир Васильович розпочав 1 вересня 1968 року на посаді вихователя групи продовженого дня Маківській восьмирічній школі. Був покликаний виконувати свій обов'язок перед Батьківщиною, і з травня 1969 р. і до червня 1971 р. перебував на службі у лавах Радянської Армії у Прикарпатському військовому окрузі. Демобілізувався у званні молодшого лейтенанта. Повернувся працювати у школу, займав посаду вчителя історії та музики. Учні школи під його керівництвом неодноразово займали призові місця на оглядах-конкурсах художньої самодіяльності. Педагогічний талант та працьовитість молодого учителя не залишились не поміченими: з вересня 1978 року Володимира Васильовича запросили на посаду методиста Дунаєвецького районного відділу освіти, на цій посаді Присакар В.В. надзвичайно багато працював над втіленням у практику роботи шкіл району цікавих та плідних методичних ідей.

Згодом (оскільки Володимир Васильович тісно співпрацював з різними кафедрами Кам'янець-Подільського державного університету) його запросили на роботу до цього навчального закладу. 25 травня 1983 р. був обраний на посаду асистента кафедри педагогіки і методики початкового навчання. Володимир Васильович з першого дня роботи на кафедрі розпочав плідну викладацьку та наукову роботу. У 1988 році вступив до аспірантури Київського державного педагогічного інституту іноземних мов за спеціальністю „Педагогіка”. Після завершення навчання виконав і захистив кандидатську дисертацію з теми „Виховання старшокласників в дусі дружби народів у процесі міжнаціонального спілкування”. Захист відбувся на засіданні. Спеціалізованої Вченої Ради Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Повернувся на роботу до Кам'янець-Подільського державного університету. Обіймав посади асистента, старшого викладача кафедри педагогіки. У квітні 1997 року був обраний на посаду доцента кафедри педагогіки Кам'янець-Подільського державного університету, де працює і зараз.

За сумлінну працю В.В. Присакар неодноразово відзначався керівництвом навчальних закладів, нагороджений медаллю „За воинскую доблесть” у 1970 році, грамотами ЦК ЛКСМУ у 1970-1975 роках.

Сьогодні Присакар Володимир Васильович завершує написання докторської дисертації з теорії і методики виховання (13.00.07) на тему „Педагогічні основи формування в учнів загальноосвітніх шкіл культури міжетнічних відносин”.


Основні праці:

Педагогічна техніка у цілісний системі загальнопедагогічної підготовки вчителя – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Поділ. держ. пед. ін-т, наук.-вид. від., 1996. – 48 с. (у співавт.); Т.Г. Шевченко і проблема формування культури міжетнічних технічних стосунків // Шевченко і Поділля: Зб. наук. пр. за матеріалами другої Всеукр. наук. конф., 20-21 травня 1999р. – Кам’янець-Подільський, 1999. – С. 254-259; Педагогічні аспекти формування гуманістичної спрямованості майбутнього вчителя // Виховна робота у вищому навчальному закладі: симбіоз нового і традиційного: Зб. наук. пр. за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф., 27-28 листоп. 2000 р. – Кам’янець-Подільський, 2001. – С. 100-104 (у співавт.); Формування професійних комунікативних умінь у структурі позанавчальної діяльності студентів педагогічного вузу // Там само. – С. 131-135; Софія Русова і проблема освіти та виховання у школах етнічних меншин в Україні // Просвітницька діяльність Софії Русової: Зб. наук. праць Кам’янець-Поділ. держ. ун-ту. Сер. соц.-пед. – Кам’янець-Подільський, 2006. – Т. 1. Вип. 5. – С. 52-61; Формування у школярів спільної культурної ідентичності як необхідна умова забезпечення міжетнічної толерантності // Наук. пр. Кам’янець-По