Реферат: Облік нематеріальних активів облік нематеріальних активів

2.2. ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

2.2. ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються ПБО 8 “Нематеріальні активи”. Крім того, при відображені в обліку та фінансовій звітності нематеріальних активів необхідно враховувати вимоги інших ПБО:

ПБО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”;

ПБО 2 “Баланс”;

ПБО 7 “Основні засоби”;

ПБО 14 “Оренда”, а також Інструкції про використання Плану рахунків.

Норми ПБО 8 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ).

Норми ПБО 8 не поширюються на

гудвіл,

операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Визнання нематеріальних активів

Відповідно до ПБО 8 нематеріальними вважаються немонетарні активи, які:

не мають матеріальної форми;

можуть бути ідентифіковані;

утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, постачання товарів або послуг, в адміністративних цілях або для надання в оренду іншим особам.

^ Придбаний нематеріальний актив визнається підприємством і відображається в обліку та звітності, якщо він відповідає всім критеріям визнання:

Критерії визнання активів взагалі

актив контролюється підприємством внаслідок минулих подій;

існує ймовірність одержання підприємством майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням;

вартість активу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання нематеріальних активів

немонетарний актив;

не має матеріальної форми;

може бути ідентифікований;

утримується з метою використання протягом періоду більше одного року або операційного циклу, якщо він перевищує один рік, для:

виробництва;

торгівлі (постачання товарів та послуг);

адміністративних цілей;

надання в оренду іншим особам.

Перша група критеріїв є загальною для визнання активів відповідно до ПБО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”.

Всі активи підприємство отримує внаслідок минулих подій (придбання, виробництво, отримання в оренду тощо). Операції або події, що очікуються в майбутньому, не приводять до появи активів. Наприклад, намір придбати активи не відповідає визначенню активів і може бути розкритий у примітках до фінансових звітів (п.37.3 ПБО 8).

Контроль над активами та існування ймовірності отримання майбутніх економічних вигод тісно пов’язані з правом власності на актив, але не обмежуються тільки ним. Так нематеріальні активи, якими підприємство користується за договором операційної оренди, будуть відображені за балансом підприємства на рахунку 01 “Орендовані необоротні активи”, а нематеріальні активи, які надійшли за договором фінансової оренди, будуть визнані у складі власних активів підприємства і відображені на балансовому рахунку 12 “Нематеріальні активи”. Такий підхід пояснюється додержанням принципу превалювання сутності над формою. Так, у разі фінансової оренди основні ризики і вигоди від використання активу переходять до орендаря незалежно від того, чи переходить право власності.

Критерій щодо можливості достовірної оцінки вартості активу застосовується незалежно від того, чи був нематеріальний актив придбаний, отриманий ззовні, чи створений на підприємстві.

^ Для визнання нематеріальних активів, створених на підприємстві, відповідно до вимог ПБО 8 застосовуються додаткові критерії визнання:

Витрати на створення нематеріального активу класифікуються на етап досліджень та етап розробок.

Дослідження – заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань.

Розробка – застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання.

Витрати на дослідження визнаються витратами під час їх здійснення. Якщо підприємство не може відокремити етап дослідження від етапу розробок у процесі створення нематеріального активу, тоді всі витрати розглядаються як витрати на дослідження.

Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі (визнавати) за умови, якщо підприємство має:

намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає переліченим вище критеріям визнання, то витрати, пов’язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

^ Прикладом витрат, які не ведуть до виникнення нематеріального активу і підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені є:

витрати на дослідження (інші операційні витрати);

витрати на підготовку і перепідготовку кадрів (адміністративні витрати);

витрати на рекламу і просування продукції на ринку (витрати на збут);

витрати на створення, реорганізацію, переміщення підприємства або його частин (адміністративні витрати);

витрати на підвищення ділової репутації підприємства (адміністративні витрати).

Крім того, не слід визнавати нематеріальним активом розроблені (створені) самим підприємством торгові марки, заголовки, назви видань, переліки клієнтів та інші подібні за своєю суттю об’єкти.

^ Класифікація нематеріальних активів

В обліку і фінансовій звітності нематеріальні активи поділяються за кількома ознаками (рис. 1).







Нематеріальні активи













^ За способом отримання







Створені власними силами




^ Отримані іншим шляхом




Придбані за грошові кошти

Придбані в обмін на інші активи

Придбані в обмін на інструменти капіталу

(як внесок до статутного капіталу)

Отримані внаслідок об’єднання підприємств

Отримані безоплатно

Придбані за рахунок коштів цільового фінансування








За групами







Права користування природними ресурсами

Права користування майном

Права на знаки для товарів і послуг

Права на об’єкти промислової власності

Авторські і суміжні з ними права

Інші нематеріальні активи

Рис. 1. Класифікація нематеріальних активів в обліку і звітності


Класифікація нематеріальних активів за способом отримання пов’язана з особливостями їх визнання та оцінки в обліку і звітності.

У розрізі груп повинен бути організований облік нематеріальних активів за субрахунками рахунку 12 “Нематеріальні активи”.

Група нематеріальних активів – сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів.

Витрати на придбання або створення нематеріальних активів до їх введення в експлуатацію збираються на балансовому рахунку 15 “Капітальні інвестиції”, субрахунку 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”.

Взаємозв’язок залишків на рахунках бухгалтерського обліку та статей балансу, за якими відображаються нематеріальні активи, наведений у табл. 1.

Таблиця 1

Взаємозв’язок залишків на рахунках бухгалтерського обліку та статей балансу,
за якими відображаються нематеріальні активи

Актив

Код рядка

^ Підстава для заповнення (рахунки та субрахунки за Планом рахунків)

1

2

3

І. Необоротні активи







Нематеріальні активи:







залишкова вартість

010

Різниця між сумами за рядком 011 та 012

первісна вартість

011

Сальдо рахунку 12 “Нематеріальні активи”

знос

012

Сальдо субрахунку 133 “Знос нематеріальних активів”

Незавершене будівництво

020

Сальдо рахунку 15 “Капітальні інвестиції”, у тому числі субрахунку 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”

…

…

…

Усього за розділом І

080

…

До підсумку балансу включається різниця між первісною (або переоціненою) вартістю нематеріального активу та сумою його зносу (переоціненого зносу) (табл. 2).

^ Надходження та первісна оцінка нематеріальних активів

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Основою для визначення достовірної оцінки нематеріального активу є господарські договори (угоди) на його придбання (виготовлення), інші організаційно-розпорядчі та первинні облікові документи.

Особливості первісної оцінки нематеріального активу залежать від способу його отримання (табл. 2). Проте у будь-якому випадку до вартості нематеріального активу не будуть включені відсотки за кредит, який підприємство використало для його придбання (створення) та курсові різниці, якщо актив був придбаний з оплатою в іноземній валюті. У першому випадку відсотки за кредит будуть завжди відображені у складі фінансових витрат, а курсові різниці, які виникнуть під час розрахунків за нематеріальний актив, – у складі інших доходів (витрат) звичайної діяльності.

Таблиця 2

Оцінка нематеріальних активів в обліку та звітності за ПБО 8 “Нематеріальні активи”


Оцінка

Нематеріальний актив

Створений власними силами

^ Отриманий іншим шляхом

з оплатою грошовими коштами

в обмін на подібний актив

в обмін на неподібний актив

безоплатно

як внесок до статутного капіталу

при об’єднанні підприємств

В обліку

Під час первісного визнання (на дату здійснення господарсь-кої операції)

^ Первісна вартість

Прямі витрати на оплату праці + прямі матеріальні витрати +

інші витрати, безпосередньо пов’язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням

Ціна придбання – отримані торговельні знижки + мито + непрямі податки, які не підлягають відшкодуванню, + інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням цього активу та доведенням його до стану придатності для використання за призначенням

Залишкова вартість переданого нематеріального активу

(за умови, що залишкова вартість переданого об’єкта = або < за його справедливу вартість)

Справедлива вартість переданого нематеріаль-ного активу

(за умови , що залишкова вартість переданого об‘єкта перевищує його справедливу вартість)

Справедлива вартість переданого нематеріаль-ного активу +(-) отримана (передана) під час обміну сума грошових коштів чи їх еквівалентів

Справедлива вартість нематеріаль-ного активу на дату отримання

Справедлива вартість нематеріаль-ного активу, погоджена з засновниками (учасниками)

Справедлива вартість нематеріаль-ного активу

В обліку

^ Подальші витрати

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов‘язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та терміну корисної експлуатації, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Інші витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду

У фінансовій звітності (балансі)

^ На дату балансу

Балансова вартість = первісна (переоцінена) вартість – знос (переоцінений знос)




Розглянемо приклади визначення первісної вартості та відображення надходження нематеріальних активів в обліку. Наведені в прикладах суми умовні.


^ Приклад 1. Придбання з оплатою грошовими коштами

Підприємство придбало в січні 2000 року ліцензії для забезпечення своєї діяльності у майбутньому з оплатою грошовими коштами:

на виробництво продукції терміном на 5 років (5 000 грн.) та

на здійснення роздрібної торгівлі цією продукцією терміном на 1 рік (1 200 грн.).



У першому випадку буде визнаний нематеріальний актив:

Дебет 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” ^ 5 000

Кредит 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” 5 000

Дебет 127 “Інші нематеріальні активи” 5 000

Кредит 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” ^ 5 000


У другому випадку будуть визнані витрати, оскільки термін цієї ліцензії знаходиться в межах 1 року:

Дебет 39 “Витрати майбутніх періодів” ^ 1 200

Кредит 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” 1 200

Щомісяця 1/12 цієї суми буде включатись до витрат даного періоду записом:

Дебет 93 “Витрати на збут” 100

Кредит 39 “Витрати майбутніх періодів” 100


Приклад 2. Безоплатне отримання нематеріальних активів

Підприємство “Дніпро” отримало безоплатно від підприємства “Веселка” програмне забезпечення, справедлива вартість якого на дату отримання становила
1 800 грн. Тривалість корисної експлуатації складає 5 років, обраний прямолінійний метод нарахування амортизації. Програмне забезпечення буде використовуватись відділом маркетингу.

Бухгалтерські записи, які будуть здійснені в обліку підприємства “Дніпро”, відображено у табл. 3.

^ Таблиця 3

Відображення в обліку безоплатного отримання нематеріального активу

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1

Оприбуткування безоплатно отриманого програмного забезпечення

154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”

424 “Безоплатно отримані необоротні активи”

1 800

2

Введення в експлуатацію програмного забезпечення

127 “Інші нематеріальні активи”

154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”

1 800



Продовження табл. 3

1

2

3

4

5

3

Нарахована амортизація за 1-й рік експлуатації

93 “Витрати на збут”

133 “Знос нематеріальних активів”

360

4

Одночасне визнання доходу в сумі нарахованої амортизації

424 “Безоплатно отримані необоротні активи”

745 “Дохід від безоплатно отриманих активів”

360



Приклад 3. Придбання (створення) нематеріальних активів за рахунок коштів цільового фінансування

^ Підприємство “Дніпро” отримало грант від фонду “Веселка”, умовами використання якого передбачено придбання програмного забезпечення.

Справедлива вартість нематеріального активу на дату отримання становила
5 000 грн. Тривалість корисної експлуатації дорівнює 5 років, обраний прямолінійний метод нарахування амортизації. Програмне забезпечення буде використовуватись для виконання досліджень з метою удосконалення технології виробництва.

^ В обліку підприємства “Дніпро” отримання нематеріального активу буде відображено таким чином:

Таблиця 4

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1

Надходження коштів

311 “Поточні рахунки в національній валюті”

48 “Цільове фінансування і цільові надходження”

6 000

2

Отримано програмне забезпечення (в тому числі ПДВ)

154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

6 000

3

Сплата заборгованості за програмне забезпечення

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

311 “Поточні рахунки в національній валюті”

6 000

4

Введення в експлуатацію програмного забезпечення

127 “Інші нематеріальні активи”

154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”

6 000

5

Визнання доходів майбутніх періодів в сумі вартості придбаних нематеріальних активів

48 “Цільове фінансування і цільові надходження”

69 “Доходи майбутніх періодів”

6 000

6

Нарахована амортизація за

1-й рік експлуатації

941 “Витрати на дослідження і розробки”

133 “Знос нематеріальних активів”

1 200




Одночасне визнання доходу в сумі нарахованої амортизації

69 “Доходи майбутніх періодів”

746 “Інші доходи від звичайної діяльності”

1 200


^ Створення нематеріальних активів власними силами

При створенні нематеріальних активів власними силами всі витрати пов’язані з етапом досліджень визнаються витратами періоду під час їх здійснення:

Дебет 941 “Витрати на дослідження і розробки”

Кредит 13 “Знос необоротних активів”

Кредит 20 “Виробничі запаси”

Кредит 661 “Розрахунки за заробітною платою”


Кредит 65 “Розрахунки за страхуванням”

Кредит 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” тощо

На етапі досліджень підприємство не може продемонструвати існування нематеріального активу, який генеруватиме ймовірні майбутні економічні вигоди. Прикладами досліджень є:

діяльність, спрямована на отримання нових знань;

пошук, оцінка та остаточний вибір застосування результатів дослідження чи інших знань;

пошук альтернатив матеріалам, приладам, продуктам, технологіям, системам чи послугам;

формулювання, розробка, оцінка та остаточний вибір можливих альтернатив новим чи вдосконаленим матеріалам, приладам, продуктам, технологіям, системам чи послугам.

Нематеріальний актив, який виникає на етапі розробок, визнається активом, якщо виконуються всі критерії визнання, наведені у п. 7 ПБО 8 (с. 49 Посібника). На даному етапі підприємство може визначити нематеріальний актив та продемонструвати, що він може генерувати ймовірні майбутні економічні вигоди.

Прикладами розробок є:

проектування, конструювання та випробування прототипів та моделей перед комерційним виробництвом або використанням;

проектування інструментів, матриць, ливарних форм та штампів, у яких застосовано нову технологію;

проектування, конструювання та випробування обраної альтернативи для нових чи вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, технологій, систем чи послуг.

До первісної вартості нематеріальних активів включаються всі витрати, які обґрунтовано та послідовно можна прямо віднести або розподілити на створення, виробництво та підготовку активу до використання за призначенням. До цих витрат можуть бути віднесені:

прямі витрати на матеріали чи послуги, використані або спожиті у процесі створення нематеріального активу;

прямі витрати на оплату праці та інші витрати на працівників, які безпосередньо зайняті у створенні нематеріального активу;

інші витрати, які безпосередньо пов’язані зі створенням нематеріального активу (реєстрація юридичного права, амортизація патентів чи ліцензій, які використовуються для створення активу);

загальновиробничі витрати, які необхідні для створення нематеріального активу та які можуть бути обґрунтовано та послідовно включені до вартості активу шляхом розподілу (наприклад, розподіл амортизації основних засобів, орендна плата тощо).

Розподіл загальновиробничих витрат здійснюється згідно з ПБО 16 “Витрати”.

У первісну вартість нематеріального активу включаються витрати, понесені з дати, коли нематеріальний актив уперше відповідає критеріям визнання, визначеним у пп. 6 та 7 ПБО 8 (с. 48, 49 Посібника).

До первісної вартості створеного підприємством нематеріального активу не включаються такі види витрат:

витрати на продаж, адміністративні витрати та загальновиробничі витрати, якщо їх не можна прямо віднести на підготовку активу для використання;

чітко визначені недоліки та початкові операційні збитки, що їх зазнають до того, як актив досягне запланованої ефективності;

витрати на навчання працівників роботі з активом.

Створення нематеріальних активів власними силами відображається записами:

Дебет 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”

Кредит 13 “Знос необоротних активів”

Кредит 20 “Виробничі запаси”

Кредит 661 “Розрахунки за заробітною платою”

Кредит 65 “Розрахунки за страхуванням”

Кредит 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Кредит 91 “Загальновиробничі витрати”

Кредит 92 “Адміністративні витрати”

Введення в експлуатацію об’єкта нематеріальних активів:

Дебет 12 “Нематеріальні активи”

Кредит 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”

^ Приклад 4. Отримання нематеріальних активів як внесків до статутного капіталу

ВАТ “Дніпро” отримало від підприємства “Веселка” патент на винахід в оплату за 2 000 простих акцій. Номінальна вартість однієї акції 0,5 грн. Балансова вартість програмного забезпечення 3 000 грн.

Варіант 1. Ринкова вартість однієї акції 0,5 грн. (дорівнює номіналу).

1. Зареєстровано випуск акцій:

Дебет 46 “Неоплачений капітал” 1 000

Кредит 40 “Неоплачений капітал” 1 000

2. Отримано патент:

Дебет 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” 1 000

Кредит 46 “Неоплачений капітал” 1 000

Дебет 124 “Права на об’єкти промислової власності” 1 000

Кредит 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” 1 000

Варіант 2. Ринкова вартість однієї акції 2 грн.

1. Зареєстровано випуск акцій:

Дебет 46 “Неоплачений капітал” 4 000

Кредит 40 “Неоплачений капітал” 1 000

Кредит 421 “Емісійний дохід” 3 000

2. Отримано патент:

Дебет 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” 4 000

Кредит 46 “Неоплачений капітал” 4 000

Дебет 124 “Права на об’єкти промислової власності” 4 000

Кредит 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” 4 000


Подальші витрати, пов’язані з експлуатацією
нематеріальних активів

Подальші витрати, пов’язані з експлуатацією нематеріальних активів, залежно від їх впливу на первісно очікувані майбутні економічні вигоди, можуть бути:

віднесені на збільшення первісної вартості нематеріального активу або

визнані у складі витрат поточного періоду.

Якщо внаслідок здійснення витрат збільшується термін корисного використання нематеріального активу, або відбувається його удосконалення, збільшення можливостей, що призведе до збільшення майбутніх економічних вигод порівняно з первісною їх оцінкою, то на суму цих витрат збільшується первісна вартість активу.

У випадку, коли витрати здійснюються з метою підтримання об’єкта у придатному для використання стані і не очікується збільшення майбутніх економічних вигод порівняно з їх первісною оцінкою, то сума витрат включається до складу витрат звітного періоду.

У багатьох випадках неможливо визначити ймовірність того, що подальші видатки збільшать чи збережуть економічні вигоди, які надходитимуть до підприємства від цих нематеріальних активів. Також часто буває важко віднести такі видатки безпосередньо до конкретного нематеріального активу, а не до всього підприємства в цілому. В таких випадках витрати визнаються витратами періоду.

Приклад 5

Станом на 01.01.2000 р. на балансі підприємства знаходиться програмне забезпечення, первісна вартість якого становить 2 400 грн., знос – 400 грн. Оцінений термін корисної експлуатації дорівнює 6 років. У зв’язку із реформою бухгалтерського обліку керівництво підприємства вирішило модернізувати це програмне забезпечення. Витрати на модернізацію склали 900 грн., у тому числі 150 грн. – ПДВ. Внаслідок модернізації термін корисного використання був переглянутий і дорівнює тепер 7 років. Отже, підприємство має підстави капіталізувати витрати на модернізацію записом:

Дебет 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” 750

Кредит 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” 750

Дебет 641 “Розрахунки за податками” 150

Кредит 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” 150

Якщо б внаслідок такої модернізації вдалось просто уникнути списання програмного забезпечення як активу, який втратив свою корисність, то витрати на модернізацію підлягали б відображенню у складі витрат поточного періоду (адміністративних, на збут чи інших).


^ Амортизація нематеріальних активів

За ПБО 8, усі без виключення нематеріальні активи підлягають амортизації. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання.

Строк корисного використання об’єкта нематеріальних активів встановлюється підприємством самостійно при визнанні цього об’єкта активом. При цьому загальний строк корисного використання нематеріального активу не повинен перевищувати 20 років і при його визначенні слід ураховувати:

строк корисного використання подібних активів;

моральний знос, що передбачається;

правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори.

Виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод підприємство самостійно обирає метод амортизації нематеріальних активів. Поширено застосування прямолінійного методу нарахування амортизації. Цей метод застосовується також у випадку, коли умови отримання майбутніх економічних вигод визначити неможливо.

Крім прямолінійного методу нарахування амортизації підприємство може обрати інший метод амортизації, який краще враховує форму надходження економічних вигод від використання нематеріального активу. Можливі методи нарахування амортизації визначені у ПБО 7:

прямолінійний;

зменшення залишкової вартості;

прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивний;

виробничий.

Докладно ці методи нарахування амортизації розглянуті у розділі “Основні засоби”.

При розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:

якщо існує невідмовне зобов’язання іншої особи щодо придбання цього об’єкта наприкінці строку його корисного використання;

якщо ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання, і припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

^ Бухгалтерські записи з нарахування амортизації є такими:

а) віднесення витрат на амортизацію до певної статті витрат відповідно до сфери використання нематеріального активу (у разі застосування тільки рахунків класу 9):

Дебет 23 “Виробництво”

Дебет 91 “Загальновиробничі витрати”

Дебет 92 “Адміністративні витрати”

Дебет 93 “Витрати на збут”

Дебет 94 “Інші витрати операційної діяльності”

Дебет 97 “Інші витрати”

Дебет 99 “Надзвичайні витрати”

Кредит 133 “Знос нематеріальних активів”

б) включення витрат на амортизацію до вартості певного необоротного активу.

Наприклад, нарахування амортизації на нематеріальний актив, який використовується у ході виконання робіт, пов’язаних з капітальними інвестиціями:

Дебет 15 “Капітальні інвестиції”

Кредит 133 “Знос нематеріальних активів”

При застосуванні рахунків класу 8 запис з нарахування амортизації матиме вигляд:

Дебет 833 “Амортизація нематеріальних активів”

Кредит 133 “Знос нематеріальних активів”

Дебет 23 “Виробництво”

Дебет 91 “Загальновиробничі витрати”

Дебет 92 “Адміністративні витрати”

Дебет 93 “Витрати на збут”

Дебет 94 “Інші витрати операційної діяльності”

Дебет 97 “Інші витрати”

Дебет 99 “Надзвичайні витрати”

Кредит 833 “Амортизація нематеріальних активів”

Особливістю відображення амортизації в бухгалтерському обліку є нарахування амортизації на:

безоплатно одержані нематеріальні активи (приклад 2) та

нематеріальні активи, придбані (створені) за рахунок цільового фінансування (приклад 3).

При нарахуванні амортизації на безоплатно одержані нематеріальні активи одночасно визнається дохід від безоплатно одержаних активів (операція 3).

При нарахуванні амортизації на нематеріальні активи придбані (створені) за рахунок цільового фінансування одночасно частина доходів майбутнього періоду визнається як інші доходи від звичайної діяльності і відображається у Звіті про фінансові результати за звітний період.

Термін експлуатації та метод амортизації нематеріального активу оцінюються на кожну дату балансу на предмет відповідності новим умовам використання активу. Якщо у наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод, то в кінці звітного періоду переглядаються термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації. Нарахування амортизації, виходячи з нового строку корисного використання та нового методу, починається з місяця, наступного за місяцем змін.

^ Переоцінка нематеріальних активів

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів щодо яких існує активний ринок.

Активний ринок – ринок, якому притаманні такі умови:

предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;

у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

На даний момент для переважної більшості нематеріальних активів в Україні такий ринок відсутній.

^ Основні правила переоцінки:

у разі переоцінки окремого об’єкта нематеріальних активів слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить даний об’єкт (за виключенням тих щодо яких не існує активного ринку);

якщо проведена переоцінка об’єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають переоцінці з періодичністю, яка залежить від того наскільки суттєво відрізняється залишкова вартість активу від його справедливої вартості.

Інформація про зміни первісної вартості та суми зносу нематеріальних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Схема відображення переоцінки нематеріальних активів в обліку аналогічна схемі переоцінки основних засобів (рис. 2).


Перша переоцінка нематеріального активу




Дооцінка




Уцінка

Дебет 12 “Нематеріальні активи”

Кредит 423 “Дооцінка активів”,

Кредит 133 “Знос нематеріальних активів”

Дебет 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”

Дебет 133 “Знос нематеріальних активів”

Кредит 12 “Нематеріальні активи”





Наступні переоцінки нематеріального активу




Дооцінка




Уцінка

якщо сума попередніх уцінок і втрат від зменшення його корисності більша суми попередніх дооцінок і відновлення його корисності

якщо сума попередніх дооцінок і відновлення його корисності більша суми попередніх уцінок і втрат від зменшення корисності

На суму перевищення попередніх уцінок над попередніми дооцінками

Дебет 12 “Нематеріальні активи”

Кредит 746 “Інші доходи від звичайної діяльності”

На суму перевищення попередніх дооцінок над попередніми уцінками:

Дебет 423 “Дооцінка активів”

Кредит 12 “Нематеріальні активи”

2. Дооцінка

Дебет 12 “Нематеріальні активи”

Кредит 423 “Дооцінка активів”

Кредит 133 “Знос нематеріальних активів”

Уцінка

Дебет 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”

Дебет 133 “Знос нематеріальних активів”

Кредит 12 “Нематеріальні активи”


^ Рис. 2. Схема відображення переоцінки нематеріальних активів в обліку за ПБО 8


Для здійснення переоцінки визначається індекс переоцінки (Іп) за формулою:

Іп

=

Справедлива вартість нематеріального активу

^ Залишкова вартість нематеріального активу

Тоді переоцінена вартість нематеріального активу дорівнюватиме:

^ Переоцінена первісна вартість нематеріального активу

=

Первісна вартість нематеріального активу

х

Іп



Переоцінена сума зносу:

^ Переоцінений знос нематеріального активу

=

Нарахований знос

х

Іп



У випадку, якщо залишкова вартість об’єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то:

переоцінена залишкова вартість об’єкта дорівнює його справедливій вартості,

переоцінена первісна вартість визначається додаванням справедливої вартості активу до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу.



^ Вибуття нематеріальних активів

Нематеріальні активи можуть вибути внаслідок списання за непридатністю, реалізації (продажу), безоплатної передачі, внесення до статутного капіталу інших підприємств тощо.

В кожному із зазначених випадків:

а) у першу чергу відображається сума зносу нематеріального активу записом:

Дебет 133 “Знос нематеріальних активів”

Кредит 12 “Нематеріальні активи”

б) потім залишкова вартість (первісна мінус знос), якщо вона не дорівнює нулю, списується з балансу записами:

У разі списання за непридатністю:

Дебет 976 “Списання необоротних активів”

Кредит 12 “Нематеріальні активи”

Дебет 976 “Списання необоротних активів”

Кредит 641 “Розрахунки за податками”.

У разі продажу нематеріальних активів:

Дебет 972 “Собівартість реалізованих необоротних активів”

Кредит 12 “Нематеріальні активи”

У разі внесення нематеріальних активів до статутного капіталу інших підприємств:

на суму залишкової вартості нематеріального активу:

Дебет 972 “Собівартість реалізованих необоротних активів”

Кредит 12 “Нематеріальні активи”

на суму справедливої вартості внесеного до статутного капіталу нематеріального активу:

Дебет 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”

Кредит 742 “Дохід від реалізації необоротних активів”

У разі здійснення благодійного внеску:

Дебет 977 “Інші витрати звичайної діяльності”

Кредит 12 “Нематеріальні активи”

При вибутті об’єктів нематеріальних активів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта нематеріальних активів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу:

Дебет 423 “Дооцінка активів”

Кредит 441 “Прибуток нерозподілений”

Фінансовий результат від вибуття об’єктів нематеріальних активів визначається за формулою:


^ Фінансовий результат від вибуття нематеріального активу

=

Дохід від вибуття

(за вирахуванням непрямих податків)

 

Залишкова вартість нематеріального активу та витрати, пов’язані з вибуттям

Розкритт