Реферат: Міністерство охорони здоров’я україни центральний методичний кабінет вищої медичної освіти дніпропетровська державна медична академія основні патологічні синдроми дитячих захворювань

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЦЕНТРАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ


ОСНОВНІ ПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ ДИТЯЧИХ ЗАХВОРЮВАНЬ


(навчальний посібник для студентів III курсу

медичних факультетів)


Дніпропетровськ - 2002


Дніпропетровська державна

медична академія

Кафедра пропедевтики

дитячих хвороб з курсом

курсом сестринської справи

(Зав. кафедрою

професор, д.м.н. К.Д.Дука)


Автори: проф. Дука К.Д.,

проф. Чергінець В.І.,

доц. Мишина Н.В.,

доц. Ярошевська Т.В.,

ас. Коренюк О.С.,

ас. Ільченко С.І.,

ас.Крамаренко Н.М.,

ас. Ширікіна М.В.,

ас.Єфанова А.О.,

ас.Корець Є.А.,

ас. Шарун І.Е.


Рецензенти: проф. Ю.К.Больбот

проф. О.Є.Абатуров


ВВЕДЕННЯ

Викладання педіатрії, як клінічної дисципліни, розпочинається з 2-3 курсів, на яких вивчається пропедевтика дитячих хвороб. Це перша кафедра, яка дає студенту початок професійної підготовки з педіатрії.

Кожен віковий етап життя дитини має свої специфічні морфологічні, фізіологічні та психологічні особливості, що є основою для розуміння конкретних методів дослідження і оцінки отриманих результатів. Окрім того, на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб вивчається семіотика основних уражень різних систем та організму в цілому. Оскільки системне вивчення клініки нозологічних форм дитячих захворювань є предметом факультетського курсу педіатрії, то при вивченні пропедевтики, питання діагностики розглядаються в двох аспектах. По-перше, це визначення симптомів на основі знань вікової норми та методів її визначення, по-друге - це визначення синдромів, як зв’язку між кількома симптомами хвороби. При вивченні педіатрії на етапах діагностичного процесу у студентів виникають окремі труднощі, пов’язані із застосуванням педіатрами певної кількості історично складених описових понять.

Першим етапом діагностики є встановлення студентом симптомів на основі пошуку відомостей про хвору дитину серед скарги та даних анамнезу життя і хвороби, а тільки потім - результатів лікарського обстеження. Об’єктивною основою для діагностики повинні бути виявлені патологічні відхилення в організмі, які проявляються в вигляді симптомів. Це ознаки, які в своїй сукупності складають конкретний симптомокомплекс, як один з характерних проявів певного захворювання.

Другим етапом діагностичного процесу є встановлення синдромів. Розкриття суті симптомів дозволяє згрупувати їх по принципу загальності обумовленого патологічного механізму. Необхідність встановлення синдромів зумовлена можливими змінами симптомів, їх нестійкістю, індивідуальними особливостями, а інколи невідповідністю основному патологічному процесу. Симптоми можуть зменшуватись або зникати в перебігу захворювання, виникати лише на тому чи іншому його етапі, бути пов’язаними із змінами в інших системах організму.

Тому студенту необхідно орієнтуватись в послідовності клінічних змін, що виникають в дитячому організмі при патологічному процесі. Він повинен вміти встановлювати патогенетичний зв’язок між різними симптомами захворювання, що можливо лише при синдромному аналізі проявів хвороби.

Складені методичні розробки допоможуть студентам освоїти основні початкові етапи діагностичного процесу, як одне з важливих завдань курсу пропедевтичної педіатрії.


^ КОРОТКИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ


Нозологічна одиниця (нозологічна форма) – певна хвороба, виділена на підставі установлених етіології, патогенезу і характерної клініко-морфологічної картини, одиниця номенклатури і класифікації хвороб.

Семіотика (семіологія, симптоматологія) – вчення про ознаки (симптоми) хвороби і патологічних станів.

Симптом (від грецького symptom – ознака) – ознака патологічного стану або хвороби.

Симптоматика – сукупність ознак певної хвороби або групи хвороб.

Симптомокомплекс – див. Синдром.

Синдром – (від грецького syndromes – бігти разом) – сукупність симптомів, що об’єднані загальним патогенезом. Іноді цим терміном називають самостійні нозологічні одиниці або стадії (форми) якоїсь хвороби.


^ ЗАГАЛЬНІ ПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ
Синдром лихоманки
Лихоманка – захисно-пристосувальна реакція організму, яка характеризується перебудовою процесу терморегуляції з активацією обміну речовин, що призводить до підвищення температури тіла понад норму.

За ступенем підвищення розрізняють таку температуру тіла:

субфебрильна (до 38,0оС)

фебрильна: помірна (38,1 - 39оС); висока (39,1 – 40,0оС)

гіперпіретична (вище 41,0оС)

За характером температурної кривої розрізняють такі типи підвищеної температури:

постійна – при добових коливаннях температури, що не перевищують 1,0оС

(характерна для черевного тифу)

ремітуюча – добові коливання температури більше 1,0оС (характерна для

більшості бактеріальних і вірусних інфекцій)

інтермітуюча – протягом доби короткочасні періоди високої температури

змінюються періодами нормальної або зниженої температури тіла (гнійно-

септичні захворювання, абсцеси, туберкульоз, ревматизм, ревматоїдний

артрит)

неправильна (атипова) – добові коливання фебрильної високої або фебриль-

но помірної температури різноманітні, без певного ритму

гектична – добові коливання температури вище 2,0–3,0оС

зворотня – реєструються чергування періодів високої температури (2–7 дні)

з періодами апірексії (1 – 2 дні) (малярія, дифузні хвороби сполучної ткани-

ни та інші імунопатологічні захворювання)

За механізмом розвитку розрізняють інфекційні та неінфекційні лихоманки. Причини інфекційної лихоманки:

бактерії

віруси

рикетсії

мікоплазми

хламідії

найпростіші

патогенні гриби

Причини неінфекційної лихоманки:

теплові хвороби (тепловий, сонячний удар, перегрівання)

патологія центральної нервової системи

ендокринопатії

вплив психогенних (неврози), рефлекторних (біль) та резорбційних чинни ків (опік, некроз, гемоліз)

застосування деяких медикаментів (кофеїн, гіперосмолярні розчини, антибіотики)

За клінічним перебігом виділяють “рожеву” і “бліду” лихоманки:

“Рожева” лихоманка - стан дитини погіршується незначно, шкіра рожева, волога, тепла на дотик

“Бліда” лихоманка - важкий загальний стан дитини, виражений озноб, блідість і сухість шкіри, акроціаноз, похолодання кінцівок, підвищення систолічного артеріального тиску, можливі фебрильні судоми і токсична енцефалопатія.
^ Гіпертермічний синдром - критичний стан, що потребує невідкладної допомоги. Для нього характерні:
підвищення температури тіла більше 38оС

гіперемія, або блідість шкіри

похолодання кінцівок

тахіпное

тахікардія

головний біль

окремі симптоми інтоксикації
^ Синдром порушення фізичного розвитку
Порушення фізичного розвитку (дистрофії) – хронічні розлади живлення з порушенням обміну речовин, при яких спостерігаються різні ступені відхилення антропометричних показників від нормативних значень.

Відхилення показників від норми можуть бути в бік збільшення, зменшення чи диспропорційні.

Виділяють: гіпотрофію, паратрофію (ожиріння), порушення довжини тіла.

Гіпотрофія - Хронічний розлад живлення, при якому спостерігається зниження маси з затримкою розвитку і порушенням метаболізму та функцій ряду органів і систем.

Характеристика гіпотрофій різного ступеня

Ступені гіпотрофії

Дефіцит маси

Дефіцит довжини тіла

Індекс Чулицької

Пропорції тіла

І

10 – 20 %

Немає

10 – 15

В нормі

ІІ

21 – 30 %

2 – 4 см.

0 – 10

Порушені

ІІІ

Більше 30 %

7 – 10 см.

Від’ємний

Значно порушені


Паратрофія (до 1 року) - Хронічний розлад живлення, при якому спостерігається збільшення маси тіла дитини без затримки розвитку.

Паратрофії бувають:

з перевагою маси тіла над довжиною

з пропорційним надлишком маси і довжини тіла

з перевжним збільшенням довжини тіла над масою


За рівнями збільшення маси паратрофії розподіляються на:

паратрофію 1 ступеня (надлишок маси 10-20%)

паратрофію ІІ ступеня – (надлишок маси 20-30%)

паратрофію ІІІ ступеня – (надлишок маси більше 30 %)


Ожиріння (після 1 року) - надмірне відкладення жиру в організмі, збільшення маси тіла з порушенням метаболізму та функцій ряду органів та систем.

За рівнями зменшення маси тіла ожиріння розподіляється на:

ожиріння І ступеня – надлишок маси 15 – 25 %

ожиріння ІІ ступеня – надлишок маси 26 – 50 %

ожиріння ІІІ ступеня – надлишок маси 51 – 100 %

ожиріння ІV ступеня – надлишок маси більше 100 %

Порушення довжини тіла

затримка росту (децелерація)

надмірний зріст

акцелерація (дострокове випередження розвитку)
^ Симптоми інтоксикації

Клінічні прояви:


швидка втомлюваність

зниження працездатності

головний біль

блідість шкіри

зниження апетиту, зменшення прошарку підшкірної клітковини,

виснаження

млявість (апатія), малорухомість(адинамія), сонливість, ступор, сопор,

кома, судоми, підвищена дратливість

порушення з боку органів дихання: тахіпное, брадіпное

порушення з боку серцево-судинної системи: зміни серцевого

ритму, послаблення тонів серця, брадикардія, слабке наповнення

пульсу, зниження артеріального тиску,

збільшення печінки

метеоризм

можливі симптоми зневоднення (сухість шкіри і слизових оболонок,

зниження тургору м’яких тканин, загострення рис обличчя, западання

тім’ячка у немовлят)

Симптоматика порушень свідомості Ступор
загальна гіпорефлексія

оціпеніння, з якого хворий виходить важко

часті періоди збудження з атетозоподібними рухами

реакція на больове подразнення чітка але недовга
Сопор
глибокий сон

загальмованість

чутливість шкіри не визначається

сухожильні рефлекси викликаються важко, непостійно

реакція на біль не чітка

рефлекси (зіничний, роговичний, ковтальний) збережені
Кома
некоординовані рухи

заплющені очі

відсутність або зменшення зіничних рефлексів

фіксований мідріаз

розлади дихання

відсутність захисних реакцій на біль

артеріальна гіпотензія

нерухомість очних яблук


СИНДРОМИ ПОРУШЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОСНОВНИХ СИСТЕМ ДИТЯЧОГО ОРГАНІЗМУ

Симптоматика уражень шкіри та підшкірної клітковини

^ Симптоматика змін шкіри при дитячих інфекціях
При скарлатині – дрібнокрапковий висип з переважною локалізацією у природних складках, внизу живота білий дермографізм.

^ При краснусі – дрібноплямчастий висип, який виникає одночасно, переважно збільшення потиличних л/вузлів на розгинальній поверхні рук.

При кору – плямчастопапульозний висип, який виникає поетапно і переходить у пігментацію.

^ При вітряній віспі – поліморфний поетапний везикульозний висип. Спочатку виникає пляма, потім - папула, везикула і кірка.

При менінгококцемії – геморагічний зірчастий висип з переважною локалізацією на животі, сідницях, стегнах, гомілках.
^ Симптоматика алергійних уражень шкіри
( характеризуються наявністю поліморфного сверблячого висипу)

Атопічний дерматит:

гіперемія, інфільтрація шкіри;

плямчасто-папульозний висип;

себорейні луски;

мокнуття;

свербіння.

Кропивниця:

уртикарний висип (пухирчастий) без певної локалізації;

свербіння шкіри.

Набряк Квінке:

швидко виникаючий набряк;

обмежений набряк;

гіперемія шкіри над місцем набряку;

свербіння шкіри.

Симптоматика паразитарних уражень шкіри

Короста:

парність ходів, сліди лінійних розчосів;

зігнутість ходів з мікровезікулами;

свербіння шкіри, переважно ввечері та вночі;

геморагічні кірки;

переважна локалізація у дорослих: живіт, стегна, проміж пальців, на розгинальній поверхні кінцівок;

у новонароджених – немає улюбленої локалізації (кліщові ходи можуть спостерігатись на голові, тулубі, ступнях).

Педікульоз:

локалізація – волосиста частина голови;

свербіння;

екскоріація;

наявність гнид переважно на волоссі потиличної та височної ділянок в прикореневій зоні;

можливо збільшення потиличних лімфовузлів як реакція на укуси комах.

Симптоматика інфекційних уражень шкіри

Стафілодермії:

а) везікулопустульоз:

пустули з гнійним вмістом у гирлах протоків епокринових потових залоз;

б) псевдофурункульоз:

підшкірні вузли різних розмірів;

багрово-червоний колір шкіри над вузлами;

локалізація: потилиця, спина, сідниці, стегна;

флуктуація в центрі вузла з відходженням жовто-зеленого гнійного вмісту;

немає щільного інфільтрату та некротичного стрижню;

в) епідермальна пухирчатка новонароджених (піококковий пемфігус):

поверхневі мляві міхури;

ерозії після проривання;

локалізація : живіт, кінцівки, спина, шкірні складки;

Стрептодермії:

а) стрептококовий імпетиго:

рожево-червона пляма з переходом у м’який міхур (фліктену);

після проривання - ерозія з гнійним і сухим вмістом;

б) рожа:

обмежена інфільтрація шкіри;

мігруюча запальна інфільтрація;

гіперемія шкіри обмежена;

різко виражена інтоксикація.
^ Симптоматика склереми
маскоподібне обличчя;

малорухомі кінцівки;

шкіра холодна на дотик;

колір шкіри блідий, ціанотичний;

ущільнення шкіри;

немає ямки при натискуванні;

шкіра не збирається у складку.

Симптоматика склередеми

ущільнення шкіри;

набряк шкіри;

блідість шкіри з ціанотичним відтінком;

шкіра у складку не збирається;

при натискуванні залишається ямка.

Тестові завдання:

У хворого хлопчика 10 років при огляді виявлені набряки, пастозність. При

яких станах та захворюваннях вони найменш вірогідні?

хвороби легенів

хвороби нирок

хвороби серця

хвороби печінки

хвороби щитовидної залози

У недоношеної дитини на сідницях та стегнах виявлене місцеве ущільнення та твердість підшкірної клітковини, шкіра не збирається в складку, бліда, холодна, туго натягнута. Який стан наймовірніше діагностує лікар-неонатолог?

набряки

склерема

склередема

ожиріння

гіпотрофія

При огляді грудної дитини лікар-педіатр відмітив незначну підшкірну основу на животі, тулубі, кінцівках; в’ялий тургор, товщину складки 0,4-0,5 см. Яку ступінь гіпотрофії визначить лікар?

немає гіпотрофії

І ступінь

ІІ ступінь

ІІІ ступінь

ІV ступінь

Лікар-педіатр при проведенні пальпації шкіри дитини 10 років виявив деякі патологічні зміни. Який симптом лікар не може виявити звичайною пальпацією?

підвищену вологість

сухість

локальні зміни температури

ламкість судин

зниження еластичності

При обстеженні лімфатичних вузлів у дитини 7 років лікар виявив синдром лімфоаденопатії. Зміни в якій групі лімфовузлів зафіксував лікар?

підщелепних

передньошийних

задньошийних

пахвових

пахових




А

B

C

D

C


^ СИМПТОМАТИКА УРАЖЕНЬ КІСТКОВО-М’ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ

Симптоматика рахіту

Симптоми порушення ендохондральної оссифікації:

рахітичні чотки на ребрах;

низки перлів, рахітичні браслети на кінцівках.

Симптоми надлишкового розвитку остеоїдної тканини:

збільшення лобних і потиличних бугрів.

Симптоми недостатнього відкладання кальцію в кісткову тканину:

сплощена потилиця;

краніотабес;

податливість країв тім’ячка;

гарісонова борозна;

О- та Х-подібні деформації нижніх кінцівок;

кілеподібна або воронкоподібна деформація грудної клітини;

рахітичний кіфоз;

пласко-рахітичний таз;

затримка росту кісток і строків прорізування зубів;

Загальні симптоми:

м’язова гіпотонія, розбовтаність суглобів, затримка розвитку моторних і статичних функцій;

функціональні порушення нервової системи: дратливість, здригування, посилене потовиділення, стійкий червоний дермографізм;

лабораторні критерії: гіпофосфатемія, гіпокальціемія, підвищення лужної фосфатази.
^ Симптоматика спазмофілії
Симптоми явної тетанії:

ларінгоспазм – звуження голосової щілини, яке гостро виникає під впливом певних обставин,

карпопедальний спазм – тонічне скорочення м’язів кистей і стоп, рука акушера (тильне згинання І, ІУ і У пальців, ІІ і ІІІ розігнуті), стопа в стані підошовного згинання, пальці піджаті;

еклампсія – напад клоніко-тонічних судом, який охоплює всі м’язи тіла, в цей час можлива зупинка дихання і серця.

Симптоми прихованої тетанії:

симптом Хвостека – під час легкого постукування щоки в ділянці fossae caninae скорочується мускулатура обличчя з певного боку;

симптом Труссо – після стискування судинно-нервового жмута плеча з’являється “рука акушера”;

симптом Люста– після стискування судинно-нервового жмута гомілки відбувається тильне згинання стопи.

Лабораторні дані: гіпокальціемія, гіпофосфатемія, гіпонатріемія, гіперкаліемія, гіперкальціурія.
Суглобовий синдром
артралгії, порушення рухомості суглобів;

зміни конфігурації суглобів: припухлість, деформація;

позитивні симптоми флуктуації - балотування наколінника (наявність випоту);

зміни стану шкіри і м’язів навколо суглобів: пігментація, висипи, вузли, рубці, атрофія;

лабораторні дані: лейкоцитоз, збільшення швидкості зсідання еритроцитів, гіпергамаглобулінемія.
^ Симптоматика природженого вивиху (або дисплазії) кульшового суглобу
обмеження відведення кінцівки на стороні ураження;

симптоми клацання Ортолані, Барлоу;

симптом Тренделенбурга (опущення однієї половини тазу);

скорочення кінцівки з боку ураження;

асиметрія складок шкіри на стегнах і сідницях;

посилений поперековий лордоз.
^ Симптоматика сколіозу
Сколіоз - бічне (лівобічне, правобічне, чи S-подібне) викривлення хребта

плечі, ключиці та лопатки розташовані асиметрично (не на одному рівні);

лопатки відстають від грудної клітини;

одна рука щільніше прилягає до тулуба;

асиметрія трикутників талії (вони умовно утворені на кожній стороні внутрішньою поверхнею руки і лінією талії).
^ Симптоматика міастенії
надмірна втомлюваність м’язів (дифузна чи обмежена);

втомлюваність зростає ввечері;

характерні міастенічні кризи: різка слабкість окремих груп м’язів, неможливість ковтати, жувати, говорити;

позитивний прозериновий тест: ін’єкції 0,05% розчину прозерину викликають значне покращення загального стану хворого майже до повного зникнення симптомів.
^ Симптоматика міозиту
Міозит – це запальний процес в м’язовій тканині

біль в ділянці уражених м’язів;

пальпаторна болісність уражених м’язів;

обмеження активних та пасивних рухів з боку ураження.

Тестові завдання:

При огляді порожнини рота лікар виявив 8 різців і перехідні премоляри (4 зуба). Якому віку найбільш відповідає ця формула?

A. 8 міс.

B. 10 міс.

C. 12 міс.

16 міс.

20 міс.

Лікар обстежує доношену дитину у віці 1 місяця. Що з переліченого нижче вказує на патологію?

A. відкрите велике тім’ячко

B. відкрите мале тім’ячко

відсутність фізіологічних згибів хребта

відкритий вінцевий шов

відкриті бокові тім’ячка

Дитина 3 місяців, з народженння знаходиться на штучному вигодовуванні. Вітамін Д з профілактичною метою не отримувала. При об’єктивному обстеженні виявлено, що дитина не утримує голівку, наявне облисіння потилиці, череп деформований (потилиця зплющена, лобні і тім’яні горби виступають). Велике тім’ячко розмірами 3,0 х 3,0 см. Про що свідчать виявлені порушення ?

A. хондродістрофія

B. рахіт

еозинофільна гранульома

вроджена ламкість кісток

перинатальне ураження ЦНС




Мати дитини 2-х років звернулась до лікаря з приводу “качиної” ходи дитини. Яка патологія найбільш вірогідна у дитини?

A. запальний процес у кульшових суглобах

B. вроджений вивих кульшового суглобу

рахіт

плоскостоп’я




У дитини з вродженим сифілісом деформація передніх зубів (“гетчисонівські резці”), порушення зору, деформація нижніх кінцівок. Яка деформація нижніх кінцівок найбільш характерна для такої дитини?

A. Х - подібні ноги

B. 0 – подібні ноги

шаблеподібні ноги

короткі кінцівки

збільшення суглобів




D

E

B

B

C


СИМПТОМАТИКА УРАЖЕНЬ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
^ Симптоматика дихальної недостатності
ДН І – тахіпное і тахікардія виникають тільки при звичайному фізичному навантаженні. Частота дихання збільшується на 10-20%. Співвідношення пульсу і дихання нормальне (4-3,5 : 1). Артеріальний тиск в нормі. Парціальний тиск кисню і вуглекислого газу не змінений.

ДН ІІ – легкий ціаноз і задишка в стані спокою, посилюється при навантаженні. Частота дихання збільшується на 25%, співвідношення пульсу і дихання становить 2,5-2 : 1. Артеріальний тиск підвищений. Парціальний тиск кисню – 70-80 мм рт.ст., вуглекислого газу – 40-50 мм рт.ст.

ДН ІІІ – дихання поверхневе, частота дихання збільшена на 50%, ціаноз з землистим відтінком, акроціаноз, липкий холодний піт. Адінамія, гіпорфлексія, артеріальний тиск знижений. Співвідношення пульсу і дихання 2-1,5 : 1. Парціальний тиск кисню 70-50 мм рт.ст., вуглекислого газу – 70-80 мм рт.ст.

ДН ІV – гіпоксемічна кома. Свідомість відсутня. Дихання аритмічне, періодичне, поверхневе, “риб’яче”. Загальний ціаноз, набухання шийних вен, виражена гіпотензія, капіляростаз. Співвідношення пульсу і дихання 8-9 : 1. Парціальний тиск кисню нижче 50 мм рт.ст., вуглекислого газу – вище 80 мм рт.ст.

Симптоматика несправжнього крупу (стенозуючого лярінготрахеїту)

початок захворювання гострий, раптовий на фоні грипу, парагрипу

грубий гавкаючий кашель;

дихання утруднене, вдих голосний, участь в акті дихання допоміжної мускулатури;

почуття страху, недостатності повітря, виражене збудження;

інспіраторна задишка;

блідість шкіри,акроціаноз, холодний піт;

тахікардія;

ознаки дихальної недостатності 1-4 ступеня;

Симптоматика стридору (природженого, набутого)

наявність інспіраторного шуму, який нагадує рокотіння голуба;

під час вдиху – втягування податливих ділянок грудної клітини

загальний стан дитини найчастіше не порушений;

під час сну інспіратор ний шум і участь допоміжної мускулатури в акті дихання зменшуються;

причини – аномалії розвитку гортані або голосових зв’язок, їх поліпи, паралічі, здавлення гортані зовні пухлиною, лімфовузлом, тимусом, інфекційне запалення надгортанника – епіглотит.
^ Бронхообструктивний синдром
діжкоподібна грудна клітина;

ознаки експіраторної задишки;

голосове тремтіння і бронхофонія послаблені;

перкуторно – коробковий звук над легенями;

аускультативно – жорстке або рівномірно послаблене дихання, дифузні сухі і різнокаліберні вологі хрипи на фоні посиленого довгого видиху;

ознаки дихальної недостатності;

рентгенологічно – підвищення прозорості легень, розширення коренів, посилення судинного малюнка.
^ Респіраторний катаральний синдром (ураження верхніх дихальних шляхів)
кашель, нежить, біль у горлі, сиплість голосу;

гіперемія слизової оболонки зіву, набряк мигдаликів і піднебінних дужок;

збільшення підщелепних і шийних лімфовузлів;

аускультативно може виявлятись жорстке дихання;

ознаки інтоксикації.
^ Симптоматика бронхіту
ознаки респіраторного катарального синдрому;

дифузний характер фізикальних даних: перкуторний звук легеневий, аускультативно на фоні жорсткого дихання – розсіяні сухі і різнокаліберні вологі хрипи, кількість яких зменшується після кашлю;

рентгенологічно – посилення легеневого малюнку, розширення коренів легень.
^ Симптоматика пневмонії
респіраторний синдром на початку захворювання;

виражені ознаки інтоксикації;

можливі ознаки дихальної недостатності;

локальний характер фізикальних даних: над зоною ураження посилене голосове тремтіння, скорочення перкуторного звуку, аускультативно - змінене дихання (жорстке, послаблене, бронхіальне), сухі, вологі дрібно пухирчасті хрипи, крепітація, посилення бронхофонії

рентгенологічно – вогнищева інфільтрація легень, посилення легеневого малюнку, розширення коренів, більше на стороні ураження;

лабораторні ознаки запалення: лейкоцитоз, нейтрофільоз із зсувом вліво, до прискорена швидкість зсідання еритроцитів).
^ Симптоматика плевриту
“стогнуче “ дихання, сухий кашель, біль у грудях, що посилюється під час глибокого дихання і кашлю;

послаблення екскурсій грудної клітини з боку ураження;

скорочення перкуторного звуку над площею ураження: незначне при сухому плевриті і виражене при ексудативному;

верхній край скорочення перкуторного звуку при ексудативному плевриті утворює лінію Елліс-Дамуазо-Соколова, вище неї з боку ураження над піджатою легенею утворюється трикутник Гарлянда (тимпанічний звук), нижче неї з протилежного боку над зоною зміщених органів межистіння - трикутник Раухфуса (тупий звук);

дихання проводиться погано, або не проводиться зовсім;

при сухому плевриті визначається шум тертя плеври

можливі ознаки інтоксикації.
^ Синдром дихальних розладів у новонароджених
Тяжкість оцінюється за шкалою Сільвермана-Андерсена

1. Рухи грудної клітини 0 1 2

2. Втяжіння міжреберря 0 1 2

3. Втяжіння груднини 0 1 2

4. Положення нижньої щелепи 0 1 2

5. Дихання 0 1 2


При синхронному русі грудної та черевної стінок оцінка – 0, при нерізкій асинхронізації – 1, при парадоксальному диханні, коли направлення руху грудної і черевної стінок протилежні (“симптом гойдалок”) – 2 бали.

При відсутності втяжіння міжреберря – 0, при слабкому втяжінні – 1, при різкому – 2 бали.

При відсутності втяжіння груднини – 0, при слабкому втяжінні – 1, при різкому – 2 .

При закритому роті – 0, при западанні нижньої щелепи – 1, при відкритому роті – 2 бали.

Дихання : при візуально утрудненому подовженому видиху – 2, при подовженому видиху аускультативно, при нормальному співвідношенні видиху і вдиху – 0 балів.

^ Тестові завдання:

1. У дитини 6 місяців вночі з’явилось важке дихання. При огляді: грудна клітка в положенні постійного вдиху, участь в акті дихання незначна. Дихання 40 за 1 хв., видих довгий, шумний. Який тип задишки у цієї дитини?

інспіраторна

експіраторна

змішана

деструктивна

варіант норми

2. У дитини 3-х міс. з народження визначається шумне дихання, що нагадує муркотіння кота і збільшується при занепокоєнні дитини. У цієї дитини має місце синдром:

природженої вади серця

синдрому дихальних розладів

стридору

пухлини середостіння

ларингіту

3. До дитячого відділення потрапила дитина 2-х років. Мати скаржиться на гавкаючий кашель серед ночі, незначну задишку. На якому рівні дихальних шляхів, ймовірніше за все патологія?

Трахея

Бронхіоли

Легені

голосова щілина

бронхи


4. При огляді дитини 2-х років лікар звернув увагу на бітональний спастичний кашель, який мав грубий основний тон та музичний другий тон. Що, ймовірніше за все, має місце у цієї дитини?

ларингіт

бронхіт

пневмонія

плеврит

збільшення в/грудних лімфовузлів

5. У дитини 2-х років температура тіла 38,5оС, задишка, вологий кашель, блідість шкіри, тахікардія. Перкуторно – скорочення звуку; аускультативно: крепітація в нижніх відділах правої легені. Для якого захворювання характерні ці симптоми?

пневмонія

гострий бронхіт

обструктивний бронхіт

бронхіоліт

респіраторний алергоз


6. У 1,5-річної дитини з пневмонією спостерігаються кашель з в’язким харкотинням, підвищення температури тіла до фебрильних цифр, задишка змішаного характеру. ЧСС – 100 за 1 хв, ЧД – 40 за 1 хв. Для якого ступеню дихальної недостатності характерне таке співвідношення ЧСС і ЧД?

І

ІІ

ІІІ

ІV

V


7. У дитини 2-х років на тлі перебігу ГРВІ вперше з’явилась задишка з подовженим свистячим видихом. Який найбільш ймовірний синдром?

Бронхообструктивний

Пневмонія

Бронхіт

несправжній круп

природжений стридор


8. Дитина 7 років, госпіталізована зі скаргами на кашель, підвищення температури тіла, задишку. Стан важкий. Ознаки дихальної недостатності. Перкуторно – скорочення перкуторного звуку в нижньо-задніх відділах. Аускультативно – жорстке дихання. В зоні скорочення – дихання послаблене, посилена бронхофонія, крепітація. Встановлено діагноз: двостороння очагова бронхопневмонія. З чим пов’язане посилення бронхофонії?

наявність ателектазів

ущільнення легеневої тканини

збільшення бронхіальних лімфатичних вузлів

наявність бронхоектазів

реактивний плеврит




B

B

A

E

A

B

A

B


^ СИМПТОМАТИКА УРАЖЕНЬ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Загальні симптоми вроджених вад серцево-судинної системи

відставання у фізичному розвитку, пізній розвиток статичних і моторних функцій;

підвищена втомлюваність, обмеження рухової активності дитини;

задишка при фізичному навантаженні (годуванні, плачу);

ціаноз носо-губного трикутника, акроціаноз (особливо при фізичному навантаженні);

при довготривалій гіпоксемії – пальці у вигляді барабанних паличок, нігті у вигляді годинникових скелець;

розвиток серцевого горбу ( при вираженій гіпертрофії);

фіксована тахікардія;

можливе зміщення та посилення верхівкового поштовху, розлитий характер верхівкового поштовху;

розширення меж серця;

аускультативно: органічний шум з p. maximum відповідно до локалізації вади.
^ Симптомокомплекси окремих вроджених вад серцево-судинної системи Коарктація аорти
ознаки артеріальної гіпертензії в верхній половині тулуба (надмірно розвинений плечовий пояс, підвищений артеріальний тиск на верхніх кінцівках);

ознаки артеріальної гіпотензії в нижній половині тулуба (короткі и тонкі нижні кінцівки, шкіра на них бліда, холодна, артеріальний тиск и пульс майже не визначаються);

серцебиття, біль в області серця, задишка;

пульсація сонних артерій, розширення колатеральних судин на бокових поверхнях грудної клітини и передній поверхні живота;

головний біль, шум у вухах, головокружіння, порушення зору;

носові кровотечі, кровохаркання;

систолічний шум в ІІ – ІІІ міжребіррях і на спині між лопатками;

ознаки гіпертрофії лівого шлуночка.
^ Відкрита артеріальна протока
відставання в фізичному розвитку, рецидивуючі захворювання органів дихання через гіпертензію в малому колі кровобігу;

блідість шкіри, схильність до непритомності;

акцент ІІ тону на легеневій артерії;

систолічне або систоло-діастолічне тремтіння в ІІ міжребіррі ліворуч від груднини;

систолічний або систоло-диастолічний грубий шум машинного характеру в ІІ міжребіррі ліворуч від груднини з широкою зоною поведення;

ознаки гіпертрофії і дилатації лівого шлуночка;

підвищення систолічного АТ і зниження діастолічного АТ;

ціаноз в стадії декомпенсації.
^ Дефект міжшлуночкової перетинки
відставання в фізичному розвитку, задишка, рецидивуючі захворювання органів дихання;

акцент ІІ тону на легеневій артерії;

систолічне тремтіння і грубий систолічний шум в ІІІ – ІУ міжребіррях ліворуч від груднини з широкою зоною проведення, посилюєтьсяв положенні лежачи;

ознаки збільшення обох шлуночків;

ціаноз в стадії декомпенсації.
^ Дефект міжпередсердної перетинки
відставання в фізичному розвитку, серцебиття, втомлюваність, задишка;

рецидивуючі захворювання органів дихання;

блідість шкіри, іноді малиновий відтінок губ, серцевий горб;

ІІ тон посилений, розщеплений;

систолічний шум в ІІ міжребіррі ліворуч від груднини;

симптоми збільшення правих відділів серця;

ціаноз в стадії декомпенсації.
^ Тетрада Фалло
(стеноз легеневої артерії, ДМШП, декстрапозиція аорти, гіпертрофія правого шлуночка)

задишка, обмеження фізичних можливостей;

нахильність до колапсів;

стійкий ціаноз з перших днів житя, задишково-ціанотичні напади;

пальці в вигляді барабанних паличок, нігті в вигляді часового скла;

систолічне дрижання і грубий систолічний шум в ІІ міжребіррі ліворуч від груднини, який краще вислуховується в горизонтальному положенні;

ІІ тон на підвалині серця різко ослаблений або не вислуховується;

ознаки збільшення правого шлуночка, ренгенологічно серце у вигляді “дерев’яного чобітка”;

поліцитемія, підвищений рівень гемоглобіну;

Симптоматика набутих вад серця
^ Мітральна недостатність
верхівковий поштовх посилений, розлитий;

І тон на верхівці серця ослаблений;

ІІ тон на легеневій артерії посилений;

систолічний шум на верхівці органічного характеру;

ознаки збільшення лівих відділів серця – зміщення меж серця ліворуч, можливий серцевий горб;

мітральна конфігурація серця – зглаженість талії серця, подовження та закруглення дуги лівого шлуночка.
^ Мітральний стеноз
задишка, серцебиття, біль в ділянці серця;

facies mitralis – обмежений рум’янець щок;

І тон на верхівці посилений, хлопає, клацання відкриття мітрального клапана;

акцент ІІ тону на легеневій артерії;

іноді – пресистолічне тремтіння на підвалині серця;

диастолічний шум на верхівці і вздовж лівого краю груднини;

ознаки збільшення лівого передсердя;

недостатність кровообігу по правошлуночковому типу.
^ Аортальна недостатність
пульсація в надчеревній ділянці, на шиї, капілярний пульс, хитання голови синхронно з пульсацією судин;

серцевий поштовх посилений, розлитий, зміщений ліворуч і вниз;

межі серця зміщені ліворуч, рентгенологічно визначається форма качки або чобітка;

діастолічний шум в ІІ міжребіррі праворуч;

артеріальний тиск підвищений.
^ Аортальний стеноз
шкіра бліда;

серцевий поштовх посилений, зміщений ліворуч і вниз;

систолічне дрижання над аортою;

І тон послаблений, на нього наслоюється пансистолічний шум в ІІ міжребіррі праворуч, проводиться на верхівку серця.


Симптоматика запальних набутих захворювань серця
^ Симптоматика міокардиту
біль в області серця, серцебиття, втомлюваність;

ціаноз носо-губного трикутника;

розширення меж серця;

приглушеність тонів серця, функціональний систолічний шум на верхівці;

порушення ритму серця;

зниження артеріального тиску;

порушення функції проведення, збудливості, автоматизму за даними ЕКГ.
^ Симптоматика ендокардиту
ознаки інтоксикації: блідість шкіри, пітливість, підвищення температури тіла

суттєва динаміка аускультативних даних під час спостереження, ознаки формування набутих вад серця;

при ураженні мітрального клапа