Реферат: Н. Л. Березуцька > Л. В. Ларченко > Л.І. Марченко > Г. В. Пронюк

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторних робiт з дисципліни “БЖД”

для студентів усіх спеціальностей


ЗАТВЕРДЖЕНО

кафедрою “Охорона праці”

Протокол № ___ від ___”_______


Харків 2007

Методичні вказівки до лабораторних робiт з дисципліни “БЖД” для студентів усіх спеціальностей/ Упоряд. Дзюндзюк Б.В., Березуцька Н.Л., Ларченко Л.В., Марченко Л.І., Пронюк Г.В.– Харків: ХНУРЕ, 2007. - с.


Упорядники: Б.В. Дзюндзюк

Н.Л. Березуцька

Л.В. Ларченко

Л.І. Марченко

Г.В. Пронюк


ЗМІСТ


ВСТУП……………………………………………………………….

1 ВЛИЯНИЕ УСЛОВИЙ ТРУДА И ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ НА ЗДОРОВЬЕ ЧЕЛОВЕКА …………………………………………………………

2 ^ ОЦІНКА ПРОФЕСІЙНИХ РИЗИКІВ І РИЗИКІВ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ………………………………………………………

3 ЗАХИСТ ВІД ЗОВНІШНЬОГО ШУМУ………………………...


ВСТУП


У сучасному світі потенційно небезпечними є всі процеси створення й перетворення матеріальних ресурсів, використання енергії, переробки інформації та на життя людини з «завидною регулярністю» негативно впливають природні катаклізми. Характерною рисою сьогоднішнього дня є як збільшення числа нещасних випадків і катастроф, так і зростання їхніх негативних наслідків.

Сучасний стан безпеки життєдіяльності (БЖД) людини в Україні не можна охарактеризувати як задовільний [2]:

за даними Державного комітету статистики в країні щорічно вмирає сотні тисяч чоловік у працездатному віці, рівень смертності найбільший у Європі, а середня тривалість життя скорочується й не перевищує 70 років у чоловіків і 75 у жінок;

за даними Міністерства охорони здоров'я до 75% молоді у віці 18 років мають різні патології.

Не можна випустити з уваги й той факт, що кожний регіон України характеризується своїм "набором" небезпек, обумовлених географічним положенням, розподілом і профілем продуктивних сил. За даними Міністерства з питань надзвичайних ситуацій і справам захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи близько 80% населення України проживає в потенційно небезпечних зонах.

Відсутність централізованого державного фінансування заходів щодо БЖД, певна економічна нестабільність, пошук політичних альтернатив не дозволяють підтримувати на необхідному рівні безпеку громадян країни. Законодавчі документи створили, в основному, правове поле для захисту життя й здоров'я людини у всіх сферах його діяльності, але механізми реалізації багатьох законів відсутні або не функціонують належною мірою.

Ріст числа потерпілих і тяжкість їхніх ушкоджень вимагає вивчення питань БЖД на різних етапах навчання, у першу чергу – у вищих навчальних закладах.

БЖД – це область науково-практичної діяльності, спрямована на вивчення закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків впливу на людину, основ захисту його здоров'я й життя, середовища проживання, на розробку й реалізацію засобів і заходів щодо створення й підтримки здорових і безпечних умов життя й діяльності.

Нормативна навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» – це інтегрована дисципліна гуманитарно-техничного напрямку, що формує понятійні, теоретичний і методологічний апарати, необхідні для вивчення надалі питань охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони й ін..

Матеріал дисципліни заснований на фундаментальних і спеціальних дисциплінах (математика, фізика, електротехніка й ін.).


^ 1 ВПЛИВ УМОВ ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ


1.1 Мета роботи


Дослідження впливу різних факторів навколишнього середовища, умов праці й відновних заходів на здоров'я людини в процесі її трудової діяльності.

^ 1.2 Загальні положення.


Складової безпеки життєдіяльності (БЖ) людини складаються з:

- БЖ в умовах виробничої діяльності людини;

- БЖ у повсякденних умовах побуту;

- БЖ у ЧС і екстремальних умовах.


^ Система " Людина-Машина-Середовище"

Безпека життєдіяльності людини визначається її взаємодією з навколишнім середовищем. Відповідно до визначення Міжнародної комісії з навколишнього середовища й розвитку, створеної під егідою ООН, оточуюче (людину) середовище – це те, де ми всі живемо.

Розглядаючи людину в нерозривному зв'язку й у безперервній обмінній взаємодії з навколишнім середовищем, виділимо об'єктом вивчення БЖ систему «Л-М-С», а предметом вивчення – небезпеки і їхній вплив на людину в процесі функціонування й розвитку системи «Л-М-С».

З позицій БЖ головним у системі «Л-М-С» є безпека людини.

Виконаємо декомпозицію системи «Л-М-С», використовуючи функціонально-структурний підхід і представляючи "людину" трьома складовими частинами:

Л1 – людина, що виконує певні цілеспрямовані дії (керування технологічним устаткуванням, прибирання квартири, готування сніданку й ін.),

Л2 – людина, розглянута з погляду безпосереднього впливу на середовище (тепло- і вологовиділення, споживання кисню й ін.),

Л3 – людина з погляду свого психофізіологічного стану під впливом зовнішніх впливів (утома, неприємні відчуття при жаркій погоді й ін.).

На рис. 1.1 наведена узагальнена структурна схема системи «Л-М-С». При аналізі конкретної системи «Л-М-С» необхідно «наповнювати» реальним змістом елементи цієї системи та зв'язки між ними.

Система «Л-М-С» застосовується для аналізу умов життєдіяльності людини й для розробки захисних мір, що забезпечують безпеку людини.

Можливі наступні умови життєдіяльності людини:

комфортні – умови, коли всі елементи системи «Л-М-С» забезпечують об'єктивний стан і суб'єктивне почуття задоволення людини при безпечній життєдіяльності;

некомфортні – умови, коли стан хоча б одного з елементів системи «Л-М-С» істотно відхиляється від норми;

нестерпні – умови, створені елементами системи «Л-М-С», у яких людина не може існувати.

Між комфортними й некомфортними умовами життєдіяльності існує психологічна границя й людина може пристосуватися до некомфортних умов.

Між некомфортними й нестерпними умовами життєдіяльності існує фізіологічна границя, обумовлена фізіологічними обмеженнями для людини. Тому в нестерпних умовах людина без негативних наслідків для себе не може існувати взагалі або ж може, але досить обмежений час.




Рисунок 1.1 - Система «Л-М-С»

Впливи:

1 - "людини" на "середовище";

2 - "середовища" на стан "людини";

3 - "середовища" на дії "людини";

4 - "машини" на стан "середовища";

5 - "середовища" на роботу "машини";

6 - "машини" на стан "людини";

7 - "предмета праці" на стан "людини";

8 - стану "людини" на його діяльність,

9 - діяльності "людини" на його взаємодію з "середовищем";

10 - діяльності "людини" на його стан;

А - зовнішнього середовища на систему «Л-М-С»;

Б - системи «Л-М-С» на зовнішнє середовище,

цілеспрямовані впливи.

11 - "людини" на "машину",

12 - "людини" на "предмет праці";

13 - "машини" на "предмет праці";

14 - "машини" на "середовище".


^ Поняття небезпеки й безпеки.

Центральне місце в БЖ займає небезпека.

Небезпека – явища, процеси, об'єкти, властивості предметів, здатні в певних умовах заподіювати збиток здоров'ю людини.

Небезпека може привести до одного або сукупності наступних небажаних наслідків:

1) відхиленню здоров'я людини від середньостатистичного значення, тобто до захворювання або смерті (під здоров'ям розуміється об'єктивний стан і суб'єктивне почуття повного фізичного, психологічного й соціального комфорту);

2) погіршенню стану навколишнього середовища, обумовленому нанесенням матеріального або соціального збитку.

Небезпека може заподіювати збиток здоров'ю людини безпосередньо (наприклад, захворювання, травма) або побічно (наприклад, порушення господарської діяльності, що призводить до суб'єктивного почуття неповного комфорту, погіршення споживаної води, що призводить до різних змін в організмі людини).

^ Розрізняють наступні види небезпек:

- техногенно-виробничі небезпеки, обумовлені господарською діяльністю людини, техногенно-виробничі небезпеки також називають антропогенними небезпеками;

- природно-екологічні небезпеки, обумовлені причинами природного характеру;

- соціально-економічні небезпеки, обумовлені причинами соціального, економічного й психологічного характеру.

В окрему групу можна виділити військові небезпеки, обумовлені воєнними діями, роботою військово-промислового комплексу, терористичними актами.

Небезпека тісно зв'язана факторами небезпеки.

^ Є небезпека - є фактори небезпеки, немає небезпеки - немає факторів небезпеки.

Фактор небезпеки - це складова якого-небудь процесу або явища, викликана джерелом небезпеки, характеризована фізичними, хімічними або біологічними діями з небажаними наслідками для людини.

^ Фактори небезпеки класифікуються:

за часом прояву негативних наслідків:

імпульсивні – фактори, наслідки впливу яких проявляються в процесі впливу або відразу після впливу;

2) кумулятивні – фактори, у яких проявляється ефект нагромадження після кількаразового впливу;

за характером впливу:

активні - фактори, вплив яких на людину не залежить від людини (наприклад, підвищена температура, випромінювання);

пасивні - фактори, вплив яких на людину залежить від дій людини (наприклад, гострі крайки предметів);

по наслідках (для людини):

1)фактори, що викликають стомлення або почуття некомфортності;

2)фактори, що викликають незначні ушкодження;

3)фактори, що викликають травми середньої ваги;

4)фактори, що викликають серйозні травми;

5)фактори, що викликають непрацездатність;

6)фактори, що викликають смертельний результат;

за нанесеним збитком:

1)фактори, які завдають соціальної шкоди;

2)фактори, які завдають економічної шкоди;

3)фактори, які завдають технічної шкоди;

за сферою прояву:

1)фактори, що проявляються в побутовій сфері;

2)фактори, що проявляються у виробничій сфері;

3)фактори, що проявляються в спорті;

4)фактори, що проявляються в дорожньо-транспортних випадках;

5)військові фактори небезпеки.

Фактори небезпеки є безпосередньою причиною нещасного випадку, аварії, катастрофи або стихійного лиха.

^ Нещасний випадок – це випадок впливу на людину або навколишнє середовище фактора небезпеки, що характеризується ушкодженням організму людини, порушенням його функціонування, а також нанесенням матеріального або соціального збитку.

Погіршення здоров'я людини може проявлятися у вигляді травми (ушкодження організму людини), захворювання, отруєння.

Травми ділять за сферою прояву (виробничі, побутові, шляхово-транспортні й ін.), а залежно від характеру впливу травми можуть бути механічними, термічними, хімічні й ін.

Захворювання – поступове погіршення здоров'я людини; захворювання ділять на професійні, викликані систематичним і тривалим впливом фактора небезпеки в умовах виробництва, і захворювання в загальноприйнятому змісті цього слова.

Отруєння – порушення здоров'я в результаті впливу отруйних речовин при їхньому проникненні в організм людини; отруєння може бути гострим і хронічним, професійним і побутовим.

Аварія – подія в технічній системі, що не супроводжується загибеллю людей, при якій відновлення технічних засобів неможливе або економічно недоцільне.

Катастрофа – подія в технічній системі, що супроводжується загибеллю або пропажею без звістки людей.

На відміну від нещасного випадку катастрофа – це реалізація небезпеки зі значними небажаними наслідками.

Вплив факторів небезпеки на людину й навколишнє середовище може носити імовірнісний і детермінований характер.

^ Фактори небезпеки діляться на: небезпечні, шкідливі й вражаючі.

Небезпечний фактор – фактор, вплив якого на людину або навколишнє середовище в певних умовах призводить до різкого погіршення здоров'я людини або погіршенню стану навколишнього середовища внаслідок нанесення їй матеріального або соціального збитку.

^ Шкідливий фактор – фактор, вплив якого на людину або навколишнє середовище в певних умовах приведе до захворювання або зниження працездатності людини, а також до поступового погіршення стану навколишнього середовища, обумовленому зміною її параметрів.

^ Вражаючий фактор – фактор небезпеки, що має "крайню форму" впливу на людину й навколишнє середовище, що характеризується істотними несприятливими наслідками для людини й суспільства в цілому (наприклад, смерть людини, масові руйнування будинків).

Як правило, небезпечні й шкідливі фактори є причиною нещасного випадку, а вражаючі - причиною катастроф.

Небезпека завжди присутня в системі «Л-М-С». Для розуміння цього факту необхідно визначити джерела небезпеки в цій системі.

Джерело небезпеки – це будь-яка діяльність або стан елементів системи «Л-М-С», здатні призвести до виникнення небезпеки й відповідних факторів небезпеки.

Джерелами небезпеки є:

"людина" → діяльність і стан людини;

"машина" → робота й технічний стан машини;

"середовище" → стан середовища;

"предмет праці" → стан предмета праці;

"зовнішнє середовище" → стан середовища, що оточує систему «Л-М-С».


^ Необхідна умова безпеки людини в системі "Людина – машина - середовище".

Організм людини – це складна саморегулююча система, що пристосовується до навколишнього середовища.

Пристосування людини до навколишнього середовища визначається взаємодією з іншими елементами системи «Л-М-С».

Тоді необхідну умова БЖ можна сформулювати в наступному виді: необхідне узгодження між собою параметрів людини й інших елементів системи «Л-М-С» і їх сумісність при функціонуванні й розвитку цієї системи.

Людина здійснює зв'язок з іншими елементами системи «Л-М-С» за допомогою своїх аналізаторів. Отже, стан елементів системи «Л-М-С» повинен відповідати параметрам аналізаторів людини.

Будь-який аналізатор людини складається з наступних елементів:

рецептор – перетворює енергію подразника в нервовий процес, вхід рецептора пристосований до прийому сигналів певного виду (світлових, звукових та ін.), на виході – з'являються сигнали єдині по своїй природі;

провідні нервові шляхи – передають енергію зовнішнього подразника у вигляді імпульсів у кору головного мозку;

центр у корі великих півкуль головного мозку – обробляє сигнал, що надійшов, що далі вертається до рецептора.

Залежно від модальності сигналу розрізняють аналізатори: зоровий, тактильний, нюховий, вестибулярний, слуховий, смаковий, температурний.

Основна характеристика будь-якого аналізатора – чутливість. Чутливість підрозділяється на абсолютну й диференціальну.

Абсолютна чутливість – це здатність аналізатора до відчуття подразника. Характеризується нижнім і верхнім порогами чутливості.

^ Диференціальна чутливість – це здатність аналізатора сприймати розходження між двома станами подразника. Характеризується диференціальним порогом, що визначає мінімальне розходження між двома інтенсивностями подразника, що викликають різні відчуття. Експериментально встановлено, що величина диференціального порога d пропорційна вихідній величині подразника J


, (1.1)


де k – константа, що залежить від виду аналізатора:

для зорового k = 0,01,

для слухового k = 0,1,

для тактильного k = 0,3.

З (1.1) випливає закон Вебера-Фехнера: інтенсивність відчуття прямо пропорційна логарифму сили подразника


(1.2)


де Ε – величина відчуття, а С – константа, що враховує варіабельність відчуттів серед людей.

Закон Вебера-Фехнера справедливий для середньої ділянки діапазону чутливості аналізатора.


^ 1.3 Хід роботи.


У лабораторній роботі на основі комп'ютерної моделюючої програми «Роботяга» досліджується вплив на здоров'я людини наступних факторів:

екологічне середовище;

специфіка підприємства;

професійні навантаження;

відновлювальні заходи;

виробничі й побутові травми.

Для виконання лабораторної роботи з робочої директорії необхідно запустити програму «Роботяга»; ознайомитися з довідковою системою (кнопка «Помощь»), що включає в себе теоретичні матеріали й інструкцію користувача.


1.3.1 Завдання

Для виконання лабораторної роботи необхідно проробити 15 років (кожний хід дорівнює одного року) в особі відповідального за охорону праці на обраному підприємстві. Протягом цього часу треба прагнути підтримувати гарний стан здоров'я всіх працівників підприємства й вчасно призначати спеціальні міри реабілітації від травм, що виникають після надзвичайних ситуацій.

Здоров'я працівників визначається вибором професійних навантажень, умов праці й відновлювальних заходів, що залежать від типу підприємства, регіону й роду професії. Обрані параметри можуть приводити як до поліпшення стану здоров'я працівників, так і до його погіршення. При значній втраті здоров'я працівник підприємства втрачає кваліфікацію, що приводить до неможливості подальшого продовження програми. У цьому випадку необхідно повторити проходження, з огляду на всі попередні недоліки на вибір параметрів.

При роботі із програмою двічі у випадково обрані моменти часу із працівниками відбуваються деякі надзвичайні ситуації (хвороби, травми), що тягнуть до погіршення здоров'я по одній із систем організму. У цьому випадку необхідно в найкоротший час знайти ефективні засоби лікування серед нових запропонованих оздоровчих заходів і спеціального харчування.

Раз в 4 ходи програма буде підводити проміжні підсумки по всіх працівниках підприємства, оцінюючи їхній стан здоров'я й ефективність праці. Для успішного завершення програми необхідно по кожному із працівників набрати не менш 120 очків (одиниць оцінки ефективності праці). Важливо пам'ятати про те, що чим краще стан здоров'я працівників, тим вище їхня ефективність праці.

Після успішного проходження програми автоматично буде сформований звіт.


^ 1.3.2 Зміст звіту

Звіт містить у собі деякі накопичені дані в процесі виконання роботи. Крім того, у шаблоні звіту передбачені місця для самостійного заповнення – професійні навантаження й оптимальні умови праці для кожного працівника, найбільш ефективні місця відпочинку й засобу реабілітації від наслідків надзвичайних ситуацій.

Шаблон звіту формується в HTML-Документі, однак його редагування може проводитися в програмі Microsoft Word.


^ 1.4 Контрольні питання


Дайте характеристику умовам життєдіяльності людини?

Назвіть складової безпеки життєдіяльності людини

Що таке система «Л-М-С», з яких елементів вона складається?

Що таке комфортні й некомфортні умови життєдіяльності людини? Наведіть приклади.

Визначите поняття небезпеки й безпеки

Які види небезпек ви знаєте? Наведіть приклади.

Що таке фактор небезпеки? Наведіть приклади.

Наведіть класифікацію факторів небезпеки.

Що таке нещасний випадок, авария, катастрофа? Наведіть приклади.

Що таке травма, захворювання, отруєння? Наведіть приклади.

Що таке небезпечний, шкідливий і вражаючий фактори? Наведіть приклади.

Що може бути джерелом небезпеки? Наведіть приклади.

Що таке організм людини?

Які аналізатори людини ви знаєте?

З яких елементів складаються аналізатори людини?

Дайте визначення абсолютної й диференціальної чутливості. Приведіть приклади.

Сформулюйте закон Вебера-Фехнера.

Складіть систему «Л-М-С» для однієї із професій, розглянутих у лабораторній роботі.



^ 2 ОЦІНКА ПРОФЕСІЙНИХ РИЗИКІВ І РИЗИКІВ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ


2.1 Мета роботи


Метою роботи є оцінка ризиків для здоров'я населення і професійних ризиків шляхом дослідження впливу чинників навколишнього середовища і професійної діяльності на рівень ризику.


2.2 Загальні положення


При вивченні ризиків слід мати на увазі, що в широкому розумінні слова, ризик – це можливість постраждати від якої-небудь небезпеки. Коли йдеться про здоров'я, то під ризиком розуміється можливість виникнення шкідливих ефектів для здоров'я даної людини або групи людей за наявності якої-небудь небезпеки.

Найважливіше місце у забезпеченні і збереженні здоров'я людини займає у теперішній час виявлення джерел і чинників ризику, а також умов, що сприяють їх виникненню. Класифікація основних джерел ризику смерті людини наведена у таблиці 2.1.


Таблиця 2.1 - Класифікація джерел ризиків смерті людини

Джерело ризику смерті

Основні причини смерті

Внутрішнє середовище організму

Генетичні і соматичні захворювання, старіння

Природне середовище мешкання

Нещасні випадки при землетрусах, ураганах, повенях і т.п.

Штучне середовище мешкання

Нещасні випадки в побуті, на транспорті, захворюваність від забруднень зовнішнього середовища і т.п.

Професійна діяльність

Професійні захворювання, нещасні випадки на виробництві

Непрофесійна діяльність

Захворюваність і нещасні випадки в аматорському спорті і інших видах непрофесійної діяльності

Соціальне середовище

Самогубства і самоушкодження; вбивства і пошкодження, які заподіяні із злочинною метою; вбивства і поранення, що пов'язані з військовими діями

Шкідливі звички

Куріння, алкоголізм, наркоманія та ін.



^ Фактори ризику – це чинники, які підвищують вірогідність виникнення різних порушень здоров'я, зокрема, розвитку захворювань. До них можуть відноситися чинники виробничого, природного й соціального середовища, чинники способу життя людей, індивідуальні особливості організму та спадкові чинники. Так, виробниче середовище є джерелом ряду шкідливих чинників: хімічних речовин, електромагнітних полів, ультрафіолетового випромінювання, радіації, шуму, вібрації та ін. Сфера поведінки людини містить такі значущі чинники ризику, як куріння, вживання наркотиків, алкоголю, обжерливість, зневага ременями безпеки при їзді на автомобілі і ін. Чинники ризику, що містяться в природному середовищі – це несприятливі кліматичні умови та погодні явища, збудники інфекцій.

Кількісною мірою ризику є рівень ризику ^ R, який визначається як відношення кількості подій n з несприятливими результатами, що вже здійснилися, до максимально можливого їх числа N за певний період часу:


, (2.1)


Наприклад, травматизм із смертельним результатом, що пов'язаний з транспортом, склав по Україні у 1999 р. n=6469 люд., а населення України у тому ж році складало N=49,8 млн. люд. Отже, рівень ризику травматизму із смертельним результатом від транспорту складе на одного жителя України в рік величину R=6469/49800000=0,00013.

Якщо чинник ризику діє впродовж часу t, а статистичні дані отримані за часовий період Т, то рівень ризику по відношенню до даного чинника ризику визначається виразом:


, (2.2)


У загальному випадку реальний рівень ризику несприятливої для людини події залежить від безлічі чинників: статі, віку, роду діяльності людини, місця його мешкання, способу життя, звичок, часу і т.д. Наприклад, в таблиці 2.2 приведений ризик смерті від нещасних випадків для чоловіків різних вікових груп.


Таблиця 2.2 – Ризик смерті від нещасних випадків для чоловіків різного віку за даними ВОЗ (на 1 чол. в рік)

^ Вікові групи,

№ п/п

Вікові групи, роки

Ризик смерті




Всі віки

0,00092




^ Працездатний вік (15-60)

0,00097

1

0

0,00078

2

1-4

0,00031

3

5-9

0,00025

4

10-14

0,00022

5

15-19

0,00072

6

20-24

0,0011

7

25-29

0,00088

8

30-34

0,00083

9

35-39

0,00084

10

40-44

0,00089

11

45-49

0,001

12

50-54

0,0012

Продовження таблиці 2.2

^ Вікові групи,

№ п/п

Вікові групи, роки

Ризик смерті

13

55-59

0,0013

14

60-64

0,0014

15

65-69

0,0015

16

70-74

0,0017

17

75-79

0,0027

18

80-84

0,0042

19

85 і старше

0,007


У таблиці 2.3 наведені дані щодо ризику смерті від хвороб однієї людини протягом року.


Таблиця 2.3 – Ризик смерті від хвороб (на людину за рік) за даними ВОЗ

^ Вікові групи, № п/п

Вікові групи, роки

Ризик смерті




Всі віки

0,0105




^ Працездатний вік (15-60)

0,0038

1

0

0,023

2

1-4

0,0008

3

5-9

0,0003

4

10-14

0,0002

5

15-19

0,0003

6

20-24

0,0004

7

25-29

0,0005

8

30-34

0,0009

9

35-39

0,0016

10

40-44

0,0027

11

45-49

0,0048

12

50-54

0,0084

13

55-59

0,015

14

60-64

0,025

15

65-69

0,038

16

70-74

0,059

17

75-79

0,091

18

80-84

0,143

19

85 і старше

0,240



За даними ВОЗ, стан здоров'я людей на 20-25 % визначається станом навколишнього середовища. Ризик для здоров'я людини, пов'язаний із забрудненням навколишнього середовища, виникає за наступних необхідних і достатніх умов:

наявність джерела ризику (токсична речовина в ґрунті, у воді, в повітрі, в їжі та ін.);

джерело ризику навколишнього середовища повинно характеризуватися шкідливою для людини концентрацією або інтенсивністю;

присутність людини, контактуючої з джерелом ризику і сприйнятливої до його дії;

наявність шляхів передачі шкідливої дії від джерела ризику до організму людини.

Хімічні речовини (у тому числі і канцерогенні), що потрапляють в значних концентраціях в повітря, воду і ґрунт при роботі промислових підприємств, вносять значний внесок в розвиток захворювань людей.


Аналіз ризиків допомагає вирішувати наступні задачі:

визначення проблем навколишнього середовища і здоров'я людини, пов'язаних з різними активностями і речовинами;

порівняння нових технологій або ефективностей різних методів управління для зниження ризиків, наприклад, різні шляхи зменшення викидів;

вибирання розташування потенційно небезпечних виробництв.

Довічний ризик для здоров'я, пов'язаний з дією конкретного агента ризику, визначається за формулою:


, (2.3)


де ^ R – ризик індивіда протягом життя захворіти певним захворюванням, пов'язаним з дією агента ризику;

Fi – чинник потенціалу, що характеризує вірогідність розвитку захворювання при дії певного агента ризику, який потрапляє в організм людини i-м шляхом;

– коефіцієнт, що відображає час, протягом якого індивідуум піддавався дії агента ризику (тут t – час дії в літах, а коефіцієнт 70 характеризує середню тривалість життя людини, рівну 70 рокам),

Di (мг/кг/день) – денна доза агента ризику (з розрахунку на 1 кг ваги), що потрапляє в організм людини i-м шляхом.

Чинник потенціалу для деяких канцерогенних речовин приведений в таблиці 2.4.


Таблиця 2.4 - Дані про токсичність потенційних канцерогенів

Код речовини

Хімічна речовина

Fiпри дії через оральний шлях, (мк/кг/день)-1

Fiпри дії через органи дихання, (мк/кг/день)-1

1

Миш'як

1,75

50

2

Бензол

0,029

0,029

3

Бензопірен

11,5

6,11

4

Тетрахлорістий вуглець

0,13

0,053

5

Хлороформ

0,0061

0,081

6

ДДТ

0,34

0,34

7

1,1-Діхлоретилен

0,58

1,16

8

Діелдрін

30

16

9

Гептахлор

3,4

4,5

10

Гексахлоретан

0,014

0,014

11

Метіленхлорід

0,0075

0,014

12

Тетрахлоретілен

0,051

0,0021

13

Діоксин

156000

150000

14

Вінілхлорід

2,3

0,295

15

Тріхлоретілен

0,011

0,013


Денна доза Di надходження агента ризику до організму людини розраховується по формулах:


; , (2.4)


де N1 – концентрація токсичної речовини в повітрі, мкг/м3;

Kпов – кількість повітря, яку в середньому споживає людина у день, м3;

Kпов– кількість води, яку в середньому споживає людина у день, л;

^ M – середня вага людини, кг.

При розрахунку Di слід також використовувати дані про стандартні середні характеристики людини (таблиця 2.5).


Таблиця 2.5 - Стандартні середні характеристики людини

Параметр

Стандартне середнє значення

Середня вага тіла дорослої людини

70 кг

Середня вага тіла дитини

10 кг

Кількість питної води у день (дорослий)

2 літри

Кількість питної води у день (дитина)

1 літр

Кількість повітря у день (дорослий)

20 м3

Продовження таблиці 2.5

Параметр

Стандартне середнє значення

Кількість повітря у день (дитина)

5 м3

Якщо дія відбувається протягом всього життя, то тривалість життя приймається за

70 років



2.3 Порядок виконання роботи і методичні вказівки по її виконанню

2.4 Зміст звіту


Звіт повинен містити:

мету роботи;

таблиці з результатами розрахунків;

діаграми і графіки, які побудовані за наслідками роботи програми;

висновки.


2.5 Контрольні питання


Що таке ризик?

Назвіть основні джерела ризику для людини.

Що таке чинник ризику? Перерахуйте основні чинники ризику для людини.

Що таке небезпека? Які класи небезпечних речовин Ви знаєте?

Як визначається кількісна міра ризику?

Від чого залежить рівень ризику для конкретної людини?

За яких умов виникає ризик для здоров'я людини, пов'язаний із забрудненням навколишнього середовища?

Які задачі вирішує аналіз ризиків?

Що таке індивідуальний ризик?

Що таке ризик популяції?



^ 3 ЗАХИСТ ВІД ЗОВНІШНЬОГО ШУМУ


3.1 Мета роботи


Дослідження методів і засобів забезпечення безпеки людини від впливу підвищеного рівня шуму від зовнішніх джерел шляхом застосування звукоізолюючих матеріалів з різними характеристиками.


^ 3.2 Загальні положення


При підготовці до лабораторної роботи необхідно вивчити:

- поняття гомосфери й ноксосфери, варіанти їхнього взаємного розташування;

- принципи, методи та засоби забезпечення безпеки людини;

- параметри звукового поля, область слухового сприйняття, поняття граничного спектра, октавної смуги частот, нормування шуму, способи захисту від шуму.

При вивченні перерахованих вище питань варто мати на увазі, що для реалізації небезпеки необхідно:

- наявність джерела небезпеки;

- виникнення факторів небезпеки;

- дія факторів небезпеки на людину й навколишнє середовище.

Введемо два поняття:

- гомосфера Г – простір, у якому перебуває людина в процесі трудової або іншої діяльності, а також відпочинку;

- ноксосфера Н – простір, у якому постійно існують або можливо виникнення факторів небезпеки.

Гомосфера й ноксосфера визначаються структурою та складом системи «Л-М-С». Можливі кілька варіантів взаємного розташування ноксосфери та гомосфери. Для реалізації небезпеки необхідне існування перетинання гомосфери та ноксосфери. І навпаки, безпека буде забезпечена, якщо гомосфера та ноксосфера не перетинаються.

^ До принципів забезпечення безпеки відносяться:

1) просторовий або часовий поділ гомосфери й ноксосфери;

2) нормалізація ноксосфери, під якою розуміється приведення параметрів факторів небезпеки у відповідність із характеристиками людини;

3) зміна гомосфери, під якою розуміється підвищення захисних функцій і властивостей людини шляхом його адаптації й застосування засобів захисту.

Методи забезпечення безпеки життєдіяльності реалізують принципи забезпечення безпеки. Основними методами забезпечення БЖД є:

^ Технічні методи – це методи, спрямовані на безпосереднє запобігання або зменшення дії факторів небезпеки за допомогою технічних засобів. До них належать методи блокування, герметизації, слабкої ланки, екранування, надійності, забезпечення недосяжності.

^ Організаційні методи – це методи, що зменшують вплив факторів небезпеки шляхом організації певної взаємодії елементів системи «Л-М-С» як між собою, так і із зовнішнім середовищем. До них належать методи захисту часом, захисту відстанню, інформації, нормування, класифікації, ергономічності.

^ Управлінські методи – це методи, що встановлюють необхідний взаємозв'язок між окремими стадіями й етапами процесу забезпечення безпеки в системі «Л-М-С». До них належать методи контролю, відповідальності, стимулювання.

Для забезпечення безпеки життєдіяльності може бути застосовано кілька методів.

У лабораторній роботі вивчення принципів і методів забезпечення безпеки проводиться шляхом дослідження поширення й впливу на людину підвищеного рівня шуму.

Шум являє собою сукупність звуків різної частоти, амплітуди й тривалості, що чинять несприятливий вплив на організм людини.

Шум впливає на весь організм людини: гнітить ЦНС, викликає зміну швидкості дихання й пульсу, сприяє порушенню обміну речовин, виникненню сердечно-судинних захворювань, гіпертонічної хвороби, зниженню імунологічних реакцій організму, зниженню працездатності, підвищенню ступеня виникнення ризику нещасних випадків.

Ступінь шумової патології залежить від інтенсивності, тривалості впливу, індивідуальної чутливості організму до шуму.

Акустичні коливання в діапазоні 16 Гц....20 кГц, які сприймає людина, називають звуковими. Процес поширення коливального руху в середовищі від джерела шуму називається звуковою хвилею, а область середовища, у якій вона поширюється - звуковим полем.

Існують наступні види звукових полів:

- вільне звукове поле – звукове поле, у якому звук хвилі поширюється вільно, без перешкод;

- дифузійне звукове поле – поле, у якому звукові хвилі надходять у кожну крапку простору з однаковою ймовірністю з усіх боків (зустрічається в приміщеннях, внутрішні поверхні яких мають високі коефіцієнти відбиття звуку).

Повітряний звук поширюється у вигляді поздовжніх хвиль, у яких коливання часточок повітря збігаються з напрямком руху звукової хвилі.

У відкритому просторі звукові хвилі поширюються сферично у всіх напрямках від крапкового джерела. Звукові хвилі відбиваються від твердих великих перешкод й обгинають малі перешкоди.

^ Довжина хвилі – це відстань, яку проходить звукова хвиля протягом періоду коливання (відстань між двома сусідніми шарами повітря, які мають однаковий звуковий тиск, обмірюваний одночасно).

В ізотропному середовищі довжина хвилі прямо пропорційно швидкості поширення звукових хвиль С (для повітря С0= 340 м/с при t = 20 ºС) і обернено пропорційно частоті коливань f, Гц.


, (3.1)


де ^ С - швидкість поширення звукової хвилі, м/с,

f - частота коливань, Гц.


Шум характеризується такими параметрами:

- частотою звукових коливань f, Гц;

- звуковим тиском P, Н/м2;

- інтенсивністю звуку ^ I, Вт/ м2.

Звуковий тиск P – це змінна складова атмосферного тиску, що виникає при проходженні звукової хвилі.

Інтенсивність звуку I – енергія, переношувана звуковою хвилею в одиницю часу через оди