Реферат: Програми з читання для 5 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей

Міністерство освіти і науки України

Інститут спеціальної педагогіки АПН України


Кравець Ніна Павлівна


ПРОГРАМИ

з читання для 5 - 10 класів

загальноосвітніх навчальних закладів для дітей,

які потребують корекції розумового розвитку


Київ - 2003


Програми з читання підготувала Кравець Ніна Павлівна – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту спеціальної педагогіки АПН України.


Програми з читання рекомендовано до друку

і отримано гриф на видання у грудні 2003 року.


ЧИТАННЯ

Пояснювальна записка.

Матеріал програм з читання для 5 – 6 класів структуровано за тематико-хронологічним принципом. Програми з літературного читання для 7 – 10 класів структуровано за хронологічним принципом. Таке розміщення матеріалу забезпечує краще розуміння сутності епохи, відображеної у творах. Тому, починаючи з 7 класу і до кінця шкільного навчання учні працюють з літературними творами окремих авторів, оскільки починається так зване „літературне читання”. Школярі знайомляться з кращими творами української класичної та сучасної літератури або з фрагментами цих творів. Одночасно знайомляться з біографіями авторів творів, які вивчають.

Мета предмету читання у 5 – 10 класах: сформувати основи читацької культури у школярів, потребу читати художню літературу, прищепити інтерес до книги як до джерела інформації, навчити сприймати художній твір як явище мистецтва, розумовий розвиток учнів і корекція його недоліків засобами художньої літератури.


Завдання навчання читання: формування міцної навички читання, читацької самостійності, інтересів, виховання засобами літератури любові до України, її народу, його мови, прилучення до кращих літературних надбань,

вироблення умінь працювати з текстами різних жанрів, типів і стилів мовлення.

Концепція програми ґрунтується на принципах:

- антропологічному – в центрі уваги – особистість учня, корекція недоліків його розумового розвитку;

- репрезентативному – на кращих літературних художніх зразках демонструються здобутки української літератури від давніх часів до сьогодення;

- взаємозв'язку українознавчого і естетичного підходів до вивчення художнього твору у школі;

-збалансованості між доступністю творів учнівському сприйняттю і розумінню та вимогами сучасної літературознавчої науки ( у відборі текстів, їх структуруванні, доступності ).

Добір змістового наповнення програми ґрунтується на дотримання дидактичних принципів доступності, послідовності, системності, доцільності, достатності, наступності у навчанні. Оновлений зміст подається зважаючи на такі чинники: відповідність матеріалу розумовим та фізичним можливостям учнів; послідовне засвоєння ( практичним шляхом) літературознавчих понять; системне розміщення матеріалу, чим забезпечується адекватність його сприймання, розуміння, запам'ятовування з подальшим усвідомленням для використання у навчанні та життєдіяльності; реалізація у змісті системи моральних, етичних та художньо-естетичних уявлень, що відповідають вимогам до виховання національно свідомих громадян України. Для оновленого змісту характерна українознавча спрямованість.

Програмовий матеріал подано з урахуванням міжпредметних зв'язків, що забезпечить розширення світогляду учнів, формування у них умінь застосовувати знання з читання на інших предметах і в повсякденному житті..

У змісті програми виділено такі блоки читання: а) твори, обов'язкові для опрацювання у класі; б) твори для позакласного читання; в) твори для самостійного читання.


Об'єктом вивчення курсу є художній твір, його духовно-етична сутність, естетична специфіка, що зумовлює організацію уроку читання. В центрі уроку знаходиться аналіз та інтерпретація художнього твору. Тому домінуючою формою навчання є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності. Учитель залучає до нього учнів, спонукає міркувати, висловлювати власні думки.

В старших класах, як і в молодших, центральною на уроках є робота над текстом твору. Для цього учитель вибирає різноманітні методи і прийоми: розповідь, бесіда ( вступна, узагальнююча, евристичного спрямування), смисловий і структурний аналіз тексту твору, самостійна робота учнів з текстом, робота по конструюванню і переконструюванню тексту, поєднання слова учителя з різноманітними наочними засобами ( художніми ілюстраціями, картинами, фото-відеозаписами тощо).

Особлива увага звертається на розуміння учнями змісту тексту твору. Для розумово відсталих характерні порушення сприймання, розуміння і усвідомлення навчального матеріалу. Навіть якщо учень і відтворює зміст тексту, то це ще не означає, що він розуміє його сутність. Розуміння прочитаного полягає в умінні знаходити істотні зв'язки ( причинно-наслідкові, часові, просторові) у зображуваному, класифікувати, диференціювати істотне й неістотне, порівнювати, узагальнювати, висловлювати власне ставлення до зображених подій, до героїв, їх вчинків. Сприймання і розуміння тексту твору полягає у взаємодії мотиваційного, змістового і операційного компонентів діяльності учня. У структурі уроків читання це проявляється у емоційній і змістовій підготовці учнів до сприймання твору, у роботі над текстом твору ( вправляння у правильності читання, вибіркове пояснення значень слів, висловів, розгляді ілюстрацій тощо). Учитель коментує події, факти, проводить супровідну роботу над словом, чим забезпечує усвідомленість сутності читаного у процесі читання.

Значна увага надається роботі з текстом після його прочитання:

визначення причинно-наслідкових, часових і просторових зв'язків для розуміння смислу тексту твору, визначення теми, головної думки, вияв оцінного ставлення до героїв, їх вчинків, зображених подій.

Враховуючи особливості психофізичного розвитку школярів, учитель індивідуалізує їх читацьку діяльність, дотримуючись принципу диференціації навчання, оскільки останніми роками в кожному класі вчаться учні як з більшими, так і з меншими пізнавальними можливостями. Зважаючи на це, учитель застосовує використання завдань на вибір, враховує в оцінюванні навчальних досягнень учнів їх індивідуальні та типологічні особливості.

Основою структурування програми виступають змістові лінії Державного стандарту з читання: художні твори для читання та їх зміст ( кодло читання); формування навички читання; смисловий і структурний аналіз тексту; художньо-естетичний розвиток; елементи літературознавчої пропедевтики, бібліотечно-бібліографічні знання й уміння.

Художні твори для читання та їх зміст. Коли читання охоплює кращі художні твори , доступні учням певного класу. Це твори усної народної творчості : легенди, казки, перекази, думи; також малі фольклорні жанри ( загадки, швидкомовки, лічилки, приказки, прислів'я тощо); доступні учням твори української класичної літератури, сучасної української літератури; твори з дитячої періодики: газет, часописів. За тематичним спрямуванням це твори про Україну, минуле й сьогодення, про любов і шану до рідного краю, до української мови й історичного минулого України

Формування навички читання. Протягом навчання у молодших класах учні в певній мірі оволоділи навичкою читання. Починаючи з 5 класу, учитель працює над удосконаленням навички читання у школярів, зокрема таких якісних ознак читання, як темп, свідомість і виразність. Все більше уваги приділяється мовчазному читанню. Читання мовчки – це читання без застосування зовнішніх рухів артикуляційного апарату, „без голосу”. Воно характеризується зростанням темпу і, порівняно з читанням вголос, активізацією процесів розуміння, запам'ятовування і засвоєння прочитаного. У навчанні читанню важливо, щоб учитель розмежовував роботу над читанням вголос і мовчазним читанням. Мовчазному читанню учитель починає навчати тоді, коли учні оволоділи технікою читання цілими словами. Поступово він привчає їх читати без проговорювання, без зовнішніх проявів рухів артикуляційного апарату ( губами, язиком), без поворотів голови за рухом очей по рядках. Основна увага звертається на уміння слідкувати за ходом втіленої у тексті думки, розуміння того, що читають, по можливості швидко рухаючись очима по тексту. Але прихованого артикулювання недостатньо для встановлення зв'язку між зоровим, слухомовленнєвим і смисловим компонентами, тому і у 5, 6, 7 класах, а інколи й у 8 класі ( залежно від того, як учні опанували навичкою читання), вони повинні читати твори вголос. Це сприятиме кращому осмисленню змісту прочитаного.

Здебільшого читати цілими словами учні починають з 5 класу, поступово переходячи на етап синтетичного читання. У 7 класі вони переходять на етап автоматизованого читання, одиницею якого є словосполучення або речення. У цей період підвищується розуміння читаного, оскільки зором швидше охоплюється певний відрізок тексту, що призводить до швидшого його осмислення, ніж вимовляння. Відбувається оволодіння уміннями швидкого і свідомого читання. Властива розумово відсталим косніють нервових процесів заважає переходити від поскладового читання до читання цілими словами. Тому учитель слідкує, щоб учні під час читання не вгадували наступне слово, оскільки вони його, як правило, прочитують неправильно. Швидкість читання у школярів уповільнена у зв'язку з вузькістю поля читання: вони добре бачать лише той склад, на який у даний момент спрямовано їх погляд.

Учитель пам'ятає, що в кожному класі навчаються учні з різною сенсорною, мовленнєвою та інтелектуальною недостатністю, тому навичкою читання вони опановують за різний проміжок часу: одні читають швидше цілими словами, інші – повільно цілими словами, протяжно. Є й такі учні, які й у 5 – 6 класах зберегли поскладове читання. Це залежить від того, що вони в молодших класах не досить досконало засвоїли образи складів, працюючи з таблицею складів.

Щоб учні навчилися швидше читати мовчки і розуміли те, що читають, учитель пропонує їм план тексту, що читають. Розуміння і швидкість – основні характеристики мовчазного читання.

Робота над розумінням прочитаного передбачає розвиток умінь усвідомлювати фактичний зміст тексту. Свідченням розуміння є не лише уміння переказувати близько до змісту тексту, але й перефразовувати його, вибирати певні фрагменти тексту, частково змінювати послідовність викладу без порушення логіки змісту, скорочувати чи розширювати зміст тексту. Важливим свідченням розуміння тексту є антиципація ( смислова здогадка), яка виникає на рівні прочитаного слова, словосполучення, речення. У старшокласників техніка читання дещо сформована. Значну роль при читанні починає відігравати зоровий образ мовленнєвої одиниці: слово, словосполучення, речення з його значенням. Тому смислове пере опрацювання прочитаного відбувається не лише на рівні зоросприймаючих одиниць, але й матеріалу, що прогнозується. Оскільки розумово відсталі внаслідок порушень пізнавальної діяльності не володіють уміннями прогнозування, часто починають вгадувати кінець слова, словосполучення, речення, читаючи неправильно. На це має звертати увагу учитель.

Смисловий і структурний аналіз тексту. Працюючи над аналізом тексту літературного твору, учні вчаться аналізувати його як мистецтво слова. Завданнями смислового і структурного аналізу художнього твору є: сприймання художнього образу, розуміння того, що хотів сказати автор цим твором; науково-пізнавального тексту – розуміння смислових зв'язків, ознак, понять, висновків, явищ.

Поглиблений смисловий і структурний аналіз тексту твору після його прочитання сприяє повнішому його розумінню, зокрема теми і головної думки.

Перед початком аналізу тексту твору учні мають цілісно, безпосереднього його сприйняти , перечитати з певним відповідним завданням. Вони дізнаються про те, чим розпочинається твір, яким чином розгортаються зображені у ньому події, чим закінчується твір. Учитель навчає аналізувати смислові зв'язки між частинами тексту твору, зв'язки між персонажами, місцем дії і подіями. Насамперед аналізуються ті елементи тексту, які найбільш чітко виражають тему і головну думку твору. Глибше сприйняти зміст твору допомагає складання плану, виконання творчих завдань у зв'язку з прочитаним ( словесне малювання, переказ, продовження змісту твору, складання твору за аналогією, реконструювання тексту, складання загадок тощо).

У ліричному творі головним для розуміння його змісту є сприймання засобів художньої виразності, якими автор створює художній образ.

Художньо-естетичний розвиток. Зважаючи на особливості розвитку пізнавальної діяльності розумово відсталих школярів, учитель у процесі роботи над літературними творами формує в учнів уміння сприймати засоби художньої виразності відповідно до їх функцій у художньому творі. Насамперед звертається увага на мову твору, зокрема мовлення героїв, описи їх зовнішності, описи природи, зображуваних подій. Завдяки слову як засобу створення художнього образу, учні вчаться сприймати й оцінювати зображене. Усвідомлення ролі засобів виразності у творі сприяє кращому відтворенню змальованих у ньому подій, встановленню зв'язків між ними, допомагає зрозуміти й перейнятися емоційним змістом твору. Це створює умови для формування мотиваційної сфери, здатності емоційно реагувати на зображене у творі, виявляти оцінне ставлення до нього. Працюючи над змістом твору, учні прилучаються до твору як до виду мистецтва слова, що сприяє формуванню художньо-естетичних смаків, навчаються емоційно переживати, самовиражати свої думки і почуття шляхом словесного малювання, переказу змісту прочитаного з творчим завданням, інсценізувати, складати загадки, план твору і за ним переказувати його зміст.

Елементи літературознавчої пропедевтики. Основним у літературній пропедевтиці є ознайомлення учнів з літературою різних жанрів і стилів, текстами різних типів мовлення. Знайомляться вони й з доступними літературознавчими поняттями, необхідними для аналізу твору: текст, заголовок, тема твору, головна думка тощо. У доступній формі учитель повідомляє їм найпростіші уявлення про тему і головну думку твору, сюжет і композицію ( без вживання термінології), засоби художньої виразності, про персонаж у епічному творі та художній образ – у ліричному, про авторську позицію ( ставлення автора до персонажів, до зображуваних подій).

Матеріал змістової лінії „ Бібліотечно-бібліографічні знання й уміння” передбачає ознайомлення учнів з різними видами видань, уміннями працювати з художньою і науковою книжкою, працювати у шкільній та сільській ( міській) бібліотеці, зокрема користуватися каталогами та уміннями вибирати книжки на певну тематику.

Програма рекомендує для опрацювання у 10 класі не лише художні твори, а й науково-пізнавальні статті публіцистичного і наукового стилів мовлення, передбачаючи роботу з періодикою: газетами, часописами. Увага звертається на формування умінь самостійно працювати з творами різних жанрів, типів і стилів мовлення, що готуватиме школярів до опанування навчальним матеріалом під час продовження навчання по закінченню школи. Учні вчаться критично опрацьовувати твори, конспектувати їх, висловлювати оцінне ставлення до прочитаного.

Обов'язково учні 5 – 10 класів ведуть зошити для читання, записи в яких один раз на місяць учитель перевіряє.

Складовою частиною предмету читання є позакласне читання. Мета його – знайомити учнів з доступною їм художньою та науково-пізнавальною літературою, розширити знання про творчість письменників і поетів, твори яких вивчали на уроці, закріпити читацькі інтереси, формувати інтереси до художньої книжки, виховувати позитивне ставлення до читання художньої літератури.

Робота з позакласного читання у старших класах підпорядковується кільком етапам:

І – перехідний ( 5 – 6 класи, 1 урок на місяць);

П – основний ( 7 - 10 класи):

- 7 – 8 класи ( коло читання обмежене, 1 урок на місяць);

- 9 клас ( без обмеження кола читання, 1 урок на місяць);

- 10 клас ( самостійне читання художньої і науково-публіцистичної літератури).

Обов'язково у кожному класі учні ведуть зошити з позакласного читання.

Програмні вимоги до знань, умінь і навичок учнів подано у кінці програм.

Нормативні показники швидкості читання:


клас

відділення

І відділення

ІІ відділення

кількість знаків за хвилину

5

200-220

120-130

6

230-240

140-150

7

250-260

160-170

8

270-280

180-190

9

290-300

200-210

10

310-320

220-230



5 клас
^ І - ІІ відділення
/134 години, 4 години на тиждень/

КОЛО ЧИТАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

ОСІНЬ ПРИЙШЛА - ДО ШКОЛИ ПОРА!

/14 год./

Твори про відповідальне ставлення до шкільного навчання. Картини осінньої природи, праці дорослих та дітей восени у художніх творах різних жанрів. Осінні свята та обряди українців /О.Лупій, Д.Чередниченко, М.Яцків та ін./.

Формування умінь виразного читання: дотримання пауз між реченнями. Правильне читання вголос і *мовчки тексту з дотриманням норм літературної вимови. Автор твору, тема твору. *Початкова уява про зв'язок: автор-тема-твір. Уміння орієнтуватися у структурі тексту: зачин-основна частина-кінцівка. Формування умінь точно і змістовно відповідати на запитання до змісту тексту твору. Уміння складати на основі тексту твору загадки, прислів'я.

^ ЗЕМЛЮ КРАСИТЬ СОНЦЕ, А ЛЮДИНУ — ПРАЦЯ

/18 год./

Оповідання, вірші, казки про працю людей, про роботу на виробництві, сільськогосподарські роботи, про взаємодопомогу, людяність, твори про відомих поетів, музикантів, художників /М.Луків, М.Лисенко, С.Касіян/. Жартівливі оповідання, казки, гуморески про життя і працю людей, навчання дітей, різні види їх діяльності /О.Вишня, В.Сухомлинський, М.Сингаївський та ін./.

Уміння визначати тему твору. *Уміння визначати зв'язок: автор-тема-твір. Уміння визначати героїв твору, їх мову. Уміння орієнтуватися у структурі тексту: зачин-основна частина-кінцівка. Уміння ділити твір на частини /з допомогою учителя/, придумувати заголовки до кожної з них. Формування умінь точно і повно відповідати на запитання до змісту тексту твору. Практичне ознайомлення учнів із засобами художньої виразності у тексті твору /епітет, метафора, порівняння - без вживання термінології/. Уміння відтворювати зміст тексту з використанням вдалих висловів, вжитих у тексті твору. Розвиток умінь ілюструвати певний епізод твору /словесне малювання/. Придумування кінцівки до невеликого твору. Складання на основі тексту твору загадок, прислів'їв. Формування умінь переказувати окремі епізоди твору зі зміненою формою викладу /заміна діалогу розповіддю від першої особи однини/.

^ НА СВІТІ Є ОДНИМ ОДНА ВКРАЇНА

/20 год./

Твори про минуле нашої Батьківщини, про заснування Києва, про відомі історичні постаті України /Ярослава Мудрого, У.Кармалюка/, про сьогодення українського народу /І.Білий, В.Малик, В.Близнець та ін./.

Формування умінь виразного читання: дотримання логічних пауз, обумовлених розділовими знаками і змістом тексту твору. Формування умінь усвідомленого читання: смислове розуміння слів у тексті /пряме й переносне значення слів/. Формування умінь орієнтуватися в будові твору /послідовність подій у творі, причинно-наслідкові та часові зв'язки/. Поділ твору на частини, придумування заголовків до кожної з них. Колективне складання під керівництвом учителя простого плану прочитаного твору з використанням слів та виразів із тексту твору як пунктів плану. Формування умінь змістовно і точно відповідати на запитання до змісту тексту твору. *Уміння знаходити в тексті слова, вислови, речення, що підтверджують висловлену думку. Уміння знаходити в тексті слова, вирази для характеристики подій, місця дії. Переказ прочитаного за поданим планом. *Уміння знаходити засоби художньої виразності у тексті твору /епітети, метафори, порівняння/ без вживання термінології. Уміння придумувати кінцівку до невеличкого твору. Формування умінь переказувати окремі епізоди твору зі зміненою формою викладу /заміна діалогу розповіддю від першої особи однини/.


^ ДИВИСЬ: УПЕВНЕНО КРОКУЄ ЗИМОНЬКА - ЗИМА

/40 год./

Картини зимової природи у літературних творах українських авторів; загадки, прислів'я про зиму. Праця дорослих взимку у місті й селі. Зимові ігри та розваги дітей. Зимові народні свята, звичаї українського народу. /Б.Грінченко, О.Копиленко, М.Трублаїні та ін./.

Формування умінь виразного читання: дотримання логічних пауз, інтонації під час читання. Правильне, свідоме, плавне, виразне читання вголос; мовчазне читання тексту. Визначення теми твору. *Уміння усно описувати зовнішній вигляд персонажу твору з використанням слів тексту для характеристики героя. *Уміння пояснювати причинно-наслідкові та часові зв’язки у тексті твору. Поділ твору на частини, придумування заголовків до кожної з них. Колективне складання під керівництвом учителя простого плану прочитаного твору з використанням слів і виразів з тексту твору як пунктів плану. Переказ твору за планом. *Уміння знаходити в тексті слова, речення, що підтверджують висловлену думку. Формування умінь знаходити в тексті слова, вислови, речення, що стосуються опису зовнішнього вигляду героя. Уміння використовувати лексику твору для характеристики героя. Уміння відтворювати зміст тексту з використанням вдалих висловів, вжитих у тексті твору. Уміння зв’язно висловлюватися з використанням лексики твору для передачі своїх вражень від прочитаного. *Уміння замінювати діалог розповіддю від третьої особи однини.


^ ВЕСНА ІДЕ, КРАСУ НЕСЕ

/32 год./

Твори різних жанрів про зміни в природі весною, весняно-польові роботи, про зміни в тваринному і рослинному світі весною. Твори про весняні свята і звичаї українського народу. Твори про життя і творчість Т.Г.Шевченка, його твори. Твори про народні символи України: писанку, калину, рушник. Твори про День Перемоги, про матір, її турботи і турботу за неї /Т.Шевченко, Л.Українка, І.Білий, Ю.Старостенко та ін./.

Формування умінь усвідомленого читання: смислове розуміння слів у тексті /пряме й переносне значення слів/. Уміння користуватися тлумачним словничком. Правильне, свідоме, плавне читання мовчки твору. Уміння описувати зовнішній вигляд персонажу твору з використанням слів тексту для характеристики героя. Уміння знаходити в тексті слова, вислови, речення, що характеризують опис вчинків героя. Знаходження слів, виразів для характеристики подій, місця дії. Переказ прочитаного близько до змісту тексту за поданим планом. *Уміння зв'язно висловлюватися з використанням лексики твору для передачі своїх вражень від прочитаного.


^ СМІЙТЕСЬ, ДІТКИ, НА ЗДОРОВ'Я!

/9 год./

Жартівливі оповідання, казки, гуморески, швидкомовки, загадки про життя і працю людей, відпочинок дітей, різні цікаві пригоди з ними /Г.Бойко, С.Руданський, Л.Компанієць, М.Колесников та ін./.

Уміння розрізняти тексти різних жанрів /без тлумачення значення/. Удосконалення умінь виразного читання вголос і мовчки. Дотримання норм української орфоепії під час читання текстів різних жанрів. Уміння складати за аналогією загадки.

Узагальнюючий урок /І год./

^ З ЧИСТИХ НАРОДНИХ ДЖЕРЕЛ

/твори для позакласного читання/

Казки, байки, оповідання про працю, про людей різних професій, про стосунки між людьми /людяність, щирість, бережне ставлення один до одного, до природи/.

Робота з позакласного читання: читання дитячої періодики, дитячих творів з класної та шкільної бібліотек. Уміння користуватися шкільною бібліотекою. Визначення теми твору за ілюстрацією на обкладинці та назвою книжки. Переказ уривків з прочитаних творів /що сподобалося? чому?/. Порівняння вчинків героїв з відомими ситуаціями з досвіду учнів. Колективне складання усних відгуків про прочитане.

Робота із зошитом для позакласного читання.

І відділення: запис назви книжки, автора, головних і другорядних героїв твору, про що розповідається у книжці;

ІІ відділення: запис назви книжки, автора, головних героїв твору, відповіді на запитання: про кого? про що? розповідається у книжці.

^ На кінець року учні повинні:

І відділення:

знати: імена, прізвища письменників, з творами яких неодноразово зустрічалися під час читання /Т.Шевченко, Л.Українка, М.Підгірянка, Ю.Старостенко/; напам'ять 4-5 віршів, прізвища їх авторів;

уміти: правильно, свідомо, плавно читати вголос цілими словами з дотриманням норм літературної вимови; знаходити в тексті речення, які підтверджують усне висловлювання; визначати тему твору; пояснювати зв'язок заголовку зі змістом твору /у випадках, коли заголовок прозоро відображає основний зміст/; після попередньої підготовки виразно декламувати вивчені вірші; переказувати прочитане за поданим планом;

ІІ відділення:

знати: назви і авторів прочитаних книжок, напам'ять 3-4 вірші;

уміти: правильно, свідомо, плавно читати вголос цілими словами; користуватися запитаннями і завданнями до тексту твору; близько до тексту розповідати невеликі за обсягом казки, оповідання; точно, як у тексті, називати героїв твору; користуватися тлумачним словничком, пояснюючи значення незрозумілих слів.


6 клас
^ І - ІІ відділення
/102 години, 3 години на тиждень/

КОЛО ЧИТАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

У СВІТЛУ ВЕРЕСНЕВУ РАНЬ МИ ПОСПІШАЄМО ДО ШКОЛИ НАБРАТИСЬ МУДРОСТІ І ЗНАНЬ

/16 год./

Значення книжки в житті людини. Оповідання, вірші, казки, малі фольклорні жанри про шкільне навчання, взаємодопомогу у навчанні /В.Сухомлинський, М.Підгірянка, Р.Завадович та ін./.

Навчання правильної вимови слів /з дотриманням норм орфоепії/ та правильного їх наголошування під час читання. *Пояснення значення образних виразів, які використано автором для зображення картин природи. Тема твору. Визначення жанру твору /практично/. Уточнення умінь орієнтуватися у структурі тексту /зачин-основна частина-кінцівка/. Уміння визначати послідовність подій у творі. Уміння розуміти запитання, подані до змісту тексту, що мають евристичну спрямованість. Уміння користуватися словничком, поданим після тексту твору. Уміння переказувати прочитане за поданим планом. Уміння самостійно читати твір з використанням певних завдань: знайти опис певного факту.


^ ВОСЕНИ ПАДАЮТЬ ЯК ЗОРІ ІЗ ДЕРЕВ ЛИСТКИ

/21 год./

Картини осінньої природи у художніх творах різних жанрів. Зміни в житті тварин, птахів, рослин з настанням осені. Осінні звичаї та обряди українців. Науково-пізнавальні тексти природничого характеру /О.Воропай, Є.Гуцало, М.Стельмах, В.Скуратівський та ін./.

Уміння правильно вимовляти слова /з дотриманням норм орфоепії/ та правильно їх наголошувати під час читання. *Уміння самостійно визначати тему твору. Уміння орієнтуватися у структурі тексту. *Формування умінь знаходити смислові зв'язки між частинами тексту невеликого твору. Уміння розуміти запитання евристичного спрямування, подані до змісту тексту. *Уміння пояснювати значення незрозумілих слів та виразів. Формування умінь знаходити в тексті твору речення, вирази, що підтверджують висловлену думку. Уміння користуватися тлумачним словничком. Формування умінь придумувати зачин до невеличкого твору. Уміння переказувати прочитане за поданим планом. Уміння самостійно читати твір з виконанням певного завдання: підготовка до виразного читання.

^ УВЕСЬ НАШ СВІТ ТИ, РІДНА УКРАЇНО!

/25 год./

Оповідання, вірші, науково-пізнавальні тексти про визначні події з історії України, про символи держави: тризуб, герб, прапор. Вірші, науково-пізнавальні тексти, малі фольклорні жанри про традиційні свята і звичаї українців. Рослини-символи в житті українців: мальви, барвінок, чорнобривці /І.Білий, О.Воропай, В.Скуратівський та ін./.

*Смислове розуміння слів у тексті твору як у прямому так і в переносному значеннях. *Пояснення значення образних виразів, які використано автором для зображення портрету героя. Мова героя /персонажу/ твору. Формування умінь знаходити смислові зв’язки між частинами тексту невеликого твору. Уміння визначати послідовність подій у творі. Формування умінь складати простий план твору /під керівництвом учителя і самостійно/. Формування умінь аналізувати зміст тексту твору за запитаннями учителя. Уміння знаходити в тексті твору вирази, речення, що підтверджують висловлену думку. Уміння пояснювати значення незрозумілих слів і виразів. Придумування зачину і основної частини до невеликого твору. Уміння відтворювати зміст тексту з урахуванням специфіки мови твору. *Уміння переказувати окремі епізоди твору, міняючи форму викладу: заміна діалогу розповіддю від першої особи. *Формування умінь під час називання героїв твору використовувати подані на них у творі характеристики. Ознайомлення учнів із засобами виразності в тексті /без вживання термінології/. Формування умінь складати усне оповідання про вчинок героя. Розвиток у школярів почуття радості, задоволення від повторно прослуханого тексту.

^ ТІЛЬКИ У ПРАЦІ ЛЮДИНА ВЕЛИЧНА

/39 год./

Оповідання, вірші, науково-пізнавальні тексти, малі фольклорні жанри про виробництво, коло професій, що доступні учням допоміжної школи, про сучасні професії, повагу і любов до людини праці, про щастя бути корисним своїй Батьківщині /В.Сухомлинський, Є.Гуцало, В.Скомаровський та ін./.

Дотримання правильної вимови слів та правильного їх наголошування під час читання. *Уміння пояснити значення слів, що вжиті в переносному значенні. Пояснення значення образних виразів, які вжито автором для зображення вчинків героя. Мова героя твору. Уміння визначати основні риси його характеру. Формування умінь складати простий план твору. Уміння аналізувати зміст тексту твору за запитаннями вчителя. Формування умінь знаходити в тексті твору речення, що підтверджують висловлену думку. *Уміння під час переказу твору відтворювати зміст тексту з урахуванням специфіки мови твору. *Уміння переказувати окремі епізоди твору, замінюючи діалог розповіддю від третьої особи однини. Формування умінь складати усне оповідання розповідного характеру про зображену у творі подію. *Уміння висловлювати власну думку про вчинки героя з використанням лексики твору. Уміння знаходити смислові зв'язки між частинами тексту невеликого твору. *Самостійне складання простого плану твору. Придумування зачину, основної частини або кінцівки до невеликого твору. Розвиток у школярів почуття радості, задоволення від повторно прочитаного тексту.

Узагальнюючий урок /І год./

^ НАРОД СКАЖЕ - ЯК ЗАВ'ЯЖЕ

/твори для позакласного читання/

Казки, бувальщини, науково-пізнавальні тексти різноманітної тематики /з історії України, про громадське життя, працю, виробництво/.

Робота з позакласного читання. Читання рекомендованих учителем творів відповідно до тем з читання. Самостійний підбір книг у шкільній бібліотеці відповідно до тем з читання: згідно списку літератури, складеного учителем. Обговорення змісту прочитаних творів. Відгуки про вчинки героїв, вияв оцінного ставлення до них.

Робота із зошитом для позакласного читання:

І відділення /короткий відгук про вчинки героїв творів/;

ІІ відділення /визначення та запис головних і другорядних героїв творів/.

^ На кінець року учні повинні:

І відділення:

знати: авторів і назви прочитаних у класі і самостійно творів, події у творі, що вивчали, їх послідовність; вірші, рекомендовані для вивчення напам'ять;

уміти: пояснювати значення вжитих у прямому й переносному значенні слів; правильно, свідомо, з дотриманням інтонації читати художні твори; визначати тему прочитаного твору; переказувати прочитане за поданим планом; розповідати про героя літературного твору; висловлювати власне ставлення до героїв прочитаних творів; виразно читати вивчені напам’ять вірші;

ІІ відділення:

знати: авторів і назви прочитаних творів, напам'ять 4-5 віршів;

уміти: правильно, свідомо, з дотриманням пауз, обумовлених розділовими знаками, читати літературні твори; визначати тему прочитаного твору, послідовність подій у творі /що було спочатку, що потім, чим закінчується твір/; переказувати зміст тексту за запитаннями, поданими учителем або за поданим учителем планом; знаходити в тексті слова, вислови, які характеризують героїв твору; знаходити в тексті твору речення, які підтверджують усні висловлювання.


7 клас

І - ІІ відділення

/102 години, 3 години на тиждень/

^ КОЛО ЧИТАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Вступ /І год./

Розповідь про значення усного слова і книжки у житті людини.

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

/12 год./

Поняття про усну народну творчість: народні казки, пісні, загадки. Вияв у казках, піснях, загадках народної мудрості, людяності, фантазії, спостережливості, сміливості. Удосконалення умінь мовчазного читання.

Українські народні казки: "Кирило Кожум'яка", "Мудра дівчина", "Хитрий півень".

Українські народні пісні: "Вчора була суботонька", "Ой піду я лугом", ""Колискова", "Радуйся, земле, Коляда їде!", "Ой чи є, чи нема, пан господар вдома?", "Ой весно, весно, днем красна...", "Веснянка", "Заплету віночок", "Котився віночок по полю", "Ой як крикнув же та козак Сірко", "Ой не лети, орлице".

Українські народні загадки.

Твори для позакласного читання. Українські народні казки: "Чарівне перо", "Про вдовину дочку, Бабу Ягу і царевича". Українські народні пісні: "Проводили русалочки, проводили", "Ой у полі, ой у полі”.

^ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ХVІІІ СТОЛІТТЯ

Григорій Сковорода /3 год./. Розповідь про життя і творчість народного учителя Григорія Сковороди. "Бджола та Шершень", "Ворона й Чиж", "Собаки і Вовк". Для позакласного читання: "Соловей, Жайворонок та Дрізд".

Удосконалення умінь виразного читання. Мова художнього твору /образність, точність вжитих слів/. Уміння знаходити в тексті твору вислови, речення, уривки, що підтверджують висловлену думку. Вияв оцінного ставлення до вчинків героїв.


^ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XIX СТОЛІТТЯ

Тарас Шевченко /9 год./. Розповідь про життєвий і творчий шлях видатного поета України Т.Г.Шевченка. "Якби ви знали, паничі...", "І виріс я на чужині", "Сонце заходить, гори чорніють...", "Село! і серце одпочине...", "Сон" /уривок/, "Мені однаково, чи буду...". "І досі сниться...", "Іду я тихою ходою...". Для позакласного читання: "І барвінком, і рутою", "А.С.Козачковському", "Тарас Шевченко – художник”.

Формування умінь усвідомленого читання: смислове розуміння слів як у прямому так і в переносному значеннях. *Формування найпростіших прийомів регулювання темпу читання залежно від змісту і жанрової специфіки твору. Мова художнього твору. Уміння знаходити в тексті засоби художньої виразності /порівняння, епітети, метафори/ без вживання термінології.

^ Леонід Глібов /4 год./. Розповідь про байкаря. “Ластівка й Шуліка", "Лев та Миша", "Журба". Для позакласного читання: "Синиця", "Бачить - не бачить".

Удосконалення умінь мовчазного читання. Формування умінь усвідомленого читання: смислове розуміння слів як у прямому так і в переносному значеннях. Удосконалення умінь виразного читання. Уміння розрізняти жанр твору /без тлумачення значення термінів: вірш - байка/. Уміння виділяти головних героїв твору. Формування умінь точно і змістовно відповідати на запитання, вміщені в апараті орієнтування. *Уміння знаходити в тексті твору вислови, уривки, що підтверджують висловлену думку.

^ Марко Вовчок /10 год./. Розповідь про життя і творчість письменниці. "Козачка" /скорочено/, "Інститутка" /скорочено/. Для позакласного читання: "Одарка" /скорочено/.

Удосконалення умінь мовчазного читання. Формування умінь використовувати лексику твору для усного опису подій у творі. Формування умінь виділяти незрозумілі в тексті слова, добирати до них *близькі й протилежні за значенням, пояснюват