Реферат: Комплекс вимог дизайну І сукупність споживчих властивостей виробів можна умовно розділити на чотири групи: соціальні

Стадії дизайну об’єктів технологічної діяльності

Теоретичні передумови художнього конструювання.

Дизайн як наукова дисципліна вивчає комплекс проблем, що виникають при аналізі зв’язків і відносин системи «людина – виріб – середовище».

До найважливіших споживчих властивостей промислових виробів відносяться: суспільна доцільність, відповідність призначенню, зручність експлуатації і ремонту, естетична значущість.

Комплекс вимог дизайну і сукупність споживчих властивостей виробів можна умовно розділити на чотири групи:

соціальні;

утилітарно-функціональні;

ергономічні;

естетичні.

Кінцевий критерій оцінки відповідності промислових виробів вимогам дизайну – це результат порівняння величини корисного ефекту споживання речі і сумарних матеріальних витрат.

Основні принципи художнього конструювання

Художнє конструювання – новий метод проектування виробів промислового виробництва, впровадження якого повинне забезпечувати високу якість продукції.

Основною метою художнього конструювання є активне вдосконалювання навколишнього середовища, естетизація матеріальної сфери праці і побуту людини.

^ Основні принципи художнього конструювання виробів промислового виробництва:

1.-Комплексне, одночасне вирішення утилітарно-функціональних, конструктивно-технологічних, економічних, соціальних і естетичних питань;

2.-Врахування особливостей навколишнього середовища та конкретних умов;

3.-Єдність форми і змісту.

В сучасній практиці проектування сутність першого принципу можна відобразити лаконічною формулою: користь + зручність + краса. Кожний елемент даної формули являє собою сукупність наступних факторів: «користь» - техніко-економічних; «зручність» - ергономічних; «краса» - естетичних.

Методика художньо-конструкторського аналізу.

Художньо-конструкторський аналіз – це комплексний, цілісний і різнобічний процес, у ході якого послідовно розглядають та оцінюють досконалість виробу, і зокрема: функціональність, конструктивність, технологічну доцільність, експлуатаційну практичність, економічність, вимоги ергономіки, раціональність композиції й естетичність.

Розрізняють таку послідовність художньо-конструкторського аналізу об’єктів проектування:

1) Збір інформації з різних джерел – патентних матеріалів, каталогів і проспектів, що відносяться до аналогів заданого для проектування виробу;

2) Підбір діючих аналогів виробу, що проектується;

3) Аналіз функціональних вимог з визначенням зв’язку «людина-машина», «предмет-середовище» і безпеки експлуатації;

4) Виявлення відповідності форми конструктивній основі, логіці і тектонічності форми;

5) Аналіз відповідності матеріалів у функціональному, конструктивному і декоративному відношеннях;

6) Аналіз технологічності виробу як в окремих елементах, вузлах і деталях, так і в цілому;

7) Аналіз композиційного рішення цілісності форми, єдності характеру всіх елементів і відповідності форми стильової спрямованості;

8) Загальний висновок по виробу.

Прототипи – це вироби, що виготовлялися раніше і мають аналогічну функцію та умови експлуатації, що й об’єкт проектування.

Аналоги – це вироби, які мають подібні чи близькі за змістом функції до об’єкту проектування.

Призначення виробу – це його основна функція. Комплекс функціональних вимог розподіляється за такими групами виробів:

1.- Вироби, що безпосередньо обслуговують людину (предмети побуту, одяг, взуття, меблі й ін.);

2.- Вироби, що безпосередньо обслуговують людину і виконують технічну функцію (побутові прилади, електроарматура тощо);

3.- Промислові вироби, які виконують робочу функцію і частково обслуговують людину (верстати, прилади, машини, засоби транспорту);

4.- Промислові вироби, які виконують тільки робочу функцію (автоматизовані системи, вузли механізмів машини, автоматичні лінії).

^ Функціональний аналіз. Аналіз функціональних вимог – це визначення соціального значення виробу, тобто облік та оцінювання усіх якостей, що характеризують зв'язок «людина - виріб».

^ Композиційний аналіз. Поняття композиція виробу, предмета, чи виробу пов’язано з поняттям їх образності і художньої виразності.

Композиційна якість – кінцева фаза, до якої приходять лише після ретельного і всебічного аналізу всіх утилітарних і функціональних вимог, пропонованих щодо виробу.

^ Послідовність художнього конструювання об’єктів технологічної діяльності

Стадії інженерного проектування

Етапи художнього конструювання

^ Результати роботи художника-конструктора

Технічне завдання

Розробка технічного завдання. Попередній аналіз проектної ситуації.

Узгодження з дизайнером технічного завдання

Художньо-конструкторський аналіз

Розкриття якостей аналогів і комплексу зв’язків «людина - виріб» та «людина - середовище»

Узагальнення художньо-конструкторського аналізу.

Технічна пропозиція

^ Розробка художньо-конструкторської пропозиції Дослідження, що стосуються соціологічних, ергономічних та інших даних про об’єкт проектування.

Визначення вимог, що ставить дизайн до виробу, що проектується.

Визначення художньо-конструкторських завдань.

Розробка попередніх варіантів художньо-конструкторських пропозицій.

Узгодження художньо-конструкторських пропозиції.

^ Художньо-конструкторська пропозиція

Дані проектних досліджень.


Формулювання вимог дизайну щодо виробу.


Формулювання художньо-конструкторських завдань.


Художньо-конструкторська пропозиція.

Ескізний проект

^ Ескізне проектування

Аналіз та відбір художньо-конструкторських пропозиції.


Вивчення конструкції, матеріалів та технології виготовлення виробів.

Розробка ескізних варіантів виробів в графіці та у об’ємі (з урахуванням ергономічних вимог тощо).

^ Ескізний проект

Варіанти художньо-конструкторських пропозиції.

Дані про конструктивні рішення, властивості матеріалів та технології.

Ескізи та пошукові моделі виробів.


Технічний проект

^ Художньо-конструкторський проект

Заключне компонування виробу. Художньо-конструкторська проробка форми.

Розробка складних поверхонь.


Вибір конструкційних та оздоблювальних матеріалів.

Моделювання та макетування.

Економічне обґрунтування рішення.

Оформлення проекту.

Узгодження технічного проекту.

^ Художньо-конструкторський проект

Компонувальні креслення виробів.


Ескізи робочих креслень складних поверхонь.


Модель або макет виробу.


Пояснювальна записка.

Розробка робочої документації

^ Робоче проектування

Розробка креслень складних поверхонь.

Розробка креслень вузлів та деталей.

Узгодження робочої документації.

^ Робочі креслення

Креслення складних поверхонь.

Креслення вузлів та деталей, які є найбільш вагомими у зовнішньому вигляді виробів.

Дослідний зразок

Участь в авторському нагляді за процесом виготовлення та випробування.

Висока якість зразку.

^ Художнє конструювання об’єктів проектування починається з моменту складання та видачі завдання.

Ескізний проект – це найкращій варіант конструктивного рішення об’єкту технологічної діяльності. Він виконується у вигляді креслення в ортогональних проекціях або перспективного зображення. Основна вимога до ескізного проекту - мінімум зображень повинні надавати максимум інформації про об’єкт проектування.

До першої стадії художнього конструювання відносяться: виконання проектної пропозиції; розробка креслень, малюнків ескізного проекту; виготовлення макетів.

Друга стадія дизайну об’єктів технологічної діяльності - це розробка дизайн-проекту. Дизайн-проект об’єкта проектування складається з: загального вигляду виробу виконаного у ортогональних проекціях; конструктивних розрізів; креслень вузлів та деталей; шаблонів тощо, тобто усіх проектних матеріалів, які необхідні для повноцінного виготовлення виробу.

Робочий проект відноситься до третьої стадії.

^ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Назвіть основні принципи художнього конструювання об’єктів технологічної діяльності.

2. Поясніть формулу «Користь + зручність + краса».

3. Яка сутність художньо-конструкторського аналізу та його значення у художньому конструюванні?

4. Що таке функціональний та композиційний аналіз?

5. З яких етапів складається процес художнього конструювання?

^ ПОСЛІДОВНІСТЬ ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТОРСЬКОГО АНАЛІЗУ ВИРОБІВ

1. Збирання інформації за різними джерелами-патентним матеріалам, каталогам та проспектам.

2. Складання опису аналогу та процесу його використання.

3. Аналіз функціональних вимог із визначенням зв'язку «людина-предмет», «предмет-середовище» та безпека експлуатації.

4. Виявлення відповідності форми конструктивній основі, логіці та тектонічності форми.

5. Аналіз відповідності матеріалів у функціональному, конструктивному та декоративному відношеннях.

6. Аналіз технологічності виробу як в окремих елементах, вузлах та деталях, так і в цілому

7. Аналіз композиційного рішення цілісності форми, єдності характеру усіх елементів і відповідності форми стильовій спрямованості.

8. Загальні висновки про виріб.