Реферат: Гти в рішенні складних соціальних задач, то вам для подальшого розвитку та вдосконалення необхідно бути поруч з однодумцями в молодіжній громадській організації

Інститут Політичної Освіти

Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні


Роль громадських молодіжних

організацій в суспільному житті

м. Харків, 13-15 жовтня


СТВОРЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ (ГО/МГО)

ТА ЮРИДИЧНИЙ СУПРОВІД ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Юлія Мельник

Інститут Політичної Освіти





Якщо ви небайдужі до соціально-економічних змін, що відбувається навколо вас, відчуваєте в собі сили для поліпшення нашого життя, хочете допомогти в рішенні складних соціальних задач, то вам для подальшого розвитку та вдосконалення необхідно бути поруч з однодумцями в молодіжній громадській організації.

Є два варіанти, кожен з яких має свої плюси та мінуси.

^ Варіант перший - знайти вже діючу МГО, стати її активним членом, співробітником, керівником чи волонтером.

Другий варіант - створити нову МГО, якщо зрозумієте, що тільки у такий спосіб зможете досягнути мети.

З чого розпочати?

По-перше, переконайтеся, що це не миттєве бажання, адже ви будете залучати до спільної роботи багато людей, і, у разі "провалу", ризикуєте втратити їхню довіру.

По-друге, вам необхідні:

група однодумців, що не тільки розділяють ваші переконання, але й здатні професійно виконувати різні функції, необхідні для успішної роботи організації;

чітке представлення про те, як взагалі можна вирішити проблему, якою ви займаєтеся, хто зацікавлений у вирішенні цієї проблеми, на кого спрямована ваша робота і чому проблема не була вирішена раніш, а також - що ви можете зробити для цього (тобто аналіз ситуації);

ознайомлення з законодавчими актами, що регулюють порядок створення і діяльності громадських організацій в Україні, а також із Законами, що визначають юридичні норми в областях, суміжних з діяльністю громадської організації, таких як: місцеве самоврядування, преса, реклама, свобода слова, оподаткування прибутку підприємств;

- чітке визначення ваших: місій, цілей, програм, бюджету, джерел фінансування, іміджу і пріоритетів на найближчий час (тобто, вибір стратегії);

- ясність у визначенні юридичного статусу і форми організації, тобто визначитися, чи буде це міська, районна, обласна, вседержавна чи міжнародна; класична членська організація - асоціація чи фонд; благодійна організація чи об'єднання громадян.

^ 1. ФОРМУВАННЯ ІНІЦІАТИВНОЇ ГРУПИ

Радимо почати зі створення ініціативної групи. Її склад може принести у майбутньому успіх вашій організації. Головна і основна умова існування та розвитку організації - не гроші, не офіс, не особисті контакти, а правильна робота з однодумцями.

При формуванні ініціативної групи слід врахувати наступне:

1. Незалежно від напрямку діяльності організації вам доведеться:

- вести бухгалтерський облік, здавати звіти та управляти фінансами;

- залучати матеріальні ресурси;

- взаємодіяти з громадськістю та засобами масової інформації (РR-діяльність);

- залучати волонтерів (добровольців) і працювати з ними;

- забезпечувати організацію інформацією.

2. Для ефективної роботи команди вашої організації бажано, щоб її учасники могли виконувати таку функціональну роль:

- Ініціатор розпочинає нові справи та пропонує нові ідеї;

- захисник забезпечує визнання та значення зусиль кожного члена команди;

- охоронець мети допомагає команді зосередитися на завданнях і не відволікатися від них;

- аналітик оцінює практичні можливості команди;

- координатор підводить підсумки результатів діяльності та поєднує їх в одне ціле;

- миротворець контролює монолітність команди та розв'язує конфлікти.

3. Для успішного досягнення поставленої мети бажано, щоб у вашій команді були люди:

- творчі та винахідливі;

- комунікабельні, відкриті, емоційні;

- уміли відшуковувати інформацію, працювати з нею, аналізувати події;

- упевненні, активні, рішучі, уміли організувати роботу інших.

^ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ТА її АСПЕКТІВ

Наступне запитання, на яке варто відповісти таке: "З якою метою створено вашу організацію?" Відповідь на нього буде записана у статуті організації і задаватиме рамки її діяльності. Сформульовані у статуті завдання відповідатимуть методам роботи.

Більшість організацій створюється для вирішення певних проблем.

^ Соціальна проблема - невідповідність між бажаним та реальним станом соціального життя, коли ця невідповідність торкається не окремих членів суспільства, а достатньо великих соціальних груп, що зацікавлені у зміні сьогодення.

^ Аспект проблеми - точка зору проблеми, якась її складова, або шлях до вирішення великої проблеми.

МГО варто зосереджуватись на аспектах проблеми, а не намагатися вирішити проблему у планетарному масштабі. Будь-яка проблема має свої аспекти, різні підходи до її вирішення. Тому треба прискіпливіше та всебічно розглядати кожен з них.

Оптимальний аспект проблеми має відповідати більшості з нижче наведених критеріїв:

- вести до реального покращення життя людей, для яких ви працюєте;

- бути налаштованими на реальний результат за оптимальний проміжок часу;

- мати перспективу - основу для чіткого плану дій;

- мати достатню кількість однодумців, упевнених у своїх силах;

- залучати фінансові ресурси в організацію;

- виправдувати витрачені зусилля;

- закласти основу для проведення наступних акцій та компаній;

- працювати із задоволенням.

Аспект проблеми ваша ініціативна група обрала. Вочевидь, метою створюваної організації буде вирішення цих аспектів проблеми.

^ 3. МАЙБУТНЄ ОРГАНІЗАЦІЇ

Майбутнє - це мрія. Майбутнє організації - це відповідь на запитання:

1. Якою хотіли б бачити свою організацію засновники, керівники, члени, співробітники, через кілька років?

2. Чого вони прагнутимуть?

3. Чим має займатись організація, щоб мрія здійснилась?

Організації, як і людям, щоб рухатись вперед, варто знати — куди і навіщо. Не менш важливо, щоб кожен член вашої організації був згодний з напрямком вашої діяльності, майбутніх цілей. Таке колективне бачення - не просто ідея, це відчуття єднання, що робить організацію могутньою і задає направленість будь-якій роботі.

^ 4. ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМКУ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Тепер слід визначити напрямок діяльності організації. При цьому врахувати як схильності та особливості учасників ініціативної групи, так і можливі перспективи, які сьогодні здаватимуться фантастичними, а вже кілька років поспіль стануть звичайними.

У разі визначення напрямку діяльності варто поміркувати про це в економічному аспекті. Яку продукцію виготовлятиме ваша організація? Продукт - це ніщо інше, як конкретний результат вашої діяльності.

Якщо організація виробляє продукт, то є і споживач цього продукту - цільова група. Призначення кожної МГО - допомагати людям, які і є цільової групою. Щоб задовольнити потреби, слід спочатку вивчити їх. Найбільший ефект може забезпечити максимальне співробітництво та залучення до роботи цільової групи.

^ 5. НАЗВА ОРГАНІЗАЦІЇ

Назва, що відображає цілі організації, є плюсом.

Деякі рекомендації щодо вибору назви організації:

- Назва має розвиватися разом із вами. Найімовірніше, що під цією "вивіскою" ви працюватимете тривалий час.

- Переконайтесь, щоб вибрана назва легко вимовлялася і запам'ятовувалася.

- Назва має відображати тип вашої організації та цілі.

- Переконайтесь, щоб назва не обмежила діяльності вашої організації і не стала перешкодою для вступу нових членів.

- Уникайте назв, схожих з уже відомими назвами.

- Утримайтесь від використання в назві заперечення (проти чогось).

- Можна вигадати назву, з якої б можна було скласти ефектну абревіатуру, (тобто щоб при скороченні виходило блискуче слово).

^ 6. ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРИ ОРГАНІЗАЦІЇ

Існує дві вагомі причини мати формальну структуру:

1. Відповідальність: певні люди мають виконувати певні зобов'язання. Але вони виконуватимуть ці зобов'язання у тому випадку, якщо:

а) зобов'язання розподілені у розумних пропорціях;

б) зобов'язання покладені на тих, у кого для цього є здібності і бажання.

2. Публічне представництво: ті, від кого залежить прийняття рішень (чиновники, співробітники фондів), в інтересах вашої організації схильні віддавати перевагу організаціям з чіткою ієрархічною структурою. Крім того, представникам ЗМІ, партнерам, має бути зрозуміло, до кого із членів організації звертатись з того або іншого питання.

Зазвичай у структурі організації виділяють чотири відповідальні посади: керівника, його заступника (заступників), секретаря та офіс-менеджера, бухгалтера.

Звісно, діяльність організації ефективна тоді, коли робота розподіляється за окремими підрозділами. Доцільна постійна робота, принаймні, двох підрозділів:

- із зв'язками з громадськістю (у функції можуть входити як оперативний зв'язок із членами організації, так і зв’язок із ЗМІ, населенням, надсилання кореспонденції тощо);

- фінансів (окрім роботи бухгалтера, у цього підрозділу важливе завдання щодо залучення фінансових ресурсів для діяльності та розвитку організації).

^ 7. ПРАВОВИЙ СТАТУС ОРГАНІЗАЦІЇ

Закон України "Про об'єднання громадян" визначає ГО за таким статусом:

- місцева - діяльність організації поширюється на територію однієї адміністративної одиниці або регіону (село, район, місто, область);

- всеукраїнська - діяльність поширюється на територію більшості областей України;

- міжнародна - діяльність поширюється на територію України і принаймні ще однієї держави.

Органи реєстрації, як правило, приділяють питанню територіальної належності МГО значну увагу. Статут обов'язково має визначати, за яким статусом працює МГО.

^ 8. ОФІЦІЙНЕ ВИЗНАННЯ МГО (ЛЕГАЛІЗАЦІЯ)

В Україні існує чинна правова база, що регламентує діяльність ГО, зокрема їхню легалізацію. Легалізація пов'язана з проблемами правового закріплення самого факту існування об'єднання громадян, офіційного надання йому правової сили та обґрунтування правових наслідків.

Відповідно до Закону України «Про об'єднання громадян» № 2461 від 16.06.92 зі змінами № 655-14 від 13.05.99, існують два способи легалізації (офіційного визнання) громадської організації.

Перший - реєстрація з отриманням статусу юридичної особи, отриманням печатки, розрахункового рахунку в банку й інших атрибутів.

Другий спосіб - це легалізація через письмове повідомлення органів виконавчої влади (міського, районного рівня або Міністерства юстиції у відповідності зі статусом організації). Легалізація через повідомлення не дає права організації виступати суб'єктом цивільно-правових відносин. Органи місцевого самоврядування, після одержання повідомляючого листа, повідомляють про вашу організацію в засобах масової інформації й у такий спосіб вона вважається офіційно визнаною.

^ ДЕСЯТЬ КРОКІВ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ

Крок перший: Підготовка і проведення установчих зборів.

Згідно українського законодавства, засновниками громадської організації повинні бути як мінімум три особи, але для повної реєстрації (з одержанням статусу юридичної особи) необхідна наявність не менш десяти засновників. Причому усі вони повинні мати місцеву прописку і бути повнолітніми.

Проведення зборів здійснюється за загальноприйнятою схемою.

Збори обирають головуючого, секретаря і затверджують порядок денний. До порядку денного включаються питання:

про створення громадської організації;

про затвердження Статуту громадської організації;

про обрання керівника, секретаря і касира організації.

Статут є одним із найголовніших нормативних документів для МГО.

За результатами установчих зборів складається протокол, що підписується головуючим на зборах і секретарем. Протокол обов'язково повинен вміщати в себе чітко викладені рішення зборів.

Крок другий: Легалізація громадської організації в органі, що здійснює реєстрацію.

Перший документ, який вам потрібно підготувати для реєстрації, - це заява до органу, що реєструє, підписана трьома засновниками, яким установчі збори делегували право здійснення реєстрації. Якщо засновники фізичні особи, то документ має бути нотаріально посвідчений.

^ В залежності від статусу вашої організації заява подається до:

Міністерства юстиції - від організацій із всеукраїнським і міжнародним статусом;

Управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних державних організацій - від організацій з обласним статусом;

Районних державних адміністрацій - від організацій з місцевим районним статусом;

Виконкому сільських, селищних, міських рад - від організацій з місцевим статусом, діяльність яких поширюється відповідно на ці населені пункти.

До органу, що здійснює реєстрацію, крім заяви подаються такі документи:

Статут (Положення) у чотирьох екземплярах;

Протокол установчих зборів, на яких було прийнято Статут;

Відомості про склад керівництва центральних статутних органів (із указівкою прізвища, імені, по батькові, року народження, місця мешкання, посади, місця роботи);

Відомості про склад керівництва центральних статутних органів, у яких у графі посада вказуються посади керівників, а в графі місце роботи - назва громадської організації.

Дані про наявність місцевих осередків, підтверджені протоколами конференцій (зборів). У деяких органах реєстрації, якщо такі осередки ще не створені, вимагають надати довідку про їх відсутність на момент реєстрації.

Документ про оплату реєстраційного збору (сума збору визначається відповідно до Постанови КМУ від 26.02.93 № 143 і залежить від статусу громадської організації).

Відомості про засновників об'єднання громадян, що містять, як вказувалося вище: прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, місце постійного проживання. Міжнародна організація подає документ, що підтверджує поширення її діяльності хоча б на одну іноземну державу (доручення, зобов'язання, протоколи, документи про легалізацію).

Реєстраційна картка стандартної форми, яку видають органи, що реєструють.

Усі дані підписуються особою, що очолює центральний статутний орган об'єднання громадян, яке подало заяву про реєстрацію.

Реєстраційні органи зобов'язані розглянути в двомісячний термін вашу заяву й прийняти рішення про реєстрацію об'єднання громадян або про відмову в його реєстрації.

У випадку реєстрації об'єднання громадян керівнику або особі, ним уповноваженій (з числа засновників) видається ^ Свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка і три його офіційні копії, оригінал Статуту з круглою печаткою органу, що реєструє, і дві офіційні копії.

Для легалізації шляхом повідомлення подається заява, підписана не менше, ніж трьома засновниками або їх уповноваженими представниками.

У заяві зазначаються; прізвище, ім'я, по батькові засновників або їх уповноважених представників, рік народження, місце постійного проживання, назва організації та місцезнаходження центральних статутних органів, основна мета діяльності ГО. Підписи в заяві мають бути завірені в нотаріальному порядку. МГО, легалізована шляхом повідомлення, вноситься до книги обліку громадських організацій, яка ведеться легалізуючим органом.

Представникам таких ГО, у разі потреби можуть видаватися витяги з книг обліку ГО, легалізованих шляхом повідомлення. Цей документ є свого роду офіційним визнанням ГО.

Органи реєстрації можуть відмовити в реєстрації у таких випадках:

- статутні документи суперечать законодавству України або закону, згідно з якими ця організація реєструється;

- заяви на реєстрацію подані від двох організацій, які мають однакову назву (перевага надається тій МГО, яка першою подала документи, а другій, якщо вона наполягає на цій назві, органи реєстрації мають відмовити).

Закон України "Про об'єднання громадян" у ст.4 зазначає про те, що не підлягають легалізації об'єднання громадян, коли вони мають на меті проведення антиконституційних заходів, розпалювання національної ворожнечі, пропаганду війни тощо.

Типові помилки під час реєстрації МГО:

- у статуті є положення, що суперечать законодавству;

- в установчих документах трапляються граматичні, стилістичні помилки та невідповідність у назвах, адресах тощо;

- ініціативна група, надіслала папери поштою, не зазначивши координати керівника організації або людини, до якої можна звернутись для уточнення інформації.

Крок третій: Державне управління статистики.

В управлінні статистики ГО повинна отримати ідентифікаційний код і буде занесена до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Ви повинні надати управлінню такі документи:

Копію Статуту, яка буде здана в архів;

Копію Свідоцтва про реєстрацію, яка також здається до архіву;

Квитанцію про сплату реєстраційного збору, який необхідно оплатити у відділенні зазначеного банку.

Там же заповнюється спеціальний бланк статистики, і за три дні Вам потрібно прийти, щоб отримати довідку про реєстрацію Вашої громадської організації в управлінні статистики і дві її офіційні копії.

Крок четвертий: Фонд соціального страхування.

Реєстрація у Фонді соціального страхування здійснюється при наявності таких документів:

Оригіналу вашого Статуту, на якому ставиться штамп;

Свідоцтва про реєстрацію вашої громадської організації.

У Фонді заповнюється спеціальний бланк «Відомість про реєстрацію», що підписується керівником організації, головним бухгалтером і завіряється печаткою організації.

Крок п'ятий: Пенсійний фонд.

Для реєстрації в Пенсійному Фонді України по місцю розташування юридичної адреси громадської організації потрібно надати такі документи:

Копію Статуту, що залишається в архіві;

Копію свідоцтва про реєстрацію, що залишається в архіві;

Копію довідки з управління статистики про взяття на облік вашої громадської організації;

Оригінал Статуту, на який поставлять відповідний штамп.

Заява про реєстрацію оформляється в самому Фонді на спеціальному бланку.

Пенсійний фонд видає довідку-направлення до банку, визначеного вами, для відкриття особистого рахунку.

Крок шостий: Центр зайнятості

Найпростіший етап - реєстрація в міському (обласному) Центрі зайнятості. Вам потрібно мати з собою оригінал Статуту. На місці заповнюєте реєстраційну відомість, одержуєте порядковий номер, під яким Ви будете числитися в Центрі зайнятості, і штамп на оригіналі вашого Статуту.

Крок сьомий: Державна податкова інспекція.

Під час постановки на облік у ДПІ при собі потрібно мати оригінал Статуту (Положення) з відмітками Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування і Центру зайнятості.

До податкової інспекції юридичні особи подають такі документи:

Заява за формою 1-ОПП. Вона заповнюється українською мовою друкованими літерами.

Дві нотаріально завірені ксерокопії Статуту, зняті з оригіналу, на якому маються відмітки вищевказаних фондів.

Копію свідоцтва про державну реєстрацію.

Копію довідки з управління статистики.

Копію протоколу про обрання Ради організації і доручення вести реєстрацію організації в органах місцевого самоврядування.

Відомості про засновників.

Наказ (протокол, рішення) про призначення виконавчого керівника та головного бухгалтера.

Крок восьмий: Отримання дозволу на виготовлення печатки.

Для виготовлення печатки і штампів необхідно отримати дозвіл у дозвільній системі УВС.

Для отримання такого дозволу необхідні:

Заява за установленою формою на ім'я начальника УМВС про виготовлення печатки і штампів з ескізами в 2-х екземплярах.

Нотаріально завірена копія свідоцтва про реєстрацію громадської організації.

Оригінали Статуту і свідчення про реєстрацію громадської організації.

Витяг зі статуту про право МГО мати печатку або штамп за підписом керівника організації.

Квитанція про оплату збору за одержання дозволу.

Як правило, дозвіл на виготовлення печатки і штампів видається через тиждень після подання документів.

Крок дев'ятий: Виготовлення печатки.

Замовити печатку і штампи можна в спеціальній фірмі, вибрати яку досить легко по численній відповідній рекламі в ЗМІ.

Крок десятий: Відкриття банківського рахунку.

До банку надаються наступні документи:

1. Заява на ім'я керівника банку або його відділення про відкриття рахунку для вашої громадської організації.

2. Протокол установчих зборів.

Відомості про засновників громадської організації.

Протокол про обрання виконавчого директора громадської організації.

Наказ про призначення головного бухгалтера громадської організації.

Нотаріально завірена копія Статуту.

Нотаріально завірена копія Свідоцтва про реєстрацію.

Довідка з управління статистики про узяття на облік.

Довідка з податкової інспекції про узяття на облік.

10. Довідка-направлення до банку з Пенсійного Фонду.

11. Картка зі зразками підписів директора і головного бухгалтера, яким надане право підпису фінансових документів, а також відбиток вашої печатки.

Після відкриття банківського рахунку банк видає вам:

Повідомлення про відкриття рахунку, яке необхідно надати до Пенсійного Фонду;

Довідки про відкриття рахунку для пред'явлення в податковій інспекції та органах дозвільної системи УВС.

Якщо Ви зробили все правильно:

На оригіналі вашого Статуту повинні стояти печатка органа, що реєструє, і три штампи: Пенсійного Фонду України, Фонду соціального страхування, Центра зайнятості. На оригіналі Свідоцтва про реєстрацію громадської організації повинний стояти штамп системи УМВС. У папці документів ГО повинні бути підшиті: протокол установчих зборів ГО; відомості про засновників; наказ про призначення головного бухгалтера; копії документів, отриманих в управлінні статистики, банку, Фондах пенсійного і соціального страхування; копія Статуту з відміткою податкової інспекції.

У Вас повинна бути кругла печатка і кутовий штамп. Ваша ГО повинна мати постійний розрахунковий рахунок у банку, а керівник і головний бухгалтер мати пропуски в банк.

^ Нормативно-правова база діяльності ГО

ЗАКОНИ УКРАЇНИ ТА ІНШІ АКТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ {витяг) від 28 червня 1996 року № 254

ДЕКЛАРАЦІЯ «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» від 15 грудня 1992 року № 2859-ХІІ

^ ЗАКОНИ УКРАЇНИ:

«Про альтернативну (невійськову) службу» від 12 грудня 1991 року № 1975-ХІІ

«Про об'єднання громадян» від 16 червня 1992 року № 2460-ХІІ

«Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 року № 2998-ХІІ із змінами та доповненями

«Про фізичну культуру і спорт» від 24 грудня 1993 року № 3808-ХІІ із змінами та доповненями

«Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24 січня 1995 року № 20/95-ВР із змінами та доповненями

«Про освіту» (витяг) від 23 березня 1996 року № 100/96-ВР із змінами та доповненями

«Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 1 грудня 1998 року № 281-ХІУ

«Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21 червня 2001 року № 2558-ІИ
^ ПОСТАНОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
«Про рекомендації учасників парламентських слухань про становище молоді в Україні» від 22 грудня 1995 року № 495/95-ВР

«Про рекомендації парламентських слухань з питань практичної діяльності органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування щодо реалізації законодавства у сфері молодіжної політики» від 6 липня 1999 року № 822-ХІУ

«Про рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні «Соціальне становлення молоді як один із головних чинників підвищення добробуту народу» від 13 липня 2000 року № 1873-111

«Про стан дотримання вимог законодавства щодо працевлаштування неповнолітніх та випускників навчальних закладів 2000 року» 16 листопада 2000 року № 2103-111
^ УКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
«Про Національну раду з питань молодіжної політики при Президентові України» від 3 грудня 1995 року № 1129/95

«Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики» від 4 грудня 1996 року № 1165/96

«Про затвердження Комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві» від 18 березня 1998 року № 200/98

«Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян» від 27 квітня 1999 року № 456/99

«Про заходи щодо забезпечення працевлаштування молоді» від 6 жовтня 1999 року № 1285/99

«Про першочергові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики та підтримки молодіжних громадських організацій» від 6 жовтня 1999 року № 1284/99

«Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності» від 28 січня 2000 року № 113/2000

«Про додаткові заходи щодо державної підтримки обдарованої молоді» від 24 квітня 2000 року № 612/2000

«Про соціально-економічну підтримку становлення та розвитку студентської сім'ї» від 4 серпня 2000 року № 958/2000

«Про Комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 роки» від 25 грудня 2000 року № 1376/2000

«Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Національної програми «Діти України» на період до 2005 року» від 24 січня 2001 року № 42/2001

«Про Програму роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 роки» від 8 лютого 2001 року № 78/2001

«Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики» від 29 березня 2001 року № 221/2001

^ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

«Про заходи щодо дальшого вдосконалення системи патріотичного виховання молоді» від 29 червня 2001 року № 173/2001-рп

^ ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

«Про затвердження Положення про порядок легалізації об'єднань громадян» від 26 лютого 1993 р. № 140

«Про порядок реєстрації символіки об'єднань громадян» від 26 лютого 1993 р. № 144

«Про сприяння діяльності Українського національного комітету молодіжних організацій» від 22 серпня 1996 року №991

«Про Комплексні заходи Кабінету Міністрів України щодо реалізації державної молодіжної політики в Україні («Молодь України»)» від 20 березня 1998 року №348

«Про вдосконалення організаційної та фінансової діяльності Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву при Державному комітеті У справах сім'ї та молоді» від 17 травня1999 року №825

«Про стан реалізації державної молодіжної політики» від 18 червня 1999 року №1059

«Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку Духовності та зміцнення моральних засад суспільства» від 15 вересня 1999 року №1697

"Про Програму запобігання торгівлі жінками та дітьми» від 25 вересня 1999 року №1768

«Про затвердження Порядку надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання незалежно від форм власності» від 27 травня 2000 року №844

«Про Премію Кабінету Міністрів України за внесок молоді у розбудову держави» від 13 червня 2000 року №951

«Про затвердження Типового положення про молодіжний центр праці» від 24 січня 2001 року №40

«Про заходи щодо підтримки становлення та розвитку студентської сім'ї» від 14 березня 2001 року №92-р
НОРМАТИВНІ АКТИ МІНІСТЕРСТВ ТА ІНШИХ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

«Про надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих навчальних закладах» від 13 червня 2000 року №200

НАКАЗ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ, СПОРТУ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

«Про затвердження Положення про порядок реалізації програм та проведення заходів з питань дітей, молоді, жінок та сім'ї» від 01 листопада 2000 року №2111