Реферат: О 17 год 07 хв за київським часом. Визначте тривалість польоту. Нью-Йорк знаходиться в ХІХ поясі

11 клас


Літак вилетів із Нью-Йорка 13 листопада о 23 год 47 хв і прибув до Києва 14 листопада
о 17 год 07 хв за київським часом. Визначте тривалість польоту. Нью-Йорк знаходиться в ХІХ поясі.

Відповідь: Зрозуміло, що літак з Нью-Йорка до Києва летів через Атлантичний океан. При цьому він перетнув 7 годинних поясів. У момент вильоту літака годинник у Києві показував 6год 47хв. Легко бачити, що час перельоту становив 10год 20хв.



Визначте наближену границю полярної ночі 13 листопада.

Відповідь: Полярна ніч можлива в тих місцях, де висота Сонця в нижній кульмінації рівна 0 (без врахування рефракції): 0 = δ – (90˚ - φ). За картою зоряного неба визначаємо наближене значення схилення Сонця на 13 листопада: δ = -18˚. Підставивши значення у формулу, одержимо: φ = 72˚. Якщо враховувати рефракцію і той факт, що громадянські сутінки тривають до занурення Сонця під горизонт на 6˚, то отримаємо більш точне значення границі полярної ночі: φ = 78˚.



Астероїд Ікар проходить перигелій своєї орбіти кожні 409 доби, наближаючись до Сонця на відстань 0,187 а.о. Як далеко може віддалятися від Сонця Ікар?

Відповідь: За третім законом Кеплера визначимо велику піввісь орбіти Ікара (виразивши при цьому період його обертання в роках: Т = 409діб = 1,12 р): Велика вісь орбіти відповідно буде рівною 2,156 а.о. Максимальне віддалення Ікара від Сонця знаходимо як різницю великої осі перигелійної (найближчої) його відстані від Сонця: 2,156 а.о. – 0,187 а.о. = 1,969 а.о.



Кращим сучасним наземним телескопам доступні об'єкти до 26m. В скількох разів більш слабкі об'єкти можуть вони зафіксувати в порівнянні з неозброєним оком?

Відповідь: Неозброєному оку доступні об’єкти, у яких видима зоряна величина не більша за 6m. Відмінність у блисках об’єктів, доступних спостереженню неозброєним оком і в сучасний телескоп, становитиме
Отже, в сучасний телескоп можна зафіксувати об’єкти, які в сто мільйонів разів більш слабкі за ті, що доступні спостереженню неозброєним оком.



14 червня в місцевий полудень штурман корабля визначив висоту центра Сонця над обрієм:
h = 83о15΄. Які географічні координати корабля, якщо хронометр, виставлений за Гринвічем, показував у цей момент 21 година 20 хвилин? Схилення Сонця в цей день, відповідно до астрономічного календаря, дорівнює + 23о15΄.

Відповідь: Широту місця спостереження визначаємо за формулою висоти світила у верхній кульмінації: h = 90˚ - φ + δ; φ = 90˚ - h + δ; φ = 30˚.
Оскільки в місцевий полудень час Гринвіча більший за 12 годин на 9год 20хв, то це означає, що місце спостереження лежить західніше від нульового меридіана і його довгота дорівнює: λ = -9год 20хв = 12год 40хв.


Перед вами малюнок, що пояснює еліптичність земної орбіти. Вважаючи, що в Україні полудень, укажіть приблизне її положення на схематичному зображенні земної кулі.


Відповідь: Перигелій своєї орбіти Земля проходить на початку січня, а афелій – на початку липня. Тому, на початку січня полярна ніч буває у північному полярному поясі, а на початку липня – в південному. Отже, на малюнку зверху показаний південний полюс Землі, а не північний, як це зображають зазвичай. Тому територію України слід позначити в нижній частині земної кулі приблизно між полюсом і екватором.



Молодша група


Перед вами – ілюстрація з підручника природознавства для 5 класу, яка показує причину зміни місячних фаз. Яку помилку допущено в цій ілюстрації?


Відповідь: Хоча місячні фази показані правильно, проте умовний рельєф, що нанесений на освітлену Сонцем півкулю Місяця, у всіх фазах однаковий. Виходить, що Місяць постійно обернений одним боком до Сонця. Насправді ж Місяць обернений однією стороною до Землі, і рельєф освітленої півкулі внаслідок обертання Місяця повинен змінюватися.



Яка широта місця спостереження, якщо світило, що перебуває на небесному екваторі, в момент верхньої кульмінації має висоту 42˚02΄?

Відповідь: Оскільки світило перебуває на небесному екваторі, то його схилення δ = 0. Висота світила у верхній кульмінації визначатиметься за формулою: h = 90˚ - φ. Тепер легко можна визначити широту місця спостереження:
φ = 90˚ - h, φ = 90˚ - 42˚02΄ = 47˚58΄.



Чи буде на Землі відбуватися зміна дня і ночі, якщо вона перестане обертатися навколо своєї осі, але продовжить рух навколо Сонця?

Відповідь: Зміна дня і ночі на Землі в цьому випадку відбуватиметься, але при цьому 1 доба дорівнюватиме одному року (період обертання навколо осі співпадає з періодом обертання навколо Сонця).



Яка тривалість марсіанського року, якщо середній радіус його орбіти рівний 1,52 а.о.?

Відповідь: Тривалість марсіанського року у земних роках можна визначити з третього закону Кеплера:



У китайського середньовічного поета (чи поетеси) Вей Ін-У є такі рядки:
”Молочний Шлях,
Молочний Шлях
Ллє в передранкову пору
Світло на осіннє місто.
В печалі на гору піднімаюсь
І в далину
Дивлюся з мрією про тебе.
На південь і на північ
Нас доля розвела.
Нас розвела,
Нас розвела...
Молочний Шлях в ясному небі,
А нам один до одного нема дороги!”
Який місяць року описано?

Відповідь: Для розв’язання задачі слід скористатися рухомою картою зоряного неба. Накладний круг повернемо так, щоб Молочний шлях був зорієнтований з півдня на північ. Встановлюємо час доби, коли в осінні місяці такий вигляд зоряного неба можливий зранку. В середині вересня це буває о 8 годині, тобто вже після сходу Сонця, в середині жовтня – о 6 годині, коли вже світає, в кінці жовтня – о 5 годині, в середині листопада – о 4 годині. Більш за все, що поет описує кінець жовтня, або ж початок листопада.



Перед вами - копія фотографії планети Сатурн. Як ви думаєте, ця фотографія отримана за допомогою великого наземного телескопа, орбітального телескопа ім. Габбла чи з міжпланетного космічного апарату?


Відповідь: На малюнку ми бачимо тінь Сатурна, яка затемнює деяку ділянку кілець. З цього можна зробити висновок, що Сонце освітлює Сатурн справа. Оскільки Сатурн майже в 10 разів далі від Сонця, ніж Земля, то це означає, що і Земля розташована десь далеко справа. Отже, фотографію зроблено з космічного апарату.



Уважно розгляньте малюнок на коробці мисливських сірників. У якому напрямку (за сторонами горизонту) йдуть зображені на малюнку мисливці?

Відповідь: На малюнку зображено старий Місяць. Його можна спостерігати тільки вранці у східній частині небосхилу. Мисливці ідуть вліво, тобто на північ.





Практичне завдання. Фази Місяця

Математична фаза Місяця Ф визначається відношенням:






де b – довжина відрізку діаметру місячного диска;

а – діаметр.


1. Використовуючи зображення Місяця, обчисліть математичну фазу Місяця для кожного зображення.


День

Зображення

Математична фаза

Ф

1-й








3-й







5-й







8-й







11-й







15-й








2. Результати визначення математичної фази занесіть у таблицю та запишіть біля певних дат головні фази Місяця (наприклад, Молодик тощо)


Дата


Математична фаза

Ф

Фаза

(назва)


1







3







5







8







11







15








3. Схематично зобразіть положення Землі, Сонця та Місяця (чітко показуючи освітлену й неосвітлену частину відносно Сонця) для даних фаз, напрям його руху.


Відповідь:

Дата


Ф (математична)


Фаза

(назва)


1-й день


0,00

Молодик


3-й день


0,11




5-й день


0,27




8-й день


0,51

Перша чверть


11-й день


0,82




15-й день


0,99

Повний місяць