Реферат: Висвітлено об’ємно-просторові а також планувальні рішення будівель та споруд на воді, міст,намивних островів та великих комплексів та подано приклади у вигляді рисунків. Постановка проблеми

Тіхонова О.П.*

Національний університет «Львівська політехніка»

м. Львів, вул. Ст. Бандери, 12

АРХІТЕКТУРА НА ВОДІ

© Тіхонова О.П., 2011

Висвітлено об’ємно-просторові а також планувальні рішення будівель та споруд на воді, міст,намивних островів та великих комплексів та подано приклади у вигляді рисунків.


Постановка проблеми

Внаслідок глобального потепління, передбачають затоплення великих територій суходолу. Почнеться дефіцит землі,на якій жили цілі міста. Куди переселити людей? Для декого вільні території для проектування вже давно стали вимушеною необхідністю.

Нідерландам, які є другою державою у світі за щільністю населення, тим більше враховуючи, що 26% території країни знаходиться нижче рівня моря, просто судилося стати локомотивом будівництва житла на воді. Ще після Другої світової війни, коли спостерігався катастрофічний дефіцит житла, голландці почали обживати старі списані кораблі, поставлені на прикол, і вантажні баржі, пришвартовані біля причалів. Так з'явилися дебаркадери і хаусботи, на яких спочатку розташовувалися переважно кафе, магазини та малі офіси, а згодом і звичайні квартири. В результаті зараз в Голландії налічується понад 10 тис. різних плавучих будівель, де проживають більше 2,5 тис. сімей. Тільки в одному Амстердамі таких надводних об'єктів до 3 тис. , Зокрема, у найвідомішому плаваючий районі столиці Ібург вже побудовано 1 тис. плавучих будинків вартістю $ 180-500 тис. кожен. У 2010 році почалося будівництво ще одного такого району - Гарлемермеер - на 12 тис. дебаркадерів. Піт Клавері, директор будівельної компанії Dura Vermeer Groep NY, що здійснює ТЕО проекту, заявляє, що будівництво підводного фундаменту обійдеться не менш ніж у $ 250/кв. м, що істотно дешевше, ніж будівництво фундаменту на суші з урахуванням вартості землі. В цілому по країні щорічно будується понад 200 плавучих будинків. 

^ Мета статті

У дослідженні поставлено за мету вивчити та проаналізувати об’ємно-просторові рішення архітектури на воді,класифікувати отримані дані,а також знайти принципи їх архітектурної пластики.


^ Виклад основного матеріалу

Ми не звикли враховувати воду саме засобом архітектури, відводячи їй, скоріше другорядну, аніж допоміжну роль. Але можливості води більш глибші, ніж ми гадаємо. Адже, з загальноприйнятої точки зору, архітектура – це всього лише художня форма, втілена в якому-небудь матеріалі. А вода сама по собі і матеріал, і форма. Так, чому б не віднести і воду до засобів архітектури?

Життя на воді вибирали для себе багато народів і люди в різні епохи - від рибальського народу танка в Китаї з його понтонними містами до сучасних європейців і американців, багато з яких проводять все життя біля причалу на яхтах і баржах - плавучих еквівалентах низько бюджетних трейлерів. Проте ідею повного перенесення міської інфраструктури на воду всерйоз почали розробляти лише в останні десятиліття. Адже з початком глобального потепління ця тема стала вкрай актуальна.


-----------------------------------------------------------------------------

*Науковий керівник – доцент кафедри АК, к. арх. Казаков Г.В.


Досвідчені інженери вже знають методи боротьби з повенями і якщо ситуація погіршиться вони готові протистояти. Дивлячись у майбутнє, Голландці будують плавучий світ. Плавучі будинки і човни не нова ідея, але голландці все виводять на більш високий рівень. Будинки на сході Голландії незвичайної форми дизайн їх простий і геніальний. 


Споруди будують на порожнистих фундаментах встановлених

на гігантських квадратних баржах. Вони кріпитимуться спеціальними з'єднаннями до паль, що дозволяє піднімання і опускання плаваючого дому з рівнем води.

В даній статті ми спробували зробити класифікацію архітектурних об’єктів на воді.

І.Містобудівельні об’єкти

1. Міста(плавучі,намивні острови)

2. Комплекси ЕКСПО та виставкові(існуючі об’єкти,біонічні проекти)

3. Бізнес- центр

ІІ. Архітектурні об’єкти

Цивільні(а-житло,готелі, туристичні бази;б-громадські:офіси,сакральні,ресторани)

Промислові та сільськогосподарські об’єкти

ІІІ. Інженерні та об’єкти інфраструктури

Аеродроми

Енергетичні об’єкти(сонячні,вітрові,водні)

Транспортні засоби та споруди

Нище в даному розділі подано приклади існуючих об’єктів та проекти будівель та споруд на воді.


І.Містобудівельні об’єкти.

1. Міста

1.1.Плаваючий екополіс для кліматичних біженців

Необхідність в містах на воді виникає внаслідок глобального потепління-це порятунок людства від виходу води на сушу… Бельгійський архітектор Вінсент Каллебаут пропонує будувати не просто плаваючі будинки, а цілі міста! Мета їх створення все та ж – вберегтися від повеней в результаті змін клімату і глобального потепління. Проект має назву lilypad, а його





Рис. 1.Плаваючий екополіс для кліматичних біженців(lilypad)

друга назва дослівно звучить як «Плаваючий екополіс для кліматичних біженців». Такий місто-острів використовуватиме лише природні джерела енергії (сонячну, енергію вітру, енергію приливів і відливів, і так далі), так що не повинен наносити жодної шкоди довкіллю. 
Острів буде озеленений як зовні, так і зсередини, де буде справжній оазис з різної екзотичної рослинності, а сама конструкція виконана у формі квітки водяної лілії. Розраховано таке плаваюче місто на 50 тисяч жителів. Звичайно, поки це лише думки і мрії архітектора, що не мають нічого спільного з реальністю, але з врахуванням прогнозів IPCC (Intergovernmental Panel on Climate Change), відповідно до яких рівень моря протягом цього століття підніметься на 20-90 см, схоже, це крок в правильному напрямку(рис. 1)

^ 1.2. Проект японського плаваючого міста

Японці продовжують освоювати нові території: цього разу вони замахнулися на морські простори, які в силу неприйнятності для постійного проживання людей досі залишаються незаселеними. Таку ситуацію поставили собі за мету виправити спеціалісти з компанії Shimizu, які спільно з дослідниками з 14 японських університетів працюють над проектом по створенню унікального в своєму роді величезного плаваючого міста-вежі(рис2а,б). У висоту споруда не перевищуватиме 1 км, а основа матиме в діаметрі 3 км. Місто оснастять по останньому слову науки і техніки: воно буде здатним автономно підтримувати життєдіяльність людини. Крім



Рис. 2.а На малюнку позначено території, де в майбутньому з’являться власне місто-вежа, зони, які будуть відведенні під ферми, установка, що продукуватиме енергію, пляж, а також гавань для кораблів.

Рис. 2.б Планується, що найменша складова одиниця міста-вежі не перевищуватиме 3 кілометрів у поперечнику і відповідатиме традиційному міському кварталу, де проживатимуть від 10 до 50 тисяч людей. Одиниці складатимуть модулі протяжністю 7 км (це еквівалент наземного міста, в якому можуть проживати 100 тисяч мешканців). Модулі у свою чергу можна об’єднувати в блоки 30-50 км завдовжки, де зможуть проживати мільйони людей.

житлових комплексів, тут будуть збудовані системи з переробки відходів, агрофірми, тощо. Вежі будуть оточені валом, висотою 20-30 м, який захищатиме мешканців та інфраструктуру від хвиль.

Варто відзначити, що значну частку всіх конструкцій майбутнього міста складатиме магній, який планується видобувати з морської води. 
Загалом в такій вежі зможуть проживати від 10 до 50 тисяч мешканців. Більш того, окремі вежі можна об’єднувати, створюючи свого роду мегаполіс.

^ 1.3.Пальмові острови

Одним з найбільш грандіозних архітектурних задумів сучасності є широкомасштабний проект створення штучних насипних островів в Дубаї. Історія проекту почалася в кінці 1990-х років, коли прем'єр-міністр Дубая і віце-президент ОАЕ шейх Мохаммед бін Рашид аль Мактум (Sheikh Mohammed bin Rashid al Maktoum) виступив з ініціативою розширення берегової лінії Дубая, залучення великих потоків туристів та перетворення міста на престижний діловий і туристичний район акваторії Перської затоки. Автор унікального проекту The Palms (Пальмові острови) - всесвітньо відома девелоперська компанія Nakheel Properties(рис. 3.).
До складу архіпелагу, на якому буде створена високорозвинута інфраструктура для комфортного проживання і відпочинку, входить три штучні острови, кожен з яких має форму пальмового дерева зі стволом, кроною і півмісяцем: «Пальма Джумейра» (Palm










Рис. 3.Пальмові острови. Місцезнаходження: Дубай, ОАЭ

Jumeirah), «Пальма Джебель Алі» ( Palm Jebel Ali) і «Пальма Дейра» (Palm Deira).

На пальмових островах будуть розміщені розкішні готелі класу люкс, житлові апартаменти і ексклюзивні пентхауси з видом на море, ресторани, водні парки розваг, пристані для приватних яхт, торгові центри, спортивні клуби, SPA-центри, кінотеатри і акваторії для любителів підводного плавання.
Будівництво «Пальми Джумейри», першого з насипних островів, було розпочато у червні 2001 року, чому передував трирічний період проведення науково-дослідних і проектних робіт. Через п'ять років, наприкінці 2006 року, частина острова була здана під забудову 4000 житлових вілл, пентхаусів і апартаментів з власними басейнами і пляжами, куплених потенційними мешканцями практично миттєво після початку етапу первинного продажу нерухомості (задовго до завершення будівельних робіт) у 2002 році.

Для будівництва острова площею 5600000 м2 потрібно 94 млн кубометрів піску і 7 млн тонн каменю, укладеного в штучна підстава. Пальмовий «ствол» з'єднаний мостом з материком, а спеціально прокладений на глибині 25 м під водою тунель (довжиною 1,4 км і шириною 40 м) з'єднує «ствол» з «півмісяцем». У квітні 2009 року готується до запуску монорейкова система Palm Monorail, що забезпечує транспортні комунікації на острові. Зі східного боку «стволи» «Пальми Джумейри» буде розташований причал для шикарного круїзного лайнера QE2. До послуг туристів «Пальма Джумейра» пропонує більше 30 фешенебельних готелів, включаючи знамениту Atlantis The Palm; багатство торгово-розважальних комплексів; великий торговий центр Palm Mall, а також оригінальний пальмовий театр Cirque du Soleil, який планується побудувати до кінця 2011 року.

Найбільша з трійки «Пальма Дейра» площею понад 46 млн м2 (довжина острова - 12,5 км, ширина - 7,5 км), будівництво якої розпочато у листопаді 2004 року, буде завершена в 2013 році. Для створення насипної поверхні планується використовувати більше 1 млрд кубічних метрів піску. Острів, що складається з 9 елементів, буде з'єднаний з материком мостами, інтегрованими в загальну транспортну мережу і систему дубайського метрополітену. Поряд з житловими віллами, комерційними багатофункціональними комплексами, туристичними об'єктами, приватними пляжами і набережними, план забудови «Пальми Дейри» передбачає зведення наукового музею, бібліотеки, оздоровчих центрів, церков і ряду інших соціально значимих об'єктів.
У вересні 2003 року Шейх Мохаммед бін Рашид аль Мактум і компанія Nakheel Properties оголосили про початок роботи над черговим грандіозним проектом райських островів під назвою The World («Світ»).


^ 1.4. Намивні територій в прибережній частині Фінської затоки з боку Васильєвського острова

У Петербурзі у рамках проекту "Морський фасад" утворено 180 гектарів намивних територій в прибережній частині Фінської затоки з боку Васильєвського острова. (рис.4). Про це говориться в повідомленні на сайті проекту. У 2009 році були проведені роботи по будівництву другої черги порту і північному берегоукреплению. Впродовж липня, коли проводилися роботи за освітою території під забудову, намито близько 20 гектарів.

Всього у рамках проекту запланована освіта більше 400 гектарів намивної території. Під загальною назвою "Морський фасад" реалізуються два масштабні проекти: будівництво Морського пасажирського порту і зведення більше 4 мільйонів квадратних метрів нерухомості. Передбачається, що на знову освічених територіях буде створений новий суспільно-діловий центр Санкт-Петербургу, де будуть зосереджені офіси, штаб-квартири найбільших компаній і житлова нерухомість класів "бізнес" і "de luxe". З червня 2008 року, коли було намито близько 70 гектарів нової землі, почалися офіційні продажі ділянок (територія буде розділена на 73 ділянки площею від двох гектарів). У вересні 2008 року перше судно прийняв термінал порту.

^ 1.5. Морське місто. Агросеан-Сіті

Прекрасна концепція міського «метаболізму» (природного для організмів обміну речовин з довкіллям), висунена чудовим японським архітектором Кендзо Танге. Танге не обмежився теоретичними побудовами, спробами перекласти містобудівні завдання мовою екології (тоді це слово вживалося ще тільки біологами). Група архітекторів під його керівництвом створила в 1960 році проект принципової реконструкції Токіо(6.а,б). Основою проекту стала схема «дерева», ствол якого склала транспортна



Рис. 4. 180 гектарів намивних територій в прибережній частині Фінської затоки з боку Васильєвського острова. Петербург



Рис. 5.Морське місто. Автор Дж. Джеликоу


а б

Рис. 6.а. Морське місто. Агросеан-Сити. Розріз

Рис.6.б. Схема лінійного розвитку Токіо на акваторії затоки. Арх. До. Танге


артерія, що вдається далеко до Токійської затоки, «гілки» — її відгалуження, а «листя» — групи надвеликих будинків-кварталів, що нагадують покрівлі традиційних японських жител. У момент свого створення проект «Токио-60» здавався чистісінькою утопією, проте вже до кінця 80-х років утопію почали крок за кроком утілювати. Все більше число штучних островів в затоці створюється для того, щоб дати перенаселеній столиці Японії нові промислові і ділові райони, нові парки (житло доки ще не вийшло на води затоки, але швидше за все вийде).

За три неповні десятиліття майже усі проектні пропозиції кінця 50-х років знайшли собі те або інше втілення, але не як універсальний засіб розвитку містобудування, а в суто специфічних випадках. Насправді, хоча до космічних міст, зважених в навколоземному просторі, ще далеченько, радянські орбітальні станції вже є обжитими «світами». У них ведеться не лише науково-дослідницька робота, але і напівпромислове виробництво речовин на зразок надчистих напівпровідників, які важко або навіть неможливо отримати в земних умовах. Технічні експерименти просунулися вже настільки, що на самому початку того, що настає XXI століття функціонування постійних науково-виробничих комплексів на дні морів і океанів стане чимось нормальним і звичним. Плавучі бурові платформи на морських шельфах стали місцем життя безлічі людей. Вже створені плавучі аеропорти для тих міст Південно-східної Азії, де будувати злітно-посадочні смуги на гірських схилах неможливо або фантастично дорого. Міста виникли у безводій пустелі, користуючись водою з атомних опріснювачів: спочатку місто Шевченко на березі півострова Мангышлак, потім нові житлові райони Кувейту... Та все ж йдеться про виняткові випадки або ситуациях-признать їх нормальними, природними ні у кого бажання не з'явилося(рис. 5.).

Навесні 1987 року почався цікавий експеримент: група англійських і американських добровольців на чолі з Джоном Алленом і Марком Нельсоном початку своє річне перебування в «Биосфере-2», побудованою в пустелі Арізони. «Биосфера-2» — комплекс споруд, здатний, як передбачається, самопідтримуватися впродовж ста років. У комплексі є «океан» глибиною 10 метрів і усі види ландшафтів в мікромасштабі. Величезні оранжереї повинні забезпечувати мешканців киснем і продуктами харчування (усередині комплексу існує і «стадо» для постачання молоком, але не корів — ті занадто великі, — а кіз), безліч риб існують в рівновазі з множиною водоростей і мікроорганізмів в системі спеціальних басейнів і т. п. Безумовно, цікавий експеримент, але саме тому, що він став реальністю, нікому не спадає на думку убачати в «Биосфере-2» деякий зразок і тим більше ідеал міста майбутнього, як нікому не спадає на думку розвивати міста на Антарктиді, хоча її давно вже обжили дослідники багатьох країн.


Наукова фантастика за останні півстоліття розглянула, мабуть, усі мислимі можливості існування людських поселень, але додати що-небудь до космічних «міст» До. Циолковского або малюнкам Сант-Элиа виявилося неможливе. До середини 70-х років потік роздумів на тему міста майбутнього вичерпався. Людство все глибше усвідомлювало екологічну зв'язаність усього живого на планеті. Якщо на початку нашого століття лише небагато, ніби В. Вернадського, розуміли, що людська діяльність стала давно реальною геологічною силою, що перетворює лице Землі, то зараз цю думку засвоїли мільйони людей, включаючи і тих, хто проектує і будує міста, реконструює і, головне, обживає їх.

Екологічна свідомість не може не бути історичною, адже усі зв'язки живого, усі перебудови подібних зв'язків несуть на собі відбиток колишнього історичного досвіду. Натхнення можливостями техніки не могло не змінитися почуттям тривоги за далекі ефекти її застосування. Все повніше опановувавши історичне знання, у тому числі і знання про історію поселень, містобудівники втратили зайву самовпевненість, адже з'ясувалося, що багато в чому міста, що створювалися нашими предками, перевершували наші сучасні міста, хоча і поступалися їм багато в чому. Коли ж історичне знання стає для всякого професіонала інтелектуальною і моральною нормою, він починає гостріше бачити майбутнє в тому, що вже є зараз, в тому, що створено повіками розвитку.

^ 1.6. Місто-міст над Ла-маншом.

Історичне знання учить обережності в прогнозах: властиву нам пристрасть вкладати емоції в суто умовне датування повинно привести через декілька років до зрушень самоусвідомлення. Ще декілька років, і думки людей усе більш будуть спрямовані вперед, за грань, утворену в нашій свідомості 2000 роком. Напевно, можна чекати, що «футуристичні» переживання кінця XIX століття, що багато в чому підготували творчий «вибух» початку нашого століття, оживуть в декілька зміненої формі.

Усе це — під знаком питання. Але в одному, здається, немає підстав сумніватися : відродження героїчних мріянь художників-одинаків, що прагнули ощасливити світ своїми уявленнями про місто майбутнього, чекати не доводиться. «Піонери» сучасної архітектури, будь то Ле Корбюзье або Райт, Татлин або Мельников, розходилися між собою надзвичайно. Проте одно їх об'єднувало безумовно — кожен був упевнений, що через його особову проповідь, через множення числа його послідовників місто майбутнього стане реальністю. Їх ділило багато що, але об'єднувало головне. Жоден з цих дуже талановитих архітекторів навіть не міг на мить допустити, що звичайний городянин має власну думку з приводу міста, що він має право на особливу думку. Ідея діалогу з городянами навіть не спадала на думку тим, хто долав стереотипи минулого і знаходив яскравий образ майбутнього.Таким прикладом є проект міста-моста над Ла-маншом(рис.7.).

Рис. 7.Місто-міст над Ла-маншом. Загальний вигляд. Автор І. Фридман (1963 р.)

^ 1.7.Місто Нафтові Камені(Місто на палях)

Місто Нафтові Камені збудоване в 42 кілометрах від узбережжя Каспійського моря в Азербайджані. Власне, в морі. В середині ХХ століття, коли велася активна розробка родовищ нафти в цьому регіоні було вирішено побудувати місто на палях.

Зараз Нафтові Камені(рис.2.8) живуть, хоч і не так веселково. Місто знаходиться в жалюгідному стані, мучившись від сміття і повеней. Проте видобуток нафти триває до цього дня.

Нафтові Камені — це унікальне морське родовище, що стало видатною подією в розвитку нафтової справи Азербайджану. Нафтові Камені в той період були найбільшим у світі морським нафтовим родовищем, як по потужності покладу, так і нафті, що за об'ємом добувається. Нафтові Камені до цього дня є унікальним містом на палях. За короткий строк у відкритому морі, на відстані до 100 кілометрів від берега було створено великі морські промисли, оснащені першокласною на ті часи вітчизняною технікою. Нафтові Камені вважаються столицею Каспійського шельфу.

Нафтові Камені (азерб. Neft daşları) — селище міського типу в Азербайджані, в Каспійському морі, в 42 кілометрах на схід від Апшеронського півострова. Розташований на металевих естакадах, споруджених в 1949 році у зв'язку з початком видобутку нафти з дна

моря навколо т. н. Чорних Каменів — кам'яної гряди (банки), ледве виступаючої на поверхні моря. Нафтові Камені оточені кам'яними рифами, між якими є банки, підводні і надводні камені.







Рис. 8. Місто на палях – Нафтовфі камені. Азербайджан.


^ 2. Комплекси ЕКСПО та виставкові.

2.1.Гігантський кит - прикраса EXPO-2012

У Шанхаї, за великими рахунками, тільки почалась усесвітня виставка EXPO-2010, а в місті Йосу (Yeosu) у Південній Кореї, вже йосілі готуються до наступної виставки, яка пройде там у 2012-му році. Наприклад, днями в Йосу було представлено проект одного з павільйонів EXPO-2012, який буде схожий на величезного кита, що пливе по океану(рис. 9.).

Зовні він буде схожий на величезного кита, що пливе по воді недалеко від берега. Павільйон будівлі буде плавучим, і знаходитиметься посеред затоки Міста Йосу, а відвідувачі в нього потраплятимуть по спеціальному містку, що сполучає його з берегом.


Павільйон буде створений з легких, але міцних конструкцій каркасу і прозорих і напівпрозорих мембран. Це дозволить йому, не дивлячись на величезні розміри, бути дуже легким, але вельми стійким до зовнішніх чинників.

У цьому китоподібному павільйоні розташується океанографічній музей, в якому морські мешканці житимуть в природній океанській воді.


Рис. 9. Проект павільйону до EXPO-2012,м.Йосу

^ 3. Бізнес- центр

3.1.Бізнес-центр на річці

На сьогоднішній день найвищим спорудженням Нідерландів є Роттердамська башта «Евромачта» (Euromast) висотою 185 м, побудована в 1958-1960-х роках для квіткової виставки «Флоріад-1960». Нідерландське архітектурне бюро Monolab Architects пропонує побудувати новий 450-метровий хмарочос City Tower(рис. 10.), який стане не тільки найвищою будівлею в країні, але і її архітектурним надбанням і туристичною визначною пам'яткою.
Згідно з планом проекту, вежа буде розташована посеред перетинає Роттердам річки Маас (Maas). На сталевому пірсі, що з'єднує будинок з річковою набережній, паркінгом та прилеглої станцією метро «Маасхафен», заплановано будівництво пішохідного бульвару довжиною 380 м. Фасад інноваційної баштової конструкції буде покритий спеціальним склом Photovoll (близько 7500 скляних панелей трикутної форми), здатним виробляти достатню кількість електроенергії . Із зовнішнього боку башти буде розташована окремо стоїть вертикальна транспортна система, що включає 200 ліфтових кабінок, візуально створює образ «вічно будується» будівлі.


Комплексний проект має чотири складових: безпосередньо вежу; вертикальну транспортну систему; пішохідний бульвар, який перетинає водну поверхню і забезпечує прямий доступ до башти, і паркінг місткістю 1000 машино-місць, розташований уздовж набережної.
Башта
Розташована на воді баштова конструкція загальною площею 83 400 м2 буде включати офіси, апартаменти, торговельно-розважальний сектор (три майданчики огляду, спорт-клуб, кафе, ресторани, бари, зони відпочинку). Архітектура City Tower передбачає відсутність традиційного центрального стрижня. Об'ємну конструкцію вежі сформують трикутні елементи, стійкість яких забезпечать горизонтально розташовані (через кожні 12 м) кільцеві опори, службовці також міжповерховими перекриттями. City Tower буде мати 5 технічних поверхів, де будуть встановлені системи пожежної безпеки і кондиціонування, а також вентиляційне обладнання.Ефективна циркуляція потоків людей у вежі буде забезпечуватися високотехнологічної вертикальної логістичної системою.

^ Транспортна система
Згідно з планом проекту, будинок City Tower буде

обслуговувати швидкісна, високоефективна транспортна система, так звана «логістична матриця», що представляє собою грати з 200 ліфтових кабінок, здатних одночасно перевезти близько 2400 пасажирів (до 12 осіб кожна). Сталеві вертикальні профілі, по яких рухаються кабінки, мають горизонтальні сполучення через кожні 16 м. Ліфтові кабінки, що зводяться в рух за допомогою електродвигунів, будуть з'єднані з баштової конструкцією підвісними заскленими лобі-переходами. У

кожній кабінці буде вмонтований інтерактивний сенсорний екран, за допомогою якого пасажири зможуть визначати напрямок руху (вертикальне і діагональне) та вказувати кінцеву зупинку ліфта. Кабінки з двох сторін






Рис. 10.Башта Rotterdam City
Місце розташування: річка Маас (Maas), Роттердам, Нідерланди
Архітектор: Monolab Architects

обладнані дверима: для входу пасажирів у підніжжя вежі і виходу до лобі-переходах. Скління кабінок надасть пасажирам унікальну можливість насолодитися панорамними видами на річку і місто.

^ Пішохідний бульвар
Сполучною ланкою між баштової конструкцією і набережної стане пішохідний бульвар довжиною 380 м, по якому одночасно зможуть переміщатися до 7000 пішоходів. Пірс, що має міцні сталеві опори, буде покрито скляними профілями, створюють напівпрозору поверхню, а також оснащений спеціальним покриттям, що запобігає ковзання.
Паркінг
Однорівневий паркінг місткістю 1000 машино-місць буде представляти собою грати з індивідуальних бетонних осередків 15 × 15 м кожна. Унікальною особливістю паркінгу стане скляний дах, що відкриває оглядовість на набережну та вежу.
Освітлення
Проект передбачає застосування різних варіацій освітлення. Баштова конструкція може бути висвітлена повністю завдяки підсвічуванню логістичної матриці.Можливий варіант освітлення логістичної решітки із застосуванням безперервно мерехтливих, що біжать вогників. Спеціальне освітлення передбачено для підсвічування пішохідного бульвару на тлі нічного міста.

Реалізація
В даний час архітектурне бюро займається пошуком інвесторів та укладенням домовленостей про фінансування проекту, реалізація якого займе 5-7 років.Потенційні партнери коливаються в умовах фінансової кризи, але, на думку засновника Monolab Architects Яна Віллема Ван Кюленбурга (Jan Willem van Kuilenburg), саме зараз дуже вдалий час для подібних інвестицій.

ІІ.Архітектурні об’єкти.

житлові будинки

^ 1.1 Форт «No Man‘s Land»

Якщо у вас є зайві 4 мільйони фунтів стерлінгів, і ви хочете прикупити трохи нерухомості, то хочу порекомендувати ось такий ось незвичайний будинок. Ця споруда по праву вважається найбезпечнішим місцем у Великобританії і знаходиться поряд з містом Портсмут. І якщо куленепробивні сталеві стіни не дають вам відчуття повної безпеки, то розуміння того, що від найближчого сусіда вас відокремлює майже 2 кілометри морить, дає надію на те, що вас навряд чи розбудять вночі любителі гучної музики.
Знайомтеся, це форт «No Man‘s Land». Форт побудували в 1867-1880гг. для захисту Портсмута від французького флоту. У той час в нім постійно жили 80 солдатів. Під час Другої Світової війни на нім стояли знаряддя ППО. У другій половині 20-го століття з форту зробили дорогий готель з 21 номером, двома вертолітними майданчиками і критим басейном. Кілька років тому власник компанії, що володіє фортом, потрапив у в'язницю, а сама компанія збанкрутіла, маючи 100 мільйонів фунтів стерлінгів довга. Тепер форт No Man’s Land (рис. 11.)знову продається за 4 мільйони фунтів.




Рис. 11. Форт No Man’s Land


^ 1.2Будинок на воді в Амстердамі, Голландія

Для комфортного відпочинку на воді архітектурна фірма 31 Architects пропонує проект будинку на воді, який має злегка зігнуті форми і терасу на даху (рис. 12). На основному рівні знаходяться житлові приміщення, по сходах мешканці можуть потрапити на терасу, з якої відкривається прекрасний вид на річку Амстел. Великі отвори дозволяють проникати достатній кількості денного світла у внутрішні приміщення і забезпечують візуальний контакт між поверхами.

^ 1.3.Житловий оазис на озері
У столиці Малайзії Куала-Лумпурі, а точніше, в самому її серці - живописному парку Sentul, планується реалізація одного з самих амбітних з точки зору екологічності та енергораціональності житлових проектів у світі. У конкурсі, проведеному в Малайзії в 2007 році, перевагу журі було віддано розробкам міжнародного архітектурного бюро Graft Lab. Проект, що передбачає будівництво шести комфортабельних житлових вілл на озерах парку, стане втіленням інноваційної стратегії нульової енергії (zero-energy strategy), яка полягає у її природній виробленні для забезпечення життєдіяльності будівлі. Головним завданням даного проекту є створення максимально «зеленого» будівлі з мінімальною шкодою для навколишнього середовища.

Ж

итловий будинок від Graft Lab (рис. 13)буде представляти собою повітряну конструкцію у вигляді бамбукового каркаса, обтягнутого еластичним матеріалом білого кольору, виготовленим на основі силікону. Під цим своєрідним тентом будуть знаходитися


Рис. 12 Будинок на воді в Амстердамі, Голландія





Рис. 13 Місце розташування: озера парку Sentul, Куала-Лумпур, Малайзія
Архітектор: міжнародне бюро Graft Lab

житлові приміщення, всередині яких встановлять додаткові системи охолодження повітря. Крім того, в кожному будинку архітектори запроектували відкриту веранду, розташовану над водою. Концепція проекту виключає наявність традиційних для житлових приміщень стін і масивних перегородок. Легкість та гнучкість конструкції дозволяють будинку органічно вписатися в природний ландшафт.

Велика увага автори проекту приділили вибору будівельних та оздоблювальних матеріалів (природних матеріалів, продуктів вторсировини) та мінімізації будівельних відходів. Вся побутова техніка, встановлена в будівлі (холодильники, посудомийні і пральні машини), буде відповідати високим вимогам економії водних та енергетичних ресурсів. Програма проекту передбачає також встановлення в стельових зонах спеціальних колекторів для збирання дощової води, за допомогою якої буде здійснюватися охолодження. Внутрішні приміщення розплановані таким чином, щоб забезпечити безперешкодне проникнення повітряних потоків, що сприяють природної вентиляції і додатковому охолодженню.

2.Готелі

2.1.MORPHotel - плаваючий готель з хребтом

Природа часто підказує людині вирішення тихий або інших завдань. Останнім часом дизайнери зрозумілі, що знання анатомії людини або тварин можна використовувати при створенні різних конструкцій.  Наприклад, в корпусі автомобіля Maserati Quattroporte або в структурі готелю MORPHotel(рис.14.а), що трансформується.

Плаваючі готелі – це далеко не новина в світовій архітектурі. Ось тільки зазвичай вони є кораблем (теплохід, дебаркадер, баржу), в яких обладнані готелі. А ось архітектор Жанлюка Сантосуоссо (Gianluca Santosuosso) запропонував концептуальну ідея готелю MORPHotel, який з самого початку розробив як плаваючий готель.

У основі структури MORPHotel (від грецького кореня «морф» - «форма») знаходиться стелить, а, конкретніше, хребет тварини. Тобто не сам скелет, а структура, що його нагадує. Адже скелет – це дивно міцна і при цьому рухома біологічна система. Тому не дивно, що хтось здогадався використовувати його в архітектурі.

MORPHotel складається з декількох величезних плаваючих капсулх, нанизаних на одну рухому вісь(рис. 14б). У цьому і полягає його схожість з скелетом. Вся ця величезна структура, як передбачається, плаватиме по морях і океанах, припливаючи то в одне, то в інше місто, і стаючи на деякий час їх новим районом.
Скелетовидна структура плаваючого готелю MORPHotel дозволить краще протистояти стихіям. Адже він зможе міняти форму, залежно від зовнішніх умов (наприклад, витягуватися в лінію або стискатися в кільце).

Звичайно, швидкість пересування теля MORPHotel по поверхні води буде куди меншою, ніж швидкість тих же теплоходів або яхт. Та зате це буде справжнісіньке плавуче місто. Який, до того ж, щодня зможе приймати нову форму.







Рис. 14.а-готель,що плаває і трансформується «MORPHotel»;б-структура готелю «MORPHotel»



Морський готель

На початку 2007 року шведська компанія Oceanic-Creations представила ряд проектів будівництва плавучих будівель різних сегментів нерухомості (житло, офісні центри, готелі, казино, торгові центри, паркінги, плаваючі курорти), заснованих на застосуванні нового композитного матеріалу. Інноваційна технологія була винайдена в 1980-х роках шведською компанією Kockums Shipyard, де раніше працював засновник Oceanic-Creations, інженер Ронні Норделл (Ronny Nordell). Восени 2006 року компанія отримала ексклюзивне право на використання композитної технології для будівництва плаваючих споруд.

Першим проектом, який реалізовано до 2010 року, став готель Maya(рис. 15). 14-поверхова будівля у формі подвійної піраміди планують спустити на воду недалеко від мексиканського курортного міста Канкун (Cancun). Довжина споруди становитиме 220 м, ширина - 70 м. Номерний фонд готелю буде включати більше 460 розкішних апартаментів площею від 50 до 230 м кожен. У готелі також будуть функціонувати ресторани, казино, фітнес-центри, кінотеатри, кафе, перукарні, магазини і басейни. Загальна вартість реалізації проекту оцінюється в $ 209 млн. 
Унікальний пластиковий композитний матеріал (у десять разів міцніше сталі і вшестеро легше її), покритий вибухобезпечної оболонк