Реферат: В. М. Чемерис головний спеціаліст сектору представництва

Міністерство юстиції України

Головне управління юстиції у Полтавській області


Підстави та порядок адміністративного затримання особи


Полтава - 2011


В.М. Чемерис - головний спеціаліст сектору представництва

інтересів держави в судах Головного управління юстиції у Полтавській області


У цій роботі висвітлено особливості адміністративного затримання особи як заходу забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Робота має на меті розкрити підстави та порядок адміністративного затримання особи для практичного використання як працівниками правоохоронних органів, так і громадянами.

Розрахована для юристів, студентів вищих навчальних закладів, а також широкого кола зацікавлених осіб.


Передмова


З метою своєчасного припинення адміністративного правопорушення, повного та правильного вирішення адміністративної справи законодавцем введено в Кодекс України про адміністративні правопорушення інститут заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Адміністративне затримання є складним та важливим інститутом законодавства про адміністративні правопорушення з огляду на те, що за своєю суттю воно полягає в обмеженні конституційного права на свободу та особисту недоторканість. Велика кількість норм, які регулюють це питання, зумовлює певні девіації у їх застосуванні з боку уповноважених органів з одного боку, та проблеми в захисті законних прав та інтересів затриманих осіб з іншого боку.

Адміністративне затримання є одним із заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, який по своїй суті полягає у вчиненні уповноваженим органом визначеної законодавством сукупності примусових дій, що спрямовані на обмеження свободи пересування особи. Особливістю адміністративного затримання є те, що воно застосовується при вчиненні адміністративного проступку, при скоєнні кримінального правопорушення затримання здійснюється в порядку кримінально-процесуального законодавства.


Згідно з ч. 1 ст. 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП) у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.


На підставі припису частини першої зазначеної статті, для адміністративного затримання особи необхідна наявність двох елементів:

Пряма вказівка в законі на можливість затримання особи.

Мета затримання відповідає наступному вичерпному переліку випадків :

а) припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу;

б) встановлення особи;

в) складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим;

г) забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.


Таким чином, законом обмежено коло підстав для адміністративного затримання особи.


Так, затримання застосовується для припинення адміністративних порушень виключно у тому разі, коли вичерпано інші заходи впливу. Такими заходами, для прикладу, можуть бути вимога відносно громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, винесення на місці усного попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення (ст. 11 Закону України «Про міліцію»).


Встановлення особи також може бути підставою для затримання лише при наявності необхідних підстав – згідно з п.2 ч.1 ст. 11 Закону України «Про міліцію» міліція наділена правом перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію. Тобто для адміністративного затримання у цьому разі необхідна відсутність документів у особи що вчинила або вчиняє правопорушення.

Адміністративне затримання застосовується для складення протоколу про адміністративне правопорушення виключно у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення.


Згідно зі ст. 261 КУпАП про адміністративне затримання складається протокол, який використовується в якості доказу при розгляді справи про адміністративне правопорушення, тому в ньому фіксуються обставини, при яких було здійснене затримання. Відповідно, у протоколі зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.


Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України.


Адміністративне затримання провадиться:

1) органами внутрішніх справ - при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні насильства в сім'ї, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України;

2) органами прикордонної служби - у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушення правил використання об'єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України;

3) старшою у місці розташування охоронюваного об'єкта посадовою особою воєнізованої охорони - при вчиненні правопорушень, зв'язаних з посяганням на охоронювані об'єкти, інше;

4) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, дрібного розкрадання державного або колективного майна, у разі вживання спиртних напоїв у громадських місцях, появи в громадських місцях у п'яному вигляді, а також у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами;

5) органами Служби безпеки України - при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, зберіганні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації;

6) посадовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів - у разі вчинення прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах і установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів.


Таким чином, приписами КУпАП передбачений також і перелік правопорушень, при яких може застосовуватися адміністративне затримання.


Для прикладу – адміністративне затримання застосовується органами внутрішніх справ у разі вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця. Склад цього правопорушення передбачено ст. 185 КУпАП. Об’єктивна сторона проступку полягає не просто у непокорі, а саме в злісній непокорі розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця. Крім того, необхідно щоб таке розпорядження або вимога були законними. До того ж, зазначені посадові особи можуть застосувати адміністративне затримання особи коли вичерпано інші заходи впливу (ст. 260 КУпАП).


У п.п. 231-235 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затверджений наказом МВС від 28.07.94 N 404, зазначено, що адміністративне затримання проводиться нарядом міліції при вчиненні: дрібного хуліганства, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, народного дружинника, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, незаконних операцій з іноземною валютою і платіжними документами, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у не встановлених громадських місцях чи появі у громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, при порушенні правил дорожнього руху, а також в інших випадках, прямо передбачених законодавчими актами України. Перед прийняттям рішення про затримання правопорушників наряд міліції повинен врахувати обставини, що можуть ускладнити їх дії (кількість правопорушників, наявність в них зброї або інших предметів, особливості місця затримання, час та можливість прибуття на допомогу інших нарядів міліції та ін.). Щодо осіб, які вчинили адміністративні правопорушення або злочини працівниками міліції проводиться їх огляд, а також огляд речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучаються документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю, а також записуються дані потерпілих осіб та свідків вчинення правопорушення. Дії наряду по затриманню правопорушників та осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, вимагають від працівників міліції пильності, рішучості, витримки, вміння швидко орієнтуватись в обстановці і суворо дотримуватись вимог Закону України «Про міліцію».


Згідно з пп. 14-16 ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право:

- здійснювати адміністративне затримання осіб на підставах і на строки, визначені законами, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перетнули державний кордон України, стосовно яких прийнято в установленому порядку рішення про передачу їх прикордонним органам суміжної держави, на час, необхідний для такої передачі;

- здійснювати на підставах та в порядку, установлених законами, особистий огляд затриманих, а також оглядати і в разі потреби вилучати речі, що можуть бути речовими доказами або заподіяти шкоду здоров'ю людей;

- тримати осіб, затриманих в адміністративному порядку, в спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях.


Порядок утримання затриманих військовослужбовців визначено в Інструкції про порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців, яка затверджена Наказом Міністра оборони України від 16.12.2004 N 618. В ній визначено порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців Збройних Сил України, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів та військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, на гауптвахтах органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, у спеціальних палатах військових лікувальних закладів та в камерах (кімнатах) тимчасово затриманих військовослужбовців


Згідно зі ст. 263 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. У виняткових випадках, у зв'язку з особливою потребою законами України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання.


Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомлення про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.


Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.


Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, насильство в сім'ї, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образу їх, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, може бути затримано до розгляду справи суддею або начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ. До розгляду суддею справи може бути затримано також осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи торгували з рук у невстановлених місцях. Іноземців та осіб без громадянства, які порушили правила перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, може бути затримано до розгляду справи суддею або посадовою особою органу Державної прикордонної служби України.


Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження.


Важливе значення має порядок оскарження адміністративного затримання. Згідно зі ст. 267 КУпАП адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, прокуророві або до суду.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Оскарження чи опротестування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення не зупиняє їх виконання.


У ч. 3 ст. 260 КУпАП передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним застосуванням заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, проводиться в порядку, встановленому законом.


Згідно з ч. 1 ст. 1176 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі внаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.


Шкода відшкодовується особі у разі її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.


Відповідно до ст. 3 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» у цих випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються):


1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;


2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки за них, цінні папери та відсотки за них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;


3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;


4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги;


5) моральна шкода.


Шкода, завдана незаконними діями, відшкодовується з державного бюджету Державним казначейством за рішенням суду відповідно до Порядку виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури, а також судів, затвердженого наказом Державного казначейства від 07.03.2003 р. № 48.


Відповідно до ч. З ст. 1191 ЦК держава, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, має право зворотної вимоги до цієї особи тільки у разі встановлення в її діях складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили.


Джерела:


Кодекс України про адміністративні правопорушення вiд 07.12.1984 № 8073-X, Відомості Верховної Ради УРСР вiд 18.12.1984 - 1984 р., № 51.

Закон України «Про міліцію» вiд 20.12.1990 № 565-XII, Відомості Верховної Ради УРСР вiд 22.01.1991 - 1991 р., № 4.

Закону України «Про Державну прикордонну службу України» вiд 03.04.2003 № 661-IV, Відомості Верховної Ради України вiд 04.07.2003 - 2003 р., № 27.

Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003 № 435-IV, Відомості Верховної Ради України вiд 03.10.2003 - 2003 р., № 40.

Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» вiд 01.12.1994 № 266/94-ВР, Відомості Верховної Ради України вiд 03.01.1995 - 1995 р., № 1.

Кодекс адміністративного судочинства України вiд 06.07.2005 № 2747-IV, Відомості Верховної Ради України вiд 09.09.2005 - 2005 р., № 35, / 35-36, 37 /.