Реферат: Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Інженерне обладнання будинків і споруд

ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЦИВІЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

ДБН В. 2.5-23-2003

Видання офіційне

 

Державний комітет України

з будівництва та архітектури

Київ 2004





РОЗРОБЛЕНІ

 

 

 

 

 

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

 

ЗАТВЕРДЖЕНІ


ИНСТИТУТОМ "КИЇВПРОМЕЛЕКТРОПРОЕКТ"

(Громадський Ю.С. - керівник розробки;

Ямпольський В.Б. - відповідальний виконавець;

Шелудько Б.І.;

Божко В.М., канд. техн. наук)

 

ДЕРЖАВНИМ НАУКОВО-ДОСЛІДНИМ ПРОЕКТНО ВИШУКУВАЛЬНИМ ТЕХНОЛОГІЧНИМ

ІНСТИТУТОМ "ЕНЕРГОПЕРСПЕКТИВА"

МІНПАЛИВЕНЕРГО УКРАЇНИ

(Гончаренко В.П.; Бугайчук B.I. - відповідальний виконавець;

Лазаренко О.М.; Похилевич В.Є.; Білорус М.А.)

 

за участі:

 

НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА

"ЕЛЕТЕР" (Розинський Д.Й.)

 

НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА

"СИНАПС"

(Федоров С.Д.; Островський Е.П., канд. техн. наук; Облакевич С. В.)

 

ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОЇ ФІРМИ

"ТЕЛЕКАРТ"

(Хоружий А.А.; Жигалкін С.М.)

 

ВИРОБНИЧОГО ОБ'ЄДНАННЯ "КОНТАКТОР"

(Бандура B.I.)

 

ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

"СІЛКОН-КВАР"

(Раєвський В.Ф.; Уринович О.Б.)

 

ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

МП "ЕЛАСТОТЕХНІКА" (Юркін О.В.; Бібічев B.I.)

 

УПРАВЛІННЯМ АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНИХ

ТА ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ БУДИНКІВ І СПОРУД ЖИТЛОВО-ЦИВІЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(Авдієнко О.П., арх.; Шестак В.П., інж.)

 

Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24 вересня 2003 р. № 160 і введені в дію з 1 червня 2004 р. наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30 грудня 2003 р. № 228


 

Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Державного комітету України з будівництва та архітектури заборонено. Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Державного комітету України з будівництва та архітектури.

© Держбуд України, 2004


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

Інженерне обладнання будників і споруд.

Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення

ДБН В 2.5-23-2003

на заміну

BCH 59-88

Ці Норми поширюються на проектування електропостачання, електричного освітлення і силового електрообладнання нових та існуючих, що підлягають реконструкції та капітальному ремонту, житлових будинків, зазначених у СНІП 2.08.01 і ДБН 79, адміністративних і побутових будинків, зазначених у СНіП 2.09.04, та громадських будинків і споруд, наведених у додатку А ДБН В.2.2-9.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

Ці Норми не поширюються на проектування мобільних (інвентарних) будинків з металу або з металевим каркасом для вуличної торгівлі і побутового обслуговування; на проектування спеціальних електроустановок в лікувально-профілактичних закладах, наукових установах, закладах культури та дозвілля; на проектування електрообладнання санітарно-технічних, протипожежних установок, ліфтів, підйомників та іншого технологічного обладнання; електроустановок котельних, бойлерних, насосних водопостачання і каналізації, ДЕС, а також електроустановок, які за своїми характеристиками повинні бути віднесені до електроустановок промислових підприємств.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведено у додатку А.

У цих Нормах використовуються скорочення, терміни та визначення згідно з додатком Б.

^ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 При проектуванні електрообладнання будинків та споруд окрім положень цих Норм слід також керуватись вимогами відповідних розділів ПУЕ, розділів 2,3,9 ДНАОП 0.00-1.32 та вимогами інших чинних нормативних документів.

До електрообладнання унікальних будинків та споруд можуть ставитись додаткові вимоги.

1.2 Обладнання і матеріали, які використовуються в електротехнічних установках об'єктів цивільного призначення, у випадках, передбачених чинним законодавством, повинні супроводжуватись гігієнічним висновком МОЗ України, декларацією про відповідність або свідоцтвом про визнання чи сертифікатом відповідності продукції.

Електротехнічні вироби повинні відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.2.007.0.

1.3 Конструкція, виконання, клас ізоляції і ступінь захисту електрообладнання та світильників повинні відповідати номінальній напрузі мережі й умовам навколишнього середовища.

1.4 У громадських будинках та спорудах, адміністративних і побутових будинках підприємств за кількості світильників понад 300 шт. для зберігання і ремонту світильників, технічних засобів для обслуговування електрообладнання необхідно передбачати окремі приміщення з розрахунку 10 м2 на кожну тисячу світильників, але, як правило, не менше 15 м2.

1.5 Канали, ніші, замонолічені труби і закладні деталі для електропроводок повинні бути передбачені в архітектурно-будівельних кресленнях і кресленнях будівельних виробів згідно з завданням, виданим проектувальниками електротехнічної частини проекту.

 ^ 2 ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЗАХОДИ 3 ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

2.1 У споруджуваних, а також тих, що підлягають реконструкції і капітальному ремонту, бу­динках та спорудах живлення електроприймачів належить здійснювати від мережі 380/220 В із системою заземлення TN-S або TN-C-S.

В мережах із системою заземлення TN-C-S розділення PEN-провідника на РЕ- і N-провідники рекомендується виконувати у ВП, ВРП, ГРЩ на вводах у будинок (споруду).

У будинках та спорудах з вбудованими і прибудованими ТП перевагу треба віддавати мере­жам із системою заземления TN-S.

2.2 За ступенем надійності електропостачання електроприймачі належать до категорій, вказаних в таблиці 2.1.

 Таблиця 2.1
^   Назва споруди і електроприймачів
Категорія надійності електро-постачання

Житлові будинки і гуртожитки заввишки понад 16 поверхів:

електроприймачі протипожежних установок (пожежні насоси, системи підпору повітря, димовидалення, пожежної сигналізації, централізованої системи оповіщення про пожежу), сигналізація загазованості, ліфти, аварійне освітлення (освітлення безпеки і евакуаційне), вогні світлового огородження;

комплекс решти електроприймачів

 

 
І



^ Житлові будинки заввишки до 16 поверхів включно і електроплитами і електроводонагрівачами для гарячого водопостачання, за винятком одно-восьмиквартирних будинків

 

 

ІІ

Житлові одно- восьмиквартирні будинки, в тому числі з електроплитами і електроводонагрівачами для гарячого водопостачання

 

ІІІ

^ Житлові будинки заввишки понад 5 поверхів з плитами на природному, скрапленому газі або твердому паливі

 

ІІ

^ Житлові будинки заввишки до 5 поверхів включно з плитами на природному, скрапленому газі або твердому паливі

 

ІІІ

^ Житлові будинки на ділянках садівничих товариств

ІІІ

Будинки гуртожитків заввишки до 16 поверхів загальною місткістю:

понад 50 осіб;

до 50 осіб включно

 

ІІ

ІІІ

^ Громадські будинки заввишки понад 16 поверхів:

електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, ліфти, аварійне освітлення, вогні світлового огородження;

комплекс решти електроприймачів

 

І

ІІ

^ Будинки установ, організацій, офісів з чисельністю працюючих понад 2000 осіб незалежно від кількості поверхів:

електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, ліфти, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;

комплекс решти електроприймачів

 

 

І

ІІ

^ Будинки установ, організацій, офісів заввишки до 16 поверхів включно з чисельністю працюючих від 50 до 2 000 осіб

 

ІІ

Продовження таблиці 2.1
^   Назва споруди і електроприймачів
Категорія надійності електро-постачання

Будинки установ, організацій, офісів з чисельністю працюючих до 50 осіб незалежно від кількості поверхів (крім будинків установ органів управління обласного, міського та районного значення, які належать до ІІ категорії)

 

ІІІ

^ Готелі (мотелі)*), будинки відпочинку, пансіонати і турбази з кількістю місць понад 1 000 або в будівлях заввишки понад 16 поверхів незалежно від кількості місць:

електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, ліфти, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;

комплекс решти електроприймачів

 

 

І

ІІ

^ Готелі (мотелі)*), будинки відпочинку, пансіонати і турбази з кількістю місць:

від 200 до 1 000;

до 200 включно

 

 

ІІ

ІІІ

^ Лікувально-профілактичні та санаторні заклади:

електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, лікарняні ліфти, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;

електроприймачі операційних і пологових блоків, відділень анестезіології, реанімації й інтенсивної терапії, кабінетів лапароскопії, бронхоскопії й ангіографії та інших, від безперебійної роботи яких безпосередньо залежить житія хворих;

 

комплекс решти електроприймачів

 

 

І

І
^ Незалежно від наяв-ності взаєморезер-вованих трансфор-маторів необхідно передбачати ДЕС, АБЖ або акумуля-торні батареї
ІІ

Медичні заклади, аптеки

ІІ

^ Будинки навчальних закладів, в яких навчається понад 1 000 осіб:

елекіроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;

комплекс решти електроприймачів

 

 

І

ІІ

^ Будинки навчальних закладів, в яких навчається:

від 200 до 1 000 осіб;

до 200 осіб включно

 

ІІ

ІІІ
^ Дитячі дошкільні заклади
 

Будинки культурно-видовищних закладів, закладів дозвілля, культових закладів, криті спортивні споруди:

електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;

електроприймачі постановочного освітлення, механізмів сцени, технічних апаратних і систем озвучування при сумарній кількості місць в залах понад 800;

електроприймачі постановочного освітлення механізмів сцени, технічних

апаратних і систем озвучування при сумарній кількості місць в залах до 800;

 

 

І

(див. 5.18)

 

ІІ

 

ІІІ

 Продовження таблиці 2.1
^   Назва споруди і електроприймачів
Категорія надійності електро-постачання

решта електроприймачів при сумарній кількості місць в залах понад 800 і дитячих видовищних закладах незалежно від кількості місць;

решта електроприймачів при сумарігій кількості місць в залах від 300 до 800 включно;

комплекс електроприймачів при сумарній кількості місць до 300 включно

 

І

 

ІІ

ІІІ

^ Будинки установ кредитування, страхування та комерційного призначення. Банки і банківські сховища:

електроприймачі протипожежних установок, ліфти, аварійне освітлення;

пожежна та охоронна сигналізація, сигналізація загазованості;

технічні засоби автоматизованої системи керування банківського виробництва;

серверна і приміщення міжбанківських електронних розрахунків, електронної пошти;

комплекс решти електроприймачів

 

 

І

особлива група

І

 

див. 2.5

ІІ

^ Бібліотеки і архіви з фондом, що перевищує 1 млн. одиниць зберігання:

електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;

комплекс решти електроприймачів

 

 

І

ІІ

^ Бібліотеки і архіви:

з фондом від 100 тисяч до 1млн. одиниць зберігання включно;

з фондом до 100 тисяч одиниць зберігання включно

 

ІІ

ІІІ

^ Музеї та виставки загальнонаціонального значення

І

Музеї та виставки обласного значення:

електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;

комплекс решти електроприймачів

 

 

І

ІІ

^ Музеї та виставки місцевого значення

ІІ

Універсами, торговельні центри і магазини з торговими залами загальною площею понад 2 000 м2:

електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;
^ комплекс решти електроприймачів
 

 

ІІ

ІІІ

Торговельні заклади з торговою площею:

від 250 до 2 000 м2 включно;

до 250 м2 включно

 

ІІ

ІІІ

^ Заклади громадського харчування з кількістю посадочних місць понад 500:

електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;

комплекс решти електроприймачів

 

 

І

ІІ

 

 

Продовження таблиці 2.1
^   Назва споруди і електроприймачів
Категорія надійності електро-постачання

Заклади громадського харчування з кількістю посадкових місць:

від 100 до 500 включно;

до 100 включно

 

ІІ

ІІІ

^ Підприємства побутового обслуговування:

ательє з кількістю робочих місць понад 50, салони-перукарні з кількістю робочих місць понад 15, хімчистки та пральні потужністю понад 500 кг білизни за зміну, лазні з кількістю місць понад 100;

ательє з кількістю робочих місць до 50, салони-перукарні з кількістю робочих місць до 15, хімчистки та пральні потужністю до 500 кг білизни за зміну, лазні з кількістю місць до 100, ремонтні майстерні

 

 

ІІ

 

ІІІ

^ Багатофункціональні будинки та комплекси, що мають приміщення різного призначення:

електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, ліфти, аварійне освітлення, охоронна сигналізація, вогні світлової огорожі;

 

комплекс решти електроприймачів

 

 
^ Згідно з найбільш високою категорією електроприймачів вказаного призна-чення з урахуванням кількості поверхів
Згідно з категорією, що відповідає кон-кретному призначе-нню

^ Громадські будинки і споруди та адміністративні будинки підприємств, обладнані інформаційними системами, незалежно від їх призначення:

локальні обчислювальні системи, системи передачі інформації, електронна пошта

 

 

Див. 2.5

^ Дахові котельні, котельні, прибудовані до житлових будинків, і котельні, вбудовані в громадські будинки та споруди, (згідно зі Зміною № 1 СНіП ІІ-35):

електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;

решта електроприймачів

-          у котельних І категорії надійності відпуску тепла споживачам

-          у котельних ІІ категорії надійності відпуску тепла споживачам

 

 

І

 

І

ІІ

^ Теплові пункти (бойлерні):

- що обслуговують житлові будинки заввишки понад 16 поверхів;

- що обслуговують житлові будинки заввишки до 16 поверхів

 

^ Вбудовані сховища цивільної оборони:

електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення;

комплекс решти електроприймачів

 

І

 

ІІ

(див.

ДБН В 2.2.5)

 Закінчення таблиці 2.1
^   Назва споруди і електроприймачів
Категорія надійності електро-постачання

Вбудовані приміщення для стоянки автомобілів:

електроприймачі протипожежних установок, контролю повітряного середовища, аварійного освітлення, охоронної сигналізації;

електроприводи механізмів відкривання воріт без ручного привода;

решта електроприймачів

 

 

І

ІІ

ІІІ

*) Згідно з ГОСТ 28681.4 в одно- та двозіркових готелях (мотелях) необхідно передбачати акумуляторні батареї для аварійного освітлення; в тризіркових при відсутності другого незалежного джерела живлення – ДЕС, (див. 2.17). потужність якої забезпечує робоче освітлення і роботу основного обладнання (в тому числі ліфтів); чотирьох- та п'ятизіркових незалежно від наявності двох взаєморезервованих трансформаторів – ДЕС, потужність якої достатня для забезпечення роботи усіх електроприймачів протягом не менше ніж 24 години.

Примітка 1. Електроприймачі протипожежних установок, охоронної сигналізації та сигналізації загазованості, ліфти для транспортування пожежних підрозділів незалежно від категорії електропостачання будівлі повинні живитися згідно з 5.15, 5.16, 5.17.

Примітка 2. Вимоги до надійності електропостачання будинків та споруд загальнонаціональних установ, посольств, представництв міжнародних та іноземних організацій, вокзалів додатково регламентуються відповідними нормативними документами.

Примітка 3. У поняття "комплекс решти електроприймачів" житлових будинків входять електроприймачі квартир, освітлення загальнобудннкових приміщень, господарські насоси тощо.

До “комплексу решти електроприймачів” громадських будинків і споруд входить все електрообладнання будинку або споруди крім названого.

2.3 Електропостачання приймачів І категорії надійності електропостачання, як правило, здійснюють від двох близько розташованих ТП. За неможливості через місцеві умови здійсни­ти живлення від різних ТП допускається живлення від різних трансформаторів однієї ТП. Трансформатори повинні живитись по високій стороні взаєморезервованими лініями, які в свою чергу повинні бути підключені до різних незалежних джерел живлення і маги необхідний резерв пропускної здатності елементів системи залежно від навантаження електроприймачів і категорії надійності електропостачання. Другим незалежним джерелом живлення можуть бути ДЕС, АБЖ, акумуляторні батареї. Обов'язковою є вимога АВР на стороні 0,4 кВ (див. 2.19).

2.4 Для електроприймачів особливої групи І категорії надійності електропостачання необхідно передбачити додаткове живлення від третього незалежного взаєморезервованого джерела живлення, що забезпечує електропостачання визначеної тривалості. Таким джерелом живлення можуть бути ДЕС, АБЖ, акумуляторні батареї.

2.5 Одержання необхідної надійності та якості живлення локальних обчислюваних систем, систем передачі інформації, електронної пошти тощо вирішується шляхом створення СГЕ з ви­користанням АБЖ певної конфігурації, ДЕС і відповідної побудови силової розподільної ме­режі.

2.6 Електропостачання приймачів II категорії надійності електропостачання рекомен­дується здійснювати від двох незалежних взаєморсзервованих джерел. Допускається перерва в електропостачанні на час, необхідний для вмикання резервного живлення черговим персона­лом чи виїзною оперативною бригадою.

2.7 Електропостачання приймачів III категорії надійності електропостачання може здійснюватись від одного джерела живлення за умови, що перерва в електропостачанні, яка не­обхідна для ремонту і заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не переви­щує однієї доби.

2.8 Допускається, як виняток, поширювати вимоги до надійності електропостачання елек-троприймачів більш високої категорії на електроприймачі нижчої категорії будинку або спору­ди з ініціативи власника за узгодженням з електропередавальною організацією.

2.9 Живлення силових електроприймачів і освітлення рекомендується здійснювати від спільних трансформаторів.

При цьому допустимі відхилення і коливання напруги в освітлювальних приладах не по­винні перевищувати вказаних в ГОСТ 13109.

Вимоги допустимих значень коливань напруги не відносяться до ліній живлення аварійно­го освітлення.

Допустимі відхилення напруги на затискачах силових електроприймачів вказані в таблиці 2.2.


Таблиця 2.2

 

Тип електроприймача і режим роботи

 

Відхилення від   номінальної напруги, %

зниження

підвищення

Електродвигуни:

а) тривала робота в сталому режимі - нормальна розрахунко-ва величина

б) тривала робота в сталому режимі - для окремих особливо

віддалених електродвигунів:

1) в номінальних умовах

2) в аварійних умовах

в) короткочасна робота в сталому режимі (наприклад, під час

пуску сусіднього великого електродвигуна)

г) на затискачах електродвигуна під час його пуску:

1) при частих пусках

2) при рідких пусках

Електроплити:

тривала робота - нормальна розрахункова величина

Зварювальні апарати

 

5

 

8 - 10

10 -12

20 - 30

 

10

15*)

 

5

8 - 10

 

5

 

—

—

—

 

5

—

*) Більші відхилення можуть бути допущені тільки після перевірки розрахунком можливості пуску електродвигунів.

 

2.10 При виборі потужності силових трансформаторів необхідно враховувати здатність трансформаторів до перевантаження: масляних - відповідно до рекомендацій ДСТУ 3463, су­хих - згідно з технічними умовами на конкретний трансформатор.

2.11 У спальних корпусах різних установ, у дитячих та дошкільних закладах, у навчальних корпусах загальноосвітніх, середніх, вищих навчальних закладів та ПТУ, у закладах охорони здоров'я розміщення вбудованих і прибудованих ТП, КТП, ДЕС, ЗРП не допускається.

У громадських будинках та спорудах іншого призначення дозволяється розташовувати вбудовані і прибудовані ТП, КТП, ЗРП напругою до 10 кВ.

У житлових будинках, як виняток, допускається розміщення вбудованих і прибудованих ТП з використанням сухих трансформаторів за узгодженням з місцевим органом державного пожежного нагляду і санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України. Ці ТП не повинні розміщуватись під, над і безпосередньо примикати до житлових приміщень.

2.12 Улаштування та розміщення вбудованих і прибудованих ТП, КТП, ЗРП необхідно виконувати відповідно до вимог розділу глави 4.2 ПУЕ. При цьому повинні бути виконані санітарні вимоги щодо обмеження рівнів шуму, вібрації та напруженпості електричних полів у суміжних приміщеннях відповідно до СанПіН 3077. СанПіН 1304 і ДСНіП № 239. Крім цього необхідно передбачувати:

а) не розташовувати їх під приміщеннями з мокрими технологічними процесами (душовими, ваннами, вбиральнями тощо);

б) виконувати надійну гідроізоляцію, здатну протистояти проникненню вологи у випадках аварії систем опалення, водопроводу та каналізації;

в) кожний масляний трансформатор повинен розміщуватись в окремій камері, яка має вихід назовні. Кількість трансформаторів не повинна перевищувати двох при потужності кожного до 1000 кВ×А включно. При застосуванні КТП дозволяється розташовувати одну КТП з двома мас­ляними трансформаторами потужністю кожного до 1000 кВ×А включно в одному приміщенні. Кількість сухих трансформаторів та їх потужність не обмежується. Приміщення ТП і КТП з масляними трансформаторами повинні розміщуватись на першому поверсі або в цокольній частині споруди вище рівня планувальної відмітки землі.

Вбудовані ТП, КТП, ЗРП повинні відокремлюватися від інших приміщень протипожежни­ми перегородками 1-го гипу та перекриттями 3-го типу згідно з ДБН B.1.1-7.

2.13 Підстанції з сухими трансформаторами дозволяється розташовувати всередині будин­ку або споруди в окремому приміщенні, в тому числі у підвалах.

При цьому повинна бути забезпечена можливість транспортування обладнання ТП для заміни і ремонту.

При розміщенні ТП у підвалах необхідно виконати такі умови:

виключити можливість їх підтоплення ґрунтовими і паводковими водами та внаслідок пошкодження водопровідних або каналізаційних мереж;

відстань між зовнішніми стінами будівлі та стінами ТП повинна бути не менше ніж 800 мм. До­пускається зменшення цієї відстані до 200 мм. якщо забезпечується вентиляція простору між стінами.

2.14 Підлога камер трансформаторів і ЗРП напругою до 1 кВ і вище з боку виходів повинна бути вищою за рівень підлоги прилеглих приміщень не менше ніж на 100 мм. Якщо вихід ТП і ЗРП передбачено назовні будівлі, то відмітка підлоги повинна бути вищою за відмітку землі не менше ніж на 300 мм. При відстані від підлоги ТП і ЗРП до підлоги прилеглих приміщень або землі більше ніж 400 мм потрібно передбачати східці.

2.15 Розміщення і компоновка ТП і ЗРП повинні передбачати можливість цілодобового без­перешкодного доступу до них персоналу електропередавальної організації. При цьому схема ТП повинна забезпечувати можливість експлуатації електропередавальною організацією об­ладнання напругою вище 1 кВ і силових трансформаторів, а абонентом обладнання напругою до 1 кВ.

Розподільні пристрої напругою до 1 кВ і розподільні пристрої напругою вище 1 кВ слід розташовувати в різних приміщеннях. Ці приміщення повинні мати окремі входи, що замикаються.

Вимоги щодо розміщення розподільних пристроїв напругою до 1 кВ і розподільних пристроїв напругою вище 1 кВ в різних приміщеннях не розповсюджуються на КТП. Високо­вольтна частина КТП за необхідності пломбується організацією, у веденні якої вона знаходить­ся.

Допускається розміщувати в одному приміщенні розподільні пристрої напругою вище 1 кВ, силові трансформатори і розподільні пристрої напругою до 1 кВ, що експлуатуються елек­тропередавальною організацією і абонентом, за умови, що розподільні пристрої напругою ви­ще 1 кВ і силові трансформатори захищені від доступу до них персоналу абонента (наприклад, сіткою).

2.16 У ТП слід установлювати силові трансформатори з глухозаземленою нейтраллю зі схе­мою з'єднання обмоток "зірка - зигзаг" при потужності до 250 кВ×А включно і "трикутник - зірка" при потужності 400 кВ×А і більше.

2.17 У громадських будинках та спорудах, а також адміністративних будинках промпідприємств допускається розміщення вбудованих і прибудованих приміщень ДЕС із за­пасом рідкого палива з температурою спалаху вище 61 °С, якщо будівельними нормами на ок­ремі види будинків не передбачені інші обмеження, а також розміщення їх в підвальних і цокольних

поверхах за умови виключення можливості підтоплення ґрунтовими і паводковими во­дами.

Потужність ДЕС і запас палива повинні забезпечувати безперервну роботу електроприй­мачів протягом часу, що регламентується відповідними нормативними документами.

Вбудовані ДЕС повинні відокремлюватися від інших приміщень протипожежними перего­родками 1-го типу та перекриттями 3-го типу згідно з ДБН В.1.1-7 і мати вихід безпосередньо назовні.

При цьому повинні бути виконані усі санітарні і екологічні вимоги щодо обмеження шуму, вібрації та викидів забруднених та шкідливих речовин відповідно до державних стандартів. Улаштування приміщень ДЕС слід виконувати відповідно до вимог НТПД.

У житлових будинках, крім будинків для індивідуальних забудовників, розміщення вбудо­ваних і прибудованих приміщень ДЕС не допускається.

Спорудження в багатоквартирних житлових будинках сховищ цивільної оборони, які ма­ють в своєму складі ДЕС, регламентується ДБН В.2.2.5.

2.18 Необхідно улаштовувати дороги для під'їзду автотранспорту до ТП, ЗРП і ДЕС.

2.19 Місце установлення пристрою АВР на напрузі 0,4 кВ (централізовано на вводах у спо­руду чи децентралізовано біля електроприймачів І категорії надійності електропостачання) ви­бирається у проекті залежно від взаємного розташування, умов експлуатації і способу прокла­дання ліній живлення до віддалених електроприймачів.

За наявності АВР па стороні нижчої напруги вбудованих та прибудованих ТП улаштування його на ГРЩ, розміщеному в суміжному з ТП приміщенні, не потрібно.

Не слід резервувати лінію, що живить окремий електродвигун.

Не вимагається спеціально улаштовувати АВР для електроприймачів 1 категорії надійності електропостачання, які мають технологічний резерв, що включається автоматично.

2.20 У проектах електрообладнання рекомендується передбачати такі рішення і устатку­вання, які забезпечують раціональне і економне використання електроенергії, а саме:

а) побудову оптимальної мережі живлення та розподільної мережі;

б) спонукання споживачів до використання електроенергії (прання, прасування, інші госпо­дарчі роботи) в часи мінімальних навантажень енергосистеми шляхом застосування багатотарифних засобів обліку (див. розділ 11);

в) застосування в місцях тимчасового перебування людей (під'їздах, сходових клітках, ліфтових площадках, коридорах тощо) пристроїв керування, які обмежують час перебування світильників у включеному стані або у включеному стані на повну потужність (див. розділ 9);

г) застосування світильників із підвищеною світловидатністю (див. розділ 3);

д) застосування в побуті електротеплоакумуляційних систем для гарячого водопостачання та опалення з режимом роботи в нічний час за пільговими тарифами (див. розділ 8);

е) встановлення КРП з автоматичним регулюванням (див. розділ 10).

 

^ 3. ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ *)

 

Види та системи освітлення

 

3.1 Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне, охоронне та чергове.

Робоче освітлення - освітлення, яке забезпечує необхідні умови праці при нормальному ре­жимі роботи освітлювальної установки в приміщеннях і в місцях виконання робіт на відкритих просторах.

Аварійне освітлення підрозділяється на освітлення безпеки і евакуаційне.

 

*)    Виходячи з практики, що склалася, в українському тексті цих Норм використовуються російськомовні позначення джерел світла.

Освітлення безпеки - освітлення для продовження роботи при аварійному відключенні ро­бочого освітлення.

Евакуаційне освітлення - освітлення, призначене для евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення.

Охоронне освітлення - освітлення уздовж межі території, що охороняється в нічний період.

Чергове освітлення - освітлення в неробочі години.

3.2 Штучне освітлення буває двох систем - загальне і комбіноване.

3.3 У приміщеннях житлових будинків, громадських будинків та споруд, адміністративних і побутових будинків підприємств, як правило, застосовують систему загального освітлення.

У приміщеннях виробничого характеру, в яких виконується зорова робота І-ІV розрядів (ювелірних і гравірувальних робіт, ремонту годинників, телевізорів, радіоапаратури, мікро­калькуляторів, взуття, металовиробів тощо), необхідно застосовувати систему комбінованого освітлення.

На культові споруди різних конфесій мають поширюватись вимоги цих Норм в частині аварійного та евакуаційного освітлення. Інші види та системи освітлення культових споруд регламентуються відповідними нормативними документами та посібниками до них.

3.4 Освітлення безпеки повинно улаштовуватись:

а) у приміщеннях операторських, машинних залів обчислювальних центрів, кіноапарат них, вузлів зв'язку, електрощитових, медпунктів, чергових пожежних постів, на постах постійної охорони;

б) в гардеробах з кількістю місць зберігання понад 300;

в) в головних касах, дитячих кімнатах і дебаркадерах (приміщеннях попереднього розвантаження томарів) магазинів, у торговельних залах магазинів самообслуговування;

г) в групових. ігрових та столових приміщеннях дитячих дошкільних закладів;

д) у вестибюлях готелів, залах ресторанів, приміщеннях рятувального фонду готелів і турбаз;

е) в операційних блоках, реанімаційних, пологових відділеннях, перев'язувальних, маніпуляційних, процедурних, приймальних відділеннях, лабораторіях термінового аналізу, на постах чергових медичних сестер закладів охорони здоров'я;

ж) в приміщеннях оперативних частин, зберігання ящиків для виїзних бригад, аптечних кімнатах станцій (відділень) швидкої (невідкладної) медичної допомоги;

з) в машинних відділеннях ліфтів, а також у теплових пунктах і насосних житлових будинків.

У приміщеннях насосних, теплових пунктів, бойлерних, станціях пожежогасіння в громадських будинках аварійне освітлення передбачається тільки при постійному перебуванні чергової о персоналу або якщо електроприймачі даних приміщень відносяться до навантажень 1 категорії надійності електропостачання.

3.5 Евакуаційне освітлення в громадських будинках та спорудах, а також в адмністративних і побутових будинках промпідприємств повинно улаштовуватись:

а) у прохідних приміщеннях, коридорах, холах, фойє і вестибюлях, на сходах, передбачєних для евакуації людей з будинків, де працює або перебуває одночасно понад 50 осіб, а також із медпунктів, лікувально-профілактичних закладів, книго- і архівосховищ, дитячих дошкільних закладів незалежно від кількості осіб, що в них перебувають;

б) у залах плавальних басейнів, спортивних і актових залах;

в) у приймальнях, роздягальнях, кухнях і прально-сортувальних приміщеннях дитячих дошкільних установ і шкіл-інтернатів;

г) в очікувальних, роздягальнях, мийних, душових, ванних і парних приміщеннях лазень;

д) у приміщеннях електросвітлолікування, роздягальнях, душових і ванних, залів відділень грязелікування і відновлювального лікування в лікувально-профілактичних установах;

е) у приміщеннях, де одночасно можуть знаходитись понад 100 осіб (аудиторії, обідні зали, актові зали, конференц-зали);

ж) у торговельних залах загальною площею понад 90 м2 і на шляхах виходу з них, транспортних тунелях торговельних підприємств;

з) у приміщеннях, в яких люди працюють постійно, якщо внаслідок відключення робочого освітлення і продовження при цьому роботи виробничого обладнання може з'явитись небезпека травматизму (ремонтні майстерні, виробничі приміщення підприємств громадського харчування, пральні).

3.6 Евакуаційне освітлення повинно улаштовуватись у житлових будинках заввишки 6 і більше поверхів та в гуртожитках, де мешкає понад 50 осіб.

Світильники евакуаційного освітлення повинні установлюватись но лініях головних проходів: у вестибюлях, ліфтових холах і на площадках перед лімітами, а також у коридорах завдовжки понад 10 м, у сходових клітках.

Лінії освітлення незадимлюваних сходових кліток необхідно приєднати до мережі евакуаційного освітлення. При цьому рівень освітленості забезпечується згідно з нормами робочого освітлення, мережа якого в цьому випадку не передбачається.

3.7 Світлові покажчики "Вихід" необхідно встановлювати:

а) біля виходів з приміщень обідніх і актових залів, аудиторій, конференц-залів та інших приміщень, в яких можуть знаходитись одночасно понад 100 осіб;

б) біля виходів з коридорів, до яких примикають приміщення з загальною чисельністю постійного перебування в них понад 50 осіб;

в) біля виходів з естрад, конференц-залів і актових залів;

г) уздовж коридорів довжиною понад 25 м у гуртожитках коридорного типу місткістю понад 50 осіб на поверсі. При цьому світлові покажчики повинні установлюватися на відстані не більше 25 м один від одного, а також у місцях поворотів коридорів;

д) біля виходів для покупців із торговельних залів загальною площею 180 м2 і більше у всіх магазинах та із торговельних залів загальною площею понад 110 м2 у магазинах самообслуговування.

3.7.1 Покажчики виходів можуть бути:

а) світловими, з вбудованими в них джерелами світла, що приєднуються до мережі аварійного освітлення;

б) світловими, з вбудованими в них джерелами світла і автон