Реферат: Реалізація державної енергозаощаджувальної політики в регіонах України: суспільно-географічний підхід

О. В. Панібрацька

Реалізація державної енергозаощаджувальної політики в регіонах України: суспільно-географічний підхід


Україна як одна з найенерговитратніших країн світу (енергомісткість її ВВП більш ніж у 4 рази перевищує енергомісткість ВВП розвинутих країн) володіє значним потенціалом енергозаощадження, який за різними оцінками становить від 42 до 48% від обсягу споживання первинних енергоресурсів. Використання цього потенціалу має забезпечити зниження витрат на імпорт енергоносіїв, зростання надійності енергопостачання, підвищення конкурентноспроможності продукції вітчизняних виробників. Проте досягнутий рівень виконання завдань з енергозаощадження, поставлених у Комплексній державній програмі енергозбереження, на сьогоднішній день не перевищує 34%, що не відповідає потребам економіки країни та спонукає до перегляду засобів та механізмів реалізації державної енергозаощаджувальної політики, в тому числі і з позицій суспільної географії.

Результати аналізу регіональних особливостей реалізації державної енергозаощаджувальної політики свідчать про повільні темпи створення структур із управління енергозаощадженням в регіонах та низьку скоординованість їх роботи. Зокрема, управління або відділи з енергозбереження функціонують не у всіх регіонах України, вони створені лише в 17 облдержадміністраціях. Хоча за умови залучення обласних енергопостачальних компаній до сфери управління енергозаощадженням в регіонах проблеми неповного охоплення території України управлінськими структурами із енергозаощадження можна було б уникнути.

Переважання галузевого напряму реалізації завдань державної енергозаощаджувальної політики над регіональним призвело до недостатнього врахування територіальних відмінностей у ефективності використання енергетичних ресурсів в цій сфері, що виявилось у домінуванні недостатньо диференційованого підходу до планування та оцінки результативності заходів з енергозаощадження в регіонах із різною ефективністю енерговикористання.

Із метою усунення висвітлених вище недоліків у реалізації державної енергозаощаджувальної політики нами сформульовано наступні пропозиції.

По-перше, регіональні енергопостачальні компанії як елементи споживчої ланки ПЕК, в якій здійснюється просторова конвергенція суспільних потреб у різних видах енергетичних ресурсів, можуть виконувати не лише функцію постачання та розподілу енергії між споживачами, а й функцію надання енергосервісних послуг та управління заходами із енергозаощадження. Використання їх потенціалу із управління енергозаощадженням дозволить уникнути створення надлишкових управлінських структур.

По-друге, вибір напрямів реалізації державної енергозаощаджувальної політики в регіонах повинен проводитися у контексті типізації останніх за ефективністю використання енергетичних ресурсів, оскільки нами встановлено, що діапазон напрямів енергозаощадження розширюється від переважно організаційно-технологічних заходів та освоєння відновлюваних джерел енергії в регіонах із порівняно високою ефективністю використання енергії до підвищення комплексності використання паливно-енергетичних ресурсів і вдосконалення структури промисловості в регіонах із середньою ефективністю використання енергетичних ресурсів, а також структури всього господарського комплексу в регіонах із низькою ефективністю використання енергетичних ресурсів.

По-третє, існування трьох основних типів регіонів України за ефективністю використання енергетичних ресурсів свідчить про необхідність диференційованого підходу до оцінки результативності проведення заходів з енергозаощадження в них. Він, на нашу думку, може полягати у порівнянні досягнень в галузі енергозаощадження тих регіонів, що за ефективністю енерговикористання належать до одного типу, заохоченні регіонів-переможців та поширенні їх досвіду на території із подібними показниками ефективності використання енергетичних ресурсів.

По-четверте, важливий внесок у підвищення ефективності процесу прийняття рішень у галузі реалізації державної енергозаощаджувальної політики в регіонах може зробити створення та використання карт, які відображають диференціацію регіонів України за тими чи іншими показниками ефективності використання енергетичних ресурсів.

Вашій увазі пропонується чотири картосхеми, складені способом картограм. Перша картосхема відображає типізацію регіонів України за ефективністю використання енергетичних ресурсів, яка була проведена нами на основі результатів кластерного аналізу за сукупністю показників сбалансованості та ефективності енерговикористання. Друга картосхема показує регіональні відмінності у ефективності використання найпоширенішого на сьогоднішній день енергетичного ресурсу – електроенергії – та дає можливість співставити регіональну диференціацію значень показників електромісткості валової доданої вартості та енергоозброєності праці. Третя картосхема відображає відмінності між регіонами за ефективністю використання палива та дає можливість співставити регіональну диференціацію значень показників паливомісткості валової доданої вартості та паливоозброєності праці. Четверта картосхема демонструє регіональну диференціацію значень показників тепломісткості валової доданої вартості та теплоозброєності праці.