Реферат: Правила приймання 16 12 Гарантії виробника 18 Додаток а код дкпп 19 Додаток б бібліографія 20

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ


ВОДА ПИТНА ФАСОВАНА

Загальні технічні умови

ДСТУ
(Проект, друга редакція)

Видання офіційне




Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

2007
пр ДСТУ


ПЕРЕДМОВА


РОЗРОБЛЕНО : ТК № 124 “Природні та преформовані лікувальні ресурси” (Український НДІ медичної реабілітації та курортології), Державний Вінницький проектно-конструкторський технологічний інститут Міністерства аграрної політики України


РОЗРОБНИКИ: К.Бабов, д-р. мед. наук; О.Нікіпелова, канд. хім.наук, Л.Солодова, В. Докука, В.Зелінська, Н Козюра.

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від _________ 2007р. № __________


^ 3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ


Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково на будь – яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України.

Держспоживстандарт України,2007


^ II


пр ДСТУ З М І С Т

Стор.


1 Cфера застосування 1

2 Нормативні посилання 1

3 Терміни та визначення понять 6

4 Загальні технічні вимоги 7 5 Вимоги безпеки 12

6 Вимоги щодо охорони довкілля 12 7 Маркування 12

8 Пакування 13

9 Правила транспортування та зберігання 15

10 Методи контролювання 15

11 Правила приймання 16

12 Гарантії виробника 18

Додаток А Код ДКПП 19

Додаток Б Бібліографія 20


III
пр ДСТУ ^ НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
____________________________________________________________________


ВОДА ПИТНА ФАСОВАНА Загальні технічні умови ВОДА ПИТЬЕВАЯ ФАСОВАННАЯ Общие технические условия


^ BOTTLED DRINKING WATERS General specifications ____________________________________________________________________





Чинний від _________


1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ


1.1 Цей стандарт поширюється на воду питну фасовану, призначену для

реалізації через торговельну мережу, і установлює вимоги щодо її виробляння, постачання, використання.

Стандарт не поширюється на фасовані природні мінеральні води

згідно з ДСТУ 878.

1.3 Вимоги щодо безпечності продукції викладено в 4.1.8-4.1.10 та розділах 5 і 6.


^ 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДК 016-97 Державний класифікатор продукції та послуг

ДСТУ 878 : 2006 Води мінеральні природні фасовані. Загальні технічні умови

ДСТУ 2368:2004 Напої безалкогольні. Виробництво. Терміни та визначення понять

ДСТУ 2515-94 Устаткування для пакування харчових продуктів. Терміни та визначення

ДСТУ 3778-98 Ящики пластмасові багатооборотні для пляшок. Загальні технічні умови


пр ДСТУ


ДСТУ 4077-2001 Якість води. Визначання рН (ISO 10523:1994, МОD)

ДСТУ 4078-2001 Якість води. Визначання нітрату. Частина 3. Спектометричний метод із застосуванням сульфосаліцилової кислоти (ISO 7890-3:1998, МОD)

ДСТУ 4079-2001 Якість води. Визначання загального вмісту хлоридів. Титрування нітратом срібла із застосуванням хромату як індикатора (метод Мора) (ISO 9297:1989, МОD)

ДСТУ 4260:2003 Тара і паковання спожиткові. Марковання. Загальні технічні умови

ДСТУ ISO 6058-2003 Якість води. Визначання кальцію. Титриметричний метод із застосуванням етилендіамінтетраоцтової кислоти (ISO 6058:1984, IDТ )

ДСТУ ISO 6059-2003 Якість води. Визначання сумарного кальцію та магнію. Титриметричний метод із застосуванням етилендіамінтетраоцтової кислоти (ISO 6059:1984, IDТ )

ДСТУ ISO 6332-2003 Якість води. Визначання заліза. Спектрометричний метод із використанням 1,10-фенантроліну (ISO 6332:1988, IDТ)

ДСТУ ISO 6468-2002 Якість води. Визначання вмісту окремих хлороорганічних інсектицидів, поліхлорованих біфенілів та хлорбензолів. Метод газової хроматографії після екстракції типу “рідина-рідина” (ISO 6468:1996, IDТ)

ДСТУ ISO 6777-2003 Якість води. Визначання нітритів спектрометричним методом молекулярної абсорбції (ISO 6777:1984, IDТ )

ДСТУ ISO 6778-2003 Якість води. Визначання амонію потенціометричним методом (ISO 6778:1984, IDТ )

ДСТУ ISO 7027-2003 Якість води. Визначання каламутності (ISO 7027:1999, IDТ )

ДСТУ ISO 7150-1-2003 Якість води. Визначання амонію. Частина 1.Ручний спектрометричний метод (ISO 7150-1:1984, IDТ )

ДСТУ ISO 7150-2-2003 Якість води. Визначання амонію.Частина 2. Автоматичний спектрометричний метод (ISO 7150-2:1986, IDТ)

ДСТУ ISO 7887: 2003 Якість води. Визначання і дослідження забарвленості (ISO 7887:1994, IDТ )

ДСТУ ГОСТ 10117.1-2003 Пляшки скляні для харчових рідин. Загальні технічні умови

ДСТУ ISO 10304-3:2003 Якість води. Визначання розчинених аніонів методом рідинної іонної хроматографії. Частина 3. Визначення хромату, йодиду, сульфіту, тіоцианату та тіосульфату (ISO 10304-3:1997, IDТ)

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБТ. Пожарна безпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах (ССБТ. Методи виміру шуму на робочих місцях)


2

прДСТУ


ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБТ. Устаткування виробниче. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (ССБТ. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 3351-74 Вода питьевая. Методы определения вкуса, запаха, цветности и мутности (Вода питна. Методи визначення смаку, запаху, кольоровості та каламутності )

ГОСТ 4011-72 Вода питьевая. Методы измерения массовой концентрации общего железа ( Вода питна. Методи визначання масової концентрації загального заліза )

ГОСТ 4151-72 Вода питьевая. Метод определения общей жесткости (Вода питна. Метод визначання загальної жорсткості)

ГОСТ 4152-89 Вода питьевая. Методы определения массовой концентрации мышьяка ( Вода питна. Методи визначання масової концентрації миш’яку)

ГОСТ 4192-82 Вода питьевая. Методы определения минеральных азотсодержащих веществ (Вода питна. Методи визначання мінеральних азотовмістних речовин)

ГОСТ 4245-72 Вода питьевая. Методы определения содержания хлоридов (Вода питна. Методи визначання вмісту хлоридів)

ГОСТ 4386-89 Вода питьевая. Методы определения массовой концентрации фторидов (Вода питна. Методи визначання масової концентрації фторидів)

ГОСТ 4388-72 Вода питьевая. Методы определения массовой концентрации меди (Вода питна. Методи визначання масової концентрації міді)

ГОСТ 4389-72 Вода питьевая. Методы определения содержания сульфатов (Вода питна. Методи визначання вмісту сульфатів)

ГОСТ 4974-72 Вода питьевая. Методы определения содержания марганца (Вода питна. Методи визначання вмісту марганцю)

ГОСТ 8050-85 Двуокись углерода газообразная и жидкая. Технические условия (Діоксид вуглецю газоподібний і рідкий. Технічні умови)

ГОСТ 10131-93 Ящики из древесины и древесных материалов для

продукции пищевых отраслей промышленности, сельского хозяйства и спичек.

Технические условия (Ящики із деревини і деревинних матеріалів для продукції харчових галузей промисловості, сільського господарства і сірників. Технічні умови)

ГОСТ 11354-93 Ящики из древесины и древесных материалов многооборотные для продукции пищевых отраслей промышленности и сельского хозяйства. Технические условия (Ящики із деревини і деревинних матеріалів багатообертові для продукції харчових галузей промисловості і сільського господарства. Технічні умови)


3

прДСТУ

ГОСТ 13358-84 Ящики дощатые для консервов. Технические условия (Ящики дощаті для консервів. Технічні умови)

ГОСТ 13516-86 Ящики из гофрированного картона для консервов, пресервов и пищевых жидкостей. Технические условия (Ящики із гофрованного картону для консервів, пресервів і харчових рідин. Технічні умови)

ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов ( Маркування вантажів)

ГОСТ 14919-83 Электроплиты, электроплитки и жарочные электрошкафы бытовые. Общие технические условия ( Електроплити, електроплитки і жарові електрошафи побутові. Загальні технічні умови)

ГОСТ 18164-72 Вода питьевая. Метод определения содержания сухого остатка (Вода питна. Метод визначання вмісту сухого залишку)

ГОСТ 18165-81 Вода питьевая. Метод определения массовой концентрации алюминия (Вода питна. Метод визначання масової концентрації алюмінію)

ГОСТ 18190-72 Вода питьевая. Методы определения содержания остаточного активного хлора ( Вода питна. Методи визначання вмісту залишкового активного хлору)

ГОСТ 18293-72 Вода питьевая. Методы определения содержания свинца, цинка, серебра (Вода питна. Методи визначання вмісту свинцю, цинку, срібла)

ГОСТ 18294-89 Вода питьевая. Метод определения массовой концентрации бериллия ( Вода питна. Метод визначання масової концентрації берилію)

ГОСТ 18301-72 Вода питьевая. Методы определения содержания остаточного озона (Вода питна. Методи визначання вмісту залишкового озону)

ГОСТ 18308-72 Вода питьевая. Метод определения содержания молибдена (Вода питна. Метод визначання вмісту молібдену)

ГОСТ 18309-72 Вода питьевая. Метод определения содержания полифосфатов (Вода питна. Методи визначання вмісту поліфосфатів)

ГОСТ 18826-73 Вода питьевая. Метод определения содержания нитратов (Вода питна. Методи визначання вмісту нітратів)

ГОСТ 18963-73 Вода питьевая. Методы санитарно-бактериологического анализа (Вода питна. Методи санітарно- бактеріологічного аналізу)

ГОСТ 19355-85 Вода питьевая. Метод определения полиакриламида (Вода питна. Метод визначання поліакриламіду)

ГОСТ 19413-89 Вода питьевая. Метод определения массовой концентрации селена (Вода питна. Метод визначання масової концентрації селену)

ГОСТ 23268.0-91 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Правила приемки и методы отбора проб (Води мінеральні питні лікувальні, лікувально-столові і природні столові. Правила приймання і методи відбирання проб)


4

прДСТУ


ГОСТ 23268.1-91 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Методы определения органолептических показателей и объема воды в бутылках (Води мінеральні питні лікувальні, лікувально-столові і природні столові. Методи визначання органолептичних показників і об’єму води в пляшках)

ГОСТ 23268.2-91 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Методы определения двуокиси углерода (Води мінеральні питні лікувальні, лікувально-столові і природні столові. Методи визначання діоксиду вуглецю)

ГОСТ 23268.3-78 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Метод определения гидрокарбонат-ионов (Води мінеральні питні лікувальні, лікувально-столові і природні столові. Методи визначання гідрокарбонат-іонів)

ГОСТ 23268.5-78 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Методы определения ионов кальция и магния (Води мінеральні питні лікувальні, лікувально-столові і природні столові. Методи визначання іонів кальцію та магнію)

ГОСТ 23268.6-78 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Методы определения ионов натрия (Води мінеральні питні лікувальні, лікувально-столові і природні столові. Методи визначання іонів натрію)

ГОСТ 23268.7-78 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Методы определения ионов калия (Води мінеральні питні лікувальні, лікувально-столові і природні столові. Методи визначання іонів калію)

ГОСТ 23268.12-78 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Метод определения перманганатной окисляемости (Води мінеральні питні лікувальні, лікувально-столові і природні столові. Метод визначання перманганатної окиснюваності)

ГОСТ 23268.16-78 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Методы определения йодид-ионов (Води мінеральні питні лікувальні, лікувально-столові і природні столові. Методи визначання йодид-іонів)

ГОСТ 23268.18-78 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Методы определения фторид-ионов (Води мінеральні питні лікувальні, лікувально-столові і природні столові. Методи визначання фторид-іонів)

ГОСТ 23285-78 Пакеты транспортные для пищевых продуктов и стеклянной тары. Технические условия (Пакети транспортні для харчових продуктів и скляної тари. Технічні умови)

ГОСТ 23950-88 Вода питьевая. Метод определения массовой концентра-ции стронция (Вода питна. Метод визначання масової концентрації стронцію)

5

прДСТУ


ГОСТ 24597-81 Пакеты тарно-штучных грузов. Основные параметры и размеры (Пакети для тарно-роздрібних грузів. Основні параметри і розміри)

ГОСТ 24831-81 Тара-оборудование. Типы, основные параметры и размеры (Тара-устатковання. Типи, основні параметри і розміри)

ГОСТ 25151 – 82 Водоснабжение. Термины и определения (Водопоста-чання. Терміни та визначення)

ГОСТ 25951-83 Пленка полиэтиленовая термоусадочная. Технические условия (Плівка поліетиленова термозсідальна. Технічні умови)

ГОСТ 26449.1-85 Установки дистиляционные опреснительные стационарные. Методы химического анализа соленых вод (Установки дисти-ляційні опріснювальні стаціонарні. Методи хімічного аналізу сольоних вод)

ГОСТ 26927-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения ртути (Сировина і продукти харчові. Метод визначання ртуті)

ГОСТ 27065-86 Качество вод. Термины и определения ( Якість вод. Терміни та визначення)

ГОСТ 27752-88 Часы электронно-механические кварцевые настольные, настенные и часы- будильники. Общие технические условия ( Годинники електронно-механічні кварцеві настільні, настінні і годинники –будильники. Загальні технічні умови)

ГОСТ 29224-91 (ИСО 386-77) Посуда лабораторная стеклянная. Термометры жидкостные стеклянные лабораторные. Принципы устройства,

конструирования и применения ( Посуд лабораторний скляний. Термометри

рідинні скляні лабораторні. Принципи влаштування, конструювання і застосування)

ГОСТ 30813-2002 (ИСО 6107-1-8-96) Вода и водоподготовка. Термины и определения ( Вода і водопідготування. Терміни та визначення)


^ 3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ


У цьому стандарті вжито терміни та визначення згідно з ДСТУ 2368, ДСТУ 2515, ГОСТ 25151, ГОСТ 27065, ГОСТ 30813, а також додаткові нові терміни з відповідними визначеннями позначених ними понять:

вода питна фасована

Питна вода підземних джерел питного водопостачання або питна вода

централізованого питного водопостачання, додатково оброблена з метою поліпшення її якості, яка за гігієнічними нормативами відповідає вимогам державних стандартів та санітарному законодавству України, фасована у герметичну спожиткову тару і призначена для забезпечення фізіологічних потреб населення

^ 3.2 джерело питного водопостачання

Водний об’єкт, воду якого використовують для питного водопостачання

після відповідного оброблення або без нього

6

прДСТУ

^ 3.3 централізоване питне водопостачання

Господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за

допомогою комплексу об’єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов’язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води

^ 3.4 гігієнічні нормативи якості питної води

Сукупність науково обгрунтованих і установлених санітарним законо-

давством мінімальних специфікацій якості, епідеміологічної та радіаційної безпеки, які гарантують фізіологічну повноцінність, безпечність та нешкідливість питної води для життя і здоров’я людини незалежно від частоти та строку її вживання.


4^ ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ


4.1 Характеристики

Можливість організації промислового фасування питних вод

установлюють у кожному конкретному випадку науково-дослідні установи, атестовані в даній галузі центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

Фасовані питні води за якістю повинні відповідати вимогам цього

стандарту та їх виробляють у кожному конкретному випадку згідно з технологічною інструкцією підприємства-виробника, затвердженою в установленому порядку, з додержанням вимог санітарного законодавства.

4.1.3 Під час виробництва фасованої питної води дозволено використовувати будь-яку технологію водоготування (реагентну, безреагентну, змішану), яка забезпечить якість води відповідно до вимог цього стандарту.

Для знезараження води дозволено застосовувати методи ультрафільтрації, УФ-опромінювання, озонування та інші методи, дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

4.1.4 Код ДКПП фасованої води згідно з ДК 016 наведено в додатку А.

4.1.5 Фасовану питну воду виготовляють двох видів:

негазовану;

газовану, природно чи штучно насичену діоксидом вуглецю.

За ступенем насичення діоксидом вуглецю ці води поділяють на

слабогазовані, середньогазовані, сильногазовані.

Масова частка діоксиду вуглецю у насичених діоксидом вуглецю

водах повинна бути :

для слабогазованих від 0,2 % до 0,3 % включно;

для середньогазованих понад 0,3 % до 0,4 % включно;

- для сильногазованих понад 0,4 % до 0,6 % включно.


7

прДСТУ

4.1.7 За органолептичними характеристиками фасована питна вода повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 1.


Таблиця 1 – Органолептичні характеристики


Характеристика, одиниця вимірювання

Значення

Методи контролювання

Зовнішній вигляд

Прозора рідина без поверхневої плівки, осаду і сторонніх включень

Згідно з ГОСТ 3351

Забарвленість, град., не більше

10

Згідно з ГОСТ 3351 або ДСТУ ISO 7887

Присмак ПР (бал), не більше

0

Згідно з ГОСТ 3351

Запах, ПР (бал) , не більше :

- для питної води

при 20 оС;

- при нагріванні

до 60 оС



0


1


Згідно з ГОСТ 3351

Каламутність, НОК (мг/дм3), не більше

0,5
^ Згідно з ГОСТ 3351
або ДСТУ ISO 7027

Примітка 1. ПР-показник розведення (до зникнення запаху, присмаку).

Примітка 2. НОК- одиниці каламутності.


4.1.8 За масовою концентрацією основних фізико- хімічних характеристик фасована питна вода повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.


Таблиця 2 - Фізико-хімічні характеристики


Характеристики

Одиниця

виміру

Значення

масової концентрації, не більше або в межах

Методи контролювання

Загальна мінералізація або сухий залишок

г/дм3

0,1-1,0 (0,1-0,7)

Згідно з ГОСТ 18164

або посібник [1]

Загальна жорсткість

моль/м3

1,5-7,0

Згідно з ГОСТ 4151 або ДСТУ ISO 6059

Загальна лужність

моль/м3

0,5-6,5

Згідно з

ГОСТ 23268.3 або ГОСТ 26449.1

Сульфати(SO4--)

мг/дм3

250,0

Згідно з ГОСТ 4389

8

прДСТУ

Кінець таблиці 2

Характеристики

Одиниця

виміру

Значення

масової концентрації, не більше або в межах

Методи контролювання

Хлориди (Cl-)

мг/дм3

250,0

Згідно з ДСТУ 4079

або ГОСТ 4245

Гідрокарбонати (НСО3)

мг/дм3

30-400

Згідно з

ГОСТ 23268.3

Магній (Mg)

мг/дм3

5,0-80,0

Згідно з

ДСТУ ISO 6059 або ГОСТ 23268.5

Калій (К)

мг/дм3

2,0-20,0

Згідно з

ГОСТ 23268.7 або

ГОСТ 26449.1

Кальцій (Са)

мг/дм3

20,0-130,0

Згідно з

ДСТУ ISO 6058 або

ДСТУ ISO 6059

Фтор (фториди) ( F )

мг/дм3

0,5 – 1,2



Згідно з

ГОСТ 23268.18 або ГОСТ 4386

Йод (йодиди) (I)

мкг/дм3

50,0-125,0

Згідно з

ДСТУ ISO 10304-3 або ГОСТ 23268.16

Натрій

мг/дм3

200,0

Згідно з

ГОСТ 23268.6

Водневий показник рН:

- негазованої води

- газованої води, не нижче

Одиниці рН



6,5-8,5

4,5

Згідно з

ДСТУ 4077

Органічні речовини (в перерахунку на вуглець)

мг/дм3

3,0

Посібник [1]

Перманганатна окиснюваність

мг О2/дм3

2

Згідно з

ГОСТ 23268.12

Примітка. рН та загальну лужність у газованій фасованій воді визначають до насичення діоксидом вуглецю.



4.1.9 За масовою концентрацією хімічні показники безпеки фасованої питної води повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 3.

9


прДСТУ

Таблиця 3- Хімічні показники безпеки

Характеристики

Значення масової концентрації, мг/дм3, не більше ніж

Методи контролювання
Алюміній (Аl)
0,2

Згідно з ГОСТ 18165
Амоній
0,5

Згідно зДСТУ ISO 6778 або

ДСТУ ISO 7150 або ГОСТ 4192

Берилій (Ве)

0,0002

Згідно з ГОСТ 18294 або

РД 52.24.377 [3]
^ Залізо (Fe)
0,2

Згідно з ДСТУ ISO 6332 або ГОСТ 4011

Кадмій (Cd)

0,001

Згідно з РД 52.24.377 [3]

Марганець (Мn)

0,1

Згідно з ГОСТ 4974

Миш’як (As)

0,01

Згідно з ГОСТ 4152 або МВВ 91-12 [4]

Мідь (Cu)

1,0

Згідно з ГОСТ 4388 або РД 52.24.377 [3]

Молібден (Мо)

0,07

Згідно з ГОСТ 18308

Нітрати (по NO3-)

10,0
^ Згідно з ДСТУ 4078 або ГОСТ 18826
Нітрити (по NO2-)

0,5
Згідно з ГОСТ 4192 або ДСТУ ISO 6777
Пестициди(сума)

0,0001

Згідно з ДсанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 [5] або ДСТУ ISO 6468

Ртуть (Hg)

0,001

Згідно з ГОСТ 26927

Свинець (Pb)

0,01

Згідно з ГОСТ 18293 або РД 52.24.377[3]

Селен (Se)

0,01

Згідно з ГОСТ 19413

Стронцій (Sr)

7,0
^ Згідно з ГОСТ 23950
Хром (Cr)

0,1

Згідно з РД 52.24.377 [3]

Цинк (Zn)

1,0

Згідно з ГОСТ 18293 або РД 52.24.377 [3]

Феноли леткі

(сумарно)

0,001

Згідно з ГОСТ 26449.1 або МВВ 104-12 [6]

Хлороформ

0,06

Згідно з МВК 10.1.2.0052 [7]

Хлорфеноли

0,0003

Згідно з ДСТУ ISO 6468

Залишковий хлор

Відсутність

Згідно з ГОСТ 18190

Залишковий озон

0,1

Згідно з ГОСТ 18301

Поліфосфати залишкові (РО43-)

3,5

Згідно з ГОСТ 18309

Поліакриламід залишковий

0,1

Згідно з ГОСТ 19355

10

прДСТУ

4.1.10 За санітарно-мікробіологічними характеристиками фасована питна вода повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 4.

Таблиця 4 – Санітарно-мікробіологічні характеристики

Характеристики

Значення

Методи контролювання

Загальне мікробне число, КУО в 1 см3 води, не більше:

- за температури 22 оС - 48 год

- за температури 37 оС - 24 год



100

20

Згідно з МВ [8] або

ГОСТ 18963

Кількість бактерій групи кишкових паличок (коліформи) в 1дм3 не більше


Число термостабільних коліформних бактерій, КУО в 100 см3 води


Синьогнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa), КУО в 1 дм3 води

3


Відсутність


Відсутність

Згідно з МВ [8] або ГОСТ 18963


Згідно з МВ [8] або

ГОСТ 18963


Згідно з МР [9] або Посібник [10]

Примітка. При перевищенні кількості бактерій групи кишкових паличок (коліформ) на етапі ідентифікації колоній, що виросли, додатково проводять дослідження на наявність термостабільних коліформних бактерій та патогенної мікрофлори.


4.1.11 Вміст радіонуклідів 137Cs і 90Sr регламентують у воді джерела водопостачання і повинен відповідати вимогам ГН 6.6.1.1-130 [2].


^ 4.2 Вимоги до сировини

4.2.1 Для виготовляння фасованих питних вод використовують таку сировину:

- воду джерел питного водопостачання та воду централізованих систем питного водопостачання, які відповідають вимогам чинних державних стандартів та санітарному законодавству;

- діоксид вуглецю згідно з ГОСТ 8050.

4.2.2 Всі джерела, воду яких використовують для фасування, повинні мати Протокол радіаційної якості води.

4.2.3 Перелік контрольованих пестицидів установлюють індивідуально для кожного вододжерела (води-сировини) з територіальними органами санітарно-епідеміологічної служби.

11

прДСТУ

^ 5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ


5.1 Під час виготовляння фасованої питної води треба керуватися вимогами з техніки безпеки, що встановлені ДНАОП 1.8.10-1.13 [11].

5.2 Загальні вимоги до виробничого процесу повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002. Технологічне устаткування повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.

5.3 Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042 [12]. Приміщення повинні бути обладнані вентиляцією згідно з СНиП 2.04.05 [13].

5.4 Освітлення приміщень повинно відповідати вимогам ДБН В 2.5-28 [14].

5.5 Еквівалентний рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037 [15]; ДСН 3.3.6.039 [16]. Рівень шуму треба контролювати згідно з ГОСТ 12.1.050.

5.6 Пожежна безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.


^ 6 ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ


6.1 Стан довкілля, охоплюючи охорону атмосферного повітря, очищання стічних вод, охорону грунту, треба контролювати відповідно до вимог ДСП 201 [17], СанПиН 4630 [18], СанПиН 42-128-4690 [19].


7 МАРКУВАННЯ


7.1 Загальні вимоги до маркування повинні відповідати вимогам ДСТУ 4260.

7.2 Назву фасованої питної води зазначають словами: “Вода питна негазована (слабогазована, середньогазована, сильногазована)”.

7.3 Кожну одиницю спожиткової тари з водою маркують етикетками згідно з чинними нормативними документами, що містять викладену на державній мові інформацію щодо:

- назви фасованої води;

- місткості, в кубічних дециметрах або літрах;

- характеристик якості:

загальної мінералізації або сухого залишку, грам на кубічний дециметр.

2) загальної жорсткості, моль на кубічний метр;

вмісту фтору, міліграм на кубічний дециметр. При штучному

фторуванні вказувати: “ штучно фторована питна вода”;

4) вміст йоду (природний/ штучний), міліграм на кубічний дециметр, за

наявності в воді йоду більше ніж 50 мкг/дм3;

5) стану фасованої води за ступенем насиченості діоксидом вуглецю

(негазована, слабогазована, середньогазована, сильногазована).


12

прДСТУ


На етикетці середньогазованої та сильногазованої води зазначають : “Не рекомендується для дітей та хворих”;

- кінцевої дати споживання “Вжити до” або дати фасування та строку придатності до споживання ( число, місяць, рік) ;

- номера партії (номером партії вважати дату фасування);

- позначення цього стандарту;

- умов зберігання;

- назви, повної адреси і телефона виробника, адреси потужностей

(об’єкта) виробництва.

Текст марковання фасованої питної води підлягає обов’язковому

погодженню з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я

України.

Маркування продукції на етикетці штриховими кодами здійснюють відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

7.3 Дозволено:

- зазначати дату фасування води спеціальними засобами у будь-якому місці спожиткової тари, зручному для читання інформації;

- виносити на етикетку напис: “Вживати охолодженою”.

7.4 Транспортне маркування проводять згідно з ГОСТ 14192 з

нанесенням маніпуляційних знаків: “Обережно. Крихке”, “ Зберігати за температури від 5 ºС до 20 ºС ”.

Дозволено не наносити транспортне марковання в разі групового пакування продукції в транспортні пакети за допомогою термозсідальної плівки.


8 ПАКУВАННЯ


8.1 Питну воду фасують у спожиткову тару місткістю не більше ніж 11, 0 дм3 , а саме:

скляні пляшки згідно з ДСТУ ГОСТ 10117.1 та інші скляні пляшки,

скляні банки;

посуд одноразового використання (пляшки ПЕТ(Ф) , сифони із

полімерних матеріалів вітчизняного чи імпортного виробництва, металеві банки, пакети із полімерних та змішаних (полімерно-картонних) матеріалів;

посуд багаторазового використання, який має висновок державної

санітарно- епідеміологічної експертизи щодо їх безпеки з урахуванням максимальних строків зберігання продукції.

Дозволено за умовами договору з замовником фасувати питну воду у

спожиткову тару місткістю до 20,0 дм3.

Спожиткова тара повинна відповідати чинним нормативним документам та мати дозвіл центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України в кожному конкретному випадку.

13

прДСТУ

8.2 Середнє наповнення 10 одиниць спожиткової тари за температури

20 ˚ С повинне відповідати їх номінальній місткості з допустимими відхилами від номінального значення, зазначеними у таблиці 5 (згідно з Р 50-056 [20] ).

Таблиця 5 – Допустимі відхили

Номінальне значення кількості про-

дукції в пакувальній одиниці, дм3

Значення границі допустимого відхилу від номінального значення, %

Від 0,1 до 0,2 включно

Понад 0,2 до 0,3 -“-

-“- 0,3 до 0,5 -“-

-“- 0,5 до 1,0 -“-

-“- 1,0 до 3,0 -“-

-“- 3,0 до 11,0 -“-

-“- 11,0 до 20,0 -“-

4,5

4,0

3,0

2,5

1,5

1,0

0,5



8.3 Спожиткова тара з питною водою повинна бути герметично закупорена. Закупорювальні засоби повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів та бути дозволені для використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для контакту з харчовими продуктами.

8.4 Спожиткову тару з фасованою водою пакують у ящики згідно з ДСТУ 3778, ГОСТ 10131, ГОСТ 11354, ГОСТ 13516, ГОСТ 13358, у тару-устаткування згідно з ГОСТ 24831 та інші види тари згідно з чинними

нормативними документами або формують у вигляді пакетів: встановлюють на картонні підложки та обтягують термозсідальною плівкою згідно з ГОСТ 25951 чи іншими чинними нормативними документами .

У разі використовування термозсідальної армованої плівки дозволено групове пакування без картонної підложки.

Упакована продукція надходить на склад готової продукції, де її штабелюють чи формують в транспортні пакети згідно з ГОСТ 23285.

У разі укрупнення вантажних місць формування пакетів з готовою продукцією проводять згідно з ГОСТ 24597.

8.5 Спожиткова тара в пакеті повинна бути розташована так, щоб повністю читався текст на етикетці.

14

прДСТУ

^ 9 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ


9.1 Фасовану питну воду зберігають у спеціальних затемнених, чистих, сухих, добре вентильованих складських приміщеннях за температури від 5 ºС до 20 ºС і відносної вологості повітря не більше ніж 75 %.

9.2 Складують та зберігають продукцію у штабелях.

Висота штабеля повинна бути не більше ніж 3 м, відстань від нагрівальних приладів до штабеля - не менше одного метра.

Кількість рядів пакетів, сформованих із спожиткової тари з водою, під

час зберігання не повинна перевищувати:

а) для скляних пляшок місткістю до 0,5 дм3 включно – 8 рядів;

б) для пляшок ПЕТ(Ф) і ємностей із полімерних матеріалів:

- місткістю до 0,5 дм3 включно - 6 рядів;

- місткістю понад 0,5 дм3 до 1,0 дм3 включно - 5 рядів;

- місткістю понад 1,0 дм3 до 3,0 дм3 включно - 4 ряди;

- місткістю понад 3,0 дм3 до 11,0 дм3 включно - 2 ряди.

9.3 Фасовану питну воду перевозять усіма видами транспорту згідно з правилами транспортування швидкопсувних вантажів, чинними для даного виду транспорту.

Під час транспортування спожиткової тари з водою пакетами потрібно дотримуватися вимог ГОСТ 23285.

9.4 Під час навантажування, транспортування і розвантажування продукція повинна бути захищена від дії атмосферних опадів.


^ 10 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ


10.1 Відбирання проб проводять згідно з 11.3 цього стандарту.

Визначання якості паковання та марковання проводять візуально згідно з ГОСТ 23268.0.

^ 10.2 Визначання герметичності паковання

10.2.1 Засоби вимірювання та допоміжні пристрої

- термометр спиртовий скляний лабораторний з діапазоном вимірювання від 0 оС до 100 оС, ціна поділки шкали 1 оС згідно з ГОСТ 29224;

- годинник електронний згідно з ГОСТ 27752;

- плитка електрична згідно з ГОСТ 14919;

- місткість об’ємом 15 дм3.

10.2.2 Аналізування

місткості з водою, насиченою діоксидом вуглецю

В місткість об’ємом 15 дм3 з водою, попередньо перевареною протягом

15 хв і охолодженою до температури від 40 оС до 50 оС, повністю занурюють закупорену спожиткову тару з водою. Закупорювання вважають герметичним,


15

прДСТУ


якщо протягом 10 хв після занурювання не спостерігають виділення бульбашок газу.

місткості з негазованою водою

Герметичність закупорювання перевіряють візуально під час багаторазо-

вого перевертання спожиткової тари з питною водою. Паковання вважають герметичним за відсутності просочування води з-під кришки (пробки).

10.3 Визначання повноти наливу води проводять згідно з ГОСТ 23268.1.

10.4 Визначання органолептичних характеристик проводять за методиками, зазначеними у таблиці 1.

10.5 Визначання вмісту діоксиду вуглецю здійснюють: в скляних пляшках - згідно з ГОСТ 23268.2; в ємкостях ПЕТ(Ф) та інших - згідно з чинними нормативними документами [21].

10.6 Визначання фізико-хімічних характеристик проводять за методиками, зазначеними у таблиці 2, хімічних показників безпеки - за методиками, зазначеними у таблиці 3.

10.7 Визначання санітарно-мікробіологічних характеристик проводять за методиками, зазначеними у таблиці 4.

Контролювання на наявність патогенних мікроорганізмів, вірусологічних та паразитологічних показників здійснюють згідно з порядком державного

санітарного нагляду санітарно-епідеміологічні станції за методиками, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

10.8 Уміст 137Cs і 90Sr визначають на основі чинних стандартів та методичних вказівок, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

10.9 Дозволено застосовувати інші методики, атестовані та затверджені в установленому порядку.


^ 11 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ


11.1 Фасовану питну воду приймають партіями.

Партією вважають будь-яку кількість води в однотипному посуді, однієї місткості, однієї дати фасування, оформлену одним документом, що підтверджує безпечність та якість.

11.2 Документ про якість повинен містити таку інформацію:

назву, повну адресу і телефон виробника;

назву продукції;

результат дослідження або підтвердження відповідності якості

фасованої питної води вимогам цього стандарту;

розмір партії в кубічних дециметрах або літрах;

кількість одиниць емкостей в партії, шт;

16

прДСТУ

кінцеву дату споживання “Вжити до” або дату фасування та строк

придатності до споживання;

- позначення цього стандарту.

11.3 Відбирання проб для визначення відповідності якості фасованої питної води вимогам цього стандарту проводять:

- для місткостей об’ємом до 2,0 дм3 включно згідно з ГОСТ 23268.0;

- для місткостей об’ємом понад 2,0 дм3 методом випадкової вибірки

не менше двох одиниць.

Оцінку герметичності пакування проводять після визначання показника “Зовнішній вигляд” тієї ж вибірки. Об’єм води в спожитковій тарі визначають після перевіряння герметичності паковання тієї ж вибірки.

11.4 Номенклатуру характеристик, які контролюють, установлюють у

кожному випадку залежно від джерела водопостачання та технології водоготування і узгоджують з територіальними органами санітарно-епідеміологічної служби.

11.5 Контролювання якості фасованої питної води проводять за

скороченим, скороченим періодичним та повним аналізами.

При скороченому аналізі у кожній партії продукції визначають:

якість паковання та марковання; герметичність паковання; повноту наливу; масову частку діоксиду вуглецю (у воді, насиченій діоксидом вуглецю); присмак, запах фасованої питної води; рН; сухий залишок; жорсткість; перманганатну окиснюваність; санітарно-мікробіологічні характеристики (ЗМЧ за температури 37 oC, кількість групи кишкових пали