Реферат: В. М. Тюріна Рекомендовано кафедрою "Економіка підприємств міського господарства", протокол №11 від 03. 2002р

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


Методичні вказівки до курсового проекту

“Розрахунок економічних показників

діяльності комунального підприємства”

та самостійної підготовки

з курсу “Економіка підприємства”


(для студентів спеціальності “Економіка підприємств міського господарства ” денної та заочної форм навчання)


Харків – ХДАМГ-2002

Методичні вказівки до курсового проекту “Розрахунок економічних показників діяльності комунального підприємства” та самостійної підготовки з курсу “Економіка підприємства” для студентів спеціальності “Економіка підприємств міського господарства ” денної та заочної форм навчання. - Укл. Славута О.І. - Харків: ХДАМГ, 2002.-47 с.


Укладач: О.І.Славута


Рецензент: В.М.Тюріна


Рекомендовано кафедрою “Економіка підприємств міського господарства”, протокол №11 від 7.03.2002р.


ВСТУП


Метою курсового проекту є закріплення навичок роботи з економічною інформацією з курсу «Економіка підприємств» з урахуванням специфіки фаху студентів. У проекті розглядаються питання організації на підприємстві водовідведення Цеху механічного зневоднювання осаду, використання для придбання устаткування фінансового лізингу; обчислюється величина щорічного лізингового платежу; визначаються економічні показники діяльності Цеху, вплив цієї діяльності на економічні показники підприємства в цілому, розраховуються та аналізуються відносні показники економічної діяльності підприємства водовідведення.


У процесі виконання курсового проекту студент повинен виявити:

наявність теоретичних знань з курсу “Економіка підприємства” та вміння використовувати їх в економічних розрахунках;

вміння користуватися нормативною документацією;

знання діючого законодавства у сфері оподаткування підприємства.


Курсовий проект складається з розрахункової і графічної частин. Розрахункова частина оформлюється на папері формату А4; відступи від краю: верхнього – 20, нижнього – 15, лівого – 25, правого – 10 мм. У разі виконання пояснювальної записки за допомогою ЕОМ шрифт – Times New Roman, міжрядковий інтервал – 1,5. Матеріал розміщують у такій послідовності:

Титульний аркуш (макет титульного аркуша наведено в Додатку 1).

Зміст.

Розрахункова частина пояснювальної записки.

Висновки.

Перелік використаної літератури.


Нумерацію розділів, таблиць та рисунків здійснюють так само, як і в цих Методичних вказівках.

Графічну частину виконують на папері формату А1; відступи від лівого краю – 20, від інших – 5 мм. Зразок оформлення штампа до плакату подано в Додатку 2.

Плакат умовно розподіляють на чотири частини, кожна з яких містить у собі переважно графічну інформацію відповідно до останнього числа номеру залікової книжки. На плакаті необхідно навести інформацію чотирьох розділів курсового проекту у вигляді: розрахункової формули, таблиці, двох графіків або діаграм. У Завданні на графічну частину курсового проекту міститься інформація про варіанти, види й назви окремих частин плакату із посиланням на розділи й таблиці, потрібні для використання. Інформацію на плакаті розміщують послідовно, як і розділи пояснювальної записки. Плакат має загальну для всіх варіантів назву “Показники діяльності підприємства водовідведення”.


^ ЗАВДАННЯ НА ГРАФІЧНУ ЧАСТИНУ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ




Графік 2

Показники використання основного капіталу (розд. 4.1)

Показники ефективності використання оборотного капіталу (розд. 4.2)

Структура витрат ЦМЗО за економічними елементами (табл. 2.4)

Фінансові показники підприємства (табл. 3.8)

Характеристика основного капіталу підприємства (табл. 3.3,3.4)

Графік 1

Динаміка трудових показників підприємства (розд. 3.3)

Схема лізингової операції (рис.1.1)

Показники використання трудових ресурсів (розд. 4.3)

Графік постійних та зміних витрат ЦМЗО (розд.2)

Структура витрат за критерієм залежності від зміни обсягу виробництва (табл. 2.5)

Таблиця

Експлуатаційні витрати ЦМЗО (табл. 2.1)

Характеристика основного капіталу підприємства (табл. 3.1,3.2)

Розрахунок загального розміру лізингового платежу (табл. 1.3)

Розрахунок середньорічної вартості устаткування ЦМЗО (табл. 1.2)

Види і вартість устаткування ЦМЗО (табл. 1.1)

Формула

Розрахунок величини лізингового платежу (розд.1)

Розрахунок витрат на електроенергію (розд.2)

Розрахунок доходів від основного виду діяльності в 2002р. (розд. 2.5)

Розрахунок коефіцієнту рентабельності витрат (розд. 4.4)

Розрахунок тривалості 1 обороту оборотних коштів (розд. 4.2)

Остання цифра залікової книжки

0,5

1,6

2, 7

3,8

4,9


^ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦЕХУ МЕХАНІЧНОГО ЗНЕВОДНЕННЯ ОСАДУ


У цьому розділі обґрунтовують застосування на підприємстві водовідведення сучасних технологій очистки стічної рідини, дають характеристику необхідного обладнання. Слід визначити:

суму капітальних вкладень на придбання обладнання;

величину щорічного лізингового платежу за обладнання.


На підприємстві водовідведення міста N у 2001р. було проведено аналіз виробничої та господарської діяльності, зокрема на Комплексі біологічного очищення (КБО). На Комплекс надходить стічна рідина, що являє собою суміш господарсько-побутових і промислових відходів. Спочатку вона потрапляє до споруд (ґрати типу НГ-8Т), призначених для механічного очищення стоків від великого за розміром сміття. Затримане на ґратах сміття знешкоджують і вивозять.

Для видалення із стічної рідини мінеральної частини суспензії на Комплексі діють шість секцій пісколовок горизонтального типу з конусними прорізами для видалення піску. Пісок гідроелеваторами перекачується на піщані площадки.

Після пісколовок стічні води надходять на первинні радіальні відстійники ( чотири - діаметром 28 м і три - діаметром 40 м). Їх призначення - видаляти із стічних вод зважені частки, що осідають під дією сили тяжіння, або спливають. Осад, що утворюється у відстійниках діаметром 28 м, самопливом, а з відстійників діаметром 40 м центровими і плунжерними насосами видаляється в самопливну мережу й у резервуар сирогоосаду обсягом 600 м3. Після первинних відстійників прояснені стоки надходять в аеротенки, де аеруються з активним мулом, при цьому відбувається біологічне очищення стоків. Суміш активного мулу з очищеними стоками надходить на вторинні відстійники, де очищена вода відокремлюється від активного мулу.

Активний мул з відстійників надходить у резервуар активного мулу (600 м3), а очищені стоки направляються у канал і по щитовому колектору скидаються в річку. Очищені стоки хлоруються на хлораторній станції, продуктивність якої становить 150 кг хлору на годину.

З 600 м3 резервуару активний мул (зворотний) насосами 20 НДН - 3000 м3/година перекачується в аеротенки. Утворений надлишковий активний мул надходить на мулові площадки, де відбувається зневоднювання і підсушування осаду. Мулова вола, що відокремилась у результаті цього процесу, через колодязі надходить у водовідвідну мережу і на насосну станцію, звідки насосами перекачується в канал (до головної споруди).

Зневоднений і підсушений мул (кек) згрібається бульдозером до дороги, а потім екскаватором навантажується і вивозиться або складується. У 2001 р. обсяг кека, вивезеного з КБО, склав 63 тис. м3.

Підсушування осаду на мулових площадках для сучасних великих очисних станцій не завжди виявляється можливим, тому що потребує великих площ. Мулові площадки розбиті на три ділянки загальною площею 126,18 га, з яких:

перша ділянка займає площу 37,02 га;

друга - 83,94 га;

третя - 5,22 га.

На цих мулових площадках вологість мулу після підсушування, що триває в середньому 30 днів, зменшується з 97 до 80-85%. Сам процес підсушування осаду супроводжується неприємним запахом і сприяє розмноженню шкідливих комах - мух. Земля, на якій розташовані мулові площадки, не може бути використана в сільському господарстві протягом 15-20 років, тому що вона перенасичена шкідливими речовинами. Тому для великих станцій необхідно застосовувати більш сучасні способи зневоднення осаду, до числа яких, зокрема, відноситься механічне видалення вологи.

На підприємстві розроблено проект упровадження Цеху механічного зневоднювання осаду (ЦМЗО), необхідного як з технологічної, так і з екологічної точки зору. Видалення води центрифугуванням засновано на дії відцентрової сили, причому цей процес завершується протягом декількох хвилин. Ціль зневоднення, тобто зменшення вологості є ущільнення надлишкового мулу в цеху механічного зневоднювання. Після обробки надлишкового мулу в ЦМЗО вологість знижується з 97 до 60 - 65 %, тобто після введення Цеху площа мулових площадок зменшиться.


Таблиця 1.1.Види і вартість обладнання.

Найменування обладнання

Кількість, од.

Вартість, тис. грн./ од.

Центрифуга ОГШ-459

Маслонасос – 0,1

Центрифуга ОГШ-631

Установка підготовки флокулянта

Водонагрівач ДНФ-18

Насоси-дозатори

Насос СМ-100-65-200

Насос СМ-125-80-315

Насос ВКС 2/26

Вентилятори

Електроприводна арматура

Електроприводний транспортер

Електричний підігрівач

3

4

1

1

1

4

1

1

1

10

1

4

1

90*1,0

0,5

100**2,5

80*,0

4,0

2,0

2,5

3,0

3,5

0,1

1.5

6,0

2,0

Разом:

33

—



Цех буде розташований в існуючому будинку на КБО біля третьої ділянки мулових площадок, загальною площею 5,2 га. Пропускна потужність Цеху передбачена в обсязі 1500 м3 осаду на добу. Для організації ЦМЗО необхідно придбати обладнаня, види і вартість якого подані в таблиці 1.1. Треба визначити величину капітальних вкладень для придбання обладнання.

В умовах обмеженості коштів у підприємства однією з можливостей придбання обладнання для ЦМЗО є лізинг. Відповідно до Закону України «Про лізинг» від 16.12.97 р. № 723/97-ВР:

Лізинг – це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових засобів і полягає в наданні лізингодавцем у виняткове користування на певний термін лізингоотримувачу майна, що є власністю лізингодавця чи придбане ним у власність за дорученням й за погодженням з лізингоотримувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів.

Суб'єктами лізингу є:

лізингодавець – суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі банківська чи небанківська фінансова установа, що передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

лізингоотримувач – суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

продавець лізингового майна – суб'єкт підприємницької діяльності, який виготовляє майно (машини, обладнання і т.п.), що є об'єктом лізингу;

фінансова-кредитна установа - суб'єкт підприємницької діяльності, якийнадає кредит лізингодавцю (в разі необхідності) на придбання об'єкта лізингу.

Найбільш розповсюдженими є фінансовий і оперативний лізинг.

^ Фінансовий лізинг – це договір лізингу , в результаті дії якого лізингоотримувач одержує в платне користування від лізингодавця об'єкт на термін, не менший терміну, за який амортизується 60% від вартості об'єкта лізингу.

Після закінчення терміну договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоотримувачу відповідно до договору, переходить у власність лізингоотримувача чи викуповується ним за залишковою вартістю.

^ Оперативний лізинг – це договір лізингу, в результаті якого лізингоотримувач одержує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, менший терміну, за який амортизується 90% від вартості об'єкта лізингу.

Враховуючи діяльність підприємства водовідведення, доцільним є використання фінансового лізингу із терміном дії лізингової угоди 6 років.

На рис. 1.1 подана схема здійснення лізингової операції з залученням додаткових коштів.

2
Лізингодавець


^ Фінансово-кредитна установа



4


Лізингоотримувач


1

6


3

^ Продавець лізингового майна
5



Умовні позначення:

1 –заявка на обладнання;

2 – одержання кредиту;

3 – плата за обладнання;

4 – платежі за кредит;

5–передача обладнання;

6 – лізингові платежі.



Рис.1.1 - Схема лізингової операції


Відповідно до закону України «Про лізинг» лізингові платежі можна обчислити таким чином:

ЛП=АВ+ПК+КВ+ДВ+ПДВ,

де АВ – величина амортизаційних відрахувань об'єкта лізингу;

ПК – плата за кредит фінансово-кредитної установи;

КВ – комісійна винагорода лізингодавцю за отримане в лізинг майно;

ДВ – додаткові витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу;

ПДВ – податок на додану вартість.

Величину амортизаційних відрахувань на повне відновлення визначають так:

АВ= ,

де Na – норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення, %. Для основних фондів 3-ї групи норма амортизації становить 15%;

ЗВ – залишкова вартість устаткування на початок року, тис. грн.

Плату за кредитні ресурси визначають так:

,


де К ­– величина кредитних ресурсів для проведення лізингової операції, тис. грн.;

Скр – ставка за користування кредитними ресурсами, %; становить 20*%.

У свою чергу, величину кредитних ресурсів знаходять зо формулою

,

де ЗВп.р. – вартість обладнання на початок року, тис. грн.;

ЗВк.р. – вартість обладнання на кінець року, тис. грн.;

Т – кількість років періоду, на який укладено лізингову угоду, рік.

Розмір комісійний виплат визначають за формулою

,

де Ском – ставка комісійної винагороди, %; згідно з лізинговою угодою становить 2 %.

Розрахунок додаткових платежів здійснюють за формулою

ДВ=Вк+Вп+Вр+Вд,

де Вк – командировочні витрати лізингодавця, тис.грн.;

Вп – витрати на послуги, тис.грн.;

Вр – витрати на рекламу лізингодавця, тис.грн.;

Вд – інші витрати лізингодавця, тис.грн.

У даному проекті додаткові витрати лізинговою угодою не передбачені.

Величину розміру податку на додану вартість, внесеного в бюджет лізингодавцем, встановлюють за формулою

,

де В –виручка за лізинговою угодою, тис. грн.;

20 – ставка ПДВ, %.

Відповідно до підпункту 3.2.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР передбачено, що не є об'єктом оподатковування операції зі сплати орендних (лізингових) платежів за умовами договору фінансової оренди (лізингу).


Таким чином, для підприємства водовідведення сума лізингових платежів складатиме:

ЛП=АВ+ПК+ПК


Обчислення щорічної величини лізингового платежу здійснюють у такій послідовності:

визначають величину амортизаційних відрахувань, вартість обладнання на кінець року та середньорічну вартість обладнання на кожний рік дії лізингової угоди. Результати розрахунків заносять у табл. 1.2;

обчислюють величину плати за кредит, комісійної винагороди та лізингового платежу за кожний рік дії лізингової угоди. Результати заносять у табл. 1.3;

розраховують величину щорічного лізингового платежу як середньоарифметичну.



Таблиця 1.2. Розрахунок середньорічної вартості обладнання

Роки

Вартість на початок року, грн.

Амортизаційні відрахування, грн.

Вартість на кінець року, грн.

Середньорічна вартість, грн.

2002













2003













2004













2005













2006













2007















Таблиця 1.3. Розрахунок загального розміру лізингового платежу

Роки

Амортизаційні відрахування (АВi), грн.

Плата за кредитні ресурси (ПКi), грн.

Комісійна винагорода (КВi), грн.

Лізинговий платіж (ЛПi), грн.

2002













2003













2004













2005













2006













2007













Разом















Таким чином, використання лізингових операцій для придбання обладнання, дозволить підприємству водовідведення оновити основні фонди й організувати діяльність Цеху механічного зневоднювання осаду на Комплексі біологічного очищення.

^ 2. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ЦМЗО


У цьому розділі треба визначити:

експлуатаційні витрати Цеху механічного зневоднювання осаду;

групи витрат за окремими класифікаційними ознаками.


2.1. Калькулювання експлуатаційних витрат

Калькулювання експлуатаційних витрат відбувається за статтями, наведеними у табл. 2.1. Розрахунковий термін – 1рік.


Таблиця 2.1. Експлуатаційні витрати ЦМЗО

Статті витрат

Сума витрат, тис. грн.

Структура, %

1. Вартість флокулянта







2. Вартість електроенергії







3. Вартість води







4. Заробітна плата персоналу







5. Відрахування на соціальні заходи







6. Вартість вивезення кека







7. Амортизаційні відрахування







8. Лізинговий платіж







9. Витрати на опалення будинку







Разом








Виконаємо розрахунок річних експлуатаційних витрат по Цеху механічного зневоднювання осаду.

Стаття "Вартість флокулянта"

Витрати на придбання флокулянта "Zetag-89" визначають за такою формулою

Вфл = Nфл*Qаср*Т*Цфл,

де Nфл - норма витрат флокулянта на 1 т абсолютно сухої речовини(АСР), кг/т. У курсовому проекті ця величина дорівнює 5;

Qаср - обсяг абсолютно сухої речовини, що підлягає обробці флокулянтом, т. З огляду на те, що 1 м3 осаду містить 30 кг абсолютно сухої речовини, а технологічна добова спроможність ЦМЗО - 1500** м3/доб., визначають обсяг обробки АСР за добу;

Т - кількість днів роботи очисних споруд на рік, днів;

Цфл - ціна 1 кг флокулянту, грн./кг; за умовами курсового проекту дорівнює 27.


Стаття "Вартість електроенергії"

Річну суму витрат на електроенергію визначають за формулою

Ве = Qе*Т*Це,

де Qе - добовий обсяг споживання електроенергії обладнанням ЦМЗО, кВт-год./доб. Цю величину обчислюють на підставі розрахункової таблиці 2.2;

Це - тариф на електроенергію, грн./кВт-год. На момент здійснення проекту тариф становив 0,1625.



Стаття "Вартість води"

Суму оплати підприємством спожитої води визначають за формулою

Вв = (Qр+Qпр+Qпб+Qд)*Цв,

де Qр - річний обсяг води, що витрачається на приготування 1%-го розчину флокулянта, м3. Цю величину встановлюють як добуток річного обсягу споживання флокулянта та 0,1 м3 води/1 кг флокулянта;

Qпр - річний обсяг води, щовитрачається на промивання машин після зупинки та заповнення перед запуском, м3. Згідно з паспортними даними для заповнення машин перед запуском необхідно 12,5 м3 води/добу , а після


Таблиця 2.2. Розрахунок витрат електроенергії


Найменування обладнання

Кількість обладнання, од.

^ Встановлена потужність, кВт/ од.

Кількість роботи за добу, год.

1. Центрифуга ОГШ-459

3

37

20

2. Маслонасос – 0,1

4

0,1

20

3. Центрифуга ОГШ-631

1

75

20

4.Установка підготовки флокулянта

1

3

20

5. Водонагрівач ДНФ-18

1

18

20

6. Насоси-дозатори

4

0,6

20

7. Насоси СМ-100-65-200

1

37

20

8. Насоси СМ-125-80-315

1

22

20

9. Насос ВКС 2/26

1

1,5

4

10. Вентилятори

10

2,85

24

11. Прилади освітлення:

Малий зал 1 секція

Малий зал 2 секція

Машинний зал сирого осаду

Підсобні приміщення


1

1

1

1


17

5,3

1,5

2,4


10

10

24

4

12. Пункт керування насосною станцією

1

0,5

20

13. Центр сигналізації

2

0,5

20

14. Електроприводна арматура

1

0,6

0,5

15. Електроприводний транспортер кека

4

3

20

16. Електричний підігрівач

1

5

8


закінчення роботи - 8,5 м3 води/добу. Враховуючи кількість днів роботи споруд на рік і добову суму витрат води, визначають річний обсяг води;

Qпб - річний обсяг витрат води на господарсько-питні потреби, м3. Визначають як добуток норми витрат води на господарчо-питні потреби (0,016 м3 води/чол. на добу), кількості робітників ЦМЗО (див. ст.4,6) та кількості днів роботи очисних споруд на рік;

Qд - річний обсяг витрат води на побутові потреби, м3. Обчислюють необхідний обсяг води для користування душем. Розрахунок грунтується на нормі витрат води, що складає 0,5 м3/добу для 1 душової кабінки; кількості душових у цеху - 2 од.; кількості днів роботи очисних споруд на рік;

Цв - тариф на воду, грн./м3. На момент здійснення проекту тариф становив 3,32 грн.


Стаття "Витрати на оплату праці"

За цією статтею обчислюють суму витрат на оплату праці робітників та начальника цеху за рік.

Відповідно до типових норм і нормативів середньомісячна заробітна плата начальника цеху складає 300** грн. на місяць. Кількість робітників за посадами та їх середньомісячна заробітна плата подана в табл. 2.3. На підставі цих даних обчислюють річний фонд оплати праці всіх робітників цеху за основними ставками. Потім до нього додають величину поточних премій у розмірі 75% від основної заробітної плати.


Таблиця 2.3. Характеристика робітників ЦМЗО


^ Найменування посад робітників

Середньооблікова чисельність, чол.

Середньомісячна зарплата, грн.

Оператори установок по підсушуванню осаду III розряду

7

138

Коогулянщики III розряду

13

127

Машиністи налагоджувальної установки II розряду

5

118

Слюсарі - ремонтники й електромонтери III розряду

13

143




Стаття "Відрахування на соціальні заходи"

Враховують відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування; на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України); до Фонду сприяння зайнятості населення. Відповідно до Закону України "Про порядок відрахувань на соціальні заходи" сума відрахувань складе 37% від річного фонду оплати праці.


Стаття "Вартість вивезення кека"

Це комплексна стаття витрат, що складається з таких видів витрат:

витрати на дизпаливо;

витрати на оплату праці водіїв;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація транспортних засобів.

Для вивезення річного обсягу кека необхідно 2 трактори Т-25 і 6 самосвальних причепів. Транспортні засоби обслуговують 5 водіїв (з урахуванням коефіцієнта облікової чисельності) у дві зміни тривалістю 8 год. кожна. За 1 годину роботи тракторист одержує 0,65 грн., крім того передбачається преміювання у розмірі 75%. Відрахування на соціальні заходи складають 37% від річного фонду оплати праці водіїв. За 1 машино -годину роботи трактор витрачає 2,5 л дизпалива вартістю 2,93 грн. за 1 літр. За умовою курсового проекту амортизація транспортних засобів складає 2,0* тис. грн.


Стаття "Амортизаційні відрахування"

За цією статтею обчислюють величину амортизаційних відрахувань для будинку ЦМЗО таким чином:

Ва = БВ*Nа/100%,

де БВ - балансова вартість будинку цеху, тис. грн. Вартість існуючого будинку ЦМЗО складає 1400** тис. грн.;

Nа - річна норма амортизаційних відрахувань, %. Оскільки будівлі як основні фонди відносяться до I групи , норма амортизаційних відрахувань становить 5%.


Стаття "Лізинговий платіж"

Враховують величину щорічного лізингового платежу, обчисленого у розділі 1 курсового проекту.


Стаття "Витрати на опалення будинку ЦМЗО"

Витрати на опалення будинку обчислюють за такою формулою

Во = Nо*24*То*Со,

де Nо - норма витрати тепла , ГКал/год на добу, для ЦМЗО складає 0,92;

То - тривалість опалювального періоду, дн. Визначається самостійно виходячи з того, що опалювальний сезон починається 15 жовтня, а закінчується 15 квітня;

Со- собівартість 1 ГКал, грн. Підприємство водовідведення має власні котельні, собівартість 1 ГКал на яких складає 20* грн.

Результати обчислень заносять у табл. 2.1. На підставі загальної суми витрат ЦМЗО визначають величину витрат, що припадає на 1 м3 кеку.


2.2. Угрупування експлуатаційних витрат

На основі статей витрат ЦМЗО необхідно

згрупувати витрати за економічними елементами і залежно від зміни обсягу виробництва (розрахункові таблиці 2.4 і 2.5);

обґрунтувати і проаналізувати отримані угруповання;

побудувати графік постійних і змінних витрат.


Загальні витрати розподіляють за такими економічними елементами:

До елемента “Матеріальні витрати” належать: витрати на обслуговування виробничого процесу: на матеріли, паливо, енергію, на роботи і послуги виробничого характеру, що виконуються сторонніми організаціями.

До елемента “Витрати на оплату праці” належать витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці.

До елемента “Відрахування на соціальні заходи” належать відрахування:

на державне (обов'язкове) соціальне страхування;

на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України);

до Фонду сприяння зайнятості населення.

До елемента “Амортизація основних фондів та нематеріальних активів” належать: витрати на повне відновлення основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних виробничих фондів за встановленими нормами і порядком;

До елемента “Інші витрати” належать:

податки, відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, Фонду охорони праці та ін.;

витрати на реалізацію продукції, участь у виставках, ярмарках і т.ін.;

сума сплаченої орендарем винагороди за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами.



Таблиця 2.4. Угрупування витрат за економічними елементами

^ Елементи витрат

Тис. грн.

Структура, %

Матеріальні витрати







Заробітна плата







Відрахування на соціальні заходи







Амортизація







Інші витрати







Разом









За критерієм залежності від зміни обсягу виробництва загальні витрати розподіляються на постійні й змінні. До постійних витрат належать такі, величина яких не змінюється із зміною обсягу виробництва. Вони повинні бути сплаченими, навіть якщо підприємство не виготовляє деякий час продукцію (послуги).

Змінні витрати, навпаки, збільшують або зменшують свою величину пропорційно до зміни обсягу виробництва.

У курсовому проекті визначення постійних та змінних витрат виконують в умовах короткострокового періоду. Короткостроковий період – це період часу, достатній для зміни будь-яких факторів виробництва, крім основного капіталу. До постійних витрат відносяться амортизаційні відрахування, орендна плата, платежі з обов'язкового страхування майна підприємства, оплата праці апарату управління підприємства тощо, до змінних - витрати на матеріали, технологічне паливо, енергію, покупні ресурси і т.ін.


Таблиця 2.5. Угрупування витрат за критерієм залежності від зміни обсягу виробництва
^ Групи витрат
Тис. грн.

Структура,%

Постійні – всього

У тому числі:

…

…

Змінні - всього

У тому числі:

…

…

Разом









^ 3. ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ВОДОВІДВЕДЕННЯ


У цьому розділі необхідно з урахуванням введення в дію Цеху механічного зневоднювання осаду визначити головні економічні показники підприємства водовідведення взагалі( основний і оборотний капітал, трудові показники, витрати, доходи, прибуток) на 2002 р.


3.1. Розрахунок показників основного капіталу

Придбання обладнання спричиняє зміну показників основного капіталу. Треба визначити:

вартість основних фондів на кінець 2002р.;

суму зносу основних фондів і залишкову вартість на кінець 2002р.;

склад і структуру основних фондів підприємства за окремими групами;

величину активних і пасивних основних фондів.

У табл. 3.1, 3.2, 3.3 наведено фактичні дані показників основних фондів за 2001 р.

При аналізі процесу руху основних фондів умовно приймають, що вибуття основних фондів у 2002 році не передбачається. Вартість основних фондів, що надходитимуть у 2002р., дорівнює вартості обладнання ЦМЗО, що буде придбане на умовах фінансового лізингу.

Суму зносу на кінець 2002 р. визначають як суму зносу на початок року і розміру амортизаційних відрахувань за 2002 р. Величина амортизаційних відрахувань за 2002р. складається з амортизаційних відрахувань будинку ЦМЗО (розд. 2.1) і амортизаційних відрахувань інших основних фондів підприємства, величина яких у 2002р. умовно дорівнює їх величині у 2001р. (табл.3.7).


Таблиця 3.1. Рух основних фондів, тис. грн.

Показники

2001 р.

2002 р.

Вартість на початок року

Надійшло за рік

Вибуло за рік

Вартість на кінець року

247081

25347

18953

253475





Таблиця 3.2. Знос основних фондів, тис.грн.

Показники

2001р.

2002р.

початок

кінець

початок

кінець

Первісна вартість

Знос

Залишкова вартість

247081

160695

86386

253475

165773

87702








Первісна вартість – фактична вартість основних фондів на момент введення їх в дію або придбання.

Залишкова вартість - вартість основних фондів, ще не перенесена на вартість виготовленої продукції. Визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу основних фондів на момент обчислення.


Таблиця 3.3. Склад основних фондів на кінець року, тис. грн.

Групи основних фондів

2001г.

2002г.

Будівлі

Споруди

Передавальні пристрої

Машини та обладнання

Транспортні засоби

Виробничий та господарський інвентар

Разом

10268

64153

160725

11857

4748

1724

253475





Визначення вартості окремих груп основних фондів дозволяє встановити структуру основних фондів.

Після визначення видової структури основних фондів здійснюють розподіл основних фондів підприємства на активні і пасивні за ступенем участі у процесі виробництва.

Активні – це основні фонди, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі, без наявності яких виробництво продукції підприємства неможливе.

Пасивні – це основні фонди, що створюють умови для здійснення виробничого процесу.

Результати розподілу зводять у табл. 3.4.


Таблиця 3.4. Розподіл основних фондів за ступенем участі у виробничому процесі

Групи основних фондів

2001р.

2002р.

Активні основні фонди – разом

у тому числі: …..

…..







Пасивні основні фонди - разом

у тому числі: …..

…..







Разом









3.2. Розрахунок показників оборотного капіталу

Очікується зміна в структурі оборотних коштів. У наступному році в зв’язку з введенням в дію ЦМЗО очікується збільшення виробничих запасів на 150* тис. грн., зменшення незавершеного будівництва на 1,0* тис.грн., дебіторської заборгованості за послуги – на 300** тис.грн. Інші елементи активу балансу умовно залишають незмінними.

Треба визначити:

залишки оборотних коштів на кінець 2002р.;

суму оборотних виробничих фондів та фондів обігу за два роки.


Таблиця 2.5. Залишки оборотних коштів, тис. грн.

^ Види оборотних коштів

2001р.

2002р.

початок

кінець

початок

кінець

Оборотні виробничі фонди – всього, у тому числі:

Виробничі запаси

Незавершене виробництво

Товари

Фонди обігу – всього,

у тому числі:

Дебіторська заборгованість за послуги

Дебіторська заборгованість за розрахунками

Грошові кошти

Інші оборотні активи



9495,1

2,4

686,3


39921,7


7238,4

349,9

1825,1

3846,0



9344,8

2,7

1022,7


39638,4


12163,8163,6

1839,4

2456,9









3.3. Розрахунок трудових показників

Введення в дію ЦМЗО спричинить зміну трудових показників: середньооблікової чисельності робітників, структури трудових ресурсів. Зважаючи на кількість робітників нового цеху, витрати на оплату праці яких були розраховані в розділі 2, слід визначити:

кількість робітників різних категорій у 2002р.;

середньооблікову чисельність ;

структуру виробничого персоналу в 2001р. і 2002р.(табл. 3.6).


Таблиця 3.6. Склад чисельності працівників за категоріями, чол.

Категорії працівників

2001р.

2002р.

Керівники

Спеціалісти

Службовці

Робітники

18

117

332

1508




Средньооблікова чисельність працівників

1975






3.4. Розрахунок експлуатаційних витрат підприємства

Експлуатаційна діяльність нового цеху вливатиме на суму витрат підприємства взагалі. На підставі витрат, обчислених у розділі 2, слід зазначити відповідні зміни у статтях калькуляції витрат підприємства у 2002р. Витрати 2002р. за окремими статтями визначаються як сума витрат базового року (2001р.) і витрат ЦМЗО(табл. 2.1.).

Окремі види витрат ЦМЗО (“Вартість флокулянта”, “Вартість електроенергії”) прямо відносяться до відповідних статтею витрат підприємства. Деякі види витрат цеху (“Заробітна плата персоналу”, “Відрахування на соціальні заходи”) потребують розподілу, оскільки окремі складові їх частини відносяться до різних статей калькуляції витрат (“Оплата праці виробничих робітників” і “Цехові витрати”). Інші види витрат (“Вартість води”, “Вартість вивезення кека”, “Амортизаційні відрахування”, “Лізинговий платіж”, “Витрати на опалення будинку” та ін.) потребують об’єднання в одну статтю “Цехові витрати”. Результат розрахунків заносять в табл. 3.7.


Таблиця 3.7. Собівартість послуг за статтями витрат, тис.грн.

Показники

2001 р.

ЦМЗО

2002 р.

1. Хімічні реагенти

24







2. Амортизація

4867







3. Електроенергія

21624







4. Оплата праці виробничих робітників

1659







5. Відрахування на соціальні заходи

622







6. Поточний ремонт

735







7. Цехові витрати

8196







8. Загальноексплуатаційні витрати