Реферат: В. В. Семенець " " 2007 р

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

До друку і в світ дозволяю

Перший проректор
______________ В.В. Семенець
“_____“____________ 2007 р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторних робіт

З ДИСЦИПЛІНИ “ Охорона праці у галузі”

для студентів усіх спеціальностей


Всі цитати, цифровий, фактичний

матеріал та бібліографічні відомості

перевірені


Зауваження рецензії враховані ЗАТВЕРДЖЕНО

кафедрою «Охорона праці»

протокол № 3

від 18.10.2007 р.


Упорядники: Б.В. Дзюндзюк

Б.О. Малик

Г.В. Пронюк


Відповідальний випусковий Б.В. Дзюндзюк


Начальник методичного відділу І.О. Мілютченко

Начальник КВВ ННВПЦ Б.П. Косіковська


Харків 2008

^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторних робіт

З ДИСЦИПЛІНИ “ Охорона праці у галузі”

для студентів усіх спеціальностей


Затверджено кафедрою

«Охорона праці»

протокол № 3

від 18.10.2007 р.


Харків 2008

Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни «Охорона праці у галузі» для студентів усіх спеціальностей / Упоряд.: Б.В. Дзюндзюк, Б.О. Малик, Г.В. Пронюк - Харків: ХНУРЕ, 2008. – 42 с.


Упорядники: Б. В. Дзюндзюк

Б.О. Малик

Г.В. Пронюк


Рецензент Журавльов В.Я., професор кафедри ПЕЕА


ЗМІСТ


Загальні положення

1 Дослідження методики атестації робочих місць за умовами праці

Додаток А. Вимоги до виробничих приміщень

Додаток Б. Санітарно-гігієнічні вимоги при експлуатації та обслуговуванні радіоелектроної та обчислювальної техніки

Додаток В. Вимоги електробезпеки при використанні радіоелектронного обладнання та ПЕОМ

Додаток Г. Вимоги до розміщення і організації робочих місць, режиму праці і відпочинку у радіотехнічній та комп’ютерно-інформаційній галузі

Додаток Д. Варіанти завдань для галузі радіотехніки та електроніки

Додаток Ж. Варіанти завдань для галузі комп'ютерних наук

Рекомендована література

4

6


21

23


26


28


31


36

41



^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Дисципліна «Охорона праці у галузі» - нормативна дисципліна, призначена для формування у студентів знань і умінь з правових, організаційних і технічних питань охорони праці, необхідних для їхньої професійної діяльності. Під час вивчення дисципліни студенти отримують спеціальні знання щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці на підприємствах галузі, попередження і запобігання виробничого травматизму і професійних захворювань, застосування законодавчих і нормативних актів з охорони праці.

Згідно з робочою програмою передбачено виконання студентами однієї восьмигодинної лабораторної роботи в комплексі з домашнім розрахунковим завданням.

Метою лабораторних робіт є набуття практичних навичок забезпечення оптимальних умов і характеру праці. Проведені дослідження виконуються шляхом моделювання різних виробничих ситуацій.

Задачами лабораторних робіт є:

практичне вивчення небезпечних і шкідливих виробничих чинників, що можуть виникати при реалізації різних технологічних процесів;

дослідження методів захисту працюючих від небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Лабораторні роботи виконуються групами з 4-5 студентів. У ході роботи студенти повинні одержати допуск до виконання роботи, виконати задані дослідження і розрахунки, оформити і захистити звіт.

Допуск до роботи полягає у перевірці засвоєння теоретичного матеріалу за темою роботи і розуміння сутності досліджень, що проводяться.

Під час захисту звіту студент повинен пояснити отримані результати і відповісти на поставлені запитання.

Захист звіту індивідуальний.

Під час виконання лабораторних робіт необхідно дотримуватись таких основних положень правил техніки безпеки і пожежної профілактики:

1) до виконання робіт у навчальних лабораторіях допускаються особи, що попередньо пройшли інструктаж із техніки безпеки;

2) лабораторну роботу може виконувати група, у якій перебуває не менше двох студентів;

3) під час виконання робіт у навчальних лабораторіях необхідно дотримуватись правил внутрішнього розпорядку університету, зокрема, під час навчальної години забороняється виходити з лабораторії без дозволу викладача;

4) на робочому місці не має бути стороннього устаткування, речей і верхнього одягу;

5) під час роботи з електроустаткуванням забороняється:

застосовувати для з'єднань провід з ушкодженою ізоляцією; вимірювати напругу і струм приладами з неізольованими штекерами, щупами, проводами;

включати апаратуру, макети, вимірювальні прилади без попередньої перевірки правильності підключення з'єднувальних проводів до приладів і без дозволу викладача;

залишати без догляду увімкнене електроустаткування;

виконувати ремонт лабораторного устаткування;

при виявленні несправностей лабораторного устаткування необхідно про це терміново повідомити викладача;

6) після закінчення роботи необхідно вимкнути апаратуру і прилади, від’єднати тимчасово задіяні проводи і повідомити про це викладача;

7) при раптовому припиненні подачі електроенергії, вимикачі, за допомогою яких вмикалась апаратура, мають бути вимкнені;

8) при виявленні несправностей або виникненні аварійної ситуації необхідно негайно вимкнути апаратуру;

9) при виникненні нещасного випадку необхідно негайно вимкнути апаратуру, надати першу медичну допомогу потерпілому, повідомити про це викладача і викликати швидку медичну допомогу;

10) при виникненні пожежі необхідно терміново приступити до її гасіння наявними первинними засобами пожежогасіння і, за необхідності, викликати пожежну охорону.


1 ^ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИКИ АТЕСТАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ

1.1 Мета роботи


Метою роботи є дослідження і набуття практичних навичкок аналізу умов і характеру праці під час проведення атестації робочих місць.

У ході виконання роботи: оцінюється вплив на працюючих усіх чинників виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною класифікацією; оцінюється технічний і організаційний рівень робочого місця; оцінюється ступінь ушкодження здоров'я; розробляються конкретні заходи для створення оптимальних умов і характеру праці.


^ 1.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів


Під час підготовки до лабораторної роботи необхідно уважно вивчити порядок проведення атестації [3] і рекомендовану літературу, включаючи доповнення до методичних вказівок.

Необхідно чітко розуміти, що атестація є одним із прийомів створення і підтримки належного рівня охорони праці і є комплексною оцінкою кожного робочого місця на його відповідність передовому науково-технічному рівню виробництва, гігієнічним нормам праці, психофізіологічним параметрам працюючого.

Основною метою атестації є регулювання відношень між власником підприємства (або уповноваженого ним органом) і працюючими в сферіреалізації їхніх прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації за роботу у небезпечних і шкідливих умовах.

Атестація проводиться на підприємствах, установках і організаціях (далі - підприємства), незалежно від форм власності, видів діяльності, де технологічний процес, використовуване устаткування і матеріали можуть бути причиною виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів.

Атестація передбачає:

виявлення на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників і з'ясування причин їх виникнення; дослідження санітарно-гігієнічних чинників виробничого середовища, тяжкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;

комплексну оцінку чинників виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх рівнів вимогам нормативних документів;

обгрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії шкідливості умов праці;

встановлення або підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, на інші пільги і компенсації в залежності від умов праці, вирішення суперечок між власником і працюючим, що можуть виникати щодо умов праці, пільг і компенсацій;

розробку заходів для оптимізації характеру й умов праці, оздоровлення працюючих;

встановлення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології.

Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу в 5 років.

Для організації і проведення атестації керівник підприємства повинен видати наказ, у якому вказується підстава і завдання атестації, визначається склад атестаційної комісії, встановлюються терміни і графіки проведення як підготовчих робіт, так і самої атестації, визначаються проектні і науково-дослідні організації, що необхідні для науково-технічної оцінки умов праці і розробки заходів для їхньої оптимізації. Безпосередньо атестацію проводить атестаційна комісія, до складу якої мають входити головні фахівці, працівники відділу кадрів, праці і зарплати, охорони праці, представники громадських організацій та ін.

Загальний порядок атестації такий:

1) формується необхідна правова й інформаційно-довідкова база й організовується її вивчення;

2) виготовляються плани розміщення устаткування по кожному підрозділу і визначаються межі розміщення робочих місць, складається перелік робочих місць, що атестуються;

3) вивчаються чинники виробничого середовища і трудового процесу;

4) на основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника встановлюється відповідність професій і посад працюючих на досліджуваних робочих місцях характеру фактично виконуваних робіт;

5) складається «Карта умов праці» (далі - Карта) на кожне робоче місце або на групу аналогічних місць;

6) проводиться гігієнічна оцінка умов праці;

7) проводиться оцінка технічного й організаційного рівня робочого місця;

8) комплексно оцінюється робоче місце з урахуванням впливу на працюючих усіх чинників виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною класифікацією праці, а також впливу технічного й організаційного рівня умов праці і ступеня ризику ушкодження здоров'я;

9) проводиться скорочення або раціоналізація робочих місць;

10) уточнюються діючі і вносяться нові пропозиції по встановленню пільг і компенсацій у залежності від умов праці, визначаються матеріальні витрати на дані цілі.

Результати досліджень заносяться в «Карту умов праці». На групу аналогічних рабочих місць допускається заповнення однієї Карти, якщо умови й характер праці на цих робочих місцях аналогічні за всіма показниками умов праці, на яких уже проведена атестація.

За результатами атестації визначаються термінові заходи щодо поліпшення умов і безпеки праці, що не вимагають для їхньої розробки і впровадження участі сторонніх організацій і фахівців. Також вирішують питання надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", інших пільг та компенсацій

За результатами атестації видається наказ по підприємству, а витяги з наказу додаються до трудових книжок працівників.

Матеріали атестації зберігаються протягом 50 років.

Під час проведення атестації варто пам'ятати, що у процесі трудової діяльності на працівника можуть впливати такі групи небезпечних і шкідливих виробничих чинників (НШВЧ):

1) НШВЧ, джерелом яких є безпосередньо комп'ютер й інші технічні засоби, використовувані в роботі;

2) НШВЧ, зв'язані з виробничим середовищем;

3) НШВЧ, обумовлені безпосередньо трудовим процесом.

Під час підготовки до виконання роботи необхідно знати, що виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на чотири класи:

1 клас - оптимальні умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

2 клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.

3 клас - шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

1-й ступінь - умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та найчастіше сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

2-й ступінь - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології;

3-й ступінь - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять до підвищення рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань;

4 клас - небезпечні (екстремальні) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Праця користувачів комп'ютерних і інформаційних технологій має відноситися до 1-2 класу шкідливості. Якщо за результатами атестації виявлений 3-й і вищий клас шкідливості, варто негайно провести оптимізацію умов і характеру праці.

На робочих містах, що реалізують технологічні процеси складання та монтажу радіоелектроної апаратури, можуть бути присутні шкідливі виробничі фактори, що перевищують гігієнічні нормативи, тобто такі робочі місця можуть відноситися до 3-го класу умов праці.

Під час самостійної роботи в процесі підготовки до лабораторної роботи рекомендується література [1-9].


^ 1.3 Опис лабораторної установки


Лабораторна робота проводиться на робочих місцях:

монтажника;

налагоджувача радіоапаратури;

конструктора;

користувача комп’ютерними та інформаційними технологіями;

технолога.

Для дослідження НШВЧ виробничого середовища і трудового процесу застосовується таке устаткування:

люксметр;

вимірник шуму і вібрацій;

прилади для виміру параметрів мікроклімату (температури, відносної вологості, рухливості повітря, барометричного тиску);

рентгенометр (дозиметр);

вимірювач електромагнітних полів.

Інструкції з використання перерахованих приладів необхідно одержати у викладача перед початком роботи.


^ 1.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання


1.4.1 Дані, необхідні для виконання роботи


Для виконання роботи необхідно:

одержати у викладача план розміщення обладнання у підрозділі підприємства і номер робочого місця, що атестується;

підготувати Карту умов праці (пп. 1.4.2) .


1.4.2 Навчальна форма Карти умов праці


^ КАРТА УМОВ ПРАЦІ


Підприємство____________ Номер робочого місця__________________

_______________________ Професія (посада)__________________________

Цех (відділ, ділянка) _____ _________________________________________

_______________________ Номери аналогічних робочих місць___________



Чинники виробничого

середовища і процесу праці

Значення чинника

(ГДК, ГДР)

3-й клас – небезпечні та шкідливі умови, характер праці

Тривалість дії чинника, в % за зміну

Норма

Факт

1 ст.

2 ст.

3 ст.

1

2

3

4

5

6

7

1.Шкідливі хімічні речовини:

1-й клас небезпеки



















2-й клас небезпеки



















3-й клас небезпеки



















2. Вібрація



















3. Шум



















4. Інфразвук



















5. Ультразвук



















6.Неіонізуючі випромінювання:

промислової частоти



















радіочастотного діапазону



















7.Рентгенівське випромінювання



















8. Мікроклімат:

температура повітря



















швідкість руху повітря



















відносна вологість



















9.Атмосферний тиск



















10. Освітлення:

природне



















штучне



















11.Тяжкість праці:



















дрібні стереотипні рухи кісток і пальців рук (кількість за зміну)




















Продовження таблиці

1

2

3

4

5

6

7

робоча поза (перебування у нахиленому положенні впродовж зміни)



















нахили тулуба (разів за зміну)



















переміщення у просторі, км за зміну



















12.Напруженість праці

а) увага:

тривалість зосередження (в % від тривалості зміни);



















щільність сигналів, у середньому за годину;



















б)напруженість аналізаторів:

зір (категорія робіт);



















слух (розбірливість, %);



















в)емоційна та інтелектуальна напруга;



















г)одноманітність праці:

кількість елементів в операціях, що повторюються;



















тривалість виконання операцій, що повторю­ються;



















час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дій (в % від тривалості зміни)



















13. Змінність



















Загальна кількість чин­ників

х

х










х



Гігієнична оцінка умов праці ___________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


II. Оцінка технічного та організаційного рівня

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


III. Атестація робочого місця

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


1V. Рекомендації щодо поліпшення умов праці

та їхнє економічне обгрунтування

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


V. Пільги і компенсації

Найменування

Діючі

Запропоновані

Витрати, грн.

Пенсійне забезпечення










Доплати










Додаткові відпустки










Інші











Голова атестаційної комісії

____________________________________

Члени атестаційної комісії

____________________________________

____________________________________

____________________________________


З атестацією ознайомлені

___________________________________

___________________________________

___________________________________


1.4.3 Дослідження чинників виробничого середовища та трудового процесу


Для заданого робочого місця необхідно:

1) виділити характерні для конкретного робочого місця НШВЧ у рамках лабораторних досліджень, зразковий перелік наведений у графі 1 Карти;

2) використовуючи нормативну документацію [6, 7] та додатки до методичних вказівок, визначити нормативні значення параметрів, що характеризують небезпечну і шкідливу дію на людину чинників виробничого середовища і трудового процесу і занести їх у графу 2 Карти;

3) визначити фактичні значення чинників виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень, інструментальних вимірів, розрахунків (за узгодженням із викладачем) і результати занести в графу 3 Карти;

4) визначити орієнтовно відносну тривалість дії чинників протягом зміни, результати занести в графу 7 Карти.

Під час виконання досліджень необхідно використовувати (за узгодженням із викладачем) вимірювальні прилади.

Необхідно пам’ятати, що температуру та швидкість руху повітря слід вимірювати при роботах, що виконуються сидячи, на висоті 0,1 та 1,0 м, а відносну вологість повітря - на висоті 1,0 м від підлоги. При роботах, що виконуються стоячи, температуру та швидкість руху повітря слід вимірювати на висоті 0,1 і 1,5 м, а відносну вологість повітря - на висоті 1,5 м.

При визначені важкості та напруженості праці слід мати на увазі, що згідно з Гігієнічною класифікацією праці N 4137-86:

«Важкість (тяжкість) праці» - характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м'язів і відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження.

«Робоча поза» - це тривалість знаходження робітника у відхиленому від вертикальної площини положенні. Визначається шляхом хронометражу (в % від робочої зміни).

«Переміщення в просторі» визначається шляхом підрахунку кількості пройдених кроків або крокоміром. Кількість кроків множиться на 50 см (довжина кроку).

«Напруженість праці» - характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему. Оцінка напруженості праці заснована на аналізі трудової діяльності та її структурі, що вивчаються шляхом хронометражних спостережень протягом всього робочого дня, тижня.

«Розбірливість слів» визначається подачею мовних сигналів (як мінімум 10 слів) на відстані одного метра, голосом без напруги, які повинні бути відтворені обстежуваним робітником.

«Увага» - ураховується у випадках, коли є виробнича необхідність в активному спостереженні за технологічним процесом з виконанням певних робочих операцій: ручна пайка плат й ін. Визначається хронометражем зосередження уваги (в %) за зміну.

«Щільність сигналів у середньому за годину» - підраховується кількість зорових, слухових й інших сигналів, що надходять робітникові за зміну. Результат ділиться на кількість фактично витрачених годин. Використається при оцінці праці операторів, диспетчерів й інших професій.

«Емоційна й інтелектуальна напруга» визначається, виходячи зі складності роботи відповідно до посадової інструкції.


1.4.4 Гігієнічна оцінка умов праці


Для гігієнічної оцінки умов праці необхідно: порівняти фактичні результати лабораторних досліджень, інструментальних вимірів, розрахунків, отриманих у пп. 1.4.3, із і нормативними значеннями, застосовуючи критерії, встановлені гігієничною класифікацією праці (табл. 1.1), результати порівняння занести в графи 4, 5, 6 Карти; потім у Карті зробити гігієнічну оцінку умов праці.


Таблиця 1.1 - Класифiкацiя умов i характеру працi за ступенями шкiдливостi та небезпечностi, тяжкостi та напруженостi


Номер

Фактор

3-й клас; шкiдливi i небезпечнi умови, характер працi

1-й ступінь

2-й ступінь

3-й ступінь

1

2

3

4

5

1.

Шкiдливi хiмiчнi речовини:

Перевищення ГДК




1-й клас небезпеки

до 2 разiв

2,1-4 разiв

>4 разiв




2-й клас небезпеки

до 3 разiв

3,1-5 разiв

>5 разiв




3-й-4-й клас небезпеки

до 4 разiв

4,1-6 разiв

>6 разiв

2.

Вiбрацiя (загальна та локальна)

Перевищення ГДР

до 3 дБ

3,1-6 дБ

6 дБ

3.

Шум

Перевищення ГДР

до 10 дБА

10-15 дБА

15 дБА

4.

Iнфразвук

вище ГДР

-

-

5.

Ультразвук

вище ГДР

-

-

6.

Неiонiзуючi випромiнюван­ня







- радiотехнiчний дiапазон

вище ГДР

-

-




- дiапазон промислової частоти

вище ГДР

-

-

7

Рентгенівське випромінювання

вище ГДР







8.

Мiкроклiмат у примiщеннi:













- температура повiтря,C

Вище граничних значень у теплий перiод або нижче мiнiмально допустимих значень у холодний перiод




до 4

4,1-8

8

Продовження таблиці 1.1

1

2

3

4

5




- швiдкiсть руху повiтря, м/с

Вище рiвнiв допустимих величин - холодний i теплий перiод року або нижче мiнiмально допустимих у теплий перiод року




- вiдносна вологiсть повiтря, %

Перевищення рiвнiв допустимих санiтарними нормативами у теплий перiод року




до 25%

>25%

-

9.

Атмосферний тиск:

Пiдвищений, атм,

Знижений (м над рiвнем моря)


1,3-1,8

1100-2000


1,9-3,0

2100-4000


>3

>4000

10.

Освітлення:













природне, еMIN

0,5 - 1

<0,5

-




штучне, ЕН

11.

Тяжкість праці













Дрібні стереотипні рухи кісток і пальців рук, кількість за зміну

40001-60000

60000-

80000

Більше 80000




Робоча поза

Перебуван-ня у нахиленому положенні до 300 26-50% тривалості зміни

Перебуван-ня у нахиленому положенні за 300 понад 50% тривалості зміни

-




Нахил тулуба

Вимушені нахили понад 300 101-300 раз за зміну

Вимушені нахили понад 300 більше 300 разів за зміну

-




Переміщення у просторі

10,1-17 км за зміну

Понад 17 км за зміну

-

12.

Напруженiсть працi













Увага:







^ 1.5 Розрахункове завдання з захисту від дії НШВЧ


Згідно з варіантом завдання (див. Додаток Д, Ж) за узгодженням із викладачем детально розробити заходи щодо поліпшення умов праці і виконати необхідні розрахунки щодо усунення одного з НШВЧ. Результати оформляються у вигляді додатку до звіту, який має містити такі розділи:

аналіз умов праці на основі схеми системи «Людина-Машина-Середовище»;

розрахунок системи захисту від домінуючого НШВЧ, згідно з варіантом завдання;

розглядання питань виробничої санітарії та пожежної профілактики з урахуванням розміщення робочих місць.


^ 1.6 Зміст звіту


Звіт з лабораторної роботи має містити:

1) титульну сторінку із назвою роботи;

2) мету роботи;

3) результати досліджень, включаючи таблиці, рисунки, розрахунки, заповнену Карту;

4) аналіз результатів, тобто висновки з лабораторної роботи;

5) додаток до звіту (див. п. 1.5).


^ 1.7 Контрольні запитання і завдання


1.У чому полягає основна мета атестації робочого місця?

2. Яка періодичність проведення атестації?

3. Що передбачає атестація робочого місця?

4. Розгляньте загальний порядок проведення атестації робочого місця.

5. Назвіть небезпечні і шкідливі чинники, джерелом яких можуть бути технологічні процеси у вашій галузі. Розгляньте їхній вплив на людину.

6. Назвіть і дайте характеристику основним травмам і захворюванням, що можуть бути при реалізації технологічних процесів у вашій галузі.

7. Розгляньте вплив на людину аномального мікроклімату, шуму, освітлення робочого місця.

^ ДОДАТОК А


ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ


1. Будинки і примішення, у яких проводиться розробка, виготовлення, обслуговування та експлуатація радіоелектроного обладнання (у тому числі ПЕОМ), мають відповідати вимогам, які висвітлюються у документах:

СНиП 2.09.02-85 “Производственные здания”, СНиП 2.09.04-87 “Административные и жилые здания”, СНиП 2.08.02-89 “Общественные здания и сооружения”, із доповненнями, затвердженими наказом Держкоммістобудування України від 29.12.94 № 106, СН 512-78 “Инструкция по проектированию зданий и сооружений для электронно-вычислительных машин”;

“Правила устройства электроустановок” (ПУЭ), “Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей (ПТЭ)”, “Правила безопасной эксплуатации электроустановок потребителей (ПБЭ)”, затверджених наказом Держ авний комітет з нагляду за охороною праці 09.01.98 № 4;

ДБН В.1.1.7-2002 “Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва”, ГОСТ 12.1.004 “ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности”, “Правила пожарной безопасности в Украине”, затверджених наказом Управління Державної пожежної охорони від 14.06.95 р.;

ДСанПіН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ”, затверджених Міністерством охорони здоров'я України 10.12.98;

“Правилам охорони праці при експлуатації ЕОМ”, затверджених наказом Державного комітету з нагляду за охороною праці від 10.02.1999 № 21.

2. Для всіх споруджень і помешкань, у яких експлуатуються радіоелектронна та обчислювальна техніка, має бути визначена категорія з вибухопожежної і пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 “Определение категории помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной безопасности”, затвердженими МВС СССР 27.02.86, і клас зони відповідно до ПУЕ. Відповідні позначення необхідно нанести на вхідні двері помешкання.

3. Будинки та їхні частини, у яких розміщується обладнання, повинні мати не нижче ІІ ступеня вогнестійкості. Приміщення для обслуговування, ремонту і наладки мають відноситися з пожежно-вибухонебезпечності до категорії “В” відповідно до ОНТП 24-86, клас приміщення - до класу П-IIа по ПУЕ.

4. Робочі місця з відеотерміналами або персональними ЕОМ у приміщеннях із джерелами шкідливих виробничих чинників мають розташовуватися в ізольованих кабінах з обладнаним повітрообміном. Санітарно-гігієнічні параметри на робочому місці мають відповідати вимогам, зазначеним нижче.

Стіни кабін необхідно виготовити з негорючих матеріалів. Дозволяється виготовляти їх із скла і металевих конструкцій. У кабіні має бути оглядове вікно (вікна), висотою не менше 1,5 м, а відстань від підлоги не більше 0,8 м.

5. Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”, затвердженими МЗ України 10.12.98 є неприпустимим розміщенням приміщень для роботи з відеотерміналами та ЕОМ у підвалах і цокольних приміщеннях.

6. На одне робоче місце має доводитися: площа - не менше 6,0 м2, об'єм - не менше 20,0 м3 (за обліком максимальної кількості осіб, що одночасно працюють у зміні).

Приміщення комп'ютерних класів (залів), у яких проводиться навчання на ЕОМ, повинні мати суміжне приміщення (лаборантську) площею не менше 18 м2 із двома входами: у навчальне помешкання й у коридор (на сходову клітку).

7. Заземлені конструкції, що знаходяться в помешканні (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі з заземленим відкритим екраном і ін.), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового доторку.

8. У приміщеннях мають бути медичні аптечки першої допомоги.

9. Приміщення з радіоелектроним обладнанням та ПЕОМ мають бути обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації у відповідності з ДБН В.2.5-13-98 “Пожежна автоматика будинків і споруд” із димовими пожежними сповісниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 площі приміщення. У інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні оповісники.

Приміщення з ЕОМ необхідно обладнувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на 20 м2, але не менше двох на приміщення. Підходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними.


^ ДОДАТОК Б


САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ОБСЛУГОВУВАННІ РАДІОЕЛЕКТРОНОЇ ТА ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ


1.Улаштування робочих місць має забезпечувати належні умови освітлення приміщення і робочого місця, оптимальні параметри мікроклімату, належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця, а також враховувати наявність шуму і вібрації, м'якого рентгенівського випромінювання, електромагнітне випромінювання, ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання, електростатичне поле між екраном і оператором, наявність пилюки, озону, оксидів азоту та аероіонізації.

2. Умови праці осіб, що працюють з ЕОМ, мають відповідати 1-му або 2-му класу відповідно до “Гигиенической классификации труда по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса” № 4137-86, затвердженої МЗ СРСР 12.08.86.

3. Помешкання повинні мати природне і штучне освітлення у відповідності зі ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення».

4. Природне світло повинно проникати через бічні світлопрорізи, оріінтовані, як правило, на північ або північно-схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Розрахунки КПО робляться у відповідності зі ДБН В.2.5-28-2006.

У разі виробничої необхідності дозволяється експлуатувати обладнання у приміщеннях без природного освітлення за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці та органами і установами санітарно-епідеміологічної служби.

Вікна повинні мати регулюючі пристосування для відчинення, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки та ін.

5. Штучне освітлення приміщення з робочими місцями