Реферат: Методика викладання предмету «художня культура» в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів методика викладання предмету «Художня культура» в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

КВНЗ «ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Науково-методична лабораторія

дисциплін художньо-естетичного циклу


МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТУ «ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА» В 11 КЛАСАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ










Методика викладання предмету «Художня культура» в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів: методичні рекомендації для вчителів художньої культури / Укладач Л.М. Казачкова. — Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2011. — с. 52.


Укладач: Казачкова Л.М. − завідувач науково-методичної лабораторії дисциплін художньо-естетичного циклу, викладач кафедри теорії і методики виховної роботи


Рецензенти: Примакова В.В. – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії і методики виховної роботи

^ Завгородня І.В. – учитель-методист, спеціаліст вищої категорії, учитель музичного мистецтва, художньої культури ЗОШ № 44 Херсонської міської ради


Рекомендовано до друку на засіданні кафедри теорії і методики виховної роботи

(Протокол № 6 від 10.10.2011 р.)





♫ Казачкова Л.М., 2011




Вступ

На завершальному етапі художньої освіти в школі культурологічний аспект опанування мистецтв стає провідним. Базовий курс «Художня культура», що згідно з освітнім стандартом вводиться у загальноосвітні навчальні заклади, починаючи з 9-го класу і продовжується у всіх без винятку профілях старшої школи (10-11 кл.), набуває значення узагальнюючого щодо вивчення циклу мистецтв у середній школі.

Конструювання різних моделей організації змісту курсів з художньої культури можливе на засадах синтезу словесної, музичної, візуальної та інших видів художньої творчості. Основою традиційної побудови часто стає тріада – «слово — звук — колір» як специфічна форма буття різних типів культури, які послідовно проходять через історично зумовлені «архетипи». Сучасне збагачення пізнавальних і виховних можливостей мистецької освіти передбачає введення обов'язкового компоненту кіномистецтва.

Структурування матеріалу можливе на історико–хронологічній (художньо-стильовій) основі, з поділом на дві частини — українську і зарубіжну культуру або без такого поділу; циклічно (культура різних цивілізацій), за «принцип культурних регіонів». Останній варіант базується на прийнятому ЮНЕСКО поділі культури на такі регіони: європейський, арабо-мусульманський, африканський, індійський, далекосхідний, американський – північно – американський та латиноамериканський. Компаративний підхід («Україна — Європа», «Україна — світ») уможливлює посилення виховного потенціалу курсу художньої культури завдяки впровадженню полікультурної складової й одночасного збереження національних пріоритетів. Наріжною ідеєю стає акцент не на тому, що роз'єднує, а на тому, що об’єднує різні культури в глобалізованому світі, це зумовлює органіку етно-національної серцевини й полікультурного контексту: через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно-культурна ідентифікація особи, і діалог культур.

Результатом вивчення курсу художньої культури має бути сформоване вміння кожного учня реалізувати засвоєні знання у власній творчій діяльності та виявлення готовності до використання набутих предметних компетентностей у процесі творчої самореалізації.


Розділ І. Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення художньої культури в 11 класах

у 2011/12 навчальному році

Зміст програми рівня стандарту систематизовано за видами мистецтва. На прикладах взірців різних видів мистецтва та творчості видатних митців, репрезентується художня культура різних регіонів світу. Так, зокрема, мистецтво архітектури пропонується розглядати на прикладах споруд епохи готики, бароко та модерну, коли найбільше проявилися усі конструктивні, декоративні та інші виразові можливості цього виду мистецтва на теренах Європи, а сприймання та аналіз творів арабо-мусульманської, індійської та далекосхідної архітектури створять в учнів цілісне розуміння щодо архітектури світу. Під час вивчення цієї теми доцільно акцентувати увагу учнів на інформації про особливості мови архітектури, здійсненні порівнянь, узагальнень, проведенні аналогій щодо розвитку цього виду мистецтва в різних регіонах світу, втіленні в ній усіх притаманних для цього мистецтва засобів виразності: краси декору, пропорційності, єдності форми і змісту тощо. Аналогічні акценти слід поставити і у темі «Паркова культура», де репрезентуються найвищі досягнення у царині цього мистецтва — французький, англійський та японські парки.

Враховуючи той факт, що переважна більшість скульптурних творів присвячена образу людини, автори програми пропонують мистецтво скульптури, його видатні досягнення розкрити на прикладах епохи Античності та Відродження (зокрема, на прикладі скульптурних творів Мікеланджело), епох, коли це мистецтво в оспівуванні образу Людини, можливості втілення у різних матеріалах її фізичної і духовної краси та досконалості досягло найвищого розквіту. Теми з вивчення образотворчого мистецтва слід розглядати через призму творчості митців та особливостей регіональної культури. Регіональною специфікою пронизано декоративно-прикладне мистецтво Близького Сходу.

Багатогранність та різножанровість музичного мистецтва у межах трьох навчальних годин програми пропонується розглядати на прикладах найвищих досягнень у розвитку європейської класичної музики — жанрів симфонічної музики (Віденська класична школа), жанрів камерної музики (творчість композиторів-романтиків) і жанрів масової музики (зокрема, французького шансону) та музики різних культурних регіонів світу — індійського, далекосхідного і африканського. Завдання вчителя не обтяжувати учнів інформацією про музику, а познайомити їх із музичним розмаїттям світу в його спільних та відмінних рисах.

Під час вивчення теми з театрального мистецтва учителю слід спрямувати увагу учнів таким чином, щоб вони усвідомили унікальність і своєрідність східного театру, його філософсько-символічну глибинність і кардинальну відмінність від європейського; унікальність російського балету, видатні твори якого (балети Чайковського, Стравінського) відомі іі популярні в усьому світі і є надбанням не тільки російської, а й світової музичної культури. Опановуючи тему «Світове кіномистецтво», в умовах обмеженості часу доцільно зробити акцент на тому, що, народившись у Франції, найбільшого розквіту цей вид мистецтва досяг на теренах США.

Закінчуючи вивчення курсу художньої культури в школі, доцільною і логічною є завершальна тема програми «Простір культури і зустрічі в ньому», де ключовою має бути думка про те, що сенсом будь-якої культури є її «провідність» щодо інших культур, а мистецтво може виступати посередником між культурами. Доказом цього є багато прикладів взаємопроникнення культур різних національних картин світу (у творчості митців різних регіонів світу та, зокрема, українських).

1.1. Кваліфікаційні вимоги до вчителя художньої культури та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Ефективною діяльність учителя художньої культури може бути тільки за умови обізнаності вчителя з професійних та психолого-педагогічних аспектів викладання курсу художньої культури.

Кваліфікаційні вимоги до вчителя художньої культури:

спеціаліст повинен знати:

вимоги державних документів про освіту, зокрема Законів України, Національної доктрини, Концепції 12-річної школи, Концепції художньо-естетичного виховання школярів, державних освітніх стандартів, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів;

сучасні інноваційні процеси і технології в освіті;

сучасні вітчизняні та зарубіжні науково-педагогічні підходи до художньо-естетичного розвитку школярів у навчальних закладах;

психологічні закономірності загального і художнього розвитку учнів;

базові та варіативні навчальні програми з художньої культури для різних типів загальноосвітніх закладів;

методику проведення уроків з художньої культури у різних класах;

особливості інноваційних педагогічних технологій (інтегративних, інтерактивних, проектних тощо) порівняно з традиційним навчанням;

специфіку організації самонавчання в галузі художньої культури.

Уміти:

проводити уроки з "Художньої культури" з учнями основної і старшої школи, дотримуючись основних ви­мог навчальної програми;

запроваджувати інноваційні технології викладання художньої культури (інтерактивні, інтегративні тощо);

застосовувати сучасні аудіовізуальні засоби, мас-медіа, комп’ютерні технології;

діагностувати художньо-естетичний розвиток учнів та оцінювати їх за критеріями оцінювання освітніх результатів, затверджених МОНУ (12-ти бальна система);

аналізувати та оцінювати якість уроків з художньої культури (власних і колег);

добирати художні твори та дидактичні матеріали для проведення уроків;

уміти аналізувати художні твори;

самостійно працювати із сучасною культуро­логічною, мистецтвознавчою та психолого-педагогічною літературою.

^ Спеціаліст ІІ категорії має вищу освіту, володіє змістом курсу «Художня культура,», сучасними формами, методами організації навчально-виховного процесу, мінімально достатнім обсягом теоретичних знань із психології та педагогіки; здатний репродукувати теоретичний та практичний матеріали, використовуючи їх у своїй практиці. Працює продуктивно, відзначається загальною культурою, високими моральними якостями.

Повинен знати:

законодавчо-нормативні документи;

основи загальнокультурної підготовки;

сучасні досягнення педагогічної науки і практики;

основи теорії та методики викладання художньої культури;

форми позакласної та позашкільної роботи, зміст фахових факультативних занять та гурткової роботи;

прийоми організації самостійної роботи учнів із підручниками, словниками, довідниками та іншими джерелами знань;

форми, методи контролю знань і вмінь учнівських досягнень.

Уміти:

аналізувати навчально-виховний процес і визначати науково-методичну тему для подальшого професійного самовдосконалення;

володіти навичками акторської майстерності;

організовувати позакласну роботу;

ефективно використовувати матеріально-технічну базу в навчально-виховному процесі;

виготовляти й систематизувати дидактичний та роздатковий матеріал.

^ Спеціаліст І категорії має відповідну вищу освіту, виявляє ґрунтовну професійну компетентність і здатність до застосування нових методичних технологій, творчо реалізує зміст естетичної та художньої культурної освіти, добре володіє ефективними формами і методами навчально-виховного процесу, виявляючи творчість у їх застосуванні, досяг певних результатів. Постійно вдосконалює свій педагогічний і загальнокультурний рівень, виявляє високі моральні якості. Стаж – не менше 5-ти років.

Повинен знати:

основні мистецькі твори, художньо-культурні напрями, стилі й течії, їх представників;

вимоги до різних типів сучасного уроку. Технології проведення сучасного уроку;

методику формування мистецьких понять і термінів;

форми і методи підвищення своєї професійної компетентності;

досягнення культурологічної науки на сучасному етапі.

Уміти:

раціонально добирати зміст навчання і систематизувати навчально-виховний матеріал відповідно до мети, рівня освіченості та виховання школярів;

вмотивовано добирати форми, методи, засоби навчально-виховної роботи й методично правильно їх застосовувати;

розвивати в учнів пізнавальний інтерес до художньої культури і мистецтва, стимулювати їх творчі підходи до навчання й самоосвіти;

розробляти навчальний та методичний матеріал для колег та учнів;

організовувати творчий звіт про результативність педагогічної діяльності;

брати участь у роботі творчої групи вчителів відповідної програмної теми;

використовувати різні форми контролю навчальних досягнень учнів;

мати бездоганну мовленнєву культуру.

Спеціаліст вищої категорії виявляє високий рівень професіоналізму пізнавальної активності. Досконало володіє ефективними формами й методами організації навчально-виховного процесу, забезпечує високу результативність і якість своєї праці. Володіє новими технологіями навчально-виховного процесу. Ерудований, обізнаний із надбаннями світової і національної культури, відзначається високими моральними якостями. Стаж – не менше 8 років.

Повинен знати:

досконало знати підручники та посібники з художньої культури;

адреси кращого педагогічного досвіду;

зміст, форми і методи самореалізації учня, його адаптації в умовах ринкових відносин;

методи наукових досліджень і аналізу педагогічних факторів, педагогічних систем і структур;

зміст, форми і методи педагогічного менеджменту.

Уміти:

на високому науково-методичному рівні здійснювати викладання художньої культури;

розробляти навчальні та методичні посібники, матеріали, рекомендації для вчителів та учнів;

проводити дослідницьку та експериментальну роботу з використанням відповідних методик;

розробляти альтернативні шкільні програми;

організовувати авторську школу, очолити творчу групу, школу молодого вчителя тощо;

інтенсифікувати навчання з метою забезпечення високого рівня знань. Сформованості умінь та навичок;

узагальнювати власний досвід роботи.

Новий навчальний предмет «Художня культура» пропонується до викладання в 9-11 класах загальноосвітніх шкіл, тому вчителеві необхідно пам'ятати про особливості старшого шкільного віку. Як зазначається в Національній програмі виховання (проект 2004 р.), період із 9 до 11 класу вважається старшою школою.

Старший шкільний вік, що охоплює період розвитку дитини від 14 до 17 років, у віковій психології прийнято вважати ранньою юністю. Одним із важливих аспектів психічного розвитку старшокласників є інтенсивне дозрівання, провідна роль у якому належить розвитку мислення. У цьому віці учні виявляють більше самостійності, у них інтенсивно розвиваються моральні сили, формуються і визначаються риси характеру, відбувається становлення світогляду. Основною особливістю особистісного розвитку старшокласника є помітний розвиток самосвідомості, самооцінки, що ґрунтується на самостійному аналізуванні й оцінюванні власної діяльності, але через складність цього процесу вони не завжди є об'єктивними. Старший шкільний вік є сенситивним (чуттєвим) у формуванні світогляду, виробленні стратегії життя, визначенні життєвих планів, формуванні вміння творити власну долю, активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов'язки. Разом із розвитком абстрактного й цілісного мислення в учнів старших класів відбувається перехід до вищих рівнів мовлення, виникає прагнення до його самовдосконалення, тобто вони намагаються зробити його виразнішим, точнішим. Старшокласники вже вільно користуються комп'ютером, інтернетом, енциклопедичними словниками і порівнюють інформацію з різних джерел. Їхні інтереси стають зрілішими й водночас тривалішими, стійкішими, міцнішими. Нових рис, порівняно з підлітковим віком, набувають їхні пізнавальні інтереси, зокрема до самостійних видів навчальної роботи.

Пізнавальна діяльність учнів старших класів характеризується новими вміннями і розвиненими здібностями, такими як багатство словникового запасу, розвиток допитливості, уміння організувати сприйняття інформації та визначати складні ідеї, володіння достатнім обсягом інформації, застосування засвоєного матеріалу в нових умовах, уміння критично мислити, пізнавальні інтереси щодо розв'язання складних проблем, засвоєння причинно-наслідкових зв'язків, установлення прихованих залежностей і зв'язків, уміння інтегрувати й синтезувати інформацію, відрізняти незначні відмінності, досконало аналізувати ситуацію, передбачати наслідки, оцінювати процес і результати, міркувати, будувати гіпотези, застосовувати ідеї на практиці, робити висновки.

Значну увагу учні приділяють різним видам мистецтв. У старшокласників цей інтерес розширюється і поглиблюється, виникають власні уподобання. Під час навчання у цей період виникають нові мотиви професійного та життєвого самовизначення. Отже, учні повинні мати мистецтвознавчу ерудицію, відзначатися здатністю сприймати та. аналізувати художній твір, мати естетичні потреби, смаки та можливість і бажання творчо самореалізуватися.

Уроки художньої культури стають могутнім засобом формування в учнів цілісно-смислових, загальнокультурних, навчально-пізнавальних та інформаційних компетенцій, що досягається вивченням шедеврів мистецтва різних епох і народів, а також формуванням комунікативних, творчо-діяльнісних і самоосвітніх компетенцій.

Вимоги до знань і умінь учнів по художній культурі

У результаті вивчення дисципліни учні повинні знати:

предмет історії художньої культури;

етапи розвитку світової й української художньої культури та основні їх ознаки;

основні культурологічні поняття;

зміст основних літературних, образотворчих, архітектурних напрямів;

традиції освіти та книгодрукування в Європі та в Україні;

діяльність видатних діячів світової та вітчизняної культури.

Уміти:

використовувати отримані знання для аналізу тих чи інших явищ художньої культури; розрізняти твори мистецтва та літератури за епохами і напрямами;

самостійно робити правильні прогнози у сфері культурного розвитку України та зарубіжних країн;

поділяти культурні явища на головні та другорядні;

відрізняти справжній витвір культури від усіляких підробок «маскультури».


1.2. Розробка плану – конспекту уроку художня культура

Структура уроку.

Зміст плану уроку.

Типові поняття.

Розробка комбінованого уроку (орієнтовна)

1. Організаційний момент (2 хв.) – привітання, готовність до уроку, хто відсутній.

2. Повторення пройденого матеріалу (10 хв.) :

перевірка домашнього завдання;

актуалізація опорних знань.

3. Мотивація уроку (3 хв.). Повідомлення нового матеріалу (20 хв.)

4. Закріплення знань (бесіда, тести, сам. роб. тощо).(5хв.)

5. Підведення підсумків уроку.

6. Домашнє завдання. 5 хв.

7. Оцінювання


Схема плану – конспекту

План-конспект уроку №

Клас

Дата

Тема:

Мета: навчальна:

розвивальна:

виховна:

Тип уроку:

Вид уроку (за необхідністю)

Наочність:

Ключові терміни:

Час уроку: 45 хвилин

Структура уроку (залежить від типу уроку)

Хід уроку


1.3. Екскурсії, шкільні олімпіади

Екскурсії

Екскурсії – це форма організації пізнавальної діяльності учнів, спрямована на аналіз і отримання навчальної діяльності учнів у конкретних умовах.

Підготовку до екскурсії можна здійснювати за таким планом:

вибір об'єкта екскурсії;

визначення мети екскурсії;

попереднє відвідання місця екскурсії вчителем;

розробка плану уроку – екскурсії;

підготовка екскурсовода до проведення екскурсії (екскурсоводом може бути сам учитель).

^ Така форма уроку, як екскурсія, потребує більше часу ніж один урок, тому вчитель чітко визначає які знання повинні отримати учні під час екскурсії.

На підготовчому уроці вчитель обгрунтовує ціль та мету екскурсії. Пояснює учням, що екскурсія це не гра, а урок. Обговорює за чим спостерігати, з якою метою. Обов'язково треба приділити увагу техніці безпеки.

Проведення екскурсії:

готується план-конспект, мета;

розробка з учнями плану спостереження та питань з теми екскурсії;

ознайомлення з технікою безпеки і правилами поведінки;

обговорення питань щодо оформлення матеріалів учнями (домашнє завдання після екскурсії).

На наступному уроці (після екскурсії) провести урок-диспут, підсумковий урок, урок –звіт тощо.

Шкільні олімпіади з художньої культури

Загальне положення про проведення шкільної олімпіади.

Розробка конкурсних питань.

Підготовка до проведення шкільної олімпіади (склад жюрі, призи тощо).

^ Шкільні олімпіади найбільш масові форми позакласної роботи.

Олімпіади мають спільні риси з МАН.

Проходять вони в 4 тура.

І тур – шкільний;

ІІ тур – районний або міський;

ІІІ тур – обласний;

ІV тур – республіканський.

За місяць до проведення олімпіади створюється орг. комітет. Його склад: представники адміністрації закладу.

^ Орг. комітет здійснює:

Розробку положення про проведення олімпіади в якому вказується мета, завдання дата, місце проведення, склад учасників.

^ Підготовку необхідної матеріально-технічної бази.

Забезпечення житлом, харчуванням тощо (за необхідністю).

Підготовка емблеми, грамот, призів, пам'ятних сувенірів.

Проведення урочистих зборів на початку та в кінці олімпіади.

^ Підготовка разом з жюрі проекту – наказу про результати олімпіади та розробку рекомендацій з удосконалення урочних та позаурочних занять з художньої культури.

Жюрі: вчителі вищої кваліфікації, методисти інституту удосконалення вчителів, науковці.

^ Робота жюрі:

Підготовка контрольних занять.

Розробка вимог до матеріалів, які готують учасники олімпіади.

Розробка критеріїв оцінок.

^ Перевірка та оцінювання виконання завдань.

Визначення переможців.

Разом з орг. комітетом підготувати звіт і методичні рекомендації.

^ Проводити олімпіади під час канікул. Бажано в 2-3 дні.










Розділ ІІ. Організація навчальної діяльності при викладанні предмету «Зарубіжна художня культура»

2.1. Орієнтовне календарно-тематичне планування

Рівень стандарту

Розділ І. Візуальні мистецтва

№

Дата

Тема уроку

^ Перевірка знань Засвоєння нового матеріалу Орієнтовне практичне завдання Твори, що інтегрують навчальний процес. Домашнє завдання

1. Архітектура Європи. Повторення видів та жанрів архітектури. Архітектура романського стилю. Перлини готики. Проекти буклетів “Архітектура Парижу”, “Архітектура Праги” (робота в групах). Географічна карта світу. Підготовка доповіді про архітектуру.

2. Індивідуальні доповіді з теми «Архітектура». Взірці архітектури бароко. Архітектура класицизму. Модерн в архітектурі. Замальовки архітектурних споруд різних стилів. Ілюстрації споруд. Симфонічна музика композиторів-класиків. Підготувати кросворд з теми “Зарубіжна архітектура”.

3. Архітектура Близького та Далекого Сходу. Конкурс на кращий кросворд. Фронтальне усне опитування. Культова арабсько-мусульманська архітектура. Мавританський стиль. Храми Індії, Далекого Сходу, Велика Китайська стіна. Малювання культових споруд архітектури Близького і Далекого Сходу. Ілюстрації культових споруд. Індивідуальні малюнки з теми.

4. Скульптура – гімн людини. Виставка малюнків. Письмова робота з картками. Антична скульптура (Мірон, Фідій, Пракситель). Ліплення скульптури. Уривки з опер Дж. Верді. Підготувати “скульптури” з прикладом античності (пластилін).

5. Виставка “скульптур”. Дискусія на тему “Античні скульптури”. Мікеланджело – втілене відчуття форми (“Оплакування Христа”, “Давід”, “Мойсей”, гробниця Медичі). Творчість О. Родена. Бесіда на тему “Чому Мікеланджело називають “учнем давніх” і “порушником традицій”? Музичні уривки з опер Дж. Россіні. Скласти схему-таблицю “Характерні особливості творчості видатних скульпторів”.

6. Образотворче мистецтво Італії: Епоха “титанів”. Розгляд таблиць. Парне усне опитування. Леонардо да Вінчі. Живопис як одна з форм втілення всеосяжної геніальної натури митця (“Джоконда”, “Тайна вечеря”). Рафаель. Зображення чистоти та чарівності жіночого образу, його зв`язок з природою (“Сікстинська мадонна, Прекрасна садівниця”), єдність благородного і духовного спілкування людей (фреска “Афінська школа”). Перегляд ілюстрацій й порівняння стилів. Музика Ніно Рота до фільмів Л. Віконті та Ф. Філліні. Підготувати доповідь “Живописці Іспанії.

7. Видатні живописці Іспанії. Доповіді “Живописці Іспанії”. Ель Греко – поєднання візантійських та готичних традицій у творчості. Д. Веласкес – вершина іспанського живопису 17 ст. Перегляд ілюстрацій (письмовий роздум). Ель Греко. Святе сімейство. Дібрати ілюстрації до теми “Ф. Гойя, С. Далі”.

8. Фронтальне усне опитування. Тести Ф. Гойя – живописець і графік 19 ст., С. Далі – виразник модерністських течій 20 ст. Дискусія на тему “Мої враження від перегляду творів живопису” Ф. Гойя. Автопортрет. Маки на балконі. Портрет родини короля. С. Далі. Христос Сан Хуана де ла Круса передчув громадянські війни в Іспанії. Малюнки в стилі сюрреалізму. Підготувати доповіді на тему “Рубенс, Рембрандт”.

9. Фламандський і голландський живопис. Виставка малюнків. Доповіді про фламандський та голландський живопис. Творчість П. Рубенса. Рембрандт – великий голландець. Жанри (побутовий, портретний, біблійний.) Створення “живих сценок” за сюжетами картин П. Рубенса. Автопортрет. Полювання на левів. Портрет камеристки. Рембрандт. Святе сімейство. Повернення блудного сина. Підготувати кросворд.

10. Російський живопис. Опитування в парах. Кращий кросворд (конкурс). Історичний живопис (І. Рєпін, В. Суріков, В. Васнєцов). Складання оповідань за сюжетом картин. Репродукції картин. Уривки творів М. Глінки, П. Чайковського. Створення живописних картин (індивідуально).

11. Виставка малюнків. Пейзажний живопис. І. Левітан. Портрети В. Сєрова. Геній М. Врубеля. Складання оповідань за сюжетом картин. Уривки творів М. Римського-Корсакова, М. Мусоргського. Дібрати ілюстрації до теми “Китайський живопис”.

12. Образотворче і декоративно-прикладне мистецтво Далекого Сходу. Демонстрація ілюстрацій. Роздуми. Твори за темою. Естетичний феномен китайського живопису. Жанри: портрет, пейзаж, каліграфічне письмо. Порцеляна – гордість китайського мистецтва. Символічне навантаження твору. Розробка індивідуальних ескізів малої пластики в китайській стіні Сюй Вей. Квіти і рослини. Фрагмент сувою. Уривки музичних творів Китаю. Підготувати малюнки тушшю.

13. Декоративно прикладне мистецтво Близького Сходу. Виставка малюнків. Опитування в парах. Багдадська книжкова мініатюра. Турецьке гончарське мистецтво. Дамаські тканини. Іранське килимарство. Малювання фрагменту за східними мотивами (ескіз килима, книжкова мініатюра, тканини). Ілюстрації з гончарними виробами та килимами. Створення малюнків в східних мотивах.

14. Декоративно-прикладне мистецтво Африки. Виставка малюнків. Естетика наївного мистецтва. Культові маски та мала пластика. Мистецтво країн Магриба. Підготовка проведення конкурсу масок тропічної Африки. Дух води. Дерев`яна маска інжо. Нігерія, Лондон, Британський музей. Дерев`яна маска мак онде Мозамбік. Музей Линден. Підготовка масок.

15. Паркова культура. Версаль – зразок Європейського парку. Природні парки Великобританії. Духовне явище японського ландшафтного саду. Філософія ікебан та чайної церемонії. Підготовка макету куточку англійського саду (ділянка шкільного подвір`я). Наш Дж. Ридженте, парк у Лондоні, музичний уривок “Бітлз” Підготовка вечора “Чаювання в японському стилі” (робота в групах).

^ 16. Узагальнення знань. Письмова тестова робота.

Розділ ІІ. Музичне мистецтво

1. Європейська музична культура. Усне фронтальне опитування. Відень – центр європейської музичної культури (В.А. Моцарт). Слухання та аналіз музичних творів Моцарта, перегляд ілюстрацій. Портрети європейських композиторів, уривки творів Моцарта. Підготувати тези до теми, фонозапис “Шедеври світової європейської культури”.

2. Музична вікторина. Усне опитування в парах. Великі композитори-романтики (Ф. Шопен, Ф. Ліст). Французькі шансоньє. Створення проекту сценарію “Віденський вальс”. Портрети композиторів та виконавців. Підготовка вечора “Віденський вальс” 3. Музична культура Індії і Далекого Сходу. Музична вікторина. Фронтальне усне опитування. Індійський танець. Значення поз, жестів, позицій рук (мудра), манера, спів. Музики і танець в індійському кінематографі. Опанування основними позиціями рук індійського танцю. Зображення музичних інструментів: віна, сітар, сарні, табла. Відео фрагментів індійських фільмів. Підготувати фрагменти танців (у групах).

4. Виконання фрагментів індійського танцю (конкурс груп). Пентатоніка. Китайська опера. Традиційні музичні інструменти. Малювання ескізів музичних інструментів, перегляд відеофрагментів Янь Лимбень. Володарі різних династій. Підготувати доповіді до теми “Музика Америки”.

5. Музичні ритми Америки. Види і напрями сучасної популярної музики: блюз, джаз, рок, поп-музика. Видатні музиканти і співаки. Спів під карооке. Вивчення фігур латино-американських танців. Джазова музика, поп-музика Америки (уривки). Підготовка та проведення вечора “Карнавал в Ріо” з фрагментами латино-американських танців.

Розділ ІІІ. Театральне мистецтво

1. Театральне мистецтво Японії. Японський театр. Театр НО: єдність драми, танцю та речитативу. Театр Кабукі. Перегляд відео фрагментів опери. Театралізація драматичних творів. Сцена театру НО. Маски театру НО: маска молодої жінки, маска старого (дзе). Підготувати доповіді “Італійська опера”.

2. Італія – батьківщина оперного мистецтва. Доповіді “Італійська опера”. Творці оперних шедеврів (Дж. Россіні, Д .Пуччині, Д. Верді). Театр Ла-Скала. Перегляд відео фрагментів Дж. Россіні, Дж. Верді. Уривки з опер “Севільський цирульник”, “Отелло” та ін. Підготовка альбомів “Російський балет”.

3. Російський балет. Перегляд альбомів. Дискусія “В чому краса рос. балету?” Російський балет. Видатні композитори (П. Чайковський, І. Стравінський). Перегляд відео фрагментів. Створення і оформлення проекту: «В. Сєров». Афіша “Русские сезоны”. М. Плісецька. “Лебедине озеро”. Написання міні твору “Мої враження від російського балету”.

4. Усне опитування в парах. Читання фрагментів міні-творів. Видатні виконавці російського балету (Г. Павлова, В. Ніжинський, Г. Уланова, М. Плісецька). Перегляд фотоматеріалів. Підготовка матеріалів до альбому. Портрети відомих балерин. Підготувати матеріали до альбомів.

5. Узагальнення вивченого матеріалу. Письмове тестування. Повторення основних питань вивчених тем. Підсумки. Повторення матеріалу. Підготовка фотоальбомів.

Розділ ІV. Кіномистецтво

1. Європейський кінематограф. Фронтальне

опитування. Франція – Батьківщина кіно

(видатні режисери, автори). Кастинг на ролі в

шкільному кіно. Фрагменти французьких кінофільмів.

Підготовка ілюстрацій, фотоматеріалів.

^ 2. Дискусія “Чи важко бути актором?”. Кіно Італії

(режисери, актори). Фото проби на виконання ролей,

екранізації італійської літератури. Фрагменти

кінофільмів Італії, уривки сучасних італійських

фільмів. Написання сценарію фільму.

3. Кіно США. Конкурс на кращий сценарій. Основні жанри американського кіно. “Кіно проби” на виконання ролей. Відео зйомка екранізації твору американської літератури. Уривки сучасних американських фільмів. Підготувати сценарій до фільму.

4. Виставка малюнків Мультфільми У. Діснея (29 призів Оскар). Діснейленд. Підготовка проекту “Діснейленд в моєму місті” (робота в групах). Ілюстрації до мультфільмів. Малювання улюблених персонажів.

5. Урок-екскурсія. Оформлення виставки малюнків. Відвідування регіональних краєзнавчих та художніх музеїв. Міні-твір “Мої враження від музеїв”.

6. Мистецтво – посередник між культурами. Смисл будь-якої культури – її “провідність” щодо інших культур. Зразки взаємопроникнення культур різних національних картин світу. Міні-твір “Внесок українських митців в духовну світову культуру”. Підготувати схеми, таблиці.

^ 7. Дискусія. Усне опитування. Україна в сучасному мистецькому світовому просторі. Підготовка схем, таблиць. Підготовка вечора “Я поважаю інші культури”.

8. Письмова тестова робота Узагальнення вивченого матеріалу.

^ 9. Залік Підсумковий урок. Підсумок навчального року.

Викладання кіномистецтва та виховання кіномистецтвом

Актуальність сучасного кінематографа пов'язана з його особливим статусом у системі естетичного виховання. Природні особливості кіно як синтетичного мистецтва безпосередньо сприяють процесу синестезії (від гр. synaisthesis — співвідчуття) — розвитку в дитини міжпочуттєвих зв'язків. Стрімкий розвиток відео і телебачення (сьогодні вони виконують функцію основних кіноносіїв) дещо «потіснив» інші класичні види мистецтва в плані «глядацької потреби». Активне використання засобів кіномистецтва сьогодні є об'єктивною вимогою і пов'язане з тією роллю, яку відіграють аудіовізуальні засоби у дозвіллі молоді. Кіноекран впливає на розширення меж пізнання світу, історії людських стосунки виховання моральних орієнтирів, створення цілісної картини світу.

Під впливом кіномистецтва в особистості розвивається зорово-слухове сприйняття, здатність динамічного сприймання зображеної на екрані художньої інформації, тоді як «монтажні» особливості кіно сприяють розвитку асоціативного мислення.

Наочність подій, які розгортаються перед школярем - глядачем у часі й просторі і є максимально наближеними до «справжнього життя», можливість спостерігати вчинки героїв, ідентифікуючи себе з ними, - все це активно формує емоційну сферу особистості, її ціннісно-вибіркове ставлення до життя.

^ Місце, яке посідає кіно (відео, телебачення) у сфері дозвілля сучасного школяра, вимагає посилення педагогічного керування й спрямування виховного процесу.

Жанровий діапазон фільмів, до яких мають залучатися школярі, досить великий. Відбір матеріалу для переглядів повинен здійснюватися на засадах його високих художніх якостей, спрямування інтересу школярів на пізнання творів національного та зарубіжного мистецтва, ознайомлення з новими фільмами, що вийшли на екран, а також з обов'язковим урахуванням індивідуальних запитів школярів.

Залучення кінематографа до виховного процесу вимагає такого специфічного моменту як гіпертрофія «хвилі жахів і насильства» на сучасному екрані, що стимулює розвиток жорстокості та агресивних нахилів. Особливо показовою у зв'язку з цим є ситуація в підлітково-молодіжному середовищі.

Зрозуміло, що зміна соціо - культурної ситуації зумовила відповідні інформації на психологічному рівні, і школярам початку XXI ст. важко зрозуміти проблеми, якими переймалися їхні однолітки у попередні десятиріччя. Водночас далеко не всі кінокартини минулого мають бути викреслені із сучасної фільмографії.

Виховання школярів має ґрунтуватися на казковому матеріалі. Метафоричність казкової кінематографічної оповіді (емоційна сфера) стимулюватиме роботу дитячої фантазії, яку сьогодні ставить під загрозу гіпертрофія раціонально-технологічного початку. Завдання кіноосвіти полягає в тому, щоб, опелюючи до казкових образів, у доступній і зрозумілій формі ознайомити дітей із смисложиттєвими категоріями «добра» — «зла» і показати специфічні особливості вітчизняної та зарубіжної моделей їхньої інтерпретації. Така орієнтація сприятиме емоційному збагаченню учнів і надасть можливість спрямувати їх на здійснення порівняльного аналізу образів позитивних героїв.

Виховання підлітків ускладнюється через розширення жанрового спектру. Відповідно до вікових особливостей слід активно залучати пригодницькі кінострічки та кінофантастику, які містять у собі значні можливості стосовно виховної роботи за умов її правильної організації. У процесі виховання до розширеної межі розуміння жит