Реферат: Загальні вимоги до контролю за станом викладання навчальних предметів завдання контролю

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КОНТРОЛЮ ЗА СТАНОМ ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ


Завдання контролю:

Визначити діяльність вчителя, її результативність.

Проконтролювати діяльність учителя (виконання програм, рівень підготовленості учнів і т.п.).

Надати своєчасну допомогу вчителю.

Вивчити та узагальнити позитивний досвід учителя.

Етапи контролю:

Постановка мети.

Вибір об’єкта контролю.

Планування контролю.

Визначення суб’єкта контролю (виконавця).

Збір та оброблення інформації.

Підбиття підсумків контролю.

Вироблення пропозицій і рекомендацій.

Методи контролю:

Спостереження.

Інтерв’юрування.

Анкетування.

Вибіркова спеціальна співбесіда.

Адміністративні перевірки.

Індивідуальні бесіди (з учнями, батьками, колегами).

Вивчення документації (журналів, планів роботи, учнівських зошитів і т.п.).


Види контролю:


ТЕМАТИЧНИЙ – відвідування всіх уроків, відведених на вивчення теми в даному класі, з метою знайомства із системою роботи вчителя, оцінки оптимальності вибраних структур уроків, сполучення форм і засобів навчання.

ПАРАЛЕЛЬНИЙ – відвідування уроків протягом робочого тижня в одному класі з метою порівняння ефективності організаційної діяльності вчителів і вивчення системи роботи кожного учня, його самостійності, активності, ініціативи, якості виконання завдань та рішення навчальних завдань уроку.

КОМПЛЕКСНИЙ – відвідування уроків різних учителів протягом дня в одному класі з метою оцінки обсягу інформації, яку отримує учень протягом навчального дня, сумарного обсягу домашніх завдань, виконання учнями єдиних вимог, інтенсивності їхньої праці на різних уроках, стилю та порівняльної методики уроку. Оцінка працездатності учнів одного й того ж самого класу в різних учителів.

ОЦІННИЙ – відвідування уроків учителя протягом робочого дня в різних класах з метою вивчення відповідності методичних прийомів віковим особливостям учнів.

ВИБІРКОВИЙ –відвідування уроків за планом адміністрації (без попередження вчителя з метою перевірки його готовності до уроку (іноді).

^ ЦІЛЬОВИЙ – відвідування уроків із запрошенням спеціаліста (оцінка знань і розумових умінь учнів, методів роботи вчителя, сформованості практичних умінь учнів і т. п.).

ФРОНТАЛЬНИЙ – відвідування уроків з метою глибокої та всебічної перевірки зі всіх питань діяльності вчителя чи групи вчителів. Його може бути проведено за такою орієнтованою програмою:

виконання Закону про освіту України;

підготовка до уроку та якість складених календарно-тематичних, поурочних планів;

виконання навчальних програм (теоретичної і практичної частин);

рівень проведення уроків;

визначення та реалізація освітньо-виховно-розвиваючих завдань уроків;

дидактична обробка навчального матеріалу та визначення форм, методів і засобів навчання;

здійснення керівництва пізнавальною діяльністю учнів у ході уроків;

рівень сформованості знань, умінь і навичок (розумових і практичних) учнів;

володіння вчителем новими педагогічними технологіями під час організації навчання;

розвиток в учнів пізнавального інтересу та потреби в знаннях;

дотримання єдиного орфографічного режиму;

робота вчителя з попередження відставання учнів, робота з невстигаючими;

диференціація та індивідуалізація навчання;

здійсненя зв’язку урочної, домашньої, позаурочної та позакласної роботи;

стан зошитів учнів (система письмових робіт, співвідношення репродуктивних і творчих самостійних робіт);

оформлення класного журналу;

виховна робота з учнями;

самоосвіта вчителя;

результативність діяльності вчителя в цілому.


^ ПРИНЦИПИ РОБОТИ:

Науковість.

Плановість.

Перевірка системи роботи .

Оперативність.

Актуальність.

Перевірка нормативного виконання.

Конкретність.

Перевірка практичного досвіду.

Надання своєчасної допомоги.

Гласність контролю (вона здійснюється своєчасним ознайомленням учителів на основі контролю з ходом, змістом, терміном, методами, видами та формами контролю).



^ ГРАФІКИ КОНТРОЛЮ ЗА СТАНОМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ відвідування уроків учителів



№ п/п

Прізвище, ім’я, по батькові вчителя

предмет

І семестр

ІІсеместр

План

Факт.

дата

План

Факт.

дата





























Графік відвідування занять факультативів


№ п/п

Найменування факультативу

Прізвище, ім’я, по батькові керівника

Число учнів на:

І семестр

ІІсеместр

Вересень

Листопад

Січень

Травень

План

Факт.

Дата

План

Факт.

Дата









































Контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів у першому семестрі


Термін проведення контролю

Зміст і мета контролю

Клас

Предмет

Прізвище, ім’я, по батькові вчителя

Прізвище, ім’я, по батькові перевіряючого

Форма контролю

Спосіб підбиття підсумків
























^ Графік контролю за станом викладання навчальних предметів у першому семестрі



Термін проведення контролю

Прізвище, ім’я, по батькові вчителя

Клас

Предмет

Мета контролю

Вид і форма контролю

Обсяг контролю

Прізвище, ім’я, по батькові перевіряючого

Спосіб підбиття підсумків






























Контроль за виконанням вимог практичної частини навчальних програм у першому семестрі


Часткові періоди

1-і класи

2-і класи

3-і класи

4-1 класи

5-і класи

6-і класи

7-і класи

8-і класи

9-і класи

10-і класи

11-і класи

Примітка

ВЕРЕСЕНЬ

1-й тиждень





































2-й тиждень





































3-й тиждень





































4-й тиждень





































5-й тиждень





































І.т.д.






































КОМЕНТАРІ:


На початку нового навчального семестру заступник директора школи вивішує в методичному кабінеті узгоджений з учителями графік проведення практичних і контрольних занять, передбачених навчальними програмами. Потім цей графік заступник директора школи «вписує» в таблицю і червоним кольором позначає ті позиції, котрі протягом навчального семестру будуть проконтрольовані керівниками школи.

Види практичних занять записуються в графік за допомогою умовних знаків:

ЛБ –лабораторна робота,

ПР – практична робота,

Е – екскурсія,

ЕД – експеримент, дослід,

К – кінопоказ,

КР – підсумкова контрольна робота,

Т – навчальне телебачення.
^ Відвідування уроків учителів



Клас

Прізвище, ім’я, по батькові вчителя

Дата

Мета відвідування

Що аналізується

Як будуть оформлені підсумки відвідування


















^ Відвідування та аналіз уроків у вчителів



Клас

Предмет

Прізвище, ім’я, по батькові вчителя

Термін відвідування

Скільки уроків відвідати

Мета відвідування та вид аналізу

Хто відвідує

Наступна робота за даними аналізу

Позначка про виконання





























^ Контроль за станом викладання та виконанням вимог навчальних програм у першому семестрі


Цілі: 1.

2.


№ п/п

Зміст контролю

Термін проведення

Виконавці контролю

Класи, в яких здійснюватиметься контроль

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1.

Правильність визначення вчителем і реалізації триєдиних завдань уроку








































2.

Наукова змістовність та ідейна спрямованість уроку








































3.

Зв’язок навчання із життям








































4.

Оптимізація методів і засобів навчання








































5.

Активізація розумової діяльності учнів, організація їхньої самостійної роботи








































6.

Індивідуалізація навчання, диференційованимй підхід до учнів








































7.

Формування загальнонавчальних і спеціальних умінь і навичок








































8.

Застосування ТЗН., обчислювальної техніки, дидактичного та наочного матеріалу








































9.

Розвиток пізнавальних інтересів і здібностей учнів








































10.

Виконання вимог практичної частини навчальних програм (екскурсії та ін.)








































11.

Дотримання вимог вікової та педагогічної психології









































Примітка: знаком «+» позначається зміст контролю і клас, наприклад, у 3-у класі – зв’язок навчання із життям
^ Контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів



№ п/п

Зміст контролю

Виконавці контролю

Термін проведення (за місяцями)

Форми підбиття підсумків

ІХ

Х

ХІ

ХІІ

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

1.

Сформованість у школярів наукового світогляду, знання ними концептуальних джерел і документів


































2.

Міра засвоєння учнями програмового матеріалу, глибина засвоєння вузлових питань з кожної теми


































3.

Міцність сформованих зональнонавчальних і спеціальних умінь і навичок


































4.

Результативність виховного впливу уроку (культура праці, культура поведінки та ін.)


































5.

Міра розвиваючого впливу навчального процесу на формування інтелектуальних здібностей (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування та ін.)


































6.

Повнота, глибина та міцність знань


































7.

Усвідомлення знань, уміння оперувати ними за різних ситуацій


































8.

Засвоєння школярами навчально-пізнавального матеріалу факультативів

































^ Контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів початкових класів (орієнтовний варіант) Вересень
1-й тиждень

2-й тиждень

3-й тиждень

4-й тиждень

Українська мова.

1 клас

Мета: перевірити рівень міцності знань за 1 клас (діагностуюча)

^ Т М-ППЗ С

ПУ Підсумок: Б

Вик. завуч

П – перевірка 4 тижня вересня

Навчання грамоті.

1 клас

Мета: виявити, як учні засвоїли вміння в читанні речень на слова, слів – на склади

Т М-ППЗ

П Підсумок: МО


Вик. завуч

Математика.

1 клас

Мета: перевірити рівень засвоєння чисел 1-го десятка

^ Т М-УПЗ ППЗ

ПУ Підсумок: МО


Вик. завуч


Українська мова.

2 клас

Мета: перевірка міцності знань за 1 клас

Т М-ППЗ

ПУ Підсумок: НЗ


Вик. завуч


Математика.

2 клас

Мета: перевірка міцності знань

Т М- ППЗ

ПУ Підсумок: НД


Вик. завуч


Праця

2 клас

Мета: спостереження за методами проведення екскурсії

Т М –С


ПУ Підсумок: НД

Українська мова.

3 клас

Мета: перевірити міцність знань, отриманих у 2 класі

^ Т М-ППЗ, С

ПУ Підсумок: Б


Вик. завуч




Жовтень



1-й тиждень

2-й тиждень

3-й тиждень

4-й тиждень

Навчання грамоті.

2 клас

Мета: перевірити, як формуються вміння та навички під час вивчення голосних і приголосних букв

^ Т М-УПЗ, ППЗ

ПУ Підсумок: Б


Вик. завуч

Математика.

3 клас

Мета: перевірити вміння читати та записувати багатозначні числа, засвоєння уявлення про розряди, послідовності чисел

^ Т М- ППЗ, С

ПУ Підсумок: МО


Вик. завуч

Українська мова.

3 клас

Мета: перевірити уміння визначити іменник як частину мови

Т М-ППЗ

ПУ Підсумок: НЗ


Вик. завуч


Читання.

1 клас

Мета: перевірити рівень засвоєння учнями голосних і приголосних букв

^ Т М-С, УПЗ, ППЗ

ПУ Підсумок: ПУ


Вик. завуч


Праця.

1 клас

Мета: перевірити, як формується навичка організації робочого часу, вміння підтримувати порядок на робочому місці

Т М-П

ПУ Підсумок: МО


Вик. директор

Музика.

2 клас

Мета: з’ясувати, як формує вчитель вокально-хорові навички

Т М-С

ПУ Підсумок: Б


Вик. завуч





Математика

2 клас

Мета: перевірити рівень сформованості обчислювальних навичок під час вивчення додавання та віднімання

^ Т М-ППЗ, УПЗ, С

ПУ Підсумок: МО


Вик. завуч



Коментарі:


Аналогічну форму можна використати під час планування внутрішньошкільного контролю за якістю знань, умінь і навичок учнів з української мови, математики та інших предметів.

Умовні позначки:

Д – директор; ТУ – тематично-узагальнюючий контроль;

З – заступник директора; КУ – класно-узагальнюючий контроль;

НД – нарада при директорі; ППЗ – письмова перевірка знань;

^ НЗ – нарада при заступникові; УПЗ – усна перевірка знань;

Ф – фронтальний контроль; С – спостереження;

Т- тематичний контроль; Б – бесіда;

П – персональний контроль; МО – засідання методоб’єднання;

ПУ – предметно-узагальнюючий контроль; ПР – педагогічна рада.
Види аналізу уроку
(на цьому матеріалі слід навчити вчителів проводити аналіз свого проведеного уроку)

І. Короткий оціночний аналіз – це загальна оцінка навчально-виховної функції уроку, що характеризує рішення освітнього, виховного та розвиваючого завдань і яка дає оцінку їхньої реалізації.

ІІ. Системний аналіз – це розглядання уроку як єдиної системи з точки зору рішення головного дидактичного завдання й одночасно рішення розвиваючих завдань уроку, забезпечення формування знань, умінь і навичок учнів, засвоєння ними способів навчання.

ІІІ. Повний – це система аспектних аналізів, що включають оцінку реалізації завдань уроку, зміст і види навчальної діяльності учнів за такими характеристиками, як рівні засвоєня учнями знань і способів розумової діяльності, розвиток учнів, реалізація дидактичних принципів, результативність уроку.
Орієнтовна схема аналізу уроку
Мета, завдання уроку (освітні, виховні, розвитку), їх взаємозв’язок та шляхи реалізації.

Готовність учителя та учнів до уроку, обладнання уроку, наочні та навчальні посібники, ТЗН, санітарно-гігієнічний стан класу і т.д.

Організаційна структура. Тип уроку, його місце в системі занять з предмета, чіткість, послідовність етапів уроку, дозування часу, відповідність етапів уроку характеру пізнавальної діяльності учнів.

Зміст уроку: науковість навчального матеріалу, його виховне та розвиваюче значення; правильність відбору матеріалу за обсягом, змістом і труднощі для учнів; співвідношення теоретичного та дидактичного матеріалів; групування, класифікація матеріалу навколо ключових понять; спрямованість матеріалу на зв’язок із життям.

Методичне забезпечення уроку:

а) використання методів і прийомів навчання, характер їхнього сполучення,

обгрунтованість їхнього вибору, доцільність та ефективність застосування

(відповідність змісту матеріалу рівню підготовленості учнів і т.д.), відповідність

принципам навчання. Темп навчальної роботи на уроці;

б) методика проведення різних частин уроку:

поставлення пізнавальних завдань перед учнями;

методика перевірки домашніх завдань;

методика викладення нових знань;

методика проведення та закріплення навчального матеріалу;

методика перевірки та оцінки знань, умінь і навичок учнів;

прийом активізації пізнавальної діяльності школярів (їх сприймання, пам’яті, мислення, уяви і т.д.);

організація репродуктивної та творчої діяльності учнів, їх співвідношення;

застосування на уроці проблемного та елементів програмового навчання (використання навчальних карток, завдань, перфокарт і т.д.);

врахування індивідуальних особливостей та інтересів учнів, рівня їх підготовленості, здійснення індивідуалізації навчання та диференційованого підходу;

організація різних видів самостійної роботи учнів (відтворювальних, творчих та ін.) їх місце на уроці;

домашнє завдання (як здається, обсяг);

здійснення виховного навчання на уроці;;

виховання свідомості й переконань, трудових, естетичних і фізичних якостей особистості, культури, навчальної праці учнів;

виявлення та застосування на уроці внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків у навчальному матеріалі;

обгрунтування їхньої педагогічної доцільності.

Поведінка та діяльність учнів на уроці:

а) порядок і дисципліна учнів, методика їх підтримання;

б) активність, самостійність, інтерес до занять учнів різного рівня підготовленості;

зосередженність і стійкість уваги на різних етапах уроку;

в) діяльність учнів, їхня організованість, охайність; ставлення до невстигаючись і

порушників дисципліни; характер участі в роботі на уроці окремих учнів і всього

колективу;

г) ставлення учнів до вчителя і один до одного (підслуховування, боязкість,

доброзичливість, повага, взаємна допомога, підказки і т.п.).

Характеристика ділових якостей учителя:

а) рівень наукових знань учителя і його підготовленість до уроку;

б) знання вчителем теорії навчання та виховання учнів, методики предмета, психології

та гігієни, його вміння застосовувати ці знання на уроці;

в) педагогічний такт, стиль у роботі, культура праці та поведінки, мова вчителя;

г) взаємостосунки вчителя з класом та окремими учнями, авторитет учителя.

Загальні результати уроку:

а) виконання плану уроку;

б) досягнення загальноосвітньої, виховної та розвиваючої цілей уроку;

в) загальна оцінка уроку, результати його , ефективність і якість;

г) висновки та пропозиції з подальшого вдосконалення роботи, закріпленню успіхів і усуненню помилок.


ІV. Структурний (поетапний) аналіз – це виявлення та оцінка домінуючих структур (елементів) уроку,їх доцільність, що забезпечує розвиток пізнавальних здібностей учнів.


Орієнтовна схема аналізу уроку

Тип і структура уроку.

Тип структура уроку, його місце в системі уроків з теми.

Тема, цілі уроку (освітня, розвиваюча, виховна), дидактичні завдання на окремих етапах.

Дозуавання часу.

Зміст і методика повторення навчального матеріалу.

Повнота та глибина перевірки.

Методика повторення, диференціація завдань.

Охоплення учнів перевіркою, зайнятість класу.

Об’єктивність та аргументація оцінки.

Робота над новим навчальним матеріалом.

Вимоги програми.

Науковість, зв’язок із життям, систематичність, доступність, співвідношення в навчальному матеріалі головного та другорядного.

Відповідність матеріалу освітнім, розвиваючим і виховним завданням уроку.

Методи навчання.

Оснащенність уроку навчальними посібниками, ТЗН, дидактичними матеріалами.

Обгрунтованість методів, що застосовуються.

Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Використання методів проблемного навчання.

Сполучення фронтальної та індивідуальної форм роботи з учнями.

Самостійна робота з учнями.

Методика контролю та обліку знань учнів у процесі викладення нового матеріалу.

Засвоєння нового матеріалу.

відбір матеріалу для формування знань, умінь і навичок.

Самостійна робота під час закріплення.

Зворотний зв’язок. Оцінка відповідей учнів.

Домашнє завдання.

Обсяг, характер матеріалу, посильність його.

Наявність і характер інструктажу.

Диференційованість завдання.

Характер діяльності вчителя.

Рівень педагогічних вимог до праці учнів, до розвитку їхнього мовлення, мислення.

Мова вчителя, стиль його поведінки, взаємостосунки з учнями.

Результати уроку.

Підбиття підсумків уроку.

Виконання накресленого плану уроку.

Досягнення освітніх, розвиваючих і виховних цілей уроку.

Якість знань, умінь, навичок учнів.

Структурно-часовий аналіз – це оцінка використання часу уроку з кожного його етапу.

Орієнтовна схема аналізу уроку

Раціональний розподіл всього часу (45 хвилин) між окремими елементами уроку, тобто чи доцільно було за даних умов виділяти саме такий час на опитування, на психологічну підготовку до сприйняття нового матеріалу, на пояснення нового, на закріплення чи домашнє завдання.

Раціональність кожного зі структурних елементів уроку: які його елементи треба було скоротити в часі, а які збільшити і для чого саме.

Розподіл часу всередині окремих структурних елементів уроку, тобто скільки часу в цілому було приділено на засвоєння нового матеріалу, в який час (початок, середина, кінець) уроку це відбувалось, як при цьому проводилась психологічна підготовка до сприйняття нового матеріалу, його подача та закріплення, застосування. Точно так само аналізується час здійснення таких елементів уроку, як опитування учнів, перевірка та домашнє завдання.

Якісне використання часу на окремі елементи уроку, тобто, приміром, як раціонально та ефективно під час вивчення нового матеріалу було використано час на опитування, що він дав, як працював при цьому клас, скільки часу говорив учитель.

Раціональність використання прийомів і методів навчання, тобто наскільки доцільні за даних умов були ті або інші види бесіди, самостійної роботи, форми опитування і т.д.

Доцільність зв’язку між змістом матеріалу та тими методами, за допомогою яких він повідомлявся і засвоювався.

^ VІ. Аналіз виховної спрямованості уроку – це оцінка та виявлення шляхів найбільш ефективного використання навчального матеріалу для виховання якостей особистості учнів.
Орієнтовна схема аналізу уроку
Використання виховних можливостей змісту матеріалу.

Доповнення навчального матеріалу історичними фактами.

Формування світогляду на уроці.

Формування моральних якостей особистості.

Виховання в учнів сумлінного ставлення до праці та навчання.

Оцінка виховних можливостей методів і прийомів навчання.

Використання виховних можливостей оцінки праці учнів.

Вплив особистості вчителя.

Характер діяльності та спілкування учнів на уроці.

Резерви підвищення виховних можливостей уроку.

VІІ. Комбінований аналіз – це оцінка (одночасна) основної дидактичної мети уроку та структурних елементів.
Орієнтовна схема аналізу уроку
Організація уроку.

Організаційна чіткість уроку.

Наявність плану.

Ефективність використання ТЗН, наочних і навчальних посібників.

Виконання психологічних і гігієнічних вимог до уроку.

Зворотний зв’язок.

Ведення зошитів.

Розподіл часу на етапи уроку.

Особистісні якості вчителя.

Який морально-психологічний клімат.

Міра зацікавленості, доброзичливості та чуйності з учнями.

Педагогічна культура, знання предмета, такт, мова, зовнішній вигляд.

Ефективність навчання.

Міра реалізації принципів науковості, міцності, усвідомленості знань, доступності, проблемності, зв’язок навчаня з життям .

Міра досягнення головної дидактичної мети уроку.

Оптимальність методів і прийомів навчання.

Ефективність контролю за знаннями учнів.

Ефективність виховної діяльності вчителя.

Моральна спрямованість уроку.

Формування трудових і навчальних навичок.

Єдність навчання, виховання та розвитку.

Естетичне, фізичне і гігієнічне виховання.

Ефективність діяльності учнів.

Як реалізовано принцип розвиваючого навчання та принцип самостійності й активності.

Працездатність учнів.

Навички самостійної праці.

Уміння виділяти головне в навчальному матеріалі, планувати відповідь, аналізувати свою працю та працю товариша.

Розвиток мовлення, письмових, графічних і спеціальних навичок.

Рівень культури, раціональності та ефективності праці учнів.

Організованість і дисципліна учнів. Зовнішній вигляд.

VІІІ. Дидактичний аналіз – це аналіз основних дидактичних категорій (реалізація принципів дидактики, відбір методів, прийомів і засобів навчання і навчання школярів, дидактична обробка навчального матеріалу уроку, педагогічне керівництво самостійною пізнавальною діяльністю тощо).
^ Орієнтовна схема аналізу уроку
Своєчасність приходу вчителя на урок.

Готовність до початку уроку.

Санітарний стан класу та особиста гігієна учнів.

Організація класу.

Детальний аналіз перевірки домашнього завдання.

Які методи та дидактичні прийоми використовувались учителем під час перевірки пройденого матеріалу і їх відповідність поставленій меті.

Дидактична цінність методів і прийомів перевірки завдання, які використовує вчитель, їх виховне значення.

Якість знань учнів.

Як активізував клас учитель під час перевірки знань, умінь і навичок.

Аналіз поведінки учнів на даному етапі.

Аналіз викладення нового матеріалу або ж закріплення попередньої теми: ясність і доступність подачі матеріалу вчителем; методи, що використовуються, та їх відповідність завданням уроку; засоби навчання, що використовуються, їхня доцільність.

Реалізація вчителем у ході всього уроку принципів дидактики.

Розумові прийоми праці учнів, які використовуються вчителем у ході уроку.

Аналіз останнього етапу уроку: домашнє завдання (як задається, обсяг); своєчасність закінчення уроку..

Реалізація вчителем у ході уроку виховних завдань.

Педагогічна поведінка вчителя на уроці.

Індивідуальний підхід до учнів, залучення його до колективноюї праці в класі.

Уміння організувати клас на навчальну діяльність і підтримання дисципліни.

Самовладання і педагогічний такт.

Володіння голосом, правильність мови, дикції, темп, виразність, жестикуляція.

ІХ. Психологічний аналіз – це вивчення виконання психологічних вимог до уроку (забезпечення пізнавальної діяльності учнів розвиваючого типу).
^ Орієнтовна схема аналізу уроку
Організація пізнавальної діяльності учнів.

Як на уроці були створені умови для продуктивної праці мислення та уяви. (існують різні види мислення: активне, самостійне, творче). Активне може і не бути самостійним. Самостійне – це не завжди творче. Творче ж мислення обов’язково буде і активним, і самостійним. Творча праця неможлива без продуктивної діяльності уяви. Уява називається відтворювальною тоді, коли вона відтворює в образах картини за описом, кресленням, схемою, картою і т. д. Творча уява породжує явища, в котрих втілюються замисли та моделі нових суспільно цінних предметів.

Як домагався вчитель потрібної вибірковості, осмисленості, цілістності сприйняття учнями навчальних предметів.

Як учитель використовував у своїй праці переконання, навіювання.

Як домагався вчитель зосередженості та стійкості уваги учнів.

Що робив учитель для більш успішного запам’ятовування матеріалу учнями та які особливості довільного, механічного і смислового запам’ятовування виявились у школярів на уроці.

Які прийоми залучення і підтримки уваги та розвитку уважності на уроці.

Які форми роботи використав учитель для актуалізації в пам’яті учнів раніше засвоєних знань, необхідних для розуміння нового матеріалу (індивідуальне опитування, співбесіда з класом, вправи та ін.).

Організація діяльності мислення та уяви учнів на уроці в процесі формування знань і вмінь.

Як учитель використав відтворювальну та творчу уяву під час викладення нового матеріалу.

На якому рівні формувались знання учнів: на рівні конкретно-чуттєвих уявлень, понять, узагальнюючих образів, “відкриттів”, виведених формул тощо.

За допомогою яких прийомів учитель домагався активності і самостійності мислення учнів: система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного розв’язування задач, використання задач з недостатніми та зайвими даними, організація пошукової, дослідницької праці на уроці, індивідуальної, парної, групової і колективної форм праці тощо.

Якого рівня розуміння домагався вчитель від учнів: описового, порівняльного, узагальнюючого, оціночного, проблемного. Як керував учитель формуванням переконань та ідеалів.

Які види творчих праць використав учитель на уроці і як керував творчою групою учнів: пояснення теми і мети праці, навчання відбору та ситематизації матеріалу, обробці результатів і оформленню роботи.

Як на уроці здійснювалось формування стійкого і активного інтересу до навчального предмета та навчання в цілому.

Особистісний підхід до діяльності учнів на уроці.

Які почутя дітей виявились на уроці, чим вони були викликані.

Як здійснювалось керування спілкуванням учнів на уроці.

Моменти уроку, де найбільш успішно формувались вольові якості школярів.

Як здійснювався облік вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Майстерність учителя.

Які шляхи організації впливу і механізм впливу: наслідування, емпатія, рефлексія та ін.

Уміння створювати психологічні умови для переконання: психологічний клімат, смислова єдність та ін.

Уміння вчителя користуватися навіюванням як засобом (методом) педагогічного впливу.

Як учитель керував спілкуванням учнів між собою на уроці.

Які особливості самоорганізації вчителя: підготовленість учителя до уроку, робоче самопочуття вчителя на початку уроку і в процесі його проведення: зібранність, розуміння теми та психологічної мети уроку, енергійність, наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці, педагогічна імпровізація, педагогічний оптимізм, винахідливість та ін.

Педагогічний такт учителя.

Психологічний клімат у класі.

^ Х. Комплексний аналіз – це одночасний аналіз дидактичних, психологічних та інших основ уроку (найчастіше системи уроків).
^ Орієнтовна схема аналізу уроку проблемного типу
Готовність учителя та учнів до уроку (зовнішня).

Внутрішня, психологічна готовність учнів до уроку.

Організаційні дії вчителя (за необхідності).

Планування вчителем і повідомлення учням завдань уроку.

Актуалізація знань і способів діяльності учнів.

Які методи проблемного навчання використовувались учителем (пошукові, дослідницькі, проблемний виклад).

Застосування проблемних методів у навчанні школярів.

Співвідношення діяльності вчителя та діяльності учнів.

Обсяг і характер самостійних робіт учнів і співвідношення репродуктивних і продуктивних самостійних робіт.

Облік учителем рівнів актуального розвитку учнів і зони найближчого їх розвитку.

Способи підвищення в учнів позитивної мотивації.

Постановка вчителем проблемних питань, створення проблемних ситуацій, показ їхнього розв’язування.

Володіння вчителем способами створення проблемних ситуацій.

Дотримання правил ставлення навчальної проблеми.

Використання підручника, співвідношення репродуктивної і частково-пошукової роботи з ним.

Відповідність підбору наочних посібників вимозі проблемного навчання.

Формування спеціальних і загальних навчальних умінь учнів.

Наявність в учнів пізнавальних умінь: формулювання проблеми, висування та обгрунтування гіпотези, знаходження шляхів доведень (спростування) гіпотези, перевірка правильності її розв’язання.

Уміння учнів здійснювати логічні операції.

Розвиток пізнавальних здібностей учнів на кожному етапі уроку (що це доводить).

Утруднення, що виникли в учнів всього класу, в окремих школярів, їхні причини. Як вони були усунені.


ХІ. Психолого-педагогічний аналіз уроку – одночасний аналіз дотримання педагогічних і психологічних основ процесу навчання.
^ Орієнтовна схема аналізу уроку



Загальні відомості про урок. Дата, клас, предмет, число учнів за списком, скільки присутніх, який урок по порядку.

^ Обстановка в класі: чистота, освітленість приміщення, чи провітрене приміщення, порядок у класі, чи готові учні до уроку.

Обладнання: чи підготовлені наочні посібники, їхня доцільність і необхідн