Реферат: Майбутнє промисловості нашої держави, безперечно, в руках висококваліфікованих робітничих кадрів, теперішніх учнів професійно-технічних навчальних закладів

Шило О.Ф.,

викладач Шевченківського

професійного аграрного ліцею


Застосування методики модульного навчання як одного з важливих компонентів підвищення рівня професійної компетентності учнів ПТНЗ


Майбутнє промисловості нашої держави, безперечно, в руках висококваліфікованих робітничих кадрів, теперішніх учнів професійно-технічних навчальних закладів. Тому зрозуміло, яка велика відповідальність покладена на викладачів і майстрів виробничого навчання ПТНЗ, адже від їх роботи залежить рівень підготовки майбутніх фахівців, праця яких буде спрямована на розвиток нашої країни.

Виходячи із цього, перед професійно-технічним навчальним закладом стоїть першочергове завдання підвищення ефективності підготовки фахівців. Випускники професійно-технічних закладів освіти повинні бути готові працювати в умовах постійного оновлення техніки й технологій з урахуванням світових тенденцій. Це мають бути підприємливі конкурентоспроможні робітники з високим рівнем професійної компетентності, мобільності, готовності до впровадження нових технологій.

Компетентність – це здатність приймати рішення й нести відповідальність за їх реалізацію у різних галузях людської діяльності. Поняття компетентності передбачає сукупність фізичних та інтелектуальних якостей людини і властивостей, необхідних людині для самостійного й ефективного виходу з різних життєвих ситуацій, щоб створити кращі умови для себе в конструктивній взаємодії з іншими.

^ Компетентність учня — це ступінь його кваліфікації, яка дозволяє успішно вирішувати навчальні задачі, що стоять перед ним.

Для вдосконалення змісту теоретичної й практичної професійної підготовки трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва доцільно посилити увагу до тих структурних компонентів, які сприяють розвитку самостійності творчого мислення, формуванню розумних ціннісних орієнтацій у наших учнів.

^ Впровадження елементів модульного навчання надає навчальному процесу максимальної гнучкості, індивідуальності, безперервності, посилює його демократизацію, задовольняє потреби учнів у професійній підготовці.

Я вважаю, тільки те, що зроблено самостійно, залишається в пам'яті надовго і активно розвиває мислення. Якість засвоєння учбового матеріалу залежить від рівня підготовки і індивідуальних особливостей особи і проходять ефективно, якщо учень працював над ним самостійно.

Від програмованого навчання модульне перейняло способи керування навчальним процесом. Причому модульне навчання дозволяє перебороти фрагментарність програмованого шляхом створення цілісної наочної програми і проблемної подачі змісту в модулі, запозиченої з проблемного навчання. Модульне навчання характеризується адаптивністю, реалізація якої проявляється в специфічних способах організації індивідуально-диференційованого навчання. Така проблема, як велике значення самостійної роботи тих, що навчаються і недолік ділового спілкування, у модульному навчанні вдало компенсується нетрадиційними формами і методами активного навчання, що дозволяють активізувати пізнавальну діяльність тих, що навчаються, розвивати в них допитливість і формувати комунікативні навички.

^ Мета підвищення рівня професійної компетентності учнів підпорядкована загальним завданням навчання, виховання та розвитку особистості, зумовлених актуальними і перспективними соціальними потребами, переходом до нового інформаційного суспільства.

^ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ


Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання. Перелік цих методів є досить широким, їх можливості — різноплановими, тому доцільно окреслити провідні стратегічні напрями, визначивши, що єдиного рецепту на всі випадки життя, звісно, не існує.

Потенціал, наприклад, продуктивних методик та технологій є дуже високим і реалізація його безпосереднім чином впливає на досягнення такого результату навчання як компетентність.

Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник ПТНЗ знаходить підґрунтя для свого подальшого життя.


^ Основні задачі навчального закладу, які підлягають реалізації:

• створення умов для розвитку та самореалізації учнів;

• задоволення запитів та потреб учня;

• засвоєння продуктивних знань, умінь;

• розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;

• виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.

Ці задачі, як видно, певною мірою співзвучні до переліку завдань основних груп компетентностей. Чим же має керуватися викладач для їх розв'язання?

• Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а викладач своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета.

• На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний учень — завтрашній активний член суспільства.

• Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.

• Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.

• Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити причинно-розуміння причинно-наслідкових зв'язків є обов'язковою умовою розвивального навчання.

• Пам'ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.

• Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.

• Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.

• Викладачі з будь-якого предмета, не тільки мови і літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.

• Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.

• Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.

• Оскільки міцність запам'ятовування інформації, що засвоєна у вигляді логічних структур, є більш високою, ніж міцність розрізнених знань, закріплювати слід ті знання, що подані у цілісних логічних структурах.

• У значних блоках інформації легше встановлюються логічні зв'язки, чіткіше простежується головна думка, котру легше виділити й показати учням.

• У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.

• Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку

• Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета.

• Заохочуйте дослідницьку роботу учнів. Знайдіть можливості ознайомити їх із технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв'язання винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.

• Суспільно-історичною практикою доводьте необхідність наукових знань, які вивчаються в навчальному закладі. Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.

• Пояснюйте учням, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.

^ Модульна технологія формує професійне мислення та вміння вчитись, здатність приймати рішення та нести за них відповідальність. Вона привчає не тільки до своєчасного виконання робочого плану, але й приводить до розвантаження як учнів, так і викладачів, а також розвиває більшу відповідальність і самостійність учнів та ліквідує необхідність у “відсиджуванні” на додаткових заняттях. Модульна технологія враховує індивідуальні психологічні особливості учня, тип характеру, розвиває їх різні нахили і здібності, і є характерною для індивідуалізації навчального процесу, що допомагає згуртувати колектив групи та закріпити відносини співпраці між викладачами та учнями.

^ Модульна технологія вимагає від викладача підвищення професійної компетентності.

Педагогічна компетентність викладача - це єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності.

Синтез розрізнених елементів знань і вмінь учнів в єдине ціле, формування світогляду на уроках з предмету «Трактора» – важливі і складні завдання для викладача. Тому виникає потреба впровадження модульно-розвиваючої системи навчання. Навчальний модуль – це цілісна функціональна одиниця, що оптимізує психосоціальний розвиток учня і викладача . Основними психолого-дидактичними засобами реалізації навчального модуля є педагогічно адаптована система понять у вигляді сукупності системи знань, системи норм і системи цінностей. Крім того, це – поетапне відкриття учнем під паритетним впливом викладача цієї системи у ході пошукової пізнавальної активності і наступного використання її як засобу (способу) діяльності.

Впроваджуючи елементи модульного навчання в навчальний процес я помітив, що

1. значно активізується самостійна робота учнів з навчальною літературою, оскільки зростає їхній стимул до навчання;

2. завдяки систематичній самостійній роботі протягом року учні опрацьовують увесь програмний матеріал, рівень якого контролюється;

3. підвищується рівень знань учнів;

4. можна виставляти об'єктивні оцінки на основі поточної успішності;

5. з'являється більше можливостей досить об'єктивно оцінити педагогічну працю викладача, поглиблюється контроль до необхідної точності.

Аналізуючи сам процес впровадження елементів модульного навчання в навчальний процес та його вплив на формування рівня професійної компетентності учня можна вдатись таких основних принципів та наслідків, що формуються в процесі навчання:

Вміння та оперування (вміння застосовувати набуті знання на практиці в епоху інформаційних технологій та можливості в подальшому підвищувати свій кваліфікаційний рівень; сформована точність);

Розвиток логіки, самостійної роботи, ефективного використання часу(мобільність знань);

Можливість вирішення проблемних ситуацій, уникання та готовність до стресових ситуацій.

Для того щоб знання учня були мобільними, він повинен бути здатним обробляти накопичені знання, вміти добувати нові знання і використовувати і ті і інші в своїй практичній діяльності.

В епоху інформаційної насиченості проблеми компоновки знань і оперативного їх використання набувають колосальну значимість. З цією метою я використовую всі можливі типи моделей представлення знань в "стиснутому", компактному, зручному для використання вигляді. Ефективними способами "стискання" учбової інформації є моделювання в графічній і знаковій формі, структурна блок-схема теми, опорний конспект, таблиця та ін.. Цілеспрямоване використання принципу укрупнення забезпечує до 20% економії навчального часу.

Аналізуючи переваги і недоліки різних підходів до проблемного і модульного навчання, а також приймаючи до уваги переваги теорії "стискання" учбової інформації, визнано, що найбільш доцільним для формування компетентного учня є проблемно-модульне навчання.

Використання модульного навчання дає змогу підвищити рівень професійної компетентності учнів, реалізувати особистісно діяльнісний і особистісно орієнтований підходи в їх освіті. Ці підходи базуються на використанні знань і вмінь, отриманих у процесі навчання. Це забезпечує позитивну мотивацію і диференціацію в навчанні, активізує творчу діяльність учнів.

Основним напрямом в підготовки кваліфікованих кадрів є формування професійної майстерності учнів.

Майстерність - це досягнення найвищих в певній діяльності і постійне творче вдосконалення знань, мислення, і умілому їх застосуванні на практики.

^ Майстерність характеризується в:

1. необхідності легко і з високим темпом майстерно виконувати роботи(це результат великої праці, тривалих вправ і тренувань).

2. необхідності постійного творчого вдосконалення діяльності.

3. володінні глибокими теоретичними знаннями і умілому застосуванні їх на практиці.

Формування, становлення і розвиток майстерності здійснюється поетапно:

1. формування основ професійної майстерності співпадає з періодом навчання в ПТНЗ.

2. становлення професійної майстерності здійснюється в період самостійної роботи і триває впродовж усієї трудової діяльності.

Отже, до основ професійної майстерності можна віднести усебічні глибокі, міцні теоретичні знання і уміння застосовувати їх при виконанні учбово-виробничих робіт, творчому відношенні до праці, здібностей до постійного вдосконалення, самоосвіти і самовиховання.

Інноваційна модель розвитку суспільства потребує висококваліфікованої робочої сили, професійно мобільних, конкурентоспроможних працівників. Звідси випливає головне завдання для системи професійно-технічної освіти: забезпечення економіки держави кваліфікованими, грамотними кадрами, які дали б змогу долучитися до сучасних інтегрованих процесів, характерних для глобалізованого світового співтовариства.

У зв'язку з цим набуває актуальності теоретичне обґрунтування, впровадження в процес професійного навчання майбутніх робітників інноваційних форм і методів навчання і насамперед тих, що передбачають формування в учнів здатностей до діяльнісного оволодіння навчальним матеріалом.