Реферат: Тривога… Оптимізм

П
Роздуми… Тривога… Оптимізм…
ерш ніж розпочати роботу над цим посібником я довго роздумувала над тим, що ж я можу сказати своїм молодим і немолодим колегам, які виховують школярів або лише збираються це робити, які мають досвід виховної роботи або лише вважають, що мають. Так, саме вважають, тому що частенько зустрічаємося з тим, що починаємо виховувати своїх учнів самі не усвідомлюючи суті проблеми.

Зазвичай, кажуть, що немає нічого легшого, ніж давати поради людям, як жити в тих чи інших умовах, як виховати фізично, духовно, психічно, морально… повноцінну людину. Але коли доходить до практики, то кожен може пересвідчитись, що існує помітний розрив між теорією і живою справою виховання дитини. І це не тому, що теорія недосконала, а педагоги недостатньо її осягнули, а тому, на мою думку, що умови і дитина є настільки динамічними і неповторними, що дуже часто наша з вами теорія «відстає» від життя, а ми, педагоги, не встигаємо йти «в ногу» з «продуктом» нашого виховання – дитиною. Саме тоді ми знічено розводимо руками - з дітьми щось не так. А ось тут варто зупинитися. Що не так? Насправді, все з ними в порядку, а от нам є про що подумати у вільний від написання конспектів та планів виховної роботи час. Чи завжди ми усвідомлюємо, що ж саме ми хочемо виховати у наших дітях, якими хочемо бачити їх через п’ять, десять, двадцять років? Однозначно, наші учні повинні відповідати загальноприйнятим соціальним нормам. Та зараз став популярним напрям виховної роботи, на який ми з вами кілька років тому і не звертали особливої уваги – гендерний. І цей аспект виховної роботи ми повинні враховувати, виховуючи дитину, яка б відповідала загальноприйнятим соціальним нормам. У цій ситуації і виникають певні протиріччя, адже в загальноприйняті норми давно і надійно вжилися гендерні стереотипи, на яких ми з вами, шановні колеги, і виросли.

Отже, звідси слід і починати. З нас. Адже займаючись вихованням учнів ми, вільно чи невільно, проектуємо на них свою модель поведінки, свої риси характеру, своє бачення світу, своє відношення до оточуючих. І саме ми були і залишаємося для вихованців певною моделлю дорослої людини, і тому основний процес виховання не вкладається у сорок п’ять хвилин виховної години, а триває кожну секунду і кожну хвилину нашого спілкування з дітьми. Саме в цей «міжвиховний» проміжок часу діти і зустрічаються з нашими внутрішніми протиріччями. Часто можна спостерігати таку картину: учителька разом з дітьми їде в автобусі. Розсадивши школярів по місцях, сама стоїть. Коли ж учень пропонує їй своє місце, вона щиро відмовляється, забувши про свою статеву приналежність та не даючи проявити себе хлопчику як чоловікові. А якщо перед тим у класі була виховна година з циклу «Гендерна рівність», то які висновки зробить учень? Поняття гендерної рівності та елементарних правил етикету змішаються у нього у щось незрозуміле, адже логічно – якщо вчителька не хоче скористатися пропозицією зайняти його місце, то це, мабуть, і є проявом гендерної рівності: чоловік та жінка у рівних умовах. А вчителька спокійно продовжить стояти, навіть не підозрюючи, яку бурю роздумів викликала у свого вихованця, просто забувши, що вона – жінка, і є яскравим прикладом у виконанні тих ролей, які виконує у даний момент.

Дуже часто у своїй практиці ми відштовхуємося від протилежного, замість того, щоб стимулювати прояви статево-рольової соціалізації учнів. Мабуть, кожен з нас пригадає власні висловлювання: «Не плач, ти ж хлопчик!» або «Не бігай, ти ж дівчинка!». Саме такі необдумані репліки і приводять до підвищеної тривожності в учнів, яка часто проявляється у надмірних зусиллях бути «справжнім» чоловіком або «стовідсотковою» жінкою. До речі, «справжність» і «стовідсотковість» вимірюється за тими ж загальноприйнятими гендерними стереотипами. І ми повертаємось до того ж замкнутого кола – сіємо в свідомість дітей внутрішні протиріччя. А потім, спілкуючись зі своїми вже дорослими учнями, чуємо їхні нарікання: чоловік недостатньо уважний та чуйний до дружини і дітей, дружина не може вирішити елементарних побутових питань. І самі собою виникають запитання: а хто їх відучив від цього? хто не підтримав у проявах чуйності? хто не заохотив до ініціативи? хто власним прикладом сприяв твердженню гендерних стереотипів? Думаю, відповідь на ці запитання однозначна – ми.

І коли вже говорити про гендерну рівність, то не лише як про дискримінацію прав жінок, а й чоловіків. Ми говоримо про рівну оплату жіночої та чоловічої праці, рівні умови для самореалізації особистості, у країні видається безліч законів про захист материнства. А чи є хоч один закон, який би захищав батьківство? Невже чоловік не може повноцінно виховати дитину? Невже він не може бути чуйним і ніжним? Знову гендерні стереотипи, тільки вже у законних рамках? Жінки безстрашно беруть на себе увесь тягар виховання дітей, іноді усвідомлено відгороджуючи від нього чоловіків. А де ж у цей час чоловіки? Реалізують себе на роботі, не впускаючи нас, жінок, у цей світ – око за око?.. І саме з сімей із таким розподілом соціальних ролей йдуть наші вихованці у школу. А хто зустрічає їх там? Люди, які вчать одному, але живуть за геть іншими правилами.

На перший погляд – безвихідна ситуація. Але із кожної безвихідної ситуації є вихід: він там же, де й вхід. Почнемо із себе: вивільнимось із тенет стереотипів, подивимось на своїх вихованців як на представників певної статі, проаналізуємо, що саме допоможе кожній дитині реалізувати себе у майбутньому (враховуючи психологічні особливості кожної дитини, не рівняючи їх «під один гребінець», усвідомлюючи, що не всі дівчатка мають природні здібності бути керівниками чи спортсменами, а у деяких хлопчиків геть відсутнє бажання бути першими) , побудуємо стосунки з учнями так, щоб не сіяти двоякості та протиріч. Не так уже й багато. Але якщо ми виконаємо цей мінімум, то, можливо, саме собою відпаде поняття «виховання гендерної рівності», тому що діти будуть жити з цим, вважаючи нормою, а не нав’язаним компонентом виховання. Адже скільки б ми не говорили про те «як треба», діти все рівно бачитимуть як воно є насправді.

Не претендуючи на оригінальність, пропоную своє бачення виховання засад гендерної рівності. У своїй роботі з дітьми я не виділяю гендерний аспект, як окремий напрямок виховання, ніколи не говорю: «Сьогодні ми з вами проведемо урок гендерної рівності». Якщо казати, що вода солодка, вона ніколи не стане солодкою лише від слів, потрібно поступово її підсолоджувати так, щоб ніхто й не подумав, що колись вона була іншою. Тобто, гендерний аспект повинен бути присутнім у всіх напрямах виховання. Слід лише більшу увагу звертати на ті чи інші сторони взаємолюдських стосунків та особистісні якості учнів. А з поняттям «гендер» знайомити дітей у старшому підлітковому віці, коли йдеться про гендерну ідентифікацію особистості і учні психологічно готові до таких бесід.

Підсумовуючи усе вищесказане, хочу виділити складові виховної роботи, які спрямовані на статево-рольову соціалізацію підлітків і є невід’ємною складовою гендерного аспекту виховання:

формування адекватного розуміння дорослості: її змісту, істинних ознак, проявів і якостей;

доповнення зон самореалізації школярів (заохочення дівчат до занять спортом, а хлопців – до самообслуговування);

організація рівноправного співробітництва хлопчиків і дівчаток у спільних сферах діяльності (тоді як у традиційному підході: староста класу, санпост – дівчатка, а

фізорг – хлопчик);

підтримка емоційного самовираження хлопчиків, заохочення їх до вираження почуттів;

підтримка проявів рішучості, лідерства у дівчаток (у цьому та попередньому випадках саме підтримка, а не насаджування);

залучення обох батьків до виховної роботи (у традиційному підході: якщо хвалимо дитину, то мамі, якщо наріка-

ємо – татові).

^ Для впровадження в життя педагогічних ідей користуюся

технологіями особистісно орієнтованого навчання та виховання (створення «Папок успіху»), методикою освітньої програми «Рівний – рівному» (тренінгові заняття), ідеями Міжнародного Шкільного Проекту «Майбутнє починається сьогодні» (методи активної співпраці).

Але найчастіше роблю так, як підказує серце, не боячись експериментувати, пірнаючи з головою в усі радості та проблеми шкільного життя, радячись з вихованцями, прислухаючись до кожного з них окремо і до усіх разом взятих, просто люблю їх і приймаю такими, як вони є – неповторними.







Унікальність моя та твоя

(тренінгове заняття)

Мета: формування усвідомлення власної неповторності, поваги до унікальності та самовираження інших людей.

Методичний коментар. Метою цього тренінгового заняття є не лише формування усвідомлення власної неповторності школярів, а, перш за все, виховання поваги до унікальності інших людей. Тому учитель повинен докласти максимум зусиль для того, щоб учні зрозуміли самоцінність кожного з них - і дівчаток, і хлопчиків.


^ План проведення

№з/п

Вид роботи

Час проведення*

Матеріальне забезпечення

1

Вправа «Не хочу хвалитися, але я …»

5 хв.




2

Вправа «Намисто унікальності»

20 хв.

Листівки, розрізані на 2 частини (кількість листівок за числом пар учасників). На звороті обох частин однієї листівки написи: «Спорт», «Музика», «Танці», «Комп'ютер» тощо.

На столах: набори кольорового та білого паперу, картон, ножиці, фломастери, міцні нитки, степлери, скріпки.

3

Вправа «Мій двійник»

10 хв.

Аркуші білого або кольорового паперу.

4

Слово на прощання «Все залежить від тебе»

5 хв.




5

Вправа «Ти не такий, як я, але…»

5 хв.




6

Підведення підсумків

5 хв.




*- час проведення є досить умовним позначенням, адже все залежить від конкретно взятого класу, учителя тощо; іноді й одну вправу можна виконувати протягом години.


^ Хід проведення

1. Вправа «Не хочу хвалитися, але я …».

Усі учасники тренінгу сідають у коло. Кожен з них по черзі називає своє ім’я та говорить фразу, яка починається словами «Не хочу хвалитися, але я …». Наприклад, «Не хочу хвалитися, але я гарно вишиваю», «Не хочу хвалитися, але я добре граю на скрипці».

!!! ^ Деяким дітям буває важко зорієнтуватися у своїх вміннях, тому важливо вчасно допомогти дитині.


2. Вправа «Намисто унікальності».

Учасники одержують одну частину листівки і знаходять свою пару (2 хв.). Кожна пара має створити і підписати зна­чок «Любителі...» (те, що зазначено на листівці). Потрібно зробити стільки екземплярів свого значка, скільки учас­ників є в групі. Для цього тренер роздає кожній парі не­обхідну кількість прямокутних заготовок одного кольору розміром 5x7 см (бажано, щоб кожна пара робила значок певного кольору). Після цього кожна група стисло представляє свій зна­чок, а далі всі значки викладаються на столі. Кожен з учас­ників вибирає собі не більше 5 значків, які йому сподоба­лися. Далі кожен учасник бере запропоновану тренером за­готовку білого кольору (прямокутник розміром 5x7 см) і створює та підписує значок, присвячений власному захопленню, якого немає серед запропонованих. Потім кожен кріпить усі вибрані значки (їх має бути не більше шести – один власний та п’ять групових) на нитку, зв’язує кінці нитки й одягає «намисто» на шию. Учитель просить стати в коло і роздивитися «намиста» інших учасників.




Запитання для обговорення

У кого є однакові «намиста»"?

Про що це свідчить?

Чи є такі, у кого в «намистах» один чи два значки однакові?

Які думки викликала у вас ця вправа?


3. Вправа «Мій двійник».

Кожен учасник отримує аркуш паперу А4. Не­обхідно скласти аркуш вертикально навпіл, а потім тільки рука­ми, «вирізати» фігурку - силует людини. Це й буде «Мій двійник». Після цього кожен учасник пише на фігурці про свою мрію, за­хоплення, улюблену музику, улюблену страву та місце відпочинку, так, як це показано на малюнку (див. додаток до тренінгу). На наступному етапі учасники встають зі своїх місць, підходять один до одного, знаходять тих, з ким у однакові одна або кілька позицій

Після цього учні повертаються у коло.




Запитання для обговорення

Чи є такі учасники, в яких однаковими є всі позиції?

У кого збіглася одна позиція?

У кого збіглися декілька позицій?

Чи є учасники, в яких усі позиції різні?

Що ми можемо сказати, аналізуючи цю вправу?


4. Слово на прощання «Все залежить від тебе».

Колись давно у древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий мандарин (знатний вельможа). Весь день його складався з примірок багатого вбрання та розмов з підданими про свій розум... Так минали дні за днями, роки за роками... Аж ось пройшов по всій країні поголос, що не­подалік від кордону з'явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той поголос і до нашого мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось там ченця най­розумнішою людиною у світі!? Але виду про своє обурення не подав, а запросив мудреця до себе у палац. Сам же заду­мав обдурити ченця: «Я візьму в руки метелика, сховаю йо­го за спиною і запитаю, що в мене в руках - живе чи мерт­ве. І якщо чернець скаже, що живе - я роздушу метелика, а якщо мертве - я випущу його...» І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, всім хотіло­ся послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, і до зали ввійшов невеличкий худорля­вий чоловік. Він підійшов до мандарина, привітався і ска­зав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді, зло всміхаючись, мандарин проказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках - живе чи мертве?» Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: «УСЕ В ТВОЇХ РУКАХ!» Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той по­летів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими криль­цями.

Отже, лише від вас залежить, яким бачать вас люди, як вони сприймають вас, яким буде ваше життя. І зажди варто пам’ятати «Золоте правило моральності»: «Стався до оточуючих так, як хотів би, щоб ставилися до тебе».


5. Вправа «Ти не такий, як я, але…».


Кожен з учасників тренінгового заняття по черзі говорить фразу, яка починається словами «Ти не такий (така), як я, але…». Наприклад, «Ти не такий, як я, але ти мені подобаєшся своїм оптимізмом», «Ти не така, як я, але ти мені подобаєшся своєю чарівністю».

!!! Цю вправу варто розпочати з учителя.


6. Підведення підсумків.




Запитання для обговорення

Що саме сподобалося у сьогоднішньому занятті?

Чи дізналися ви щось нове про своїх однокласників?

Вам цікаво було відкрити нові риси характеру або здібності у ваших однокласниках?

Що заважало вам зробити це раніше?


Додаток


«Мій двійник»




Мрія






Улюблене місце відпочинку Улюблений музичний

стиль





Захоплення Страва





Вершина успіху

(тренінгове заняття)

Мета: формування вміння раціонально використовувати свої можливості та удосконалювати їх.

Методичний коментар. Після цього заняття варто розпочати ведення «Папок успіху», у яких учні фіксуватимуть свої успіхи (табель успішності, нагороди, пам’ятки, фотокартки тощо). Із власного досвіду можу стверджувати, що це досить вдалий метод підвищення самооцінки учнів та мотивації до самореалізації в житті.


^ План проведення

№з/п

Вид роботи

Час проведення

Матеріальне забезпечення

1

Гра-розминка «М’ячик по колу»

5 хв.

Невеликий м’який

м’ячик.

2

Гра «Мій світ»

20 хв.

Аркуші паперу формату А4, олівці або фломастери, два аркуші формату А1.

3

Вправа «Якості та вміння, важливі для самореалізації в житті»

10 хв.



Аркуші паперу формату А5, ручки.

4

Вузлик напам’ять «Шість порад невпевненому другу»

5 хв.

Пам’ятка, заздалегідь підготовлена учителем

5

Підведення підсумків

5 хв.






^ Хід проведення

1. Гра-розминка «М’ячик по колу» .

Всі учасники тренінгового заняття разом з учителем стають у коло, тримаючи руки за спиною. Учитель тримає в руках м’ячик, який треба передати по колу із рук в руки якомога швидше, таким чином, щоб м’ячик не впав на підлогу.

Запитання для обговорення

Чи виникали труднощі під час виконання цієї вправи?

Кому було важче виконувати цю вправу – дівчаткам чи хлопчикам?

Чи всі досягли успіху у виконанні цієї вправи?

Які вміння були необхідні для виконання вправи?

Кому більше притаманні ці якості – дівчаткам чи хлопчикам?

!!! Необхідно підвести дітей до думки, що спритність та швидка реакція притаманні як хлопцям, так і дівчатам, просто деякі свої якості потрібно вміти активізувати у потрібний момент.


2. Гра «Моя цивілізація» .

Учасники тренінгового заняття об’єднуються у дві групи (хлопці та дівчата окремо) та розміщуються у різних кінцях класної кімнати. Учитель оголошує завдання: «Уявіть собі, що ви представники певної цивілізації. Ви подорожуєте на міжгалактичний фестиваль. На цьому фестивалі ви маєте зробити наступне:

Представити свою цивілізацію, вигадавши її назву, систему правління та оборони, закони, культурні особливості, моральні якості, які притаманні представникам вашого світу.

Створити портрет представника вашої цивілізації.

Презентувати свою цивілізацію.


Після презентації кожної цивілізації учитель оголошує наступне завдання: «Ваші цивілізації на межі зникнення (причини зникнення можуть бути різними). Потрібно розпочинати термінові заходи щодо порятунку. Ваші дії.»

Після того, як кожна команда представить свій план дій варто запропонувати цивілізаціям об’єднатися і спробувати знайти вихід із ситуації разом.

У кінці гри обов’язкові оплески усім учасникам гри.

Запитання для обговорення

Які спільні риси були у представників ваших цивілізацій?

Що, крім зовнішнього вигляду, було відмінним?

Чи легко було створювати цивілізацію без представників іншої статі?

Чи важко було вирішувати проблемну ситуацію самостійно? А разом?


3. Вправа «Якості та вміння, важливі для самореалізації в житті» .

Кожному учаснику тренінгового заняття пропонується самостійно скласти список якостей та вмінь людини, які, на його думку, важливі для самореалізації в житті. Після цього варто обговорити записані положення, при необхідності скоректувати їх (але не нав’язувати свою думку). Ці записи можуть бути першим кроком до створення «Папки успіху» і планом дій до подальшого самовдосконалення.


4. Вузлик напам’ять «Шість порад невпевненому другу» .

Перед тим, як вручити дітям пам’ятки «Шість порад невпевненому другу» необхідно провести бліц-опитування з одним-єдиним запитанням: що найчастіше заважає вам виявити ініціативу, взятися за виконання якогось завдання? Відповіді учнів будуть такими: страх, невпевненість.


Пам’ятка

«Шість порад невпевненому другу»


Станьте режисером свого життя,

замість того, щоб бути актором.

Ф. Ейр, психотерапевт


Яке б випробування на вас не очікувало, знайте: за будь-якого результату ви зможете розпочати все спочатку.




Спробуйте подивитись на себе завтрашніми очима.




Не біжіть по всіх доріжках одразу. Тобто не намагайтесь зірвати одразу всі яблука в саду.




Будьте допитливими.




Не сприймайте все, що трапляється з вами, як всесвітню трагедію. Перемоги й поразки збагачують вас однаково.




Якщо ви впевнені у своїй правоті, вступайте в дискусію без­страшно, навіть якщо ваші шанси 1 зі 100.


В.Сухомлинський


5. Підведення підсумків.




Запитання для обговорення

Чи корисним було для вас сьогоднішнє заняття? Чим саме?

Що нового в собі ви відкрили?






Дівчатка – хлоп’ятка

(тренінгове заняття)

Мета: з’ясувати стереотипи, які існують у підлітків стосовно жіночої та чоловічої статі, підвести їх до усвідомлення стереотипності уявлень щодо різних статей; сприяти формуванню навичок партнерського спілкування між дівчатами і хлопцями .


^ План проведення


№з/п

Вид роботи

Час проведення

Матеріальне забезпечення

1

Привітання «Мій однокласник (моя однокласниця) про мене сказав би (сказала б…)»

5 хв.



2

Вправа «Дівчата - хлопці»

10 хв.

Аркуші паперу формату А5, ручки.

3

Діаграма Вена «Особливості статі»

10 хв.

Аркуші паперу формату А4, ручки.

4

Вправа «Терези»

15 хв.

Шаблони, заздалегідь підготовлені учителем

5

Підведення підсумків

5 хв.






^ Хід проведення

1. Привітання «Мій однокласник (моя однокласниця) про мене сказав би (сказала б)…» .

Усі учасники тренінгового заняття сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім’я та говорить фразу, яка розпочинається зі слів: «Моя однокласниця про мене сказала б …», «Мій однокласник про мене сказав би…». Наприклад, «Мій однокласник про мене сказав би, що я агресивна», «Моя однокласниця про мене сказала б, що я її принижую». Доцільно запропонувати учням кожну фразу оцінювати оплесками – чим влучніша фраза , тим гучніші оплески. Так кожен учень зможе подивитися на себе очима оточуючих.


2. Вправа «Дівчата – хлопці» .

Учитель дає завдання учасникам заняття продовжити запропоновані висловлювання. Для цього на аркуші паперу окремо для групи хлопців і окремо для групи дівчат складаються таблиці.


Хлопці

Дівчата

Хлопці мають бути …


Дівчата мають бути …


Дівчата мають бути…


Хлопці мають бути…



Протягом відведеного часу групи виконують завдання, після чого презентують результати своєї роботи. В ході презентації необхідно звернути увагу на те, що, продовжуючи твердження «… мають бути…», учні створили ідеальні образи чоловіка та жінки, в яких знайшли своє відображення суспільні статеві стереотипи. Які саме, можна легко визначити, простеживши у відповідях груп (і виділивши маркером яскравого кольору) повторюваність характеристик певної статі.




Запитання для обговорення

Чи є якості, що були визначені як бажані для дівчат і повторювалися у відповідях обох груп?

Чи є якості, що були визначені як бажані для хлопців і повторювалися у відповідях обох груп?

Чим є ці якості? (під час відповіді на це запитання учням знадобиться допомога учителя).

Які негативні та позитивні сторони існування такого явища як стереотипи взагалі і гендерний зокрема?


3. Діаграма Вена «Особливості статі» .

Учитель пропонує учням об’єднатися у дві змішані гр. ( за принципом «Зима – Літо», «День – Ніч» тощо).

^ Завдання для першої групи: з’ясувати сильні риси характеру притаманні тільки для хлопців, тільки для дівчат та спільні сильні риси характеру для обох статей.

^ Завдання для другої групи: з’ясувати слабкі риси характеру притаманні тільки для хлопців, тільки для дівчат та спільні слабкі риси характеру для обох статей.


Дівчата Спільні Хлопці




Запитання для обговорення

Які сильні якості та риси притаманні хлопцям?

Які сильні якості та риси притаманні дівчатам?

Які слабкі якості та риси властиві хлопцям?

Які слабкі якості та риси властиві дівчатам?

Як ви гадаєте, чи є дівчата з якостями та рисами, притаманними хлопцям, і навпаки?

!!! У результаті обговорення учні мають дійти висновку, що між чоловіками та жінками існують розбіжності, і це природно. Але уявлення про те, що жінки – слабка стать, а чоловіки – сильна, є гендерним стереотипом, прийнятим у суспільстві. Необхідно підкреслити, що юнаки та дівчата однаковою мірою здатні реалізувати себе у житті та нести відповідальність за свої вчинки.


4. Вправа «Терези» .

Ця вправа є узагальненням до виконання попередніх вправ. Учитель пропонує учням «зважити» на терезах якості та цінності обох статей. Виконання цієї вправи дасть учителеві можливість побачити розуміння учнями теми.




Жінки Чоловіки


5. Підведення підсумків.



Запитання для обговорення

Як ви почувалися вподовж розкриття теми?

Чи застосуєте ви отримані знання у своєму подальшому житті? Як саме?

Що залишилося для вас незрозумілим?





У лабіринті

професійного вибору

(тренінгове заняття)

Мета: допомогти школярам зорієнтуватися у світі професій, зробити власний вибір, не піддаючись впливу гендерних стереотипів .


^ План проведення


№з/п

Вид роботи

Час проведення

Матеріальне забезпечення

1

Привітання «Зворотне коло»

5 хв.



2

Вправа «Вирізки з газет»

(випереджувальне завдання)

10 хв.

Підготовлені учнями оголошення з газет щодо працевлаштування.

3

Матеріал для роздумів «Запрошуємо на роботу»

10 хв.

Підготовлені учителем оголошення щодо працевлаштування.

4

Інформація для роздумів «Мовою чисел»

5 хв.




5

Вправа «Руйнуємо стереотипи»

10 хв.


Картки із назвами різних професій.

6

Підведення підсумків

5 хв.





^ Хід проведення

1. Привітання «Зворотне коло» .

Усі учасники тренінгового заняття сідають у коло, кожен по черзі звертається до свого сусіда: «У майбутньому я бачу тебе…». Наприклад, «У майбутньому я бачу тебе перукарем». Після цього кожен учасник говорить про себе: «У майбутньому я бачу себе…». Наприклад, «У майбутньому я бачу себе інженером».

Запитання для обговорення

Чи співпадало ваше бачення себе у майбутньому з думкою оточуючих вас людей?

Чому так сталося?

Можливо інші бачать у вас те, про що ви самі боїтеся думати?

На які висновки наштовхнуло вас виконання цієї вправи?


2. Вправа «Вирізки з газет» .

Учні мали випереджувальне завдання: дібрати оголошення з газет щодо працевлаштування. Дайте можливість школярам ознайомитися з усіма матеріалами.

Запитання для обговорення

Кого запрошують на роботу найбільше?

Які якості потрібні для працевлаштування?

Які професії є найбільш затребуваними?

У кого більше шансів працевлаштуватися – у чоловіків чи у жінок? Чому ?


3. Матеріал для роздумів «Запрошуємо на роботу» .

Учитель пропонує учням проаналізувати такі Інтернет – оголошення про можливості працевлаштування:

^ Менеджер з розвитку напрямку (волоконно-оптичні кабелі системі та їх устаткування)

Вимоги:

Торговій компанії, яка працює на ринку телекомунікацій, охоронних мереж і систем передавання даних, потрібен МЕНЕДЖЕР з розвитку напрямку ( волоконно - оптичні кабельні системи й устаткування).

Функціональні обов’язки:

розвиток товарного напрямку;

ведення VIP – клієнтів;

проведення презентацій і тренінгів для клієнтів та співробітників;

контроль роботи менеджерів;

маркетингові заходи (участь у виставках, реклама).

Вимоги:

чоловік від 23 до 30 років;

вища освіта у сфері телекомунікацій;

досвід роботи на аналогічній посаді від 2-х років;

знання ринку комунікацій;

упевнений користувач ПК.

Особистісні якості:

цілеспрямованість, клієнтоорієнтованість, навички роботи в команді, відповідальність, комунікабельність, ретельність, гнучкість.


^ Управляюча компанія великого багатопрофільного холдингу запрошує на роботу СЕКРЕТАРЯ керівника

Вимоги:

Досвід роботи на аналогічній посаді та досвід виконання всіх вказаних нижче функцій.

Англійська мова (писемна/усна).

Бездоганна російська мова.

Знання правил ділового етикету і звичка працювати, дотримуючись цих правил.

Презентабельна, доглянута зовнішність.

Вища освіта.

Жінка від 25 років.

Обов’язки:

Ведення вхідної/вихідної документації.

Ведення ділового листування з іноземними компаніями.

Організація ділових зустрічей керівника.

Організація та забезпечення всього процесу візитів контрагентів у компанію та відряджень керівника (візи, квитки, приїзд, від’їзд, поселення учасників зустрічей).

Виконання інших доручень керівника (оперативний пошук і надання інформації, організація комунікацій з партнерами).

Умови праці:

100% «біла» заробітна плата (1000 у.о.).

Дотримання всіх норм КЗпП.

Гідний статус.

Запитання для обговорення

На що ви звернули увагу, читаючи оголошення про працевлаштування?

Що вас вразило найбільше?

Чи можна говорити про гендерну дискримінацію, прочитавши ці оголошення?

Чому?


4. Інформація для роздумів «Мовою чисел» .

Цю інформацію можна не обговорювати, вона подається для того, щоб підтвердити висновки учнів про гендерну професійну дискримінацію.

На жінок припадає:

понад 50% дорослого населення світу;

1/3 зареєстрованої робочої сили, яка відпрацьовує 2/3 усіх робочих годин;

1/3 світового доходу;

менше 1% світової власності;

79% зай