Реферат: Рудові ресурси це частина працездатного населення, яка во­лодіє фізичними й розумовими здібностями І знаннями, необхідни­ми для здійснення корисної діяльності

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА Й ОБЛІК ЙОГО ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ 6

1.1 Загальна характеристика виробничо-господарської

діяльності підприємства 6

1.2 Облік особового складу працівників на підприємстві 12

1.3 Первинний облік затрат праці 20

1.4 Облік розрахунків з оплати праці 23

1.5 Пропозиції з удосконалення обліку трудових

ресурсів на підприємстві 32

РОЗДІЛ 2. КОНТРОЛЬ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ТА

ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ 41

2.1 Контроль розрахунків з оплати праці 41

2.2 Інвентаризація розрахунків з оплати праці та

депонентської заборгованості на підприємстві 46

2.3 Пропозиції з удосконалення організації контролю

трудових ресурсів 54

^ РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ТРУДОВИХ РЕ СУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА 66

3.1.Аналіз основних техніко-економічних показників 66

3.2 Аналіз трудових ресурів підприємства 68

3.3 Аналіз фонду заробітної плати підприємства 73

3.4 Фінансовий аналіз діяльности підприємства 76

3.5 Пропозиції використання результатів аналізу

для покращення діяльності підприємства 84

ВИСНОВКИ 86

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 88

ДОДАТКИ 91


ВСТУП





Трудові ресурси — це частина працездатного населення, яка во­лодіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідни­ми для здійснення корисної діяльності.

Оплата праці (заробітна плата) – це винагорода в грошовій або натуральній формі, яка повинна бути виплачена роботодавцем найманому працівникові за виконану ним роботу. Розмір цієї винагороди визначено трудовим договором між працівником і власником або уповноваженою ним особою.

Однак витрати підприємства, пов’язані з використанням найманої робочої сили, не обмежуються тільки виплатою заробітної плати працівникам, що перебувають у трудових відносинах з підприємством і включені до його облікового складу. З одного боку, підприємство для виконання певних робіт за потребою може залучати фізичних осіб (що не перебувають у трудових відносинах з підприємством і, відповідно, не включені до його облікового складу) й оплачувати їхню працю за договорами цивільно-правового характеру. З іншого боку, крім власне заробітної плати, працівникам можуть виплачувати різні види надбавок і доплат, премій, компенсацій тощо. Крім того, деякі види компенсаційних виплат, що фінансує держава або відповідні фонди, виплачують громадянам через підприємства, на яких вони працюють. У свою чергу, підприємство зобов’язане утримувати із заробітної плати працівників прибутковий податок і збори (внески) на пенсійне та всі види соціального страхування, а також деякі інші суми, встановлені законодавством або угодою між працівником і роботодавцем.

Отже, між підприємством і його працівниками постійно здійснюються розрахунки, більшість з яких пов’язані з оплатою праці. Як і будь-які інші господарські операції, ці розрахунки повинні бути відображені в бухгалтерському обліку.

Контроль за господарською діяльністю підприємств і організацій є однією із найважливіших функцій господарського керівництва і управління. Контроль як функція управління підпорядкований вирішенню завдань системи управління. Тому призначення контролю відповідає цілям управління, які зумовлюються економічними і політичними закономірностями розвитку певної формації. Суть контролю полягає в тому, щоби за допомогою певної системи перевірок забезпечити виконання господарських планів, раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Вырезано

. Тому кадрові накази відразу починаються з розпорядницької дії: прийняти, призначити, надати відпустку, відрядити й т.д.

Розпорядницька частина наказу починається із зазначення прізвища, імені та по батькові працівника, посади (учений ступінь, звання, спеціальність, розряд), найменування структурного підрозділу (якщо підприємство має структурні підрозділи), дати вступу в силу даного пункту наказу (якщо вона не збігається з датою реєстрації наказу).

Кожен пункт наказу по особовому складу повинен бути сформульований у суворій відповідності з вимогами КЗпП України.

При прийомі на роботу вказуються умови прийому: на тимчасову роботу (з... по...), по переведенню, по сумісництву, з іспитовим терміном (його тривалість). Обов'язково вказується встановлений розмір оплати праці (оклад, тарифна ставка).

При переведенні працівника на іншу роботу або посаду в наказі вказується попередня посада (робота), а також нова посада й підрозділ (місце роботи), вид переведення (для тимчасових переведень - із вказівкою тривалості), причина переведення (у повній відповідності з вимогами КЗпП), умови оплати праці.

При звільненні вказується причина звільнення відповідно до статті КЗпП.

При наданні відпустки в наказі визначається вид відпустки, її тривалість, дата початку й закінчення.

У наказі про відрядження вказується дата й тривалість відрядження, місце, куди направляється працівник, найменування підприємства.

Після тексту розпорядницької частини в наказі робиться посилання на письмову підставу даної розпорядницької дії (заява, доповідна або пояснювальна записка).

Проект наказу якщо буде потреба узгоджується з відповідними посадовими особами. Завізований проект наказу подається на підпис керівникові підприємства

На всіх робітників та службовців, прийнятих на постійну, тимчасову або сезонну роботу, заводяться особові картки. Вони необхідні для аналізу складу й обліку руху кадрів.

Заповнюється особова картка працівником відділу кадрів, інспектором з кадрів або особою, яка згідно наказу керівника відповідає за кадрове діловодство, в одному екземплярі, від руки (розбірливо) або друкованими засобами.

Всі записи в особовій картці формулюються повністю, без скорочень.

На лицьовій стороні картки вказуються повне найменування підприємства, номер особової картки (той номер, під яким врахована трудова книжка працівника в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них), табельний номер, а в графі "Алфавіт" - початкова буква прізвища працівника.

У розділ I "Загальні відомості" заносяться біографічні й облікові дані працівника. Після заповнення розділу I особової картки прийнятий на роботу ставить свій підпис і дату її заповнення.

Розділ II особової картки "Відомості про військовий облік" заповнюється на військовозобов'язаних і призовників відповідно до Інструкції з обліку військовозобов'язаних, що кадрова служба або працівник, відповідальний за кадрове діловодство, одержує в районному (міському) військкоматі за місцем перебування підприємства. Дані для заповнення беруться з військового квитка працівника.

На зворотному боці особової картки розміщені розділ III "Призначення й переведення", розділ IV "Відпустки" і розділ V "Додаткові відомості".

Перший запис у розділі III проводиться при оформленні працівника на роботу відповідно до наказу. Надалі тут указуються переведення на іншу роботу, зміну посади, кваліфікації, розміру посадового окладу.

З кожним записом про призначення, переміщення й звільнення працівника знайомлять під розписку в останній графі розділу III особової картки. Всі записи із цього розділу переносяться в трудову книжку працівника.

У розділ IV заносяться всі види відпусток -основна, додаткова, без збереження заробітної плати - із зазначенням виду відпустки, за який період вона надається, дати початку й дати закінчення відпустки з посиланням на номер і дату наказу про надання відпустки.

У розділі V "Додаткові відомості" записуються відомості, які відсутні в інших облікових документах, наприклад, робота за сумісництвом, результат атестації, наявність другої спеціальності, урядових нагород і т.д.

У цьому ж розділі ведеться облік працівників, що навчаються на заочних відділеннях у вищому й середньому спеціальному навчальному закладах, за допомогою запису назви навчального закладу й спеціальності, по якій працівник одержує освіту. Після закінчення працівником навчання вносяться зміни в пункт 4 "Освіта" розділу I.

Особові картки на працівників апарата управління нумеруються відповідно номерам у штатно-посадовій книзі.

Після звільнення працівника його особова картка зберігається в кадровій службі в окремій картотеці за абеткою протягом двох років, потім підшивається в справу й здається в архів підприємства, установи, організації, де зберігається 75 років.

Особові справи оформляються після видання наказу про прийом на роботу.

Склад документів, що поміщають в особову справу, залежить від посади, на яку приймається працівник, специфіки його трудової діяльності й т.п.

Крім перерахованих вище в особову справу можуть включатися й інші документи, надавані при прийомі на роботу деякими категоріями фахівців, наприклад:

- список наукових праць і винаходів;

- витяг із протоколу засідання ради інституту (для наукових співробітників і викладачів вузів, що беруть участь у конкурсі на заміщення вакантних посад);

- витяг із протоколу зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю (для керівників, які затверджуються зборами учасників ТОВ) і ін.

У той же час в особову справу не включаються накази (розпорядження) про відпустки, про направлення у відрядження, на курси перепідготовки, підвищення кваліфікації й стажування.

Внутрішній опис заповнюється при первинному оформленні особової справи. Наступні записи в ній здійснюються при внесенні в особову справу додаткових документів.

У внутрішньому описі вказуються порядкові номери документів справи, їхні індекси, заголовки, дати. При нумерації аркушів справи аркуші внутрішнього опису нумеруються окремо.

Опис складається на окремому аркуші за встановленою формою й підписується її укладачем із зазначенням посади, розшифровки підпису й дати складання опису

Особовий листок по обліку кадрів містить біографічні відомості про працівника, його освіту, виконувану роботу з початку трудової діяльності, родиний стан й ін.

Особовий листок заповнюється від руки самим працівником при оформленні на роботу. При заповненні особового листка працівник повинен давати повні відповіді, не допускаючи скорочень, прочерків, виправлень і помарок, відповідно до записів у паспорті, трудовій книжці, воєнному квитку, документах про освіту.

Приймаючи від кандидата на роботу особовий листок по обліку кадрів працівник кадрової служби повинен перевірити повноту його заповнення й правильність зазначених відомостей відповідно до пред'явлених документів

В особову справу поміщають також завірені у встановленому порядку копії документів:

- про освіту;

- про затвердження на посаді (наприклад, копія протоколу засідання Ради директорів або засновників фірми або копія протоколу зборів акціонерів, що обрали або затвердили своїм рішенням призначення посадової особи);
- наказу про прийом на роботу.

Замість копії наказу в особову справу може бути поміщена виписка з нього, у якій зберігаються реквізити бланку наказу й додаються слова "Виписка з ", дата підписання наказу, його номер і заголовок до тексту. Потім потрібна частина тексту, після якої вказується найменування посади керівника організації, що підписав оригінал наказу, його ініціали й прізвище (без особистого підпису). Засвідчення виписок з наказів аналогічно засвідченню копій.

У правому верхньому куті копії документа проставляється слово "Копія", а нижче реквізиту "Підпис" - напис, що завіряє, "Вірно", дата, посада виконавця, підпис і його розшифровка Якщо буде потреба підпис засвідчується печаткою.

Трудові контракти, що укладаються із працівниками, також можуть входити до складу особової справи. При цьому екземпляр контракту, що поміщається в особову справу, повинен бути повністю оформлений, підписаний керівником і працівником, завірений печаткою.

Не можна вносити які-небудь зміни або доповнення безпосередньо в особовий листок по обліку кадрів, міняти його форму, жадати від працівника повторного заповнення особового листка й написання автобіографії з метою відновлення особової справи.

Для фіксування змін у трудовій діяльності й особистому житті співробітника, що відбулися після заповнення ним особового листка по обліку кадрів (або анкети) служить такий документ як доповнення до особового листка по обліку кадрів.

Він включає: прізвище, ім'я, по батькові працівника й два розділи для внесення змін і доповнень, які оформлені у вигляді таблиці.

У першому розділі фіксуються відомості про роботу, про переміщення по службі з посиланням на накази по особовому складу.

У другому розділі відбиваються відомості про зміни в професійному й особистому житті працівника: родинному стані, місці проживання, освіті, кваліфікації, знанні іноземних мов і т.п.

Працівники кадрових служб зобов'язані вчасно вносити інформацію про зміни облікових даних у додаток до особового листка по обліку кадрів

Всі документи, що відносяться до особової справи, у міру надходження (у хронологічному порядку) підшиваються в папку встановленого зразка. На її обкладинці вказується порядковий номер, що відповідає номеру в штатно-посадовій книзі.

Особової справи можуть бути систематизовані за абеткою або по структурних підрозділах згідно зі штатним розписом.

Коло осіб, допущених до ознайомлення з особовими справами співробітників визначається керівником підприємства, організації, установи. Дозвіл керівника підприємства необхідно також для передачі особових справ в інші організації по їхніх мотивованих запитах.

Про видачу (пересиланню) особових справ робиться позначка в спеціальному журналі або контрольній картці. У цих документах указується: номер особової справи, прізвище, ім'я, по батькові працівника, дата видачі особової справи, кому видане, розписка в одержанні, номер службового телефону особи, що одержала справу, дата повернення справи в кадрову службу. Для висланих справ указується: дата відправлення, адресат, номер супровідного листа, дата повернення справи.


1.3. Первиний облік затрат праці


На виконання заходів по реалізації Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики Міністерства статистики України № 253 від 09.10.1995р. затверджено і введено в дію з 01.01.1996р. настпні форми первинного обліку використання робочого часу:

П – 12 «Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати»;

П – 13 «Табель обліку використання робочого часу»;

П – 14 «Табель обліку використання робочого часу»;

П – 15 «Список осіб, які працювали в надурочний час»;

П – 16 «Листок обліку простоїв».

Вырезано

- можливості автоматичного друку вихідних (первинних) документів.

Програма відрізняється зручністю в роботі, швидкістю проведення операцій і легкістю засвоєння. Є можливість ведення обліку для однієї організації на декількох комп'ютерах і на одному комп'ютері для декількох організацій.

Вихідними даними для роботи програми є проводки, які вносяться в журнал господарських операцій. В програму слід вводити всі проводки, які відбивають господарську діяльність підприємства. Програма розрахована для зберігання великої кількості проводок - десятків і сотень тисяч, але завжди зможете знайти серед них потрібні по даті, рахунках дебету і кредиту, сумі або змісту. Крім того, можна обмежити "видимість" проводок деяким часовим інтервалом, проглядаючи проводки за рік, півроку, квартал і т.д.

Програма дозволяє вводити проводки наступними способами:

- ручний ввод проводок: при вводі в журнал вказуєте дату, кореспонденцію рахунків, суму і зміст операції. Якщо по указаних рахунках ведеться аналітичний облік, то програма вимагає ввести ознаки аналітичного обліку (субконто). Якщо по рахунках проводки ведеться кількісний або валютний облік, то програма вимагає ввести кількість або суму в валюті ;

- використання типових операцій дозволяє автоматизувати ввід стандартних або часто використовуваних операцій. При вводі типової операції створюються одна або декілька проводок, при чому суми цих проводок можуть вираховуватися автоматично. Так можно оприходувати матеріали і зразу ж списати по них ПДВ, нарахувати зарплату і зразу ж визначити відчислення в пенсійний та інші фонди і т.д. Більше того, за допомогою типових проводок Ви можете закрити рахунки, розрахувати прибуток і т.д;

- використання режиму "документи і розрахунки" передбачає ще більш універсальні і гнучкі засоби для вводу документів і проведення бухгалтерських розрахунків. За допомогою цього режиму в журнал операцій можна ввести дані про деякий документ (платіжне доручення, рахунок, накладну і т.д.) або розрахунок (прибутку, податків, переоцінки валюти і т.д.) і зв'язані з ним проводки, котрі автоматично розраховуються по заданих формулах. Відповідний документ можна тут же роздрукувати на принтері. При цьому можна з часом змінити реквізити документу або вхідні дані розрахунку (кількість відпущеного товару в накладній, погодинну ставку в розрахунку зарплати і т.д.) і програма перераховує всі зв'язані з документом проводки. Більше того бухгалтер може встановити режим автоматичного перерахунку проводок, зв'язаних з документом або розрахунком. Ця можлівість дуже зручна для таких операцій, як переоцінка валюти, розрахунок прибутку і податків і т.д. - при будь-яких змінах журналу господарських операцій ці операції можуть бути швидко перераховані;

- перенос проводок дозволяє імпортувати дані, підготовлені в інших програмах або створені в "1С:Бухгалтерії" на інших комп'ютерах.

Програма дозволяє при вводі проводок автоматично формувати і роздруковувати вихідні документи. Один раз ввівши реквізити операції (кількість, суму, дату і т.д.), зразу отримуємо і проводки в журналі операцій, і вихідний (первинний) документ (платіжне доручення, накладну, рахунок, розхідний або прихідний ордер, вимогу і т.д.). Є можливість вільно змінювати поставлені з програмою форми документів або створювати нові за своїми потребами.

На основі введених проводок програма формує звітність і різні допоміжні документи, а саме:

- оборотно-сальдову відомість по рахунках і (або) субрахунках;

- шахматку;

- аналіз рахунку, який містить підсумки по кореспонденціях цього рахунку з усіма рахунками;

- обороти рахунку, який містить сальдо і обороти по дебету і кредиту рахунку і обороти з іншими рахунками за вказані місяці або квартали;

- зведені проводки - підсумки по всіх використовуваних кореспонденціях;

- аналіз рахунку по датах - залишки, обороти і кореспонденції з іншими рахунками за кожну дату звітного періоду;

- журнальний ордер - виборка проводок з журналу операцій по визначених рахунках, кореспонденціях та інших ознаках;

- карточку рахунку - всі проводки з даним рахунком - дозволяє отримати касову книгу, виписку з банку і т.д.

Документи можуть містити дані за місяць, квартал, рік або любий інший період часу.

Програма дає можливість створювати звіти довільної форми. В комплект поставки входить набір звітів податкової інспекції: баланс, додатки до нього, розрахунки податків і т.д. При необхідності бухгалтер може сам змінювати форму любого звіту і (або) формули розрахунку його показників.

Крім того, бухгалтер може створювати і новий звіт відповідно до своїх потреб. Найчастіше такі звіти використовуються для фінансового аналізу діяльності підприємства.

При дуже простому використанні "1С:Бухгалтерії-Проф." бухгалтер може обмежитись тільки веденям синтетичного обліку. При цьому він може вводити проводки і на їх основі отримувати оборотно-сальдові відомості, карточки рахунків, головну книгу, вести касу, обробляти банківські документи, друкувати платіжні документи і видавати звіти для податкових органів.

Але повністю можливості програми "1С:Бухгалтерія-Проф." розкриваються при веденні аналітичного обліку. В цьому випадку програма дозволяє простежувати розрахунки з конкретними покупцями і постачальниками, враховувати наявність і рух товарів і основних засобів, виконання договорів, розрахунки по зарплаті і з підзвітними особами і т.д.

Слід відзначити, що в "1С:Бухгалтерії-Проф." синтетичний і аналітичний облік тісно зв'язані один з одним. Так, при вводі проводок програма запитує реквізити як синтетичного так і аналітичного обліків. Користувач може з одинаковою легкістю отримувати звіти як по синтетичному, так і по аналітичному обліку.

Для підтримки аналітичного обліку програма дозволяє вести необмежену кількість довідників об'єктів аналітичного обліку (субконто): по товарах, матеріалах, організаціях, співробітниках, основних засобах і т.д. Найчастіше довідники заповнюються по мірі вводу проводок. Програма веде аналітичнний облік в кількісному (якщо це вказано) і грошовому виразах.

Якщо Ви ведете аналітичний облік, програма може сформувати ряд документів, які показують наявність і рух засобів по конкретних об'єктах обліку. Всі документи по аналітичному обліку формуються в грошовому і, якщо це вказано, в натуральному виразі. Видаються наступні документи:

- оборотно-сальдова відомість, яка має в своєму складі дані про залишки і обороти по об'єктах обліку. Так, по матеріальних цінностях це будуть відомості наявності і руху матеріалів, основних засобів, товарів і т.д.

- карточка субконто - містить всі проводки з даним об'єктом обліку. Так, по матеріалах це буде карточка складського обліку, по організаціях - досьє взаєморозрахунків з конкретною організацією і т.д.;

- аналіз рахунку по субконто - кореспонденції з різними рахунками кожного об'єкту обліку;

- аналіз субконто - зведення всіх операцій, в котрих використовується дане субконто;

- обороти між субконто - обороти між одним субконто одного виду і одним або декількома субконто іншого виду.

Крім того, можна створювати звіти довільної форми, які використовують дані не тільки синтетичного, але й аналітичного обліку.

Хоч "1С:Бухгалтерія-Проф." забезпечує повний цикл автоматизації бухгалтерського обліку можете вважати доцільним використання її разом з іншими програмами. Так, якщо на підприємстві є зручна і задовільняюча система розрахунку зарплати, обліку товарів на складах або фінансового аналізу, Ви можете використовувати їх разом з "1С:Бухгалтерією-Проф.".

Для цього "1С:Бухгалтерія-Проф." містить:

- функції вигрузки і загрузки проводок в форматі dBase (.DBF) і в текстовому форматі;

- функцію видачі розрахункових даних в формат електронних таблиць.

Крім того, засоби формування довільних звітів "1С:Бухгалтерії-Проф." можуть використовуватися і для переносу проводок і підсумків в інші програми.

Якщо на підприємстві ведеться велика кількість господарських операцій, то може виявитись, що на одному комп'ютері дуже важко або зовсім неможливо вводити всі проводки і виконувати аналіз результатів та формувати звіти. "1С:Бухгалтерія-Проф." дозволяє розділити роботу між декількома бухгалтерами, які працюють на різних комп'ютерах. За допомогою засобів переносу проводок всі введені проводки можуть бути скопійовані на комп'ютер, на котрому підводяться підсумки і формується звіт.

Для підвищення зручності роботи користувачів "1С:Бухгалтерія-Проф. 2.0" включає:

- систему контекстної допомоги з описом можливих дій в кожному режимі;

- меню дій, яке містить дані про дії, доступні в текучому режимі і дозволяє вибирати любу з них;

- функцію ведення страхових (резервних) копій інформації;

- засоби ведення архіву текстових документів;

- вмонтований текстовий редактор з блочними операціями, пошуком, заміною, рисуванням таблиць;

- засоби перегляду великих текстових документів з фіксацією боковика;

- калькулятор;

- повну підтримку миші.

^ РОЗДІЛ 2. КОНТРОЛЬ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ


2.1.Контроль розрахунків з оплати праці


Контроль за господарською діяльністю підприємств і організацій є однією із найважливіших функцій господарського керівництва і управління. Контроль як функція управління підпорядкований вирішенню завдань системи управління. Тому призначення контролю відповідає цілям управління, які зумовлюються економічними і політичними закономірностями розвитку певної формації. Суть контролю полягає в тому, щоби за допомогою певної системи перевірок забезпечити виконання господарських планів, раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

При контролі розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті праці слід перевірити:

- правильність нарахування зарплати;

- правильність проведених з неї утримань;

- своєчасність виплати заробітньої плати.

Для цієї мети використовують наступні джерела інформації:

- первинні документи по обліку, виробітку і заробітної плати;

- листки про тимчасову непрацездатність;

- розрахунково-платіжна відомість;

- книги обліку депонованої зарплати;

- машинограми (при механізованій обробці даних);

- журнали-ордера і інші облікові реєстри в яких відображаються розрахунки по зарплаті.

Перевірка стану розрахунків по оплаті праці починається з співставлення показників поточної і річної звітності про виконання плану по праці з щомісячним бухгалтерським зведенням даних по рахунках з робітниками і службовцями і зведення зарплати по її складу і категоріях працівників.

Загальні дані цих реєстрів повинні відповідати записам в головній книзі, Ж/о №10, 10/1, або машинограмі оборотів по рахунку 66. Сальдо по рахунку 66 і 65 із Головної книги на кінець кожного місяця звіряється з даними бухгалтерського балансу по статтям “заборгованість по з/п” і “відрахування на соціальне страхування”. Потім ревізор виясняє чи відповідає сальдо рах. 66 на кінець кожного місяця – сумі зарплати, що належить до видачі по підсумках розрахунково-платіжних відомостей.

У випадках виявлення невідповідностей між даними аналітичного і синтетичного обліку слід встановити їх причини. Забороняється залишатися невиявленими невідповідності по зарплаті.

Наступним етапом є вивчення достовірності первинних документів, дотримання порядку і послідовності їх оформлення.

Наряди на зарплату перевіряється, щоб встановити наявність на них підписів посадових осіб, відповідальних за облік виконаних робіт, правильність використання норм і розцінок. При перевірці табелів-розрахунків і нарядів необхідно вияснити, чи немає випадків включення в них видуманих прізвищ робітників. Тому необхідно переглянути наряди по датах їх видачі. Співставити прізвища робітників в нарядах і табелях-розрахунках з даними обліку особового складу у відділі кадрів.

Треба також перевірити, чи немає випадків повторного нарахування сум по раніше проведених документах (нарядах, лікарняних листах та ін.), повторення прізвищ одних і тих же осіб в декількох розрахунково-платіжних відомостях.

Особливо детально слід перевірити наряди, виписані на осіб які не числяться в списковому складі п-ва і які пропрацювали нетривалий час, а також наряди по усуненню браку і переробок неякісних виконаних робіт.

Далі ревізор перевіряє нарахування зарплати, і в першу чергу адміністративно-управлінського персоналу (згідно штатного розпису).

Ця перевірка проводиться на основі табелів, в яких фіксуються дані про фактично відпрацьований час. На основі табелів також перевіряють правильність нарахування зарплати робітникам з погодинною оплатою праці, відповідність її тарифним розрядам робітників і годинним тарифним ставкам.

Правильність нарахування зарплати робітникам-відрядникам проводиться на основі табелів і нарядів по встановлених розцінках.

Особлива увага надається питанню правильності нарахування відпускних (а саме, які виплати включаються для визначення середнього заробітку, правильність визначення сум відпускних, методика оподаткування, тривалість відпусток).

Наступним етапом перевірки зарплати є перенесення нарахованої зарплати в особові рахунки, а також утримання прибуткового податку (т.б. порядок і розміри утримання), та правильність визначення загальної суми зарплати, яка має пільгове оподаткування.

Детальній перевірці піддається рух сум депонованої зарплати на рахунку 662. При виявленні фактів несвоєчасної видачі зарплати необхідно встановити їх причини і винних осіб.

На основі реєстрів депонованих сум перевіряють достовірність віднесення на рахунок 662 невиплаченої в термін зарплати і її наступної видачі депонентам. При цьому контролюється правильність підпису або довіреностей на одержання депонованих сум. Для забезпечення збереження грошових коштів важливо перевіряти достовірність підсумків розрахунково-платіжних відомостей по зарплаті шляхом вибіркового арифметичного контролю по горизонталі і вертикалі.

Особливу увагу треба звернути на правильність ведення розрахунків з торговими організаціями (за товари продані робітникам і службовцям в кредит), з ощадними банками (по вкладених операціях), з установами зв‘язку (по перевідних операціях згідно акцептованих банком платіжних доручень) та ін. Операціях і при необхідності проводити зустрічну перевірку цих операцій.

Послідовність проведення контролю заробітної плати наведена на рис 2.1.

Функції економічного контролю залежать від дій економічних законів, форм і цілей суспільства, інтереси якого він забезпечує.

Контроль проявляється як функція системи управління суспільними процесами. Це стосується переважно соціального управління, політичного керівництва держави

Контроль як функція соціального управління — це система спостереження і перевірки процесу функціонування відповідного об'єкта у соціальній сфері суспільства з метою встановлення відхилень від заданих параметрів. Як функція соціального управління контроль об'єктивно необхідний. Він спрямовує процес управління за встановленими ідеальними моделями, коригуючи поведінку підконтрольного об'єкта.

онтроль є універсальним засобом одержання інформації по каналу зворотного зв'язку. Без механізму зворотного зв'язку між суб'єктом і об'єктом процес соціального управління втрачає чіткість і цілеспрямованість. Для того, щоб успішно управляти, той, хто керує, повинен знати результати свого управлінського впливу на об'єкти управління. Контроль дає змогу отримувати оперативну інформацію, яка об'єктивно відтворює стан справ на підконтрольних об'єктах, відповідність діяльності затвердженій соціальній програмі, дає змогу виявити недоліки в прийнятих рішеннях, в організації виконання, способах і засобах реалізації.


Види операцій

Нарахування основної заробітної пллати

Нарахування додаткової заробітної плати

Нарахування інших заохочувальних виплат

Нарахування допомоги у зв’язку з хворобою

Відрахування прибуткового податку

Відрахування до пенсійного фонду

Відрахування до фонду страхування

ВідрахУтриманняування профспілкових внесків

Утримання по Виконавчих листах

Виплати заробітно плати










Первинні документи

Штатний розклад, наряди, лікарняні листи, рапорти, колективний договір, виконавчі листи, заяви і документи, що підтверджують пільги










Реєстри аналітичного обліку

Особові рахунки, табелі відпрацьованого часу. Розрахунково платіжні відомості, видаткові касові ордери, відомість аналітичного обліку по рахунку № 66










Реєстри синтетичного обліку

Журнали № 1, 5, 5А, зведена відомість по заробітній платі, оборотно – сальдова відомість по рахунку № 66










Головна книга










Звітність

Баланс(форма № 1), Звіт про фінансові результати (форма № 2), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3)


Рис.2.1.Схема організації контролю за використанням трудових ресурсів і коштів на оплату праці


2.2. Інвентаризація розрахунків з оплати праці та депонентської заборгованості на підприємстві


Однією з основних вимог, що ставляться до бухгалтерського обліку, є достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розходження, які не піддаються повсякденному обліку, зокрема, в результаті пересортиці, несправності ваговимірних приладів, помилкових записів, втрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб та ін. У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розходження між даними обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Це досягається за допомогою інвентаризації.

Отже, інвентаризація є способом виявлення (з наступним обліком) господарських засобів і джерел їх формування, не оформлених поточною документацією, для забезпечення достовірності показників обліку і звітності підприємства.

Здійснюється інвентаризація шляхом перевірки в натурі наявності майна (господарських засобів) підприємства (зважуванням, переліком, обміром тощо) і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто лишки або нестачі (якщо вони мали місце), які оформляють відповідними документами і відображають в обліку.

Періодичне проведення інвентаризації є не лише засобом уточнення показників обліку, а й засобом боротьби із зловживаннями матеріально відповідальних осіб, а також упорядкування складського господарства, оскільки при її проведенні одночасно перевіряють стан складських приміщень, правильність зберігання матеріальних цінностей, справність ваговимірних приладів.

Інвентаризація фінансових розрахунків допомагає уточненню розрахункових відносин з дебіторами і кредиторами, зміцненню розрахунково-фінансової дисципліни.

Залежно від повноти

Роль і функції внутрішнього аудиту визначаються керівництвом підприємства і метою його розвитку.

Вырезано


^ РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА


3.1 Аналіз основних техніко-економічних показників.


Система основних техніко-економічних показників, приведена в таблиці 3. 1. дозволяє дати загальну характеристику економічного стану ДП «Лисичанська ТЕЦ». З цією метою проводиться порівняльна оцінка досягнутих результатів в діяльності підприємства за звітний період відносно до планових показників і попереднього року.

Таблиця 3.1.
^ Аналіз основних техніко-економічних показників
Показники

Єод. вим.

Попередній рік

Звітний рік

Відхилення від попереднього року

у поточних умовах

у порівняних умовах

план

факт

виконання плану

у поточних умовах

у порівняних умовах

абсол

відно сне %

абсол

відносне %
^ Показники виробництва
1.Об'єм товар-ної продукції

тис

грн

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

2. Собівартість товарної продукції

тис

грн

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

3. Витрати на 1 грн товарної продукції

коп

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

Вырезано

4. Прибуток від виробництва продукції

тис грн

Вырезано

Выр