Реферат: Міністерство освіти І науки України

Міністерство освіти і науки України


З В І Т про роботу Національного
педагогічного університету

імені М.П.Драгоманова

за 2003/2004 навчальний рік


Київ – 2004

Міністерство освіти і науки України




З В І Т про роботу Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова
за 2003/2004 навчальний рік


Доповідь ректора, академіка АПН України,

професора В.П.Андрущенка на розширеному

засіданні Вченої ради університету

26 серпня 2004 року


Київ – 2004



З М І С Т



^ ВСТУП 6

Науково-педагогічні кадри 10

Професорсько-викладацький склад 10

Підвищення рівня кваліфікації викладачів 16

Навчально-методична робота 21

Навчально-методичне забезпечення і практична підготовка фахівців 21

Педагогічне навантаження 24

^ Аналіз успішності студентів 25

Результати державної атестації випускників 30

Завдання університету в світлі Болонського процесу 33

Наукова діяльність і міжнародне співробітництво 38

^ Основні результати наукових досліджень 38

Аспірантура, докторантура, спеціалізовані ради 42

Розвиток студентської науки 44

Міжнародне співробітництво 46

Виховна робота 52

Основні напрями виховної роботи в університеті 52

Культурно-просвітницькі заходи 57

Організаційне, фінансово-економічне
та інформаційно-технічне забезпечення 70

^ Вчена рада університету 70

Головні підсумки економічної
та фінансово-господарської діяльності 73

Бібліотека університету 81

Інформатизація і комп’ютеризація університету 85

Формування
контингенту студентів-першокурсників 89

Профорієнтаційна робота 89

Друга вища освіта 97

Приймальна комісія
і результати прийому на І курс 99

^ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ УНІВЕРСИТЕТУ 102

Резюме 106

Додатки 110



ВСТУП
Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова – найстаріший педагогічний навчальний заклад України – сьогодні переживає якісно новий етап у своєму розвитку. Це могутній науковий центр сучасної вищої педагогічної освіти України.

В університеті за 58 педагогічними спеціальностями навчаються понад 14 тисяч студентів. НПУ імені М.П.Драгоманова має повний спектр педагогічних спеціальностей; на всіх формах навчання готує педагогічних працівників практично з усіх шкільних предметів. У структурі університету 6 інститутів і 9 факультетів. З 2000 року відкрито магістратуру з усіх базових педагогічних спеціальностей. На 77 кафедрах університету навчальний процес забезпечують 19 дійсних членів та членів-кореспондентів різних академій, 131 професор, близько 400 кандидатів наук, понад 50 заслужених працівників освіти, науки і техніки та інших галузей народного господарства, 10 народних і 8 заслужених артистів України, зокрема, диригент, народний артист України, академік АПН України, Герой України професор Анатолій Авдієвський, поет-пісняр, залужений діяч мистецтв України, професор Андрій Демиденко, народний артист України, професор Анатолій Паламаренко, народна артистка України, професор Тамара Стратієнко, народні артисти України М.Мозговий, В.Турець, Н.Матвієнко, А.Кондратюк, В.Грицюк та інші.

В університеті працюють за сумісництвом відомі вчені з науково-дослідних інститутів НАН, АПН, ВАК України та досвідчені вчителі різних типів загальноосвітніх закладів – шкіл, гімназій, ліцеїв, коледжів.

Такого інтелектуального потенціалу не має жоден педагогічний навчальний заклад держави.

Широко відомі науково-педагогічні школи, які очолюють видатні вчені, зокрема колишній ректор університету з майже тридцятирічним стажем, а нині – радник ректора академік АПН України, лауреат Державної премії Микола Шкіль; академік Віктор Андрущенко – ректор університету, академік і народний артист України Анатолій Авдієвський; академіки АПН України Володимир Бондар, Арнольд Грищенко, Любов Мацько, Олексій Мороз, Мирослав Жалдак; члени-кореспонденти АПН України Віктор Сидоренко і Микола Шут; професори Богдан Андрусишин, Григорій Волинка, Людмила Вовк, Алла Капська, Юлія Романовська, Володимир Погребенник і багато інших наших колег, якими пишається університет і Україна.

Реалізуючи повномасштабну програму розвитку Національного університету, колектив постійно приділяє увагу його зміцненню як сучасного науково-педагогічного центру України. В його структурі – коледжі, гімназії, ліцеї, філіал в м. Євпаторії, Кримський гуманітарний інститут і спільний Українсько-американський гуманітарний інститут “Вісконсінський міжнародний університет (США) в Україні” з підготовки бакалаврів-менеджерів у сфері національної та зовнішньоекономічної діяльності. З цього року почав діяти Гуманітарний інститут “Артек” як складова єдиного комплексу університету.

За поточний рік драгомановцями зроблено багато, а саме: відкрито 8 нових спеціальностей, зокрема: соціологія, екологія, фізична реабілітація, туризм, ряд спеціальностей з корекційної педагогіки тощо; створено нові структурні підрозділи (Інститут природничо-географічної освіти та екології, Інститут соціальної роботи та управління, кафедра філософії освіти. Відкрито Навчально-методичні центри довузівської підготовки в мм.Олександрії та Конотопі. У комплекс з університетом ввійшли вищі професійні училища №25 та №40); разом з Асоціацією ректорів педагогічних університетів України започаткований конкурс “Вчитель – моє покликання”, переможці якого без вступних іспитів зараховуються на навчання до престижних університетів країни; підписані угоди про співпрацю з Національною академією наук України, Вишгородською, Шевченківською, Оболонською, Києво-Святошинською районними державними адміністраціями; в співпраці з Академією педагогічних наук розгорнуто широкоформатне міжнародне співробітництво через підписання угод з рядом університетів світу, серед яких Канадський університет Квінз, університет м.Лайола (США), Педагогічна Академія м.Кракова, Бидгошська Академія імені Каземіра Великого (Польща), Сучавський Університет (Румунія), Пряшівський університет (Словаччина) та інші; засновано Міжнародний благодійний фонд імені М.П.Драгоманова.

Ми провели перші міжнародні Драгомановські педагогічні читання; науковий симпозіум у м.Відні, науково-практичні конференції з актуальних проблем педагогіки, фізики, математики, корекційної педагогіки тощо.

Університетськими стали часописи “Людина і політика”, “Нова парадигма”, “Пам’ять століть”, “Директор школи”, “Генеза”, “Практична філософія”.

Ряд викладачів університету отримали високі урядові нагороди, відзнаки Президента України; відзнаки й почесні грамоти Міністерства освіти і науки, Академії педагогічних наук України; стали лауреатами престижних академічних премій, отримали дипломи доцента і професора.

Ми пишаємось тим, що почесними докторами і професорами університету стали:

Президент Національної Академії України – Борис Патон ;

Міністр освіти і культури Австрії – Елізабет Герер;

Чемпіони світу з боксу, колишні студенти нашого університету –

Віталій і Володимир Клички

Університет відвідав Почесний доктор університету Президент Словацької Республіки Рудольф Шустер.

5 наших студентів вибороли звання майстра спорту; 12 студентів є переможцями Всеукраїнських олімпіад, а наша красуня – ^ Катя Кирпич – гідно утвердилась як міс університету міста Києва! Студентська команда університету посіла перше місце серед університетів за конкурсом “Студентська республіка”.

Надаючи важливого значення подальшому розвитку Національного педагогічного університету, зміцненню його наукових кадрів та підвищенню якості підготовки майбутніх спеціалістів, випробуваний багатотисячний колектив НПУ імені М.П.Драгоманова здатен успішно працювати і творити в нових соціально-економічних умовах.

Науково-педагогічні кадри
Професорсько-викладацький склад

Протягом навчального року ректоратом реалізовувалися цілеспрямовані заходи для збереження висококваліфікованих викладачів, зміцнення та якісного зростання колективу університету.

У 2003/2004 навчальному році навчальний процес в університеті забезпечувало 1004 викладачів, у тому числі 179 сумісників.

Серед 825 штатних викладачів працювало 87 докторів наук, професорів (разом з сумісниками – 131) та 388 кандидатів наук, доцентів (з сумісниками – 470). Отже, кількість викладачів із вченими ступенями і званнями за основним місцем роботи становить 57,6% (минулого навчального року цей показник складав 53,2%).

Крім того, в університеті працювало 406 викладачів без вченого ступеня – це 49,2% загального складу (разом із сумісниками – 459 осіб).

У Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова працює 19 дійсних членів і членів-кореспондентів різних академій наук. Серед них 9 дійсних членів і 2 члени-кореспонденти АПН України, 2 дійсних члени АНВШ, 2 дійсних члени і 1 член-кореспондент Української екологічної академії наук, 1 дійсний член Академії політичних наук України, 1 дійсний член Національної академії проблем людини, 1 дійсний член УАІН, 1 дійсний член Міжнародної академії спортивних наук, 1 дійсний член Академії мистецтв України, 1 член-кореспондент Київської академії.

Розглянемо більш детально загальну кадрову ситуацію на факультетах з врахуванням кількості науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації:

Таблиця № 1

№

п/п
Інститути, факультети
Всього штатних працівників

Докторів, професорів

Канд. наук, доцентів

Разом фахівців вищої кваліфікації, %

Без вченого ступеня


Інститут соціальної роботи і соціального управління
17

2

11,7%

11

64,7%

13

76,4%

4

23,5%


Соціально-гуманітарний



90

8

8,8%

52

57,7%

60

66,6%

30

33,3%


Історичний
43

2

4,6%

26

60,4%

28

65,1%

15

34,8%


Української філології



66

7

10,6%

35

53%

42

63,6%

24

36,3%


Фізико-математичний



76

6

7,8%

42

55,2%

48

63,1%

28

36,8%



Інститут педагогіки і психології

57

4

7%

31

54,3%

35

61,4%

22

38,5%


Загально-університетські кафедри
28

3

10,7%

14

50%

17

60,7%

11

39,2%


Інститут корекційної педагогіки і психології
42

3

7,1%

21

50%

24

57,1%

18

42,8%


Інститут природничо-географічної освіти та екології
101

8

7,4%

52

48,1%

60

55,5%

41

37,9%


Педагогічно-індустріальний
36

1

2,7%

18

50%

19

52,7%

17

47,2%


Інститут дистанційного навчання
6

0


2

33%

2

33%

4

66,6%


Іноземної філології



118

2

1,6%


28

23,7%


30

25,4%

88

74,5%


Інститут мистецтв



89

4

4,4%

14

15,7%

18

20,2%

71

79,7%


Фізичного виховання



56

4

7,1%

3

5,3%

7

12,5%

49

87,5%



^ Всього по університету:
825

54

6,5%


349

42,3%



403

48,8%


422

51,5%


Щодо розстановки кадрового потенціалу по кафедрах, а їх на сьогодні в університеті 75, то варто наголосити що лише 45 з них очолюють доктори наук, професори, тобто 60 %.

Варто виділити кафедру соціальної та організаційної психології (інститут соціальної роботи та управління) та загальноуніверситетську кафедру педагогіки і психології вищої школи, де 100% спеціалістів вищої кваліфікації (правда, на кафедрі соціальної та організаційної психології лише 2 ставки і обидві зайняті кандидатами наук, на кафедрі педагогіки і психології вищої школи 6 ставок, в т.ч. 2 доктори наук, професори і 4 кандидати наук, доценти).

Друге місце за питомою вагою спеціалістів вищої кваліфікації займає кафедра культурології, де з 11 штатних викладачів 1 доктор наук і 9 кандидатів наук, тобто 91%.

Третє місце розділяють кафедри, де 75% спеціалістів вищої кваліфікації. Це кафедра вищої математики, кафедра методики викладання фізики (фізмат); кафедра історії України, кафедра слов'янських народів і українознавства (історичний ф-т); кафедра ботаніки, кафедра зоології (інститут природничо-географічної освіти і екології).

З числа факультетських кафедр, які у факультетському рейтингу передують, загально університетський рейтинг такий: кафедра ТЗН (ПІФ) -71%, кафедра мов і методики викладання в початковій школі (інститут педагогіки і психології) – 70%, кафедра російської мови (факультет іноземної філології) — 69%, кафедра історії України (факультет української філології) – 63,6%, кафедра логопедії (інститут корекційної педагогіки і психології) – 56% і далі не варто називати, бо кафедри математичного аналізу (має 71%), математики і методики викладання математики (70%) не передують на факультеті, але ж мають вищі показники, ніж останні названі. Крім того, наприклад, кафедра соціальної педагогіки (інститут соціальної роботи і управління) хоч і посідає останнє місце в інституті, але має 64% спеціалістів вищої кваліфікації (11 штатних, в т.ч. 1 доктор наук і 6 кандидатів наук). 64% також має кафедра теоретичної і експериментальної фізики (фізмат).

Серед інститутів і факультетів хоч інститут соціальної роботи і управління має 71% „дипломованих" викладачів, але тут на двох кафедрах не вистачає до „тіп" – норми викладачів (кафедра соціальної роботи та управління – 4 ставки, кафедра соціальної та організаційної психології – 3,75 ставки), тому передує фізико-математичний факультет, де 65% спеціалістів вищої кваліфікації; 63 % – на історичному факультеті – II місце. III місце -56 % – розділяють інститут педагогіки і психології, факультет української філології, соціально-гуманітарний факультет, хоча на соцгумі кафедра теорії та історії держави і права має лише 29%, кафедра цивільного і кримінального права 33%, а кафедра методики викладання соціальних дисциплін має лише З ставки з 5 необхідних, що врешті не дає можливості збільшити ліцензований обсяг підготовки спеціалістів на соцгумі, а також забезпечити підготовку і бути відповідно акредитованим за освітньо-кваліфікаційним рівнем „Магістр" з правознавства.

Низький, досить низький, рівень забезпечення спеціалістами вищої кваліфікації на факультеті фізичного виховання (12%), в інституті дистанційної освіти (20%), на факультеті іноземної філології (21%), в інституті мистецтв (23%), а й відповідно на кафедрах цих підрозділів.

В навчально-науковому центрі „Нові інформаційні технології" зовсім відсутні серед штатних викладачів спеціалісти вищої кваліфікації.

Лише 8% спеціалістів вищої кваліфікації на кафедрах фізвиховання і здоров'я (ф-т фізичного виховання), інструментального та оркестрового виконавства, теорії та методики постанови голосу (інститут мистецтв), 7% – кафедра німецької та французької мов, 9% – кафедра англійської мови, 11% – кафедра іноземних мов (факультет іноземної філології). Кафедра іноземних мов інституту педагогіки і психології має лише 2 штатні ставки.

Протягом навчального року звільнилося 52 викладачі, з них 10 кандидатів наук, 82 викладачі прийнято на роботу (з них 16 – кандидати наук, доценти, 6 – доктори, професори). Характеристика професорсько-викладацького складу за віком.

Таблиця № 2

Загальна характеристика викладацького складу за віком

Навч. рік

Всього викладачів

В т.ч.

З них пенсійного

віку

До 40 років

40-49 років

50-59 років

60-65 років

Понад

65 років

2002/

2003

779

281

170

151

98

79

211

36,3%

21,8%

20%

13,1%

10,5%

27,1%

2003/

2004

825

313

163

166

147

36

202

37,9%

19,7%

20,1%

17,8%

4,3%

24,4%

Порівняно з минулим навчальним роком, як ілюструє попередня таблиця має місце зменшення кількості викладачів пенсійного віку, але тенденція старіння викладацького складу в цілому ще залишається не подоланою. Особливо гостро ця проблема відчувається для викладачів вищої кваліфікації:

Таблиця № 3

Розподіл штатних докторів наук, професорів за віком

Всього:

В т. ч.

З них пенсійного віку

до 40 р.

40-49 р.

50-59 р.

60-65 р.

Понад 65 років

54

-

5

7

30

12

49




9,2%

12,9%

55,5%

22,2%

90%

Таблиця № 4

Розподіл штатних кандидатів наук, доцентів за віком

Всього:

В т. ч.

Із них пенсійного віку

до 40 р.

40-49 р.

50-59 р.

60-65 р.

Понад 65 років

349

85

91

83

67

23

139

24,3%

26%

23,7%

19,1%

6,5%

39,8%

Як бачимо з наведених даних, у складі викладачів, які мають наукові ступені та вчені звання, 188 осіб пенсійного віку (46,7% загального складу цієї категорії працівників). Порівняно з попереднім навчальним роком кількість пенсіонерів зменшалась на 2,7 %, але, з іншого боку, відрадним є факт зростання на 3,6% кількості викладачів віком до 40 років, що в абсолютних показниках становить 32 особи.

Таблиця № 5

Показники вікового складу та кількості викладачів пенсійного віку
по інститутах та факультетах
Інститути,
факультети
Всього викладачів

В т. ч.




До 40р.

40-49

50-59

60-65

Понад 65 р.

Із них пенс.

віку
Інститут корекційної педагогіки та психології
42

10

23,8%

10

23,8%


7

16,6%


4

9,5%


11

26,1%


14

33,3%

Загальноунів. кафедри
28

9

32,14%

6

21,43%

4

14,23%

5

17,86%

4

14,29%

7

25%
Соціально-гуманітарний
90

40

44,44%

10

11,11%

19

21,11%

11

12,22%

10

11,11%

21

23,33%
Фізико-математичний
76

22

28,9%

23

30,2%


10

13,1%


13

17,1


8

7,9%


17

22,3

Інститут природничо-географічної освіти та екології
101

33

32,6%

17

16,8%


23

22,7%


10

10%


18

17,8%


22

21,7%

Інститут мистецтв
89

19

21,3%

23

25,8%

23

25,8%

16

17,9%

8

8,9%

19

21,3%

Інститут педагогіки та психології
57

16

28,07%

12

21,08%

16

28,07%

5

8,77%

8

14,04%

11

19,3%
Української філології
66

29

43,94%

17

27,76%

10

15,15%

3

4,5%

7

10,61%

12

18,18%
Інститут дистанційного навчання
6

5

83,33%

-

-

1

16,67%




1

16,67%
Педагогічно-індустріальний
36

9

25%

10

27,7%

7

19,4%

9

25%


1

2,7%


6

16,6%

Історичний



43

19

44,19%

9

20,93%

8

18,6%

3

6,98%

4

9,3%

7

16,28%
Фізичного виховання
56

25

44,64%

13

23,21%

8

14,29%

6

10,71

4

7,14

8

14,29
Іноземної філології
118

68

57,63%

22

18,64%

16

13,56%

7

5,93%

5

4,24%

10

8,47%
Інститут соціальної роботи та управління
17

13

76,4%

1

5,8%

1

5,8%

1

5,8%

1

5,8%

-
^ Всього по університету:
825

317

38,4%

173

20,9%

152

18,4

94

11,3%

89

10,7%

155

18,7%


Отже, відносна кількість осіб пенсійного віку (у %) найбільша на дефектологічному факультеті, соціально-гуманітарному та на загальноуніверситетських кафедрах.

Вирішення кадрових проблем потрібно шукати за рахунок більшого залучення здібної молоді до наукової роботи , зокрема з числа найкращих випускників університету, яких підготовлено в магістратурі. У нинішньому році планується залишити для роботи в університеті 36 випускників магістратури, зокрема на факультетах:

Таблиця № 6

№

п/п
^ Інститути, факультети
Всього прийнято
на роботу випускників

Примітка



Іноземної філології

7

На посади викладачів



Української філології

6





Історичний
5





^ Інститут природничо-географічної освіти та екології
4

На посади викладачів



Фізико-математичний

3

На посади інженерів



Інститут педагогіки і психології

3

На посади лаборантів



Соціально-гуманітарний

4





Інститут корекційної педагогіки і психології
3

На посади лаборантів



^ Всього по університету:
35




Підвищення рівня кваліфікації викладачів

Одна з основних вимог, що ставиться до університету – якісний склад викладачів. Зокрема не менше 60% викладачів мають бути з науковими ступенями і званнями. Адже згідно „Закону про вищу освіту" кафедра може бути утворена при наявності не менше 5 викладачів, 3 з яких спеціалісти вищої кваліфікації, тобто 60%. Менше 60% на 5 кафедрах соціально-гуманітарного ф-ту, 1 кафедрі (інформатики) фізмату, 2 кафедрах історичного ф-ту, 4 кафедрах інституту корекційної педагогіки і психології, 3 кафедрах інституту педагогіки і психології, 3 кафедрах факультету української філології, 2 кафедрах педагогічно-індустріального ф-ту, 5 кафедрах інституту природничо-географічної освіти і екології, 4 кафедрах ф-ту іноземної філології, 6 кафедрах інституту мистецтв (0 – взагалі на кафедрі хореографії), 1 кафедрі інститут дистанційного навчання, 4 (всіх) кафедрах фізичного виховання, кафедрі теорії та історії педагогіки (56%), тобто всього на 41 кафедрі.

Отже, першочергове завдання полягає в забезпеченні кафедр спеціалістамивищої кваліфікації. Які ж шляхи вирішення цієї проблеми?!

По-перше, в університеті працюють 48 осіб, які закінчили в минулі роки аспірантуру, але з тих чи інших причин не захистили дисертацій, в т.ч. 32 особи, які закінчили аспірантуру в 2000-2003 рр. 13 осіб закінчили в минулі роки докторантуру ( 2000-2003 рр. – 11 осіб), але це вже кандидати наук. То якби були захищені 48 кандидатських дисертацій, питома вага спеціалістів вищої кваліфікації зросла б до 60% (точно 58,94%). Таким чином, необхідно вишукати можливості (вимоги підвищити і підтримку забезпечити), щоб ці дисертації найближчим часом були захищені, принаймні протягом наступного навчального року.

По-друге, в університеті є близько ста викладачів, які працюють над дисертаціями поза аспірантурою. Це в основному порівнюючи молоді люди, які з метою морального і матеріального стимулювання були переведені на посади старших викладачів, але поки що бажаний результат не спостерігається. Необхідно уточнити стан підготовки дисертацій такими здобувачами і надати їм допомогу шляхом збільшення терміну стажування, надання творчих відпусток, залучення до наукових конференцій з друком відповідної продукції у фахових виданнях тощо. До речі у звітній конференції молодих вчених за 2003 рік, яка відбулася року в нашому університеті 18-19 травня 2004 – взяли участь 247 осіб, більше половини з яких наші здобувачі.

Наш час – це період інформаційного буму, знання швидко „старіють”, тому необхідно постійно працювати над собою, особливо викладачам вищої школи. Однією з форм підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу є стажування.

На 2003/2004 н.р. планувалася ця форма підвищення кваліфікації 129 особам, пройшли стажування 112. З них :

2 декани факультетів;

3 заступники деканів;

13 завідувачів кафедр;

4 професори;

33 доценти;

32 ст. викладачі;

25 викладачів, асистентів.

Причому 20 викладачам у зв’язку з виробничою необхідністю термін стажування перенесено на наступний навчальний рік, замість них до плану додатково було включено 15 осіб, що є свідченням недостатньо якісного планування окремими завідувачами кафедр підвищення кваліфікації викладачів.

Стажування надавалося терміном від 6 до 1 місяця:

6 місяців – 1 особа;

4 місяці – 7 осіб;

3 місяці – 5 осіб;

2 місяці – 65 осіб;

1 місяць – 34 особи.

Переважна більшість викладачів результативно використала надану можливість зміцнили свій науковий потенціал. Плідно працювали над докторськими дисертаціями:

В.О.Швець , завідувач кафедри методики викладання математики;

С.Є.Яценко , доцент цієї ж кафедри.

Готували кандидатські дисертації:

О.Ю.Алексєєнко, ст. викладач кафедри фізвиховання і спорту;

Н.О.Медведчук, викладач кафедри загальноосвітніх дисциплін;

Л.В.Плазовська, доцент кафедри педагогіки та методики початкового навчання;

С.Я.Деканов, викладач кафедри матаналізу ;

І.С.Голіяд, ст. викладач кафедри трудового навчання ;

О.М.Козлова, ст. викладач кафедри сурдопедагогіки ;

О.Л.Смаль, ст. викладач кафедри російської мови ;

Індило Л.Д., ст. викладач кафедри педтворчості ;

С.О.Візер, асистент кафедри історії України факультет української філології ;

В.М.Слабко, ст. викладач кафедри трудового навчання ;

С.М.Онищенко, ст. викладач кафедри інформатики;

Т.М.Колодько, ст. викладач кафедри англійської філології.

За час стажування успішно працювали над монографіями завідувач кафедри математики та методики викладання математики проф. ^ Швець В.О. – „Вивчення елементів стереометрії в основній школі”, завідувач кафедри методики викладання української мови і літератури доц. Стеценко В.П. – „Т.Ф.Бугайко – фундатор методики української літератури”, завідувач кафедри інструментального та оркестрового виконавства доц. Семашко А.А. – написав два розділи монографії „Портрети сучасних українських композиторів-баяністів”, професор кафедри філософії Мозгова Н.Г. завершила монографію „Київська духовна академія: філософський спадок”. Доцент кафедри стилістики української мови Харченко О.В. уклала термінологічний словник із правознавства, доцент кафедри тифлопедагогіки Войтюк Ю.О. підготував до друку навчальний посібник „Спеціальна методика викладання природознавства для дітей з вадами зору”, доцент кафедри російської і зарубіжної літератури Крюкова Г.В. – збірник „Літературна спадщина Києва”, завідувач цієї кафедри доц. Охріменко О.П. – „Хрестоматію поетичних та критичних текстів”, доцент кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури Завадська Т.М. – навчальний посібник „Українська фортепіанна музика”.

Підготовлено програми навчальних курсів, наукові статті, методичні розробки. Викладачі удосконалили свою комп’ютерну грамотність. Так доцент кафедри ЗТД В.Я. Опилат успішно оволодів новітніми інформаційними технологіями, про що, зокрема, свідчать створені ним інформаційні плакати із застосуванням тривимірної графіки, програми комп’ютерної підтримки лабораторних робіт тощо.

Але ж не всі завідувачі кафедр принципово підходять до оцінки результатів стажування. Станом на 07 липня 2004 р. не прозвітувалися 25 викладачів, у вересні 2004 р. вони доповідатимуть про підсумки стажування проректорові з навчально-методичної роботи проф. Дмитренку П.В.

На наступний навчальний рік планується стажування 99 викладачам університету.
^ Навчально-методична робота
Навчально-методичне забезпечення і практична підготовка фахівців

Організація навчального процесу в 2003/2004 навчальному році визначалася сучасними тенденціями розвитку вищої освіти та вдосконаленням нормативно-правового і методичного забезпечення підготовки фахівців.

Перехід на ступеневу систему підготовки педагогічних кадрів відповідно до Державних стандартів вищої освіти викликав необхідність створення сучасного навчально-методичного забезпечення. НПУ ім. М.П.Драгоманова виконує це завдання як базовий вищий навчальний заклад з розробки Державних стандартів вищої освіти за напрямом підготовки “Педагогічна освіта”.

У 2003/2004 н р. на основі державних стандартів виконано значний обсяг роботи із створення навчальних планів підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “спеціаліст” та “магістр” з усіх спеціальностей для заочної, вечірньої та дистанційної форм навчання, другої вищої освіти. Розроблено нові навчальні плани довузівської підготовки на підготовчому відділенні. Усі згадані плани затверджені Вченою радою університету.

Минулого навчального року робочими групами було підготовлено більше 270 навчальних програм дисциплін для 15 спеціальностей. Ця робота буде продовжена і в наступному навчальному році.

Таблиці № 8.

Інформація щодо стану підготовки нових навчальних програм ступеневої освіти в розрізі інститутів і факультетів

№ п/п

Назва інституту, факультету

Спеціальність

К-ть дисциплін навчального плану

Підготовлено нових навчальних програм













к-ть

%

























































































































































































































Удосконалення навчального процесу отримало новий імпульс через впровадження нових навчальних технологій, особистісно-орієнтованого навчання, застосування модульно-рейтингової системи. Заплановано розширення використання рейтингових показників успішності для інтенсифікації навчального процесу, залучення особистісних мотивів для успішного навчання на основі здорової конкуренції між студентами за звання “кращий студент факультету”, “кращий студент курсу”, “кращий студент групи”.

Протягом останніх років загострилося питання кардинальної зміни принципів практичної підготовки, наближення навчального процесу до школи, до виробництва. Діюча система організації фахових та педагогічних практик потребує реального вдосконалення. У зв’язку з цим було створено постійну робочу групу Вченої ради університету, яка протягом навчального року вивчала, як якісно поліпшити фахову спрямованість навчального процесу через підвищення рівня методичної та психолого-педагогічної підготовки майбутніх вчителів, формування інноваційних практичних умінь і навичок відповідно до вимог сучасної школи. Створений творчий колектив має вийти на вирішення питань розвитку сучасної системи практичної підготовки вчителя протягом усього терміну навчання в університеті. На часі розв’язання наступних завдань:

- вдосконалення взаємозв’язку курсів педагогіки, психології, педагогічної творчості та фахових методик;

перегляд тематики лабораторно-практичних занять із психології, педагогіки, педагогічної творчості і фахових методик відповідно до нових вимог професійної підготовки сучасного вчителя та відповідне корегування програм педагогічної практики студентів:

деталізація критеріїв оцінювання результатів практичної діяльності студентів із різних форм навчально-виховної роботи в школі з врахуванням урізноманітнення видів діяльності студентів під час педагогічної практики.

Минулий навчальний рік пройшов під девізом входження до Європейського простору вищої освіти, приєднання до Болонського процесу. Наш університет зіграв важливу роль у заходах загальнодержавного масштабу, організованих МОН України. Представники НПУ ім. М.П.Драгоманова брали участь у конференціях, що відбувалися в Харкові, Києві, Львові, Тернополі. В університеті, в інститутах, на факультетах були проведені конференції, круглі столи, наради. Весь професорсько-викладацький колектив взяв участь в обговоренні завдань Болонської декларації, і зорієнтований на реалізацію плану заходів щодо проведення педагогічного експерименту з впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Запровадження кредитно-модульної системи вимагає змін в підходах до планування навчального навантаження професорсько-викладацького складу, до необхідності збільшення кількості годин для проведення консультацій та контролю самостійної роботи студентів за рахунок обґрунтованого зменшення кількості аудиторних занять (зокрема лекційних).

Педагогічне навантаження

У 2003/2004 навчальному році загальноуніверситетське педагогічне навантаження становило 675146 год., аудиторне навантаження – 430147 год., в тому числі лекційних годин – 84187, лабораторних занять 93418, практичних занять – 252542 години.

На організацію і проведення педагогічних практик було заплановано 49334 години, на дипломні роботи – 28185 годин.

Планове середнє педагогічне навантаження викладача в минулому навчальному році становило 802 год., зокрема за посадами (таб. №: 9)

Таблиця № 9

№ п/п

Посада

Кількість годин на рік

1.

Професор

650

2.

Доцент

800

3.

Старший викладач

870

4.

Викладач, асистент

890




У середньому на науково-педагогічного працівника

802

Запланований обсяг загальноуніверситетського педагогічного навантаження повністю виконано.

Минулого року навчально-методичним управлінням, науково-методичною радою університету проводилися заходи щодо зменшення обсягів педагогічного навантаження, зокрема передбачалося зменшити тижневе аудиторне навантаження студентів до 26-28 годин, більше навчального матеріалу виносити на самостійну роботу. При цьому пропонувалося передбачити додаткові години викладачам для контролю самостійної роботи. Була розгорнута робота із запровадження модульно-рейтингової системи.

На 2004/2005 навчальний рік розрахунковий обсяг загальноуніверситетського навантаження становитиме близько 712891 годин, тобто збільшиться на 37745 годин. А середнє річне навантаження викладача становитиме 770 годин (за посадами див. табл. № 10):

Таблиця № 10

№ п/п

Посада

Кількість

годин на рік

1.

Професор

650

2.

Доцент

750

3.

Старший викладач

830

4.

Викладач, асистент

890




По університету в середньому

780

У 2004 році план набору не зменшився, а навпаки – збільшився. Орієнтовний контингент студентів на 2004/2005 н.р. разом з контрактниками становитиме:

денна форма навчання – 6931 осіб,

заочна форма навчання – 5036 осіб,

вечірня форма навчання – 350 осіб.

Всього, за нормативними розрахунками, на 2004/2005 н.р. нам потрібно 910 ставок. На 2004 рік, відповідно до рішення Міністерства освіти і науки України, державне фінансування становить 752 ставки.

Таким чином, залежно від виконання плану контрактног