Реферат: Методи надання штучного дихання Штучне дихання

Методи надання штучного дихання


Штучне дихання проводиться двома методами «рот в рот» і «рот в ніс». Перед його проведенням необхідно;




Укласти потерпілого на спину.

Розстібнути стискаючий одяг.

Забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів, які в положенні на спині в несвідомому стані закриті запалим язиком.

Видалити чужорідні тіла.




Закинути максимально голову назад (корінь язика підіймається і звільняє вхід в гортань, рот відкривається).





Метод «рот в рот»

Рятувальник двома пальцями руки, що знаходиться на лобі потерпілого, затискає йому ніс. Потім робить глибокий вдих, щільно притискається до рота потерпілого і робить енергійний видих. Стежить за грудною кліткою потерпілого, яка повинна підійматися. Потім піднімає голову і стежить за пасивним видихом. Якщо у потерпілого добре визначається пульс, то інтервал між вдихами повинен складати 5 секунд, тобто 12 разів на хвилину.

Слід стежити за тим, щоб повітря, яке вдувається, потрапляло в легені, а не в шлунок. Якщо ж повітря потрапило в шлунок – слід швидко повернути потерпілого на бік і обережно натиснути на живіт між грудиною і пупком.


Метод «рот в ніс»


Рятувальник однією рукою фіксує голову потерпілого, інший обхвачує його підборіддя, висуває нижню щелепу трохи вперед і щільно стуляє з верхньою. Губи затискає великим пальцем. Потім набирає повітря і щільно обхвачує губами основу носа так, щоб не затиснути носові отвори і енергійно вдуває повітря. Звільнивши ніс, стежить за пасивним видихом.

Припиняють штучне дихання після відновлення у потерпілого достатньо глибокого і ритмічного самостійного дихання.