Реферат: Правила позначення нормативних документів > 2 Зміст стандартів та технічних умов Контрольні запитання Тести самоконтролю

В.В.Тарасова, А.С.Малиновський, М.Ф.Рибак


Екологічна

стандартизація

і нормування


Антропогенного навантаження на

природне середовище


Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів


Київ – 2007

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. ЕКОЛОГІЧНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ

1.1 Теоретичні і правові основи стандартизації

1.1.1. Суть, принципи, мета і завдання стандартизації

1.1.2. Види стандартизації і стандартів

1.1.3. Правові основи стандартизації

1.1.4. Основні поняття та їх визначення. Контрольні запитання

Тести самоконтролю

^ 1.2. Організація робіт з стандартизації і загальні їмоги до змсісту нормативних документів

1.2.1. Організація робіт з стандартизації

1.2.2. Нормативні документи і порядок їх розроблення

1.2.3. Правила позначення нормативних документів

1.2.4. Зміст стандартів та технічних умов Контрольні запитання

Тести самоконтролю

^ 1.3. Міжнародна діяльність в галузі стандартизації авколишнього середовища

1.3.1. Міжнародні і європейські органи з стандартизації

1.3.2. Міжнародні і Європейські стандарти з якості і охорони навколишнього середовища

1.3.3. Розробка міжнародних стандартів

1.3.4. Участь України у міжнародній діяльність в галузі стандартизації навколишнього середовища

Контрольні запитання Тести самоконтролю

^ 1.4. Екологічна стандартизація

1.4.1. Система екологічних стандартів

1.4.1.2. Система стандартів з захисту довкілля

1.4.1.3. Система стандартів з управління навколишнім середовищем

1.4.2. Екологічне маркування

1.4.3. Система стандартів з захисту довкілля від забруднення відходами

Контрольні запитання Тести самоконтролю

^ 1.5. Система стандартів з якості повітря

1.5.1. Стандарти з якості атмосферного повітря

1.5.2. Стандарти з методів і методик визначання забруднюючих речовин у повітрі

1.5.3 Стандартизація захисту населення і довкілля від викидів двигунів транспортних засобів Контрольні запитання Тести самоконтролю

^ 1.6. Система стандартів з якості води

1.6.1. Стандарти з якості водних об'єктів

1.6.2. Методи і методики досліджування якості води

1.6.3. Стандарти з методів досліджування якості води

Контрольні запитання Тести самоконтролю

^ 1.7. Система стандартів з якості грунту

1.7.1. Стандарти з якості грунтів

1.7.2. Стандарти з методів досліджування забруднюючих речовин у грунтах

Контрольні запитання Тести самоконтролю

^ 1.8. Система стандартів з безпеки і захисту довкілля праці та життєдіяльності населення

1.8.1. Стандартизація професійної безпеки та промислової гігісни

1.8.2. Стандартизація безпеки праці і захист від шумового і вібраційного забруднення

1.8.3 Стандартизація з безпеки прані і захист від радіаційного забруднення Контрольні запитання Тести самоконтролю

^ 1.9. Стандарти з екологічної сертифікації

1.9.1. Стандарти з системи якості і управління якістю

1.9.2. Система стандартів відповідності продукції имогам

природоохоронного законодавства. 1.9.3. Міжнародні знаки відповідності продукції

Контрольні запитання

Тести самоконтролю

Розділ 2. ЕКОЛОГІЧНЕ НОРМУВАННЯ

^ 2.1. Теоретичні основи нормування антропогенного навантаження на природне середовище

2.1.1. Суть, мета, об'єкти і завдання нормування

2.1.2. Санітарно-гігієнічне нормування.

2.1.3. Екологічне нормування

2.1.4. Науково технічне нормування

Контрольні запитання Тести самоконтролю

^ 2.2. Екологічні нормативи антропогенного навантаження на природне середовище

2.2.1. Показкикі нормування забруднюючих речовин в повітрі

2.2.2. Показкикі нормування забруднюючих речовин водних об'єктів

2.2.3. Показкики нормування забруднюючих речовин в грунті

2.2.4. Нормативи екологічної безпеки

Контрольні запитання Тести самоконтролю

^ 2.3. Нормування якості природних сфер

2.3.1. Нормування якості води

2.2.2. Нормування якості повітря

2.2.3. Нормування якості грунту.

Контрольні запитання Тести самоконтролю

^ 2.4. Нормування впливу техногенних об'єктів на природне середовище

2.4.1. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди

2.4.2. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі скиди

2.4.3. Нормування розмірів санітарно - захисної зони.

2.4.4. Критичні антропогенні навантаження на урбанізовану територію

Контрольні запитання Тести самоконтролю

^ 2.5. Нормування екологічної безпеки

2.5.1. Нормування шумових та вібраційних забруднень довкілля

2.5.2. Нормування електромагнітного та радіаційного забруднення

2.5.3. Нормування якості продуктів харчування

Контрольні запитання Тести самоконтролю

^ 2.6. Нормування зборів і плати за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів

2.6.1. Інструменти економічного механізму охорони НПС

2.6.2. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення НПС і погіршення якості природних ресурсів

2.6.3. Нормативи збору за скиди забруднюючих речовин у во об'єкти

2.6.4. Нормативи збору за розміщення відходів Контрольні запитання

Тести самоконтролю

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

Додаток 1. Основні терміни та визначення з стандартизації, якості і сертифікації Додаток 2. Перелік скорочень


ВСТУП

Безсистемне і безконтрольне використання природних ресурсів, порушення і руйнування природоохоронних систем, забруднення навколишнього середовища, надмірне техногенне навантаження і викликані ним надзвичайні ситуації та аварії призвели до того, що екологічні проблеми стали одними з найактуальніших і найгостріших проблем сьогодення, як світового, так і державного та регіональних рівнів.

Надзвичайно важливу роль у сучасних умовах розвитку науки і техніки має застосування прогресивних методів та засобів екологічного контролю стану навколишнього середовища при вирішені проблем охорони довкілля з метою забезпечення гармонізації принципів і методів охорони довкілля зі світовими вимогами.

Проведення екологічного контролю вимагає знань та володіння багатьма методиками аналізу, правильного відбору зразків для аналізу, підготовки і проведення досліджень, статистичної обробки результатів та проведення деяких інших операцій, що наведені у стандартах і нормативних документах. Комплекс метрологічного та нормативного забезпечення допомагає отримувати реальну інформацію про стан довкілля, визначати необхідні одиниці фізичних величин, проводити виміри вмісту інгредієнтів в об'єктах довкілля. Стандарти дають короткий узгоджений виклад інформації щодо сучасної технічної практики і служать засобом передачі технологічної інформації, характеризують технологію чіткою, стислою мовою і відображають погляди експертів з усього світу. Стандарти сьогодення – це стратегічні ділові проблеми першого порядку, які стосуються таких життєво важливих турбот країни як якість, екологічна відповідність, доступ до світових ринків тощо. Екологічна стандартизація і нормування становлять невід'ємну частину всієї діяльності людства і більшість вважає, що вони впливають майже на всі аспекти нашого життя. Такі слова як "якість", "стандарт", "міра" мають різні значення для різних людей в різних контекстах. Тому важливо, щоб такі терміни розуміли відповідним чином.

Студентам зі спеціальності, "Екологія", необхідно вміти використовувати знання з галузі стандартизації і нормування для того, щоб зберігати навколишнє природне середовище, раціонально використовувати ресурси, володіти інформацією про стан довкілля, приймати правильні управлінські рішення.

Підручник "Екологічна стандартизація і нормування" допоможе ознайомитись з:

♦ теоретичними, нормативно–правовими та методологічними основами стандартизації і нормування;

♦ системою екологічних стандартів з охорони природи і якості об'єктів природного середовища; з методів і методик визначання забруднюючих речовин довкілля; з безпеки праці, довкілля та життєдіяльності населення; з якості продукції і послуг та системою стандартів з екологічної сертифікації;

♦ еколого–оптимізуючими показниками забруднюючих речовин в природних середовищах; правилами встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами. видами нормування;

♦ нормуванням якості природних сфер і якості продуктів харчування, нормуванням впливу техногенних об'єктів на природне середовище, шумового, вібраційного, електромагнітного та радіаційного забруднень довкілля ;

♦ нормування зборів і плати за викиди, скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів.

Мета підручника надати студентам знання з сучасних методів, правил та методик стандартизації і нормування антропогенного навантаження на природне середовище.

Підручник складається з 2–х розділів: екологічна стандартизація і екологічне нормування. Кожна глава розділу завершується контрольними запитаннями, тестами для самоконтролю та списком рекомендуємо літератури.

Окремі розділи (2.5.2, 2.5.3) підготовлено разом з А.П.Войцицьким.


^ РОЗДІЛ 1. ЕКОЛОГІЧНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ

Стандартизація в умовах ринкової економіки, розвитку міжнародної торгівлі і споріднених з нею видів діяльності, науково технічного прогресу є унікальною сферою суспільної діяльності. Вона синтезує в собі наукові, технічні, господарські, економічні, юридичні, естетичні і політичні аспекти.

Крім того важливими аспектами сьогодення є різні проблеми охорони середовища для проживання, наприклад: розробка методик вимірів концентрації забруднюючих речовин в об'єктах природного середовища; встановлення єдиних систем документації; розробка систем стандартів гармонізованих з міжнародними та інше. Такі завдання залежно від їх змісту можливо вирішувати тільки в масштабах країни.

^ 1.1. Теоретичні і правові основи стандартизації

* Суть, принципи, мета і завдання стандартизації

* Види стандартизації і стандартів

* Правові основи стандартизації

* Основні поняття та їх визначання

В усіх промислово розвинених країнах підвищення рівня виробництва, поліпшення якості продукції і зростання життєвого рівня населення тісно пов'язані з широким використанням стандартизації в галузі охорони природи. Стандартизація є одним з атрибутів державності, а з іншого боку – нормативним засобом управління, вона – об'єктивна реальність та одна з форм дії економічних законів розвитку суспільства. Тому докорінна зміна економічних відносин потребує створення відповідних правових основ і суттєвого перегляду ставлення до самої стандартизації.

^ 1.1.1. Суть, принципи, мета і завдання стандартизації

Згідно із міжнародного стандарту ISO/IES: "Стандартизація – діяльність, яка спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багатократного використання у відношенні реально існуючих або перспективних завдань".

^ Предмет стандартизації – технічне законодавство та нормативні документи регламентації процесів, методів, способів, правил життєдіяльності людини.

Суб'єкти стандартизації. Законодавством України встановлено такі суб'єкти стандартизації:

* центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації; центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації; рада стандартизації; технічні комітети стандартизації; інші суб'єкти, що займаються стандартизацією, поданням центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації Кабінет Міністрів України уповноважує центральний орган виконавчої влади у сфері будівництва та промисловості будівельних матеріалів (далі – Держбуд України) організувати, розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати та визнавати такими, що втратили чинність, національні стандарти у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів.

Повноваження та функції суб'єктів стандартизації встановлюють законодавством, положеннями та статутними документами цих суб'єктів.

^ Об'єкти стандартизації це – продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, їхні складники, устаткування, системи, їхня сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність.

* Найважливіші об'єкти стандартизації такі:

♦ організаційно–методичні та загально технічні об'єкти, зокрема:

> організація провадження робіт зі стандартизації;

> термінологічні системи різних галузей знань та діяльності;

> класифікація та кодування інформації;

> методи випробовування (аналізування), системи та методи забезпечування якості, контролювання якості та керування якістю;

> метрологічне забезпечення (захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювання);

> системи фізичних величин та одиниць вимірювання; стандартні довідкові дані про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів;

> системи технічної та іншої документації загального застосовування;

> умовні познаки, зокрема, графічні та їхні системи, розмірні геометричні системи (допуски, посадки, геометрія поверхні тощо) та їх контролювання;

> інформаційні технології, зокрема, програмні та технічні засоби інформаційних систем загальної визначеності;

♦ продукція, призначена для використовування у різних видах економічної діяльності, продукція для державних закупівель та широкого вжитку;

♦ системи та господарські об'єкти, які мають важливе значення та їхні складники, зокрема транспорт, зв'язок, енергосистема, використання природних ресурсів тощо;

♦ вимоги щодо захисту прав споживачів, охорони праці, ергономіки, технічної естетики, охорони навколишнього природного середовища;

♦ будівельні матеріали, процеси, типові деталі та будинки, системи функційного забезпечення будинків, складні будівельні споруди та методи контролю у будівництві;

♦ потреби оборони, мобілізаційної готовності та державної безпеки.

Стандарт може стосуватися об'єкта в цілому або лише окремих його частин чи певних аспектів.

Державні стандарти розробляють на об'єкти міжгалузевого застосування, які необхідні для єдності і взаємозв'язку в різних галузях науки і техніки, виробництва, відпочинку, охорони довкілля, сировини: організація проведення робіт з стандартизації; термінологічні системи різних галузей знань та діяльності; класифікація та керування техніко–економічної та соціальної інформації; системи і методи забезпечення якості та контролю якості (вимірювань, аналізу), методи випробувань; вимоги техніки безпеки, гігієни праці, охорона навколишнього природного середовища, вимоги до використання природних ресурсів, оборона країни тощо; об'єкти державних соціально–економічних та державних науково–технічних програм. Об'єктами галузевої стандартизації можуть бути прилади, вироби, окремі види продукції, тобто вироби обмеженого використання. Існують також стандарти окремих підприємств, наприклад, нормативні документи у галузі організації і управління виробництвом та якості продукції.

^ Основні принципи стандартизації. Основними принципами стандартизації є:

> врахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності і ефективності технологічних процесів для виробника, вигоди та безпеки для споживача і держави в цілому;

> гармонізація нормативних документів з стандартизації з міжнародними, регіональними і національними стандартами інших країн; забезпечення відповідності вимог нормативних документів актам законодавства;

> участь у розробленні нормативних документів усіх зацікавлених сторін (розробник, виробник, споживач); взаємозв'язок і узгодженість нормативних документів усіх рівнів; придатність нормативних документів для сертифікації і продукції;

> відкритість інформації про чинні стандарти і програми робіт з стандартизації з урахуванням вимог чинного законодавства;

> відповідність комплексів (систем) стандартів складу та взаємозв'язкам об'єктів стандартизації для певної галузі, раціональність, несуперечність та обґрунтованість вимог стандартів, можливість їх перевірки;

> застосування інформаційних систем і технологій у галузі стандартизації.

^ Мета та основні завдання стандартизації знаходяться у логічному взаємозв'язку з рівнем розвитку країни та спрямовані на вирішення питань міжнародного співробітництва, внутрішнього розвитку країни та розвитку самої системи стандартизації Мета стандартизації:

♦ установити положення, що забезпечують відповідність об'єкта стандартизації своїй визначеності та безпечність його щодо життя чи здоров'я людей, тварин, рослин, а також майна й охорони навколишнього природного середовища;

♦ створити умови для раціонального застосування всіх видів національних ресурсів;

♦ сприяти усуненню технічних бар'єрів у торгівлі підвищити конкурентоспроможність продукції, робіт та послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технологій.

Стандартизація спрямована забезпечити вирішування таких основних завдань:

♦ забезпечувати продукцію, процеси та послуги стосовно життя, здоров'я та майна людей, тварин, рослин, довкілля;

♦ захищати та зберігати майно і продукцію, зокрема під час їх транспортування чи зберігання;

♦ досягати високої якості продукції, процесів та послуг, відповідної до рівня розвитку науки, техніки, технологій і потреб людей;

♦ реалізувати права споживачів;

♦ досягати відповідності об'єктів стандартизації своїй визначеності;

♦ забезпечувати технічну та інформаційну сумісність і взаємозамінність;

♦ досягати збіжності та відтворності результатів контролю;

♦ установлювати оптимальні вимоги до суспільно важливих продукції, процесів та послуг;

♦ ощаджувати всі види ресурсів, поліпшувати техніко–економічні показники виробництва;

♦ упроваджувати новітні технологи, оновлювати виробництво та підвищувати його продуктивність;

♦ забезпечувати господарські об'єкти, складні технічні системи з урахуванням допустимого ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

♦ розвивати міжнародне та регіональне співробітництво;

♦ усувати технічні бар'єри у торгівлі.

^ 1.1.2. Види стандартизації і стандартів

Відповідно до специфіки стандартизації та змісту вимог, стандартизацію поділяють на такі види (рис. 1 1.1).



Рис. 1.1.1. Схема видів стандарти

Міжнародна стандартизація – стандартизація, участь в якій є доступною для відповідних органів всіх країн.

Регіональна стандартизація – стандартизація, участь в якій є доступною для відповідних органів країн лише одного географічного або економічного регіону.

^ Національна стандартизація – стандартизація, яка проводиться на рівні однієї певної країни.

Галузева стандартизація – стандартизація, яка проводиться на рівні однієї конкретної галузі виробництва.

^ Комплексна стандартизація – це стандартизація, при якій здійснюється цілеспрямоване і планомірне встановлення і використання системи взаємопов'язаних вимог як до самого об'єкту комплексної стандартизації в цілому, так і його основних елементів з метою оптимального вирішення конкретної проблеми.

^ Випереджувальна стандартизація – це стандартизація, при якій встановлюються підвищені вимоги відносно вже досягнутих на практиці норм і вимог до об'єктів стандартизації, які, згідно прогнозів, будуть оптимальними в майбутньому.

Не слід змішувати поняття стандартизації і стандарту. Якщо стандартизація – це діяльність, то стандарт – це нормативний документ.

Стандарт (від англійського "Standart" – норма, зразок, мірило) – створений на основі консенсусу та ухвалений визнаним органом нормативний документ, що встановлює, для загального і багаторазового користування, правила, настановні вказівки або характеристики різного виду діяльності чи її результатів і який є спрямованим на досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній сфері та доступним широкому колу користувачів.

^ Види стандартів. Відповідно до специфіки об'єкта стандартизації, складу та змісту вимог, встановлених для нього, для різних категорій нормативних документів з стандартизації розробляють стандарти таких видів (рис. 1.1.2).

^ Міжнародний стандарт – стандарт, прийнятий міжнародною організацією з стандартизації.

Регіональний стандарт – стандарт, прийнятий регіональною організацією з стандартизації.

^ Міждержавний стандарт (ГОСТ) – стандарт, прийнятий країнами СНД, що приєдналися до Угоди про проведення погодженої політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації і який застосовується ними безпосередньо.

^ Національний стандарт – стандарт, прийнятий національним органом з стандартизації.

Галузевий стандарт – стандарт, прийнятий галузевим органом з стандартизації на рівні однієї конкретної галузі виробництва.

Стандарти організації (підприємств) – стандарти, прийняті службою стандартизації конкретного підприємства, організації, об'єднання, установи для цих об'єктів.

^ Основоположні стандарти встановлюють: організаційно–методичні та загально технічні положення для визначеної галузі стандартизації; терміни та визначання; загально технічні вимоги та правила; норми, що забезпечують впорядкованість, сумісність, взаємозв'язок та взаємопогодженість різних видів технічної та виробничої діяльності під час розроблення–виготовлення, транспортування та утилізації продукції; норми, що забезпечують охорону навколишнього природного середовища.



Рис. 1.1.2. Схема видів стандартів.

Стандарти на продукцію, послуги встановлюють вимоги до груп однорідної або конкретної продукції, послуги, які забезпечують її відповідність своєму призначенню.

Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності та методів (засобів, режимів, норм) виконання різних робіт (операцій) у процесах, що використовуються у різних видах діяльності та забезпечують відповідність процесу його призначення.

^ Стандарти на методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу) встановлюють послідовність робіт, операцій, способи (правила, режими, норми) і технічні засоби їх виконання для різних видів та об'єктів контролю продукції, процесів, послуг.

^ Стандарти та технічні умови повинні використовуватися на всіх стадіях життєвого циклу продукції.

Національні стандарти на території України застосовують всі підприємства незалежно від форм власності підпорядкування: громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності; міністерства (відомства), органи державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється їх дія.

^ Галузеві стандарти на території України застосовують для організацій (підприємств, установ) сфери управління органу, який їх затвердив, та їхні підприємства – суміжники, а також на добровільних засадах інші підприємства та громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності.

^ Стандарти науково–технічних та інженерних товариств (спілок) застосовують добровільно підприємства, окремі громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності, які вважають доцільним використовувати нові передові засоби, технології, методи і т.д., вимоги до яких містяться в цих стандартах. Використання цих стандартів для виготовлення продукції можливо лише за згодою замовника або споживача цієї продукції, що закріплено договором або іншою угодою.

^ Технічні умови використовують: підприємства незалежно від форми власності і підлеглості, громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності за договірними зобов'язаннями або ліцензіями на право виготовлення та реалізації продукції (надання послуг).

^ Стандарти організацій (підприємства) застосовують лише на конкретному підприємстві та на підприємствах, що входять до складу об'єднань (концернів, асоціацій), які затвердили ці стандарти.

^ Міжнародні, міждержавні та регіональні стандарти, національні стандарти інших країн застосовуються в Україні в межах її міжнародних договорів за порядком, який встановлює Держстандарт України. Дозволяється застосування цих стандартів та стандартів фірм інших країн для виготовлення й поставки продукції на експорт за пропозиціями споживачів (замовників) цих країн на договірних (контрактних) засадах у відповідності з міжнародно визначеним законодавством у сфері захисту авторських прав.

В разі поставки продукції на експорт відповідно до вимог міжнародних регіональних та національних стандартів інших країн або стандартів фірм зарубіжних країн, які встановлені у контрактах на поставку за пропозицією споживача (замовника) слід виконувати обов'язкові вимоги державних стандартів України під виготовлення продукції, її зберігання та транспортування на території України.

^ Продукція підприємств України або громадян – суб'єктів підприємницької діяльності не підлягає реалізації за призначенням, якщо вона не відповідає обов'язковим вимогам, передбаченим чинними стандартами або технічними умовами.

Продукція, яка імпортується, повинна відповідати обов'язковим вимогам державних або галузевих стандартів України щодо безпеки та охорони навколишнього середовища.

1.1.3. Правові основи стандартизації

Державну політику у сфері стандартизації визначають закони України та інші нормативно–правові акти. Принципові положення державної системи стандартизації відображені в Декретах Кабінету Міністрів України:

♦ Декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.1993 р. який визначає правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлює організаційні форми їх функціонування на території України і розглядає:

> державну систему стандартизації, її мету і принципи управління, форми та загальні організаційно–технічні правила виконання всіх робіт з стандартизації, основні принципи стандартизації;

> нормативні документи із стандартизації та вимоги до них: категорії нормативних документів із стандартизації, державні стандарти України, галузеві стандарти, стандарти науково–технічних та інженерних товариств і спілок, технічні умови і стандарти підприємств, відповідальність за розроблення і затвердження нормативних документів, використання нормативних документів;

> організацію робіт із стандартизації: управління діяльністю в сфері стандартизації, технічні комітети з стандартизації, інформаційне забезпечення робіт з стандартизації; фінансування робіт із стандартизації, стимулювання застосування державних стандартів:

> джерела фінансування, використання коштів, одержаних від реалізації стандартів, міжнародні відносини у сфері стандартизації, участь Державного комітету України з стандартизації, метрології та сертифікації в міжнародному співробітництві у сфері стандартизації, міжнародні договори.

♦ Декрет Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" від 08.04.1993 р., який встановлює правові основи державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил суб'єктами підприємницької діяльності визначає:

> їх відповідальність за порушення цих стандартів, норм і правил та розглядає визначання термінів, що вживаються в Декреті –продукція, якість продукції, стандарт, норми, правила;

> органи державного нагляду та службові особи, які здійснюють Держнагляд – державні інспектори, голова Держстандарту, начальники управлінь, директори центрів стандартизації;

> об'єкти і форми державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил: форми державного нагляду, об'єкти державного нагляду;

> функції органів держнагляду, права, обов'язок та відповідальність їх службових осіб: функції органів держнагляду, права, обов'язки та відповідальність службових осіб органів держнагляду, відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення стандартів, норм і правил.

♦ Інші нормативні документи:

ДСТУ 1.0:2003 Національна стандартизація. Основні положення.

ДСТУ 1.1–2001 Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять.

ДСТУ 1.2:2003 Національна стандартизація. Правила розроблення національних нормативних документів.

ДСТУ 1.3:2004 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов.

ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів.

ДСТУ 1.6–2004 Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів.

ДСТУ 1.7–2001 Державна система стандартизації. Правила і методи прийняття та застосування міждержавних і регіональних стандартів.

ДСТУ 1.12:2004 Національна стандартизація. Правила ведення справ нормативних документів.

В Україні застосовуються стандарти Української РСР, які використовуються як державні до їх заміни або скасування. Як державні стандарти України також використовуються стандарти СРСР (ГОСТ), передбачені Угодою про проведення погодженої політики в сфері стандартизації, метрології та сертифікації (Москва, від 13.03.1992). Характерно відмітити використання міжнародних стандартів в якості державних, наприклад, стандарти серії 1SО 14000.

^ 1.1.4 Основні поняття та їх визначання

Стандартизація – діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового користування стосовно розв'язання існуючих чи можливих проблем і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості за даних умов.

^ Національна система стандартизації – це система, яка визначає основну мету і принципи управління, форми та загальні організаційно–технічні правила виконання всіх видів робіт із стандартизації.

^ Національна стандартизація – стандартизація, що проводиться на рівні однієї певної країни.

Об'єкт стандартизації – об'єкт, що має бути застандартизованим.

Галузь стандартизації – сукупність взаємопов'язаних об'єктів стандартизації.

^ Сфера стандартизації – сфера діяльності, що охоплює взаємо­пов'язані об'єкти стандартизації.

Рівень стандартизації – географічно, політично чи економічно означений ступінь участі у стандартизації.

^ Нормативний документ – документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів.

Вид нормативного документа – певний складник розподілу документів відповідно до специфіки об'єктів і аспектів стандартизації.

Стандарт – створений на основі консенсусу та ухвалений визнаним органом нормативний документ, що встановлює, для загального і багаторазового користування, правила, настановні вказівки або характеристики різного виду діяльності чи її результатів і який є спрямованим на досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній сфері та доступним широкому колу користувачів.

^ Стандарт організації – стандарт, прийнятий суб'єктом стандартизації іншого рівня, ніж національний орган стандартизації, на основі поєднання виробничих, наукових, комерційних та інших спільних інтересів.

^ Комплекс (система) стандартів – сукупність взаємопов'язаних стандартів, що належать до певної галузі стандартизації і встановлюють взаємопогоджені вимоги до об'єктів стандартизації на підставі загальної мети.

^ Національний стандарт – стандарт, прийнятий національним органом з стандартизації.

Основоположний стандарт – стандарт, що має широку сферу поширення або такий, що містить загальні положення для певної галузі.

^ Термінологічний стандарт – стандарт, що поширюється на терміни та їхні визначення.

Стандарт на методи випробування – стандарт, що встановлює методи випробування, як наприклад, використання статистичних методів і порядок проведення випробувань.

^ Стандарт на продукцію – стандарт, що встановлює вимоги, які повинен задовольняти виріб (група виробів), щоб забезпечити свою відповідність призначенню.

Стандарт на процес – стандарт, що встановлює вимоги, які повинен задовольняти процес, щоб забезпечити свою відповідність призначенню.

^ Стандарт на послугу – стандарт, що встановлює вимоги, які повинна задовольняти послуга, щоб забезпечити свою відповідність призначенню.

Стандарт на сумісність – стандарт, що встановлює вимоги стосовно сумісності виробів чи систем у місцях їх поєднання.

^ Стандарт загальних технічних вимог – стандарт, що містить перелік характеристик, для яких значення чи інші дані встановлюються для виробу, процесу чи послуги в кожному випадку окремо.

Запитання для самоконтролю

1. Суть, мета і основні завдання стандартизації.

2. Предмет, об'єкти і суб'єкти стандартизації

3. Основні принципи стандартизації.

4. Види стандартизації: міжнародна, регіональна, національна, галузева.

5. Види стандартів: стандарти підприємства, стандарти на продукцію, на процеси, на методи та технічні умови.

6. Правові основи стандартизації: ДСТУ 1.0 – ДСТУ 1.6.

7. Декрети КМУ "Про стандартизацію і сертифікацію", "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення ін."

8. Основні поняття та їх визначення: державна система стандартизації, комплексна стандартизація, нормативний документ, стандартизація, стандарт та ін.

Тести самоконтролю

^ 1. Назвати суть стандартизації

01. Діяльність, що проводиться на рівні однієї певної країни.

02. Діяльність, що охоплює взаємопов'язані об'єкти стандартизації.

03. Діяльність, яка спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній галузі.

04. Система, яка визначає мету і принципи, форми та правила виконання всіх видів робіт із стандартизації.

05. Діяльність, що встановлює положення для загального і багаторазового користування стосовно розв'язання існуючих чи можливих проблем.

^ 2. Назвати предмет, об'єкти і суб'єкти стандартизації

01. Гармонізація нормативних документів з стандартизації з міжнародними і національними стандартами інших країн.

02. Продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, їхні складники, устаткування, системи, їхня сумісність.

03. Технічне законодавство та нормативні документи регламентації процесів, методів, способів, правил життєдіяльності людини.

04. Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації, рада і технічні комітети стандартизації.

05. Система, яка визначає мету і принципи, форми та правила виконання всіх видів робіт із стандартизації.

^ 3. Назвати основні принципи стандартизації

01. Підвищення конкурентоспроможності продукції і усунення технічних бар'єрів у торгівлі.

02. Відкритість інформації про чинні стандарти і програми робіт з стандартизації з урахуванням вимог чинного законодавства.

03. Створення умов для раціонального застосування всіх видів національних ресурсів.

04. Відповідність комплексів (систем) стандартів складу та взаємозв'язкам об'єктів стандартизації для певної галузі.

05. Гармонізація нормативних документів з стандартизації з міжнародними і національними стандартами інших країн.

^ 4. Вказати види стандартизації: міжнародна, регіональна, національна, галузева

01. Стандартизація, при якій здійснюється цілеспрямоване і планомірне встановлення системи взаємопов'язаних вимог.

02. Стандартизація, яка проводиться на рівні однієї конкретної галузі виробництва.

03. Стандартизація, участь в якій є доступною для в