Реферат: «Економічне обґрунтування місця розміщення машинобудівного підприємства»
Міністерство освіти і науки України
Одеський національний політехнічний університет
Кафедра ІСМ
Курсовий проект
з курсу: «Економіка підприємства»
Тема: «Економічне обґрунтування місця розміщення
машинобудівного підприємства»
Проектант:
Студент гр. ОЕ-061
Співаков О.Г.
Керівник:
Труфанова Т. П.
Одеса-2008
Міністерство освіти і науки України
Одеський національний політехнічний університет
Кафедра економіки підприємства
Завдання №19 на курсове проектування за курсом «Економіка підприємства».
Тема курсового проекту: «Економічне обґрунтування проекту машинобудівного підприємства».
Студент: Співаков О. Г.
Керівник: Труфанова Т. П.
Дата видачі:
Дата здачі:
^ ВХІДНІ ДАННІ
1.Номер варианта 19
2.Отрасль: металообработка производства специальных металических конструкций.Вид продукции : решётки, заборы ,ворота, калитки.
3..Проектна потужність N= 71000 шт/рік
4.Вага виробу Q= 77 кг = 0,077 т
5.Коефіцієнт використання матеріалу m= 74% = 0,74
6.Вантажопідйомність вагону z=74 т
7.Коефіцієнт заповнення транспорту g= 0,78
8.Райони споживання і їхня питома вага в загальному споживанні, %
Місто
Питома вага
Тернополь
24 = 0,24
Белая церковь
21 = 0,21
Измаил
13 = 0,13
Днепропетровск
26 = 0,26
Черкассы
16 = 0,16
9.Потреба у матеріалах, %
^ Вид матеріалу
Потреба у матеріалі
Чавунне лиття
34%= 0,34
Сталеве лиття
27% = 0,27
Кольорове лиття
30% = 0,30
Кування
3% = 0,03
Інші матеріали
2% = 0,02
10.Середньоринкові ціни на сировину та матеріали (в грн/т в т.ч. НДС)
Матеріал
Вартість, грн
Чавунне лиття
720
Стальне лиття
870
Кольорове лиття
5760
Кування
600
Інші матеріали
528
11.Поставки матеріалів та рівень цін по відношенню до середньоринкових, %
Місто
Чавунне лиття
Стальне лиття
Кольорове лиття
Кування
Інші матеріали
Корастышев
96
98
106
108
100
Козатин
106
92
101
111
90
Сокаль
100
97
96
82
100
Яворов
76
89
92
75
78
Борислав
100
100
120
70
89
Зміст
Вступ……………………………………………………………………….................Характеристика продукції, що випускає підприємство………………………
1.Розрахунок потреби в матеріалах ……...……………
2. Економічне обґрунтування розміщення машинобудівельного підприємства
3. Визначення складу устаткування, його потужності, площі цехів і
чисельності працюючого механоскладального цеху……………………………
3.1 Визначення складу обладнання і кількості станків………………………
3.2 Визначення площ цеха , визначення чисельності працюючих ………………
4.Розрахунок собівартості продукції………………………
5.Розрахунок капітальних витрат……………………………………………..
6. Розрахунок ціни продукції………………………………………………….
7.Визначення порогу рентабельності виробництва……………………….….
8.Розрахунок техніко-економічних показників проектованого підприємства……....................................................................................................................
Висновок…………………………………………………………………………
Список використаних джерел…………………….…………………………….
ВСТУП
Продукція підприємств машинобудування грає вирішальну роль в реалізації досягнень науково-технічного прогресу у всіх областях господарства. Машинобудівний комплекс припадає на частку майже 30 % від загального об'єму промислової продукції. Він забезпечує науково-технічний прогрес і перебудову економіки всієї країни, тому його галузі розвиваються прискореними темпами, а їх число безперервно росте. Структура машинобудування дуже складна.
Основною метою проекту є визначення техніко – економічних показників діяльності підприємства на основі здобутих знань з дисципліни «Економіка підприємства».
Задачами курсового проекту є обґрунтування показників діяльності підприємства, визначення принципів функціонування підприємства, отримання практичних навичок по рішенню задач, застосування отриманих раніше знань у процесі курсової роботи.
Сучасне машинобудування представлене власне машинобудуванням і металообробкою, які містять декілька десятків галузей і підгалузей. Розміщення машинобудування визначається в значній мірі трудомісткістю виробів, рівнем кваліфікації використаної праці, а також особливостями спеціалізації і кооперованих зв'язків підприємств.
В умовах розвиненої спеціалізації машинобудівних заводів на випуску певних видів продукції більшого значення набуває уніфікація виробництва окремих видів машин, устаткування, деталей і інструментів, що випускаються на різних, але споріднених підприємствах галузі. Цей процес також надає сильну дію на розміщення машинобудування. Уніфіковані вироби дозволяють забезпечувати ширший круг споживачів кожному підприємству, тим самим укріплюючи і розвиваючи внутрірайонні зв'язки, сприяючи зонуванню збуту продукції споріднених підприємств. Його продукція потрібна практично всюди, тобто для машинобудування характерний повсюдність споживання. Тому економічне обґрунтування проекту машинобудування є дуже актуальною темою.
Характеристика продукції ,яку буде випускати підприємство,
Дуже гарні і надійні фігурні огорожі.
Маркетингове дослідження показало, що в Тернополе , Белой церкві , Ізмаілє , Днепропетровске, Черкасах є потреба в данному виді товару. Об'єм ринка складає 71000 шт. за рік.
^ 1.РОЗРАХУНОК потреби в матеріалах
1.Скільки всього необхідно привезти матеріалів для виготовлення продукції?
Рм = (Q*N)/m, де:
Рм - кількість матеріалів для виготовлення всієї продукції;
m – коефіцієнт використання матеріалу.
Q – вага виробу;
N – проектна потужність;
Рм = (0,077*71000)/0,74 = 7387,8 (т)
^ 2.Розрахунок потреби матеріалів за видами:
Таблиця 1
Вид матеріалу
Потреба, %
Рмі, т
Чавунне лиття
34
7387,8*0,34 = 2511,8
Сталеве лиття
27
7387,8*0,27 = 1994,7
Кольорове лиття
30
7387,8*0,30 = 2216,3
Кування
3
7387,8*0,03 = 221,6
Інші матеріали
2
7387,8*0,02 = 147,7
Рмі = Рм* Кі,
де: Рмі - потреба матеріалу кожного виду (у т);
Кі – потреба матеріалу кожного виду (у %).
Рм - кількість матеріалів для виготовлення всієї продукції;
^ 3.Визначити вагу готової продукції
РГП = Q*N,
де: РГП – вага готової продукції;
Q – вага виробу;
N – проектна потужність
РГП = 0,077*71000 = 5467 (т)
^ 2.ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА
Економічне обґрунтування цієї задачі, тобто географічне розміщення підприємства базується на мінімізації витрат на закупівлю та транспортровку сировини та матеріалів, необхідних для виробництва машинобудівельної продукції та витрат на транспортировку готової продукції до споживачів.
Загальні витрати – це сумарні витрати по обраному варіанту в грн:
Ззаг = Зм тр + ЗГП → min, де:
Зм тр – витрати на закупівлю та транспортировку матеріалів від постачальників до споживачів.
Зм тр = Змі + Зтр, де:
Змі – витрати на закупівлю матеріалів у кожного постачальника.
^ Зтр - витрати на транспортировку матеріалів від постачальника до споживачів (в грн).
ЗГП - витрати на транспортировку готової продукції від місця будівельного заводу (виробника) до споживачів продукції цього заводу, в грн.
^ 2.1Визначити відстань між пунктами споживання готової продукції, тобто можливими місцями будування заводу (в км)
Таблиця 2
Споживачі
Можливі
виробники
тернополь
Белая церковь
Измаил
Днепропетровск
Черкассы
тернополь км
грн
0
383
888
837
573
525
805
775
660
Белая церковь км
грн
383
0
626
465
201
525
695
585
390
Измаил км
грн
888
626
0
698
618
805
695
725
680
Днепропетровск км
грн
837
465
698
0
279
775
585
725
430
Черкассы км
грн
573
201
618
279
0
660
390
680
430
^ 2.2Визначити кiлькiсть рухливого составу для кожного споживача готової продукції
SГП n = (РГП*an)/(G*Z),
де: SГП n - кількість рухливого составу;
РГП - вага готової продукції;
аn - питома вага окремого району в загальному споживанні;
^ G – вантажопідйомність вагону;
Z – коефіцієнт заповнення транспорту
SГП тернополь = (5467*0,24)/(74*0,78)= 13,83 = 14 вагонів
SГП Белая ерков = (5467*0,21) /(74*0,78) = 12,10 = 13 вагонів
SГП Измаил = (5467*0,13)/(74*0,78) = 7,49 = 8 вагонів
SГП Днепропетровск = (5467*0,26)/(74*0,78) = 14,98 = 15 вагонів
SГП Черкассы = (5467*0,16)/(74*0,78) = 9,22 = 10 вагонів
^ 2.3 Згідно тарифів визначити витрати на транспортировку готової продукції (залізничні):
Зтр гп n = Т* SГП n
Таблиця 2.1
Споживачі
Можливі
виробники
Тернополь
14 в
Белая церковь
13 в
Измаил
8 в
Днепропеторовск
15 в
Черкассы
10 в
Разом
тернополь
0
6825
6440
11625
6600
31490
Белая церковь
7350
0
5560
8775
3900
25585
Измаил
11270
9035
0
10875
6800
37980
Днепропетровск
10850
7605
5800
0
4300
28555
Черкассы
9240
5070
5440
6450
0
26200
^ 2.4Визначення відстані між містами постачальниками сировини та можливими містами виробниками продукції
Таблиця 2.2
Споживачі
Можливі
виробники
Тернополь
Белая церковь
Измаил
Днепропеторовск
Черкассы
Коростышев км
грн
326
115
741
546
286
475
365
740
645
445
Козатин км
грн
265
118
717
583
319
430
365
730
675
460
Сокаль км
грн
179
505
1067
932
672
380
615
845
805
715
Яворов км
грн
182
565
1070
1019
755
385
660
845
815
740
Борислав км
грн
205
588
1093
1042
778
390
675
855
835
745
^ 2.5Визначення кількості рухливого составу для транспортировки матеріалів від постачальників до можливих виробників
Sмат = Рм /G*Z
Таблиця 2.3
Матеріали везуться з одного міста
Матеріали везуться з різних міст
Sмат = 7387,8/(74*0,78) =127,99 = 128 вагонів
Sчугун = 2511,8/57,72 =43,51=44вагона
Sст.литьё = 1994,7/57,72 =34,55=35 вагонів
Sцв.литьё = 2216,3/57,72 =38,39 = 39 вагонів
Sпоковка = 221,6/57,72=3,83 =4 вагона
Sдр.материалы = 147,7/57,72 = 2,55 =3 вагона
125 вагонів
^ 2.6Визначення відпускних цін на матеріали у кожного постачальника Цматі = Цср* Уці
Таблиця 2.4
Постачальники
Чавунне лиття
Стальне лиття
Кольорове лиття
Чавуння
Цср
Уці
Цмі
Цср
Цср
Цмі
Цср
Уці
Цмі
Цср
Уці
Цмі
Корастышев
720
0,96
691,2
870
0,98
852,6
5760
1,06
6105,6
600
1,08
648
Казатин
1,06
763,2
0,92
800,4
1,01
5817,6
1,11
666
Сокаль
1
720
0,97
843,9
0,96
5529,6
0,82
492
Яворов
0,76
547,2
0,89
774,3
0,92
5299,2
0,75
450
Борислав
1
720
1
870
1,20
6912
0,70
420
Постачальники
Інши материалі
Цср
Уці
Цмі
Корастышев
528
1
528
Казатин
0,90
475,2
Сокаль
1
528
Яворов
0,78
411,84
Борислав
0,89
469,92
Постачальники
Чавунне лиття
Стальне лиття
Кольорове лиття
Рмі
Цмі
Рмі
Рмі
Цмі
Змі
Рмі
Цмі
Змі
Корастышев
2511,8
691,2
1736156,16
1994,7
852,6
1700681,22
2216,3
6105,6
13531841,28
Казатин
763,2
1917005,76
800,4
1596557,88
5817,6
12893546,88
Сокаль
720
1808496
843,9
1683327,33
5529,6
12255252,48
Яворов
547,2
1374456,96
774,3
1544496,21
5299,2
11744616,96
Борислав
720
1808496
870
1735389
6912
15319065,6
^ 2.7Визначення витрат на закупівлю матеріалів у кожного постачальника (в грн)
Зматі = Рмі* Цмі
Таблица 2.5
Постачальники
Чавуння
Інши материалі
ИТОГО
Рмі
Цмі
Змі
Рмі
Цмі
Змі
Корастышев
221,6
648
143596,8
147,7
528
77985,6
17190261
Казатин
666
147585,6
475,2
70187,04
16624883
Сокаль
492
109027,2
528
77985,6
15934089
Яворов
450
99720
411,84
60828,768
14824119
Борислав
420
93072
469,92
69407,184
19025430
2.8Визначення витрат на транспортировку матеріалів від постачальників до можливого місця будівництва заводу
ЗТРмат = Sматі* Т
2.8.1Якщо матеріали везуться з одного міста
Таблиця 2.6
Тернополь
Белая церковь
Измаил
Днепропеторовск
Черкассы
Корастышев
128*475=
60800
128*365=
46720
128*740=
94720
128*645=
82560
128*445=
59960
Козатин
128*430=
55040
128*365=
46720
128*730=
93440
128*675=
86400
128*460=
58880
Сокаль
128*380=
48640
128*615=
78720
128*845=
108160
128*805=
103040
128*715=
91520
Яворов
128*385=
49280
128*660=
84480
128*845=
108160
128*815=
104320
128*740=
94720
Борислав
128*390=
49920
128*675=
86400
128*855=
109440
128*835=
106880
128*745=
95360
2.8.2 Якщо матеріали везуться з різних міст
Таблиця 2.7 В Тернополь
Вагони
Корастышев
Козатин
Сокаль
Яворов
Борислав
Чавунне лиття
44
44*475=
20900
44*430=
18920
44*380=
16720
44*385=
16940
44*390=
17160
Стальне лиття
35
35*475=
16625
35*430=
15050
35*380=
13300
35*385=
13475
35*390=
13650
Кольорове лиття
39
39*475=
18525
39*430=
16770
39*380=
14820
39*385=
15015
39*390=
15210
Чавуння
4
4*475=
1900
4*430=
1720
4*380=
1520
4*385=
1540
4*390=
1560
Інші матеріали
3
3*475=
1425
3*430=
1290
3*380=
1140
3*385=
1155
3*390=
1170
Таблиця 2.8 В Булую церковь
Вагони
Корастышев
Козатин
Сокаль
Яворов
Борислав
Борислав
Чавунне лиття
44
44*365=
16060
44*365=
16060
44*615=
27060
44*660=
29040
44*675=
29700
44*675=
29700
Стальне лиття
35
35*365=
12775
35*365=
12775
35*615=
21525
35*660=
23100
35*675=
23625
35*675=
23625
Кольорове лиття
39
39*365=
14235
39*365=
14235
39*615=
23985
39*660=
25740
39*675=
26325
39*675=
26325
Чавуння
4
4*365=
1460
4*365=
1460
4*615=
2460
4*660=
2640
4*675=
2700
4*675=
2700
Інші матеріали
3
3*365=
1095
3*365=
1095
3*615=
1845
3*660=
1980
3*675=
2025
3*675=
2025
Таблиця 2.9 В Измаил
Вагони
Корастышев
Козатин
Сокаль
Яворов
Борислав
Чавунне лиття
44
44*740=
32560
44*730=
32120
44*845=
37180
44*845=
37180
44*855=
37620
Стальне лиття
35
35*740=
25900
35*730=
25550
35*845=
29575
35*845=
29575
35*855=
29925
Кольорове лиття
39
39*740=
28860
39*730=
28470
39*845=
32955
39*845=
32955
39*855=
33345
Чавуння
4
4*740=
2960
4*730=
2920
4*845=
3380
4*845=
3380
4*855=
3420
Інші матеріали
3
3*740=
2220
3*730=
2190
3*845=
2535
3*845=
2535
3*855=
2565
Таблиця 2.10 В Днепропетровск
Вагони
Корастышев
Козатин
Сокаль
Яворов
Борислав
Чавунне лиття
44
44*645=
28380
44*675=
29700
44*805=
35420
44*815=
35860
44*835=
36740
Стальне лиття
35
35*645=
22575
35*675=
23625
35*805=
28175
35*815=
28525
35*835=
29225
Кольорове лиття
39
39*645=
25155
39*675=
26325
39*805=
31395
39*815=
31785
39*835=
32565
Чавуння
4
4*645=
2580
4*675=
2700
4*805=
3220
4*815=
3260
4*835=
3340
Інші матеріали
3
3*645=
1935
3*675=
2025
3*805=
2415
3*815=
2445
3*835=
2505
Таблиця 2.11 В Черкассы
Вагони
Корастышев
Козатин
Сокаль
Яворов
Борислав
Чавунне лиття
44
44*445=
19580
44*460=
20240
44*715=
31460
44*740=
32560
44*745=
32780
Стальне лиття
35
35*445=
15575
35*460=
16100
35*715=
25025
35*740=
25900
35*745=
26075
Кольорове лиття
39
39*445=
17355
39*460=
17940
39*715=
27885
39*740=
28860
39*745=
29055
Чавуння
4
4*445=
1780
4*460=
1840
4*715=
2860
4*740=
2960
4*745=
2980
Інші матеріали
3
3*445=
1335
3*460=
1380
3*715=
2145
3*740=
2220
3*745=
2235
^ 2.9Визначення витрат на закупівлю та транспортировку матеріалів від постачальників до можливого місця будівництва заводу
Зм тр = Зм+Зтр
2.9.1Якщо матеріали везуться з одного міста Таблиця 2.12
лд…дллТаблиця 9
Тернополь
Белая ерков
Измаил
Днепропеторовск
Черкассы
Корастышев
60800+17190261=
17251061
46720+16624883=
16671603
94720+15934089=
16028809
82560+14824119=
14906679
59960+19025430=
19085390
Казатин
55040+17190261=
17245301
46720+16624883=
16671603
93440+15934089=
16027529
86400+14824119=
14910519
58880+19025430=
19084310
Сокаль
48640+17190261=
17238901
78720+16624883=
16703603
108160+15934089=
16042249
103040+14824119=
14927159
91520+19025430=
19116950
Яворов
49280+17190261=
17239541
84480+16624883=
16709363
108160+15934089=
16042249
104320+14824119=
14928439
94720+19025430=
19120150
Борислав
49920+17190261=
17240181
86400+16624883=
16711283
109440+15934089=
16043529
106880+14824119=
14930999
95360+19025430=
19120790
2.9.2 Якщо матеріали везуться з різних міст
Таблиця 2.13 В Тернополь
Корастышев
Козатин
Сокаль
Яворов
Борислав
min витрати
Чавунне лиття
1757056
1935926
1825216
1391397
1825656
1391397
Стальне лиття
1717306
1596558
1696627
1557971
1749039
1557971
Кольорове лиття
13550366
12910317
12270072
11744617
15334276
11744617
Чавуння
145496,8
149305,6
110547,2
101260
94632
94632
Інші матеріали
79410,6
71477,04
79125,6
61983,77
70577,18
61983,77
Разом
14850601
Таблиця 2.14 В Булую церковь
поставщики
Корастышев
Козатин
Сокаль
Яворов
Борислав
min витрати
Чавунне лиття
1752216
1933066
1835556
1403497
1838196
1403497
Стальне лиття
1713456
1596558
1704852
1567596
1759014
1567596
Кольорове лиття
13546076
12907782
12279237
11744617
15345391
11744617
Чавуння
145056,8
149045,6
111487,2
102360
95772
95772
Інші матеріали
79080,6
71282,04
79830,6
62808,77
71432,18
62808,77
Разом
14874291
Таблиця 2.15 В Измаил
Корастышев
Козатин
Сокаль
Яворов
Борислав
min витрати
Чавунне лиття
1768716
1949126
1808496
1374457
1846116
1374457
Стальне лиття
1726581
1622108
1712902
1574071
1765314
1574071
Кольорове лиття
13560701
12922017
12288207
11777572
15352411
11777572
Чавуння
146556,8
150505,6
112407,2
103100
96492
96492
Інші матеріали
80205,6
72377,04
80520,6
63363,77
71972,18
63363,77
Разом
14885956
Таблиця 2.16 В Днепропетровск
Корастышев
Козатин
Сокаль
Яворов
Борислав
min витрати
Чавунне лиття
1764536
1946706
1843916
1410317
1845236
1410317
Стальне лиття
1723256
1620183
1711502
1573021
1764614
1573021
Кольорове лиття
13556996
12919872
12286647
11776402
15351631
11776402
Чавуння
146176,8
150285,6
112247,2
102980
96412
96412
Інші матеріали
79920,6
72212,04
80400,6
63273,77
71912,18
63273,77
Разом
14919426
Таблиця 2.17 В Черкассы
Корастышев
Козатин
Сокаль
Яворов
Борислав
min витрати
Чавунне лиття
1755736
1937246
1839956
1407017
1841276
1407017
Стальне лиття
1716256
1612658
1708352
1570396
1761464
1570396
Кольорове лиття
13549196
12911487
12283137
11773477
15348121
11773477
Чавуння
145376,8
149425,6
111887,2
102680
96052
96052
Інші матеріали
79320,6
71567,04
80130,6
63048,77
71642,18
63048,77
Разом
14909991
^ 2.10Визначення загальних витрат
Ззаг = Зм тр + З тр ГП → min
2.10.1 Якщо матеріали везуться з одного міста
Таблиця 2.18
Тернополь
Белая церковь
Измаил
Днепропеторовск
Черкассы
Корастышев
17282551
16703093
16060299
14938169
19116880
Казатин
17270886
16697188
16053114
14936104
19109895
Сокаль
17276881
16741583
16080229
14965139
19154930
Яворов
17268096
16737918
16070804
14956994
19148705
Борислав
17266381
16737483
16069729
14957199
19146990
В місті Казатин загальні витрати мінімальні.
2.10.2 Якщо матеріали везуться з різних міст
Таблиця 2.19
Виробники
Змат,тр
Зтр гп
Зобщ
Корастышев
14850601
31490
14882091
Казатин
14874291
25585
14899875,9
Сокаль
14885956
37980
14923935,9
Яворов
14919426
28555
14947980,9
Борислав
14909991
26200
14936190,9
В місті Корастишев загальні витрати мінімальні
Завод ми будуємо в місті Короастишев
Чавунне лиття - ми веземо з Яворова
Стальне лиття - ми веземо з Яворова
Кольорове лиття - ми веземо з Яворова
Чавуння - ми веземо з Борислава
Інші матеріали - ми веземо з Яворова
^ 3. Визначення складу обладнення, його потужности, площі та чисельності працюючих механосборочного цеху.
Механічно-складальний цех - основне виробництво. Розрахунок по ньому проводиться по двох відділеннях: механічному й складальному. При розрахунку по механічному відділенню цеху варто визначити його виробничу й загальну площу, кількість обладнання й чисельність працюючих.
^ 3.1 Визначення складу обладнання і кількості верстатів.
1) Розрохуємо кількість станків по кожному виду обладнення за наступною формулою:
Nci= Qгп / Qудi*C*Kз.
де Qгп – маса готової продукції, випускаемой за рік, т;
Qудi– збір готової продукції з одного станка працюючи в одну зміну, т;
С – число робочих днів = 254 дня;
Кз - коэффицієнт загрузки станків = 0,85
Кількість станків по кожному виду обладнення
Nci= (0,077*71000) / (43,6*254*0,85) = 0,58
Табл.3.1
Выпускаемые станки
Выпуск на единицу оборудования, т
Количество станков по каждому виду оборудования
расчетное
принятое
Токарно-винторезные, вальце-токарные,
специальные, агрегатные
43,6
0,58
1
Горизонтально- и координатно-расточные
48
0,53
1
Токарно-револьверные
51
0,50
1
Резьбошлифовальные, чевячно- и зубо-
шлифовальные
18
1,41
2
Шлифовальные
18,9
1,34
2
Зубообрабатывающие
37
0,68
1
Долбежные
18
1,41
2
Сверлильные
16,8
1,51
2
Расточные
22,4
1,13
2
Токарные автоматы
17,5
1,45
2
Тяжелые токарные и др.
58,5
0,43
1
Мелкие токарные
30-35
0,72
1
2) загальна кількість станків:
Nобщ = Nci
Nобщ= 1+1+1+2+2+1+2+2+2+2+1+1= 18 станков
3) кількість станків в отдельных групах в станочному парку:
Табл.3. 2
Виды станков
Уд. вес
Расчет
Принято
Токарные и расточные станки
41%
7,48
10
Сверлильные станки
14%
2,52
Строгальные, долбежные, протяжные,
фрезерные станки
20%
3,60
3
Специальные станки
10%
1,80
2
Шлифовальные станки
12%
2,16
2
Прочие
3%
0,54
1
3.2 Визначення площі основного виробництва
3.2.1 Механосборочный цех
Загальну площу цеху підрозділяють на виробничого, допоміжну й обслуговуючого приміщень.
Виробнича площа - площа, займана технологічним обладнанням, виробничим інвентарем, проходами й проїздами між обладнанням, місцями для складування заготівель і відходів.
Для визначення виробничої площі обладнання залежно від потужності розбивають на групи й по питомій площі на один верстат визначають площу верстатного відділення, а потім визначається площа всього механічного відділення і окремих його служб.
1) По группам станків оцінюєм потужність входящього в них обладнення:
Табл.3.3
Станки
Мощность,
л.с.
Состав,
%
Удельная площадь, м2
Станки, шт.
Общая площадь
по группам , м2
Расчет
Принято
Расчет
Принято
Малые
До 2
25
7-10
10
4,5
5
5*10=50
Средние
До 4
30
10-20
15
5,4
5
5*15=75
Крупные
До 7
30
20-60
40
5,4
5
5*40=200
Особо
крупные
Свыше 7
15
70-170
130
2,7
3
3*130=390
Потужність станків = (5*2)+(5*4)+(5*7)+(3*10)=95 л.с.=69,92 кВт
Середня потужність станка = 69,92/18 =3,88 кВт
2) Загальна площя механічного відділення механосборочного цеху:
Sмех отд= 50+75+200+390=715 м2
^ Допоміжна площа - зайнята складами, залізничними коліями, головними проїздами й допоміжними ділянками (бюро цехового контролю, інструментально-роздавальна комора, ремонтна і заточувальна ділянки).
Площі допоміжних відділень розраховуються наступним чином.
Площа цехового складу разом з заготівельним відділенням розраховується у відсотках до площі, що зайнята верстатами.
3)площадь вспомогательных отделений:
^ Sцех склада=715*0,17=121,55 м2 (площадь заготовительного отделения и склада цеха равна 15-20%, мы принимаем 17%)
Nзаточ. станков = (18-3)*0,06=0,9=1 станок (общее количество заточных станков составляет 4-6 %, мы принимаем 6%, без учета шлифовальных и прочих станков )
Sзаточ. участка =1*9=9 м2 (общая удельная площадь на 1 станок отделения составляет 8-10 м2, мы принимаем 9м2)
Nдовод. станков = Nзаточ. станков * 0,5=1*0,5=0,5=1 станок ( количество доводочных станков равно 50% от количества заточных)
Sдовод. станков =1*9=9 м2 (общая удельная площадь на 1 станок отделения составляет 8-10 м2, мы принимаем 9м2)
^ Sзаточ. отд=9+9=18м2
4) площадь ремонтного отделения:
Nремонт. станков =18*0,02=0,36=1 станок (количество станков ремонтного отделения принимается в пределах до 2% производственного оборудования цеха)
^ Sремонт. станков=1*11=11 м2 (удельная площадь на 1 станок ремонтного отделения 10-12 м2, мы принимаем 11 м2)
5) площадь инструментально-раздаточной кладовой, м2/станок:
Удельная площадь для хранения инструментов – 0,3-0,4 (берем 0,4);
S1= 18*0,4=7,2 м2
Удельная площадь для хранения абразивов с учетом только шлифовальных, заточных и доводочных
станков – 0,4 (берем 0,4);
S2 =(2+1+1)*0,4=2 м2
Удельная площадь для хранения приспособлений – 0,1-0,2 (берем 0,2);
S3 =18*0,2= 3,6 м2
Площадь контрольного участка составляет – 4-5% площади станочного отделения:
S=715*0,05=35,75 м2 (приняли 5%)
Мастерская по ремонту приспособлений: число станков составляет 1,5-3% (принимаем 3%) станочного парка, удельная площадь на один станок в мастерской составляет 10-12 м2 (принимаем 11 м2)
N=18*0,03=0,54=1 станок
Sмаст =1*11=11 м2
Sинст =7,2+2+3,6+35,75+11=59,55м2
Вспомогательная площадь составляет: Sвспом =Sзаточ. отд +Sремонт. станков + Sцех склада +Sинст =210,1 м2.
Механическая площадь - сумма производственной и вспомогательной площадей.
Она составляет Sмех =Sвспом + Sмех отд=925,1 м2.
Высота цеха 4,5-6 м, мы берем 6м. Объем механосборочного цеха будет равен:
Vцеха =925,1*6=5550,6 м3
Площадь сборочного отделения в серийном производстве 30-40% от площади механического
отделения (мы принимаем 35%):
Sсбор = 925,1*0, 35=323,79 м2
V сбор = 323,79*6=1942,71 м3
Sмех- сбор = 925,1+323,79=1248,89 м2
V мех-сбор = 5550,6+1942,71=7493,31 м3
Ефективний фонд – номінальний фонд часу за винятком неминучих втрат (щорічні відпустки, відпустки по навчанню, хворобі, вагітності, родам та інші неявки, дозволені законом):
Фэф.р.=Фном. * (1-а)
а – процент потерь рабочего времени. Он составляет 11%.
Фэф.р.=254*8(1-0,11)=1808,48ч.
Рассчитаем эффективный фонд времени работы станка по данной формуле, исходя из того, что номинальный фонд времени составляет 254 дня, количество смен - 1, длительность смены - 8
Фэф.ст.=Фном. * (1-b)
b - процент простоя оборудования при ремонте. Он составляет 5,5%.
Фэф.ст. = 254 * 8 * (1-0,055) = 1920,24ч.
Необходимо вычислить численность рабочих механического отделения:
Rмех= Фэф.ст.*С*Nмех/ Фэф.р* Кмс*Квн
где Фэф.ст - эффективный годовой фонд рабочего времени;
С – число смен работы - 1 смена;
Nмех– количество станков;
Фэф.р - эффективный фонд времени работы станка;
Кмс – коэффициент многостаночного обслуживания 1,1;
Квн – коэффициент выполнения норм выработки равен 1,15
Рассчитаем численность основных производственных рабочих :
Rмех осн= 1920,24*1*18 / 1808,48*1,1*1,15=15,11=15 человек
Вспомогательные рабочие составляют 25-40% от количества основных производственных рабочих (40%):
Rмех вспомогат=15*0,4=6 человек
Rмех =15+6=21 человек
Руководители, специалисты и служащие составляют 15% от общего количества рабочих :
21*0,15=3,15=3 человека
Необходимо вычислить численность рабочих сборочного отделения:
Количество слесарей принимается равным 100 – 120% количества станочников (110%):
Rслес = 15*1,1= 16,5 = 17 человек
Вспомогательные рабочие составляют 25-40% от количества рабочих-слесарей (40%):
Rслес вспомогат = 17*0,4=6,8=7 человек
Руководители, специалисты и служащие составляют 15% от общего количества рабочих :
(17+7)*0,15=24*0,15 =3,6 = 4 человека
3.2.2 Термический цех
Термические цехи по своему назначению могут быть разделены на две группы: в первую
группу входят цеха по обработке отливок, во вторую - цеха по обработке деталей после
механической обработки.
Объем работ для цехов второй группы или их отделений -40% массы деталей,
обрабатываемых в механосборочном цехе:
Группа
Объем работ, т
вторая
5467*0,4=2186,8
После определения объема работ нужно рассчитать численность работающих термического цеха.
Количество основных рабочих термического цеха может быть выведено по показателям выработки на одного рабочего в тоннах. Этот показатель установлен отдельно для цехов первой и второй групп:
Группа
Объем работ, т
Выпуск на одного
основного рабочего, т
Численность рабочих,
чел.
вторая
2186,8
96
2186,8/96=22,77=23
Рабочих основных: 23 человек
Остальные категории трудящихся термического цеха определяются в процентном отношении к основным рабочим и к общей численности рабочих.
Вспомогательные рабочие составляют 15-20% (17%) от числа основных рабочих:
23*0,17=3,91=4 человек
Руководители, специалисты, служащие – 14-19% (18%) от общего количества рабочих:
(23+4)*0,18=4,86=5 человек
Площади т
еще рефераты
Еще работы по разное
Реферат по разное
Памяти профессора Л. Е. Стровского Проведение международных симпозиумов является индикатором в определении тенденций развития экономической культуры
17 Сентября 2013
Реферат по разное
Основы графической документации
17 Сентября 2013
Реферат по разное
Вопросы к зачету по дисциплине «Теоретические проблемы гражданского права» для студентов 5 курса очной формы обучения
17 Сентября 2013
Реферат по разное
В чём отличие металбинд от других переплётных систем?
17 Сентября 2013