Реферат: Бізнес-освіта очима студентів”

“Бізнес-освіта очима студентів”


CEUME
Консорціум із вдосконалення менеджмент-освіти в Україні

The Consortium for Enhancement of Ukrainian Management Education (CEUME)

Центр інновації та розвитку

Innovation and Development Centre






Бізнес-освіта очима студентів


Звіт про результати соціологічного опитування ^ студентів-економістів старших курсів України





2001 Дослідження виконано для
Консорціуму із удосконалення менеджмент-освіти в Україні

Центром інновацій та розвитку
^


Керівник проекту:


Лідія Кондратик,
докторант Міжнародної школи соціальних
досліджень при Польській академії наук,

аспірант кафедри соціології економічного факультету

^ Львівського національного університету ім. Івана Франка



Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні

вул.Лютеранська, 21/12, оф. 35,

м.Київ-24, 01024

тел./факс (044) 253 6618, 254 0842

E-mail: ceume@ceume.kiev.ua

www.ceume.kiev.ua


Центр інновацій та розвитку

вул.Еспланадна, 28, оф. 6

м.Київ-23, 01023

тел./факс (044) 248 7239, 248 7249

E-mail: idc@idc.org.ua

www.idc.org.ua


Sponsored by the U.S. Agency for International Development (USAID) under the Ukraine Business Management Strengthening Activity being implemented by the Consortium for Enhancement if Ukrainian Management Education (CEUME) (Award No 121-A-00-99-00701-00).

The views and interpretations in this publication are those of the authors and should not be attributed to USAID.

Зміст


Резюме……………………………………………………………………..…………..……...4


Вступ……………………………………………………………………………………....….5


Результати соціологічного дослідження………………………….…………………..…6



Чи подобається студентам обрана спеціальність………………….…………………....6


2. Причини вибору майбутньої спеціальності студентами-економістами…………….....7


3. Чи планують студенти-економісти працювати за обраним фахом……………………..9


Чи працюють (працювали) студенти за фахом………………………..……………....10




Де набувають студенти знань, вмінь та навичок,

необхідних для професійної діяльності ……………….…………………………..…. 12


6. Оцінка професійної підготовки випускників вузів…………………………………..…14


7. Переваги вузів, на думку їх студентів, для подальшої

професійної діяльності…………………………………………….…………………....16


8. Використання навчально-методичної літератури під

час навчального процесу у вузах……………………………….……..………………..18


Практичні заняття у вузах……………………………………………………………...20




Оцінка ефективності інтерактивних методів навчання……………………………..22




Знання та навички, необхідні, на думку студентів,

успішним економістам та менеджерам……………………………………………….24


Що потрібно додати, на думку студентів, для підвищення

професійного рівня майбутніх економістів та менеджерів…………………………..28


Потреба у спеціалістах широкого та вузького профілів,

на думку студентів……………………………………………………………………..29


Хороший викладач, який він очима студентів?……………………………………...30


Висновки…………………………………………………………………………………...33


Додатки…………………………………………………………………………………….35

Резюме

Цей звіт підготовлено за результатами соціологічного опитування 550 студентів старших курсів економічних спеціальностей, проведеного у вищих навчальних закладах шести найбільших міст України жовтень – листопад 2000 р.

Передовсім слід зауважити, що студенти, які навчаються на економічних спеціальностях, зробили свідомий вибір на користь майбутньої професії, 61% опитаних повністю ним задоволені, а 91% бажали б згодом працювати за спеціальністю, що свідчить про високий рівень мотивації до навчання.

Проте варто вказати, що лише 31% опитаних студентів впевнені, що зможуть знайти роботу за спеціальністю. А ось 6% респондентів працюють на постійній основі вже зараз.

Середня оцінка рівня професійної підготовки випускників своїх вузів, дана студентами-старшокурсниками, – 3,7 бали за п’ятибальною шкалою, причому лише 20% респондентів вважають, що повністю отримують у процесі навчання знання та навички, необхідні для успішної професійної діяльності.

78% опитаних студентів вважають, що в сучасних економічних умовах більше цінуються спеціалісти широкого профілю.

Нижче задовільного оцінили студенти рівень забезпечення їх навчальною літературою (в середньому 2,9 бали за п’ятибальною шкалою). Варто звернути увагу, що 44% респондентів використовують вітчизняні підручники, видані до 1990 року!

Найважливішим, на думку респондентів, є отримання у процесі навчання практичних навиків та реального практичного досвіду на додачу до глибоких знань економічних дисциплін. Тому студенти пропонують збільшити час стажування в реальних фірмах, більше застосовувати інтерактивні методи навчання, частіше розглядати реальні ситуації та влаштовувати зустрічі зі спеціалістами-практиками для набуття сучасних знань і вироблення практичних професійних навичок.

60% опитаних студентів вважають інтерактивні практичні заняття більш ефективним методом навчання порівняно з лекціями та пропонують виділяти на їх проведення 56% загального часу у навчальному процесі. Для порівняння варто зазначити, що в даний момент 55% практичних занять витрачається на переказування студентами лекцій біля дошки.

Насамкінець слід зазначити, що студенти хочуть навчатися у викладачів, які вміють цікаво подавати матеріал на основі грунтовних знань та власного практичного досвіду.


Вступ


Метою даного дослідження було вивчення громадської думки студентської молоді щодо навчального процесу у вузах України для визначення та вирішення проблем та потреб професійного зростання майбутніх економістів та менеджерів. На основі соціологічного дослідження буде підготовлено обгрунтовані рекомендації для Уряду України та Міністерства освіти та науки щодо вдосконалення управлінської та економічної освіти.

Об’єктом даного дослідження виступають на емпіричному рівні студенти економічних спеціальностей старших курсів шести найбільших центрів освіти України, а саме – Києва, Харкова, Донецька, Дніпропетровська, Львова та Одеси.

З метою отримання якісної інформації при допустимій помилці =5% та унормованому відхиленні t=2 обсяг вибіркової сукупності становить 550 осіб. Для роботи було використано тип багатощаблевої гніздової вибірки на основі принципу квот. Оскільки гніздова вибірка має досить простий механізм відбору, вона є ефективним та економним засобом збирання соціальної інформації.

Дослідження охопило 6 найбільших міст України, в яких зосереджена найбільша кількість вищих учбових закладів (близько 60 відсотків загальної кількості вузів України). Кількість респондентів у кожному місті було визначено за допомогою методу квот.

Місто Кількість респондентів

Дніпропетровськ 81

Донецьк 86

Київ 147

Львів 57

Одеса 58

Харків 121

Загалом 550

Для дослідження було використано анкетне опитування, яке вважається одним із найефективніших методів збирання інформації у масових соціологічних дослідженнях. Застосовуючи цей метод, анкетери працювали із групою респондентів із 10 – 15 осіб (переважно групою студентів 4-го або 5-го курсів певного вузу). Це забезпечило майже 100–відсоткове повернення анкет, респонденти могли дістати додаткову індивідуальну консультацію з техніки заповнення анкети. Крім того, анкетер при збиранні анкет мав можливість проконтролювати якість їх заповнення, повернути на дозаповнення.

Отже, завданням анкетера було:

відібрати респондентів відповідно до вибірки;

провести детальний інструктаж;

роздати респондентам анкети;

слідкувати за їх заповненням;

прийняти та перевірити заповнені анкети;

у разі потреби повернути анкети на дозаповнення.

Завдання респондента полягало у цілком самостійному заповненні анкети.

Опитування було здійснено 9 -15 жовтня 2000 року

Респондентами дослідження виявились 305 студентів четвертого курсу (55%) та 245 студентів п’ятого курсу (45%). Серед них – 179 чоловіків (33%) та 371 жінка (67%) від 19 до 26 років. Середній вік респондентів становить 21,8 років.

Застосований у дослідженні “Бізнес-освіта очима студентів” бланк анкети вміщено у додатку.

^ Результати соціологічного опитування

1. Чи подобається студентам-економістам обрана спеціальність

Аналіз результатів соціологічного опитування студентів економічних спеціальностей старших курсів, які навчаються у вищих учбових закладах ІІІ-го та IV-го рівнів акредитації, засвідчив, що більшість їх (61% опитаних) цілком задоволена обраними спеціальностями. Лише трьом відсоткам опитаних студентів обрана спеціальність цілком не до вподоби. Решта респондентів – приблизно одна третина опитаних (36%) - не зовсім задоволена власним вибором.

Діаграма 1



Найбільше студентів, задоволених обраною спеціальністю, навчається в Одесі (76% опитаних). Слід відразу ж зауважити, що серед респондентів в Одесі не виявилось жодного, кому б цілком не подобалась майбутня спеціальність. Власним вибором цілком задоволені дві третини респондентів Донецька (70%) та Дніпропетровська (64%). Найнижчий відсоток студентів, задоволених обраною спеціальністю, навчається у Львові (лише 44%), і майже половині львівських студентів (51%) не зовсім подобається майбутня професія. Найбільше студентів, цілком незадоволених обраною спеціальністю, навчається у Києві та Львові (в обох містах по 5%), а також у Харкові (4%). В цілому відсоток незадоволених власним вибором студентів є досить малим і в середньому становить лише 3%.

Таблиця* 1. Чи подобається студентам-економістам обрана спеціальність




Дніпропетровськ

Донецьк

Київ

Львів

Одеса

Харків

Загалом

Цілком подобається

64%

70%

56%

44%

76%

59%

61%

Не зовсім

подобається

35%

27%

39%

51%

24%

37%

36%

Цілком не подобається

1%

2%

5%

5%

0%

4%

3%



*Дані в таблицях наведено у відсотках відносно міст: загальна кількість респондентів одного міста–100%

2. Причини вибору майбутньої спеціальності студентами-економістами

Наступна гістограма показує, з яких причин майбутні економісти обрали свою спеціальність:

Гістограма 1




Як бачимо з гістограми, найважливішою причиною вибору майбутньої спеціальності є перспективність працевлаштування, що зовсім не дивно у наш час. Адже вже давно відійшли у минуле скерування випускників на роботу. Студентам доводиться завчасно думати та шукати майбутнє місце праці. Окрім чверті опитаних, які обрали майбутню спеціальність через перспективність працевлаштування, подібною причиною –престижністю спеціальності, мотивували свій вибір ще 19 відсотків респондентів. Ці студенти також подумали про майбутнє працевлаштування, оскільки престижність спеціальності зумовлена високим попитом на фахівців відповідного профілю.

Приємним та досить важливим результатом виявилось те, що майже чверть респондентів (23%) обрали свою спеціальність за покликанням. Адже для того, щоб бути успішним професіоналом у будь-якій справі, окрім наполегливої праці, потрібен ще й талант.

Важливими при виборі майбутньої спеціальності виявились поради батьків, друзів чи знайомих (так відповіли 15% опитаних). Щоб просто отримати вищу освіту, на економічних спеціальностях вчаться 14 відсотків опитаних студентів.

Серед інших причин вибору майбутньої спеціальності були вказані: наявність військової кафедри у вузі (що є важливою та вигідною для чоловіків заміною служби в армії), перспектива кар’єрного зростання (Харків), легкість вступних іспитів (Донецьк), а також наявність зв’язків (Харків).

Розглянемо причини вибору економічних спеціальностей респондентами різних міст.

^ Таблиця 2. Чому студенти-економісти обрали свою спеціальність




Дніпропетровськ

Донецьк

Київ

Львів

Одеса

Харків
Загалом
Через перспективність працевлаштування

28%

20%

22%

44%

21%

22%

25%

За покликанням

30%

22%

24%

19%

22%

18%

23%

Через престиж спеціальності

17%

16%

18%

19%

24%

22%

19%

За порадою батьків, друзів чи знайомих

15%

22%

14%

11%

19%

16%

15%

Щоб отримати вищу освіту

4%

16%

20%

4%

10%

17%

14%

Інші причини

6%

3%

2%

4%

3%

5%

4%



Як бачимо з таблиці, перспективність працевлаштування виявилася найбільш поширеною причиною вибору майбутньої спеціальності серед львівських студентів (44%). Ця ж причина є досить важливою для дніпропетровських студентів (28%). Для приблизно однакової кількості студентів інших міст перспективність працевлаштування була визначальною при виборі майбутньої спеціальності (від 20% до 22%).

Найбільше з опитаних студентів (30%) вибрали професію за покликанням у Дніпропетровську. Розподіл студентів інших міст за цією ознакою також є приблизно однаковим (від 18% у Харкові, 19% у Львові до 22% у Донецьку і Одесі та 24% у Києві).

Престиж економічних спеціальностей був визначальним у виборі майбутньої професії для студентів Одеси (24%) та Харкова (22%). В інших містах цією причиною керувалася у виборі.приблизно однакова кількість студентів (16% - 19%).

До порад батьків, друзів чи знайомих при виборі майбутньої спеціальності набільше прислухались студенти Донецька (22%) та Одеси (19%), найменше – львівські студенти (лише 11%). Студенти інших міст зважали на поради приблизно однаковою мірою (у Києві – 14%, Дніпропетровську – 15% та в Харкові – 16%).

Просто здобути вищу освіту найбільше зацікавлені студенти Києва (20%), найменше зацікавлені – студенти Дніпропетровська та Львова (лише по 4%). Хоча важливість отримання саме диплому підтверджено далі (див. стор. 20).

Приблизно однакова кількість студентів усіх міст (2% - 6%) керувалася іншими причинами у виборі майбутньої спеціальності.

Показовим є зв’язок між причинами вибору майбутньої спеціальності та задоволенням студентів-економістів від вибору. Коефіцієнт кореляції Пірсона показує нестійку залежність між цими двома ознаками – 0,14.

Студенти, які вибрали свою спеціальність за покликанням, цілком задоволені вибором (13%), і лише 3 відсоткам з-поміж них не зовсім подобається обрана професія. Цілком незадоволених вибором серед тих, хто навчається на економічних спеціальностях за покликанням, немає. Найбільша ж кількість не зовсім задоволених тепер студентів-економістів керувалася при виборі своєй спеціальності порадами батьків, друзів чи знайомих (11%) та потребою просто здобути вищу освіту (8% на противагу 5% повністю задоволених вибором).

Гістограма 2



3. Чи планують студенти-економісти працювати за обраним фахом

Аналіз результатів соціологічного опитування студентів-економістів старших курсів засвідчив, що для них є актуальною проблемою майбутнє працевлаштування. Майже для двох третин опитаних (60%) важливим є знайти роботу (краще – за спеціальністю). Третина студентів (31%) переконані, що будуть працювати лише за фахом. А 9 відсотків опитаних збираються працювати в іншій сфері. Для них економічна освіта є, як правило, другою, допоміжною для майбутньої професійної діяльності.

Діаграма 2



Найбільша кількість студентів-економістів, які планують працювати лише за спеціальністю, навчаються у вузах Одеси (41%) та Києва (39%), найменша – у вузах Донецька (21%). Проблема працевлаштування є актуальною в Донецьку, оскільки 73% респондентів у цьому місті вважають, що головне – знайти роботу. Так само вважають 68% опитаних у Дніпропетровську та 67% - у Харкові. Найменш проблематичним працевлаштування видається київським студентам – лише 49% респондентів планують знайти просто роботу (краще - за фахом). Більшість студентів-економістів, які планують працювати в іншій сфері, також навчаються у Києві (14%).

^ Таблиця 3. Чи планують студенти-економісти працювати за обраним фахом?




Дніпропетровськ

Донецьк

Київ

Львів

Одеса

Харків
Загалом
Лише за спеціальністю

22%

21%

39%

33%

41%

26%

31%

Головне - знайти роботу (краще – за фахом)

68%

73%

46%

60%

52%

67%

60%

Буду працювати в іншій сфері

10%

5%

14%

7%

7%

7%

9%



4. Чи працюють (працювали) студенти за фахом

Лише 6 відсотків студентів працюють за фахом на постійній основі, ще 26 відсотків респондентів підробляють час від часу (але теж за фахом). Проте дві третини опитаних студентів-економістів старших курсів ще ніде не працювали за фахом, окрім виробничої практики від вузу.

Слід зауважити, що 2 відсотки опитаних студентів-старшокурсників вказали, що вони ще зовсім не працювали і навіть не проходили виробничої практики від вузу.

Діаграма 3



Як свідчать результати соціологічного дослідження, столиця України (як і належить) вирізняється найбільшою кількістю студентів, які постійно працюють (10%) чи підробляють час від часу (34%) за фахом. Слід також виділити Дніпропетровськ, який, як і Київ, істотно відрізняється від решти міст, оскільки 9 відсотків респондентів мають постійне місце праці за фахом, а 27 відсотків – підробляють час від часу. Найбільший відсоток студентів, які ще ніде не працювали за фахом, окрім практики від вузу, навчаються в Одесі (78%). Найменше студенти підробляють за фахом час від часу у Львові та в Одесі (по 19%)

^ Таблиця 4. Чи працюють (працювали) студенти за фахом?




Дніпропетровськ

Донецьк

Київ

Львів

Одеса

Харків
Загалом
Мають постійну

роботу

9%

2%

10%

5%

3%

3%

6%

Підробляють час від часу

27%

24%

34%

19%

19%

23%

26%

Окрім практики від вузу, ще ніде не працювали

64%

72%

56%

75%

78%

74%

66%



Прослідковується зв’язок між тим, чи працюють студенти-економісти за фахом зараз, та їх планами щодо майбутньої роботи. Коефіцієнт кореляції Пірсона показує нестійку залежність між цими двома ознаками – 0,14.

Для більшості студентів, які ще ніде не працювали за фахом, окрім практики від вузу, є важливим просто знайти роботу (67,4%), у той час як 42,4% респондентів, які мають постійну роботу, вважають так само. Приблизно по 42% опитаних студентів, які постійно працюють та час від часу підробляють за фахом, планують у майбутньому працювати лише за фахом. І лише 25,4% респондентів, які ще ніде не працювали за спеціальністю, окрім практики, планують так само. Цікавим виявився факт, що найбільше планують змінити сферу праці саме студенти, які зараз мають постійну роботу за фахом (15%).


Гістограма 3



5. Де студенти набувають знань, вмінь та навичок, необхідних для професійної діяльності

Основним завданням освіти є передача викладачами студентам знань, вмінь та навичок, необхідних для їх подальшої професійної діяльності. Нскільки виконується це завдання?

Респондентам було запропоновано відповісти на питання, чи отримують вони у вузі знання, вміння та навички, необхідні для майбутньої професійної діяльності. Респондентами були студенти старших курсів, уже знайомі із професійною діяльністю: частина їх працює за фахом постійно чи час від часу, але всі уже проходили виробничу практику на діючих підприємствах чи фірмах. Таким чином, респонденти вже мали певний досвід, необхідний для відповіді на це питання (2 відсотки, які ще зовсім не працювали і не проходили виробничої практики від вузу, не були враховані при аналізі відповідей на це питання).

Лише 14 відсотків опитаних студентів-економістів використовують на практиці знання, вміння та навички, набуті виключно під час навчання у вузі. Більше ніж третина респондентів здобуває ці необхідні для професійної діяльності знання виключно на практиці (37%). Цим респондентам не вистачає реальних знань, або ж вони не можуть застосовувати теоретичні знання (якими переважно і забезпечують вузи студентів) у своїй роботі. І майже половина респондентів поєднує навчання у вузі та самостійне навчання з метою здобуття знань, вмінь та навичок, необхідних для подальшої професійної діяльності.

Діаграма 4




Звичайно, вищі учбові заклади не можуть у процесі навчання забезпечити студентів всіма необхідними знаннями, вміннями та навичками, для цього потрібний також практичний досвід. Але у вузах необхідно не лише викладати теорію, але й давати можливість студентам отримувати практичний досвід - чи на практичних заннятях, чи під час стажування. Студенти і самі розуміють, що їм необхідно більше реального практичного досвіду, про що ще буде йтися далі (див. стор. 33).

Найбільше студентів, які використовують у своїй роботі знання, вміння та навички, набуті виключно під час навчання у вузі, мешкають у Львові (21%), найменше – у Дніпропетровську (лише 6%) та в Одесі (9%). Проте у цих двох містах студенти найбільше поєднують навчання у вузі та самостійного навчання для здобуття професійних знань та навичок (в Одесі – 59%, у Дніпропетровську – 57%). Це досить дивне поєднання міст, оскільки між ними є велика різниця у кількості студентів, які працюють, окрім практики від вузу (у Дніпропетровську мають постійну роботу чи підробляють за фахом 36% опитаних студентів, у той час як в Одесі – лише 22%), про що вже йшлося вище (див. стор. 13).

Розподіл студентів, які здобувають професійні знання та навички виключно на практиці, приблизно однаковий для всіх міст (33% - 39%). Незначна частина респондентів (1 %) не дала відповіді на це питання.

^ Таблиця 5. У своїй роботі студенти використовують знання, вміння та навички, набуті…




Дніпропетровськ

Донецьк

Київ

Львів

Одеса

Харків
Загалом
виключно у процесі навчання у вузі

6%

16%

16%

21%

9%

13%

13%

у вузі та внаслідок самостійного навчання

57%

47%

44%

37%

59%

51%

49%

виключно на практиці

34%

37%

39%

39%

33%

36%

37%



Розглянемо, де набувають студенти знань, вмінь та навичок, необхідних для професійної діяльності, залежно від їх практичного досвіду. У цьому розподілі не враховано 2 відсотки респондентів, які ще не працювали і не проходили практики.

Гістограма 4



Як бачимо з гістограми, розподіл респондентів на тих, які постійно працюють, та тих, які лише проходили практику, є дуже близькими. Виключно у процесі навчання у вузах здобувають знання, вміння та навички, необхідні для професійної діяльності, 15 відсотків респондентів, які постійно працюють за фахом, та 16 відсотків респондентів, які мають певний практичний досвід лише внаслідок проходження практики від вузу.

Майже половина (48% працюючих та 45% респондентів, які лише проходили практику) набувають необхідних знань та навичок під час навчання у вузі, заповнюючи “прогалини” самостійним навчанням.

Враховуючи більший реальний досвід професійної діяльності тих респондентів, які постійно працюють за фахом, можемо твердити про певну ефективність навчальних програм вищих учбових закладів. Оскільки переважно саме ці студенти (63%) здобули професійні знання та навички у процесі навчання у вузах, доповнюючи їх самостійним навчанням.

Від двох категорій студентів, що розглядалися досі, відрізняється розподіл респондентів, які підробляють час від часу. Ця категорія респондентів найменше порівняно з іншими (лише 7%) отримує професійні знання виключно у процесі навчання у вузі, проте найбільше порівняно з іншими категоріями (61%), поповнює знання, отримані у вузі, самостійним навчанням. Можливо, це пояснюється тим, що респонденти, підробляючи за фахом час від часу, виконують різні завдання. Тому ця категорія респондентів потребує різнобічніших професійних знань та навичок, ніж постійно працюючі респонденти, які переважно виконують більш однотипну роботу (тобто вже мають окреслені завдання та функції).

6. Оцінка професійної підготовки випускників вузу

Аналіз результатів соціологічного дослідження показав, що студенти економічних спеціальностей старших курсів в цілому позитивно оцінюють професійний рівень випускників свого вузу. Майже половина опитаних студентів оцінила професійну підготовку випускників свого вузу як добру (47%), 16 відсотків – як відмінну. Третина респондентів оцінює її як задовільну (31%). І лише 6 відсотків опитаних студентів вважають, що піготовка студентів у вузі у професійному плані є незадовільною.

Діаграма 5




Середня оцінка, дана студентами-старшокурсниками професійному рівню підготовки випускників своїх вузів, є не дуже високою – 3,7 бала. Найвище оцінили цей рівень студенти донецьких вузів – 4,01 бала, найнижче – студенти львівських вузів – 3,35 бала (що виявилось досить несподіваним, оскільки саме львівські студенти найбільше використовують у своїй роботі знання та навички, набуті виключно у процесі навчання у вузі – 21%, на що вказувалося вище (див.стор. 16). Можливо, саме те, що лише 24% львівських студентів працюють чи підробляють за фахом, спричинив такі різні оцінки.

Гістограма 5



Для повнішої характеристики оцінки студентами професійного рівня випускників вузів розглянемо розподіл залежності цієї оцінки від того, чи мають самі респонденти професійний досвід:

Гістограма 6



Як бачимо з гістограми, найнижче оцінюють професійний рівень підготовки випускників свого вузу студенти, які мають постійну роботу за фахом, – 3,65 бала. Ця категорія респондентів може найповніше оцінити названий рівень з огляду на власний професійний досвід. Саме ці студенти є найвимогливішими у процесі навчання.

Слід пригадати, що найбільша порівняно з іншими категоріями кількість респондентів, які постійно працюють за фахом (63%), використовує у своїй роботі знання та навички, отримані у процесі навчання у вузі та самостійно (див. стор. 16 - 16). І оскільки саме ці респонденти оцінили рівень професійної підготовки випускників своїх вузів найнижче, це повинно означати, що потреби працюючих студентів, які беруть від вузівського навчання найбільше, все ж не цілком задовольняються.


7. Переваги вузів, на думку їх студентів, для подальшої професійної діяльності

Відповідь, що найчастіше фігурувала у цьому відкритому питанні, – престиж вузу, однаково часто згадувалась у всіх містах (загалом 74 рази). До цієї відповіді студенти іноді додавали, що перевагою вузу є також статус Національного.

Істотно, що майже нарівні із престижем вузу як його істотна перевага розглядаються знання. 72 респонденти у всіх містах вважають, що знання є найголовнішою перевагою навчання у їх вузах для подальшої професійної діяльності. 23 з них підкреслюють, що саме теорія є головною цінністю, набутою за час навчання у вузі.

Аналіз результатів підтвердив, що не всі студенти вчаться у вузах заради знань, є і такі, що потребують лише диплому про вищу освіту – це третя найбільш згадувана відповідь (найчастіше згадувалась у Києві, Донецьку та Дніпропетровську, проте фігурувала і в інших містах). 56 респондентів вказали “диплом” у відкритому питанні! При цьому бажано, щоб диплом був державного зразка (13 респондентів вказали на цю деталь).

Наступною перевагою є професорсько-викладацький штат, який оцінили як головну перевагу свого вузу 42 опитаних студенти (розподіл по містах є знову рівномірним). 12 із цих респондентів підкреслили цінність викладачів, які мають практичний досвід.

Знання широкого профілю також є однією з важливих переваг вузів усіх міст. Підготовку спеціалістів широкого профілю вважають важливою 33 опитаних студенти. На противагу їм 15 респондентів відзначили вузьку спеціалізацію як головну перевагу навчання у своєму вузі для подальшої професійної діяльності. Потребу у спеціалістах широкого та вузького профілів очима студентів розглянуто далі (див. стор. 35). Але те, що студенти згадали про це у відкритому питанні, підтверджує актуальність проблеми.

Багато студентів із рівномірним розподілом по всіх містах визначило практику як головну перевагу навчання у своєму вузі для подальшої професійної діяльності (30 відповідей). Глибший аналіз потреб у практичному досвіді та переваг практики буде здійснено далі (див. стор. 33).

Вивчення іноземних мов оцінено респондентами як важлива перевага навчання у вузах усіх міст. 25 опитаних студентів зазначили це у свох відповідях. Загалом студенти розуміють необхідність знання іноземних мов та потребують глибшого вивчення більшої їх кількості, що розглянуто далі (див. стор. 33).

Наступною поширеною відповіддю було, на жаль, - переваг немає. Про це написали у своїх анкетах 25 респондентів. Фактично так думає більше студентів, але вони не написали цього, залишивши без відповіді відкрите питання: “Що Ви вважаєте головною перевагою навчання у Вашому вузі для подальшої професійної діяльності?” 13 респондентів написали: “Важко відповісти”.

Не забули студенти згадати і про вивчення персонального комп’ютера та програмного забезпечення як про актуальну перевагу навчання у вузах (так вважають 23 респонденти у всіх містах).

Рівнем підготовки студентів задоволені 17 респондентів, які вказали цю відповідь як головну перевагу свого вузу.

Слід зауважити, що вузи дають не лише знання, але і навчаютьть логічно думати, аналізувати та узагальнювати (на таку перевагу своїх вузів вказали 14 респондентів).

Знову згадаємо про наявність військової кафедри, що визначили головною перевагою вузу 9 респондентів (переважно у Харкові та Києві).

Решта відповідей згадувалася менше 5 разів, тому ми наведемо лише найцікавіші з них: можливість проявити себе (Львів, Донецьк, Київ), формування економічного стилю мислення (Одеса), нові підходи до навчання (Одеса), необхідність використання іноземної літератури у процесі навчання (Одеса), вивчення екології (Львів), менеджменту (Харків), виконання курсових (Дніпропетровськ) та лабораторних (Харків) робіт, математична підготовка (Дніпропетровськ), наявність іноземних викладачів (Одеса, Львів), індивідуальний підхід до студентів (Донецьк), зв’язок із спеціалістами-практиками (Дніпропетровськ), проведення конференцій (Одеса), оригінальність (Київ).

8. Використання навчально-методичної літератури під час навчального процесу у вузі

За результатами соціологічного дослідження оцінка забезпечення студентів навчально-методичною літературою є досить низькою. Майже половина респондентів (42%) вважає його задовільним, ще майже третина (27%) – незадовільним. Добрим вважають забезпечення навчально-методичною літературою під час навчання у вузах 26 відсотків опитаних студентів-економістів старших курсів. І лише 5% респондентів оцінили його як відмінне.

Діаграма 6



Загальна середня оцінка забезпечення студентів навчально-методичною літературою становить лише 2,9 бали. Розглянемо розподіл оцінки по містах:

Гістограма 7



Як бачимо з гістограми, найвище оцінили забезпечення навчально-методичною літературою студенти Дніпропетровська (3,14 бала), найнижче – студенти Донецька (лише 2,47 бала). Розподіл по інших містах приблизно однаковий – від 2,84 бала у Києві до 3,09 бала у Львові.

Яку ж літературу використовують студенти під час навчання у вузах? У соціологічному опитуванні кількість відповідей на це питання не обмежувалася.

Гістограма 8



Слід зауважити, що студенти використовують у процесі навчання переважно ту літературу, якою користується викладач певної дисципліни Тому правильніше було б аналізувати, якою літературою користується викладач. Але оскільки респондентами були саме студенти, будемо говорити про те, яку літературу використовують вони, зважаючи на те, на основі якої літератури здійснюється викладання.

Як бачимо з гістограми, найбільшою популярністю користуються підручники, видані після 1990 року. У процесі навчання у вузі їх використовують 87 відсотків опитаних студентів-економістів.

На другому місці ­­­­­­переклади іноземних підручників (56% респондентів навчаються з їх допомогою). Майже половина опитаних студентів (44%) використовує підручники, видані до 1990 року. Зрозуміло, що про сучасні знання, орієнтацію в реальній ситуації, глибоке розуміння ринкових відносин у цьому випадку не може йтися.

Найновіші матеріали з мережі Інтернет використовує у процесі навчання чверть опитаних студентів (25%). При цьому студенти мріють про ширший та полегшений доступ до Інтернету, стверджуючи, що це значно покращить навчальний процес у вузах, зробить його ефективнішим (див. стор. 33).

Лише 20 відсотків респондентів засвідчили, що у вузівському навчальному процесі використовуються інтерактивні методи. Проте студенти розуміють їх переваги, вони висловлювали побажання, щоб у навчальному процесі ширше застосовувалися ці методи (ділові ігри, кейси і т.п.), що описано далі (див. стор.32).

Серед інших матеріалів, які студенти використовують у навчальному процесі, важливе місце займають періодика, методичні посібники до певних курсів та конспекти лекцій.

Розглянемо дані про розподіл використання навчально-методичної літератури по різних містах. Найбільше використовують у процесі навчання підручники, видані до 1990 року, студенти дніпропетровських вузів (58%), найменше – студенти харківських вузів (36%).

Більшість студентів-економістів (приблизно однакова кількість в усіх шести містах) використовує під час навчання у вузах підручники, видані після 1990 року (86% - 90%).

Перекладами іноземних підручників найбільше користуються у Донецьку (72% респондентів) та в Харкові (65% респондентів), найменше – у Львові (лише 44% респондентів) та Дніпропетровську (46% респондентів).

Найбільше студентів, які використовують у своєму вузівському навчанні найновіші матеріали з мережі Інтернет, навчається у Дніпропетровську (40%), найменше – у Харкові (лише 16%), та Львові (18%). В інших містах мережею Інтернет для навчання користуються 26% - 28% респондентів.

Знову згадаємо Львів та Харків, де найменше використовують матеріали інтерактивного навчання (відповідно лише 11% та 16%). Найбільше студентів, які використовують ці матеріали, навчаються у Донецьку (30%). В Одесі, Дніпропетровську та Києві приблизно однакова кількість респондентів використовує матеріали інтерактивного навчання (відповідно 19%, 19%, 20%).

^ Таблиця 6

Під час навчального процесу у вузі студенти використовують:




Дніпропетровськ

Донецьк

Київ

Львів

Одеса

Харків
Загалом
Підручники, видані до 1990-го року

58%

43%

44%

47%

40%

36%

44%

Підручники, видані після 1990-го року

86%

88%

86%

89%

90%

86%

87%

Переклади іноземних підручників

46%

72%

50%

44%

57%

65%

56%

Найновіші матеріали з мережі Інтернет

40%

27%

28%

18%

26%

16%

26%

Матеріали інтерактивного навчання

19%

35%

20%

11%

19%

16%

20%

Інше

12%

0%

8%

7%

22%

7%

11%



9. Практичні заняття у вузах

Розглянувши співвідношення різних стилів проведення практичних занять, слід відзначити, що більше половини часу займає класична відповідь студента біля дошки (55%). Студенти також відповідають з місця, про що респонденти зазначили в анкетах. Проте с