Реферат: Виробничий комплекс 9 Перелік екологічно небезпечних об’єктів 9




ЕКОЛОГІЧНИЙ ПАСПОРТ Дарницького району м. Києва



станом на

1 червня 2010 року


(Аналіз екологічного стану Дарницького району міста Києва)







ЗМІСТ











1.

Історична довідка Дарницького району

4

2.

Загальна характеристика

5-7

3.

Фізико-географічна характеристика

8-9

4.

Виробничий комплекс

9

4.1.

Перелік екологічно небезпечних об’єктів

9

5.

Атмосферне повітря

10-14

6.

Водні ресурси

14-16

6.1.

Санітано-екологічний стан водних об’єктів Дарницького району

16-18

7.

Земельні ресурси та озеленені території

18-20

8.

Лісові ресурси

20

9.

Природно-заповідний фонд

21

10

Поводження з відходами

21-23

10.1

Поводження з небезпечними хімічними речовинами

23-24

10.2

Тверді побутові відходи

24

11.

Ядерна та радіаційна безпека

25

12.

Моніторинг довкілля

25

13.

Державний та місцевий контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства

26-27

14.

Екологічні проблеми Дарницького району

29

14.1

Забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин від промислових підприємств та автотранспорту

29

14.2.

Проблеми каналізаційних мереж та технічний стан Бортницької станції аерації

30

14.3.

Визначення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об’єктів

31-32

14.5.

Інвентаризація земель лісового фонду, зелених насаджень загального користування (парки, сквери, бульвари, тощо), а також земель природно-заповідного фонду

32





№ 1

Додатки до Екологічного паспорту Дарницького району

Реєстр державних та міських природоохоронних програм передбачених для покращення екологічного стану у Дарницькому районі







№ 2

Стан екологічної безпеки Філії "Заводу"Енергія" АЕК "Київенерго"







№ 3

Перелік підприємств які отримали дозволи на утворення та розміщення відходів на території Дарницького району у 2010 році







№ 4

Витяг з Реєстру місць видалення відходів (МВВ)







№ 5

Витяг з Реєстру об’єктів оброблення та утилізації відходів (ООУВ)







№ 6

Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами на території м. Києва








Історична довідка Дарницького району


Дата утворення - 3 квітня 1935 року

Межує з ^ Дніпровським та Голосіївським районами м. Києва


Чисельність населення

на 01.04.10:

- постійне населення 302,8 тис. чол.

- наявне населення 309,3 тис. чол.

Чисельність мешканців району згідно з інформацією відділів

райдержадміністрації: 338,4 тис. чол.


Історія Дарниці сягає у глибину тисячоліть.

З прадавніх часів відомі поселення на території сучасного Дарницького району. Так, у районі Микільської слобідки біля озера Святище ще у ІУ-ІІІ тисячоліттях до нашої ери існували неолітичні поселення, а в ІІІ-ІІ тисячоліттях до нашої ери тут проживали люди, які належали до зарубіцької культури.

У вчених існує декілька версій щодо виникнення назви "Дарниця": від річки Дарниця; від озера з однойменною назвою; від земель, які були даровані монастирями; від місця стоянки зарубіжних посольств, які чекали прийому у Великих Київських князів з дарами. Першою офіційною згадкою про Дарницю вважається 1509 рік, коли у древніх слов'янських рукописах з'явилася згадка про те, що Великий князь Литовський подарував Микільсько-Пустинному монастирю ділянку берега річки Дарниця. В 1694р. царевичі Іоан та Петро (Олексійович) своєю грамотою підтвердили приналежність цих земель Києво-Печерському монастирю, де вони іменуються як Дарниця.

До 1917р. Дарниця входила до Остерського повіту Чернігівської губернії, у 1927р. підпорядкована Київський міській раді та увійшла до Петрівського (нинішнього Подільського) району.

3 квітня 1935р. утворена самостійна адміністративна одиниця - Дарницький район м. Києва. Згідно з рішенням сесії Дарницької районної в м. Києві ради цей день вважається днем народження району. На середину 30-х років припав початок його бурхливого соціально-економічного розвитку. Було реконструйовано і розширено діючі підприємства: лісопильний, шпалопросочувальний та шкіряний заводи. На базі холодильників інтендантського відомства створено м'ясокомбінат, зведено нові заводи: Дарницький вагоноремонтний, гумово-регенераторний. Залізнична станція, яка сьогодні перетворилася у великий залізничний вузол, побудована в 1903 році після прокладання залізниці, що з'єднала Київ з Москвою, Курськом та Полтавою. Напередодні Великої Вітчизняної війни Дарниця із околиці міста стала провідним індустріальним районом.


2. Загальна характеристика


Дата заснування Дарницького району – 3 квітня 1935 року

(постанова ЦВК УСРР)

Населення


Чисельність мешканців району на 01.04.10:

- постійне населення 302,8 тис. чол.

- наявне населення 309,3 тис. чол.

Чисельність мешканців району згідно з інформацією відділів

райдержадміністрації: 338,4 тис. чол.
Територія
Загальна площа району

га

13215,3

Площа зелених насаджень

га

1294,15

з них:







- парки

га

132,26

- сквери

га

332,48

- бульвари, проспекти

га

51,2

- вулиці

га

32,31

- захисні зони

га

745,9

Бюветні комплекси

од.

21

Підземні переходи

од.

24

Водний басейн району

од.

67

Дороги з твердим покриттям

км

201,5


Житло

Житловий фонд

всього (на 01.01.10)

буд.

т. кв. м

5195

10877,809

у тому числі:







- житлові будинки комунальної власності

буд.

т. кв. м

550

5196,46

- житлово-будівельні кооперативи, об’єднання співвласників квартир, інвестиційні будинки

буд.

т. кв. м

243

4797,4

- відомчі житлові будинки

буд.

т. кв. м

43

212,818

- приватні будинки

буд.

т. кв. м

4322

565,84

- гуртожитки

буд.

т. кв. м

37

105,291

з них:

комунальної власності

буд.

т. кв. м

4

14,6


Підприємництво


Кількість суб’єктів господарювання

од.

44286

у тому числі:







- юридичні особи

од.

13288

- фізичні особи - підприємці

од.

30998
Промисловість



Кількість підприємств

од.

37

у тому числі за галузями:







- машинобудування

од.

13

- харчова промисловість

од.

8

- металургія та оброблення металу

од.

3

- хімічна та нафтохімічна промисловість

од.

3

- виробництво інших неметалевих мінеральних виробів

од.

2

- виробництво деревини та виробів з деревини

од.

1

- виробництво гумових та пластмасових виробів

од.

2

- целюлозно-паперова та поліграфічна

од.

2

- інші види в галузі обробної промисловості

од.

3


Наука


Кількість наукових установ

од.

7
^ Транспорт та зв'язок



Кількість підприємств автомобільного транспорту

од.

16

Кількість підприємств залізничного транспорту

од.

4

Трамвайних маршрутів

од.

4

Автобусних маршрутів

од.

12

Таксомоторних маршрутів

од.

46

Станцій метрополітену

од.

7

Залізничних станцій

од.

1

Ємність телефонних станцій

тис. номерів

128830

Поштові відділення

од.

12
^ Торгівля, побут



Продовольчі магазини

од.

204

Непродовольчі магазини

од.

540

Підприємства ресторанного господарства

од.

218

Ринки

од.

6

Торгівельні майданчики

од.

5

Підприємства побутового обслуговування - всього

од.

458

Всього:

од.

1431

Освіта


Кількість установ освіти - всього

од.

102

у тому числі:







Школи

од.

34

з них:







середніх загальноосвітніх шкіл

од.

10

спеціалізовані школи

од.

11

ліцеї

од.

3

гімназії

од.

9

початкові школи

од.

1

Школи-інтернати

од.

2

Школи - дитячі садочки

од.

13

Дошкільні дитячі заклади

од.

39

Приватні заклади освіти

од.

10

Позашкільні заклади

од.

4


Культура


Бібліотеки

од.

12

Будинки культури

од.

2

Кінотеатри

од.

3

Музеї

од.

1

Музичні школи

од.

1

Художні школи

од.

1

Школи мистецтв

од.

2

Центри дозвілля

од.

1

Клуби за інтересами

од.

4

Парки культури і відпочинку

од.

1


^ Охорона здоров’я


Кількість поліклінік

од.

9

з них:







- дорослих

од.

4

- дитячих

од.

3

- стоматологічних

од.

1

- центр сімейної медицини

од.

1

Лікарні

од.

3



^ 3. Фізико-географічна характеристика району

У сучасній Дарниці мешкає понад 300 тис. чол., за кількістю населення та площею території, район є одним з найбільших у місті Києві.

Найнижчі ділянки району відповідають рівню води в Дніпрі – близько 90 мБС (метрів Балтійської системи) над рівнем моря.

У геологічному відношенні м. Київ з прилеглими до нього територіями розташований у зоні стику двох регіональних структур північно-східного схилу Українського кристалічного щита та південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини. Межею між ними є Дніпровська зона розломів північно-західного простягання. Завдяки цьому Київ знаходиться у досить спокійній тектонічній зоні.

Ґрунтовий покрив характеризується дерново-підзолистими, чорноземними та сірими лісовими ґрунтами.

Як і місто Київ, Дарницький район є багатим на воду. Існують значні запаси підземної води; окрім цього, великою є кількість поверхневих водних об'єктів, 67 водних об’єктів району займають 556,09 га, в тому числі:

^ 33 озера - 156,69 га

12 штучних водойм - 345,1 га

8 ставків - 7,8 га

3 затоки - 46,5 га.

Протяжність лінійних водних об’єктів становить 25,2 км, з них:

^ 3 струмки - 10,8 км

8 каналів - 14,4 км

(згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 4 лютого 2009 р. № 111)

Характерним для режиму всіх водних об’єктів району є чітко виражена весняна повінь, низька літня межень та дещо підвищені рівні води восени через сезонні дощі. Живлення річок змішане з переважаючим живленням ґрунтовими водами.

Клімат помірно континентальний, з достатньо м'якою зимою і теплим літом. Відчутний вплив на клімат здійснює Дніпро, що в межах міста витягнутий в субмеридіональному напрямку. Велика рухома водна площа сприяє формуванню бризового перенесення повітря: вдень різниця температур між водою та суходолом створює потоки свіжого вологого повітря до міста. Протягом року переважає антициклонічна діяльність, якій властива доволі стійка, малохмарна погода.

Середньорічна температура повітря від +90С до +110С. На кліматичні умови істотно впливає розсіювання тепла з теплотрас, будинків і т. ін. У зв’язку з цим температура повітря у центральній частині району вища, ніж на його околицях. Підвищення температури повітря за останні десятиріччя є більшим, ніж глобальне на планеті. Середньорічна кількість опадів становить 600 - 700 мм. Переважаючий напрямок вітру влітку – західний, взимку – північно-західний.

Загальна площа району - 13215, 3 га з якої, площа зелених насаджень (парки, сквери проспекти, вулиці та інше) - 1294,15 га.

Функціональне використання території Дарницького району м. Києва розділяється на зони:

- міської та промислової забудови;

- рекреаційну (лісові масиви, парки, сквери, зелені насадження загального користування, об’єкти природоохоронного фонду, водоймища).

Кожна з функціональних зон характеризується своїми особливостями, призначенням і впливом на навколишнє природне середовище.

Зона міської забудови характеризується висотною та мало поверхневою забудовою мікрорайонів Осокорки та Бортничі, відповідно. Негативний вплив на навколишнє природне середовище району, оцінюється як середній.

Промислова зона складається з підприємств машинобудування, металургії та оброблення металу, хімічних та нафтохімічних підприємств, виробництво гумових та пластмасових виробів, автотранспортних та енергетичних підприємств. Негативний вплив цієї зони на навколишнє природне середовище оцінюється як значний.

Рекреаційна зона представлена природними ландшафтами та штучними зеленими насадженнями (парками, скверами, лісозахисними смугами і т.п.). Зона позитивно впливає на стан навколишнього природного середовища і є показником екологічного благополуччя. Лише у межах забудованої частини району площа паркових насаджень досягає 132,26 га а скверів 332,48 га. Захисна зона з лісових масивів Дарниці становить біля 745,9 га.


^ 4. Виробничий комплекс

Види економічної діяльності за галузями

Кількість підприємств, од.

загальна

екологічно небезпечних

машинобудування

13 од.




харчова промисловість

9 од.




металургія та оброблення металу

4 од.




хімічна та нафтохімічна промисловість

3 од.




виробництво інших неметалевих мінеральних виробів

2 од.




виробництво деревини та виробів з деревини

1 од.




виробництво гумових та пластмасових виробів

3 од.




целюлозно-паперова та поліграфічна

2 од.




інші види в галузі обробної промисловості

4 од.




Усього

41 од.

1 од.

^ 4.1. Екологічно небезпечні об’єкти району

№

з/п

Назва об’єкту

Вид економічної діяльності

Відомча належність

(форма власності)

Примітка

(показники)

1.

Філія ”Завод ”Енергія”


Термічне знешкодження твердих побутових і промислових відходів

АЕК ”Київенерго”

1,04 тис.т. / рік

3,9 %



^ 5. Атмосферне повітря


Контроль за станом атмосферного повітря здійснюється фахівцями лабораторії санепідстанції Дарницького району, методом забору проб в контрольних точках:

перетин вул. Ревуцького та вул. Тростянецької , Харківського шосе та вул. Тростянецької;

вул. Декабристів;

вул. Здолбунівська;

вул. Вишняківська;

пр-т Бажана;

вул. Привокзальна;

вул. Княжий затон;

санітарно-захисних зон промислових об'єктів ФФ «Дарниця», завод «Буревісник», завод «Енергія», БСА ДКО «Київводоканал», «Хлібзавод» №11.

За результатами проведених у 2009 році досліджень, в 96 випадках виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій (далі - ГДК) вмісту оксиду вуглецю, діоксиду азоту в повітрі контрольних точок біля автомагістралей: Харківське шосе, 150/15, 24/15, вул. Княжий затон, 18/6, пр-т Бажана, 18/6, вул. Ревуцького, 19, 24/4, 24/6, вул. Привокзальна, 18/3.

Аналіз забору повітря у відповідних санітарно-захисних зонах підприємств (86 проб) показав перевищення вмісту: оксиду вуглецю, аміаку, діоксиду азоту - завод „Енергія"; діоксиду азоту, формальдегідів та аміаку - фармацевтична фірма „Дарниця"; діоксиду азоту та оксиду вуглецю - завод „Буревісник"; аміаку, оксиду вуглецю та сірчаного ангідриду - БСА ДКО „Київводоканал".

Моніторинг забруднення атмосферного повітря, проводиться також Центральною геофізичною абсерваторіею на 16-ти стацiонаpних постах в місті Києві.

На всiх стацiонаpних постах визначається вмiст основних забpуднювальних домішок – завислі речовини (пил), діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту.

Загальний рівень забруднення повітря у місті Києві оцінюється як підвищений.

Сеpедньоpiчнi концентpацiї завислих речовин, діоксиду сipки, оксиду вуглецю не пеpевищує відповідні ГДК.

Найбільш високі середньорічні концентрації діоксиду азоту спостеpiгаються поблизу автомагiстpалей з iнтенсивним pухом тpанспоpту, середня концентрація діоксиду азоту, по місту, становить 4,2 ГДКс.д.

Підвищення вмісту оксиду вуглецю відмічається з травня по липень, діоксиду азоту – у лютому, березні та серпні, бенз(а)пірену і фенолу – з січня по березень. Суттєве зростання вмісту формальдегіду у повітрі відмічається, у весняно-літній період (квітень-серпень). По іншим домішкам значних коливань не зафіксовано.

Оцінка сумарного забруднення атмосферного повітря за індексом забруднення атмосфери (ІЗА) вказує на високий рівень забруднення з лютого по серпень, підвищений – у всі інші місяці року.

У 2009 році зафіксовано зниження середнього вмісту діоксиду азоту та фенолу, невелике зниження оксиду вуглецю, хлористого водню та бенз(а)пірену. Вміст інших домішок суттєво не змінився.

Динаміка викидів в атмосферне повітря по місту

(таблиця №1)

Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од.










Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од.










Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од.










Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т










Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т

у тому числі:










від стаціонарних джерел, тис. т










від пересувних джерел, тис. т










у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т










Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т










Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг










Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т










Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг










Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т










Динаміка викидів забруднюючих речовин

в атмосферне повітря міста Києва

(таблиця №2)

Назва забруднюючої речовини

2007 рік

2008 рік

2009 рік

1. Викиди забруднюючих речовин,

усього, тис. т










у тому числі від:










1.1. стаціонарних джерел:










метали та їх сполуки










стійкі органічні забруднювачі










оксид вуглецю










діоксид та інші сполуки сірки










оксиди азоту










речовини у вигляді суспендованих твердих частинок










легкі органічні сполуки










1.2. пересувних джерел:










сірчистий ангідрид










оксиди азоту










оксид вуглецю










вуглеводні










леткі органічні сполуки










речовини у вигляді суспендованих твердих частинок










у тому числі від:

1.2.1. автомобільного транспорту:










сірчистий ангідрид










оксиди азоту










оксид вуглецю










вуглеводні










леткі органічні сполуки










речовини у вигляді суспендованих твердих частинок










2. Парникові гази,

усього, млн. т СО2 – екв.












Основні забруднювачі атмосферного повітря в Дарницькому районі міста Києва за 2009 рік

(таблиця № 3)

Назва об’єкту

Назва забруднюючої речовини

Частка викидів забруднюючої речовини

Частка оснащення джерел викидів газоочисними установками (ГОУ), %

Ефективність роботи ГОУ, %

Заходи, спрямовані на зменшення викидів

усього викидів, т/рік

до загального обсягу викидів об’єкту, %

до загального обсягу викидів (м.Києва) , %

зЗагальний обсяг витрат за кошторисною вартістю, тис. грн.

фактично витрачено з початку виконання заходу, тис. грн..

зменшення викидів після впровад-ження заходу, т/рік

очікуване

фактичне

Філіал "Завод "Енергія" АЕК "Київенерго"

Всього викидів

в т. ч.:

1026

-

0,37

5,9

98













діоксид та інші сполуки сірки

40,9

3,98

0,51



















оксид вуглецю

447,88

43,65

0,23



















оксиди азоту (в перерахунку на NO2)

268,4

26,16

0,83



















речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

162,52

15,84

3,6



















неметалові леткі органічні сполуки (НМЛОС)

44

4,28

0,12



















метали та їх сполуки

14,224

1,38

14,2























Філія "Завод "Енергія "Київенерго"


^ 6. Водні ресурси


На території міста Києва розташовано 431 водойма різного типу. Це озера, системи ставків, малі ріки, а також річкова ділянка Дніпра, яка нижче м. Києва утворює Канівське водосховище. Для кожної водойми характерні свої гідрологічні характеристики та антропогенне навантаження різного ступеня інтенсивності.

Водокористувачі здійснюють скидання зворотних вод безпосередньо в р. Дніпро та водні об’єкти міста або скидають забруднені стоки до міської каналізації (як з попередньою очисткою, так і без неї), після чого вони поступають на міські очисні споруди Бортницької станції аерації, проектною потужністю 1,8 млн. м3/добу, 657 млн. м3/рік.

Поверхневі води перед подачею в водопровідні мережі очищуються та знезаражуються на Дніпровській та Деснянський водопровідних станціях реагентним методом по класичній схемі.

Для водозабезпечення міста розвідано та експлуатується Київське родовище прісних підземних вод. Основними горизонтами підземних вод, що експлуатуються є: сеноман-келовейський водоносний комплекс і середньоюрський (байоський) водоносний горизонт.

Найближчий до поверхні - четвертинний водоносний горизонт, який має велику кількість виходів на поверхню у вигляді джерел. Потужність цього горизонту коливається від 1-2 до 30-60 м. Ці води широко використовуються для господарських потреб.

Для забезпечення мешканців природною питною водою у Дарницькому районі введено в експлуатацію понад 20 - ти бюветних комплексів.

Хімічне забруднення поверхневих вод визначається більш як на 70 створах в межах басейну р. Дніпро. Облік ведеться по таких фізичних та хімічних показниках як температура, завислі речовини, водневий показник рН, сухий залишок, розчинений кисень, БСК5, окислюваність, хімічне споживання кисню (далі – ХСК), хлоридні іони, сульфатні іони, магній, кальцій, натрій+калій, загальна жорсткість, лужність, азот амонійний, азот нітритний, азот нітратний, фосфатні іони, залізо загальне, мідь, марганець, цинк, свинець, нікель, кадмій, нафтопродукти, АПАР, феноли, кольоровість, запах, прозорість, Cs-137, Sr-90, хром ІІІ та інші, до 40 показників. Результати аналізів порівнювалися з нормативами гранично допустимих концентрацій (ГДК) для водойм господарсько-побутового водокористування.

В 2009 ріці в Дарницькому районі обстежено стан р. Дніпро та озер Вирлиця та Сонячне. За результатами гідрохімічних визначень якості води у р. Дніпро біля створу № 4 (0,5 км нижче гирла р. Дарниця) спостерігалося підвищення вмісту завислих речовин, а також перевищення нормативів ХСК – 1,2 ГДК та нафтопродуктах – 1,4 ГДК. Якість води у озерах Сонячне та Вирлиця відповідала встановленим нормативам.


Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами забруднювачами поверхневих водних об'єктів

(таблиця №4)

Назва

водокористувача-забруднювача

2008 рік

2009 рік

об’єм

скидання зворотних вод,

млн. м³

обсяг забруднюючих

речовин,

т

об’єм

скидання зворотних вод,

млн. м³

обсяг забруднюючих

речовин,

т

Канівське водосховище

Бортницька станція аерації

340,294

116834,0

341,792

115096,5





^ Бортницька станція аерації ВАТ "АК "Київводоканал". Водоскидний лоток



Бортницька станція аерації ВАТ "АК "Київводоканал".

Скид очищених (механічно) вод у водовідвідний канал


^ 6.1. Санітано-екологічний стан водних об’єктів Дарницького району

Проблема екологічного стану водних об’єктів міста Києва актуальна на районному, міському та державному рівнях.

Єдиним спеціалізованим підприємством по утриманню водних об’єктів в м. Києві, у 1995 році було визначено КП «Плесо». Рішенням Київради від 04.02.2009 № 111 «Про передачу на баланс та закріплення за КП "Плесо" водних об'єктів та оформлення земель водного фонду м. Києва» КП «Плесо» було доручено:

отримати в користування земельні ділянки водних об’єктів;

забезпечити розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, отримати документи, що посвідчують право користування;

провести заходи з благоустрою та облаштування водних об'єктів і визначити можливість їх використання як зон відпочинку, забезпечивши планове обстеження, підводну розчистку, лабораторний контроль за якістю води поверхневих водойм, ґрунту, піску.

27 листопада 2009 року, рішенням Київради № 881/2950 «Про створення спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд"» було створено нове підприємство, якому доручено:

забезпечення реалізації державної та міської політики щодо розвитку інфраструктури річки Дніпро та земель водного фонду в територіальних межах міста Києва;

охорона, утримання та експлуатація внутрішніх водойм м. Києва та земель водного фонду;

покращення рекреаційної спроможності та екологічного стану внутрішніх водойм та прилеглих територій, здійснення контролю за проведенням ремонтно-будівельних робіт на об'єктах інфраструктури річки Дніпро та контроль за благоустроєм і озелененням прибережних територій;

здійснення контролю за порядком розміщення тимчасових споруд на землях водного фонду річки Дніпро, внутрішніх водойм і земель водного фонду, в прибережних захисних смугах та смугах відведення, берегових смугах водних шляхів у межах міста Києва.

На території Дарницького району розташовано 67 водойм різного типу, що становить 15,5% до всіх (431) водойм міста. Це озера, системи ставків, малі ріки, а також річкова ділянка Дніпра. Для кожної водойми характерні свої гідрологічні характеристики та антропогенне навантаження різного ступеня інтенсивності.

Водний басейн району складається із ^ 67 водних об’єктів площею 556,09 га, в т.ч.:

33 озера - 156,69 га

12 штучних водойм - 345,1 га

8 ставків - 7,8 га

3 затоки - 46,5 га.

Протяжність лінійних водних об’єктів становить 25,2 км, з них:

^ 3 струмки - 10,8 км

8 каналів - 14,4 км

Тільки чотири водойми можуть використовуватися у рекреаційних цілях – купання, рибальство, – це потребує серйозних вимог до їхнього санітарно-гігієнічного стану. Сучасний стан водойм викликає серйозне занепокоєння тому що багато з них забруднені, засмічені, прибережні смуги захаращені несанкціонованими звалищами побутових та будівельних відходів, особливо на водоймах, які розміщені на територіях садових товариств.

Викликає занепокоєння забруднення водойм нафтопродуктами, пов’язане з інтенсивним забрудненням ними дощових стоків, що спричинено частим розміщенням на прилеглих до водойм територіях автостоянок, гаражно – будівельних кооперативів (ГБК), АЗС та інших господарських об'єктів без локальних очисних споруд, також забруднення нафтопродуктами обумовлено миттям автотранспорту у прибережних смугах водойм.

Внутрішні водойми району, тісно пов’язані з басейном Дніпра, який є джерелом питного водопостачання для мешканців Києва, тому забруднення внутрішніх водойм незмінно веде до забруднення головної водної артерії України.

В районі протікає ліва притока Дніпра – річка Дарниця, яка впадає в озеро Нижній Тельбін, із якого вода потрапляє в р. Дніпро. Озеро Н. Тельбін штучно перетворене на природній відстійник.

Прибережна смуга Дніпра та всіх внутрішніх водойм потребує додаткових заходів щодо покращання їхнього санітарного стану, береги водойм захаращені різними видами відходів. При опадах та піднятті рівня води сміття потрапляє у воду, що суттєво впливає на якість водного потенціалу. Одним із джерел забруднення Дніпра, також залишаються напівзатоплені плавзасоби.

Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод

водних об’єктів Дарницького району

(таблиця №5)

Назва водного об’єкту

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од.

Відібрано та проаналізовано проб води, од.

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

усього

з перевищенням ГДК

р. Дніпро

6

5

24

552

ХСК-5;

залізо заг.-1;

нафтопродукти -5.

оз. Вирлиця

2

1

4

92

ХСК-1

оз. Соняче

1

-

1

23

-

оз. б/н по пр-ту Бажана

1

1

2

46

ХСК-2;

нафтопродукти -1.

оз. б/н біля ст. м. «Харківська»

1

1

2

46

ХСК-1;

нафтопродукти -1.

Примітка: ХСК - хімічне споживання кисню


^ 7. Земельні ресурси та озеленені території


Характерною і важливою особливістю земельних ресурсів Дарницького району є їх забудовна диференціація: поруч із щільно забудованими існують мало- або незабудовані території‚ головним чином периферійні‚ вкриті лісовою або лучною рослинністю. Ці землі‚ які репрезентують до 50% присельбищної території, мають важливе екологічне значення, і тому потребують охорони та збереження. Разом з цим спостерігається тенденція до забудови вільних від будівель і споруд територій, за рахунок скорочення зеленої зони, що обумовлює втрату земельних екологічно важливих резервантів. Одним з найактуальніших питань в районі є забезпечення збереження та розвиток зеленої зони, дотримання екологічного пріоритету в процесі планування забудови.

Основними чинниками негативного антропогенного впливу на земельні ресурси є транспорт, промисловість та енергетика. Транспорт та його супутня інфраструктура є основними забруднювачами ґрунтів нафтопродуктами. Насамперед це стосується відкритих автостоянок та автозаправних станцій, на яких відсутні локальні споруди очищення поверхневих стоків, а також пунктів розвантаження паливно-мастильних матеріалів. Негативно впливають на стан довкілля відходи, що утворюються в процесі експлуатації автотранспортних засобів (відпрацьовані мастила, фільтри, акумулятори, відпрацьовані шини, деталі та корпуси автомобілів тощо, питання утилізації яких належним чином не вирішено).

Основними забруднювачами ґрунтів є свинець, ртуть, мідь, цинк. Середній по району вміст важких металів у ґрунтах – порівняно невеликий.

Основним фактором забруднення ґрунтів є утворення та накопичення різних видів промислових та побутових відходів, а також відходів біологічного походження. Значне забруднення ґрунтів спостерігається в межах промислових зон, а також звалищ побутового сміття. Забруднення ґрунтів в свою чергу негативно впливає на загальний стан навколишнього природного середовища.

Озеленені території загального користування району, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам

(таблиця №6)




Назва об'єкту

Площа (га) за даними аналізу

Примітки

Парки культури і відпочинку




Партизанської слави

111,97

у т. ч. база "Київзеленбуду" та спорткомплекс

1.

Разом:

111,97

 

Парки відпочинку  

1.

ім. Воїнів-інтернаціоналістів

6,54

у т. ч. 0,4 га – культова

споруда

2.

"Привокзальний"

5,25

3 ділянки

3.

"Таращанець"

3,72

 

4.

Біля будинку культури залізничників

3,46

у т. ч. 0,54 ra - будинок культури

5.

По вул. Драгоманова

3,16




6.

На ж. м. Позняки-Східні

20

у т. ч. 9,0 га - акваторія

7.

Біля озера Вирлиця 

36,4 

без урахування акваторії 

8.

Біля озера Сонячне 

22 

у т. ч. 13,32 га - акваторія 

9.

"Прибережний"

46,4 

  

10.

Посольське містечко

19,3 

у т. ч. 7,63 га - акваторія 

11.

По вул. Здолбунівській 

19,3

у т. ч. 11,8 га - акваторія




Разом:

193,01

 

Сквери 



По вул. Кошиця

0,97

 



Біля залізничного вокзалу

0,67

 



Біля АЗС

0,5

 



"Привокзальний"

2,13

 



"Шевченка"

0,65

 



По Харківському шосе

0,39

 



По вул. Руднєва

0,3

 
<
еще рефераты
Еще работы по разное