Реферат: Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології на 2008-2009 навчальний рік факультет



РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з мікробіології, вірусології та імунології

на 2008-2009 навчальний рік


факультет - медичний №1 та стоматологічний

спеціальність - стоматологія

кафедра - мікробіології та вірусології

курс - другий

семестри - IІІ, ІV

лекції - 12 акад.год.

практичні заняття - 78 акад.год.

самостійна робота студентів - 50 акад. год.

у тому числі „мікробіологія порожнини рота”

лекції - 6 акад.год.

практичні заняття - 30 акад.год.

самостійна робота студентів - 13 акад. год.

залік - IІІ семестр

І с п и т з мікробіології,

вірусології та імунології - IV семестр

В с ь о г о: - 189 акад. год.

Робоча навчальна програма складена на основі “«Мікробіологія, вірусологія та імунологія». Програма для студентів медичного та стоматологічного факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Київ, 2003. – 72 с.”

1. Основна мeта викладання мікробіології, вірусології та імунології

1.1. Мета вивчення мікробіології, вірусології та імунології

Сучасний стан розвитку медичної науки і практики охорони здоров’я з особливою очевидністю свідчить про важливість і значення мікробіології, вірусології та імунології у підготовці лікаря-стоматологія. Це по­в’язано з поглибленням знань про біологію мікроорганізмів, про їх роль в існуванні біосфери, їх участь у різних патологічних процесах, не обмежених лише інфекційними захворюваннями. Мікроорганіз­ми мають велике значення в патогенезі різних захворю­вань людини, таких, наприклад, як виразкова хвороба шлунку та два­надцятипалої кишки, в патології печінки та жовчо-вивідних шляхів, серцево-судинної системи та ін. Сформоване вчення про роль мікро­організмів у нормальних фізіологічних реакціях людини і твария на різних етапах онтогенезу.

Постійно оновлюється методичний арсенал мікробіологічної науки з залученням найновіших досягнень генетики, молекулярної біології та біотехнології. Принципового значення набувають методи генетичної діагностики інфекційних захворювань (ланцюгова полімеразна реакція, дот-блот гібридизація, сіквенс нуклеїнових кислот та інші.). Виявлене принципове значення мікроорганізмів в існуван­ні біосфери, у колообізі речовин у природі, в міжпопуляційній та внутрішньопопуляційній мінливості різних живих істот.

Все це розширює уявлення про значення мікроорганізмів у збе­реженні здоров’я людини, а також в етіології і патогенезі гострих і хронічних інфекційних захворювань. Інфекційна патологія як вчен­ня збагачується відкриттям нових збудників вірусної, бактеріальної, грибкової природи, методами їх виявлення та ідентифікації. Встано­влено, що світ мікробів є надзвичайно динамічний, схильний до швидкої і глибокої мінливості з появою нових варіантів, частина з них патогенні для людини.

Сучасна мікробіологічна наука може успішно розвиватися лише в близькій взаємодії з іншими медич­ними та медико-біологічними дисциплінами, насамперед з епідеміоло­гією, інфекційною патологією, молекулярною біологією, екологією, ге­нетикою та імунологією. Все сказане вище доконче потребує всебічної фундаменталізації викладання мікробіології, вірусології та імунології.

На лекціях та практичних заняттях, крім основного матеріалу, звертають увагу на те, які відбуваються зміни у ротовій порожнині при різних іфекцйних захворюваннях. На окремій лекцій, назва якої „мікрофлора ротової порожнини”, подають сучасні дані про нормальну мікрофлору та її фізіологічне значення, а також про патогенні ікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші), які спричиняють патологію зубів, слизових оболонок та інших тканин ротової порожнини.

На практичних заняттях з мікрофлори ротової порожнини студенти засвоюють методику взяття матеріалу при різних стоматологічних захворюваннях (карієсі, перодонтиті, стоматиті та ін.), досліджують препарати з мікробними асоціаціями, що утворюються у ротовій порожнині, готують та досліджують препарати-мазки з власного зубного нальоту, вивчають методи мікробіологічної діагностики захворювань ротової порожнини.

Крім того, на лекціях та на практичних заняттях студенти вивчають фактори неспецифічної резистентності які, проявляються у ротовій порожнині (лізоцим, комплемент, секреторні імуноглобуліни та iншi), практично засвоюють деякі методики їx визначення.

Особлива увага на стоматологічному факультеті приділяється вивченню таких груп мікроорганізмів, як стафілококи, стрептококи, бактероїди, спірохети, віруси (герпесу, гепатитів, CHIДy, пікорнавіруси), найпростіші, гриби.

Робоча навчальна програма складена у відповідності до ОПП і ОКХ:

ПН.099 – Визначати методи мікробіологічної і вірусологічної діагностики, етіотропної терапії та специ-фічної профілактики інфекційних хвороб

ПН.0011 – Визначати основні типи патогенетичних реакцій імунної системи і зв’язок з виникненням найбільш поширених хвороб людини

ПН.0018 – Інтерпретувати властивості патогенних і непатогенних мікроорганізмів, вірусів та закономірності їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини і зовнішнім середовищем

ПН.0037 – Пояснювати структуру імунної системи організму людини

ПН.0048 – Трактувати основні механізми формування імунної відповіді організму людини

^ 1.2. Завдання вивчення мікробіології, вірусології та імунології

Студент повинен знати:

- Медична мікробіологія, визначення. Значення мікробіо­ло­гічної науки в діяль­ності лікаря-стоматолога.

- Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи.

- Біологічні властивості патогенних та непатогенних мікроорганізмів.

- Eкологія мікроорганізмів (мікроекологія). Поширення мікробів у природі. Нормальна мікрофлора тіла люди-ни, її роль в фізіологіч­них процесах і в патології людини.

- Мікробні біоценози в poтовiй порожнині. Загальні закономірності зміни складу мікробних біоценозів порожнини рота під впливом різних факторів.

- Методи мікробіологічної і вірусологічної діагностики, етіотропної терапії та специфічної профілактики інфекційних хвороб: з фекально-оральним (кишкові інфекції), повітряно-краплинним, трансмісивним (кров’яні інфекції), раньовим (інокуляційним) та множинним шляхом передачі.

- Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми.

- Хіміотерапія і хіміотерапевтичні препарати.

- Лікарська стійкість мікробів, механізм утворення стійких форм мікробів.

- Матеріальні основи спадковості у мікроорганізмів. Генотип, фенотип. Види мінливості. Позахромосомні фактори спадковості у бактерій.

- Вчення про інфекційний процес. Роль мікробів в інфекційному процесі.

- Основні збудники інфекційних захворювань: з фекально-оральним (кишкові інфекції), повітряно-краплинним, трансмісивним (кров’яні інфекції), раньовим (інокуляційним) та множинним шляхом передачі та їх властивості.

^ Оволодіти практичними навичками:

- додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки в бактеріо-логічній лабораторії;

- знезаражування інфікованого матеріалу, антисептичної обробки рук, кoнтамі-нованих досліджуваним матеріалом або культурою мікробів;

- заповнення бланків направлень матеріалу в лабораторію для бактеріологічного, вірусологічного або серологічного дослідження;

- виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу (гній, харкотиння, кров, спинномозкова рідина);

- фарбування препаратів простими методами: водними розчинами фуксину та метиленового синього;

- мікроскопія препаратів в світловому мiкpocкoпi з імерсійним об’єктивом;

- диференціації мікроорганізмів за морфологічними i тинкторіальними ознаками;

- посів досліджуваного матеріалу тампоном, петлею i піпеткою на щільні, напіврідкі та рідкі живильні середовища;

- постановки, обліку i оцінки реакції аглютинації на склі;

- читання i оцінки бланків з результатами мікробіологічних досліджень;

- взяття проб води, харчових продуктів i повітря для санітарно-бактеріологічних досліджень;

- проведення досліджень змивів з рук, поверхонь, посуду для санітарно-бактеріологічної їx оцінки.

Вміти:

- фарбувати препарати складними методами: за Грамом, Цілем-Hiльсеном, Лефлером, Романовським-Гімзою;

- готувати до стерилізації посуд, живильні середовища;

- виділяти чисті культури аеробних та анаеробних мікроорганізмів, здійснювати ідентифікацію виділених культур за морфологічними, тинкторіальними, культу-ральними, біохімічними, антигенними властивостями, визначати фаготип, визначати чутливість до антибіотиків;

- проводити облік та оцінювати результати серологічних реакцій (реакцій аглю-тинації, преципітації, зв’язування комплементу, імунофлуоресценсії, імунофер-ментного аналізу);

- здійснювати вірусологічну роботу: готувати матеріл для вipycoлогічного дослідження, інфікувати курячі ембріони та культури клітин, визначати наявність вipycy в курячому ембріоні за реакцією гемаглютинації, у клітинній культурі за цитопатогенною дією, реакцію гемадсорбції та за бляшкоутворенням;

- ставити, проводити облік та оцінювати результати реакцій, вживаних у віру-сології (реакції гальмування гемаглютинації, зв’язування комплементу та нейтра-лізації вipyciв);

- визначати i оцінювати колі-титр та колі-індекс води;

- визначати i оцінювати мікробне число води, повітря.

Ступінь оволодіння практичними навичками та уміннями перевіряється на підсумкових заняттях i під час екзамену з мікробіології.


^ 2. Перелік дисциплін та їх окремих розділів, знання яких сту­дентам необхідне для вчення мікробіології та вірусології

­При вивченні мікробілогії та вірусології студентам необхідно добре знати курс анатомії людини, загаль­ної біології з генетикою, гістології з ембріологією, біологічної хімії, нормальної фізіо­логії, органічної хімії, медичної фізики.

Матеріали медичної фізики, які знайомлять студентів з бу­довою та роботою оптичного, електронного, люмінесцентного мікрос­копа.

По курсу загальної біології та генетики студенти викорис­товують знання по принципам номенклатури і таксономії живих істот. Структура і функція гена. Основні форми мінливості. Морфологічні особливості і методи вивчення патогенних найпрос­тіших. Цикли їх розвитку в природі. Перенощики трансмісивних ін­фекційних захворювань. Eволюція розвитку живої природи.
^ 3. Зміст навчальної програми з мікробіології та вірусології
ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ

ВСТУП

Визначення мікробіології як науки. Галузі мікробіології: загаль­на, медична, ветеринарна, технічна, сільськогосподарська, океаніч­на, космічна. Біотехнологія.

Значения медичної мікробіології для практичної діяльності лікаря-стоматолога.

Медична мікробіологія та її розділи: бактеріологія, вірусологія, протозоологія, мікологія та ін.

Задачі медичної мікробіології у вивченні біологічних властиво­стей патогенних та непатогенних мікроорганізмів, закономірностей їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини і зовнішнім середовищем; розробка та використання методів мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та специфічної профілактики інфе­кційних хвороб. Методи дослідження мікроорганізмів. Використан­ня мікробів для одержання імунобіологічних, хіміотерапевтичних медичних препаратів і біотехнологічних процесів.

Зв’язок медичної мікробіології з практичною діяльністю лікаря. Принципи організації мікробіологічної служби, заклади мікробіоло­гічного профілю.

Мікроби як основний об’єкт вивчення мікробіології. Доклітинні і клітинні форми мікробів (пріони, віроїди, віруси, бактерії, гриби, най­простіші). Спільні з вищими тваринами і рослинами ознаки мікробів: самоорганізація, самовідтворення, саморегуляція, онтогенетичний і філогенетичний розвиток. Специфічні ознаки мікробів. Особливості мікроорганізмів як живих істот: мікроскопічні розміри, порівняно про­ста організація, велика швидкість розмноження, виключна біохімічна активність, пластичність і пристосовуваність, повсюдне поширення в біосфері, можливість патогенних властивостей.
^ ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІКРОБІОЛОГІЇ
Перші уявлення про контагії.

Винахід мікроскопа і відкриття мікроорганізмів (А. Левенгук та ін.). Відкриття перших патогенних мікроорганізмів - збудників фавуса та сибірки.

Виникнення та становлення мікробіології як науки (друга поло­вина XIX ст.). Роботи Л. Пастера, Р. Коха та їх шкіл. Їх значення для медичної мікробіології. Відкриття збудників основних інфекційних захворювань людини. Розробка методів їх культивування та дифере­нціації.

Медична мікробіологія в першій половині XX сторіччя. Пода­льші відкриття збудників інфекційних хвороб. Розвиток хіміотера­певтичного напрямку в мікробіології та медицині (П. Ерліх та ін.). Відкриття антибіотиків (О. Флемінг та ін.).

Відкриття вірусів. Становлення вірусології як самостійної науки. Д.Й.Івановський - засновник вірусології. Вірусологія у першій поло­вині XX ст. Відкриття вірусів, які вражають тварин, людей, бактерії (бактеріофаги) та спричиняють пухлини у тварин (онкогенні віруси). Розробка методів лабораторної діагностики вірусних інфекцій.

Сучасний період розвитку медичної мікробіології (друга поло­вина XX ст. - початок XXI ст). Значення науково-технічного прогре­су в галузі молекулярної біології і генної інженерії, генетики для подальшого розвитку теоретичної та прикладної медичної мікробіо­логії, вірусології та імунології.

Прогрес вірусології у другій половині XX ст., пов’язаний з ви­вченням структури, біохімії, генетики вірусів. Відкриття нових віру­сів - збудників захворювань людини (віруси гепатитів, ВІЛ, гемора­гічних гарячок, вірусу Ебола та ін.). Пріони та їх еволюція. Розробка сучасних методів лабораторної діагностики, профілактики і терапії вірусних інфекцій.

Роль російських та українських вчених у розвитку мікробіоло­гії. Вклад Д.Самойловича, М.М. Тереховського, Д.И. Івановського, Г Н. Габричевського, Д.Л.Романовського, Ф.Я. Чистовича, Л.С. Ценковського, Г. М. Мінха, О.О.Мочутковського, Ф.О. Леша, І.І. Мечникова, М.Ф. Гамалії, Д.К. Заболотного, В.К. Високовича, В.В. Підвисоцького, З.В. Єрмольєвої, П.Ф. Здродовського, В.М. Жданова, А.О. Смородинцева, М.П. Чумакова, Л.О. Зільбера, С.М. МІнервіна, С.С.Дяченка, В.С. Деркача, С.Г. МосІнга у розвиток медичної мікро­біології, вірусології та імунології.

Одержання нових профілактичних та лікувальних препаратів, розвиток мікробіологічної промисловості. Досягнення медичної мікро-біології у зниженні захворюваності на інфекційні захворювання.

Значення мікробіології в підготовці лікаря-стоматолога.
^ СИСТЕМАТИКА І НОМЕНКЛАТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ
Історія розвитку ідей про систематику мікроорганізмів. Сучасні уявлення про еволюцію світу мікробів. Принципові відмінності у структурі і функціях між прокаріотами (бактерії), еукаріотами (гри­би, найпростіші), вірусами, віроїдами, пріонами.

Філогенетична (природна) систематика та використання гено-систематичного підходу. Архебактерії і еубактерії.

Штучна (ключова, нумерична) систематика. Систематика за Д. Берджі.

Класифікація прокаріотів, таксономічні групи. Вид та його визна­чення в мікробіології. Внутрішньовидові категорії, підвиди, варіанти.

Поняття про популяцію, культуру, штам і клон у мікроорганіз­мів. Бінарна номенклатура бактерій.

Сучасна класифікація вірусів, принципи, покладені в основу її ство­рення. Номенклатура вірусів: родина, підродина, рід, вид, варіанти.

Класифікація грибів.

Класифікація найпростіших.

^ МОРФОЛОГІЯ І ХІМІЧНИЙ СКЛАД МІКРОБІВ КЛІТИННОЇ БУДОВИ

Структура і морфологія прокаріотів

Основні форми і розміри бактерій. Хімічний склад бактеріаль­ної клітини: вода, хімічні елементи та мінеральні речовини, нуклеї­нові кислоти, білки, ліпіди, вуглеводи. Особливості хімічного скла­ду бактерій у порівнянні з еукаріотичними клітинами.

Структура бактеріальної клітини. Морфофізіологічні особливо­сті грампозитивних І грамнегатавних бактерій. Джгутики., війки, ка­псула, клітинна стінка, периплазма, цитоплазматична мембрана, ну-клеоїд, цитоплазма, рибосоми, мезосоми, плазміди, включення. Хі­мічний склад і функціональне значення різних структур прокаріотів. Поліморфізм бактерій. Форми існування бактерій, які перебувають у спокої (спори). Спороутворення. Властивості L-форм бактерій.

Особливості ультраструктури і хімічний склад спірохет, актино­міцетів, рикетсій, хламідій, мікоплазм.

Основні методи дослідження морфології бактерій (методи мік­роскопії). Світлова мікроскопія з використанням імерсійних об’єктивів, темнопольна, фазовоконтрастна, люмінесцентна мікроскопія. Елек­тронно-мікроскопічні методи дослідження мікроорганізмів. Препарати для мікроскопії, техніка їх виготовлення.

Прості та складні методи фарбування. Методи Грама, Ціля-Ні-льсена, Ожешко, Нейссера, Буррі-Гінса, Йоне та ін. Механізми взає­модії барвників зі структурами бактеріальної клітини. Фактори, що впливають на фарбування бактерій за Грамом. Мікроскопічний метод діагностики інфекційних захворювань.
^ Структура і морфологія грибів
Структура клітини грибів. Основні форми грибів: дріжджі, дрі­жджеподібні гриби, плісняві гриби. ГІфи, міцелій. Диморфізм гри­бів. Особливості структури цитоплазматичної мембрани і клітинної стінки. Механізми розмноження грибів: брунькування, утворення спор. Вегетативні спори,ендоспори, екзоспори, статеві спори. Ме­тоди вивчення морфологи грибів.
^ Структура і морфологія найпростіших
Особливості структури найпростіших: пелікула, ектоплазма, цисти. Життєві цикли найпростіших, патогенних для людини. Мето­ди вивчення морфології.

^ ФІЗІОЛОГІЯ МІКРОБІВ

Фізіологія бактерій.

Особливості обміну речовин та енергії у бактерій (інтенсивність обміну речовин, різноманітність типів метаболізму, метаболічна пла­стичність, надлишковий синтез метаболітів та енергії). Конструкти­вний і енергетичний обмін, їх взаємозв’язок. Обмін нуклеїнових ки­слот, білків, вуглеводів і ліпідів.

Живлення бактерій. Джерела азоту, вуглецю, мінеральних речо­вин і ростових факторів. Аутотрофи та гетеротрофи. Голофітний спо­сіб живлення. Механізми переносу поживних речовин у бактеріаль­ну клітину: енергонезалежний (проста та полегшена дифузія), енергозалежний (активний транспорт), значення ферментів периплазми та пермеаз. Класифікація бактерій за типами живлення.

Дихання бактерій. Енергетичні потреби бактерій. Джерела та шляхи здобування енергії у фотоаутотрофів, хемоаутотрофів. Типи біологічного окислення субстрату і способи одержання ене­ргії у гетерохемоорганотрофів: окислювальний метаболізм; гниття – окислювальне розщеплення білків; бродильний метаболізм та його продукти; нітратне дихання. Аероби, анаероби, факультативні анае­роби, мікроаерофіли, капничні бактерії.

Фермент бактерій і їх класифікація. Конститутивні та індуктивні фе­рменти, генетична регуляція. Специфічність дії ферментів. Екзо- та ендоферменти. Лімітуючі фактори середовища проживання (температура, кон­центрація водневих іонів, осмотичний тиск, тиск кисню). Поняття про ме­зофіли, термофіли, психрофіли. Галофіли, кислото- та луголюбиві бактерії.

Методи вивчення ферментативної активності бактерій та вико­ристання їх для ідентифікації бактерій. Сучасні методи ідентифіка­ції бактерій за допомогою автоматизованих ферментних систем іде­нтифікації. Використання мікробів та їх ферментів у біотехнології для одержання амінокислот, пептидів, органічних кислот, вітамінів, гормонів, антибіотиків, кормового білка, для обробки харчових та промислових продуктів, біологічної очистки стічних вод, одержання рідкого та газоподібного палива.

Ріст і розмноження мікробів. Вегетативні форми та форми спо­кою мікробів. Простий поділ. Фрагментація. Фази розмноження мік­робів у рідкому живильному середовищі в стаціонарних умовах. Ко­лонії, особливості їх формування у різних видів бактерій. Пігментеутворення. Основні принципи та методи культивування бактерій. Безперервне культивування, його значення в біотехнології. Живиль­ні середовища. Вимоги до живильних середовищ. Види живильних середовищ. Способи створення щільних живильних середовищ: агар-агар, пласт-агар, желатин, згорнута сироватка.

Мішані та чисті культури бактерій. Принципи і методи виділен­ня чистих культур аеробних та анаеробних бактерій. Етапи виділен­ня чистих культур бактерій. Способи ідентифікації виділених куль­тур. Поняття про серовари, морфовари, біовари, фаговари. Особли­вості метаболізму і розмноження хламідій, спірохет, актиноміцетів.

Бактеріологічний (культуральний) метод мікробіологічної діаг­ностики інфекційних захворювань.
^ Фізіологія грибів
Особливості культивування грибів. Живильні середовища. Жи­влення, дихання, способи розмноження грибів. Продукція грибами біологічно активних речовин.
^ Фізіологія найпростіших
Живлення, дихання, культивування. Особливості онтогенезу най­простіших.
ГЕНЕТИКА МІКРООРГАНІЗМІВ
Визначення генетики мікроорганізмів як науки. Її значення в те­орії і практиці медицини,

Відмінність геномів прокаріотичних та еукаріотичних клітин. Еволюція геному мікроорганізмів. Організація генетичного матеріа­лу бактеріальної клітини: бактеріальна хромосома, плазміди, мігру­ючі елементи. Структура хромосоми. Гени. Принципи функціонуван­ня бактеріального генома. Система репарації.

Плазміди бактерій, їх властивості. Кон’югативні та некон’югативні, інтегративні та автономні плазміди. Класифікація плазмід за функціональною активністю: F, R, Соl, Нlу, Ent та ін. плазміди.

Транспозони, послідовності-вставки. Загальна характеристика та функції мігруючих генетичних елементів.

Поняття про генофонд, генотип і фенотип. Види мінливості у бактерій. Модифікаційна мінливість, її механізми та форми прояву у бактерій.

Генотипова мінливість. Мутації у бактерій, їх різновиди. Мута­гени, їх класифікація. Види мутацій: делеція, транслокація, інверсія, дуплікація, інсерція.

Генетичні рекомбінації і Їх типи. Механізми передачі генетичної інформації у бактерій і їх значення для одержання штамів бактерій з заданими властивостями та для складання генетичних карт. Транс­формація, трансдукція та кон’югація.

Доля мутантів і рекомбінантів. Добір. Гетерогенність популяції мікроорганізмів, типи і механізми популяційної мінливості. Понят­тя про дисоціацію бактерій, S- і R-форми колоній. Значення мінли­вості в еволюції мікроорганізмів.

Мікробіологічні основи генної інженерії та біотехнології. Викори­стання ферментів (рестриктази, лігази, полімерази, ревергази) в генно-інженерних дослідженнях. Вектори, які використовують для переносу генетичного матеріалу. Особливості експресії генів у клітинах прокарі­отів та еукаріотів. Практичне використання результатів генно-інженер­них досліджень в медицині, біології та народному господарстві.

Генетичні методи в діагностиці інфекційних захворювань та в ідентифікації бактерій: сіквенс ДНК, полімеразна ланцюгова реакція. гібридизація нуклеїнових кислот, визначення довжини фрагмен­тів нуклеїнових кислот та ін. Таксономічне значення гену 16S рибосомальної РНК.

^ МІКРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНТИМІКРОБНОЇ ХІМІОТЕРАПІЇ ТА АНТИСЕПТИКИ

Історія розвитку ідей антимікробної терапії. Періоди розвитку хіміотерапії. Роботи Д. Л. Романовського, П. Ерліха, Г. Домагка. Від­криття сульфаніламідів. Основні принципи раціональної хіміотера­пії. Поняття про хіміотерапевтичний препарат, хіміотерапевтичний індекс.

Мікробний антагонізм, його механізми. Мікроби-антагоністи - продуценти антибіотиків. Роботи І.І. Мечнікова, молочнокислі бак­терії - антагоністи. Історія відкриття перших антибіотиків: О.Флемінг, З.Ваксман. Антибіотики, визначення, поняття, біологічна роль в природі.

Класифікація антибіотиків за походженням, за хімічним скла­дом, за механізмом та спектром антимікробної дії. Природні, напів­синтетичні та синтетичні антибіотики. Механізм дії антибіотиків на мікробну клітину. Антибіотики - інгібітори синтезу пептидоглікану клітинної стінки, синтезу білка, нуклеїнових кислот, а також ті, що порушують функцію цитоплазматичної мембрани у бактерій та гри­бів. Бактерицидна та бактеріостатична дія антибіотиків. Одиниці виміру антимікробної активності антибіотиків. Методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків. Поняття про мінімальну при­гнічуючу концентрацію. Антибіотикограми.

Ускладнення антибіотикотерапії. Дисбактеріози. Антибіотикорезистентні, антибіотикозалежні, толерантні до антибіотиків форми бактерій.

Природна та набута стійкість до антибіотиків. Генетичні та біо­хімічні механізми антибіотико-резистентності. Роль плазмід та транспозонів у формуванні лікарської стійкості у бактерій. Шляхи попе­редження формування резистентності у бактерій до антибіотиків. Принципи раціональної антибіотикотерапії.

Значення відкриття антибіотиків (ХХсторріччя) для етіотропної терапії бактеріальних, спірохетних, грибкових, протозойних інфе­кцій.

Особливості, проблеми та перспективи хіміотерапії вірусних інфекцій. Противірусні хіміотерапевтичні препарати, їх класифікації: ін­гібітори адсорбції, проникнення та депротеїнізіції вірусів; інгібіто­ри зворотної транскриптази, інгібітори ДНК-полімерази ДНК-вмісних вірусів; інгібітори полімераз РНК і ДНК-вмісних вірусів; інгібі­тори різних вірусних м-РНК. Інтерферони і їх індуктори, механізм їх противірусної дії.

Протигрибкові і протипротозойні антибіотики і хіміотерапевти­чні препарати.

Антисептика. Розробка наукових принципів антисептики (І. Зємельвейс, Д. Лістер). Антисептичні засоби. Механізми антимікроб­ної дії. Набута стійкість до антисептиків.
^ ВЧЕННЯ ПРО ІНФЕКЦІЙНИЙ ПРОЦЕС
Визначення поняття "інфекція", "інфекційний процес", "інфек­ційна хвороба". Розвиток ідей про сутність інфекційного процесу. Умови виникнення інфекційного процесу. Монокаузалізм. Кондиці-оналізм.

Роль мікроорганізмів в інфекційному процесі. Патогенність мі­кробів, визначення. Патогенність як наслідок еволюції паразитизму. Облігатно-патогенні, умовно-патогенні, непатогенні мікроорганізми.

Вірулентність, визначення, одиниці виміру. Фактори патогенно­сті бактерій: адгезини, інвазини, ферменти патогенності, структури і речовини бактерій, які пригнічують фагоцитоз. Мікробні токсини, їх класифікація. Білкові токсини (екзотоксини, властивості, механізм дії). Одиниці виміру сили екзотоксинів. Ендотоксини, хімічний склад, властивості, відмінності від білкових токсинів. Патогенні властиво­сті рикетсій, хламідій, мікоплазм, грибів і найпростіших. Облігатний внутрішньоклітинний паразитизм вірусів. Генетичний контроль факторів патогенності у мікроорганізмів. Гетерогенність мікробних популяцій за ознакою вірулентності.

Фази розвитку інфекційного процесу. Критичні дози мікроорга­нізмів, які спричиняють інфекційну хворобу. Шляхи проникнення збудників захворювання в організм. Колонізація, інвазія. Поширен­ня мікробів та їх токсинів в організмі: бактеріемія, токсинемія, сеп­сис і його наслідки. Мікробоносійство. Безсимптомна інфекція. Ди­наміка розвитку інфекційної хвороби - періоди інкубаційний, продромальний, розпалу, кінцевий.

Форми інфекції: екзогенна та ендогенна; вогнищева та генералі-зована; моноінфекція та мішана; вторинна інфекція, реінфекція, суперінфекція, рецидив; гостра, хронічна, персистуюча інфекція. По­няття про інфекції ран, респіраторні, кишкові, венеричні та шкіряні інфекції; антропонозні, зоонозні, антропозоонозні та сапронозні ін­фекції. Шляхи передачі інфекцій: фекально-оральний, трансмісив­ний, повітряно-краплинний, контактно-побутовий, "вертикальний". Поняття про патогенез інфекційної хвороби.

Біологічний метод дослідження, його застосування при вивчен­ні етіології, патогенезу, імуногенезу, діагностики, терапії та профі­лактики інфекційних захворювань. Лабораторні тварини, лінійні тва­рини.

Патогенетичні особливості вірусних інфекцій. Інфекційність ві­русних нуклеїнових кислот. Фактори патогенності вірусів. Гостра та персистуюча вірусна інфекція. Роль організму хазяїна в інфекційно­му процесі. Значення спадкового фактору. Гетерогенність популяції людини за ознакою сприйнятливості до інфекції. Значення статі, віку, стану нервової та ендокринної систем, імунного статусу людини.

Вплив природних і соціальних умов життя людини на виник­нення, розвиток та наслідок інфекційних хвороб.

^ МЕТОДИ МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Мікробіологічна діагностика інфекційних захворювань, її істори­чні етапи. Морфологічні, фізіологічні (культуральні) біохімічні, серо­логічні, генетичні методи діагностики. Їх характеристика і оцінка.

^ СПЕЦІАЛЬНА МЕДИЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ ГРАМПОЗИТИВНІ

ТА ГРАМНЕГАТИВНІ КОКИ

Еволюція кокової групи бактерій, їх загальна характеристика.

Рід стафілококів (Staprylococcus). Класифікація. Біологічні вла­стивості. Фактори патогенності. Роль стафілококів в патології люди­ни. Патогенез спричинюваних ними процесів. Роль у розвитку гос­пітальних інфекцій. Носійство стафілококів в ротовій порожнині. Одонтогенний стафілококовий запальний процес (абсцес, флегмона, остеомієліт). Стафілококові ураження слизової оболонки ротової порожнини (хейліт та ia.). Мікробіологічна діагностика, специфична терапія.

^ Рід стрептококів (Streptococcus). Класифікація, біологічні вла­стивості. Токсини, ферменти патогенності. Роль в патології людини. Патогенез стрептококових захворювань. Імунітет. Методи мікробіо­логічної діагностики стрептококових захворювань.

Серологічні групи стрептококів, що мешкають в ротовій порожнині. Запальні процеси в ротовій порожнині, спричинені стрептококами без групового антигену. Стоматогенний сепсис. Роль стрептококів у розвитку карієсу.

Нейсерії (рід Neisseria). Біологічні властивості. Класифікація. Еволюція патогенності.

Менінгококи (Neisseria meningitidis). Біологічні властивості, кла­сифікація. Патогенез та мікробіологічна діагностика менінгококових захворювань і бакгеріоносійства. Диференціація менінгококів і грамнегативних диплококів носоглотки.

Гонококи. (Neisserian gonorrhoeae). Біологічні властивості. Пато­генність для людини, мінливість. Гостра та хронічна гонорея. Імуні­тет. Мікробіологічна діагностика гонореї. Профілактика та специфі­чна терапія гонореї та гонобленореї.

^ ЕНТЕРОБАКТЕРІЇ (РОДИНА ENTEROBACTERIACEAE)

Класифікація та загальна характеристика родини ентеробактерій. Сучасні погляди на еволюцію родів кишкових бактерій. Анти­генна структура. Фактори вірулентності та їх генетична детерміно­ваність. Патогенні та умовно-патогенні ентеробактерії. Поширення і здатність виживати в довкіллі.

^ Рід Ешерихій (Еscherichia), їх основні властивості. Фізіологіч­на роль і санітарно-показове значення. Діареєгенні ешеріхії. Класи­фікація за антигенною будовою та поділ на категорії в залежності від факторів вірулентності, серологічних маркерів і клініко - епіде­міологічних особливостей. Парентеральні ешеріхіози. Мікробіоло­гічна діагностика ешеріхіозів.

^ Рід Сальмонел (Salmonella). Загальна характеристика роду. Кла­сифікація за біохімічними характеристиками та антигенною будо­вою (схема Кауфмана - Уайта). Патогенність для людей і тварин.

Сальмонели - збудники генералізованих інфекцій (черевного тифу і паратифів). Біологічні властивості. Антигенна структура, фа­ктори патогенності. Патогенез і імуногенез захворювань. Бактеріоносійство.

Сальмонели - збудники гострих гастроенетроколітів. Особливо­сті патогенезу

Методи мікробіологічної діагностики сальмонельозів. Специфі­чна профілактика і лікування.

^ Рід Шигел (Shigella). Біологічні властивості. Класифікація. Фа­ктори вірулентності та патогенез дизентерії. Імунітет. Методи мік­робіологічної діагностики. Особливості дизентерії Григор’єва-Шига. Проблема специфічної профілактики. Специфічна терапія.

^ Рід Клебсієл (КІebsiella). Характеристика та біологічні власти­вості клебсієл. Клебсієла пневмонії та її роль в патології. Клебсієли озени та риносклероми. Мікробіологічна діагностика клебсієльозів.

^ Роди Протеїв (Рroteus), Морганел (Моrganella) та Провіденцій (Рrovidencia). Значення окремих видів в етіології гострих кишко­вих інфекцій, гнійно-запальних процесів, мікст-інфекцій, внутріш-ньолікарняних інфекцій та харчових токсикоінфекцій. Мікробіоло­гічна діагностика захворювань.

^ Рід Ієрсиній (Yersinia). Ієрсинії - збудники кишкового ієрсиніозу та псевдотуберкульозу.

Біологічні властивості. Психрофільність. Мікробіологічна діаг­ностика кишкових ієрсиніозів.

Збудник чуми. Історія вивчення. Біологічні властивості. Факто­ри вірулентності. Патогенез чуми. Методи мікробіологічної діагнос­тики чуми. Критерії ідентифікації збудника чуми. Специфічна про­філактика та лікування чуми.

Інші представники умовно-патогенних ентеробактерій (роди^ Гафнія (Наfnia), Сераці
4.2. Тематичний план практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології, в тому числі мікробіології порожнини рота для студентів 2 курсу медичного факультету за спеціальністю “стоматологія” на 2008-2009 навчальний рік

№

п/п

^ ТEМА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Обсяг у год



Обладнання мікробіологічної лабораторії. Правила і режим роботи в ній. Мікроскопія мікробіологічних препаратів.

2



Морфологія і фізіологія бактерій. Приготування мікропрепаратів, прості та складні методи їх фарбування.

2



Фізіологія мікрорганізмів. Культивування бактерій. Прості та складні живильні середовища.

2



Фізіологія бактерій. Виділення та ідентифікація чистих культур аеробних бактерій. Перший день навчально-дослідницької роботи студентів (НДРС).

2



Виділення та ідентифікація чистих культур аеробних бактерій. Другий день НДРС.

2



Виділення та ідентифікація чистих культур аеробних бактерій. Третій день НДРС.

2



Підведення підсумків НДРС. Виділення та ідентифікація чистих культур анаеробних бактерій.

2



Генетика бактерій.

2



Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії. Aнтибіотики. Віруси бактерій. Бактеріофаги.

2



Стерилізація. Дезинфекція. Асептика і антисептика. Значення у роботі лікаря-стоматолога.

2



Органи імунної системи. Фактори неспецифічного захисту організму від мікроорганізмів.

2



Антигени та антитіла.

2



Серологічні реакції.

2



Вакцини та імунні сироватки.

2



Інфекція та інфекційний процес.

2



Підсумкова контрольна робота по загаль­ній мікробіології.

2



Стафілококи. I день НДРС. Виділення чистих культур при ураженнях слизової оболонки рота.

2



Стрептококи. II день НДРС. Виділення чистих культур при ураженнях слизової оболонки рота.

2



Патогенні нейсерії. III день НДРС. Виділення чистих культур при ураженнях слизової оболонки рота.

2



Анаероби, лабораторна діагностика клостридіозів, правця та ботулізму. Підсумки НДРС.

2



Лабораторна діагностика мікозів. Молочниця. Ураження слизової оболонки ротової порожнини.

2



Підсумкова контрольна робота по спеціальній мікробіології І.

2



Лабораторна діагностика ешеріхіозів.

2



Лабораторна діагностика сальмонельозів черевного тифу, паратифів А і Б, харчових токсикоінфекцій.

2



Лабор
еще рефераты
Еще работы по разное