Реферат: Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології на 2008-2009 навчальний рік факультет
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з мікробіології, вірусології та імунології
на 2008-2009 навчальний рік
факультет - медичний №1 та стоматологічний
спеціальність - стоматологія
кафедра - мікробіології та вірусології
курс - другий
семестри - IІІ, ІV
лекції - 12 акад.год.
практичні заняття - 78 акад.год.
самостійна робота студентів - 50 акад. год.
у тому числі „мікробіологія порожнини рота”
лекції - 6 акад.год.
практичні заняття - 30 акад.год.
самостійна робота студентів - 13 акад. год.
залік - IІІ семестр
І с п и т з мікробіології,
вірусології та імунології - IV семестр
В с ь о г о: - 189 акад. год.
Робоча навчальна програма складена на основі “«Мікробіологія, вірусологія та імунологія». Програма для студентів медичного та стоматологічного факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Київ, 2003. – 72 с.”
1. Основна мeта викладання мікробіології, вірусології та імунології
1.1. Мета вивчення мікробіології, вірусології та імунології
Сучасний стан розвитку медичної науки і практики охорони здоров’я з особливою очевидністю свідчить про важливість і значення мікробіології, вірусології та імунології у підготовці лікаря-стоматологія. Це пов’язано з поглибленням знань про біологію мікроорганізмів, про їх роль в існуванні біосфери, їх участь у різних патологічних процесах, не обмежених лише інфекційними захворюваннями. Мікроорганізми мають велике значення в патогенезі різних захворювань людини, таких, наприклад, як виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, в патології печінки та жовчо-вивідних шляхів, серцево-судинної системи та ін. Сформоване вчення про роль мікроорганізмів у нормальних фізіологічних реакціях людини і твария на різних етапах онтогенезу.
Постійно оновлюється методичний арсенал мікробіологічної науки з залученням найновіших досягнень генетики, молекулярної біології та біотехнології. Принципового значення набувають методи генетичної діагностики інфекційних захворювань (ланцюгова полімеразна реакція, дот-блот гібридизація, сіквенс нуклеїнових кислот та інші.). Виявлене принципове значення мікроорганізмів в існуванні біосфери, у колообізі речовин у природі, в міжпопуляційній та внутрішньопопуляційній мінливості різних живих істот.
Все це розширює уявлення про значення мікроорганізмів у збереженні здоров’я людини, а також в етіології і патогенезі гострих і хронічних інфекційних захворювань. Інфекційна патологія як вчення збагачується відкриттям нових збудників вірусної, бактеріальної, грибкової природи, методами їх виявлення та ідентифікації. Встановлено, що світ мікробів є надзвичайно динамічний, схильний до швидкої і глибокої мінливості з появою нових варіантів, частина з них патогенні для людини.
Сучасна мікробіологічна наука може успішно розвиватися лише в близькій взаємодії з іншими медичними та медико-біологічними дисциплінами, насамперед з епідеміологією, інфекційною патологією, молекулярною біологією, екологією, генетикою та імунологією. Все сказане вище доконче потребує всебічної фундаменталізації викладання мікробіології, вірусології та імунології.
На лекціях та практичних заняттях, крім основного матеріалу, звертають увагу на те, які відбуваються зміни у ротовій порожнині при різних іфекцйних захворюваннях. На окремій лекцій, назва якої „мікрофлора ротової порожнини”, подають сучасні дані про нормальну мікрофлору та її фізіологічне значення, а також про патогенні ікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші), які спричиняють патологію зубів, слизових оболонок та інших тканин ротової порожнини.
На практичних заняттях з мікрофлори ротової порожнини студенти засвоюють методику взяття матеріалу при різних стоматологічних захворюваннях (карієсі, перодонтиті, стоматиті та ін.), досліджують препарати з мікробними асоціаціями, що утворюються у ротовій порожнині, готують та досліджують препарати-мазки з власного зубного нальоту, вивчають методи мікробіологічної діагностики захворювань ротової порожнини.
Крім того, на лекціях та на практичних заняттях студенти вивчають фактори неспецифічної резистентності які, проявляються у ротовій порожнині (лізоцим, комплемент, секреторні імуноглобуліни та iншi), практично засвоюють деякі методики їx визначення.
Особлива увага на стоматологічному факультеті приділяється вивченню таких груп мікроорганізмів, як стафілококи, стрептококи, бактероїди, спірохети, віруси (герпесу, гепатитів, CHIДy, пікорнавіруси), найпростіші, гриби.
Робоча навчальна програма складена у відповідності до ОПП і ОКХ:
ПН.099 – Визначати методи мікробіологічної і вірусологічної діагностики, етіотропної терапії та специ-фічної профілактики інфекційних хвороб
ПН.0011 – Визначати основні типи патогенетичних реакцій імунної системи і зв’язок з виникненням найбільш поширених хвороб людини
ПН.0018 – Інтерпретувати властивості патогенних і непатогенних мікроорганізмів, вірусів та закономірності їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини і зовнішнім середовищем
ПН.0037 – Пояснювати структуру імунної системи організму людини
ПН.0048 – Трактувати основні механізми формування імунної відповіді організму людини
^ 1.2. Завдання вивчення мікробіології, вірусології та імунології
Студент повинен знати:
- Медична мікробіологія, визначення. Значення мікробіологічної науки в діяльності лікаря-стоматолога.
- Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи.
- Біологічні властивості патогенних та непатогенних мікроорганізмів.
- Eкологія мікроорганізмів (мікроекологія). Поширення мікробів у природі. Нормальна мікрофлора тіла люди-ни, її роль в фізіологічних процесах і в патології людини.
- Мікробні біоценози в poтовiй порожнині. Загальні закономірності зміни складу мікробних біоценозів порожнини рота під впливом різних факторів.
- Методи мікробіологічної і вірусологічної діагностики, етіотропної терапії та специфічної профілактики інфекційних хвороб: з фекально-оральним (кишкові інфекції), повітряно-краплинним, трансмісивним (кров’яні інфекції), раньовим (інокуляційним) та множинним шляхом передачі.
- Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми.
- Хіміотерапія і хіміотерапевтичні препарати.
- Лікарська стійкість мікробів, механізм утворення стійких форм мікробів.
- Матеріальні основи спадковості у мікроорганізмів. Генотип, фенотип. Види мінливості. Позахромосомні фактори спадковості у бактерій.
- Вчення про інфекційний процес. Роль мікробів в інфекційному процесі.
- Основні збудники інфекційних захворювань: з фекально-оральним (кишкові інфекції), повітряно-краплинним, трансмісивним (кров’яні інфекції), раньовим (інокуляційним) та множинним шляхом передачі та їх властивості.
^ Оволодіти практичними навичками:
- додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки в бактеріо-логічній лабораторії;
- знезаражування інфікованого матеріалу, антисептичної обробки рук, кoнтамі-нованих досліджуваним матеріалом або культурою мікробів;
- заповнення бланків направлень матеріалу в лабораторію для бактеріологічного, вірусологічного або серологічного дослідження;
- виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу (гній, харкотиння, кров, спинномозкова рідина);
- фарбування препаратів простими методами: водними розчинами фуксину та метиленового синього;
- мікроскопія препаратів в світловому мiкpocкoпi з імерсійним об’єктивом;
- диференціації мікроорганізмів за морфологічними i тинкторіальними ознаками;
- посів досліджуваного матеріалу тампоном, петлею i піпеткою на щільні, напіврідкі та рідкі живильні середовища;
- постановки, обліку i оцінки реакції аглютинації на склі;
- читання i оцінки бланків з результатами мікробіологічних досліджень;
- взяття проб води, харчових продуктів i повітря для санітарно-бактеріологічних досліджень;
- проведення досліджень змивів з рук, поверхонь, посуду для санітарно-бактеріологічної їx оцінки.
Вміти:
- фарбувати препарати складними методами: за Грамом, Цілем-Hiльсеном, Лефлером, Романовським-Гімзою;
- готувати до стерилізації посуд, живильні середовища;
- виділяти чисті культури аеробних та анаеробних мікроорганізмів, здійснювати ідентифікацію виділених культур за морфологічними, тинкторіальними, культу-ральними, біохімічними, антигенними властивостями, визначати фаготип, визначати чутливість до антибіотиків;
- проводити облік та оцінювати результати серологічних реакцій (реакцій аглю-тинації, преципітації, зв’язування комплементу, імунофлуоресценсії, імунофер-ментного аналізу);
- здійснювати вірусологічну роботу: готувати матеріл для вipycoлогічного дослідження, інфікувати курячі ембріони та культури клітин, визначати наявність вipycy в курячому ембріоні за реакцією гемаглютинації, у клітинній культурі за цитопатогенною дією, реакцію гемадсорбції та за бляшкоутворенням;
- ставити, проводити облік та оцінювати результати реакцій, вживаних у віру-сології (реакції гальмування гемаглютинації, зв’язування комплементу та нейтра-лізації вipyciв);
- визначати i оцінювати колі-титр та колі-індекс води;
- визначати i оцінювати мікробне число води, повітря.
Ступінь оволодіння практичними навичками та уміннями перевіряється на підсумкових заняттях i під час екзамену з мікробіології.
^ 2. Перелік дисциплін та їх окремих розділів, знання яких студентам необхідне для вчення мікробіології та вірусології
При вивченні мікробілогії та вірусології студентам необхідно добре знати курс анатомії людини, загальної біології з генетикою, гістології з ембріологією, біологічної хімії, нормальної фізіології, органічної хімії, медичної фізики.
Матеріали медичної фізики, які знайомлять студентів з будовою та роботою оптичного, електронного, люмінесцентного мікроскопа.
По курсу загальної біології та генетики студенти використовують знання по принципам номенклатури і таксономії живих істот. Структура і функція гена. Основні форми мінливості. Морфологічні особливості і методи вивчення патогенних найпростіших. Цикли їх розвитку в природі. Перенощики трансмісивних інфекційних захворювань. Eволюція розвитку живої природи.
^ 3. Зміст навчальної програми з мікробіології та вірусології
ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ
ВСТУП
Визначення мікробіології як науки. Галузі мікробіології: загальна, медична, ветеринарна, технічна, сільськогосподарська, океанічна, космічна. Біотехнологія.
Значения медичної мікробіології для практичної діяльності лікаря-стоматолога.
Медична мікробіологія та її розділи: бактеріологія, вірусологія, протозоологія, мікологія та ін.
Задачі медичної мікробіології у вивченні біологічних властивостей патогенних та непатогенних мікроорганізмів, закономірностей їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини і зовнішнім середовищем; розробка та використання методів мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та специфічної профілактики інфекційних хвороб. Методи дослідження мікроорганізмів. Використання мікробів для одержання імунобіологічних, хіміотерапевтичних медичних препаратів і біотехнологічних процесів.
Зв’язок медичної мікробіології з практичною діяльністю лікаря. Принципи організації мікробіологічної служби, заклади мікробіологічного профілю.
Мікроби як основний об’єкт вивчення мікробіології. Доклітинні і клітинні форми мікробів (пріони, віроїди, віруси, бактерії, гриби, найпростіші). Спільні з вищими тваринами і рослинами ознаки мікробів: самоорганізація, самовідтворення, саморегуляція, онтогенетичний і філогенетичний розвиток. Специфічні ознаки мікробів. Особливості мікроорганізмів як живих істот: мікроскопічні розміри, порівняно проста організація, велика швидкість розмноження, виключна біохімічна активність, пластичність і пристосовуваність, повсюдне поширення в біосфері, можливість патогенних властивостей.
^ ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІКРОБІОЛОГІЇ
Перші уявлення про контагії.
Винахід мікроскопа і відкриття мікроорганізмів (А. Левенгук та ін.). Відкриття перших патогенних мікроорганізмів - збудників фавуса та сибірки.
Виникнення та становлення мікробіології як науки (друга половина XIX ст.). Роботи Л. Пастера, Р. Коха та їх шкіл. Їх значення для медичної мікробіології. Відкриття збудників основних інфекційних захворювань людини. Розробка методів їх культивування та диференціації.
Медична мікробіологія в першій половині XX сторіччя. Подальші відкриття збудників інфекційних хвороб. Розвиток хіміотерапевтичного напрямку в мікробіології та медицині (П. Ерліх та ін.). Відкриття антибіотиків (О. Флемінг та ін.).
Відкриття вірусів. Становлення вірусології як самостійної науки. Д.Й.Івановський - засновник вірусології. Вірусологія у першій половині XX ст. Відкриття вірусів, які вражають тварин, людей, бактерії (бактеріофаги) та спричиняють пухлини у тварин (онкогенні віруси). Розробка методів лабораторної діагностики вірусних інфекцій.
Сучасний період розвитку медичної мікробіології (друга половина XX ст. - початок XXI ст). Значення науково-технічного прогресу в галузі молекулярної біології і генної інженерії, генетики для подальшого розвитку теоретичної та прикладної медичної мікробіології, вірусології та імунології.
Прогрес вірусології у другій половині XX ст., пов’язаний з вивченням структури, біохімії, генетики вірусів. Відкриття нових вірусів - збудників захворювань людини (віруси гепатитів, ВІЛ, геморагічних гарячок, вірусу Ебола та ін.). Пріони та їх еволюція. Розробка сучасних методів лабораторної діагностики, профілактики і терапії вірусних інфекцій.
Роль російських та українських вчених у розвитку мікробіології. Вклад Д.Самойловича, М.М. Тереховського, Д.И. Івановського, Г Н. Габричевського, Д.Л.Романовського, Ф.Я. Чистовича, Л.С. Ценковського, Г. М. Мінха, О.О.Мочутковського, Ф.О. Леша, І.І. Мечникова, М.Ф. Гамалії, Д.К. Заболотного, В.К. Високовича, В.В. Підвисоцького, З.В. Єрмольєвої, П.Ф. Здродовського, В.М. Жданова, А.О. Смородинцева, М.П. Чумакова, Л.О. Зільбера, С.М. МІнервіна, С.С.Дяченка, В.С. Деркача, С.Г. МосІнга у розвиток медичної мікробіології, вірусології та імунології.
Одержання нових профілактичних та лікувальних препаратів, розвиток мікробіологічної промисловості. Досягнення медичної мікро-біології у зниженні захворюваності на інфекційні захворювання.
Значення мікробіології в підготовці лікаря-стоматолога.
^ СИСТЕМАТИКА І НОМЕНКЛАТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ
Історія розвитку ідей про систематику мікроорганізмів. Сучасні уявлення про еволюцію світу мікробів. Принципові відмінності у структурі і функціях між прокаріотами (бактерії), еукаріотами (гриби, найпростіші), вірусами, віроїдами, пріонами.
Філогенетична (природна) систематика та використання гено-систематичного підходу. Архебактерії і еубактерії.
Штучна (ключова, нумерична) систематика. Систематика за Д. Берджі.
Класифікація прокаріотів, таксономічні групи. Вид та його визначення в мікробіології. Внутрішньовидові категорії, підвиди, варіанти.
Поняття про популяцію, культуру, штам і клон у мікроорганізмів. Бінарна номенклатура бактерій.
Сучасна класифікація вірусів, принципи, покладені в основу її створення. Номенклатура вірусів: родина, підродина, рід, вид, варіанти.
Класифікація грибів.
Класифікація найпростіших.
^ МОРФОЛОГІЯ І ХІМІЧНИЙ СКЛАД МІКРОБІВ КЛІТИННОЇ БУДОВИ
Структура і морфологія прокаріотів
Основні форми і розміри бактерій. Хімічний склад бактеріальної клітини: вода, хімічні елементи та мінеральні речовини, нуклеїнові кислоти, білки, ліпіди, вуглеводи. Особливості хімічного складу бактерій у порівнянні з еукаріотичними клітинами.
Структура бактеріальної клітини. Морфофізіологічні особливості грампозитивних І грамнегатавних бактерій. Джгутики., війки, капсула, клітинна стінка, периплазма, цитоплазматична мембрана, ну-клеоїд, цитоплазма, рибосоми, мезосоми, плазміди, включення. Хімічний склад і функціональне значення різних структур прокаріотів. Поліморфізм бактерій. Форми існування бактерій, які перебувають у спокої (спори). Спороутворення. Властивості L-форм бактерій.
Особливості ультраструктури і хімічний склад спірохет, актиноміцетів, рикетсій, хламідій, мікоплазм.
Основні методи дослідження морфології бактерій (методи мікроскопії). Світлова мікроскопія з використанням імерсійних об’єктивів, темнопольна, фазовоконтрастна, люмінесцентна мікроскопія. Електронно-мікроскопічні методи дослідження мікроорганізмів. Препарати для мікроскопії, техніка їх виготовлення.
Прості та складні методи фарбування. Методи Грама, Ціля-Ні-льсена, Ожешко, Нейссера, Буррі-Гінса, Йоне та ін. Механізми взаємодії барвників зі структурами бактеріальної клітини. Фактори, що впливають на фарбування бактерій за Грамом. Мікроскопічний метод діагностики інфекційних захворювань.
^ Структура і морфологія грибів
Структура клітини грибів. Основні форми грибів: дріжджі, дріжджеподібні гриби, плісняві гриби. ГІфи, міцелій. Диморфізм грибів. Особливості структури цитоплазматичної мембрани і клітинної стінки. Механізми розмноження грибів: брунькування, утворення спор. Вегетативні спори,ендоспори, екзоспори, статеві спори. Методи вивчення морфологи грибів.
^ Структура і морфологія найпростіших
Особливості структури найпростіших: пелікула, ектоплазма, цисти. Життєві цикли найпростіших, патогенних для людини. Методи вивчення морфології.
^ ФІЗІОЛОГІЯ МІКРОБІВ
Фізіологія бактерій.
Особливості обміну речовин та енергії у бактерій (інтенсивність обміну речовин, різноманітність типів метаболізму, метаболічна пластичність, надлишковий синтез метаболітів та енергії). Конструктивний і енергетичний обмін, їх взаємозв’язок. Обмін нуклеїнових кислот, білків, вуглеводів і ліпідів.
Живлення бактерій. Джерела азоту, вуглецю, мінеральних речовин і ростових факторів. Аутотрофи та гетеротрофи. Голофітний спосіб живлення. Механізми переносу поживних речовин у бактеріальну клітину: енергонезалежний (проста та полегшена дифузія), енергозалежний (активний транспорт), значення ферментів периплазми та пермеаз. Класифікація бактерій за типами живлення.
Дихання бактерій. Енергетичні потреби бактерій. Джерела та шляхи здобування енергії у фотоаутотрофів, хемоаутотрофів. Типи біологічного окислення субстрату і способи одержання енергії у гетерохемоорганотрофів: окислювальний метаболізм; гниття – окислювальне розщеплення білків; бродильний метаболізм та його продукти; нітратне дихання. Аероби, анаероби, факультативні анаероби, мікроаерофіли, капничні бактерії.
Фермент бактерій і їх класифікація. Конститутивні та індуктивні ферменти, генетична регуляція. Специфічність дії ферментів. Екзо- та ендоферменти. Лімітуючі фактори середовища проживання (температура, концентрація водневих іонів, осмотичний тиск, тиск кисню). Поняття про мезофіли, термофіли, психрофіли. Галофіли, кислото- та луголюбиві бактерії.
Методи вивчення ферментативної активності бактерій та використання їх для ідентифікації бактерій. Сучасні методи ідентифікації бактерій за допомогою автоматизованих ферментних систем ідентифікації. Використання мікробів та їх ферментів у біотехнології для одержання амінокислот, пептидів, органічних кислот, вітамінів, гормонів, антибіотиків, кормового білка, для обробки харчових та промислових продуктів, біологічної очистки стічних вод, одержання рідкого та газоподібного палива.
Ріст і розмноження мікробів. Вегетативні форми та форми спокою мікробів. Простий поділ. Фрагментація. Фази розмноження мікробів у рідкому живильному середовищі в стаціонарних умовах. Колонії, особливості їх формування у різних видів бактерій. Пігментеутворення. Основні принципи та методи культивування бактерій. Безперервне культивування, його значення в біотехнології. Живильні середовища. Вимоги до живильних середовищ. Види живильних середовищ. Способи створення щільних живильних середовищ: агар-агар, пласт-агар, желатин, згорнута сироватка.
Мішані та чисті культури бактерій. Принципи і методи виділення чистих культур аеробних та анаеробних бактерій. Етапи виділення чистих культур бактерій. Способи ідентифікації виділених культур. Поняття про серовари, морфовари, біовари, фаговари. Особливості метаболізму і розмноження хламідій, спірохет, актиноміцетів.
Бактеріологічний (культуральний) метод мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань.
^ Фізіологія грибів
Особливості культивування грибів. Живильні середовища. Живлення, дихання, способи розмноження грибів. Продукція грибами біологічно активних речовин.
^ Фізіологія найпростіших
Живлення, дихання, культивування. Особливості онтогенезу найпростіших.
ГЕНЕТИКА МІКРООРГАНІЗМІВ
Визначення генетики мікроорганізмів як науки. Її значення в теорії і практиці медицини,
Відмінність геномів прокаріотичних та еукаріотичних клітин. Еволюція геному мікроорганізмів. Організація генетичного матеріалу бактеріальної клітини: бактеріальна хромосома, плазміди, мігруючі елементи. Структура хромосоми. Гени. Принципи функціонування бактеріального генома. Система репарації.
Плазміди бактерій, їх властивості. Кон’югативні та некон’югативні, інтегративні та автономні плазміди. Класифікація плазмід за функціональною активністю: F, R, Соl, Нlу, Ent та ін. плазміди.
Транспозони, послідовності-вставки. Загальна характеристика та функції мігруючих генетичних елементів.
Поняття про генофонд, генотип і фенотип. Види мінливості у бактерій. Модифікаційна мінливість, її механізми та форми прояву у бактерій.
Генотипова мінливість. Мутації у бактерій, їх різновиди. Мутагени, їх класифікація. Види мутацій: делеція, транслокація, інверсія, дуплікація, інсерція.
Генетичні рекомбінації і Їх типи. Механізми передачі генетичної інформації у бактерій і їх значення для одержання штамів бактерій з заданими властивостями та для складання генетичних карт. Трансформація, трансдукція та кон’югація.
Доля мутантів і рекомбінантів. Добір. Гетерогенність популяції мікроорганізмів, типи і механізми популяційної мінливості. Поняття про дисоціацію бактерій, S- і R-форми колоній. Значення мінливості в еволюції мікроорганізмів.
Мікробіологічні основи генної інженерії та біотехнології. Використання ферментів (рестриктази, лігази, полімерази, ревергази) в генно-інженерних дослідженнях. Вектори, які використовують для переносу генетичного матеріалу. Особливості експресії генів у клітинах прокаріотів та еукаріотів. Практичне використання результатів генно-інженерних досліджень в медицині, біології та народному господарстві.
Генетичні методи в діагностиці інфекційних захворювань та в ідентифікації бактерій: сіквенс ДНК, полімеразна ланцюгова реакція. гібридизація нуклеїнових кислот, визначення довжини фрагментів нуклеїнових кислот та ін. Таксономічне значення гену 16S рибосомальної РНК.
^ МІКРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНТИМІКРОБНОЇ ХІМІОТЕРАПІЇ ТА АНТИСЕПТИКИ
Історія розвитку ідей антимікробної терапії. Періоди розвитку хіміотерапії. Роботи Д. Л. Романовського, П. Ерліха, Г. Домагка. Відкриття сульфаніламідів. Основні принципи раціональної хіміотерапії. Поняття про хіміотерапевтичний препарат, хіміотерапевтичний індекс.
Мікробний антагонізм, його механізми. Мікроби-антагоністи - продуценти антибіотиків. Роботи І.І. Мечнікова, молочнокислі бактерії - антагоністи. Історія відкриття перших антибіотиків: О.Флемінг, З.Ваксман. Антибіотики, визначення, поняття, біологічна роль в природі.
Класифікація антибіотиків за походженням, за хімічним складом, за механізмом та спектром антимікробної дії. Природні, напівсинтетичні та синтетичні антибіотики. Механізм дії антибіотиків на мікробну клітину. Антибіотики - інгібітори синтезу пептидоглікану клітинної стінки, синтезу білка, нуклеїнових кислот, а також ті, що порушують функцію цитоплазматичної мембрани у бактерій та грибів. Бактерицидна та бактеріостатична дія антибіотиків. Одиниці виміру антимікробної активності антибіотиків. Методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків. Поняття про мінімальну пригнічуючу концентрацію. Антибіотикограми.
Ускладнення антибіотикотерапії. Дисбактеріози. Антибіотикорезистентні, антибіотикозалежні, толерантні до антибіотиків форми бактерій.
Природна та набута стійкість до антибіотиків. Генетичні та біохімічні механізми антибіотико-резистентності. Роль плазмід та транспозонів у формуванні лікарської стійкості у бактерій. Шляхи попередження формування резистентності у бактерій до антибіотиків. Принципи раціональної антибіотикотерапії.
Значення відкриття антибіотиків (ХХсторріччя) для етіотропної терапії бактеріальних, спірохетних, грибкових, протозойних інфекцій.
Особливості, проблеми та перспективи хіміотерапії вірусних інфекцій. Противірусні хіміотерапевтичні препарати, їх класифікації: інгібітори адсорбції, проникнення та депротеїнізіції вірусів; інгібітори зворотної транскриптази, інгібітори ДНК-полімерази ДНК-вмісних вірусів; інгібітори полімераз РНК і ДНК-вмісних вірусів; інгібітори різних вірусних м-РНК. Інтерферони і їх індуктори, механізм їх противірусної дії.
Протигрибкові і протипротозойні антибіотики і хіміотерапевтичні препарати.
Антисептика. Розробка наукових принципів антисептики (І. Зємельвейс, Д. Лістер). Антисептичні засоби. Механізми антимікробної дії. Набута стійкість до антисептиків.
^ ВЧЕННЯ ПРО ІНФЕКЦІЙНИЙ ПРОЦЕС
Визначення поняття "інфекція", "інфекційний процес", "інфекційна хвороба". Розвиток ідей про сутність інфекційного процесу. Умови виникнення інфекційного процесу. Монокаузалізм. Кондиці-оналізм.
Роль мікроорганізмів в інфекційному процесі. Патогенність мікробів, визначення. Патогенність як наслідок еволюції паразитизму. Облігатно-патогенні, умовно-патогенні, непатогенні мікроорганізми.
Вірулентність, визначення, одиниці виміру. Фактори патогенності бактерій: адгезини, інвазини, ферменти патогенності, структури і речовини бактерій, які пригнічують фагоцитоз. Мікробні токсини, їх класифікація. Білкові токсини (екзотоксини, властивості, механізм дії). Одиниці виміру сили екзотоксинів. Ендотоксини, хімічний склад, властивості, відмінності від білкових токсинів. Патогенні властивості рикетсій, хламідій, мікоплазм, грибів і найпростіших. Облігатний внутрішньоклітинний паразитизм вірусів. Генетичний контроль факторів патогенності у мікроорганізмів. Гетерогенність мікробних популяцій за ознакою вірулентності.
Фази розвитку інфекційного процесу. Критичні дози мікроорганізмів, які спричиняють інфекційну хворобу. Шляхи проникнення збудників захворювання в організм. Колонізація, інвазія. Поширення мікробів та їх токсинів в організмі: бактеріемія, токсинемія, сепсис і його наслідки. Мікробоносійство. Безсимптомна інфекція. Динаміка розвитку інфекційної хвороби - періоди інкубаційний, продромальний, розпалу, кінцевий.
Форми інфекції: екзогенна та ендогенна; вогнищева та генералі-зована; моноінфекція та мішана; вторинна інфекція, реінфекція, суперінфекція, рецидив; гостра, хронічна, персистуюча інфекція. Поняття про інфекції ран, респіраторні, кишкові, венеричні та шкіряні інфекції; антропонозні, зоонозні, антропозоонозні та сапронозні інфекції. Шляхи передачі інфекцій: фекально-оральний, трансмісивний, повітряно-краплинний, контактно-побутовий, "вертикальний". Поняття про патогенез інфекційної хвороби.
Біологічний метод дослідження, його застосування при вивченні етіології, патогенезу, імуногенезу, діагностики, терапії та профілактики інфекційних захворювань. Лабораторні тварини, лінійні тварини.
Патогенетичні особливості вірусних інфекцій. Інфекційність вірусних нуклеїнових кислот. Фактори патогенності вірусів. Гостра та персистуюча вірусна інфекція. Роль організму хазяїна в інфекційному процесі. Значення спадкового фактору. Гетерогенність популяції людини за ознакою сприйнятливості до інфекції. Значення статі, віку, стану нервової та ендокринної систем, імунного статусу людини.
Вплив природних і соціальних умов життя людини на виникнення, розвиток та наслідок інфекційних хвороб.
^ МЕТОДИ МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ
ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Мікробіологічна діагностика інфекційних захворювань, її історичні етапи. Морфологічні, фізіологічні (культуральні) біохімічні, серологічні, генетичні методи діагностики. Їх характеристика і оцінка.
^ СПЕЦІАЛЬНА МЕДИЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ ГРАМПОЗИТИВНІ
ТА ГРАМНЕГАТИВНІ КОКИ
Еволюція кокової групи бактерій, їх загальна характеристика.
Рід стафілококів (Staprylococcus). Класифікація. Біологічні властивості. Фактори патогенності. Роль стафілококів в патології людини. Патогенез спричинюваних ними процесів. Роль у розвитку госпітальних інфекцій. Носійство стафілококів в ротовій порожнині. Одонтогенний стафілококовий запальний процес (абсцес, флегмона, остеомієліт). Стафілококові ураження слизової оболонки ротової порожнини (хейліт та ia.). Мікробіологічна діагностика, специфична терапія.
^ Рід стрептококів (Streptococcus). Класифікація, біологічні властивості. Токсини, ферменти патогенності. Роль в патології людини. Патогенез стрептококових захворювань. Імунітет. Методи мікробіологічної діагностики стрептококових захворювань.
Серологічні групи стрептококів, що мешкають в ротовій порожнині. Запальні процеси в ротовій порожнині, спричинені стрептококами без групового антигену. Стоматогенний сепсис. Роль стрептококів у розвитку карієсу.
Нейсерії (рід Neisseria). Біологічні властивості. Класифікація. Еволюція патогенності.
Менінгококи (Neisseria meningitidis). Біологічні властивості, класифікація. Патогенез та мікробіологічна діагностика менінгококових захворювань і бакгеріоносійства. Диференціація менінгококів і грамнегативних диплококів носоглотки.
Гонококи. (Neisserian gonorrhoeae). Біологічні властивості. Патогенність для людини, мінливість. Гостра та хронічна гонорея. Імунітет. Мікробіологічна діагностика гонореї. Профілактика та специфічна терапія гонореї та гонобленореї.
^ ЕНТЕРОБАКТЕРІЇ (РОДИНА ENTEROBACTERIACEAE)
Класифікація та загальна характеристика родини ентеробактерій. Сучасні погляди на еволюцію родів кишкових бактерій. Антигенна структура. Фактори вірулентності та їх генетична детермінованість. Патогенні та умовно-патогенні ентеробактерії. Поширення і здатність виживати в довкіллі.
^ Рід Ешерихій (Еscherichia), їх основні властивості. Фізіологічна роль і санітарно-показове значення. Діареєгенні ешеріхії. Класифікація за антигенною будовою та поділ на категорії в залежності від факторів вірулентності, серологічних маркерів і клініко - епідеміологічних особливостей. Парентеральні ешеріхіози. Мікробіологічна діагностика ешеріхіозів.
^ Рід Сальмонел (Salmonella). Загальна характеристика роду. Класифікація за біохімічними характеристиками та антигенною будовою (схема Кауфмана - Уайта). Патогенність для людей і тварин.
Сальмонели - збудники генералізованих інфекцій (черевного тифу і паратифів). Біологічні властивості. Антигенна структура, фактори патогенності. Патогенез і імуногенез захворювань. Бактеріоносійство.
Сальмонели - збудники гострих гастроенетроколітів. Особливості патогенезу
Методи мікробіологічної діагностики сальмонельозів. Специфічна профілактика і лікування.
^ Рід Шигел (Shigella). Біологічні властивості. Класифікація. Фактори вірулентності та патогенез дизентерії. Імунітет. Методи мікробіологічної діагностики. Особливості дизентерії Григор’єва-Шига. Проблема специфічної профілактики. Специфічна терапія.
^ Рід Клебсієл (КІebsiella). Характеристика та біологічні властивості клебсієл. Клебсієла пневмонії та її роль в патології. Клебсієли озени та риносклероми. Мікробіологічна діагностика клебсієльозів.
^ Роди Протеїв (Рroteus), Морганел (Моrganella) та Провіденцій (Рrovidencia). Значення окремих видів в етіології гострих кишкових інфекцій, гнійно-запальних процесів, мікст-інфекцій, внутріш-ньолікарняних інфекцій та харчових токсикоінфекцій. Мікробіологічна діагностика захворювань.
^ Рід Ієрсиній (Yersinia). Ієрсинії - збудники кишкового ієрсиніозу та псевдотуберкульозу.
Біологічні властивості. Психрофільність. Мікробіологічна діагностика кишкових ієрсиніозів.
Збудник чуми. Історія вивчення. Біологічні властивості. Фактори вірулентності. Патогенез чуми. Методи мікробіологічної діагностики чуми. Критерії ідентифікації збудника чуми. Специфічна профілактика та лікування чуми.
Інші представники умовно-патогенних ентеробактерій (роди^ Гафнія (Наfnia), Сераці
4.2. Тематичний план практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології, в тому числі мікробіології порожнини рота для студентів 2 курсу медичного факультету за спеціальністю “стоматологія” на 2008-2009 навчальний рік
№
п/п
^ ТEМА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Обсяг у год
Обладнання мікробіологічної лабораторії. Правила і режим роботи в ній. Мікроскопія мікробіологічних препаратів.
2
Морфологія і фізіологія бактерій. Приготування мікропрепаратів, прості та складні методи їх фарбування.
2
Фізіологія мікрорганізмів. Культивування бактерій. Прості та складні живильні середовища.
2
Фізіологія бактерій. Виділення та ідентифікація чистих культур аеробних бактерій. Перший день навчально-дослідницької роботи студентів (НДРС).
2
Виділення та ідентифікація чистих культур аеробних бактерій. Другий день НДРС.
2
Виділення та ідентифікація чистих культур аеробних бактерій. Третій день НДРС.
2
Підведення підсумків НДРС. Виділення та ідентифікація чистих культур анаеробних бактерій.
2
Генетика бактерій.
2
Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії. Aнтибіотики. Віруси бактерій. Бактеріофаги.
2
Стерилізація. Дезинфекція. Асептика і антисептика. Значення у роботі лікаря-стоматолога.
2
Органи імунної системи. Фактори неспецифічного захисту організму від мікроорганізмів.
2
Антигени та антитіла.
2
Серологічні реакції.
2
Вакцини та імунні сироватки.
2
Інфекція та інфекційний процес.
2
Підсумкова контрольна робота по загальній мікробіології.
2
Стафілококи. I день НДРС. Виділення чистих культур при ураженнях слизової оболонки рота.
2
Стрептококи. II день НДРС. Виділення чистих культур при ураженнях слизової оболонки рота.
2
Патогенні нейсерії. III день НДРС. Виділення чистих культур при ураженнях слизової оболонки рота.
2
Анаероби, лабораторна діагностика клостридіозів, правця та ботулізму. Підсумки НДРС.
2
Лабораторна діагностика мікозів. Молочниця. Ураження слизової оболонки ротової порожнини.
2
Підсумкова контрольна робота по спеціальній мікробіології І.
2
Лабораторна діагностика ешеріхіозів.
2
Лабораторна діагностика сальмонельозів черевного тифу, паратифів А і Б, харчових токсикоінфекцій.
2
Лабор
еще рефераты
Еще работы по разное
Реферат по разное
Валерий Всеволодович
17 Сентября 2013
Реферат по разное
Прочтите текст и выполните задания А1-А7
17 Сентября 2013
Реферат по разное
Висоцький О. Сутність легітимації політики // Політичний менеджмент. К., 2004. №4 (7). С. 24-34
17 Сентября 2013
Реферат по разное
Міністерство освіти І науки України Івано-Франківський національний технічний університет нафти І газу Кафедра державного управління
17 Сентября 2013