Реферат: Мета портфоліо





ОДЕСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №8 І-ІІІ СТУПЕНІВ

ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ПОРТФОЛІО





ЦУРКАН СВІТЛАНА ІВАНІВНА

Вчитель біології

Кваліфікаційної категорії

« Спеціаліст першої категорії»


м. Одеса

2011-2012 н.р.


РІК

Зміст


Мета портфоліо 4

Педагогічне есе 5

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 7

Грамота 8

Одеський обласний гуманітарний центр позашкільної освіти та виховання 8

15.05.2010 8

Подяка 8

Одеський міський центр ВПВУМ 8

02.08.2010 8

Подяка 8

Одеська гімназія №5 8

26.06.2009 8

Науково-дослідні роботи учнів 8

Результати участі учнів у олімпіадах, конкурсах 8

Самоосвіта 9

Публікації 11

12

Проблема: « Психолого - педагогічні аспекти використання активних форм і методів пізнавальної діяльності на уроках» 23

Завдання 1. Заповніть таблицю про корисні бактерії. 28

Завдання 4. Закінчіть схему, записавши основні таксони. 29

29

36

41


^ Мета портфоліо


Систематизувати, аналізувати, удосконалювати результативність та компетентність своєї педагогічної діяльності.

Представити звіт по процесу педагогічної діяльності.

Побачити "картину" значущих освітніх результатів у цілому.

Забезпечити відстеження результативності навчання учнів на

уроках урочної та позаурочної діяльності.

Продемонструвати становлення цілісної особистості професіонала.

Підтримувати високу мотивацію професійного зростання.

Виявляти існуючий рівень професійної компетенції.

Заохочувати активність, новаторство, ініціативність педагога.

Розвивати навички рефлексії і оцінної (самооцінуючої) діяльності вчителя.

Удосконалювати конструктивні вміння - ставити цілі, планувати і організовувати власну педагогічну діяльність.

Розвивати діагностичні здібності - вміння аналізувати свою діяльність і діяльність учнів.
^ Педагогічне есе
Учитель должен обладать всем

тем, в чем нуждается ученик".
Восточная мудрость

Ми живемо 21ст. і сучасному суспільству необхідні особистості, здатні творчо мислити. Не можна стати реалізовувати придбані знання, бути комунікативними, контактними в будь-яких соціальних групах. Сьогодні суспільство потребує людей, які самостійно можуть і вміють працювати над розвитком самого себе: свого інтелекту, своєї культури. особистістю без цих якостей. У всі часи основу цивілізації складали такі людські цінності як моральність, співчуття, порядність, мудрість, доброта. Не можна стати Перш за все, необхідно навчити дитину простим людським почуттям: любові, доброті, чуйності, розуміння, співчуття, справедливості.
Є певна закономірність: якщо хочеш, щоб дитина була добрим, чесним, відповідальним - почни з себе. Якщо вчитель заряджає своїм умінням спілкуватися, шанобливим ставленням до людей, своєю любов'ю, успішністю, творчістю - до цього будуть прагнути і його учні.
Найголовніше придбання дитини в шкільні роки - почуття власної гідності. Це віра в себе, у свої сили, у свої можливості, свою успішність. А що значить відчути себе успішною? Це бажання працювати, це позитивне ставлення до людей, до самого себе і оточуючих. Учитель виконує декілька ролей - «мами», «друга», «наставника». Учитель своїми жестами, поглядом, словами повинен викликати в дітей внутрішню позицію - «я допоможу тобі», «я думаю про тебе», «я дбаю про тебе», спостерігати, аналізувати, порівнювати, оцінювати свої досягнення.
    Люди, як і весь світ, бувають дуже різними. Деякі ходять повільно і перевальцем. Хтось бігає підтюпцем і ходить по бордюрах, виблискуючи захопленими очима. Хтось любить співати, танцювати, а хтось подорожувати.
Але ... "Хто я?" Не роздумуючи: "Я - вчитель". Напевно, це неправильно.
Напевно, правильніше було б сказати: "Я - мати", або "Я - жінка". Але "Я - вчитель!"
Учитель - не професія, а спосіб життя, по якому він і живе, поспішаючи день у день на уроки. Інакше це назвати не можна, адже думки вчителя постійно про школу: вдень, ввечері, вночі, під час канікул і відпустки.
У наш час вчені, педагоги, психологи дуже часто звертаються до проблеми вчителя, даючи цьому поняттю інші назви, наприклад, «компетенції», «професійні якості» вчителя. Це питання залишається актуальним, так як, природно, з плином часу змінюється держава і суспільство, а отже, змінюються вимоги, які пред'являються державою і суспільством до вчителя. Я часто задаю собі питання: «Які якості вчителя повинні бути не залежними від часу, а які якості повинні бути необхідними вчителю-педагогу у зв'язку з вимогою« нового »часу?» Так, наприклад, лише кілька років тому володіння комп'ютерними технологіями не входило в число «компетенцій» вчителя, а зараз це якість необхідно сучасному вчителю.
Головним завданням вчителя я вважаю не просто навчити, а навчити вчитися, тобто показати найбільш зручний шлях отримання інформації, її аналізу, грамотного використання та оформлення.
Бути вчителем - відповідальне і нелегка справа. Слова «вчитель» і «учень» утворені від одного кореня. Вважаю, що зміст слова «вчитель» від слова «враховувати». Враховувати те, що кожна дитина неповторна, індивідуальна, талановитий. Потрібно лише вчасно розгледіти іскорку, направити, розвинути її. Вважаю це найважливішою справою, яку повинен робити вчитель.
Учитель - це творець, він завжди відкритий для нового знання, постійно зростає професійно, отримує задоволення і задоволення від своєї праці
^ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Дата народження 05.01.1967р.

Освіта - вища

Роки навчання

Навчальний заклад

^ Отримана спеціальність та кваліфікація

1988 - 1993

ОДУ ім. І.І.Мечникова

Біолог – зоолог

Викладач біології та хімії



Стаж роботи - 17 років

^ Термін роботи

Заклад

Посада

1994 – 2004

ОЗОШ №56

Вчитель біології

2004 – 2009

Гімназія №5

Вчитель біології та фіз.виховання

2009 - 2011

ОЗОШ №8

Вчитель біології






























Відомості про підвищення кваліфікації

Термін навчання

Заклад

Тема, назва курсів тощо

Документ про підвищення кваліфікації

з 01.10.07

до24.10.07


Одеський обласний інститут удосконалення вчителів

Новітні педагогічні технології навчання на уроках

Посвідчення



























Нагороди

^ Назва нагороди

Установа, що видала

Дата видачі
Грамота Одеський обласний гуманітарний центр позашкільної освіти та виховання 15.05.2010 Подяка Одеський міський центр ВПВУМ 02.08.2010 Подяка Одеська гімназія №5 26.06.2009 Науково-дослідні роботи учнів
^ Тема науково-дослідної роботи

Рік

Кількість учасників

Навчальна та виховна мета

^ Досягнуті результати

Вивчення пухлин та новоутворень у собак

9 - г


1

Вивчення онкологічних хвороб тварин;

Лікування на ранніх стадіях

ІІІ місце

















^ Результати участі учнів у олімпіадах, конкурсах
Рівень

Назва (предмет) олімпіади, конкурсу

Клас

Кількість учасників

З них призерів

Шкільний

ОЛІМПІАДА

8 а

4

-

Шкільний

ОЛІМПІАДА

8 б

6

1

Шкільний

ОЛІМПІАДА

8 в

3

-

Шкільний

ОЛІМПІАДА

8 м

8

3

Шкільний

ОЛІМПІАДА

9 б

4

1

Шкільний

ОЛІМПІАДА

9 в

6

1

Шкільний

ОЛІМПІАДА

9 г

8

2

















Самоосвіта


^ Тема, назва, мета тощо

Термін

Заклад чи установа, де навчалися (або інші заходи, спрямовані на самоосвіту)

Документ чи результат

Впровадження навчального курсу «Школа проти СНІДу»

27.10.10

Міський благодійний фонд

«Молода громада»

Сертифікат

Використання інформаційно – комунікаційних технологій при викладенні навчальних предметів

13.05.10

INTEL® Навчання для майбутнього

Сертифікат

Новітні педагогічні технології навчання на уроках біології

24.10.07

Одеський обласний інститут удосконалення вчителів

Посвідчення

По основам лікувального, рефлекторного видів масажу.

30.06.1992

Наукове підприємство «Югсес»

Посвідчення














^ ОДЕСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №8 І-ІІІ СТУПЕНІВ

ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ




^ ЦУРКАН СВІТЛАНА ІВАНІВНА

Вчитель біології

Кваліфікаційної категорії

« Спеціаліст першої категорії»


м. Одеса

2011-2012 н.р.


Публікації
^ Назва публікації

Тип публікації (стаття, книга, веб тощо)

Назва видання для статті, видавництва для книги, гіперпосилання для сайту

Рік

Ефективність виховання творчої особистості підлітка у навчально- виховному процесі через впровадження проектної діяльності та ІТК

стаття

Шкільний збірник

2011

Використання активних форм і методів пізнавальної діяльності. Як засіб підвищення учбової мотивації

стаття

Шкільний збірник

2010

























Ефективність виховання творчої особистості підлітка у навчально-виховному процесі через впровадження проектної діяльності та ІТК Вступ

Розвиток сучасного суспільства характеризується швидкими і глибокими змінами. Тому більшість держав світу намагаються підняти на новий рівень освіченість громадян. Таке прагнення зумовлене прямою залежністю між розвитком суспільства та системою виховання і освіти, адже статус держави визначається не стільки війсковим та економічним, скільки інтелектуальним потенціалом. Школа повинна турбуватись про виховання творчо мислячих, гармонійно розвинених, високоосвічених, соціально активних і національно свідомих особистостей, що наділені глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними і патріотичними почуттями, є носіями кращих надбань національної та світової культури, здатних до саморозвитку і самовдосконалення. Першим тактичним завданням школи слід назвати виховання громадянина своєї держави. Суспільство, яке хоче бути демократичним і гуманним, чекає від своєї системи виховання відповідного впливу на підростаюче покоління. Одним із незмінних завдань школи завжди, в усі часи є надання учням знань з основ наук. Але замало оволодіти премудрістю, слід також уміти користуватися нею. Переконання давньоримського філософа Марка Ціцерона не втратило своєї цінності і сьогодні. Воно стверджує необхідність обирати творчий підхід у навчанні, який грунтується на вивченні й узагальненні наявних знань у певній галузі науки, критичному їх осмисленні та створенні нових наукових концепцій. Науку ми розглядаємо як засіб пізнання навколишнього світу, розуміння його законів та вміння «користуватися цією премудрістю».

Динамізм, притаманний сучасній цивілізації, швидка зміна техніки і технології в усьому світі, інтелектуалізація праці, гуманізація та демократизація суспільства зумовлюють зростання соціальної ролі творчої особистості з високим рівнем духовності й загальної культури, творця нових цінностей, нових моральних якостей в складному сучасному соціумі. У зв'язку з цим змінюється підхід до неперервної освіти, який передбачає суттєві новації у царині загальноосвітньої школи. Тенденції розвитку сучасної школи ініціюють формування таких

якостей, як: само актуалізація, активне творче самовиявлення, максимальна творча самореалізація, що становлять основу сучасної гуманістичної парадигми, яка є "засобом відтворення й нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, виховання патріота і громадянина, дієвим чинником модернізації суспільства, зміцнення авторитету держави на міжнародній арені", підкреслюється у Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті. Вирішення цих складних завдань об'єктивно необхідне для розв'язання реально існуючих суперечностей, що накопичились за останні роки в освітній практиці та суспільстві в цілому між: об'єктивною і суб'єктивною необхідністю створення оптимальних педагогічних умов для найбільш повного розкриття творчих якостей і можливостей учнів та відсутністю відповідної науково обґрунтованої технології педагогічного процесу в навчально-виховних закладах; потребою держави у високоосвічених творчих особистостях, здатних працювати й діяти в нестандартних ситуаціях, та падінням престижу позакласної й позашкільної виховної діяльності, небажанням молоді самостійно залучатись до серйозних творчих пошуків, що зумовлює нагальну потребу виховання духовно зрілої, високоморальної, соціально активної творчої особистості.

Усунення зазначених суперечностей значною мірою залежить від наукового обґрунтування педагогічних умов формування творчої особистості, що базуються на врахуванні сучасних вітчизняних і світових педагогічних концепцій і теорій, духовній взаємодії суб'єктів педагогічного процесу в освітніх закладах, пріоритеті виховання духовного компонента в процесі становлення майбутнього громадянина України.

Щоб впливати на особистість, треба її знати. Передусім важливо встановити довірливі, доброзичливі стосунки між педагогами. Зробити це часом нелегко, оскільки учні, які найбільше потребують індивідуальної роботи, нерідко підозріло ставляться до педагогів. Велике значення при цьому має авторитет вихователя, знання ним вихованців, уміння швидко зорієнтуватися у ситуації, передбачити наслідки своїх дій.

Проектна діяльність - одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які на Раді Європи були визначені як основні в XXI столітті: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні.





До поставленої мети сформульовано такі завдання дослідження:

обгрунтувати теоретичні засади формування творчої особистості підлітка у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи;

проаналізувати сучасну практику формування творчої особистості підлітка у навчально-виховному процесі;

теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування творчої особистості підлітка;

укласти методичні рекомендації іцодо формування творчої особистості учнів підліткового віку в навчально-виховному процесі.

Колектив нашого навчального закладу працює над забезпеченням високого рівня

педагогічного процесу через творче само впровадження активних інноваційних технологій в навчально-виховний процес та цілеспрямовану самоосвіту вчителів шляхом вивчення та реалізації педагогічних задач. Як показав моніторинг результативності навчально - виховного процесу, найбільш ефективною виявилась така форма інноваційної діяльності як проектування. Проектування - це не тільки частина урочної системи, а й можливість творчої організації позакласної роботи учителя та учнів. Прикладом його застосування може служити екологічний навчально-виховний проект під час проведення Місячника екології в школі. Практика організації таких заходів довела, що ефективніше йде справа, якщо проблеми та шляхи їх вирішення визначаються самими учнями. Процес розробки та впровадження проектної роботи відбувається за заздалегідь відпрацьованим алгоритмом . Спочатку під час методичних заходів: засідань методичних об'єднань, кафедр, педагогічних рад проводиться анкетування з метою аналізу ситуації, виявлення уявлень та позицій вчительського колективу. На цьому ж етапі можливе створення координаційного центру із членів колективу, які добре володіють методикою проектування, бачать перспективу цієї роботи, її результативність, можуть створювати програми проектів, керувати роботою та надавати консультації іншим. На наступному етапі проводяться збори класного колективу, на яких класними керівниками та членами центрів самоврядування надається загальна інформація. Учнями класу (методом «мозкового штурму») висуваються та обговорюються провідні проблеми екологічного характеру в класі, школі, місті а потім з'ясовуються основні з них, вирішити які, повністю або частково, під силу класному колективу. На цих же зборах формулюються завдання та створюються робочі групи для їх виконання.

Кожна з груп визначає свої індивідуальні способи організації роботи, складає план презентації результатів інформаційно - пошукової та практичної частини, визначає критерії само- та взаємооцінювання проектної діяльності, розподіляє обов'язки, визначає можливість співпраці з координаційним центром, шкільним самоврядуванням, вчителями, батьками, громадськими організаціями, державними органами влади, засобами масової інформації.

Початковий етап презентації та оцінювання проекту проводиться на класних, а завершальний - на загально шкільних учнівських зборах. Підсумки, (з висновками, рекомендаціями, відпрацьованими пам'ятками), підводяться на засіданні координаційного центру.


^ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНОВАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ НА УРОКАХ БИОЛОГИИ И ХИМИИ КАК СПОСОБ ПОВЫШЕНИЯ МОТИВАЦИИ К ИЗУЧЕНИЮ ПРЕДМЕТА

Современное общество ставит перед учителями задачу развития личности  школьников, а не только передачу знаний.  Не столько передать знания, сколько "научить учиться", научить ребенка находить и обрабатывать различную информацию, научить применять ее в реальной жизни, -  должны мы стремиться на своих уроках.

За последние годы произошло коренное изменение роли и места персональных компьютеров и информационных технологий в жизни общества, Как показывает практика, без новых информационных технологий уже невозможно представить современную школу и современного человека. Использование компьютера на уроке должно быть целесообразно и методически обосновано, а не служить данью велению времени. Не стоит использовать его там, где более эффективны другие средства обучения. К информационным технологиям необходимо обращаться только в том случае, если они обеспечивают более высокий уровень образовательного процесса по
сравнению с другими методами.

Основным недостатком обучения является стремление учителя передать детям определенный объем знаний и навыков. При этом недостаточно внимания уделяется развитию их мышления и личности. В процессе деятельности учащихся по усвоению готовых знаний и воспроизведению заданных действий у них закрепляются лишь репродуктивное мышление и память. Школьники привыкают к исполнительской деятельности.

Традиционная классно-урочная организация обучения в школе порой несет на себе печать монотонности и однообразия.

Чаще на уроках повторяется одно и то же: проверка домашнего задания, опрос, контрольные работы, объяснение нового учебного материала. Урок, построенный по схеме: «опрос - объяснение-закрепление» ориентирует учащихся на усвоение знаний и не гарантирует их развитие, не ориентирует на самостоятельную познавательную деятельность Для того, чтобы достичь основной цели современного образования - развития личности ребенка, необходимо, чтобы в процессе обучения школьник был включен в активную познавательную деятельность. Монотонность обучения является одной из основных причин снижения мотивации к учению у школьников. Необходимо оживить и разнообразить школьную жизнь детей, внедрить нетрадиционные и активные методы обучения, сочетание различных форм работы.


Задача учителя - не только вооружить школьников знаниями и практическими умениями, но и мыслительными операциями.

Одной из важнейших умственных операций, с помощью которых приобретаются знания, является сравнение. Использование сравнения как дидактического приема на уроках химии и биологии является непременным условием формирования у школьников аналитической деятельности, при которой:

выявляются признаки, по которым можно сопоставлять явления, вещества или другие заданные объекты;

устанавливается сходство или различия между ними;

обобщаются результаты сравнения в виде вывода.

Подсчитано, что за один только рабочий день учащиеся средних и старших классов должны запомнить более 100 новых слов, наименований, имён, дат, определений, чисел, формулировок, формул, теорем, следствий и многого прочего. И только ученик, владеющий в достаточной мере общеучебными навыками, может справиться с такой непосильной задачей и в дальнейшем применить свои знания на практике.

Сформированность учебно-логических навыков напрямую связана с уровнем развития мыслительных операций: анализа, синтеза, сравнения, обобщения, классификации.

Нахождение, переработку и использование информации для решения учебных задач обеспечивают школьнику учебно-информационные навыки. К ним относятся:

владение разными формами изложения текста;

составление на основе текста таблицы, схемы, графика;

составление тезисов, конспектирование;

подготовка рецензии;

владение цитированием и различными видами комментариев;

подготовка доклада, реферата;

использование различных видов наблюдения;

качественное и количественное описание изучаемого объекта;

проведение эксперимента;



Современные уроки биологии и химии строятся с использованием различных методических приемов, методик и  новых технологий.


Богатейшие вспомогательные возможности для  формирования целостного мышления предоставляют современные информационные компьютерные технологии (ИКТ). В отличие от обычных технических средств обучения ИКТ позволяют не только "насытить" обучающегося большим количеством готовых, строго отобранных, соответствующим образом организованных знаний, но и развивать интеллектуальные, творческие способности учащихся, их умение самостоятельно приобретать новые знания, работать с различными источниками информации.


Использование ИКТ на уроках биологии и химии позволит:

интенсифицировать деятельность учителя и школьника;

повысить качество обучения предмету;

отразить существенные стороны объектов, зримо воплотив в жизнь принцип наглядности;

выдвинуть на передний план наиболее важные (с точки зрения учебных целей и задач) характеристики изучаемых объектов и явлений природы.

Современные дети все меньше обращаются за информацией к книгам, а стараются ее получить из компьютера. Использование новых информационных технологий в курсе биологии значительно поднимает уровень обученности при низкой мотивации учащихся. Одним из достоинств применения мультимедиа технологии в обучении является повышение качества обучения за счет новизны деятельности, интереса к работе с компьютером.

Применение компьютера на уроках биологии и химии может стать новым методом организации активной и осмысленной работы учащихся, сделав занятия более наглядными и интересными. Уроки с применением компьютерных систем не заменяют учителя, а, наоборот делают общение с учеником более содержательным, индивидуальным и деятельным.

Комплекты педагогических программных средств позволяют довести до учащихся огромный поток информации. При этом у школьников развивается зрительная память, акцентируется внимание на важных объектах за счет фрагментальной подачи материала. При работе используются преимущества информационных технологий, заключающиеся в сочетании сразу нескольких компонентов:

текста,

рисунка,

анимации,

звукового сопровождения

и других элементов.

Использование компьютера в учебном процессе дает возможность накопить в банке данных необходимый дидактический материал: варианты контрольных, экзаменационных, самостоятельных работ; подборку задач, упражнений и тестов в бланочном варианте. Использование оргтехники облегчает подбор индивидуальных заданий для учащихся, снимает дефицит в обеспечении школьников учебными пособиями.

В последнее время наблюдается массовое внедрение Интернета в школьное образование. Увеличивается число информационных ресурсов по всем предметам и по биологии и химии в том числе. Нельзя не сказать о значении Интернета для самообразования учителя и использования богатейших ресурсов сети для подготовки к урокам.

^ Чтобы дать хороший урок с использованием ИКТ, необходимо:

Иметь в школе современный оборудованный данной техникой кабинет и химии, и биологии.

При подготовке к урокам у каждого учителя дома или на работе  должен быть персональный компьютер.

И, конечно, самое главное - желание самого учителя. Подготовка и проведение таких уроков  требует много времени для поиска, систематизации и оформления информации.

^ Самый первый этап – простой вывод наглядных пособий и таблиц на экран.

один из самых сложных этапов, когда доска перестает быть простым экраном и становится именно интерактивной доской. ^ Это продумывание различных заданий и вариантов проверки знаний учащихся, когда ученик использует интерактивные возможности доски.

Применение информационных технологий позволило подойти к вопросу обучения биологии и химии с качественно новой стороны.

Использование новых технологий позволяет существенно повысить интерес детей к учебе, а, следовательно, и улучшить качество знаний учащихся.


ИКТ никоим образом не сможет заменить «живое» знакомство с природой, выход на экскурсии и в музеи, микроскопирование, создание гербариев и так далее. Но за этими технологиями будущее, и мы, биологи и химики,  должны взять их на вооружение, и делать наши уроки более наглядными, более интересными, более доступными и понятными нашим ученикам.

Это может каждый!  Было бы желание!

«Сложно», - скажете Вы. Сложно, не спорю. Но учитель – этот тот человек, который не только учит других, но и всю жизнь учится сам.




^ ОДЕСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №8 І-ІІІ СТУПЕНІВ

ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ



^ Проблема: « Психолого - педагогічні аспекти використання активних форм і методів пізнавальної діяльності на уроках»


ЦУРКАН СВІТЛАНА ІВАНІВНА

Вчитель біології

Кваліфікаційної категорії

« Спеціаліст першої категорії»


м. Одеса

2011-2012 н.р.



^ ПРОБЛЕМА : „ Психолого - педагогічні аспекти використання активних форм і методів пізнавальної діяльності на уроках "

І. Психолого-педагогічні аспекти виховання активних форм і методів пізнавальної діяльності на уроках

Видатний слов'янський просвітитель І педагог ХУІХ століття Я.А. Коменеький засуджував школу свого часу за те, що вона вчить дітей дивитись на світ чужими очима, мислити чужим розумом, і вимагав розвивати здібності розуміти речі. У другій половині XIX століття, коли вивчення психологічної діяльності людини вже досягло чималих успіхів, відомий російський педагог К.Д. Ушинський висловлює аналогічну думку: «...Ми вчимося розмовляти майже виключно з книг і пробавляємося чужими фразами... Не вміти добре висловлювати свої думки - недолік, але не мати самостійних думок-значно більший недолік, самостійні ж думки витікають тільки зі власно здобутих знань». Він розробив методику навчання, основану на принципах активної та самостійної діяльності учнів.

А. Дістервег відзначив, що пізнання не повинно обмежуватись сприйняттям образів, явищ природи та суспільного життя, воно повинно проникати в їх суть. Для навчального пізнання вкрай важливо, у який спосіб учні намагаються осягнути в суть явищ. Дістервег досить точно це сформулював: «Поганий - учитель підносить істину, хороший вчить її знаходити». Як навчити дітей шукати істину, вести їх шляхом пізнання? Звичайно, загальні уявлення про суть явищ на уроці формує учитель. Роль мислення учнів зводиться до розуміння, усвідомлення пояснень,, запам'ятовування. Тут має місце засвоєння знань поданих у готовому вигляді. Така розумова діяльність достатня для засвоєння частини матеріалу. Але давно доведено, що вона недостатньо розвиває мислення учнів слабко формує їх самостійність, критичність гнучкість, широту, глибину,, творчий характер та інші якості, необхідні для формування освіченої, творчої, самостійної, ініціативної людини, здатної до самовдосконалення, самоутвердження особистості, людини нової генерації.

Мислення потрібно розвивати. Мисленню потрібно вчити. А це можливо при застосуванні вчителем активних форм та методів організації пізнавальної діяльності учнів, бо саме вони сприяють інтелектуального розвитку формуванню гнучкості, критичності розуму, самостійності мисленні, виховують наполегливість, допитливість, винахідливість. У ході використання активних форм навчання вчитель повинен створити атмосферу відвертості й доброзичливості, в якій кожен учень повинен проявити самостійність, не боячись задавати будь-яке штанга. Вчитель не повинен поспішати оцінювати відповідь, він має допомагати учням самим розібратися, що в ній вірно, а що ні, вчити співпереживати і надавати підтримку один одному.

Довірливе спілкування забезпечується спокійною, ненапруженою атмосферою уроку. Доведено, що коли знімається стан напруження, що виникає в учнів, підвищується розумова, творча активність, поліпшується розуміння та засвоєння матеріалу. Дослідження,, що проводились з дітьми раннього віку, з учнями та дорослими, однозначно показали, що співпереживання оточуючих, їхні схвалення необхідні для вияву творчої та пізнавальної активності школярів. Настроювання ж на страх, невіра у свої сили призводять до внутрішніх конфліктів, невротичних станів погіршується розуміння та засвоєння матеріалу. Одна з причин відставання учнів у навчанні-думка, що склалась про них, як про поганих, «слабких» учнів. Учні постійно потребують відкріплення їх віри в себе, у свої здібності. Успішне виконання роботи, схвалення з боку вчителя, товаришів створюють, як говорять психологи, позитивну мотивацію до навчання-бажання навчатися. Кожен з учнів відчуває радість, коли справа вдається. Щоб робота на уроці була ефективною, викликала інтерес, бажання вчитися, необхідно створити такі умови, щоб учень відчував упевненість у своїх силах, бачив, що він рухається вперед. Не слід забувати про індивідуальний відхід до кожної дитини, оскільки він сприяє поліпшенню умов для продуктивної прані учнів, забезпечує формування самостійності, ініціативи, творчості. У процесі навчальної діяльності необхідно враховувати рівень навчальної підготовки учнів, їх працелюбство та працездатність, теми і ритм праці, інтереси та здібності. При цьому особливу увагу потрібно зосереджувати на діяльності тих учнів, темп і ритм праці яких відрізняється від інших. Ліквідація прогалин у знаннях тих учнів, що відстають, навчання їх умінню працювати, а також поглиблена робота зі здібними дітьми, які виявляють інтерес до предмета - ось саме та робота вчителя, яка допомагає особистості дитини більш повно розкрити свої якості.

^ III. Використання активних форм та.методів викладання на уроках біології

Дитина приходить у цей світ, щоб пізнати йото суть, усвідомити своє власне «я» в ньому. Приходить, щоб збагнути сенс свого життя. Вона крок за кроком рухається нелегким шляхом пізнання істини, а веде її цим шляхом вчитель. Уроки біології-живе джерело, з якого діти черпають знання, мудрість, бо людина с невід'ємною частинкою живої природи, а природа-це все: дім, у якому ми живемо, наше з вами життя й ми самі. Як примусити дітей це збагнути, відчути розумом, душею, серцем? Урок біології не має права бути нудним, нецікавим. Вів покликаний будити живу думку, розум, почуття, спонукати до роздумів, творчості, викликати жагу до знань, стати провідником гуманістичних ідей, «екологічного способу мислення, здорового способу життя, формувати компетенції, яких потребує життя». Як цього досягти? «Розвиток творчої особистості, формування життєвих і соціальних компетенція передбачає здійснення вчителем оптимального вибору форм та методів навчання, що мають відносну самостійність і впливають на стосунки, що виникають у процесі навчання між учителем та учнями». І я, добираючи форми та методи навчання, які забезпечували б реалізацію цілей біологічної освіти, надаю перевагу методам самостійного одержання знань, методам, спрямованим на реалізацію принципу активізації навчання. На кожному кроці намагаюсь максимально залучити учнів до виконання самостійних завдань, що потребують різного рівня творчості й самостійності в залежності від індивідуальних можливостей кожної дитини. Це роблю постійно, систематично, цілеспрямовано, динамічно, тобто не поділяю дітей на сильних та слабких узагалі: є просто учні які тимчасово не можуть впоратись із завданнями певного рівня(достатнього чи вищого). Якщо постійно працювати над розвитком їх розумових здібностей, умінь і навичок, можна досягти поступового вдосконалення, росту цієї дитини. Це дуже важливо - вести дитину стежиною успіху: від маленького до великого. Дитина повинна відчувати радість від навчання, від того, що вона МОЖЕ зробити те, до чого її спонукає вчитель, тому добираю посильне завдання, але поступово ускладнюю їх. Для цього я диференційовано використовую різні завдання, вправи на різних етапах уроку. Це індивідуальні завдання за картками, різного рівня додаткові завдання під час виконання лабораторних залікових робіт, індивідуальне, фронтальне опитування, і навіть під час бесід і диспутів діти отримують питання різних рівнів, що спонукає їх до напруженої роботи. Одержані дітьми результати ми намагаємось аналізувати, обговорювати всі разом. Винятком є деякі завдання високого рівня з елементами творчості, які виходять (інколи далеко) за межи шкільної програми. Такі завдання я аналізую з учнями індивідуально.

* Для учнів, які виявляють початковий та середній рівень навчальних досягнень, я даю завдання, репродуктивного рівня. Це самостійна робота, що передбачає відтворення, конкретизацію або підтвердження знань.

Завдання. Виберіть із запропонованих відповідей правильні.

1. Біологія це:

а) наука про властивості фізичних тіл;

б) наука про живу природу;

в) наука про землю.

2. Основні ознаки живого:

а) ріст;

б) рух;

в) розширення при нагріванні;

г) живлення;

д) дихання

є) кругообіг води; ж) розмноження; з) кристалізація; і) обмін речовин та енергії; к) саморегуляція.

3. Сучасні царства живої природи:

а) черви;

б) риби;

в) гриби;

г) дроб'янки;

д) водорості; є) тварини;

ж) папороті;

з) рослини;

4. Яка будова тіла бактерій:

а) одноклітинна;

б) багатоклітинна;

в) колоніальна;

г) неклітинна.

5. Якій спосіб живлення характерний для бактерій?

а) фотосинтез;

б) сапротрофний;

в) гетеротрофний;

г) паразитичний;

д) автотрофний;

* Для учнів з достатнім рівнем навчальних досягнень пропоную роботу пошукового змісту, коли завдання вимагає самостійного здобуття, з'ясування деяких елементів знань.
^ Завдання 1. Заповніть таблицю про корисні бактерії.
Назва групи

бактерій

Середовище

існування

Спосіб живлення

Значення у природі та житті людини




1. Грунтові













2. Бульбочкові













3. Бактерії бродіння













4. Молочнокислі