Реферат: Зміст вступ 3 Коротка організаційно-економічна характеристика тов

ЗМІСТ


Вступ 3

Коротка організаційно-економічна характеристика ТОВ

"Україна". 4

1.1. Природні умови , земельні ресурси та інфраструктура. 4

1.2. Спеціалізація і галузі виробництва 5

1.3. Матеріально-технічна база виробництва та її розвиток. 7

1.4. Трудові ресурси господарства та їх використання. 8

Основні економічні показники розвитку господарства. 9

2. Показники та джерела аналізу діяльності підприємства. 11

2.1. Показники економічної діяльності підприємства 11

2.2. Огляд джерел літератури. 14

Економіко-статистичний аналіз ефективності

виробництва соняшника. 15

3.1. Аналіз посівних площ, урожайності та валового збору соняшника у ТОВ "Україна". 15

3.2. Аналіз трудомісткості та собівартості виробництва соняшника. 19

3.3. Прогнозування урожайності соняшника. 24

3.4. Аналіз реалізації і фінансових результатів виробництва соняшника. 26

3.5. Шляхи і резерви підвищення економічної ефективності виробництва соняшника. 29

Висновки і пропозиції. 31

Список використаної літератури: 32

Вступ


Соняшник — основна олійна культура в Україні. У валовому виробництві рослинної олії 98% припадає на соняшникову. Рослинна олія, і зокрема соняшникова має важливе народногосподарське значення, її використовують у харчовій, текстильній, лакофарбовій, парфумерній промисловості. Соняшник та продукти його переробки - цінний корм для сільськогосподарських тварин.

Виробництво соняшника високоефективне. З одного гектара посіву соняшника при врожайності 20 ц/га можна одержати до 10 ц. олії, 8 - шроту чи макухи, 12 - сухих кошиків, а також 35 - 40 кг. меду.

Незважаючи на значну економічну ефективність соняшника, врожай його по роках і господарствах дуже коливаються, а в останні роки навіть значно знижується. У Дніпропетровській області (провідній у вирощуванні соняшника) у 2001 р. на площі 309 тис. га. одержано 9,9 центнерів з гектара. В останні роки в багатьох господарствах порушуються сівозміни за рахунок необгрунтованого розширення посівів соняшника, що призвело до розповсюдження хвороб, виснаження грунтів, в наслідок чого знижується врожайність соняшника, а це веде до зниження рентабельності виробництва.

Даний курсовий проект присвячений питанням статистичного та економічного аналізу виробництва соняшника та його ефективності. Дослідження проводяться на базі ТОВ "Україна" Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області. Дані для аналізу взято з планових та звітних матеріалів господарства, а також зведених по району. Дані оброблено за допомогою статистичних методів: зведення і групування, середніх величин та показників варіації, рядів динаміки, індексного методу, дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізу.

Серед задач даного курсового проекту об'єктивна оцінка стану справ на підприємстві, оцінка рівня ведення виробництва і тенденцій розвитку досліджуваних проектів, розробка заходів по раціональному використанню ресурсів господарства, виявлення резервів по підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва, зокрема вирощування соняшника.

Коротка організаційно-економічна характеристика ТОВ "Україна"




Природні умови , земельні ресурси та інфраструктура


Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна" - добровільне об'єднання громадян в самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції.

У господарстві було проведене паювання землі. Всі члени господарства, які мали право на участь у паюванні, отримали майновий та земельний пай. Форма власності на підприємстві колективна. Підприємство в своїй діяльності базується на Законі України "Про товариства з обмеженою відповідальністю", діє на основі Статуту підприємства.

ТОВ "Україна" розміщене на північному заході Дніпропетровської області. Адміністративний центр — село Дмитрівка, Верхньодніпровського району. Відстань від господарства до м. Верхньодніпровська 32 км., до м. Дніпропетровська 102 км. Господарство розташоване у степовій зоні помірного клімату. Середньорічні температури січня: мінімальні -9- -7°С максимальні +5- +7°С ; середньорічні температури липня: мінімальні + 15-+ 17°С , максимальні +34- +36°С.

Грунти в господарстві—чорноземи середньогумусні, глибина орного шару - 32 см., кислотність грунтів - рН 7.

Дані про земельні ресурси ТОВ "Україна" наведені у таблиці 1.

Розмір земельних угідь у господарстві в 2000 році порівняно з минулим роком зменшився на 9,7 %. Ця зміна відбулася внаслідок виходу із складу ТОВ "Україна" кількох пайовиків. Також відбулися зміни у їх структурі. Внаслідок цих факторів зменшилася площа сільськогосподарських угідь (в тому числі ріллі та пасовищ) і зросла площа несільськогосподарських (розорано непродуктивні угіддя і збільшилася площа у користуванні громадян).


Таблиця №1

Наявність, структура і динаміка земельних угідь КСП "Україна".

Види угідь

Наявність на 1.01.2002

Наявність на 01.01.2003

Динаміка

Розмір, га

Структура

Розмір, га

структура

2003 у % до 2002

Відхилення +, -

2003 від 2002

Зем. угідь

с/г угідь

зем. угідь

с/г угідь

Загальна земельна площа

5852

100




4750

100




90,3

-508

Площа с/г угідь

4771

90,7

100

4253

89,5

100

89,1

-518

Рілля

3028

57,5

63,4

2516

53,0

59,2

83,2

-507

Багаторічні насадження

16

0,3

0,3

16

0,3

0,4

100

-

Сіножаті

125

2,3

2,6

125

2,6

2,9

100

-

Пасовища

1607

30,6

33,7

1596

33,6

37,5

99,3

-11

Площа лісу

253

4,8




253

5,3




100

-

Ставки

32

0,6




32

0,7




100

-

У користуванні громадян

200

3,8




212

4,5




106

+12

Непродукти

2

0,1




-

-




-

-2


При аналізі використання землі обчислюють відносні показники (М. В. Степаненко "Статистика"): коефіцієнт використання орних (сільськогосподар-ських) угідь (Ко=0,592 або 59,2%), коефіцієнт використання ріллі (Кр=0,591 або 59,1%). Ці показники свідчать, що земельні угіддя у господарстві використовуються досить повно, сільськогосподарські угіддя та рілля — недостатньо.

Інфраструктура (галузі обслуговування виробництва та соціальної сфери) — важливий фактор розвитку господарства, її розвиток впливає на ефективність виробництва та демографічну ситуацію села. ТОВ "Україна" має розвинену виробничу інфраструктуру. Господарство забезпечене транспортом, зв'язком, складами, є ремонті служби, служба заготівлі та збуту. Однак соціальна інфраструктура відстає у своєму розвитку. Робітники ТОВ "Україна" забезпечені житлом, але в господарстві немає школи та дитячого садка.



Спеціалізація і галузі виробництва


Спеціалізація сільськогосподарських підприємств — процес суспільного поділу праці, який характеризується розвитком окремих галузей виробництва відповідно до природних та економічних умов господарства. Виробнича спеціалізація визначається по основним товарним галузям і продукції, що забезпечують найбільшу виручку від реалізації. Основним показником, що характеризує спеціалізацію підприємства, є структура товарної продукції (таблиця 2).

Таблиця № 2

Структура товарної продукції ТОВ "Україна".

Види продукції (культури)

2000 р.

2001 р.

2002 р.

Виручка, тис.грн

%

№ ранжирного ряду

Виручка, тис.грн

%

№ ранжирного ряду

Виручка, тис.грн

%

№ ранжирного ряду

Зернові

538

53,75

1

587,9

57,85

1

58,5

10,01

3

Соняшник

72

7,9

3

46,0

4,55

4

58,5

10,01

3

Картопля

1

0,10

5

-

-

-

-

-

-

Овочі відкрито-го грунту

1

0,10

5

-

-

-

-

-

-

Кукурудза

-

-

-

104,4

10,27

3

2,7

0,46

5

Інша продукція рослин

7

0,70

5

12,2

1,20

5

227,3

38,88

1

Разом по рослинництву

619

61,84

Х

750,7

73,87

Х

347,0

59,36

Х

Яловичина

69

6,89

4

20,8

2,05

5

14,8

2,53

4

Молоко

22

2,2

5

8,5

0,84

5

5,6

0,96

5

М’ясо свиней

13

1,3

5

5,9

0,58

5

1,8

0,31

5

Мед

2

0,2

5

2,8

0,27

5

2,9

0,50

5

Інша продукція тваринництва

2

0,2

5

0,2

0,02

5

2,6

0,44

5

Всього по тваринництву

108

10,79

Х

38,2

3,76

Х

27,7

4,74

Х

Продукція інших галузей

274

27,37

2

227,4

22,37

2

209,9

35,5

2

Всього по господарству

1001

100

Х

1016,3

100

Х

584,6

100

Х


У 1999 та 2000 рр. найбільша сума виручки надходила від реалізації зернових культур (рівень спеціалізації 53,75% та 57,85% відповідно) та реалізації продукції інших галузей (27,37% та 22,37%). У 2001 р. головними галузями є виробництво продукції рослинництва (кормів), додатковими галузями — виробництво зернових, соняшника та м'яса великої рогатої худоби.

Узагальнюючи показники, що характеризує рівень спеціалізації, є коефіцієнт спеціалізації (Я. М. Баренгельц "Учет й анализ в производствен-ньіх подразделениях).

Він становить у 1999, 2000 та 2001 роках:

(1)

де Кс — коефіцієнт спеціалізації, Yt — питома вага окремих галузей у загальній виручці, %; і — порядковий номер окремих галузей по питомій вазі кожного виду продукції у ранжированному ряду.

Отже, за останні 3 роки в ТОВ "Україна" рівень спеціалізації залишається на середньому рівні, незважаючи на зміну головних галузей. Господарство можна віднести до спеціалізованих.


Матеріально-технічна база виробництва та її розвиток.


Матеріально-технічна база виробництва — це сукупність засобів виробництва підприємства. Основні засоби — її найважливіша частина. Розширення, підтримання належного функціонального стану і раціональне використання основних засобів великою мірою визначає обсяг виробництва, можливості рості і підвищення його ефективності. На даний момент у господарствах різко зменшилося придбання основних засобів, спостерігається старіння техніки, погіршення використання основних засобів. Подібна ситуація спостерігається і вТОБ "Україна" (таблиця 3).


Таблиця № 3

Наявність, динаміка основних фондів та показники їх використання.

Показники

Розмір

Відхилення

2000 р.

2001р.

%

+, -

Основні виробничі фонді с/г призначення: залишок на початок року

17290,0

17251,0

99,77

-39,0

Введено в експлуатацію

125,0

25,1

20,08

-99,9

Вибуло протягом року

164,0

257,5

157,01

93,5

Залишок на кінець року

17251,0

17018,6

98,65

-232,4

Середньорічна вартість зносу

5546,20

5730,35

103,32

184,15

Знос на початок року

5388,0

5704,4

105,87

316,4

Знос на кінець року

5704,40

5756,30

100,90

51,90

Середньорічна вартість виробничих фондів с/г призначення

17270,5

17134,8

99,20

-135,7

Основні виробничі фонди не с/г призначення – сер.вартість

71,77

71,21

99,22

-0,56

Основні фонди невиробничого призначення – серед.вартість

162,8

161,52

99,21

-1,28

Всього основних фондів, тис.грн.

17505,07

18367,53

99,21

-137,54

Вироблено валової продукції, тис.грн

649,0

187,3

19,74

-761,7

Площа с/г угідь, га

4771

4253

89,14

-518

Середньорічна чисельність працівників, чол.

274

130

47,45

-144

Енергетичні потужності, кВт год

2656

1890

71,16

-766

Фондозабеспеченість

3,62

4,03

111,33




Фондоозброєність

63,03

131,81

209,12




Енергозабезпеченість

0,56

0,44

78,57




Енергоозброєність

9,69

14,54

150,05




Фондовіддача

0,05

0,01

20




Фондоємкість

20

100

500




Коефіцієнт динаміки

0,998

0,977

98,9




Коефіцієнт оновлення

0,07

0,002

20,83




Коефіцієнт вибуття

0,01

0,02

166,67




Коефіцієнт зносу: на початок року

0,31

0,33

106,45




на кінець року

0,33

0,34

103,03




Коефіцієнт придатності:

на початок року

0,69

0,67

97,10




на кінець року

0,67

0,66

98,5





У структурі основних засобів найбільшу питому вагу (98,66%) мають основні засоби сільськогосподарського призначення. Основні засоби несільськогосподарського призначення займають у структурі основних засобів 0,41%, невиробничі — 0,93%. Фондовіддача в господарстві дуже низька: в 2002 р. на І грн. основних виробничих фондів було вироблено 0,01 грн. валової продукції (в 2002 р. — 0,05 грн.) Це пов'язано із значним скороченням виробництва валової продукції (на 80,26%). Відповідно фондоемкість виробництва зросла у 5 разів.

Господарство недостатньо забезпечене основними засобами, а також енергетичними ресурсами. Про це свідчать показники фондозабезпеченості та енергозабезпеченості. Фондоозброєність та енергоозброєність у господарстві висока, це пояснюється недостатньою кількістю працівників. В ТОВ "Україна" вибуття фондів йде більш високими темпами, ніж оновлення. Внаслідок цього відбувається звужене відтворення. Про це свідчать коефіцієнти динаміки, оновлення та вибуття. Придатність основних фондів на кінець звітного року зменшилась в порівнянні з початком року на 3%, в порівнянні з минулим роком — на 10%. Відповідно збільшився їх знос. Це свідчить про інтенсивне старіння основних фондів у господарстві.


Трудові ресурси господарства та їх використання.


Трудові ресурси — це частина населення країни, що має здатність до суспільне корисної праці у народному господарстві. Важливою умовою успішного розвитку виробництва є достатня забезпеченість трудовими ресурсами і раціональне їх використання. У сільському господарстві України спостерігається тенденція до скорочення кількості зайнятих працівників. У такій ситуації нарощування виробництва продукції можливе лише на основі підвищення продуктивності праці робітників.

Трудові ресурси ТОВ "Україна" охарактеризовані у таблиці 4.

У господарстві працюють 130 працівників, з них 104 безпосередньо зайняті на виробництві. Кількість працівників по всіх категоріях скоротилася у порівнянні з минулим роком. Господарство недостатньо забезпечене трудовими ресурсами (на 89,6%). Зокрема, не вистачає постійних і тимчасових робітників та молодшого обслуговуючого персоналу.

Таблиця № 4

Склад, структура і динаміка трудових ресурсів.

Категорії

Кількість

Динаміка

2001

2002 рік

2002 р. у порівнянні з 2001 р.

2002р. у порівнянні з планом

За планом

фактично













кількість

структура

Робітники

233

120

104

80

44,6

-129

86,7

-16

З них: постійні

204

105

91

70

44,6

-113

86,7

-14

Тимчасові

29

15

13

10

44,8

-16

86,7

-2

Інженерно-технічні працівники

10

5

7

5

70

-3

140

2

Службовці

20

14

14

11

70

-6

100

-

Молодший обслуговуючий персонал

11

6

5

4

45,5

-6

83,3

-1

Всього працівників

274

145

130

100

47,4

-144

89,6

-15




Основні економічні показники розвитку господарства.


Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна" на даний момент знаходиться в кризовому становищі. Про це свідчать економічні показники його діяльності (таблиця 5).

В господарстві зменшується вартість основних фондів, кількість земельних угідь та трудових ресурсів. Ті, що залишилися у користуванні господарства, використовується неефективно. У господарстві зменшується продуктивність праці, фондовіддача основних засобів. Зменшується виробництво валової продукції у порівняльних та поточних цінах.

ТОВ "Україна" — збиткове господарство на протязі кількох останніх років. Рівень збитковості в господарстві у 2001 році склав 33,6%, тобто на кожних 100 грн., витрачених на виробництво і реалізацію продукції, отримано 33,6 грн. збитку. Це свідчить про неефективне використання витрат у господарстві.

ВТОВ "Україна" намічається тенденція зниження збитковості.

Таблиця № 5

Динаміка основних економічних показників ТОВ."Україна" за 2000-2002 рр.

Показники

Розмір

Динаміка

1999р

2000р

2001р

В порівнянні з 1999 р

В порівнянні з 2000 р.

%

+, -

%

+, -

Площа с/г угідь, га

6040

4771

4253

70,4

-1787,0

90,3

-508,0

Середньорчна вартість основних виробничіх фондів, тис.грн.

17383,0

17290,0

17251,0

99,2

-132,0

99,8

-39,0

Середньорічна чисельність працівників, чол

267

274

130

48,7

-137

47,5

-144

Затрати праці, тис. людино-годин

153,0

533,4

61,0

39,9

-92,0

11,4

-472,4

Фонд оплати праці, тис.грн.

391,8

249,9

163,3

41,9

-227,5

65,7

-85,6

Виробничі витрати, тис.грн

1941,7

2160,7

1125,5

58,0

-816,2

52,1

-1035,2

Валова продукція в порівняльних цінах, тис.грн.

1393,0

949,0

187,3

13,4

-1205,7

19,74

-761,7

В т.ч. на 1 га с/г угідь, грн.

230,6

198,9

44,0

19,1

-186,6

22,1

-154,9

На 1 тис.грн.вартості основних виробничих фондів, тис.грн.

0,08

0,05

0,01

12,5

-0,07

20,0

-0,4

На 1 грн, виробничих витрат, грн.

717,4

439,2

166,4

23,2

-551,0

37,9

-272,8

На 1 середньорічного працівника, грн.

5217,2

3463,5

1440,8

276,2

-3776,4

4160

-2022,7

На 1 людино-годину затрат праці

9,1

1,8

3,0

33,0

-6,1

166,7

1,2

Прибуток всього, тис.грн.

-762,0

-851,1

-381,0

50,0

381,0

44,8

470,1

В т.ч. на 1 га с/г угідь, грн.

-126,2

-178,4

-89,6

71,0

36,6

50,2

88,8

На 1 грн.основних виробничіх фондів, грн.

-43,8

-49,2

-22,1

50,5

21,7

44,9

27,1

На 1 тис.грн. виробничих витрат

-392,4

-393,9

-338,5

86,3

53,9

85,9

55,4

На 1 середньорічного працівника, грн.

-2853,9

-3106,2

-2930,8

102,7

-76,9

94,4

175,4

Рівень рентабельності, %

-39,2

-39,4

-33,6

Х

5,6

Х

5,8

Норма прибутку, %

-4,4

-4,9

-2,2

Х

2,2

Х

2,7




Показники та джерела аналізу діяльності підприємства.




Показники економічної діяльності підприємства.


Для аналізу діяльності підприємства застосовують систему показників. Показники використання земельного фонду:

1. Коефіцієнт використання земельних угідь — це відношення площі сільськогосподарських угідь до площі земельних угідь.

2. Крефіцієнт використання орних земель — це відношення площі ріллі до площі сільськогосподарських угідь.

3. Коефіцієнт використання ріллі — це відношення площі посівів до площі ріллі.

Показники аналізу спеціалізації:

1. Рівень спеціалізації — це питома вага виручки головної галузі в загальній сумі виручки по господарству.

2. Коефіцієнт спеціалізації — це узагальнюючий показник, що характеризує рівень спеціалізації і дозволяє зрівнювати його з рівнем минулих років та інших підприємств. Його обчислюють за формулою:

, де (1.1)

Pi — питома вага окремої продукції в структурі товарної, і -порядковий номер продукції у ранжированому ряді. Показники аналізу основних фондів:

1 . Середньорічна вартість основних фондів обчислюється за формулою:

, де (1.2)

— середньорічна вартість основних фондів, ОФп — вартість основних фондів, наявних на початок року, ОФн — вартість фондів, що надійшли протягом року, ОФв — вартість фондів, що вибули протягом року, Ч1 — число місяців, на протязі яких діяли основні фонди, що надійшли, Ч2 — число місяців, на протязі яких не діяли основні фонди, що вибули.

2. Коефіцієнт динаміки — це відношення вартості основних засобів на кінець року до їх вартості на початок року.

3. Коефіцієнт оновлення — це відношення вартості введених основних фондів до їх вартості на кінець року.

4. Коефіцієнт вибутгя — це відношення вартості вибулих основних фондів до їх вартості на початок року.

5. Коефіцієнт зносу — це відношення суми зносу основних засобів до їх повної первісної вартості (розраховують на початок і кінець року).

6. Коефіцієнт придатності — це різниця між і та коефіцієнтом зносу.

7.Фондозабезпеченість господарства визначається відношенням середньорічної вартості основних фондів до площі сільськогосподарських угідь.

8. Фондоозброєність — це вартість основних фондів, що припадають на 1 середньорічного працівника.

9. Фондовіддача — це вартість валової продукції (у порівняльних цінах), що припадає на 1 грн. вартості основних фондів.

10. Фондоємкість — обернений показник до фонду віддачі.

11. Енергозабезпеченість — це кількість енергетичних ресурсів, що припадають на 1 га сільськогосподарських угідь.

12. Енергоозброєність — це кількість енергетичних потужностей, що припадають на 1 середньорічного працівника.

Для аналізу трудових ресурсів застосовують показник забезпеченості трудовими ресурсами, який розраховують відношенням планової кількості робітників до їх фактичної наявності. Цей показник обчислюють для окремих категорій робітників і всього по господарству.

В процесі аналізу виробництва і його результатів застосовують поняття:

1. Посівна площа — це площа, зайнята під посівами сільськогоспо-дарських культур.

2. Валовий збір — це загальний розмір виробленої продукції конкретного виду з усієї площі посіву.

3. Урожайність — це середній розмір валового збору з розрахунку на 1 га посіву, її можуть визначати при валовому зборі у бункерній масі та після доробки.

У = (2.1)

ВЗ — валовий збір культури, ц, П — посівна площа, га.

4. Загальними показниками продуктивності праці в сільському господарстві є вихід валової продукції в порівняльних цінах в розрахунку на 1 середньорічного працівника або на 1 люд-год. затрат праці. Рівень продуктивності праці окремих видів продукції характеризується оберненими показниками.

5. Витрати виробництва — це вартість спожитих та перенесених на продукцію виробничих ресурсів. Підприємства несуть витрати, що включають оплату праці, вартість матеріальних ресурсів, вартість спрацювання основних засобів, а також непов'язані з виробничою діяльністю та обов'язкові платежі.

6. Собівартість — це грошовий вираз поточних витрат підприємства на виробництво і реалізацію одиниці продукції. Її обчислюють як відношення витрат підприємства до обсягу виробленої продукції.

7. Структура собівартості — процентне відношення окремих статей витрат у собівартості одиниці продукції.

8. Валова продукція — це продукція, вироблена за певний проміжок часу, її величина виражається в натуральному виразі і визначається збором сільськогосподарських культур. Валову продукцію оцінюють у порівняльних цінах 1998 року (для визначення фізичного обсягу виробництва та його зміни) та поточних цінах, (для виявлення економічної ефективності виробництва).

9. Товарна продукція — частина валової, яку реалізують.

10. Рівень товарності — це відношення товарної продукції до валової, виражена в процентах.

11. Рівень якості — відношення залікової маси продукції до бункерної, тобто тієї, в якій на початку оприбутковують валовий збір.

12. Виручка — кошти, одержані від реалізації.

13. Прибуток становить різницю між виручкою від реалізації продукції та повною її собівартістю.

14. Рівень рентабельності використовують для порівняння величини прибутку з виробничими витратами та ресурсами. Його обчислюють за формулою:

R=(ПР:С)х100, де (2.2)

R — рівень рентабельності, %, ПР — прибуток, грн., С — повна собівартість реалізованої продукції, грн.

15. Норма прибутку дозволяє визначити, наскільки ефективно використовується вкладений капітал, розраховується за формулою:

Нп =[ПР:(ОФ + Фоб)]х100, де (2.3)

Нп — норма прибутку, Фоб — середньорічна вартість оборотних виробничих фондів.


Огляд джерел літератури.


У курсовому проекті використані нормативні джерела, документи господарства, а також література по темі.

Я.М.Баренгольц "Учет и анализ в производственньїх подразделениях". Викладається система раціональної організації обліку і аналізу господарської діяльності виробничих підрозділів.

А.В.Головач "Социально-зкономическая статистика". Розглянуті предмет, метод і завдання соціально-економічної статистики, а також статистика населення і трудових ресурсів, національного багатства, національного доходу та ін.

В.М.Гусаров "Теория статистики". Розглянуті загальні питання статистичної методології. Особливу увагу приділено найважливішим методам статистики і їх практичному застосуванню в нових економічних умовах.

А.П.Зінченко "Статистика". Дані характеристики основних методів статистики. Спеціальні розділи присвячені методології статистичного аналізу виробництва і його ефективність.

М.Л.Лапішко "Основи фінансово-статистичного аналізу економічних процесів". Розглянуто основні прийоми, методи статистичного та фінансового аналізу результатів господарської діяльності підприємств і організацій.

І.Д.Політова "Практикум по общей й сельскохозяйственной статистике". Показана техніка обчислення статистичних показників, прийоми і методи статистичного аналізу, способи статистичної оцінки експериментальних даних.

П.П.Руснак "Економіка сільського господарства". Висвітлено особливості розвитку сільського господарства в умовах ринкових відносин. Велику увагу приділено проблемам підвищення ефективності використання ресурсів за різних форм власності.

В.К.Савчук "Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств". Висвітлено аналіз господарювання в умовах становлення ринкових відносин, аграрного бізнесу.

В.К.Савчук "Економічний аналіз діяльності підприємств і організацій АПК". На конкретних прикладах показано методику аналізу господарських процесів підприємств в умовах їх переходу на ринкові відносини.

М.В.Степаненко "Статистика". Висвітлено питання загальної теорії статистики, а також питання статистики АПК.

О.Шевченко "Все про соняшник", Описане народногосподарське значення соняшника, ситуація з його вирощування в області, розглянута сучасна технологія вирощування.

3. Економіко-статистичний аналіз ефективності виробництва соняшника.


3.1. Аналіз посівних площ, урожайності та валового збору соняшника у ТОВ "Україна".


Одержання передбачуваного обсягу продукції рослинництва, зокрема зерна соняшника, залежить від двох основних факторів: розміру площі посівів соняшника та його урожайності. Під посівною площею розуміють частину ріллі, що зайнята під посів певної культури. На даний момент в Дніпропетровській області спостерігається тенденція до необгрунтованого розширення посівів соняшника. Це призвело до того, що значна кількість площ засівається через 2-5 років після попереднього посіву. Це завдає, через накопичення інфекцій і визначення грунту, значних збитків врожаю не тільки соняшника, але й інших культур. За даними інституту зернового господарства УААН, в структурі посівних площ соняшника повинно бути не більше 12-15%.

У ТОВ "Україна" площа посіву соняшника займає 215 гектарів, що складає 14,5% загальної площі посівів. У порівнянні з планом ці показники не змінилися, у порівнянні з минулим роком площа посіву також не змінилась, але питома вага збільшилася на 7,2%, тобто майже в 2 рази. Це пов'язано із скороченням загальної площі в господарстві. Зміна структури посівних площ, зокрема збільшення питомої ваги посіву соняшника пов'язане із підвищенням попиту на зерно соняшника та відповідає спеціалізації господарства (таблиця №6).

Більш динамічним фактором, який зумовлює валовий збір продукції рослинництва, є урожайність сільськогосподарських культур. Урожайність соняшника в ТОБ "Україна" дуже низька та значно варіює по роках. На основі даного динамічного ряду урожайності (таблиця 7) важко зробити висновок про характер загальної тенденції у зміні урожайності.


Таблиця № 6

Площа посіву, урожайність та валовий збір соняшника в ТОВ "Україна".

Показники

Розмір

Динаміка, %

Відхилення

1999

2000

2001

1999

2000

До плану

До середньорічних

Від 1999

Від 2000

Від плану

Від серед по райну

план

фактично

В сер.по району

Площа посіву, га

252

215

215

215

Х

85,3

100

100

Х

-37

-

-

Х

% в загальній площі посівів

7,8

7,3

14,5

14,5

Х

Х

Х

Х

Х

6,7

7,2

-

Х

Урожайність, ц/га

6,3

1,4

6,8

5,3

9,9

84,1

378,6

77,9

53,5

-1

3,9

-1,5

-4,6

Валовий збір, ц

1587,6

301

1462

1139,5

Х

71,8

378,6

77,9

Х

-448,1

838,5

-322,5

х


Таблиця № 7

Динаміка натуральних .показників виробництва соняшника ТОВ "Україна".




ц/га

Посіву, га

Збір, ц

Праці всьго, тис.люд-год

Праці в розрахунку на 1 га, люд-год

Люд-год/ц

1992

14,3

520

7436

2,9

5,58

0,39

1993

10,6

800

8480

4,4

5,50

0,32

1994

9,6

650

6240

3,3

5,08

0,53

1995

8,0

780

6240

3,9

5,57

0,70

1996

7,0

760

5320

4,2

5,53

0,79

1997

5,0

760

3800

4,1

5,39

1,08

1998

7,5

780

5850

4,35

5,58

0,74

1999

6,3

252

1587,6

1,4

5,55

0,88

2000

1,4

215

301

1,4

6,51

4,65

2001

5,3

215

1039,5

1,0

4,65

0,88


Для виявлення такої тенденції проводять аналітичне вирівнювання (Додаток № 1).

Для вирівнювання даного ряду використаємо лінійну трендову модель рівняння прямої:

y=a+b

b — коефіцієнт пропорційності; a — значення у при х=0.

У нашому випадку n=10. Найдемо параметри прямої:

a= b=

Рівняння прямої, що являє собою трендову модель шуканої функції, буде мати вигляд

y1=7,5-0,5t (2.5)

Отримане рівняння показує, що незважаючи на значні відхилення в окремі роки, спостерігається тенденція зниження урожайності соняшника в середньому на 0,5 ц/га в рік.

Урожайність — синтетичний результативний показник. На її рівень впливає комплекс факторів — метеорологічних та агротехнічних. Зниження урожайності протягом тривалого періоду відбувається через зниження рівня агротехніки. Вплив метеорологічних факторів має випадковий характер і не може відображати тенденцію урожайності за тривалий період. Для визначення впливу факторів на урожайність соняшника обчислимо дисперсії фактичних і теоретичних значень урожайності. Дисперсія теоретичних значень урожайності δ2 характеризує її варіацію під впливом агротехнічних факторів, дисперсія фактичних значень σ2 — під впливом сукупності факторів.





Визначимо коефіцієнт детермінації:



Отже, варіація урожайності соняшника на 74,7% зумовлена агротехнічними факторами, на 25,3% — метеорологічними.

Середнє квадратичне відхилення фактичних рівнів від вирівняних складає:

ц/га

Відносну міру коливання ознаки показує коефіцієнт варіації:



Отже, коливання урожайності навколо середнього рівня складає 38,7%, що свідчить про значну нестійкість її по роках.

Вирівнювання динамічного ряду соняшника можна провести і за іншими методами: за способом укрупнення періодів та способом ковзної середньої (таблиця 8).

Таблиця № 8

Вирівнювання динамічного ряду урожайності соняшника

Рік

Урожайність, ц/га

За способом укрупнення

За способом ковзної середньої

Сума

Середня

Сума

середня

1992

14,3













1993

10,6







34,5

11,5

1994

9,6

22,8

9,4

28,2

9,4

1995

8,0







24,6

8,2

1996

7,0







20,0

6,7

1997

5,0

19,5

6,5

19,5

6,5

1998

7,5







18,8

6,3

1999

6,3







15,2

5,1

2000

1,4

13,0

4,3

13,0

4,3

2001

5,3














Проведемо укрупнення за трирічними періодами. Застосування цих способів разом із способом аналітичного вирівнювання дає змогу чітко визначити основну тенденцію (тренд) урожайності соняшника. Зіставлення вихідного динамічного ряду- із вирівняними зручно проводити на графіку (додаток 2).

Валовий збір — це загальний розмір виробленою зерна з усієї площі посіву. Для аналізу валового збору застосуємо індексний метод.

У 2001 році валовий збір склав 1135, 5 ц., що на 278,6% більше минулого року, на 22,1% менше планового рівня та 28,2% менше рівня 1999 року (в абсолютному виразі на 838,5, 322,5 та 448,1 ц відповідно). На зміну валового збору вплинули фактори: розмір посівної площі та урожайності. Визначимо кількісний вплив кожного фактора. Порівняно з минулим роком та планом площа посіву не змінилася, отже, її розмір не вилинув на розмір валового збору. Порівняно з 1999 роком посівна площа соняшника зменшилась на 14,7%, за рахунок цього розмір валового збору зменшився на 233,1 ц. Урожайність соняшника збільшилася на 278,6% порівняно з 2000 роком, зменшилася порівняно з планом на 22,1%, порівняно з 1999 роком на 15,9%. За рахунок цього валовий збір у 2001 році відповідно збільшився на 215 центнерів, зменшився на 322,5 та 838,5 ц.

3.2. Аналіз трудомісткості та собівартості виробництва соняшника.


Результативним показником ефективності використання т