Реферат: Редактор текстів Word 97
Глава 5. Редактор текстів Word 97 5.1 Загальні відомості про Word 97 Характеристика Word 97Текстовий редактор Word 97 - один з найдосконаліших представників популярної сім’ї Microsoft Word для ОС Windows. Від попередніх версій Word 5.0, Word 6.0 і Word 7.0 він відрізняється підвищеною комфортністю і значно розширеними можливостями створення текстів, роботи з електронною поштою й організації зв'язку з всесвітньою інформаційною системою Internet.
В основу функціонування Word 97 покладено принцип WYSWYG (What You See Is What You Get, тобто «що ви бачите, те й одержуєте»). Системний інтерфейс редактора є доступним широкому колу користувачів і не потребує спеціальних знань в області комп'ютерної техніки й інформатики. Word 97 забезпечує:
введення тексту, його перегляд , редагування і друкування;
форматування абзаців і сторінок тексту, вибір типу шрифту, його розміру, накреслення та кольору;
виділення фрагментів тексту, їх вирізання, копіювання і вставлення в документи, починаючи з позиції курсора;
подання користувачеві контекстуальної допомоги, аж до звернення за довідками до глобальної мережі Internet;
вибір і створення стилю та шаблону документа;
збереження документа на магнітному диску у вигляді файлів з певним ім'ям і розширенням .doc; відкривання і завантаження файла з МД в оперативну пам'ять;
перевірку правопису, створення словників користувача;
створення змісту, алфавітного покажчика, виносок і приміток;
формування всіляких таблиць, їх редагування й опрацювання;
вставлення в текст документа об’єктів з інших додатків ОС Windows, а також об’єктів з програм, що включаються у постачання Word 97: Microsoft WordArt, Microsoft Graph 97, Microsoft Equation Editor і т.ін.;
зміну власних режимів роботи, створення макросів й установлення значень основних параметрів середовища Word;
створення поштової кореспонденції, використання сучасних засобів зв'язку (факсу, електронної пошти та глобальної мережі Internet).
^ Завантаження Word 97. Вікно текстового редактора
Клацанням мишею на кнопці Пуск на екран викликається головне меню операційної системи Windows, в якому вибирається каскадне меню Программы, а потім його пункт Microsoft Word 97. Можна також скористатися ярликом із символом «W» на робочому столі системи. Після завантаження редактора на екрані монітора з'являється його робоче вікно (рис.5.1).
Рис. 5.1 - Вікно текстового редактора Word
У верхній частині вікна розміщуються рядок заголовка, головне меню, панелі інструментів і горизонтальна лінійка форматування; у нижній горизонтальна смуга прокручування та рядок стану вікна; у правій вертикальна смуга прокручування; у центрі робоча область вікна, а в лівій частині вертикальна лінійка форматування. Вікно завжди має рядок заголовка, головне меню та робочу область. Усі інші із перерахованих об'єктів можна вмикати або вимикати; їхнє положення на екрані не є сталим і залежить від режиму роботи редактора та бажання користувача.
Процедури настройки вікна виконуються на етапі підготовки редактора до роботи за допомогою команд меню ^ Вид або меню Сервис. В останньому використовуються пункти Настройка та Параметри.
Рядок заголовку містить кнопку системного меню Word, назву програми - Microsoft Word, назву поточного файла. Після завантаження це буде системне ім’я – Документ1. Крім того, тут є кнопки згортання, відновлення та закриття вікна редактора Word.
Головне меню Word 97 містить дев'ять спадних меню: Файл, Правка, Вид, Вставка, Формат, Сервис, Таблица, Окно і довідка - ?.
Кожне меню виконує відповідні функції, має кілька команд керування роботою редактора і відкривається за допомогою миші або натисненням на клавішу разом із клавішею літери, підкресленої в імені меню, наприклад: , і т.д.
У рядку головного меню також знаходяться кнопка системного меню і кнопки згортання, відновлення та закриття вікна поточного документа.
^ Панелі інструментів - групи піктограм-кнопок, за допомогою яких здійснюється більш швидкий і наочний вибір та виконання команд. У Word 97 використовується ряд системних панелей інструментів: «Стандартная», «Форматирование», «Таблицы и границы», «Автотекст», «Формы», «Рисование», «Элементы управления», «WordArt» та ін. Як правило, на екран викликаються тільки дві панелі інструментів: стандартна і форматування.
^ Робоча область є вікном документа. Якщо воно знаходиться в нормальному стані, то має рядок заголовка вікна документа. У ньому відображається системне меню і кнопки керування цим вікном, а також - назва поточного документа. Вікно документа має робочу область, призначену для введення тексту і роботи з ним. Відразу після завантаження вона порожня і має лише курсор - точку введення поточного символу.
За допомогою лінійок форматування і миші можна швидко встановити відступи абзаців, розмір поля сторінки, розміри колонок на сторінках та в таблицях, а також точки табуляції тексту.
^ Смуги прокручування призначені для переміщення вмісту документа за допомогою миші по вертикалі та горизонталі. Клацанням мишею на кнопках із стрілками-трикутниками вертикального прокручування документ переміщується на один рядок угору або вниз. Перехід між сторінками забезпечується натискуванням на іншій парі кнопок із звичайними стрілками. Клацанням мишею на смузі прокручування вище або нижче індикатора-бігунка виконується переміщення документа на висоту екрана відповідно назад або вперед. Аналогічні результати дає застосування клавішей керування курсором. Порядок використання горизонтальної смуги прокручування є таким самим, як і вертикальної смуги.
У рядок стану виведені різноманітні повідомлення та довідкова інформація. Наприклад: номери поточної сторінки і поділу документа, загальне число сторінок, відстань від курсору до верхньої межі сторінки, номер поточного рядка і позиція курсору в ньому, а також повідомлення про виконання системою окремих операцій (ЗАП, ИСПР, ВДА і ЗАМ). Останні викликаються подвійним клацанням мишею.
Масштаб зображення сторінки та її тексту може змінюватися в межах від 10 до 500%. Швидка зміна масштабу можлива за допомогою списку, що викликається на екран клацанням лівою клавішею миші на кнопці «Масштаб» стандартної панелі інструментів (див. рис. 5.1). У цьому списку поряд із цифровими масштабами можуть задаватися також такі масштаби, як: «Страница на всю ширину», «Страница целиком» і «Две страницы одновременно». Якщо бажаного масштабу немає в списку, потрібне значення вводять у поле списку і натискають клавішу .
Взагалі масштаб зображення сторінки вибирається або встановлюється у вікні «Масштаб», яке активізується за командою ^ Вид Масштаб.
У цьому вікні можна встановити не тільки масштаб окремих сторінок, а й задати їх кількість. Для цього варто ввімкнути перемикач «несколько страниц» і виділити курсором потрібну кількість сторінок у списку кнопки .
Порядок розміщення сторінки або кількох сторінок на екрані для різних варіантів їх масштабування відображається в полі «Образец».
^ Основні режими відображення документів
Word 97 підтримує такі режими зображення документів:
звичайний режим («Обычный»). У цьому режимі відображається тільки текст документа без елементів оформлення сторінок та графічних зображень. Він використовується на ранніх етапах розробки документа при введенні, редагуванні і форматуванні тексту;
режим електронного документа («Электронный документ»). У цьому режимі на екрані у збільшеному масштабі відображається текст документа. Він використовується при створенні документів, які не призначені до друкування. Вони передаються заказнику у виді файлів;
режим розмітки («Режим разметки»). Забезпечує посторінкове зображення документа на екрані так, як він буде виглядати на папері після друку. Цей режим зручний для робіт, зв'язаних із форматуванням текста, призначеного для друку;
режим структури («Структура»). Документ відображається з виділенням його структури. Цій режим корисний у випадках, якщо у тексті є фрагменти, набрані у стилі заголовків різних рівнів. При включенні режиму з’являється додаткова панель інструментів «Структура», яка дозволяє правити структуру документу;
режим головного документа («Главный документ»). Робота в цьому режимі аналогічна роботі у попередньому. Однак при його включенні, крім панелі інструментів «Структура», з’являється також додаткова панель «Главный документ». Вона дозволяє розділити документ на частини (вкладені документи). Тому режим використовують для полегшення роботи з великими документами.
Переключення режимів виконується за командами меню Вид або за допомогою кнопок, розташованих ліворуч від горизонтальної смуги прокручування.
^ Вихід із середовища Word
Для завершення роботи з Word 97 і переходу до середовища Windows 98 необхідно виконати команду Файл Выход або двічі клацнути мишею на кнопці системного меню ( ). Можна скористатися також клавішами .
Якщо після редагування документа його останні зміни користувач не зберіг, то система формує запитання «Сохранить изменения в документе ?». В разі підтвердження («Да») зміни зберігаються, інакше («Нет») документ залишається без поправок. Клацання миші на кнопці «Отменить» означає відмову від завершення роботи з редактором.
Попередження. На практиці можна одночасно працювати з кількома документами. Після завершення роботи з кожним документом варто зберегти його останню редакцію (Файл Сохранить), а потім закрити (Файл Закрыть) або закрити відразу все: +Файл і Закрыть все. При цьому сеанс роботи з Word може закінчуватися без додаткових запитів.
^ 5.2 Робота з файлами в Word 97
Створення нового документа
Створення будь-якого документа починається за командою Файл - Создать. У вікні «Создание документа», що з'явиться на екрані, є кілька вкладок, які містять шаблони, призначені для створення документів певного виду (звичайний, стандартний лист, сучасний факс, стандартна записка, звіт, публікація тощо). Запропоновані системою шаблони користувач може модифікувати та пристосовувати для власних потреб. Шаблони, як і документи, зберігаються у файлах.
Створення документів у Word 97, як правило, грунтується на стандартному шаблоні «Обычный» (Normal.dot), який містить стиль форматування абзаців та символів, параметри настройки панелей інструментів, клавіатури, меню тощо. Його вибирають у вкладці «Общие». Потім за командою ОК редактор Word переходить на режим створення файла-документа з ім'ям «Документ N», де N – порядковий номер файла. Створення нового документа здійснюється без закриття старого.
Для швидкого створення документа в шаблоні Normal.dot варто скористатися кнопкою «Создать» ( ) . У цьому разі документ створюється негайно без виклику діалогового вікна.
^ Збереження документа
Збереження поточного документа на магнітному диску виконується за командами Сохранить і Сохранить как із меню Файл. Перша команда зберігає документ-файл під його початковим ім'ям, а друга – під новим ім'ям. Вікно «Сохранение документа» (рис.5.2). викликається на екран завжди за командою Сохранить как і лише один раз – за командою Сохранить.
Рис.5.2 - Вікно збереження документа
У вікні в полі «Имя файла» задається ім'я файла і у списку «Папка» визначається папка, де він буде зберігатися.
Вимоги до імен файлів ті самі, що є загальноприйнятими у Windows. Розширення не вводиться. Word 97 присвоює імені файла розширення .doc автоматично.
За допомогою кнопок панелі інструментів вікна можна піднятися на один рівень вверх в системі папок, створити нову папку, змінити режим перегляду вмісту робочої області вікна.
Командна кнопка «Параметры» відкриває діалогове вікно «Сохранение», у якому можна задати додаткові параметри зберігання: автоматично створювати резервні копії документа, зберігати файл після закінчення певного часу тощо. Командна кнопка «Сохранить версию» дає змогу зберегти версію файла. Відкриття версій здійснюється за командою Файл - Версия.
Операція збереження завершується клацанням мишею на кнопці «Сохранить».
Для збереження вже існуючого файла-документа після його перегляду та редагування досить клацнути мишею на кнопці «Сохранить» . При цьому діалогове вікно «Сохранение документа» не активізується.
Щоб уникнути втрати інформації, рекомендується присвоїти документу власне ім'я вже після введення кількох рядків його тексту і регулярно зберігати його в ході формування та зміни.
^ Відкривання та закривання документів
Відкривання будь-якого раніше збереженого файла-документа виконується за командою Файл – Открыть, яка активізує діалогове вікно «Открытие документа» (рис.5.3), де вибирається папка з потрібним документом.
Рис.5.3 - Вікно відкривання документа
Якщо в списку «Тип файлов» установлено параметр «Документы Word (*.doc)», то у робочі області вікна відображаються імена всіх файлів, що мають розширення .doc. Тоді досить вибрати ім'я потрібного файла і клацнути лівою клавішею миші на кнопці «Открыть». Після цього документ буде завантажений в оперативну пам’ять і на екрані монітора з'явиться його перша сторінка. Імена файлів із будь-яким розширенням можна вивести на екран за допомогою параметра «Все файлы» зі списку «Тип файлов».
У діалоговому вікні «Открытие документа» можна вибрати і відкрити кілька файлів одночасно, клацнувши мишею на їхніх іменах при натисненій клавіші . Будь-який з відкритих файлів-документів можна вибрати в меню Окно.
Відкривання файлів також виконується за допомогою кнопки «Открыть» (). І ще, імена останніх файлів, із якими вже працювали раніше, відображаються в нижній частині меню Файл. Для відкривання будь-якого з них досить клацнути мишею на його імені. Кількість документів у списку задають за допомогою перемикача «помнить список из файлов» (N – кількість файлів) вкладки «Общие» діалогового вікна «Параметры» (команда Сервис - Параметры).
Попередній перегляд документа без його відкривання та завантаження виконується у вікні «Открытие документа» за допомогою кнопки «Вывод содержимого» , яка входить до складу його панелі інструментів.
За допомогою командної кнопки «Найти» вікна передбачено також можливість відображення у ньому імен тільки тих файлів, які відповідають певним умовам. Потрібний критерій пошуку вводиться користувачем вручну у поле «Имя файла» або вибирається з його списку. Наприклад, введення тексту «Звіт-?» та клацання на кнопці «Найти» забезпечує відображення тільки файлів з іменами, що починаються зі слова «Звіт-» і мають будь-який порядковий номер від 0 до 9. Додаткові обмеження задаються за допомогою полів-списків «Текст/свойство» і «Дата изменения». Знову відобразити всі файли поточної папки можна після клацання на кнопці «Сброс».
Закривання документа виконується за командою Файл – Закрыть або клацанням мишею на кнопці закриття документа.
^ Організація друкування документів
Попередній перегляд документа
Перед друкуванням документ варто переглянути у спеціальному режимі попереднього перегляду і встановити, таким чином, як він буде виглядати на папері. Перейти до цього режиму можна за командою Файл Предварительный просмотр або клацанням мишею на однойменній кнопці стандартної панелі інструментів ( ).
При цьому буде активізована панель інструментів «Предварительный просмотр», користуючись кнопками якої можна розпочати друкування документа, збільшити (зменшити) поточну сторінку, переглядати одну або кілька сторінок, вибрати масштаб перегляду, ввімкнути/ вимкнути масштабні лінійки, зробити припасування сторінок, розгорнути сторінку на весь екран, вийти з режиму попереднього перегляду, нарешті, одержати контекстну довідку.
Припасування сторінок полягає в автоматичному зменшенні їх кількості на одну тоді, коли остання сторінка документа містить лише кілька рядків. І ще - в режимі попереднього перегляду можна використовувати всі доступні в Word засоби редагування та форматування тексту. Редагування можливе після клацання на кнопці «Увеличение» ( ).
Друкування документа
У загальному випадку друкування документа виконується за командою Файл –Печать. Ця команда викликає на екран однойменне вікно (рис.5.4).
Рис. 5.4 - Вікно «Печать»
У вікні «Печать» задаються значення ряду параметрів:
«Страницы» (друкувати: всі сторінки, тільки поточну, сторінки із зазначеними номерами або виділений фрагмент тексту);
«Копии» (кількість копій і розібрати за копіями);
«Вывести на печать» (всі сторінки діапазону, непарні або парні сторінки);
«Напечатать» (документ, відомості, примітки, стилі тощо).
Клацання мишею на кнопці «Параметры» зумовлює появу вікна, у якому можна встановити додаткові режими друку: друкувати відомості, коди полів, примітки, прихований текст або графічні об'єкти, друкувати у зворотному порядку, у чорновому варіанті та ін.
Якщо клацнути на кнопці «Свойства», активізується однойменне вікно, вигляд якого залежить від типа встановленого принтера. Воно використовується для настройки параметрів принтера.
Задані користувачем параметри друку можна зберегти у файлі з певним ім'ям («печать в файл») і використовувати його для друку на принтері, приєднаному до іншого комп'ютера.
Після підготовки принтера до роботи та задання параметрів друку документ друкується за командою ОК. Оперативне друкування документів без настроювання параметрів можливе за допомогою кнопки «Печать» () стандартної панелі інструментів.
^ 5.3 Технологія введення тексту. Переміщення в тексті та виділення його фрагментів
Текст уводять за допомогою алфавітно-цифрових клавішей клавіатури. Місце, з якого відбувається введення тексту, визначається положенням курсору. Маніпулюючи клавішами та , користувач може вилучати окремі символи.
Текст займає певну ділянку сторінки. Під час введення як тільки текст досягає правої межі ділянки розташування, він автоматично переноситься на новий рядок. Тому немає необхідності натискати на клавішу при переході на новий рядок, вона використовується тільки при переході до нового абзацу.
Абзацем в текстовому редакторі називають фрагмент тексту, розташований між двома маркерами кінця абзацу. Ці маркери з'являються у тексті при натисканні на клавішу . Їх можна побачити після клацання на кнопці «Непечатаемые символы» ()стандартної панелі інструментів. При цьому з'являться і маркери пробілів у вигляді точок.
При наборі тексту не варто натискати кілька разів клавішу пробілу, щоб почати абзац із «червоного рядка» або розташувати текст по центру. Не використовують пробілів і символів табуляції, якщо потрібно розташувати текст колонками. Для здійснення таких операцій у Word 97 є спеціальні засоби (див. п. 5.6).
Переміщення в межах тексту виконується за допомогою миші, смуг прокручування, бігунка із номерами сторінок, клавіш керування курсором та їх комбінацій (табл.5.1).
У межах тексту можливим є переміщення за номерами рядків, сторінок, таблиць, рисунків, математичних формул, приміток, а також за іменами закладань, анотацій, полів й інших об'єктів. Перехід виконується за командою Правка – Перейти. У вікні «Перейти», що відкривається, вибирається тип об'єкта, до якого треба перейти.
Таблиця 5.1 -Комбінації клавішей для переміщення в межах тексту
№ пор.
Комбінація
клавішей
Виконувані операції
1
+<>
Переміщення курсору на:
абзац угору
2
+<>
абзац вниз
3
+<>
одне слово ліворуч
4
+<>
одне слово праворуч
5
Ctrl>+
початок документа
6
+
кінець документа
Текст усього документа виділяється за командою ^ Правка Выделить все. Після установлення курсору на початок фрагмента тексту його виділяють різними способами:
при натисненій лівій клавіші миші її покажчик протягується («буксується») на кінець фрагмента, а потім клавіша відпускається;
натискується й утримується клавіша . За допомогою клавішей керування курсором <® >, <¯ > або миші курсор переміщується на кінець фрагмента і клавіша відпускається.
Існують й інші способи виділення окремих слів, рядків, речень, абзаців та великих фрагментів тексту. Наприклад, для виділення слова досить клацнути лівою клавішею миші двічі всередині нього; щоб виділити текстовий рядок, варто клацнути мишею зліва від нього; для виділення речення потрібно клацнути в будь-якому його місці, утримуючи натисненою клавішу ; виділити абзац можна, двічі клацнувши мишею ліворуч від нього або тричі всередині абзацу тощо. Будь-яке виділення тексту в документі скасовують, клацнувши мишею на будь-якому вільному місці вікна або натиснувши на одну з клавішей керування курсором.
^ 5.4 Спеціальні засоби введення тексту Автотекст та автозаміна
Під час формування документів часто потрібно вводити в них однакові фрагменти тексту. В таких ситуаціях доцільно використовувати спеціальний список елементів автотексту, який складається зі слів та фраз, які зустрічаються у тексті досить часто. Деякі елементи встановлені в ньому за замовчанням. Це можуть бути, наприклад, загальні фрази, що зустрічаються на початку або в кінці листів. Фрази, таблиці, рисунки, що будуть необхідні під час створення документа, користувач може сам зберегти у виді елементів автотексту. Переглянути увесь список елементів автотексту можна у вкладці «Автотекст» вікна «Автозамена» (рис.5.5), яке з’являється за командою Сервис – Автозамена.
Для створення нового елемента автотексту варто виділити потрібний фрагмент тексту і виконати команду ^ Вставка Автотекст Создать. У вікні «Создание элемента автотекста», що відкрилося, досить клацнути на кнопці «ОК», і елемент запам'ятовується в раніше створеному списку автотексту. Зауважимо, що редактор сам задає ім’я для створюваного елемента, яке відображається у полі «Имя элемента». Однак перед додаванням елемента до списку, користувач може це ім’я замінити.
Створити новий елемент автотексту можна також за командою ^ Вставка Автотекст – Автотекст, яка активізує вкладку «Автотекст» вікна «Автозамена». Елемент додається до списку автотексту клацанням мишею на кнопці «Добавить» (рис.5.5). Засобами вкладки «Автотекст» вікна «Автозамена» користуються також для вилучення вибраного елемента зі списку («Удалить») або для вставлення його в документ («Вставить»).
Рис.5.5 - Вікно автозаміни тексту
При введенні перших чотирьох символів словникового елементу на екрані з’являється спливаюча підказка з його повним текстом. Натиснення клавіші завершує введення фрагменту. Можна також скористатися каскадним меню елементів автотексту, яке відкривають за командою Вставка Автотекст.
Використання засобу автозаміни дозволяє замінити введення довгих послідовностей символів довільним (бажано коротким) сполученням інших символів. У вкладці «Автозамена» однойменного вікна потрібно встановити прапорець «Заменять при вводе», увести замінну комбінацію в поле «Заменить», а комбінацію, що заміщає, - у поле «На», після чого поповнити список автозміни клацанням мишею на кнопці «Добавить».
^ Вставлення в текст довільних та спеціальних символів
При введенні тексту часто доводиться вводити символи, яких на клавіатурі комп'ютера немає: математичні символи, знаки арифметичних і логічних операцій, всілякі дужки, стрілки та геометричні фігури, літери різних алфавітів тощо.
Символи вставляються за командою ^ Вставка Символ, що відкриває однойменне вікно з двома вкладками «Символы» та «Специальные символы» (рис.5.6), де утримується ряд таблиць символів різного типу («обычный текст», Symbol та ін.). Потрібна таблиця вибирається зі списку «Шрифт». Для певних таблиць існує можливість вибору символьного набору в списку «Набор».
Рис.5.6 - Вікно символів
Будь-який символ виділяється за допомогою миші, після чого він вставляється в текст, починаючи з позиції курсору, натисненням на клавішу або клацанням мишею на кнопці «Вставить». Ця процедура також виконується, якщо двічі клацнути на вибраному символі.
Працюючи з вікном «Символ», можна активізувати його другу вкладку «Специальные символы». До таких символів належать: три крапки, символи «©», «®», «™» та ін.
З деякими символами пов'язані певні комбінації клавіш. Вони відображаються в поле «Клавіша» першої вкладки при виділенні символу або приведенні в списку спеціальних символів другої вкладки. Із іншими символами, якщо вони часто вставляються в текст, доцільно зв'язати бажану комбінацію клавіш. При цьому досить вибрати символ, клацнути лівою клавішею миші на кнопці «Клавиша» і в діалоговому вікні «Настройка», що з'явиться, присвоїти символу будь-яке сполучення клавішей із числа невикористаних у Word. Можна також створити елемент для списку автозаміни, скориставшись кнопкою «Автозамена».
Для переходу з діалогового вікна «Символ» до тексту документа потрібно клацнути лівою клавішею миші на порожньому місці вікна документа. Вихід із діалогового вікна здійснюється клацанням мишею на кнопці «Отмена».
^ 5.5 Редагування тексту Операції вилучання, копіювання та переміщення фрагментів тексту
Виділені фрагменти тексту можна вилучати, вирізати, вставляти, переміщати та копіювати.
Вилучення фрагмента, як і неправильно введеного символу, виконується клавішею або . Можна також скористатися командою Правка Очистить.
Копіювання та вирізання фрагмента здійснюється за допомогою буфера обміну (Clipboard) за однойменними командами з меню Правка. У першому випадку фрагмент зберігається в документі, а в другому – з документа вилучається. Для копіювання і вирізання фрагмента зручно використовувати також кнопки , стандартної панелі.
Вставлення фрагмента з буфера в текст документа, починаючи з позиції курсору, виконується за однойменною командою з меню Правка або клацанням мишею на кнопці .
Операції копіювання і вирізання зручно виконувати також за командами контекстного меню роботи з текстом, яке викликається на екран клацанням правою клавішею миші на виділеному фрагменті. Вставлення фрагмента виконується за однойменною командою цього-ж меню після клацання правою клавішею миші на місці вставки.
Існує можливість переміщення виділеного фрагменту у межах одного вікна документа перетаскуванням за допомогою лівої клавіші миші. Якщо при цьому натиснути на клавішу , то здійсниться копіювання.
^ Використання Тезауруса
Тезаурус - це словник синонімів. Для виділеного слова викликати тезаурус можна за командою Сервис - Язык - Тезаурус. З'являється вікно, що складається з двох панелей. На лівій панелі відображаються синоніми виділеного слова, а на правій можуть відображатися синоніми до слова, виділеного на лівій панелі. Синонім, що заміняє, можна вибрати як на лівій, так і на правій панелі, і клацнути на кнопці «Заменить». У деяких випадках тезаурус дозволяє знаходити антоніми слів і пов'язані (однокоренні) слова.
^ Перевірка правопису
Засоби автоматизації перевірки правопису включають засоби перевірки орфографії і граматики. Текстовий редактор дозволяє реалізувати два режими перевірки - автоматичний і командний.
Для роботи в автоматичному режимі треба встановити прапорці «Автоматически проверять орфографию» і «Автоматически проверять грамматику» на вкладці «Правописание» діалогового вікна «Параметры» (Сервис - Параметры). Слова з орфографічними помилками при цьому підкреслюються червоним кольором, а вирази з граматичними помилками - зеленим. Після клацання правою клавішею миші на позначеному фрагменті з'являється вікно. У ньому пропонуються варіанти виправлення помилки, маються елементи керування для одержання більш точної довідки про характер помилки, а також команда «Пропустить» для відмови від рекомендацій експертної системи.
Іноді слово позначається як помилкове в тому випадку, якщо воно відсутнє у словнику системи. Його можна додати до спеціального словника, що створюється користувачем, а потім підключається для роботи з конкретним документом за допомогою вкладки «Правописание» діалогового вікна «Параметры».
У командному режимі перевірка правопису виконується за командою Сервис - Правописание. Перевірка починається з того місця документа, де знаходився курсор. При появі першої помилки з'являється діалогове вікно, за допомогою якого здійснюється виправлення помилки.
Щоб установити мову перевірки орфографії для виділеного фрагмента тексту, потрібно виконати команду Сервис - Язык - Выбрать язык. У діалоговому вікні, що з'явиться, у списку мов слід виділити назву мови і клацнути на кнопці «ОК».
^ Пошук і заміна
У редакторі Word є засоби, за допомогою яких можна здійснювати пошук та заміну. Для цього виконують команду Правка – Найти або Правка – Заменить. На екрані з’являється вікно «Найти и заменить» з вкладками «Найти», «Заменить» і «Перейти». Шукати та змінювати можна не тільки текстові фрагменти, а й параметри форматування фрагментів та спеціальні символи тексту (абзацу, табуляції і т.ін.).
Пошук слів і фрагментів тексту виконується за допомогою вкладки «Найти». В однойменне поле вводять початкове слово (яке треба знайти) або фразу і клацають на кнопці «Найти далее». Редактор знаходить у тексті найближче початкове слово (фразу) і виділяє його.
Під час пошуку з заміною у відповідні поля вкладки «Заменить» вводяться початковий фрагмент і фрагмент, яким його варто замінити. Після клацання мишею на кнопці «Заменить» система знаходить у тексті найближчий початковий фрагмент, виділяє його і замінює новим після повторного клацання на кнопці «Заменить». Щоб зробити заміну одразу у всьому документі, треба скористатися кнопкою «Заменить все». Для вилучення фрагментів з тексту слід поле «Заменить на» залишити порожнім.
Вкладку «Заменить» можна використовувати також для пошуку фрагментів без їх заміни. Для цього необхідно скористатися кнопкою «Найти далее».
Для пошуку та заміни параметрів форматування та спеціальних символів потрібно клацнути на кнопці «Больше», а потім скористатися кнопками «Формат» або «Специальный» відповідно. Після активізації поля «Найти» вводять параметри форматування чи спеціальні символи, які треба знайти, а після активізації поля «Заменить на» - ті, на які треба замінити. Кнопку «Снять форматирование» використовують для знищення введених умов пошуку параметрів форматування.
Вкладка «Перейти» дає змогу переміщатися у тексті по сторінках, заголовках, таблицях, рисунках і т.ін.
^ Скасування і повторення операцій
Редактор Word 97 дає змогу скасувати більш як 100 раніше виконаних дій. Зокрема, можна скасувати будь-яку операцію редагування, включаючи вилучення, вирізання, копіювання і вставлення тексту. Для цього використовується видозмінена команда Отменить із меню Правка, в якій завжди відображається остання з виконаних дій. Наприклад, якщо був вилучений фрагмент тексту, то в меню з'явиться опис-команда Отменить удаление; якщо фрагмент вставлявся, то – команда Отменить вставку из буфера, і т.д. Тільки-но виконану операцію можна скасувати клацанням мишею на стрілці, спрямованій ліворуч, кнопки «Отменить» . Будь-які операції скасовуються після розкриття списку вже виконаних операцій-команд зазначеної кнопки, з якого вибираються ті, що передбачається скасувати.
Повторення скасованих операцій-команд виконується клацанням мишею на кнопці «Вернуть» або за командою ^ Правка – Повторить.
^ 5.6 Форматування тексту Форматування шрифту
Настройка шрифту виконується за командою Формат Шрифт, що зумовлює появу на екрані вікна «Шрифт» (рис.5.7) із трьома вкладками: «Шрифт», «Интервал» та «Анимация».
Вкладка «Шрифт» (див. рис.5.7) надає користувачеві широкі можливості шрифтового оформлення тексту, такі як:
вибір гарнітури шрифту (Times New Roman, Baltica, Arial, Symbol та ін.) і варіанта його накреслення («обычний», «курсив», «полужирный» або «полужирный курсив»);
установлення або вибір із списку шрифту потрібного розміру в пунктах (від 8 до 72 пт, 1 пт приблизно 0,35 мм);
задання параметрів підкреслення елементів тексту («одинарное», «только слова», «двойное», «пунктирное», «толстой линией» та ін.);
керування спецефектами оформлення тексту («зачеркнутый», «двойное зачеркивание», «верхний индекс», «нижний индекс», «с тенью» та ін.).
Рис.5.7 - Вікно настройки параметрів шрифту
Вибір значень параметрів залежить від призначення і характеру документа. Стандартним є такий формат шрифту: тип – Times New Roman, висота - 10 пунктів (близько 4 мм), колір - монохромний (Авто), накреслення - звичайне. Він призначається системою за замовчуванням під час створення нових документів на основі шаблону «Обычный».
Вкладка «Интервал» вікна «Шрифт» використовується для встановлення масштабу шрифту, міжсимвольних інтервалів і зсуву символів відносно базової лінії тексту.
Міжсимвольний інтервал вибирається зі списку «Интервал» («обычный», «разреженный», «уплотненный»). За замовчуванням системою призначається інтервал «Обычный». Його зміна у більший або менший бік виконується лічильником. Позиція символів відносно лінії, на якій вони розташовуються («вверх», «вниз», «нет»), задається в списку «Смещение» і також регулюється лічильником.
Вкладка «Анимация» вікна «Шрифт» містить список спецефектів, що привертають увагу користувача до певного слова, абзацу або фрагмента тексту («красные муравьи», «мерцание», «мигающий фон», «неоновая реклама», «фейерверк», «черные муравьи»). Анімація діє тільки під час перегляду документа на екрані монітора, на папері її не видно.
Зміна регістру символів виконується за командою ^ Формат Регистр, що відкриває діалогове вікно «Регистр».
Засобами цього вікна можна:
перевести перший символ усіх слів виділеного фрагмента у верхній регістр («Начинать С Прописных»);
усі символи виділеного фрагмента перевести в нижній регістр («все строчные») або у верхній регістр («ВСЕ ПРОПИСНЫЕ»);
символи верхнього регістру перевести в нижній регістр і навпаки («иЗМЕНИТЬ РЕГИСТР»);
перейти до звичайного відображення символів («Как в предложениях»).
Більшість із наведених вище параметрів шрифту можуть швидко активізуватися за допомогою кнопок панелі інструментів форматування або комбінацій клавішей (табл.5.2).
Таблиця 5.2 - Кнопки та швидкі клавіші вибору параметрів шрифту
Кнопка
Назва
Клавіші
Виконувані операції
Шрифт
Вибір типу шрифту (гарнітури)
Розмір шрифту
Установлення або вибір розміру шрифту
Напівжирний
Перемикання на напівжирний шрифт і на курсив
Курсив
Підкреслений
Підкреслення тексту одинарною лінією, подвійною лінією та штриховою лінією, крім пропусків
Подвійне підкреслення
Підкреслення слів
Верхній індекс
Розміщення символів вище і нижче відносно базової лінії
Нижній індекс
Закреслений
–
Закреслення тексту
Зменшені великі літери
Перетворення всіх літер на великі, але зі зменшеним розміром
Усі великі літери
Те саме, але розмір літер не зменшується
^ Форматування абзаців
Поточний або виділені абзаци форматуються за командою Формат – Абзац, що активізує однойменне вікно з двома вкладками «Отступы и интервалы» та «Положение на странице» (рис.5.8).
Рис.5.8 - Вікно настройки абзацу з вкладкою «Отступы и интервалы»
Горизонтальне вирівнювання абзаців виконується по лівому краю, по правому краю, по центру або по ширині (по обох краях). За замовчуванням система призн
еще рефераты
Еще работы по разное