Реферат: Веде слухання  Голова Верховної Ради України мороз о. О

ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

Стан підготовки вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), проблеми та перспективи

1 листопада 2006 року

Веде слухання  Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні депутати, шановні запрошені, журналісти, представники Кабінету Міністрів. Ми запланували і проводимо зараз слухання з питання щодо підготовки України до вступу у Світову організацію торгівлі.

Ви знаєте, що ця тема набула великого суспільного звучання. Бо сам по собі процес вступу до цієї організації не викликає заперечень очевидно ні в кого. Найперше, представники Кабінету Міністрів, сам Кабінет  Міністрів, Президент України багато разів висловлювалися на підтримку такого процесу. І дуже багато у цьому відношенні уже зроблено. Я би хотів би, щоб ми це мали на увазі.

Водночас чимало чути і спекуляцій відносно того, хоче Україна бути у СОТ чи не хоче бути, хочуть ті чи інші представники політичних еліт бути там або ні. Я думаю, що ми повинні це зняти питання. І тому слухання проводяться не стільки з точки зору законодавчої процедури. Бо у плані роботи уже на завтра стоїть сім законів, які буде розглядати парламент. Ближчим часом будуть розглядатися решта законів, бо нам не вистачає ще близько 20 законопроектів, які треба розглянути і прийняти з них відповідні рішення.

Але суспільство повинно бачити переваги і можливо якісь ризики, пов’язані з тим, що наша держава стає суб’єктом Міжнародної організації торгівлі, Світової організації торгівлі, куди входить уже більше або майже 150 країн світу.

Таким чином уже тільки ця цифра названа свідчить про те, що нам треба за якимось спільними правилами будувати взаємини із партнерами по торгівлі, маючи на увазі, що це певною мірою впливає на ситуації в Україні, на організацію виробництва, на вміння відстоювати свої інтереси, бо ми починаємо працювати на якихось загальних правилах. От з цього приводу і треба провести нам слухання, аби всі в Україні громадяни, що цікавляться перспективою для держави, але і означає це для себе, зробили відповідні висновки.

Кабінет Міністрів, оцінюючи свою участь у цьому слуханні і розуміючи його значення, доручив Міністру економіки Володимиру Олексійовичу Макусі зробити доповідь з цього приводу. Скоріше це буде так, я скажу, інформація. Після того ми послухаємо думку профільного Комітету з питань економічної політики, виступить Володимир Миколайович Заплатинський, Михайлович Заплатинський. Після того виступить голова Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Петро Олексійович Порошенко. Дамо змогу висловитися з цього приводу міністру з закордонних справ, бо це питання зовнішньої, по-суті, політики, хоч і внутрішня, але, найперше, зовнішня політика, і голові профільного комітету Віталію Шибку. А потім запланована ще ціла низка виступаючих, провідних спеціалістів, представників влади з місць і так дальше, аби ми всебічно розглянувши це питання, визначили, яким шляхом ми йдемо. Тобто в якій послідовності, коли ми вирішуємо це питання і що нам від того треба очікувати для суспільства, для держави, для конкретного громадянина.

От, моє вступне слово на цьому завершене. Я хотів тільки оголосити, що перший віце-прем’єр-міністр Микола Янович Азаров бере участь у нашому слуханні, бере ціла група міністрів, і Міністр з питань економіки одержує слово для виступу. Будь ласка, Володимире Олексійовичу.

Можна не аплодувати. Це слухання, так що, якщо буде дуже він гарно доповідати, тоді можна реагувати таким чином.

^ МАКУХА В.О.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань!

Вступ України до Світової організації торгівлі є  надзвичайно важливим і водночас відповідальним кроком на шляху до сталого економічного зростання.

Це ознака інтеграції нашої держави до світової господарської системи, це нові конкуренті умови співпраці на міжнародному рівні, які спонукають нас до внутрішніх перетворень, поглиблення реформ, утвердження соціально-орієнтовної і конкурентноспроможної, структурно-інноваційної моделі розвитку України.

Об’єктивна необхідність  вступу  до СОТ викликана тим, що сьогодні  економіка України  є експортно орієнтованою, частка промислової продукції, яка експортується коливається на рівні 50 відсотків від загального обсягу промислового виробництва і становить близько 55 відсотків ВВП. Питома вага аграрного сектору і харчової промисловості в українському експорті становить близько 12 відсотків.

Крім того в залежності від імпорту енергоносіїв і багатьох інших, зокрема, високотехнологічних товарів говорить про те, що Україна може, хоче і змушена торгувати  з усім світом.

Водночас реалізація експортного потенціалу України сьогодні повністю залежить від позаекономічних міжнародних чинників, від ставлення до нас домінуючих країн, від  світової кон’єктури тощо. Бо ми поки що знаходимося поза правилами гри, поза світовими міжнародними економічними об’єднаннями, ми не захищені цими правилами, а інші країни не мають перед нами жодних зобов’язань.

Тому для нашої держави надзвичайно важливо забезпечити   собі в торгівельному просторі режим найбільшого сприяння з боку всіх країн-членів СОТ, тобто з боку 149 країн світу на долю яких припадає понад 95 відсотків обсягів світової торгівлі.

Цей режим полягатиме у сталості і визначеності договірно-правової основи торговельно-економічних відносин з іншими країнами, а це означає також, що ми  водночас змушені будемо трансформувати власну правову систему у визначеності  правил   застосування на національному рівні комплексу торгівельно-політичних заходів впливу на світогосподарські зв’язки. Можливості використання окремих інструментів торгівельної політики і це спонукатиме нас до вдосконалення економічних, організаційних  механізмів, які стримують економічний розвиток зараз в країні і формування його соціального ресурсу, і долучені до роботи міжнародних інститутів, що сприяє досягненню домовленості і вирішенню спірних питань.

В загальному підсумку позитивного результату вступу до СОТ стане ставлення світової спільноти до України, як до надійного  і прогнозованого партнера, що діє в єдиному міжнародному правовому організаційному полі до країни з прозорим та передбачуваним діловим середовищем. Це також дасть нашій країні можливість скористатися перевагами міжнародного поділу праці, покращити загальну макроекономічну ситуацію через впровадження структурних та інституційних реформ. Розвивати засади ринкової конкуренції за міжнародними стандартами, сформувати привабливий інвестиційний клімат, а відтак, збільшити обсяги іноземних інвестицій.

В якості прикладу, я хочу навести, що в Болгарії після в вступу до СОТ, інвестиції за рік зросли майже у чотири рази, в Словенії - майже в два рази. В середньому у рік вступ до СОТ іноземні інвестиції збільшуються на 1-1,5 відсотки від валового внутрішнього продукту. Для України обсяги можливого збільшення інвестицій експерти оцінюють на рівні до 500 млн. доларів США щороку. Ми маємо розуміти, що вступ до Світової організації торгівлі – є передумовою лібералізації торгівельного режиму між Україною та Європейським союзом. І започаткування переговорів про створення зони вільної торгівлі, а також забезпечення гарантованого доступу українських товарів до ринку ЄС, особливо в металургійній продукції та текстильних виробів, які зараз підпадають під жорсткі тарифні і не тарифні обмеження.

Так членство в СОТ скасує квоти на імпорт металургійної продукції з України до ЄС, ємність ринку якої складає для національної металургійної галузі понад 1 млн. 800 тис. тонн металовиробів на рік. Крім того, слід врахувати, що після приєднання в 2007 році до Європейського союзу Болгарії та Румунії, обсяги експортної металопродукції для цих країн в розмірі більш, ніж 260 млн. доларів США автоматично попадають під квотування, відповідно до угоди між Україною і ЄС про торгівлю деякими сталеварними виробами.

Слід зазначити, що вступ України до Світової організації торгівлі, сприятиме зменшенню тарифних і не тарифних обмежень, доступу українських товарів практично на всі найважливіші ринки товарів розвинених країн світу. І відповідно збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції. Крім того, це забезпечує застосування сотівських процедур при врегулюванні торгівельних суперечок і посилює шанси українських виробників на позитивне рішення щодо існуючих антидемпінгових  розслідувань, які наносять шкоду експортному потенціалу України.

Внаслідок впливу цих факторів членство України в Світовій організації торгівлі сприятиме за нашими оцінками додатковому зростанню реального валового внутрішнього продукту в обсязі щонайменше півтора - два мільярди доларів США. А за сприятливих умов ця цифра може сягнути 4-х мільярдів доларів США. Про те, щоб скористатися цими перевагами потрібно завершити переговорний процес, який триває вже близько 13 років.

Я хотів би  поінформувати вас сьогодні про хід і результати переговорного процесу, а також про завдання, які поставили перед нами для того, щоб якнайшвидше забезпечити приєднання нашої країни до СОТ.

Переговорний процес на сьогодні має такі три основні складові:

Перше. Це проведення двосторонніх переговорів з країнам членами робочої групи з доступу до ринку товарів та послуг.

Друга складова. Це проведення багатосторонніх переговорів в рамках робочої групи. І третє це гармонізація нашого законодавства до норм і принципів Світової організації торгівлі. По-першому напрямку сьогодні можна стверджувати, що про завершення двосторонніх переговорів щодо доступу до ринку товарів та послуг. Підписано 48 протоколів з 50, в тому числі з Сполученими Штатами  і з Європейським Союзом, пораховано протокол з Тайванем і продовжуються переговори з Киргизстаном.

В результаті проведених переговорів сформовані консолідовано-тарифна  пропозиція, яка передбачає загальний рівень тарифного захисту на рівні 6,28 відсотків. В той же час діючий рівень тарифного захисту становить лише 6,51 відсоток. Тобто різниця є надзвичайно, є незначною. В цьому контексті хочу зазначити, що існуючий рівень тарифного захисту більш ніж на 80 відсотків відповідає консолідованій тарифній пропозиції. При цьому приблизно по 25 тарифних пропозиціях він є, навіть, нижчим за прийнятим Україною зобов’язанням в рамках переговорного процесу.

Тобто вже зараз українська економіка, фактично, на 80 відсотків працює по правилах Світової організації торгівлі. Якщо торкнутися базових товарних груп, то слід відмітити практичну відсутність впливу зміни тарифів на такі галузі, як: металургія, хімічна і текстильна промисловість, де ключовим фактором є кон’єктура світового ринку, а вступ до СОТ лише посилює позицію українських виробників     при застосуванні проти них антидемпінгових заходів.

Стосовно машинобудування  хочу зазначити, що Україна в ході переговорного процесу приєдналася до шістнадцяти секторальних угод та  ініціатив, які переважно містять не кінцеву продукцію, а комплектуючу сировину для виробництва кінцевої продукції. 

При цьому середня арифметична ставка ввізного  мита на продукцію машинобудування в рамках консолідованої тарифної пропозиції  становить 5,2 відсотка тоді як фактична величина  цього показника становить сьогодні 4,4 відсотка. Тобто знову галузь вже фактично працює  в умовах режиму членства України в СОТ.

Водночас тарифна політика, яка розроблена в галузі машинобудування, сприятиме у збільшенні надходжень на внутрішній ринок так званого інвестиційного імпорту тобто   збільшення сучасного технологічного  обладнання щодо, до речі, спостерігається протягом останніх двох років і тим самим прискорення  технологічного переоснащення машинобудівного  виробництва і підвищення конкурентоспроможності цієї галузі.

Окремо хотів би виділити  ситуацію з аграрним сектором української економіки. Членство України в СОТ вимагає від провести реформу аграрного сектору і лібералізувати доступ до ринків аграрної  та харчової продукції.  Це питання є найбільш гострим з усієї  кількості проблем, оскільки  сільськогосподарський сектор є найменш реформований  і забезпечує близько 16 відсотків робочих місць  і майже 15 відсотків валового внутрішнього  продукту країни.

Вступ України до СОТ  призведе до зменшення ставок тарифу, але  на більшість з них встановлені трансформацій періоди, які передбачають поступове зменшення до 2010 року. Це стосується м’яса зерна, готових м’ясопродуктів, готової  овочевої продукції, риби та  рибо продуктів.

Відповідно до консолідованої  тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита  на харчову продукцію протягом  згаданого трансформаційного періоду зменшиться з 15 відсотків до 11,5 відсотків.

Максимальний тариф для харчової продукції має становити не більше   20 відсотків за винятком таких товарів як цукор,  соняшникова олія, вино, тютюнові вироби, тощо.

Звичайно, в цьому контексті виникає питання, яким чином можна захистити  вітчизняного виробника. Ризики вступу до СОТ  можуть бути упереджені завдяки  існуючим механізмам захисту, які дозволено використовувати в рамках цієї організації. З метою забезпечення такого захисту, Міністерство економіки разом з  Міністерством аграрної політики, іншими зацікавленими міністерствами та відомствами опрацьовує проект Закону про державну підтримку сільського господарства, який зокрема, передбачає застосування основних дозволених механізмів підтримки через субсидії так званої, зеленої та жовтої скриньки.

За принциповою метою, такий захист має допомогти структурно перебудувати цей сектор, створити умови для виникнення крупних, технічно озброєних сільськогосподарських підприємств. В Державному бюджеті на 2007 рік витрати, що можна кваліфікувати як витрати на заходи зеленої скриньки СОТ затверджено на рівні 3 мільярдів гривень, а на заходи жовтої скриньки близько 5 мільярдів гривень. Таким чином, на заходи зеленої скриньки припадає лише 39 відсотків структури державної підтримки сільського господарства коштами державного бюджету в 2006 році.

В процесі набуття членства в СОТ, в Україні спостерігається стійка тенденція до зростання заходів саме зеленої скриньки, структури державної підтримки сільськогосподарського виробництва. Це означає, і це є основний зміст зеленої скриньки, що держава буде і дедалі активніше підтримувати розвиток інфраструктури сільської місцевості, це є будівництво шляхів, електромереж, меліоративних споруд, розвиток ринкової інфраструктури для особистих селянських господарств, це є сприяння збуту сільськогосподарської продукції, включаючи збір, обробку   і розповсюдження ринкової інформації, охорону довкілля, підтримку депресивних територій. Такий підхід є характерним для розв’язання проблем села в багатьох країнах. Так ще в 1998 році зелена скринька становила в Чехії майже 86 відсотків державної підтримки, у Польщі – 74, в Словенії – 61 відсоток. 

Крім того, державі залишається ще ціла низка інших можливостей підтримувати сільськогосподарського виробника. По-перше, сукупний вимір підтримки розраховується не від нуля, це сума підтримки, що перевищує 10-відсотковий мінімальний рівень, 5 відсотків по продуктовій підтримці і 5 по не продуктовій. Тобто якщо взяти, наприклад, рівень виробництва 2005 року, то сумарна продуктова і не продуктова підтримка, яка не входить в розрахунку сукупного виміру підтримки сільського господарства, тобто це жовта скринька, можлива до 9 мільярдів гривень, що майже вдвічі більше, передбачених в бюджеті коштів на заходи жовтої скриньки. Підкреслюю, що до цього ще додається сума підтримки у вигляді цього сукупного виміру підтримки. Тобто коштів, які можна резервувати для підтримки сільського господарства в національному бюджеті, на нашу думку, є достатньо для того, щоб надати необхідне сприяння національному виробникові.

По-друге. Знову ж таки можна згадати заходи зеленої скриньки, які стосуються розвитку інфраструктури і, де держава може здійснювати фінансування без будь-яких обмежень надавати цю підтримку. І це є якраз хороший приклад того, як заохочують вільну конкуренцію. Правила СОТ спонукають до інтенсивного розвитку сільської місцевості, зокрема, соціального, заохочує розвиток інфраструктури, відродження занепалих регіонів.

В цілому хочу зазначити, що лібералізація доступу до ринку аграрної продукції України, яка передбачає за правилами СОТ не призведе до збільшення імпорту через наявність певних конкурентних переваг української сільськогосподарської продукції, зокрема, її відносини низької собівартості, наявності сформованих споживчих уподобань і таке інше.

Крім того, за умов приєднання до СОТ України не втрачає інструменти захисту внутрішнього ринку і цей крок не означає, що національні товаровиробники стають беззахисними перед потужними конкурентноспроможними транснаціональними корпораціями та іноземними виробниками. Зокрема, угоди по СОТ надають можливість тимчасового підвищення тарифів і запровадження нетарифних заходів, а саме квотування за умови проведення відповідних переговорів і досягнути домовленості з країнам членами Світової організації торгівлі.

Водночас, я хочу зазначити, що передбачені в рамках СОТ види захисту вітчизняного виробника, з нашого погляду, для України є недостатніми особливо, якщо взяти за увагу ті прорахунки, які були допущені останнім часом при укладанні двосторонніх угод.

І сьогодні нас іноді звинувачують в тому, що ми гальмуємо вступ до Світової організації торгівлі. Навпаки, саме нинішній уряд намагається зважити всі за і проти, і перерахувати побічні ефекти і наслідки вступу до СОТ, і сформувати систему запобігання його негативним наслідкам. Ми не можемо слідувати лише загальним правилам СОТ і використовувати лише визначені цією організацією можливості, бо переваги членства в цій організації можуть повернути зворотньою стороною і відкинути нашу країну на периферію світового розвитку, перетворивши економіку на обслуговуючу.

Тому зараз ми, зокрема, намагаємося розробити схему посилення роботи та поширення функцій державних органів виконавчої влади, які знаходяться в підпорядкуванні Кабінету Міністрів,  Міністерства економіки, інших міністерств і відомств і які можуть стати основними центрами захисту української економіки від недобросовісної конкуренції з боку інших країн, а також стати інструментами запобігання негативним наслідкам вступу до цієї організації. Зокрема це стосується діяльності і Державного митного комітету, і Державного комітету з питань стандартів, і інше.

Другий напрямок. Це проведення багатосторонніх переговорів в рамках робочої групи. 27 жовтня цього року відбулося, в Женеві відбулося неофіційне засідання робочої групи, основними питаннями якого були: остаточне завершення формування законодавчої бази членства України в СОТ, яке пов’язане з найбільш проблемними розділами проекту звіту робочої групи. Друге. Це досягнення консенсусу робочої групи щодо переглянутих обсягів державної підтримки сільського господарства і нормативне оформлення механізму фінансування сільського господарства. І третє питання, яке розглядалось, це завершення формування розкладу тарифних зобов’язань України, це є консолідований додаток до звіту робочої групи.

За результатами засідання слід визначити, що країни-члени робочої групи цілком підтримують намагання України прискорити вступ до СОТ і підкреслюють важливість активізації законодавчого процесу в Україні.

Також представники країн-членів СОТ визначили, що успішне прийняття відповідного законодавства дає підстави для проведення в грудні цього року офіційного засідання робочої групи. На цьому засіданні може відбутися верифікація прийнятих законів відповідно до зобов’язань, зафіксованих в проекті звіту робочої групи і після цього документи, тобто матеріали по Україні можуть бути розглянуті в лютому наступного року Генеральною Радою Світової організації торгівлі. І Україна може бути офіційно прийнята до складу цієї організації.

Третій напрямок. Це приведення національного законодавства у відповідність до вимог Світової організації торгівлі. Я хочу зазначити, що активний законодавчий процес розпочався в 2003 році і до настоящого часу було прийнято 28 законів, необхідних для вступу України до Світової організації торгівлі. На цей час визначено ще 20 законопроектів, що потребує невідкладного прийняття. Зокрема в сфері застосування експертних мит, в банківській сфері, застосування санітарних і фітосанітарних заходів в сфері сільськогосподарської діяльності,  ввезення на митну територію України транспортних засобів, режиму ліцензування, тощо.

Ці законі вже знаходяться у Верховній Раді і вже почався процес їхнього розгляду. При цьому я хотів би зазначити, що формулювання положень цих законів відповідає зобов’язанням, які прийняла на себе Україна в ході надзвичайного тривалого переговорного процесу. Ці зобов’язання приймалися на підставі відповідних рішень, директив українських урядів і  зафіксовані в протоколах, що підписувалися між Україною і учасниками  робочої групи.

Внесення суттєвих змін до  текстів,  згаданих законів  буде розглядатися робочою групою як наша відмова від прийнятих раніше зобов’язань. У результаті  це призведе до фактичного відновлення двосторонніх переговорів з тими країнами, з якими були  досягнуті такі домовленості.

Україна, як я вже казав, Україна веде переговорний процес вже майже 13 років. І сьогодні ми повинні чесно визнати, що в силу різних причин Україна вже не вписується в оптимальний графік завершення переговорів до кінця поточного року, насамперед  через відсутність законодавчого процесу з низки принципових для наших партнерів позиції.

Тому з метою сприяння виконання завдання щодо якнайшвидшого вступу України до Світової організації торгівлі та забезпечення прийняття позитивного рішення  країнами-членами  СОТ  щодо України вкрай необхідними  є швидкі, послідовні та скоординовані дії органів влади, спрямовані на створення прозорої і не дискримінаційної торговельної політики України та відповідного законодавчого закріплення протягом  найближчого часу.

Наше спільне завдання – це завершення процесу вступу до СОТ, активізація структурних реформ, кардинальне поліпшення   роботи у ключових сегментах міжнародного співробітництва для досягнення європейських стандартів у  всіх сферах суспільного життя та майбутнього членства України в Європейському Союзі.

Сьогодні ми лише  за крок від вступу до Світової організації торгівлі. І сьогодні є всі підстави і всі можливості для того, щоб саме  теперішній уряд разом із теперішній складом парламенту привели Україну в Світову організацію торгівлі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам, Володимире Олексійовичу.

В мене пропозиція така. Ви зараз сядьте на місце, а  в кого будуть виникати питання до міністра чи до Кабінету Міністрів, в принципі, напишіть записочку і передасте, вони… або Микола Янович,  або Володимир Олексійович скористається можливістю такою і дадуть відповіді на запитання. Ще раз повторюю, тим більше на робочих місцях у депутатів там паперів вистачає інколи  і  зайвих, є на чому написати. Так що ви можете скористатися цим.

Тепер ми  дамо можливість  висловити  свої міркування з цього приводу  голові  профільного Комітету  з питань економіки Володимиру Михайловичу Заплатинському. Я не оголошую всіх його регалій про  те, що він там академік, доктор або що, це все  само собою зрозуміло. Але, будь ласка, постарайтеся бути лаконічним  в цьому відношенні. 

15:27:13

^ ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні учасники парламентських слухань!

З часу набуття Україною незалежності і до  сьогодні уряд нашої держави здійснює послідовну політику щодо входження  України до Світової організації торгівлі (СОТ). Хочу наголосити, що приєднання будь-якої країни до СОТ, участь в її діяльності  потребує чітких і системних дій,  вимагає проведення прогресивного курсу лібералізації національної економіки та додержання загальновизнаних у світі правил і регулятивних механізмів.

Наслідками  виконання таких вимог є гарантування відсутності  будь-яких форм дискримінації у торгівельних  відносинах, недобросовісної ділової практики, забезпечення лібералізації міжнародної торгівлі, торгівельних преференцій   і захисту економічних прав держави. Про привабливість участі у діяльності СОТ свідчить поступове розширення членства зі 112 членів на початку створення  до 149 сьогодні.  Саме в рамках СОТ контролюється практично весь  світовий ринок товарів і послуг.

Враховуючи те, що з року і рік СОТ набуває глобального характеру та  поступово перетворюється на провідну міжнародно-економічну, що можу призвести  до істотного розвитку механізмів  міжнародно-економічного регулювання, подальшого розширення сфери дій та поглиблення  впливу на економіки окремих держав. Членство в СОТ  для будь-якої країни на сьогодні є не лише вигідним, а і  практично необхідним   для інтеграції у світове господарство.

Однак, приєднання до СОТ передбачає  певні стадії переговорного процесу з дотриманням чітко встановлених  правил і механізмів. При цьому Україна не може розраховувати на послаблення чи створення особливих пільгових термінів для приєднання до цієї організації. Ми повинні пройти складні переговори для вирішення економічних і політичних питань щодо вступу в СОТ. Україна повинна взяти на себе всі чисельні зобов'язання за угодами СОТ, прийняти усі необхідні внутрішні закони та нормативні акти для виконання визначених зобов'язань.

Зрозуміло, що участь у СОТ дасть змогу Україні в повному обсязі відстоювати національні економічні інтереси, забезпечити справедливе розв'язання потенційних торговельних спорів, одержати сприяння у торговельному просторі країн – членів СОТ.

Хочу зазначити, що угоди СОТ спрямовані не тільки на відкриття ринків, але й передбачають комплекс заходів для захисту внутрішніх ринків країни. Отже приєднуватись до СОТ треба. Це позитивно позначиться в першу чергу на вітчизняних товаровиробниках, які матимуть більш широкий доступ на світові ринки товарів, робіт, послуг, будуть мати реальну можливість знайти нових партнерів, а значить збільшити доходи від торгівлі, що в свою чергу сприятиме позитивним перетворенням в економіці України.

До сьогодні недостатньо говориться про важливість членства України в СОТ. Питання з кожним роком стає надто заполітизованим. Деякі політики при кожній можливості лякають суспільство про жахливі наслідки вступу до СОТ для вітчизняного товаровиробника. То ж головна мета цих слухань – роз'яснити громадськості, що СОТ – це чіткі механізми та правила, за якими працюють всі цивілізовані країни, це – реальна можливість збільшення ВВП і, як наслідок, підвищення зарплат і пенсій, це – розвиток виробництва, конкурентоспроможного товару з можливістю його реалізації, розширення українського товарообігу на світовому ринку і, як наслідок, створення тисяч нових робочих місць. Це – збільшення національних та іноземних інвестицій і, як наслідок, розвиток промисловості, сільського господарства, банківської сфери, транспорту, страхування, телекомунікацій тощо.

При цьому слід розуміти й можливі негативні наслідки членства у СОТ.       Це можливе закриття збиткових підприємств, що мають обмежені фінансові ресурси через втрату внутрішнього ринку, це можливі втрати окремих підприємств, господарська діяльність яких ведеться з використанням різних пільг. При цьому принципове скасування пільг позитивно вплине на загальний стан економіки держави.

Безперечно, вступ до СОТ характеризується поєднанням позитивних і негативних наслідків. При цьому у нас немає жодних підстав очікувати переважання негативних наслідків над позитивних. Якби це було так, то 30 країн, які на сьогодні прагнуть приєднатися до цієї організації, не подавали б свої заявки, і жодної країни за весь період із Світової організації торгівлі не вийшло.

На жаль, переважання емоцій та невиважених, недостовірних оцінок щодо можливих наслідків, як позитивних, так і негативних, від цього процесу позбавляє нас можливості формувати цей процес так, як ми вважаємо необхідним для наших національних інтересів. Не новина, що підвищення якості продукції неможливо без розгортання активних інвестиційно-інноваційних процесів. Тому нам потрібно виходити на нову інноваційну економічну модель. Хочу відмітити, що в замкненій системі відсутні стимули для інноваційного розвитку, тому членство у Світовій організації торгівлі має стати тим важливим стимулом реалізації прогресивної політики України, який в поєднанні з активним стимулюванням національного інвестиційного процесу може надати позитивні результати в напрямку підвищення конкурентоспроможності економіки нашої держави. Все це, а також відкритий характер економіки України, який зумовлений реальністю на зовнішніх ринках більше половини її валового продукту, диктує необхідність пошуку шляхів і механізмів поліпшення умов міжнародної торгівлі для українських суб’єктів підприємництва на випробуваних десятиліттями принципах і нормах Світової організації торгівлі.

Вступ до СОТ означає для країни використання стратегічних переваг участі у багатосторонній торговельній  системі. У цьому процесі головну роль відіграватиме, навіть, не полегшення доступу до іноземних ринків, на чому досить часто наголошують, а такі довготривалі чинників, як створення цивілізованого конкурентного ринкового середовища та впровадження стабільних правил регулювання економічної діяльності.

Самі ці чинники є, однозначно,  позитивними і весь досвід системи СОТ доводить, що саме вони визначають най більш істотний, позитивний ефект від участі у багатосторонній торгівельній системі. Вступ до СОТ надасть можливість Україні використовувати міжнародний правовий механізм розв’язання торгівельних спорів та більш впевнено захищати свої національні інтереси. Адже, захист національних інтересів може стати головною метою вступу України  до СОТ.

Таким чином, ми мусимо тверезо і чітко розуміти, що вступ України до СОТ є підпорядкуванням її набагато більш жорстоким умовам міжнародної конкуренції. А відтак, оскільки це процес є неминучій, ми повинні розуміти, що саме створення умов для ефективної реструктуризації національної економіки і зміцнення її конкурентоспроможності, а не вирішення суто технічних питань, легалізації членства України в СОТ, має становити головний зміст державної стратегії в цілому.

Україна вже сьогодні здійснила певні заходи щодо пристосування до багатосторонньої торгівельної системи, здійснила певні витрати. А  отримати позитивний вплив вона не може через відсутність формального членства у СОТ. На сьогодні Україна перебуває на фінальній стадії процесу вступу до Світової організації торгівлі, але залишаються деякі проблемні питання, які стримують завершення переговорного процесу. Як показує досвід, приєднання до СОТ інших країн, першочергово, у відповідність до норм СОТ має бути приведено законодавство щодо податкового та митного регулювання, захисту прав інтелектуальної власності, державної підтримки промисловості та сільського господарства.

На підставі аналізу норм діючого законодавства, для забезпечення процесу вступу України до СОТ протягом 2005-6 років Верховною Радою України в цілому було прийнято 18 законів. Прийняті законодавчі акти врегульовують такі сфери, як ввізне та експортне мито, інтелектуальна власність,  страхування, аудиторська діяльність, автомобільна промисловість тощо.  Наразі перебувають… потребують прийняття ще 21 законопроект, оскільки одним з  ключових умов підготовки вступу України до СОТ є гармонізація національного  законодавства згідно з нормами угод СОТ. Прийняття цих законопроектів є необхідною умовою завершення  переговорного процесу для України.

На сьогодні, практично, усі необхідні законопроекти потрапили  на розгляд у Верховну Раду  України. Ми маємо проекти Кабінету  Міністрів України та проекти Президента України, який своїми діями вкотре підтвердив свій намір виконати зобов’язання щодо вступу України до СОТ.

Сьогодні рівень співпраці Кабінету  Міністрів України з  Верховною Радою України щодо вступу в СОТ, практично, налагоджено, в цілому, на  вищому рівні. Отже, завдання з приведення українського законодавства у відповідність до стандартів СОТ залишається надзвичайно масштабним, але, очевидно, буде виконане найближчим часом. То ж заяви про те, що на заваді швидкому досягненню членства в СОТ може стати порушення термінів прийняття Верховною Радою України основних законопроектів, не відповідають дійсності.

Не можу відповідати за всі комітети, але комітет Верховної  Ради з питань економічної політики на своєму вчорашньому засідання розглянув усі законопроекти, що надійшли від Кабінету  Міністрів та Президента  щодо СОТ в першочерговому порядку і прийняв рішення, необхідні для входження  в міжнародну торгівельну систему.

Я впевнений, що Верховна Рада України має відігравати ключову роль у реформуванні законодавства з урахуванням можливих наслідків приєднання України до СОТ як на мікрорівні – виробники, споживачі, так і на  макрорівні – соціально-економічний стан  країни в цілому.

Ми повинні налагодити ефективну взаємодію з цих питань з урядом, і ми працюємо над цим, який, в свою чергу, повинен провести детальний системний аналіз та оцінку можливих наслідків при приведенні своїх нормативно-правових актів у відповідність до законодавчих змін.

Прийняття нових проекті та внесення змін і доповнень до чинних законів України, їх впровадження повинно сприяти формуванню прозорого правового поля, розвитку конкурентного середовища та, як наслідок, підвищення якості товарів, робіт і послуг.

Членство в СОТ повинно бути чинником стабільного і передбачуваного розвитку економіки України. Можна прогнозувати, що набуття Україною членства в СОТ справить значний позитивний вплив на розвиток зовнішньої торгівлі і стане запорукою стабільності і передбачуваності розвитку за рахунок забезпечення гарантованого доступу до світових ринків.

На слід забувати, що наш основний торговельно-економічний партнер Росія та інші країни СНД також перебувають на шляху до вступу у Світову організацію торгівлі. То ж у процесі переговорів кількість членів постійно збільшується. Вони потенційно можуть висувати власні претензії до України, щодо яких потрібно буде домовлятися про вступ до ринків товарів і послуг. Не виключено, що у разі прийняття до СОТ Росії раніше України, з боку Росії також можуть бути висунуті певні претензії.

Саме тому я пропоную, про що неодноразово наголошував, розробити та підписати протокол про наміри „Україна-Росія” для узгодження чітких правил та механізмів, які з обох боків будуть використовуватися, виконуватися в незалежності від того, хто першим досягне членства в СОТ, без всякої синхронізації.

І хоча ми постійно говоримо про вступ до СОТ, насправді в цю організацію не вступають. В неї приймають. Тому я сподіваюся, що завдяки узгодженій позиції всіх гілок влади цей процес буде успішно завершено, і Україна досягне цивілізованого, конкурентного ринкового середовища та впровадження стабільних правил регулювання економічної діяльності.

Тож, розуміючи, що процес вступу України до СОТ не повинен обмежуватися лише взаємними торговельними переговорами та гармонізацією системи законодавства, за результатами слухань будуть сформовані грунтовні рекомендації із системними, конструктивними пропозиціями, реалізація котрих дозволить здійснити підготовку н